Інноваційна модель підготовки менеджерів освіти в системі підвищення кваліфікації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інноваційна модель підготовки менеджерів освіти в системі підвищення кваліфікації

Бачинська Є.М.

У статті проаналізовано організаційно-методичні засади підвищення кваліфікації менеджерів освіти. Розкрито основний зміст та сутність науково-методичного цільового проекту "Школа менеджера освіти", описано рівневу організаційну структуру підготовки організаторів навчально-виховного процесу (методистів, директорів, заступників директора) в системі післядипломної освіти.

Ключові слова: підвищення кваліфікації, інновація, інноваційна модель, науково-методичний цільовий проект, менеджер освіти.

Сучасний стан соціально-економічного розвитку України характеризується значними змістовими та структурно-організаційними змінами, спрямованими на формування національної системи освіти та її інтеграцію в міжнародний освітній простір. З 90-х років ХХ ст. у вихованні дітей і молоді пріоритетними стали завдання формування свідомого громадянина, патріота, професіонала, тобто людини, діяльність якої спрямована на саморозвиток та розвиток демократичного громадянського суспільства в Україні.

У законах України “Про освіту”, “Про загальну середню освіту”, Національній доктрині розвитку освіти, Концепції виховання дітей та молоді у національній системі освіти, Концепції громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності зосереджено увагу на необхідності формування у вихованців правової та політичної культури, поваги до національних і загальнолюдських цінностей, критичності й самокритичності, вміння приймати самостійні рішення та відповідати за їх реалізацію.

Кардинальні зміни теоретико-методологічних засад сучасної освіти передбачають наявність високого рівня психолого-педагогічної компетентності у педагогів. Однак результати проведеного нами дослідження засвідчили, що 75% педагогічних працівників мають низький рівень психолого-педагогічної компетентності, 22% - середній і лише 3% - високий.

У результаті аналізу кадрового забезпечення освітньої діяльності встановлено, що сьогодні у навчальних закладах працюють 80% учителів, які закінчили педагогічні інститути до 90-х років ХХ століття (у межах соціоцентричної парадигми педагогічної освіти). Отримані ними знання, сформовані вміння, накопичений протягом багатьох років досвід роботи є недостатнім для розв'язання сучасних проблем навчання і виховання дітей та молоді.

Таким чином, аналіз наукових досліджень та практичного досвіду дозволили виявити низку суперечностей, які потребують вирішення, а саме:

- між необхідністю на практиці застосовувати особистісно орієнтовані освітні технології та недостатнім рівнем психолого-педагогічної компетентності педагогічних працівників;

- між відсутністю потреби у самоосвіті, самовдосконаленні з проблем навчання і виховання юного покоління у вчителів та необхідністю у підвищенні професійного рівня, педагогічної майстерності і загальної культури;

- між спрямованістю науково-методичної діяльності на передавання знань, демонстрацію кращих зразків навчальної і виховної роботи та необхідністю її переорієнтації на результат, що передбачає підвищення рівня психолого-педагогічної компетентності педагогічних працівників, створення умов для їхнього професійного й особистісного зростання, формування ними індивідуального стилю освітньої діяльності;

- між потребою та відсутністю цілісної системи підготовки педагогічних працівників до виховної діяльності (система вищої освіти - післядипломна освіта);

- між потребою та відсутністю цілісної системи підготовки менеджерів (організаторів: методистів, заступників директорів шкіл) освіти ( система вищої освіти - післядипломна освіта).

Розв'язання існуючих суперечностей, на нашу думку, є можливим на основі такого:

- підвищення ролі системи післядипломної освіти (курсовий та міжкурсовий періоди);

- створення цілісної єдиної вертикалі підготовки педагогів до навчальної і виховної діяльності у системі підвищення кваліфікації (міжкурсовий період: всеукраїнський рівень - обласний рівень - районний (міський) рівень - шкільний рівень);

- організації цілеспрямованого навчання педагогічних працівників, які організовують та проводять науково-методичну роботу з проблем виховання на обласному, районному(міському) та шкільному рівнях;

- організації цілеспрямованого навчання педагогічних працівників, які проводять науково-методичну роботу з проблем дошкільної, початкової, загальної середньої освіти на обласному, районному(міському) та шкільному рівнях.

