Сутність, структура та специфіка творчої активності вчителів музики

Размещено на http://www.allbest.ru/

Сутність, структура та специфіка творчої активності вчителів музики

Ковальова С.В.,

завідуюча кафедри педагогічної майстерності

Київського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів

На основі аналізу наукових праць та результатів дослідно-експериментальної роботи, яка здійснювалася на базі Київського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів, розкрито, сутність, структуру та специфіку творчої активності вчителів музики.

Ключові слова: творча активність учителів музики, музичність, музично-педагогічна творчість, емоційна готовність.

Утвердження гуманістичних ідей в освіті, її спрямованість на особистісно зорієнтований підхід зумовлюють потребу у використанні універсальних можливостей мистецтва у формуванні творчої особистості з глибоким, духовно ціннісним світом, та високими моральними якостями людини культури, здатної до співчуття, співпереживання. З огляду на це існує необхідність у високопрофесійній підготовці та діяльності вчителів музики, готових до самостійного творчого пошуку, організації художньо-естетичного процесу в загальноосвітніх навчальних закладах на принципово нових засадах.

Одним із нагальних питань, що вимагає першочергового розв'язання, є розвиток творчої активності вчителів музики як виявлення прагнення до постійного самовдосконалення, пошуку нових самостійних педагогічних рішень та здатність до праці в нестандартних ситуаціях.

Аналіз стану музично-педагогічної практики вчителів музики, опрацювання теоретичних джерел дали змогу виявити суперечність між соціальною потребою у творчій активності вчителів музики та недостатнім рівнем їхньої професійної підготовки і готовності до різних видів музичної та музично-педагогічної творчості в післядипломний період навчання.

Актуальність і важливість окресленої проблеми, її суспільно-педагогічне значення зумовлюють необхідність наукового обґрунтування сутності поняття "творча активність вчителів музики", визначення її структури та специфіки, оскільки врахування зазначеної діяльності впливає на розвиток механізму творчості педагогів, досягнення ними успішного високоякісного результату музичної та музично-педагогічної творчості.

Проблема творчої активності особистості пов'язана із вивченням сутності поняття “творчість” та є предметом розгляду багатьох наук. У філософії творчість досліджували Г.С.Батищев, І.А.Зязюн, М.С.Каган, Б.М.Кедров, П.П.Крамар, О.Ф.Лосєв, Б.В.Новіков, А.Г.Спіркін та ін. У психології означене поняття розглядається в особистісному (Д.Б.Богоявленська, Н.Ф.Вишнякова, Н.В.Дружинін, В.В.Клименко, В.В.Рибалка та ін.) та процесуальному (А.В.Брушлинський, В.О.Моляко, Я.О.Пономарьов, В.А.Роменець та ін.) аспектах. У педагогічній науці творча активність учителя трактується як складова педагогіки творчості (Ю.К.Бабанський, В.А.Кан-Калик, Н.В.Кичук, М.Д.Никандров, М.М.Поташник, С.О.Сисоєва та ін.); музично-психологічний аспект проблеми досліджували Л.С.Виготський, О.Г.Костюк, А.А.Мелік-Пашаєв, Б.М.Теплов, П.П.Якобсон, С.І.Науменко, В.І.Петрушин, Т.Ф.Цигульська та інші. Теоретико-методичні аспекти вивчення означеної проблеми розкрито у працях, присвячених професійній підготовці майбутніх учителів музики у системі вищої музично-педагогічної освіти (Л.А.Арчажнікова, Л.А.Баренбойм, Е.Б.Брилін, А.І.Ковальов, Л.М.Масол, О.М.Олексюк, Г.М.Падалка, О.Я.Ростовський, О.П.Рудницька, Н.Н.Прушковська, О.П.Щолокова та ін.).

Аналіз та узагальнення наукової літератури дозволили встановити, що методологія та визначення поняття творчої активності вчителя музики ґрунтується на філософських концепціях творчості, висновках психолого-педагогічної науки, що розкривають загальні закономірності творчого феномена, а також враховує специфіку художньої творчості, музично-педагогічної діяльності, пов'язаної з музично-образним компонентом у структурі музично-педагогічної діяльності.

Дослідниками виокремлено поняття “творчість” і “активність” як два визначення діяльності, наголошено на їх взаємозв'язку і визначено такі основні ознаки творчої діяльності: принципову новизну, оригінальність, ціннісність створеного та прогресивний характер творчого продукту як для суспільства, так і для окремої особистості.

