Концепція підвищення кваліфікації педагогічних працівників у післядипломній освіті регіону на засадах диференційованого підходу

Размещено на http://allbest.ru

Київського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів

Концепція підвищення кваліфікації педагогічних працівників у післядипломній освіті регіону на засадах диференційованого підходу

Клокар Н.І., ректор,

професор кафедри управління освітою,

доктор педагогічних наук

Вступ

Актуальність дослідження. Постановка проблеми. В освітній системі України відбувається поступовий перехід від традиційної до людиноцентричної парадигми освіти, спрямованої на особистісний розвиток, самостійне засвоєння фахівцями нового досвіду, саморозвиток пізнавальних можливостей. Сучасна система управління післядипломною освітою та професійною перепідготовкою кваліфікованих кадрів в Україні хоча і характеризується загальними позитивними тенденціями розвитку, переживає складний трансформаційний період, зумовлений необхідністю формування такого організаційно-економічного механізму регулювання системи ППО, який повинен забезпечувати, насамперед, науково обґрунтоване державне управління в єдності всіх його функцій, водночас, - активне використання ринкових відносин, особливо на рівні діяльності закладів регіону.

На основі аналізу стану досліджуваної проблеми з'ясовано, що в системі ПК фактично досі не розроблено державних стандартів, спеціальних типових навчальних планів, програм з дисциплін професійного спрямування з урахуванням кваліфікаційних рівнів педагогічних працівників; епізодично використовуються комп'ютерні мережі та технології.

У сучасних дослідженнях значна увага приділяється розробленню антропоцентричного підходу до освіти, обґрунтуванню провідних концептуальних ідей, які визначають напрями і характер соціальних перетворень, а саме: зміну освітніх цілей і парадигм, їх вплив на процес модернізації системи освіти. У теорії післядипломної педагогічної освіти спостерігається тенденція до інноваційного пошуку продуктивних підходів до вирішення актуальних завдань розвитку загальної середньої та післядипломної освіти, створення цілісної системи навчання людини впродовж усього життя.

Водночас дослідження показують, що частина педагогів, з одного боку, не сприймає раціонально-знаннєвий, технократичний характер освіти та прослуховування на лекційних заняттях затеоретизованої наукової інформації, а з іншого, - виявляє неготовність до засвоєння нової освітньої парадигми, сучасного змісту з причин недостатньої мотивації слухачів до зміни власної ролі у професійному навчанні (вчителя, учня, рецензента, опонента, експерта та ін.), що сприяє здійсненню рефлексивного аналізу та освоєнню методів проектування власної педагогічної діяльності у процесі підвищення кваліфікації.

В умовах посилення ролі регіонів у соціально-економічному розвитку держави, модернізації системи освіти актуальності набуває проблема визначення стратегії розвитку та управління системою ППО, покликаної забезпечувати якісну підготовку педагогічних кадрів відповідно до запитів ринку праці конкретного регіону. Теоретична нерозробленість і практична значущість проблеми підвищення кваліфікації педагогічних працівників, вивчення й аналіз діяльності регіональних закладів ППО зумовили необхідність проведення дослідження з питання управління ПК на засадах диференційованого підходу, розкриття ролі регіональних закладів ППО у професійному розвитку педагогів.

Задоволення професійних потреб, результативність ПК педагогічних кадрів регіону безпосередньо залежать від якості управління регіональним закладом ППО, його наукової, науково-методичної та фінансово-господарської діяльності, що передбачає раціональне поєднання класичних і модернізованих функцій управління, урахування соціально-економічних і культурно-освітніх умов розвитку регіону.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Питання неперервності педагогічної освіти, фундаментальні дослідження проблеми ПК педагогічних працівників, професійної орієнтації та адаптації фахівців, удосконалення педагогічного процесу в системі ППО постійно перебували в полі зору науковців і практиків (Л. І. Даниленко, М. М. Дарманський, В. В. Докучаєва,Н.І.Клокар, С. В. Крисюк, В. В. Олійник, О. М. Пєхота, Н. Г. Протасова, М. І. Романенко, О. Я. Савченко, В. А. Семиченко, С. О. Сисоєва, Т. М. Сорочан, І.І.Якухно) [2-7 та ін.].