Наявні суперечності, необхідність практичного вдосконалення освітньої діяльності в нових умовах розвитку української державності зумовили розроблення цільового навчального науково-методичного проекту “Школа менеджера освіти”.

Методологічною основою проекту є положення філософії про об'єктивність процесу розвитку суспільства; закони діалектики, що розкривають внутрішні механізми розвитку та взаємозумовленість внутрішніх і зовнішніх факторів саморозвитку особистості; основні ідеї гуманістичної парадигми освіти; системний підхід як методологічний спосіб пізнання фактів, явищ, об'єктів, процесів в їх цілісності; поєднання особистісно орієнтованого та діяльнісного підходів, що передбачає розкриття та врахування потреб і можливостей, інтересів і прав окремого індивіда, створення умов для його самореалізації, самоутвердження та цілеспрямованої активності; методологічні принципи педагогіки - демократизації, самоактивності, саморегуляції, комплексності, міждисциплінарної інтегративності, наступності й безперервності проекту.

Теоретичною основою проекту стали наукові праці, в яких розкриваються сучасні підходи до професійно-педагогічної підготовки вчителя та підвищення його кваліфікації (Л.І.Дудіна, А.М.Єрмола, І.В.Жуковський, Н.І.Клокар, Н.Г.Комаренко, Ю.І.Мальований, В.І.Маслов, Л.М.Мітіна, І.Г.Осадчий, О.Є.Остапчук, В.І.Пуцов, Н.Г.Протасова, В.В.Сгадова, В.А.Семіченко, О.Л.Сидоренко); дослідження про зміст і структуру сучасного виховного процесу, особливостей діяльності класного керівника (І.Д.Бех, О.С.Газман, О.А.Дубасенюк, В.О.Киричук, Т.І.Сущенко); наукові праці, в яких розкривається психологія вчинку (О.В.Киричук, В.А.Романець, Т.С. Кириленко, В.О.Татенко, Т.М.Титаренко); наукові розробки з проблеми професійної та психолого-педагогічної компетентності вчителя (Ю.С.Алферов, В.Ю.Кричевський, М.І.Лук'янова, А.К.Маркова, В.А.Семиченко, Г.С.Сухобська, Г.В.Федоров; теоретичні основи професіографії (А.О.Абдулліна, Ю.С.Алферов, В.В.Єрасов, О.М.Пєхота, В.О.Сластонін, Є.С.Смірнова); дослідження, що розкривають теоретико-методологічні основи, принципи, механізм програмно-цільового управління (Г.А.Дмитренко, Г.В.Єльнікова, М.М.Мартиненко, В.І.Маслов, Б.З.Мільнер, В.В.Олійник); наукові розробки з проблеми організаційного моделювання та проектування динамічних організаційних структур (Ю.П.Васильєв, Б.М.Герасимов, В.І.Глуцький, В.С.Пікельна, О.О.Рабчун).

Ураховано також нормативно-правові акти, що регламентують функціонування освітньої системи та виховної діяльності, положення Національної доктрини розвитку освіти, нормативно-правові документи Міністерства освіти і науки України.

Цільовий навчальний науково-методичний проект "Школа менеджера освіти" (далі Проект) включає цілі, зміст, сутність та основні напрями і заходи його реалізації в системі підвищення кваліфікації.

Проект створено як інноваційну модель підготовки педагогічних працівників до проведення науково-методичної роботи та навчальної і виховної діяльності у системі підвищення кваліфікації.