Філософське тлумачення поняття “творча активність” ґрунтується на основі теорії діяльності. Творча активність особистості вважається визначальною рисою свідомості людини, однією з її головних функцій. У понятті ”творча активність” розкривається вищий якісний рівень, зміст та сутнісна якість діяльності як розвивального процесу, що здійснюється на вищому рівні активності людини. Тому у творчій активності дослідники виділяють діяльно-практичну сутність суб'єкта діяльності, в результаті якої створюються нові оригінальні цінності, що мають значення як для окремого індивіда, так і суспільства в цілому [6; 15;18 та ін.].

У психології творча активність (суб'єктна активність) розглядається в особистісному та процесуальному аспектах. Означене поняття розкривається на основі креативності творчої особистості, продуктивно-перетворювальної діяльності, що не стимулюється ззовні й викликається внутрішнім спонтанним саморухом особистості, готової до творчих дій і пізнання за межами ситуацій. Разом із цим, творчу активність розглядають як надситуативну активність, ціннісне ставлення, яке за певних умов утілюється в діяльності та яке можна сформувати [1; 3; 7; 13 та ін.].

У педагогічній науці творча активність учителя трактується як складова педагогічної творчості ( як розвивальної взаємодії), педагогічної майстерності, умова особистісного та професійного самозростання вчителя, рушійна сила впровадження нових педагогічних технологій, поширення творчого досвіду, важлива професійна риса та якість творчої особистості фахівця. У творчій активності педагогів розкривається діалектична єдність продуктивних і репродуктивних компонентів, нормативних та евристичних елементів педагогічної діяльності. У понятті “творча активність” виявляється також учительське ставлення до навчально-пізнавальної діяльності, яке характеризується прагненням досягти поставленої мети в межах заданого часу. Вираз “творча активність” пояснюється дослідниками як активність суб'єкта у творчій діяльності, а не як рівень його активності взагалі [8; 9;15;18 та ін.].

У спеціальній музичній психолого-педагогічній літературі поняття творчої активності вивчається у контексті особливостей художньої (музичної) творчості, у якій виявляється специфіка музично-педагогічної діяльності, зокрема, художньо-образний компонент її структури. Музично-педагогічну діяльність дослідники розглядають як творчу і наголошують на духовному змісті та естетичній спрямованості, що пов'язані з духовним потенціалом мистецтва. При цьому пріоритет надається емоційному фактору, безсвідомості, інтуїції, але не виключається роль інтелекту у творчому процесі [2; 4;5;11;14;16; 19 та ін.].

У цілому специфіка творчої активності вчителів музики, її структурні компоненти остаточно не визначено. Переважно дослідники розкривають проблему розвитку творчої активності майбутніх учителів музичного мистецтва у процесі виконавської діяльності, підготовки до інтерпретації, композиції, створення.

Визначення особливостей прояву творчої активності вчителів зумовило проведення дослідження, пов'язаного з особистісним аспектом вивчення, а саме - з перевіркою музичності вчителів музики, що здійснювалося на базі Київського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів. Як засвідчив аналіз та узагальнення наукової літератури, означене поняття є інтегральним специфічним компонентом структури творчої активності вчителів музики, до якої, на думку вчених-психологів, входять не лише спеціальні музичні здібності, але й загально-психологічні властивості людини, які мають спільні корені з механізмом творчості. Разом із цим музичність вважається необхідною професійною якістю вчителя музики, в якій яскраво розкривається його музична сутність, потреба у музичному самовираженні, сформованість естетичного смаку і яка водночас забезпечує художньо-образний компонент музично-педагогічної діяльності та продуктивність його власної музичної творчості тощо. В основу експериментальної роботи покладено важливі для дослідження положення психологічної науки, в яких музичність розглядається як складна загальна здібність, необхідна для занять такими видами музичної діяльності, як слухання, виконання та створення музики; як здатність особистості, що забезпечує успішність, якість та продуктивність виконання різних видів музичної діяльності (слухання, виконання, створення) і виявляється в художньо-творчому прочитанні та переживанні музики, впливаючи на інтелектуальний, естетичний і моральний розвиток [14]. Програма дослідження включала вивчення структурних компонентів музичності: музичного слуху (мелодійний, гармонійний, ритмічний), творчої уяви, емоційності, чуття цілого, які перевірялись у процесі власної музичної творчості педагогів. Провідними критеріями діагностування були ті, які є загальновизнаними у музично-психологічній науці: звукообразність музичного мислення, тип музичного сприймання, якість ритмічного слуху, чуття цілого, слухо-рухова координація, творча уява. Проведення констатувального та формувального етапів дослідно-експериментальної роботи, порівняння отриманих результатів загального рівня музичної та музично-педагогічної творчої активності з даними, одержаними після вивчення музичності вчителів музики, дозволило з'ясувати такі особливості їх взаємозв'язку:

