Організація навчально-пізнавальної діяльності учнів у профільній школі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Організація навчально-пізнавальної діяльності учнів у профільній школі

Сотніченко І.І.

Сучасні демократичні перетворення в Україні зумовлюють кардинальні зміни в системі загальної середньої освіти. Одним із основних способів модернізації шкільної освіти, що сприяє розвитку кожного учня як особистості, здатної до самореалізації в сучасному суспільстві, стало впровадження профільного навчання у навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів України.

Профілізація освіти передбачає зміни у змісті і формах педагогічної взаємодії, реалізацію нових педагогічних підходів у навчанні та впровадження сучасних освітніх технологій. Як зазначає вчена О.Савченко, натепер має приділятися "…пріоритетна увага до змісту й методик, які формують світогляд, цінності культури, вміння самостійно вчитися, критично мислити, користуватися комп'ютером, здатність до самопізнання і самовираження особистості в різних видах творчої діяльності, життєві уміння та навички, необхідні до адаптації, вибору, відповідального життя" [12, с. 6]. Питання особливостей підходів в організації навчально-виховного процесу в старшій профільній школі розкрито у низці сучасних наукових досліджень та розробленнях педагогів [1; 2; 5; 6; 7; 9; 11; 12; 14].

Мета статті - розгляд особливостей організації навчально-пізнавальної діяльності старшокласників в умовах профілізації навчання в ЗНЗ.

Профільна школа повинна формувати творчу особистість, здатну до вирішення складних життєвих завдань, оптимального адаптування в умовах, що постійно змінюються, до самонавчання. В сучасних умовах зростає роль уміння самостійно здобувати інформацію з різних джерел, засвоювати, поповнювати, оцінювати її та використовувати для отримання нових знань і задоволення своїх пізнавальних і професійних потреб.

В основу побудови профільного навчання покладено особистісно орієнтований, компетентнісний, суб'єкт-субєктний та діяльнісний підходи, що базуються на ідеї розвивального навчання і створюють умови для підтримки і стимулювання пізнавальної активності і творчості суб'єкта навчання. Реалізація завдань, що стоять перед профільною школою, потребує переходу до діяльністно-практичного навчання, в основі якого - самостійне вибудовування учнями навчально-пізнавальної діяльності з метою підвищення рівня своїх навчальних досягнень (компетентностей). "Для учнів профільних класів необхідне особливе освітнє середовище, у якому буде здійснюватися інтелектуальний та комунікативний розвиток учнів, формуватися вміння самостійно ставити цілі та досягати їх, надана можливість самореалізації та самовизначення з майбутньою професією" [7, с. 143].

Діяльнісний компонент змісту освіти чітко відображений у програмах для профільної школи, в державних вимогах до рівня загальноосвітньої підготовки учнів, де опосередковано відбито базові та профільні компетенції на різних пізнавальних рівнях. Особлива увага приділяється розвитку у старшокласників інтелектуальних умінь, творчого мислення та формуванню методів наукового пізнання.

Добре відомо, що ефективні методи навчання базуються на двох взаємопов'язаних процесах - розумінні тим, хто навчається, "що вивчається" і "як вивчається". Відмова від навчання на користь учіння, організація самостійного опрацювання та засвоєння інформації учнями, формування у старшокласників певних умінь і навичок (Рис.1) - найбільш характерні особливості роботи з учнями у профільних класах, оскільки профільне навчання насамперед спрямоване на набуття старшокласниками вмінь і навичок самостійної науково-практичної, дослідницько-пошукової діяльності [4].

Рис 1. Уміння і навички, які необхідно сформувати в учнів у профільній школі (за Н.Криволаповою)

Хоча процес навчання - це система взаємодії вчителя й учнів, його кінцевий результат залежить від пізнавальної діяльності останніх. Учитель лише створює необхідні умови для збудження навчальної активності дітей, виявлення ними пізнавальної самостійності і пошуку. Оволодіння ж знаннями, вміннями і навичками, способами діяльності відбувається тією мірою, якою кожна дитина проявлятиме індивідуальну активність.

У навчально-виховному процесі профільної школи значимими стають організаторська й консультативна функції педагога, спрямовані на організацію процесу ефективного самонавчання учнів. Учитель повинен стати організатором творчого процесу, керівником інтелектуальної і дослідницької діяльності учнів, консультантом їхньої самостійної роботи, створити навчальний комунікаційний простір, бути фасилітатором процесу учіння в ході індивідуальної і групової роботи, що здійснюється на основі застосування активних методів навчання та інтерактивних технологій.

Важливо також організувати процес учіння так, щоб кожне зусилля оволодіння знаннями проходило в умовах розвитку пізнавальних здібностей учнів, творчого мислення, формування в них прийомів розумової діяльності. Незалежно від обраного старшокласниками профілю навчання, завдання формування вмінь аналізувати, порівнювати, виділяти головне, класифікувати, доводити, узагальнювати тощо поєднує освітні цілі та завдання. Тому організовувати пізнавальну діяльність на кожному уроці потрібно так, щоб навчати учнів знаходити подібність і відмінність між об'єктами, визначати декілька варіантів розв'язування певної проблеми, розглядати відоме з нових позицій, самостійно встановлювати ті або інші залежності, знаходити альтернативні рішення, спонукати до пошуків невідомих способів розв'язування завдань.