Визначено, що актуальними для подальшого дослідження є теоретико-методологічні засади розвитку системи ППО України з таких напрямів: управління освітою, адаптивного управління освітніми системами, упровадження дистанційного навчання, реалізація інноваційної діяльності навчальних закладів, формування професіоналізму управлінської діяльності керівників закладів освіти.

Варто зазначити, що в сучасних дослідженнях теорії післядипломної педагогічної освіти наголошено, що в управлінні інноваційними перетвореннями у підвищенні кваліфікації педагогічних працівників "особливого значення набуває врахування регіонального фактора у розвитку освітнього середовища, що забезпечує умови для осмислення змін на рівні державного управління, продукування прогресивних ідей, подолання наявних стереотипів. Саме у межах освітнього регіону з його науковим, соціально-економічним і культурним потенціалом, кадровим забезпеченням зароджуються і впроваджуються освітні новації, здійснюється розвиток регіональної системи освіти" [7, с. 96].

андрагогіка перепідготовка кваліфікація професійний

Методика та організація дослідження

Система ППО регіону, на відміну від загальної середньої та вищої освіти, повинна бути більш мобільною, адаптивною, прогностичною, оскільки характеризується значною динамікою змін як у плані суб'єктів навчального процесу, так і змісту, форм і підходів у навчанні, що детермінується швидкими темпами розвитку освіти. Саме тому в розробленій нами концепції підвищення кваліфікації педагогічних працівників у післядипломній освіті регіону на засадах диференційованого підходу передбачено створення цілісної неперервної системи постійного науково-методичного супроводу підтримки і прогнозування професійного розвитку педагога, реалізацію диференційованого підходу, запровадження адекватних форм роботи і методів навчання, які спонукають педагогічних працівників до творчості, пошуку, самоосвіти, самовдосконалення. Важливим чинником реалізації поставлених завдань є науково обґрунтовані підходи до управління ПК.

Дефініцію "диференційований підхід" розглядаємо як комплекс організаційно-управлінських, психолого-педагогічних і науково-методичних умов, що забезпечують процес ПК педагогічних працівників на різних етапах післядипломної освіти з урахуванням їхніх кваліфікаційних категорій, досвіду, індивідуальних запитів і потреб професійного розвитку й самореалізації.

У нашому дослідженні диференційований підхід до ПК педагогічних працівників, з одного боку, означає багатоманітність, різнорівневість (зокрема - і фіксування рівнів професійного розвитку), горизонтальну й вертикальну диференціацію, варіативність змісту програм, планів, форм навчання, можливість неперервної й випереджувальної системи ППО, використання ресурсів базових навчальних закладів у здійсненні навчального процесу; з іншого - диференційований підхід створює умови для реалізації права особистості на професійний розвиток відповідно до своїх потреб, здібностей, інтересів, життєвих планів, тобто дозволяє здійснити варіативний вибір індивідуальної освітньої траєкторії в багатовимірному диференційованому освітньому просторі, визначення цілей і засобів професійного розвитку, регіональних закладів ППО, планів, програм, проектів, а також спецкурсів, факультативів, наукових керівників програм і проектів, різних за часовим виміром форм навчання.

Важлива роль у професійному розвитку педагогічних, управлінських і методичних кадрів належить інформаційно-навчальному середовищу системи освіти регіону, яке розглядаємо як систему навчальних, навчально-методичних, науково-методичних, інформаційно-освітніх, просвітницьких ресурсів, створених на основі використання сучасних педагогічних, інформаційних і телекомунікаційних технологій. Формування інформаційно-навчального середовища системи освіти регіону забезпечує: реалізацію принципу вільного доступу до якісної освіти учнів і вчителів; максимальне задоволення запитів, очікувань учнів та їхніх батьків в одержанні якісної освіти; ПК педагогічних, управлінських і методичних кадрів за дистанційною формою навчання; відкритий доступ до освітньо-інформаційних ресурсів, у тому числі - до електронних засобів навчання; моніторинг якості освіти; ефективне управління регіональним закладом ППО та освітньою системою регіону на всіх її рівнях.

