Методика розвитку професійних умінь учителів художньої культури в системі післядипломної педагогічної освіти

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Методика розвитку професійних умінь учителів художньої культури в системі післядипломної педагогічної освіти

Ружицький В.А. ,

завідувач навчально-методичного кабінету музики й образотворчого мистецтва Київського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів

У статті представлено методику розвитку професійних умінь учителів художньої культури в системі післядипломної педагогічної освіти.

Особливу увагу автором приділено інноваційним формам організації навчання педагогів.

Ключові слова: розвиток професійних умінь, система післядипломної педагогічної освіти, інноваційні форми організації навчання.

Проблема безперервної освіти особистості є однією з вагомих і найбільш актуальних у сучасності, вона набула глобального характеру: XXI століття є добою неперервної освіти, насамперед - самоосвіти. Натепер успішною може бути життєдіяльність лише тієї особистості, яка буде вчитися та самовдосконалюватися протягом всього життя, людини, яка має компетенції і виявляє власну компетентність у діяльності певного виду.

Серед низки компетенцій, якими повинна володіти сучасна людина для гармонійної та успішної життєтворчості у соціумі, як значимий чинник визначено володіння особистістю загальною культурою на необхідному рівні, що передбачає знання і розуміння рідної та інших культур, обізнаність з вітчизняним і світовим мистецтвом, володіння духовними цінностями тощо. В цьому аспекті вагоме значення має формування і розвиток загальнокультурної компетентності учнів у процесі засвоєння ними навчальних предметів освітньої галузі "Естетична культура", завдання якої - сприяти оволодінню учнівською молоддю національним і світовим культурно-мистецьким досвідом, усвідомлення нею абсолютних загальнолюдських цінностей, а також створення умов і можливостей для активної участі молодого покоління в художньо-комунікативних процесах сучасного суспільства.

Зазначене, у свою чергу, передбачає реалізацію сучасних підходів до навчання і розвитку професійної майстерності вчителя художньої культури в системі післядипломної освіти, а отже - і розроблення відповідної методики безперервного професійного розвитку та самозростання педагога-фахівця в системі післядипломної педагогічної освіти.

Розглянемо сучасні підходи до трактування сутності поняття "методика", її змісту, структури та особливостей. У загальному тлумаченні поняття "методика" означає "сукупність взаємопов'язаних способів та прийомів доцільного проведення будь-якої роботи" [1, с. 522]. У "Педагогічному словнику" це поняття трактується як сукупність методів, наука про методи навчання [2]. Досліджуючи питання розвитку творчої активності вчителів музики в системі підвищення кваліфікації, науковець С.В.Ковальова сутність розглядуваного поняття визначає так: "сукупність методів (прийомів), етапів навчання, спрямованих на реалізацію змісту педагогічного процесу в різних формах взаємодії між тими, хто навчається, й тими, хто навчає" [6, с. 118]. Методист С.І.Мірошник трактує методику як систему навчання, що передбачає застосування сукупності певних визначених взаємодоповнювальних методів і прийомів навчання, завдань і форм організації навчальної діяльності, а також використання відповідних засобів навчання і забезпечує досягнення спланованої мети і прогнозованих результатів [8].

Ураховуючи положення наукових праць, методику розвитку професійних умінь учителів художньої культури трактуємо як методичну роботу із вчителями художньої культури, спрямовану на вдосконалення їхніх професійних умінь, майстерності, що реалізується у різноманітних формах навчальної діяльності педагогів в системі післядипломної освіти, їх самоосвіті та у процесі практичної педагогічної діяльності за визначеними організаційними етапами.

Методологічною основою методики розвитку професійних учителів художньої культури в післядипломній педагогічній освіті є теорія наукового пізнання, системний підхід як методологічний спосіб пізнання явищ, об'єктів, процесів у їх цілісності; психолого-педагогічні ідеї і висновки про розвиток особистості, професійних умінь учителів художньої культури; основні положення теорії післядипломної педагогічної освіти про післядипломну освіту як систему, складову неперервної освіти, що забезпечує навчання і всебічний творчий розвиток педагогів, зокрема - вчителів художньої культури; методологічні принципи демократизації, гуманізації, інтеграції, різноманітності та гнучкості, динамічності, доцільності, наступності, системності; концептуальні положення особистісно зорієнтованого навчання, що передбачає виявлення і врахування потреб і можливостей кожного педагога, діяльнісний підхід у навчанні, а також забезпечення умов для повноцінного професійного саморозвитку та активної пізнавальної діяльності вчителя; суспільні тенденції модернізації освіти в Україні.