Під час організації пізнавальної діяльності учнів перевага повинна надаватися груповим формам, які легко й ефективно поєднується із традиційними формами та методами навчання і можуть застосовуватися на різних етапах навчального заняття. Учитель має керувати роботою кожного учня опосередковано, за допомогою завдань, спрямовуючи діяльність груп в цілому.

Ставлення учнів до учіння залежить від умов, за яких відбувається навчальна діяльність. Профілізація навчання потребує впровадження сучасних педагогічних технологій і методів навчання, переходу від традиційних транслюючих форм до діалогових, в основі яких - спілкування і взаємодія, застосування дискусії, методу проектів, портфоліо, організації роботи з різноманітними джерелами інформації, навчання у співробітництві, різнорівневого навчання, використання засобів інформаційно-комунікаційних технологій тощо, що формує навички дослідження, вміння аналізувати інформацію. Учні вчаться співпрацювати, спілкуватися, самостійно встановлювати ті або інші залежності, знаходити альтернативні рішення, вирішувати проблеми, оцінювати матеріал, стратегії мислення, способи діяльності.

Організація всіх видів пізнавальної діяльності повинна бути оптимальною та ефективною для засвоєння навчального матеріалу, який необхідно засвоїти; при цьому мають ураховуватися вікові й індивідуальні особливості учнів. За таких умов старшокласники самостійно приходять до певних висновків, створюють знання. Самостійне відкриття найменшої частинки знання сприяє успіху учнів, підвищенню самооцінки.

Самоосвітня діяльність учнів - це творча навчальна діяльність, яка дає можливість проявити свої особисті якості і отримати бажаний результат у власний, самостійно обраний спосіб. У такому разі діяльність вчителя як організатора самоосвітньої діяльності учнів, компетентного консультанта і помічника, передбачає таке:

- розроблення системи самостійних робіт, що охоплює переважну більшість тем навчальної програми з предмета;

- визначення мети, змісту і обсягу кожної самостійної роботи;

- вивчення індивідуальних здібностей учнів та їх врахування в організації пізнавальної діяльності;

- підготовку завдань різного ступеня складності, використання яких сприятиме не тільки підвищенню рівня навчальних досягнень кожного учня, а й поступовому переходу до вищого рівня;

- навчання учнів самоконтролю та здійснення контролю якості його виконання;

- контроль та оцінювання навчальних досягнень учнів, діагностику їх діяльності та розвитку.

Під час організації самостійної роботи учнів на навчальному занятті важливим є врахування умов, які сприяють ефективності такої діяльності:

- чітке формулювання завдань;

- інструктаж і підготовка учнів до виконання самостійної роботи;

- систематичність і послідовність застосування самостійної роботи у процесі навчання;

- урізноманітнення і взаємозв'язок різних видів самостійної роботи;

- застосування самостійної роботи на всіх етапах навчання;

- моніторинг пізнавальної діяльності учнів [13].

Самостійність є "важливою і необхідною ланкою переходу пізнавальної активності учня у творчу" [3, с. 121]. Тільки у творчій діяльності дитина реалізується не як частковий суб'єкт, а як цілісна розвинена особистість.

Серед основних напрямів зміни змісту профільних дисциплін науковцями визначено такі: розкриття методологічних знань, оволодіння методами наукового пізнання; включення до змісту навчального матеріалу завдань, що потребують дослідницької діяльності і спрямовані на розвиток спеціальних здібностей, розвиток творчого мислення учнів профільних класів, формування ціннісного ставлення до процесу пізнання.

Саме в юнацькому віці, відповідно до положень вікової психології, навчальні дії трансформуються в методи наукового пізнання: старшокласники оволодівають елементами дослідницької діяльності - вони навчаються формулювати гіпотези, планувати роботу, прогнозувати результати. У них формуються певні розумові звички, які становлять основу культури розумової праці.

Навчання стане творчим процесом і для учнів, і для вчителя, якщо воно буде сплановане як дослідницька діяльність дітей. Завдання вчителя - сформувати стійкий інтерес учнів до пізнання світу і дослідницької діяльності; забезпечити високий рівень розвитку їхніх дослідницьких умінь і навичок, знання дослідницьких процедур і методик, розуміння ціннісної ролі досліджень в удосконаленні знань людства [10]. Педагог повинен створити умови для проведення дослідження, керувати, допомагати, контролювати.

Організація навчання як дослідження має особистісно орієнтований характер, оскільки схильність учнів до дослідницької діяльності значною мірою є індивідуальною і виявляється у своєрідності розвитку їхніх пізнавальних інтересів, аналітичних здібностей, змісту і обсягу знань, спостережливості, пам'яті, уваги, гнучкості мислення, багатства уявлень, працьовитості, волі, спроможності до зосередженої і відповідальної праці. Навчально-дослідницька діяльність учня є суб'єктивним відкриттям нових знань на основі індивідуальної актуалізації попередньо засвоєних знань і набутих умінь, уведення їх до особистісного пізнавального простору [10].

