Практична реалізація процесу формування професійної компетентності майбутніх економістів засобами комп’ютерно-орієнтованих технологій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Практична реалізація процесу формування професійної компетентності майбутніх економістів засобами комп'ютерно-орієнтованих технологій

Горобець С.М.

Анотація

Розглядаються окремі аспекти практичної реалізації процесу формування професійної компетентності майбутніх економістів засобами комп'ютерно-орієнтованих технологій упродовж викладання розробленого автором факультативного курсу, що дозволяє інтенсифікувати підготовку економістів у вищих навчальних закладах освіти.

Ключові слова: професійна компетентність, підготовка економістів, комп'ютерно-орієнтовані технології.

Постановка проблеми. Сучасні соціально-економічні умови, постійне зростання кількості інформації та інформатизація всіх сфер життя суспільства зумовлюють необхідність підготовки вищими навчальними закладами професійно компетентних фахівців, зокрема й економічного профілю. Але у процесі підготовки таких фахівців виявляються певні протиріччя, найважливішими серед яких є такі: між наявними знаннями і тими вимогами, що виникають у ході вирішення нових навчальних завдань; наявними теоретичними способами вирішення проблем і труднощами їх практичного здійснення; різноманіттям сформованих знань і необхідністю застосовувати лише ті, що можуть забезпечити правильне вирішення завдання; сформованими способами використання знань і необхідністю застосувати ці способи у нових практичних умовах; соціальним замовленням на формування сучасного компетентного фахівця і недостатніми ресурсами окремих навчальних дисциплін для реалізації цього замовлення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Одним зі способів інтенсифікації зазначеного процесу і розв'язання вказаних протиріч є використання у навчальному процесі інформаційно-комп'ютерних технологій. На сьогодні завдяки дослідженням В.В. Давидова, В.Я. Ляудіса, Ю.І. Машбиця, В.В. Рубцова та інших вчених [1; 2 та ін.] найбільш повно розроблені психологічні основи створення комп'ютерних засобів навчання.

Дидактичний аспект проектування комп'ютерних засобів розроблений менше, хоча саме вирішення цього питання забезпечує ефективність застосування ІКТ у навчальному процесі. Так, загальнопедагогічні аспекти використання комп'ютера досліджували В.Ю. Биков, І.Є. Булах, М.І. Жалдак, В.К. Цонєва; дидактичні аспекти, а також функції комп'ютера - В.В. Одегова, І.В. Синельник, Н.Ф. Тализіна; методику застосування комп'ютерів аналізували Т.В. Габай, Ю.І. Лобанов. Принципи використання інформаційно-комп'ютерних технологій під час викладання різних дисциплін досліджуються О.Г. Глазуновою, І.О. Теплицьким, О.Ю. Афанасьєвою, Л.С. Глобою, С.В. Росохою, О.М. Джерджулою, М.М. Козяром, Ю.В. Лук'яненком, І.В. Сальник та ін. Активно працювали в цьому напрямі такі зарубіжні вчені, як Т. Барський, С. Бандерсон, Т. Ейджер, А. Лесгодс, Г. Кєдровіч, Й.-Л. Мартинанд, Ф. Янушкевич та інші.

Доводиться констатувати, що робіт, у яких безпосередньо розглядається проблема формування професійної компетентності студентів ВНЗ економічного профілю засобами інформаційно-комп'ютерних технологій у площині наведеного вище концептуального підходу не знаходимо. професійний економічний фахівець

Постановка завдання. Відтак, завданням статті є аналіз окремих аспектів практичної реалізації процесу формування професійної компетентності майбутніх економістів засобами комп'ютерно-орієнтованих технологій упродовж викладання розробленого автором факультативного курсу [3; 4].

Результати дослідження. Завдання підвищення рівня професійної компетентності майбутніх економістів було реалізоване в авторському факультативному курсі. План проведення факультативного курсу "Формування професійної компетентності майбутніх економістів засобами комп'ютерно-орієнтованих технологій" передбачав 32 заняття, які проводились протягом навчального року зі студентами старших курсів економічних спеціальностей у процесі констатувального та формувального етапів педагогічного експериментів. Серед питань, які вивчалися на факультативних заняттях, були такі:

- сучасні концепції природознавства;

- технології збереження та відновлення здоров'я;

- використання пірінгових мереж та гібридних бібліотек;

- прийняття рішень в умовах повної чи часткової невизначеності;

- професійна діяльність людини у контексті функціональної асиметрії мозку;

- сучасні теорії реінженірінгу;

- імітаційне та аналітичне моделювання в економіці.