Моніторинг управління ПК педагогічних працівників регіону на засадах диференційованого підходу передбачає можливість не тільки збирати, зберігати, обробляти, аналізувати інформацію про діяльність закладу ППО та регіональної системи освіти, а й відстежувати динаміку результатів, вивчати тенденції, закономірності та цілеспрямовано, оперативно й обґрунтовано проектувати управлінські дії щодо потреб педагогічних кадрів у ПК, тематики курсів, змісту і технологій навчання протягом міжатестаційного періоду з метою переведення системи ППО регіону на якісно новий рівень розвитку.

На основі результатів моніторингового дослідження, соціально-педагогічного аналізу запитів педагогічних працівників у міжатестаційний період визначено зміст рівнів професійного розвитку педагогічних працівників (репродуктивний, репродуктивно-коригувальний, конструктивний, творчий) та практично підтверджено, що задоволення професійно-особистісних потреб у системі ПК педагогічних працівників доцільно вирішувати на засадах диференційованого підходу, який дозволяє визначити стратегічні напрями ПК, освітні парадигми й концепції, сформувати зміст і навчальні плани для кожної кваліфікаційної категорії, можливі варіанти їх проходження.

У розробленій концепції неперервного ПК педагогічних працівників у післядипломній освіті регіону передбачено модернізацію змісту ПК з урахуванням індивідуальних професійно-особистісних потреб і запитів педагогів різних кваліфікаційних категорій та спеціальностей; удосконалення навчальних планів і програм; розроблення технології ПК педагогів протягом міжатестаційного періоду; створення оптимальних умов для їхнього саморозвитку, самовдосконалення й самореалізації.

ПК педагогічних працівників є однією із форм професійної післядипломної освіти дорослих. У дослідженні поняття "освіта дорослих" тотожне визначенню терміна "андрагогіка" (від грецьк. ЬнЮс - доросла людина і бгщгз - керівництво, виховання) - педагогіка дорослих, одна з педагогічних наук, яка займається дослідженням проблем освіти, самоосвіти й виховання дорослих [1].

У контексті вищезазначеного важлива роль в освіті дорослих, зокрема - і вчителів, відводиться регіональним закладам ППО, що покликані створити такі моделі управління ПК, які задовольняли б потреби педагогічних працівників різних спеціальностей і категорій, сприяли процесу неперервного навчання вчителів, методистів, керівників навчальних закладів. Саме на цій науково-педагогічній проблемі сконцентровано увагу в нашому дослідженні.

Отже, наукове обґрунтування концепції ПК педагогічних працівників у післядипломній освіті регіону базується на засадах диференційованого підходу, основних положеннях андрагогіки як науки про навчання дорослих. Провідною ідеєю концепції є забезпечення неперервності процесу ПК педагогів на основі упровадження технології, що передбачає різнорівневу диференціацію змісту й форм навчання відповідно до кваліфікаційних категорій, запитів і потреб, набутого досвіду роботи, сприяє реалізації індивідуальних траєкторій професійного та особистісного зростання протягом міжатестаційного періоду.

Організаційно-педагогічні умови управління ПК педагогічних працівників поєднують урахування стану і перспектив соціально-економічного та культурно-освітнього розвитку регіону; вивчення професійних запитів педагогів у міжатестаційний період; неперервність процесу ПК; поєднання зовнішньої й внутрішньої диференціації навчання; створення та використання інформаційно-навчального середовища системи освіти регіону; інноваційність змісту, форм і технологій ПК педагогічних працівників; моніторинговий супровід ПК; функціонування регіонального закладу ППО, його фінансове й матеріально-технічне забезпечення.

