Особливості застосування інформаційних технологій у загальноосвітньому навчальному закладі

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

У сучасній середній освіті, незважаючи на велику кількість наукових розробок, присвячених інформатизації навчально-виховного процесу, зокрема затверджених комп'ютерно-орієнтованих навчальних засобів, рекомендацій щодо їх використання, проведення навчання працівників загальноосвітніх закладів, безлічі семінарів та конференцій, процес інформатизації безпосередньо у замовника - загальноосвітній школі, йде дуже повільно. І не лише у звичайній загальноосвітній школі, але в багатьох закладах нового типу. За інформатизацію видається проведення навчальних занять у комп'ютерному класі, різноманітні тестування, епізодичне використання мультимедійного супроводу, часто масової, не власної розробки. Низька ефективність таких навчальних занять, складність їх організації, підготовки та проведення не може переконати пересічного вчителя в необхідності та доцільності застосування перспективних технологій. Вважаємо, що лише той учитель, який усвідомив результативність та значущість використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчанні, стане рушійною силою процесу комплексної інформатизації навчально-виховного процесу.

Відповідно розробникам комп'ютерно-орієнтованих засобів навчання для створення ефективних продуктів необхідно правильно визначити наступне:

- оснащення, що може бути задіяне у звичайному сучасному загальноосвітньому закладі. Орієнтуватись на мультимедійні сенсорні дошки поки що рано, а коли вони з'являться у багатьох школах - програмний засіб застаріє;

- рівень підготовки вчителя. Вже сьогодні, і не лише завдяки програмі “Інтел. Навчання для майбутнього”, стрімко зростає кількість вчителів, що в змозі обробити або самостійно створити презентацію достатньої складності. Такі вчителі достатньо критично ставляться до якості багатьох масових комп'ютерно-орієнтованих засобів навчання. Навпаки, вчителі, які ще не мають відповідної підготовки, не можуть якісно застосовувати наявні програмні засоби;

- відповідність меті кожного навчального заняття, вважаємо однією з основних вимог до розробників. Часто плутається тема та мета заняття. Тому і виникає якщо не сканований підручник, то збірка інформації, що об'єднана назвою теми. А мету заняття ставить конкретний вчитель, враховуючи багато чинників;

- можливість поєднання запропонованої продукції з традиційними методами навчання. Повністю змінювати методи роботи школи на сучасному етапі недоцільно, інформаційно-комунікаційні засоби необхідно розглядати як одну з багатьох інших складових навчально-методичного забезпечення. Українська школа має багато ефективних методик вивчення предметів, а інформаційні повинні їх доповнювати. Перехід на інформаційні засоби, як на основні (а таке буде), повинен відбуватися поступово, водночас не директивно; навчальний мультимедійний школа

- можливість модифікації засобу вчителем. У мультимедійне забезпечення навчального заняття зміни повинен вносити вчитель-предметник. У програмні засоби, за необхідності, зміни може внести шкільний фахівець, оскільки не існує єдиних затверджених АРМ, програм для роботи з базами даних, навчальних програм.

Сучасний загальноосвітній заклад реально в змозі мати тільки три інструменти для інформатизації навчального процесу: комп'ютерний клас (НКК), мультимедійний кабінет (МК) тапредметний кабінет (ПК), який обладнаний комп'ютерними засобами навчання з відповідною периферією.

Комп'ютерні класи поставляються у школи в основному за рахунок бюджету, часто використовується тільки для вивчення інформатики, тому вважається, що НКК є основним інструментом інформатизації.

На жаль, більшість педагогічних засобів призначена для використання у НКК, який поступається за зручністю і ефективністю іншим.

Розробники комп'ютерно-орієнтованих навчальних засобів не беруть до уваги те, що вчитель сам у змозі створити необхідний супровід для навчального заняття. При цьому вчитель буде враховувати особливості контингенту учнів, поєднувати інформаційні з оптимальними традиційними методами, не буде порушувати вимоги до організації заняття. Ефективність застосування авторських засобів більша, ніж масових. На допомогу вчителю бажано створити анімаційний матеріал, який відповідає конкретній темі програми кожного курсу. Він повинен легко компонуватися вчителем з матеріалом іншого засобу. Тобто всі засоби повинні використовувати єдине програмне забезпечення. Потрібно також ураховувати, що вчитель - творча особистість, яка за шаблоном працювати не буде.

Комплексне застосування методу проектів також вимагає внесення змін у структуру та зміст комп'ютерно-орієнтованих навчальних засобів.

Абсолютно не потрібен сканований статичний матеріал (мапи, схеми, таблиці), оскільки він вже не сприймається на екрані, це не сприяє повноцінному використанню можливостей комп'ютерів. Вважаємо, що розробляти необхідно більше анімацій, динамічного матеріалу.

Варто зазначити, що, на жаль, створені розвивальні програмні засоби не набули широкого впровадження внаслідок разючого контрасту зі стандартними засобами, що використовує вчитель. Після незначних структурних змін такі засоби доцільно використовувати для самостійної позакласної роботи учнів.

Окрім цього, зауважуємо, що апробація більшості комп'ютерно-орієнтованих засобів навчання безпосередньо в навчальних закладах проводиться не критично або зауваження вчителів під час розроблення їх у подальшому не враховуються.

Размещено на Allbest.ru