Під час розроблення методики розвитку професійних умінь учителів художньої культури як теоретичну основу було використано:

? дослідження про сутність і структуру післядипломної педагогічної освіти як систему безперервного розвитку особистості (К.О. Альбуханова-Славська, Ю.К.Бабанський, Г.Г. Браже, Н.І.Клокар, С.В. Крисюк, Н.Г.Ничкало, В.В.Олійник, Н.Г.Протасова, В.І.Пуцов, В.А.Семиченко, М.М. Скаткін та ін.);

? праці, в яких розроблено питання змісту та структури професійних умінь учителів мистецьких дисциплін (Ю.К.Бабанський, І.А.Зязюн, Н.М.Голота, О.О.Кайдановська, Л.М.Кравченко, В.С.Кузін, Н.В.Кузьміна, А.К.Маркова, М.О.Пічкур, М.І.Резніченко, О.П.Рудницька, С.О.Сисоєва, В.Г.Щербина, Г.І.Щукіна та ін.);

? теоретико-методологічні основи механізму управління процесом професійного вдосконалення особистості в системі післядипломної освіти (Є.М.Бачинська, Г.С.Данилова, Г.А.Дмитренко, Г.В.Єльнікова, В.І.Маслов, В.В.Олійник, В.І.Пуцов та ін.);

? дослідження з проблем інноваційних підходів до професійного самозростання вчителів, альтернативних варіантів підвищення кваліфікації педагогічних і методичних працівників (І.М.Авдєєва, О.А.Грищенко, А.М.Гура, Г.С.Данилова, Г.А.Дмитренко, Н.І.Клокар, Л.Я.Набока, С.О.Сисоєва, В.Ю.Стрельніков та ін.);

? виявлені психолого-педагогічні умови оптимального розвитку професійних умінь учителів художньої культури (С.В. Крисюк, Н.В.Кузьміна, В.П.Лєбєдєва, А.М.Москаленко, Л.Я.Набока, А.С. Нікуліна, В.В.Олійник, Н.Г.Протасова, В.І.Пуцов, В.А.Семиченко, І.О. Титаренко).

Було також враховано нормативні документи з питань регламентування системи освіти у суспільстві, розроблені Міністерством освіти і науки України, положення Національної доктрини розвитку освіти [3; 4; 5; 12; 13; 14 та ін.].

В аспекті безпосереднього функціонування методика розвитку професійних умінь учителів художньої культури має такі основні компоненти: її мета; зміст навчання, методичної роботи та самоосвіти; види діяльності; організаційні форми; методи навчання; результативність.

Кожен із зазначених вище компонентів має специфічні особливості, однак всі складові залежать від цільового компонента, що охоплює мету та окремі цілі. Отже, мета впровадження методики полягає у формуванні стійкої мотивації і потреби в особистісному і професійному зростанні у вчителів художньої культури; визначенні напрямів і способів їхнього професійного та особистісного зростання; створенні умов для набуття і вдосконалення рівня сформованості професійних умінь педагогів (за їх складовими відповідно до розробленої моделі професійних умінь учителя художньої культури), постійного їх оновлення; творчій професійній самореалізації вчителів. Мета декомпонується на підцілі, основними з яких є:

? формування і розвиток активності, інтересу до творчого самозростання у вчителів художньої культури, творчості у педагогічній діяльності;

? забезпечення відповідності вмінь педагогів, задіяних у дослідно-експериментальній роботі, описовим характеристикам моделі професійних умінь учителів художньої культури з урахуванням тенденцій і перспектив їхнього саморозвитку;

? здобуття, актуалізація і систематизація знань із психології, педагогіки, теорії та історії художньої культури, методики викладання предмета, про сучасні освітні технології тощо;

? ознайомлення з перспективним і передовим педагогічним досвідом учителів художньої культури, оволодіння новими ідеями, знаннями, що мають практичну значущість;

? подолання наявних стереотипів практичної діяльності вчителів художньої культури;

? збагачення національними і світовими культурними цінностями, зокрема - з історії та теорії мистецтва;

? формування комунікативних умінь, діалогічного спілкування.

Усвідомлення мети методичної роботи як педагогами, так і викладачами та методичними працівниками, задіяними в дослідно-експериментальній роботі, зумовлює рівень ефективності процесу розвитку професійних умінь учителів художньої культури.

Основними завданнями реалізації методики є зростання рівня професійних умінь учителів, їхньої майстерності, результативності діяльності, а також формування в них здатностей рефлексії і співробітництва, комунікативної компетентності.