Проектом передбачено:

- визначення мети та суб'єктів діяльності (цільовий проект);

- проведення теоретичних занять з проблеми (навчальний проект);

- організацію науково-методичної роботи в міжкурсовий період: проведення науково-методичних заходів за різними формами, консультацій, моделювань, виявлення, узагальнення передового педагогічного досвіду, підготовка до друку статей, методичних посібників, підручників (науково-методичний проект).

Метою проекту є підготовка педагогічних працівників до проведення науково-методичної роботи з проблем навчання і виховання та організації освітньої діяльності, підвищення рівня психолого-педагогічної компетентності та педагогічної майстерності організаторів (менеджерів) освіти.

Завдання проекту є такими:

- розробити та апробувати модель навчальної та науково-методичної роботи з організаторами освітньої діяльності у системі підвищення кваліфікації;

- створити навчально-методичне та науково-методичне забезпечення підготовки педагогічних працівників до виховної діяльності;

- створити навчально-методичне та науково-методичне забезпечення підготовки педагогічних працівників до організації дошкільної, початкової, загальної середньої освіти;

- виявити організаційно-педагогічні і психологічні умови підвищення рівня психолого-педагогічної компетентності організаторів (менеджерів) освіти;

- виявити, підтримати, систематизувати та узагальнити передовий педагогічний досвід організації науково-методичної роботи, виховної та освітньої діяльності;

- упровадити сучасні педагогічні технології та форми і методи організації виховної роботи.

Учасниками проекту можуть бути:

- наукові та науково-педагогічні працівники, які працюють у системі підвищення кваліфікації;

- заступники директорів шкіл, які проводять науково-методичну роботу з різних напрямів навчальної діяльності;

- педагогічні працівники, які організовують дошкільну освіту;

- заступники директорів шкіл, які проводять науково-методичну роботу з проблем виховання та організовують виховний процес;

- практичні психологи, соціальні педагоги, у змісті діяльності яких передбачено підвищення психолого-педагогічної компетентності педагогічних працівників.

Проектом передбачено створення цільової групи, до складу якої входять організатори та координатори проекту, розробники наукового і навчально-методичного забезпечення підготовки педагогічних працівників у системі підвищення кваліфікації.

За структурою проект поділяється на такі складові( напрями):

складова (напрям) 1 - "Школа менеджера виховання";

складова (напрям) 2 - "Школа менеджера дошкільної освіти";

складова (напрям) 3 - "Школа менеджера початкової освіти";

складова (напрям) 4 - "Школа менеджера загальної середньої освіти".

Навчання у "Школі менеджера освіти" за кожним окремим напрямом триває 5 років (міжкурсовий період) та розподіляється на 5 навчальних курсів.

На кожному курсі розглядається окрема проблема, яка є складовою цілісного процесу підготовки педагогічних працівників до освітньої діяльності.

Обсяг годин та їх розподіл за кожним навчальним курсом визначено відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України "Про затвердження норм часу для планування навчальної роботи та перелік основних видів наукової й організаційної роботи педагогічних і науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів" № 450 від 07.08.2002 року, листа Міністерства освіти і науки України "Про планування діяльності, ведення документації і звітностей усіх ланок психологічної служби системи освіти України" № 1/9-352 від 27.08.2000 року, Типового положення про атестацію педагогічних працівників України, рекомендацій ЦІППО до складання типового навчального плану слухачів курсів підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

Загальний обсяг годин з реалізації проекту за окремим напрямом (5 років) - 216 годин, а з кожного навчального курсу (1 рік) - 42-44 години. За кожним навчальним курсом передбачено проведення теоретичних занять та виконання домашніх завдань.

Орієнтовний розподіл годин за видами діяльності є таким:

- теоретичне навчання - 30 % - 14-16 годин;

- індивідуальні консультації - 10 % - 4 години;

- самостійна робота (підготовка домашніх завдань) - 20 % - 8 годин;

- практична робота (виконання домашніх завдань) - 40 % - 16 годин.