У ході проведення педагогічного експерименту були задіяні 247 студентів старших курсів контрольних та експериментальної груп (таблиця 1).

Таблиця 1

Склад експериментальної та контрольної груп педагогічного експерименту

У той час, як у контрольних групах навчання проводилось відповідно до нормативних документів МОН України та затверджених навчальних планів ВНЗ, студенти експериментальних груп додатково відвідували заняття факультативного курсу. Педагогічний експеримент в експериментальних групах базувався на розроблених організаційно-педагогічних умовах формування компетентного економіста засобами комп'ютерно-орієнтованих технологій.

Факультатив передбачав вхідне і вихідне тестування студентів за допомогою діагностичного інструментарію, який використовувався для вивчення динаміки зростання відповідних професійних знань та умінь майбутніх економістів. Відповідно до суб'єктно-діяльнісного (контекстного) підходу до професійної підготовки сучасного фахівця (який передбачає моделювання у її процесі змісту майбутньої професійної діяльності фахівця), головні професійні знання та вміння так чи інакше пов'язані із навчальною успішністю майбутніх економістів, а також із рівнем оволодіння ними так званих фонових знань загальнонаукового характеру.

Таким чином, показники навчальної успішності та рівень засвоєння фонових знань стали узагальнювальним індикатором розвиненості професійних знань та вмінь майбутніх економістів у процесі здійснення педагогічного експерименту. Ці показники диференціювалися на три рівні - високий, середній та низький. Дослідження успішності навчальної діяльності майбутніх економістів передбачало її аналіз відповідно до таких критеріїв: показник п від 3,0 до 3,6 свідчить про низький рівень успішності у навчанні; від 3,7 до 4,3 - середній; від 4,4 до 5,0 - високий.

Дослідження знання загальнонаукових реалій (фонових знань) вивчалося на основі розробленого тесту, який складається зі 100 тестових завдань, кожне з яких містить п'ять варіантів відповідей. Правильність виконання 10-30 завдань відповідало низькому, 31-60 - середньому, а від 61 до 100 - високому рівню фонових знань.

Факультативний курс спрямовано на досягнення таких цілей:

1. Розвиток знань про концепції сучасного природознавства, зокрема фонових знань - загальнонаукових, загальнокультурних, валеологічних.

2. Розвиток загальних знань та умінь володіння сучасними комп'ютерними технологіями:

- робота в мережі Інтернет, обмін повідомленнями за допомогою форумів, використання електронної пошти, Інтернет-пейджерів та ін.;

- організація і проведення Інтернет-відеоконференцій;

- використання пірінгових мереж для отримання інформації;

- використання засобів дистанційного навчання та моніторингу (тестування та ін.)

- робота з банками даних, гібридними бібліотеками.

3. Розвиток знань та вмінь моделювання стану економічного об'єкта за допомогою комп'ютерних програм ("Meta Business Modeler", "B-pro", "E-Way").

4. Розвиток рефлексивних умінь, абстрактно-логічного мислення, вміння формалізувати вербальну інформацію за допомогою формальних матриць, розвиток творчого інтуїтивного, парадоксального мислення на основі оперування багатозначними альтернативами за допомогою використання комп'ютерно-інтелектуальних систем на прикладі розроблення і використання систем підтримки прийняття рішень.

5. Розвиток комунікативних умінь і комунікативної культури майбутніх економістів за допомогою створення спільних проектів, взаємодію учасників у процесі виконання різних завдань, які потребують командної взаємодії з використанням комп'ютерних мереж.

6. Розвиток знань і навичок самоорганізації, саморегулятивних, вольових умінь, навичок керівника за допомогою сучасних технологій тайм-менеджменту.

7. Розвиток творчого мислення, творчих умінь і навичок за рахунок розташування навчальної інформації з урахуванням функціональної асиметрії головного мозку та особливостей оброблення інформації різними півкулями.