У розробленій концепції ПК педагогічних працівників в умовах післядипломної освіти регіону на засадах диференційованого підходу нами визначено стратегічні напрями проектування, які охоплюють найважливіші складові післядипломної освіти та суб'єктної співдіяльності педагогів у навчанні:

1) аналіз, прогнозування й удосконалення диференційованого змісту ПК;

2) різноаспектна диференціація форм організації навчання;

3) вибір прийнятних для дорослих методів навчання і форм діяльності, способів взаємодії викладача і слухачів;

4) поетапний контроль, засоби педагогічної підтримки самоосвіти педагогічних працівників під час курсового та міжкурсового періодів;

5) моніторинг функціонування системи ПК протягом міжатестаційного періоду.

Кожен із напрямів спроектовано з урахуванням принципу гуманізації освіти, розвитку особистості, специфіки системи ПК педагогів у межах регіону на засадах диференційованого підходу.

Пропонованою концепцією передбачено диференціацію змісту навчальних планів за рівнями професійної кваліфікації відповідно до чинної освітньо-кваліфікаційної програми ПК, навчальних програм із дисциплін, нормативних актів органів державного управління освітою та регіональних закладів ППО. Зміст післядипломної освіти визначено на основі вимог суспільства до кадрового забезпечення освітньої галузі, якими передбачено включення широкого спектру фахової, соціальної, філософської, психологічної, економічної, правової, екологічної, організаторської підготовки. За таких умов навчання забезпечується поєднанням фундаментальності науково-теоретичного матеріалу з його практичною спрямованістю у вирішенні навчальних проблем сучасної школи. Розподіл годин здійснено для трьох основних груп: перша - вчителі другої категорії; друга - вчителі першої та вищої категорій; третя категорія - "старші вчителі" та "вчителі-методисти".

Управління підвищенням кваліфікації педагогічних, управлінських і методичних кадрів регіону на засадах диференційованого підходу розглядаємо як сукупність управлінських принципів та функцій, їх вплив на організацію етапів, формування змісту і форм ПК з метою забезпечення мотивації педагогів до професійного розвитку, оволодіння знаннями, передбаченими освітніми програмами курсів ПК та кваліфікаційними вимогами, вміннями розробляти, апробувати й упроваджувати інноваційні освітні технології.

Важливими чинниками реалізації поставлених завдань є науково обґрунтовані підходи до управління ПК. Диференційований підхід до управління ПК педагогічних працівників означає,по-перше, багатоманітність, різнорівневість (у т.ч. фіксування рівнів професійного розвитку), горизонтальну й вертикальну диференціацію, варіативність змісту програм, планів, форм навчання, можливість неперервної й випереджувальної системи ПК, використання ресурсів базових навчальних закладів у здійсненні навчального процесу; по-друге - диференційований підхід створює умови для реалізації права особистості на професійний розвиток відповідно до потреб, здібностей та інтересів, дозволяє вибудувати індивідуальну траєкторію ПК, визначити цілі й засоби професійного розвитку, заклад ППО, форми навчання, плани, спецкурси, факультативи, наукових керівників програм і проектів.

Організаційно-педагогічні умови управління ПК педагогічних працівників поєднують урахування стану і перспектив соціально-економічного та культурно-освітнього розвитку регіону; вивчення професійних запитів педагогів у міжатестаційний період; неперервність процесу ПК; поєднання зовнішньої й внутрішньої диференціації навчання; створення та використання інформаційно-навчального середовища системи освіти регіону; інноваційність змісту, форм і технологій ПК педагогічних працівників; моніторинговий супровід ПК; функціонування регіонального закладу ППО, його фінансове й матеріально-технічне забезпечення.

Модель управління підвищенням кваліфікації педагогічних працівників регіону на засадах диференційованого підходу забезпечує неперервність ПК педагогічних працівників, базується на концептуальних засадах науки управління, диференціації змісту і форм ПК, визначає організаційно-педагогічні умови її реалізації, етапи процесу ПК у міжатестаційний період (підготовчий, базовий, впроваджувальний), використання особистісно зорієнтованих інноваційних технологій ПК та практичні результати впровадження запропонованої моделі.