Після завершення навчання за кожним навчальним курсом (1 рік) учаснику видається сертифікат, що дозволяє йому організовувати науково-методичну роботу та освітню діяльність з окремої проблеми, а після закінчення всього терміна навчання (5 років) видається сертифікат, який засвідчує підвищення кваліфікації.

У межах проекту розроблено також рівневу організаційну структуру підвищення кваліфікації менеджерів освіти.

Таблиця 1

Рівнева організаційна структура реалізації проекту

Основні заходи з реалізації проекту визначаємо такі:

1. Організаційна діяльність та кадрове забезпечення проекту

1.1. Створити Всеукраїнський центр з підготовки педагогічних працівників до організації навчальної і виховної діяльності у системі підвищення кваліфікації.

1.2. Сформувати цільову групу з координації та розроблення навчально-методичного і науково-методичного забезпечення проекту.

1.3. Залучити до реалізації проекту наукових та науково-педагогічних працівників. підвищення кваліфікація менеджер освіта

1.4. Організувати наукове керування та забезпечити науковий супровід реалізації проекту.

1.5. Створити єдиний інформаційно-ресурсний банк даних як комунікаційну мережу реалізації проекту.

1.6. Створити вертикаль центрів з підготовки педагогічних працівників до організації освітньої діяльності у системі підвищення кваліфікації на всеукраїнському, обласному, районному (міському) та шкільному рівнях.

2. Наукова та науково-методична діяльність

2.1. Розробити програму, навчально-тематичні плани підготовки педагогічних працівників до виховної діяльності у системі підвищення кваліфікації.

2.2. Розробити рекомендації щодо реалізації проекту на обласному, районному (міському) та шкільному рівнях.

2.3. Розробити навчально-методичний комплекс, науково-методичну літературу для навчання учасників проекту.

2.4. Організувати науково-дослідну роботу з проблеми “Організаційно-педагогічні та психологічні умови підвищення кваліфікації організаторів освітнього процесу”.

3. Моніторинг результатів реалізації проекту

3.1. Розробити технологію моніторингових досліджень проекту.

3.2. Розробити критерії, показники та методику оцінювання рівня психолого-педагогічної компетентності організаторів освітнього процесу.

3.3. Розробити методику оцінювання ефективності організаційно-педагогічних та психологічних умов, що забезпечують підвищення рівня психолого-педагогічної компетентності організаторів освітнього процесу.

3.4. Впроваджувати розроблену модель комплексного моніторингу цільового навчального науково-методичного проекту.

3.5. Проводити діагностику рівня задоволення змістом проекту та організацією його реалізації.

4. Системно-узагальнювальна та видавнича діяльність

4.1. Готувати до друку навчальні посібники, науково-методичні матеріали.

4.2. Заключити угоди з видавництвами для публікацій результатів реалізації проекту.

4.3. Організувати видавничу діяльність для створення наукового та навчально-методичного забезпечення проекту.

Вважаємо, що реалізація проекту забезпечить таке (очікувані результати):

1. Підвищити рівень психолого-педагогічної компетентності та педагогічної майстерності організаторів освітнього процесу.

2. Залучити педагогічних працівників до проведення дослідно-експериментальної роботи та інноваційної діяльності з проблем навчання і виховання.

3. Створити єдину систему підготовки педагогічних працівників до освітньої діяльності на всеукраїнському, обласному, районному (міському) та шкільному рівнях:

- за змістом (теорія та практика особистісно орієнтованого навчання і виховання);

- за організацією (створення вертикалі центрів з підготовки педагогічних працівників до організації освітньої діяльності у системі підвищення кваліфікації).

4. Створити єдиний інформаційно-ресурсний банк даних з проблем навчання і виховання.

5. Видати науково-методичну літературу, спрямовану як на підвищення рівня психолого-педагогічної компетентності педагогічних працівників, так і на вдосконалення навчальної і виховної роботи в закладі освіти.

Фінансування проекту може здійснюватися за рахунок:

- коштів місцевих та обласних бюджетів, передбачених на підвищення кваліфікації та проведення науково-методичної роботи з педагогічними кадрами;

- коштів фізичних осіб;

- інших джерел, що не суперечать чинному законодавству.