8. Розвиток репрезентативних систем (аудіальної, візуальної, кінестетичної) на основі використання комп'ютерних технологій (наприклад, за допомогою використання веб-камери);

9. Розвиток умінь самопізнання у процесі виконання комп'ютерних психологічних тестів.

10. Розвиток ціннісних орієнтацій, толерантності на основі ознайомлення з системами цінностей різних культур та народів за допомогою мультимедійних комп'ютерних технологій.

11. Розвиток емпатійності, емпатійних якостей на основі перегляду відеофрагментів морально-емпатійного змісту.

12. Розвиток комунікативних умінь на основі використання мультимедійних засобів, які забезпечують зворотний зв'язок у режимі реального часу (відео_конференція, запис виступів).

13. Розвиток навичок самоспостереження, саморегуляції, рефлексії за допомогою використання веб-камери і спеціалізованих програм відеомонтажу.

14. Розвиток теоретичних знань і вмінь наукової діяльності за допомогою написання та видання інформаційного листка наукового характеру, участі у відеоконференціях та Інтернет-конференціях.

15. Розвиток соціально-політичних умінь на основі активізації громадської діяльності студентів, участі у студентському самоврядуванні за допомогою написання і видання інформаційного листка, надавання консультацій під час проведення форумів та ін., організації соціологічних досліджень.

16. Розвиток організаційних умінь за допомогою організації форумів, веб-сторінок.

17. Розвиток прогностичних умінь на основі аналізу прогнозів, поданих на веб-сторінках, та застосування комп'ютерних програм аналізу мікро- і макроекономічних показників.

Результати вихідного тестування, отримані після проведених факультативних занять, засвідчують, що використання інформаційно-комунікаційних технологій забезпечує для викладачів і студентів таке:

- значно розширити можливості подавання навчальної інформації за рахунок використання інструментів комп'ютерної графіки;

- формувати вміння працювати з великими масивами інформації, вміння орієнтуватися у банках даних, уміння аналітично і синтетично мислити, перехід від образу до числової репрезентації та інтерпретації;

- моделювати в режимі реального часу результати впливу керуючих дій на поведінку економічного об'єкта, що сприяє формуванню у студентів рефлексії своєї діяльності;

- збільшити активність студентів на заняттях за рахунок збільшення їхньої зацікавленості та самостійності під час інтерактивної взаємодії з системою;

- посилити мотивацію навчальної діяльності за рахунок наближення змісту навчальних завдань до реальних задач функціонування економічних об'єктів, що надає можливість подальшого використання здобутих знань і набутих умінь у майбутній професійній діяльності (суб'єктно-діяльнісний аспект навчального процесу);

- збагатити набори навчальних задач нестандартними умовами, що сприяє формуванню більш гнучкого, творчого стилю мислення студентів (творче мислення та творчі якості пов'язуються зі здатністю людини діяти у нестандартних, нешаблонних критичних багатозначних ситуаціях за умов невизначеності);

- застосовувати мережеві (дистанційні) комп'ютерні засоби управління навчальною діяльністю студентів, що значно підсилює гнучкість моніторингу та управління і якість контролю результатів виконання завдань;

- розвивати рефлексію та вольові вміння за рахунок зворотного зв'язку, який забезпечується маніпуляцією комп'ютерними об'єктами - симуляції (моделювання) реальних ситуацій;

- розвивати уявлення, вміння моделювати економічні ситуації за допомогою використання засобів графічної репрезентації процесів, елементів комп'ютерної графіки.

Результати тестування навчальної успішності та фонових знань майбутніх студентів протягом констатувального і формувального етапів педагогічного експерименту подано в таблиці 2.

Таблиця 2

Дослідження навчальної успішності та фонових знань майбутніх економістів (у відсотках)

Як видно з таблиці, результати вихідного тестування, отримані після проведених факультативних занять, свідчать про ефективність запропонованого факультативного курсу, що доводить, що використання комп'ютерно-орієнтованих технологій навчання дозволяє викладачам і студентам:

1. Значно розширити можливості подавання навчальної інформації (за рахунок використання інструментів комп'ютерної графіки).