- музичність є характерною особливістю творчої активності вчителя музики, його музичною сутністю, пов'язаною зі специфікою музично-педагогічної діяльності, природою музичного мистецтва, що виявляється індивідуально;

- вчителі музики володіють різним рівнем розвитку музичного та педагогічного компонентів музично-педагогічної діяльності, що впливає на їх творчий результат;

- рівномірний якісний розвиток усіх структурних компонентів музичності є основою високого рівня розвитку як музичної, так і музично-педагогічної творчої активності вчителя музики;

- високорозвинені структурні компоненти музичності сприяють успішності та продуктивності творчого результату музичної творчості, однак вони не завжди забезпечують такий же результат музично-педагогічної творчості на заняттях з музичного мистецтва (вчителі, які розкрили високий рівень результату в музичній творчості, не завжди виявляли такі ж результати на заняттях з музичного мистецтва; і, навпаки, досліджувані засвідчували високий результат у музично-педагогічній творчості на уроках музики, але не вміли підібрати акомпанемент, створити мелодію) тощо. Найвищий загальний рівень творчої активності був у вчителів музики, які володіють і музичною, і музично-педагогічною творчістю, що вказує на рівномірний розвиток їхньої музичності та педагогічних здібностей, пов'язаних з усіма її структурними компонентами;

- музичність і педагогічні здібності вчителів музики в музично-педагогічній творчості виявляються цілісно, нерозчленовано, але мають різний якісний рівень своєї структури, що впливає на рівень розвитку художньо-образного та педагогічного компонентів музично-педагогічної діяльності;

- якісний нерівномірний розвиток окремих структурних компонентів музичності впливає на розвиток певних видів творчості вчителів музики.

Вважаємо, що зроблені висновки щодо діагностики інтегрального музичного компонента творчої активності особистості вчителів музики необхідно враховувати у розробленні критеріїв та методики її розвитку в процесі підвищення кваліфікації.

Одержані результати, зроблені на їх основі наукові висновки стали фундаментом для визначення специфіки творчої активності вчителів музики, яка пов'язана з особливостями музично-образного та педагогічного компонентів у структурі музично-педагогічної діяльності, що забезпечується цілісним взаємозв'язком музичності як інтегральної професійної якості педагогів-музикантів з їхніми педагогічними здібностями. Виявлено, що музичність учителів музики впливає на особливості індивідуальних творчих проявів, вона пов'язана із психологічним механізмом творчості. Високі результати у різних видах музичної та музично-педагогічної творчості показали ті вчителі музики, які водночас володіють високим рівнем розвитку музичності та педагогічних здібностей, тобто у яких виявляється музично-педагогічна креативність. Означене поняття трактуємо як особливу здатність творчої особистості педагога-музиканта, яка детермінує його творчу активність і забезпечує цілісність, продуктивність та оригінальність реалізації змісту художньо-образного та педагогічного компонентів музично-педагогічної діяльності. Врахування визначених вище факторів дослідження є важливим у розробленні змісту навчання, спрямованого на розвиток музичності, та інших особистісних компонентів творчої активності вчителів музики, які впливають на успішність та якість творчого результату музично-педагогічної діяльності.

Провідний принцип визначення особливостей творчої активності вчителя музики ґрунтується на психолого-педагогічній концепції, зорієнтованій на закономірності природи музики, у якій враховано специфічний музичний компонент у структурі музично-педагогічної діяльності, у процесі якої педагогічні завдання розв'язуються засобами музичного мистецтва на основі особистісно-діяльнісного підходу.

Ураховуючи зазначене вище, творчу активність учителя музики трактуємо як інтегровану психологічну якість особистості, що визначається дієвим емоційним станом готовності до музичного пізнання та музично-педагогічної діяльності у нестандартних ситуаціях. Творча активність вчителя музики - це його здатність до індивідуально-неповторного музичного, особистісного та професійного самовираження, музична та музично-педагогічна діяльність, що має продуктивний, пошуково-перетворювальний характер, гуманний духовний зміст і характерні ознаки творчого процесу, детермінованого внутрішньо-емоційним спонтанним саморухом до якісних змін.

Визначення структури творчої активності вчителя музики ґрунтується на вивченні її діяльнісного (процесуального) та особистісного аспектів.

У діяльнісному аспекті музично-творчу активність розглядаємо як таку, в якій втілюються творчі можливості вчителя музики у власній музичній творчості: інтерпретації, імпровізації, створенні, композиції. Музично-педагогічна творча активність, вважаємо, виявляється в оригінальному підході до розв'язання завдань теорії і практики музичного навчання й виховання учнів у процесі проведення занять із музичного мистецтва як основної ланки музично-педагогічного процесу в загальноосвітніх навчальних закладах. Діяльнісний аспект розкриває найважливіші функції вчителя музики як педагога і як музиканта (Рис. 1).