Моделлю передбачено проведення проблемно-тематичних, авторських, фахових (для вчителів-предметників) курсів для різних категорій педагогічних працівників, керівників закладів освіти та резерву управлінських кадрів, методистів. Реалізація змісту ПК здійснюється за варіативними формами: денна (1 місяць, 2 тижні, 1-3 дні), очно-заочна (пролонгована, до 3-х років; накопичувальна (за концепцією ПК "вчителя-методиста" та ін.)), очно-дистанційна (до 6-ти місяців), індивідуальна (до 6-ти місяців). Упровадження моделі дозволяє враховувати стратегічні напрями розвитку системи освіти держави і конкретного регіону, сприяє професійному розвитку кожного педагогічного працівника за індивідуальною траєкторією.

Методологічні засади функціонування моделі управління ПК педагогічних працівників в умовах післядипломної освіти регіону стали підґрунтям для розроблення етапних субмоделей управління ПК відповідно до кваліфікаційних категорій: а) спеціаліст (молодий учитель); б) спеціаліст першої, другої категорій (досвідчений учитель); в) спеціаліст вищої категорії ("старший вчитель", "вчитель-методист" тощо). Кожна із субмоделей передбачає диференційоване навчально-методичне і науково-методичне забезпечення професійного розвитку педагогічних працівників протягом міжатестаційного періоду, що інтеграційно поєднується під час курсів ПК та в міжкурсовий період.

Теоретично обґрунтовані форми і методи ПК педагогічних працівників регіону в умовах диференційованого навчання забезпечують неперервність етапів професійного розвитку педагогів у міжатестаційний період.

ПК педагогічних працівників у системі післядипломної освіти в умовах диференціації є керованим процесом, який проектується науково-педагогічними працівниками спільно з адміністрацією регіонального закладу ППО, педагогічними, управлінськими і методичними кадрами системи освіти району, міста й реалізується на основі проблемно-модульної технології. Проблемно-модульну технологію ПК освітянських кадрів регіону розглядаємо як заздалегідь спроектовану спільну діяльність слухачів і викладачів, що поєднує модулі навчальних завдань проблемного характеру, план дій, спрямованих на досягнення визначеної мети; передбачає реалізацію змісту програм освітньої діяльності курсів ПК, який опановується у процесі соціально-гуманітарної, професійної, фахової підготовки, діагностико-аналітичної діяльності.

На основі проблемно-модульної технології ПК розроблені технології ПК: учителів (за типами курсів: інтегративний "лінійний", інтегративний "нелінійний", інтегративно-модульний); керівників загальноосвітніх навчальних закладів; підготовки резерву управлінських кадрів; завідувачів районними, міськими методичними кабінетами; педагогічних, методичних працівників і керівників за дистанційною формою.

У запропонованому нами стратегічному напрямі - вибір оптимальних методів навчання і форм діяльності, способів взаємодії викладача і слухачів - пріоритетними є задоволення освітніх потреб педагогів у здобутті спеціальних знань про інноваційні технології навчання, нові методики, форми й засоби навчання в школі, а також така організація педагогічного процесу на курсах ПК, що максимально враховує кваліфікаційні категорії слухачів.

Один із основних напрямів розробленої концепції - контроль за допомогою введення рейтингового методу оцінювання - дозволяє простежити за відхиленнями, непрогнозованими й небажаними змінами, що відбуваються як на особистісному, так і на професійному рівнях, а також надати своєчасну допомогу в їх подоланні, закріпленні та розвитку позитивних особистісних новоутворень.

Висновки

Концептуальним у побудові стратегії розвитку системи ПК є теоретико-методологічне обґрунтування, розроблення та впровадження програми розвитку регіонального закладу ППО (на прикладі КОІПОПК). За результатами проведеного експерименту виявлено динаміку ПК на засадах диференційованого підходу та відповідно до показників розвитку Київського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрі а саме: відбулися якісні зміни в кадровому забезпеченні курсів ПК, значно розширився перелік форм навчання й тематики курсів, суттєво зросла кількість типів курсів, показники інформаційного забезпечення закладу, зокрема - бібліотеки, кількісні та якісні дані про участь працівників освітньої галузі регіону в науково-методичних заходах міжатестаційного періоду. Обчислення показників роботи регіонального закладу ППО підтверджують правильність обраного наукового пошуку та проведення формувального експерименту, оскільки зведений показник якості результатів діяльності КОІПОПК у 2010 році зріс у 3,65 рази порівняно з 2002 роком.