Педагогу в розвитку досвіду дослідницької діяльності школярів варто дотримуватися принципів: кожен учень має певний дослідницький потенціал, навчально-дослідницька робота допоможе йому наблизитися до розуміння наукової картини світу, стати талановитою, творчою особистістю. Тому діяльність учителя полягає в організації такої пізнавальної діяльності учнів, що сприяє формуванню в них основних компонентів навчально-дослідницьких умінь [8] (таблиця 1).

Таблиця 1 Компоненти навчально-дослідницьких умінь

Розвиток дослідницьких умінь і навичок як складових компетентності особистості сприяє формуванню її здатності до творчої самореалізації, визначає ефективність пізнавальної діяльності, оскільки набутий досвід може бути перенесений у будь-яку галузь пізнавальної і практичної діяльності. Тому рівень сформованості дослідницьких умінь і навичок є одним із критеріїв ефективності профільного навчання учнів.

Розвиток в учнів навчально-пізнавальної компетенції є основою ефективного засвоєння профільних курсів, однією з особливостей навчання учнів профільної школи, що закладає основи реалізації освітньої концепції "навчання протягом життя". Продумана і організована навчально-пізнавальна діяльність старшокласників як самоосвітня формує і розвиває особистість, здатну вчитися, мислити, діяти, нести відповідальність за своє подальше життя.

пізнавальний старшокласник профільний навчання

Список використаних джерел

1. Аніскіна Н.О. Організація профільного навчання в сучасній школі / Н.О.Аніскіна. - Харків: Основа, 2003. - 176 с.

2. Бібік Н. Профільна школа: проблеми науково-методичного супроводження / Н.Бібік, М.Бурда // Біологія і хімія в школі. - 2004. - № 6. - С. 2-4.

3. Геращенко В.О. Самостійна робота як засіб формування навчальної діяльності учнів / В.О.Геращенко // Становлення якісного освітнього середовища як об'єкт педагогічного дослідження: матеріали Всеукраїнської наук.-практ. конф. - Херсон: Айлант, 2006. - Вип. 9. - С. 121-123.

4. Концепція профільного навчання в старшій школі // Інформ. зб. Міністерства освіти і науки України. - 2009. - №№ 28-29. - С. 57-64.

5. Криволапова Н.А. Педагогическое содействие развитию познавательных способностей обучающихся / Н.А.Криволапова // Профильная школа. - 2005. - № 4. - С. 46-50.

6. Ксенофонтова И.Н. Развитие познавательной деятельности учащихся в условиях индивидуализации обучения / И.Н.Ксенофонтова // Химия в школе. - 2006. - №3. - С.15-22.

7. Лістарова Ж.Ю. Формування розвивального освітнього середовища в класах філологічного профілю / Ж.Ю.Лістарова // Наукові записки / Вінницький державний пед. ун-т. ім. М. Коцюбинського. - Вінниця, 2004. - Вип. № 11. - С. 143-145.

8. Недодатко Н. Технологія формування навчально-дослідницьких умінь школярів / Н.Недодатко // Рідна школа. - 2005. - №6 (869). - С. 21-23.

9. Осмоловская И.М. Дифференциация процесса обучения в современной школе: учеб. пособие / И.М.Осмоловская. - М.: Изд-во Московского психолого-социального ин-та ; Воронеж: Изд-во НПО "МОДЭК", 2004. - 176 с.

10. Пєхота О.М. Освітні технології: навч.-метод. посіб. / [О.М.Пєхота, А.З.Кіктенко, О.М.Любарська та ін.]; за ред. О. М. Пєхоти. - К.: А.С.К., 2003. - 255 с.

11. Рягин С.Н. Проектирование содержания профильного обучения в старшей школе / С.Н.Рягин // Школьные технологии. - 2003. - № 2. - С. 121-129.

12. Савченко О. Зміст шкільної освіти на рубежі століть / О.Савченко // Шлях освіти. - 2000. - №.3 - С. 2-6.

13. Старовойтова І.Ю. Самостійна робота як спосіб формування пізнавальної самостійності учнів на уроках хімії // Хімічна освіта в контексті Болонського процесу: стан і перспективи: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції / за заг. ред. В.П.Покася, В.С.Толмачової. - К.: НПУ ім. М.П.Драгоманова, 2006. - С. 225-229.

14. Шахов В.І. Педагогічні засади профільного навчання / В.І.Шахов // Наукові записки / Вінницький державний пед. ун-т ім. М. Коцюбинського. - Вінниця, 2004. - Вип. 11. - С. 190-194.

15. Шеремет Т. Підготовка вчителя до організації дослідницької діяльності учнів / Т.Шеремет // Біологія і хімія в школі. - 2006. - №5. - С. 38-39.

Размещено на Allbest.ru