У структурі творчої активності особистості вчителя музики виділяємо такі її цілісні компоненти: психолого-педагогічний та музичний, - в яких і виявляється її специфіка (Рис.2).

Психолого-педагогічний компонент, пов'язаний із мотиваційно-потребовою, інтелектуальною й емоційно-вольовою сферою особистості, визначається індивідуальними психологічними властивостями та якостями психічних процесів. Він охоплює додаткові мотиви, характерологічні особливості, творчі якості особистості, механізм творчості (мислення, уяву, почуття, психомоторику, енергопотенціал), педагогічні здібності (комунікативність, перцептивні здібності, динамізм особистості, емоційну стабільність, креативність). Зазначаємо, що цей компонент є характерним для творчої активності вчителя будь-якого фаху.

Інтегральний музичний компонент розкриває специфіку праці педагога-музиканта і включає музичність (музичний слух - ритмічний, мелодійний, гармонійний, творчу уяву, чуття цілого, емоційність), виконавські здібності (інструментальні, вокальні), психомоторні здібності (диригентські, виконавські, інструментальні, вокальні), творчі вміння (мистецько-інтегровані, музично-практичні, інтерпретаційні, імпровізаційні, композиторські, пошуково-дослідницькі, проблемно-ситуаційні).

Одночасний і рівномірний розвиток цілісних структурних компонентів творчої активності вчителів музики у процесі різних видів музичної та музично-педагогічної творчості сприятиме розв'язанню нагальних проблем художньо-естетичної освіти школярів відповідно до сучасних вимог, розвитку потреб спілкування з мистецтвом.

творчий вчитель музика

Рис. 1.Структура творчої активності вчителів музики (діяльнісний аспект)

Рис. 2. Особистісна структура творчої активності вчителя музики

Список використаної літератури

1. Альбуханова-Славская К.А. Стратегия жизни. - М.: Мысль, 1991. - 229 с.

2. Арановский М.Г. О двух функциях бессознательного в творческом процессе композитора // Бессознательное. Природа. Функции. Методы исследования. - Тбилиси, 1978. - Т. 2. - 686 с.

3. Богоявленская Д.Б. О диагностике художественного творчества // Художественное творчество: Вопросы комплексного изучения. - Л.: Наука, 1983. - С. 220-224.

4. Брилін Е.Б. Формування навичок композиторської творчості у студентів музично-педагогічних факультетів: Дис. ... канд. пед. наук. - К., 2002.

5. Гаспарян Г.С. Теоретический анализ проявления интуиции в музыкальном творчестве: Автореф. дис. ... канд. псих. наук / НИИ Психологии УССР 1985. - 16 с.

6. Деятельность: теория, методология, проблемы / Сост. И. Касаткин. - М.: Политиздат, 1990. - 366 с.

7. Дружинин В.Н. Психодиагностика общих способностей. - М.: Академия, 1996. - 224 с.

8. Загвязинский В.И. Педагогическое творчество учителя. - М.: Педагогика, 1987. - 160 с.

9. Зязюн І.А. Безсвідомість. Підсвідомість. Творчість // Мистецтво і освіта. - 2001. - № 3. - С. 10 -14.

10. Кан-Калык В.А. Учителю о педагогическом общении. - М.: Просвещение, 1987. - 190 с.

11. Ковальова С.В. Розвиток творчої активності вчителів музики в сучасних умовах: теорія й практика: Наук.-метод. посіб. - Біла Церква: КОІПОПК, 2004. - 228 с.

12. Мелик-Пашаев А.А. Педагогика искусства и творческие способности. - М.: Знание, 1981. - 96 с.

13. Моляко В.О. Психологічна теорія творчості // Обдарована дитина. - 2004. - № 6. - С. 2 -10.

14. Науменко С.І. Психологія музичності та її формування у молодших школярів: Навч. посіб. - К.: НДПІ, 1993. - 180 с.

15. Новиков Б.В. Творчество и философия. - К.: Политиздат, 1989. - 193 с.

16. Рудницька О.П. Музика і культура особистості: проблеми сучасної педагогічної освіти: Навч. посіб. - К.: ІЗМН, 1998. - 248 с.

17. Сисоєва С.О. Основи педагогічної творчості: Підручник. - К: Міленіум, 2006. - 346 с.

18. Спиркин А.Г. Основы философии: Учеб. пособие для вузов. - М.: Политиздат, 1998. - 592 с.

Размещено на Allbest.ru