2. Формувати вміння працювати з великими масивами інформації, орієнтуватися у банках даних, аналітично і синтетично мислити, переходити від образу до числової репрезентації та інтерпретації.

3. Моделювати в режимі реального часу результати впливу керуючих дій на поведінку економічного об'єкта, що сприяє формуванню у студентів рефлексії своєї діяльності. У контексті зазначеного типу навчальної діяльності реалізується зворотний зв'язок як наріжний аспект формування творчо-інтуїтивного мислення, рефлексивних умінь, зокрема вміння передбачати події економічного характеру, екстраполювати економічні процеси, узагальнювати масиви інформації та динаміку становлення і розвитку економічних процесів, уміння узагальнювати економічні знання і проводити компаративний аналіз різних за природою економічних об'єктів.

При цьому велике значення у процесі переходу знань в уміння та навички має реалізація контекстного, тобто суб'єктно-діяльнісного аспекту навчального процесу, коли навчання моделює, симулює реальну поведінку економічних бізнес-об'єктів і процесів. Рефлексія студентами своєї діяльності сприяє формуванню у майбутніх економістів регулятивних та вольових якостей і вмінь.

4. Підвищити активність студентів на заняттях за рахунок збільшення їхньої зацікавленості та самостійності під час інтерактивної взаємодії з різними пакетами прикладних програм. Завдяки цьому реалізується принцип інтерактивності, активності у навчальній діяльності, яка за своїм характером наближається до життя. Це сприяє встановленню зворотного зв'язку у системі "студент - віртуальна реальність". Спостерігається своєрідне ущільнення та прискорення часу для розгортання і розвитку економічних подій, коли результат економічних процесів, наслідки зміни економічних параметрів відбуваються практично миттєво.

5. Підсилити мотивацію навчальної діяльності за рахунок наближення змісту навчальних завдань до реальних завдань функціонування економічних об'єктів, що надає студентам можливість подальшого використання здобутих знань і набутих умінь у майбутній професійній діяльності (суб'єктно-діяльнісний аспект навчального процесу).

6. Збагатити набори навчальних задач нестандартними умовами, що сприяє формуванню більш глибокого, творчого стилю мислення у студентів: творче мислення та творчі якості пов'язуються зі здатністю людини діяти у нестандартних, нешаблонних критичних багатозначних ситуаціях за умов невизначеності.

7. Застосовувати мережеві (дистанційні) комп'ютерні засоби управління навчальною діяльністю студентів, що значно підсилює гнучкість моніторингу та управління і якість контролю результатів виконання завдань: моніторинг навчальної діяльності на основі взаємодії у системі "студент - викладач" значно посилює розвиток комунікативних умінь майбутніх економістів.

8. Розвивати рефлексію і вольові, саморегулятивні вміння студентів за рахунок зворотного зв'язку, який забезпечується за допомогою маніпуляції комп'ютерними об'єктами у процесі симуляції (моделювання) реальних економічних ситуацій.

9. Розвивати творче уявлення, вміння моделювати економічні ситуації на основі використання засобів графічної репрезентації процесів та елементної бази комп'ютерної графіки.

Висновки і пропозиції

Отже, вихідне тестування студентів контрольних і експериментальних груп засвідчило ефективність запропонованого факультативного курсу, який може використовуватися у вищих навчальних закладах з метою підвищення рівня професійної компетентності майбутніх економістів.

Перспективами подальших досліджень може стати вивчення можливостей застосування технологій дистанційного навчання у процесі формування професійної компетентності майбутніх економістів

Список використаних джерел

1. Зенкин А.А. Когнитивная компьютерная графика / А.А. Зенкин / под ред. Д.А. Поспелова. - М. : Наука, 1991. - 192 с.

2. Соловйов А.В. Проектирование компьютерных систем учебного назначения: учебное пособие / А.В. Соловйов. - Самара: СГАУ, 1995. - 138 с.

3. Горобець С.М. Основи комп'ютерної графіки: навч. посібник / за ред. М.В. Левківського / С.М. Горобець. - К. : Центр навчальної літератури, 2006. - 232 с.

4. Горобець С.М. Теоретичні моделі компетенцій майбутніх економістів / С.М. Горобець // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. - 2005. - Вип. 25. - С. 156-158.

Размещено на Allbest.ru