Наступним важливим компонентом представлено методики є зміст навчання, який трактуємо як навчальну інформацію, яку повинні засвоїти педагоги у процесі навчання, самоосвіти, що сприяє розвитку професійних умінь; обмін передовим досвідом; практичне формування вмінь застосовувати методи, прийоми навчання, форми роботи, які сприяють ефективному викладанню предмета; використання здобутих знань у практичній діяльності, освоєння механізму самовдосконалення та культурологічне зростання.

Важливим показником змісту навчання, на нашу думку, є його добір відповідно до визначених об'єктивних потреб учителів, що пов'язані з їхньою безпосередньою педагогічною діяльністю, та описових характеристик моделі професійних умінь, тобто розробка освітніх програм проблемно-тематичних курсів, програм навчання педагогів в обласній школі передового педагогічного досвіду, змісту семінарів тощо.

Вважаємо, що в розглядуваній методиці потрібно виокремити також такий компонент, як види діяльності, а саме: навчання як спосіб засвоєння нових знань, їх поповнення, процес набуття вмінь, навичок і способів педагогічної діяльності вчителем, цілеспрямована самоосвіта та власне діяльність, тобто практична педагогічна робота, що передбачає реалізацію власної методичної системи та інші види діяльності вчителя, зокрема - й інноваційної, з метою підвищення власного рівня умінь (робота у методичних об'єднаннях, творчих групах тощо, активна дієва участь у семінарах, конференціях, педчитаннях, розроблення методичних матеріалів та інше). учитель професійний післядипломний освіта

Велике значення, на думку дидактів, у системі післядипломної освіти має такий компонент методики, як організаційні форми. Зважаючи на визначені в роботі психолого-педагогічні умови, вважаємо, що актуальними та ефективними формами організації роботи є такі:

? групові та колективні: проблемно-тематичні курси, обласна школа передового педагогічного досвіду; навчальні заняття на курсах підвищення кваліфікації - лекції, практичні заняття, тренінги тощо; районні (міські), обласні, всеукраїнські науково-практичні, науково-методичні семінари; конференції; конференції з обміну досвідом під час навчання на курсах, а також групові проекти тощо;

? індивідуальні: індивідуальні консультації з методичними працівниками та викладачами інституту післядипломної освіти; самоосвіта - вивчення рекомендованого передового педагогічного досвіду (школи, району, області, України), матеріалів каталогів обласної виставки в ОІППО; фахових, психологічних, дидактичних видань і публікацій; розроблення авторського проекту - власної методики викладання предмета тощо.

Ураховуючи визначені психолого-педагогічні умови розвитку професійних умінь учителів художньої культури, вважаємо, що під час навчання педагогів за різними організаційними формами в системі повинні використовуватися різноманітні методи і прийоми навчання, але переважати - активні: інтерактивне та проблемне навчання, метод проектів, моделювання, - що дасть змогу індивідуалізувати та інтенсифікувати процес навчання.

Ще одним вагомим компонентом системи є рефлексійний як визначення ефективності впровадження методики розвитку професійних умінь учителів художньої культури у системі післядипломної освіти на визначених етапах за допомогою розроблених діагностичних матеріалів, а також здатність учителів образотворчого мистецтва до рефлексії, самооцінювання власного рівня розвитку професійних умінь, результативності діяльності.

Схематично методику розвитку професійних умінь учителів художньої культури представляємо на рис. 1.

Співвіднесення базових компонентів розробленої методики з основними критеріями оцінювання методик, розробленими в дидактиці [7; 9; 10; 11; 15 та ін.], серед яких провідними визначені вичерпність, адекватність, простота, компактність, економність та мобільність, дозволяє зробити висновок, що запропонована методика (методична система) є оптимальною.

Факторами успішності впровадження розробленої методики є такі:

? урахування під час розроблення методики розвитку професійних умінь учителів художньої культури в системі післядипломної освіти визначених психолого-педагогічних умов оптимального професійного самозростання вчителів художньої культури;

? дотримання єдності та наступності міжкурсового та курсового періодів підвищення професійних умінь педагогів;

? надання можливості вчителям художньої культури застосувати здобуті знання практично;

Рис. 1. Методика розвитку професійних умінь учителів художньої культури в системі підвищення кваліфікації

? системна перевірка результатів та, за потребою, корекція навчання й розвитку, що також було передбачено в організації методичної роботи з вчителями художньої культури.