Список використаної літератури

1. Бех І.Д. Особистісно зорієнтоване виховання: Науково-методичний посібник. - К.: ІЗМН, 1998. - 204 с.

2. Бреус С.М. Формування виховних вмінь майбутнього вчителя в процесі професійної підготовки: Авреф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01. - Харків: Харківський державний педагогічний університет ім. Г.С.Сковороди. - 1995. - 22 с.

3. Вовк Л.П. Історія освіти дорослих в Україні: Нариси. - К.: Національний педагогічний університет ім. М.П.Драгоманова, 1994. - 226 с.

4. Герасимов Б.М., Глуцкий В.И., Рабчун А.А. Проектирование организационных структур: методы и алгоритмы. - К.: БФ "Миротворець", 2000. - 206 с.

5. Гильборг Р.Г., Дементьев П.С. О системном подходе к управлению внутришкольной методической работой: Методические рекомендации. - Харьков: Харьковский областной институт усовершенствования врачей, 1992. - 33 с.

6. Дмитренко Г.А. Стратегічний менеджмент: цільове управління персоналом організації. - К.: МАУП, 1998. - 188 с.

7. Дубасенюк О.А. Концептуальні положення теорії професійної виховної діяльності педагога //Педагогіка і психологія. - 1994. - №4. - С. 90-97.

8. Дубасенюк О.А. Теоретичні і методичні основи виховної діяльності педагога: Автореф. дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.04 /Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України. - К., 1996. - 48 с.

9. Дудина Л.И. Управление научно-методической работой как фактор повышения профессиональной компетентности педагогов образовательного учреждения инновационного типа (гимназия): Автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01 /Уральский ГАФК. - Челябинск, 1996. - 26 с.

10. Кірдан О.Л. Виховні функції класного керівника в навчальних закладах України (середина ХІХ - початок ХХ ст.): Автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01 /Інститут педагогіки АПН України. - К., 2002. - 16 с.

11. Корчинськи С. Моделювання структури образу ідеального і реального вчителя на рівні сукупних уявлень у різних суб'єктів педагогічної взаємодії: Автореф. дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.04 /Київський університет ім. Т.Г.Шевченка. - К., 1998. - 32 с.

12. Мильнер Б.З. Организация программно-целевого управления. - М.: Наука, 1980. - 376 с.

13. Мильнер Б.З. Теория организаций: Курс лекций. - М.: Инфра, 1998. - 336с.

14. Мильнер Б.З., Евенко Л.И., Рапопорт В.С. Системный подход к организации управления. - М.: Экономика, 1983. - 224 с.

15. Митина Л.М. Учитель на рубеже веков: психологические проблемы //Психологическая наука и образование. - 1999. - №3-4. - С. 5-19.

16. Олійник В.В. Методологічні засади цільового управління освітою //Педагогіка і психологія. - 1998. - №4. - С. 111-118.

17. Положення про класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти //Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України. - 2000. - №22. - С. 3-7.

18. Про організацію навчання педагогічних кадрів та методичної роботи в школах області (наказ облво, графіки консультацій з питань самоосвіти, тематика методичних об'єднань, графіки проведення курсів, докурсові завдання). - Чернівці, 1977. - 164 с.

19. Пуховська Л.П. Професійна підготовка вчителів Західної Європи: спільність і розбіжність. - К.: Вища школа, 1997. - 180 с.

20. Савченко О.Я. Стан і завдання реформування змісту загальної шкільної освіти //Педагогіка і психологія. - 1999. - №4. - С. 6-11.

21. Селевко Г.К. Руководство по организации самовоспитания школьников //Школьные технологии. - 1999. - №6. - С. 5-25.

22. Фиранер С.С. Повышение квалификации педагогов-воспитателей //Советская педагогика. - 1984. - №9. - С. 68-71.

Размещено на Allbest.ru