Щоб ефективно реалізувати запропоновану методику, потрібно засвоїти теоретичне підґрунтя розглядуваної проблеми, зокрема - основи розвитку особистості, її вмінь, модель (сутність і структуру) професійних умінь учителя художньої культури, укладену на основі аналізу та узагальнення концепцій і положень різних наук.

Упроваджуючи запропоновану методику, необхідно встановити наявні недоліки у розвитку професійних умінь педагога і залежно від визначених упущень обрати певний із варіантів особистісного і професійного розвитку вчителя, тобто навчання, що передбачає насамперед розвиток педагогічних, або художніх, або творчих умінь вчителів. Під час реалізації методики особливу увагу потрібно звернути на дотримання принципів, що лежать в її основі (особистісно зорієнтований, діяльнісний, демократизації, гуманізації, диференціації, інтеграції, різноманітності та гнучкості, динамічності, доцільності, наступності, системності) та інноваційних підходів до організації методичної роботи з розвитку професійних умінь учителів художньої культури в системі післядипломної педагогічної освіти за визначеними етапами організації особистісного і професійного зростання педагогів.

Таким чином, визначивши об'єктивні потреби педагогів, пов'язані з їхньою безпосередньою педагогічною діяльністю, та описові характеристики моделі професійних умінь учителів художньої культури, забезпечуємо високий рівень якості змісту навчання як вагомого компонента методики. На основі впровадження проблемно-тематичних курсів підвищення кваліфікації вчителів художньої культури, організації роботи обласної школи передового педагогічного досвіду реалізуємо такі сучасні організаційні форми навчання, що оптимально сприяють особистісному і професійному розвитку вчителів, а отже - і ефективному викладанню нового предмета.

Список використаних джерел

1. Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. і голов. ред. В.Т.Бусел. - К.; Ірпінь : Перун, 2001. - 1440 с.

2. Гончаренко С.Г. Український педагогічний словник / С.Г.Гончаренко. - К. : Либідь, 1997. - 376 с.

3. Державна національна програма "Освіта : Україна ХХІ століття" // Інститут системних досліджень освіти України. - К. : Райдуга, 1994. - 62 с.

4. Державна програма "Вчитель" // Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України. - 2002. - №10. - С. 7-12.

5. Закон України "Про загальну середню освіту". - К. : Парламентське видавництво, 1999. - 90 с.

6. Ковальова С.І. Розвиток творчої активності вчителів музики в системі підвищення кваліфікації : дис… кандидата пед. наук : 13.00.04 / С.І.Ковальова. - К., 2007. - 213 с.

7. Лысенко Е.Е. Формированиепедагогическихумений : учебн.-практическоепособие / Е.Е.Лысенко. - М. : МГУП, 2001. - 63 с.

8. Мірошник С.І. Розвиток творчої діяльності старшокласників у процесі вивчення української літератури : дис… канд. пед. наук : 13.00.02 / С.І.Мірошник. - К., 2004. - 242 с.

9. Ничкало Н.Г. Теоретико-методологічні проблеми і перспективи розвитку досліджень з неперервної професійної освіти / Н.Г.Ничкало // Неперервна професійна освіта : теорія і практика : збірник наукових праць / за ред. І.А.Зязюна та Н.Г.Ничкало. - У 2-х частинах. - К., 2001. - Ч. 1. - С. 35-40.

10. Нісімчук А.С. Сучасні педагогічні технології : навчальний посібник / А.С.Нісімчук, О.С.Падалка, О.Т.Шпак. - К. : Просвіта, 2000. - 368 с.

11. Основи педагогічних досліджень : навчально-методичний посіб. / за ред. О.П. Рудницької. - К. : Експрес, 1998. - 107 с.

12. Положення про методичний кабінет районного (міського) відділу народної освіти. Затверджено наказом Міністерства освіти УСРС від 04. 06.1986 р. за №186 // Основні документи про організацію методичної роботи з педагогічними кадрами. - К. : Рад. школа, 1982. - С. 9-15.

13. Положення про республіканський (Автономної Республіки Крим), обласні та Київський і Севастопольський міські інститути післядипломної педагогічної освіти // Управління освітою. - 2001. - №23. - С.9-10.

14. Положення про шкільний методичний кабінет // Основні документи про організацію методичної роботи з педагогічними кадрами. - К. : Рад. школа, 1988. - С. 22-24.

15. Скаткин М.Н. Методология и методика педагогическихисследований / М.Н.Скаткин. - М. : Педагогика, 1986. - 152 с.

Размещено на Allbest.ru