Отже, результати теоретико-експериментального пошуку підтвердили, що впровадження розробленої моделі управління ПК педагогічних працівників в умовах післядипломної освіти регіону на засадах диференційованого підходу сприятиме формуванню готовності педагогів до неперервного ПК та задоволенню регіональних потреб ринку праці у висококваліфікованих педагогічних кадрах.

Список використаних джерел

1. Гончаренко С. У. Український педагогічний словник / Семен Устимович Гончаренко. - К. : Либідь, 1997. - 376 с.

2. Даниленко Л. І. Модернізація системи підвищення кваліфікації педагогічних працівників в умовах її інноваційного розвитку / Лідія Іванівна Даниленко // Післядипломна освіта в Україні. - 2008. - № 2. - С. 8-10.

3. Клокар Н. І. Підвищення кваліфікації педагогічних працівників в умовах післядипломної освіти регіону на засадах диференційованого підходу : монографія / Наталія Іванівна Клокар. - Київ, 2010. - 528 с.

4. Олійник В. В. Українська модель функціонування і розвитку системи післядипломної педагогічної освіти в умовах модернізації / Віктор Васильович Олійник // Післядипломна освіта в Україні. - 2004. - № 2 (5). - С. 5-9.

5. Протасова Н. Г. Методологічні основи розвитку та вдосконалення системи післядипломної освіти фахівців / Наталія Георгіївна Протасова // Післядипломна освіта в Україні. - 2002. - № 2. - С. 7-10.

6. Романенко М. І. Методологія та зміст сучасної післядипломної педагогічної освіти / Михайло Ілліч Романенко // Післядипломна освіта в Україні. - 2007. - № 1. - С. 35-37.

7. Якухно І.І. Сутність, принципи і функції інноваційного педагогічного процесу в регіональній системі післядипломної освіти / Іван Іванович Якухно // Інноваційна освітня діяльність : регіональні аспекти : тези Міжнародної науково-практичної конференції (14-15 квітня 2011 р., м. Біла Церква) / за наук. ред. В.В.Олійника, Н.І.Клокар, Л.М.Карамушки, В.В.Лапінського. - Біла Церква, 2011. - С. 95-98.

Анотація

Концепція підвищення кваліфікації педагогічних працівників у післядипломній освіті регіону на засадах диференційованого підходу. Клокар Н.І., ректор Київського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів, професор кафедри управління освітою, доктор педагогічних наук

У статті розкрито питання підвищення кваліфікації педагогічних працівників у післядипломній освіті регіону на засадах диференційованого підходу; представлено концепцію підвищення кваліфікації педагогічних працівників у регіональній післядипломній освіті на засадах диференційованого підходу, її провідну ідею, модель управління підвищенням кваліфікації педагогічних працівників регіону на засадах диференційованого підходу, підходи до управління ПК та організаційно-педагогічні умови управління цим процесом.

Ключові слова: концепція підвищення кваліфікації педагогічних працівників у регіональній післядипломній освіті, диференційований підхід, модель управління підвищенням кваліфікації педагогічних працівників регіону на засадах диференційованого підходу, організаційно-педагогічні умови управління підвищенням кваліфікації.

Аннотация

Концепция повышения квалификации педагогических работников в последипломном образовании региона на основе дифференцированного подхода. Клокар Н.И.

В статье раскрыт вопрос повышения квалификации педагогических работников в последипломном образовании региона на основе дифференцированного подхода; представлены концепция повышения квалификации педагогических работников в региональном последипломном образовании на основе дифференцированного подхода, ее определяющая идея, модель управления повышением квалификации педагогических работников региона на основе дифференцированного подхода, подходы к управлению ПК и организационно-педагогические условия управления этим процессом.

Ключевые слова: концепция повышения квалификации педагогических работников в региональном последипломном образовании, дифференцированный подход, модель управления повышением квалификации педагогических работников региона на основе дифференцированного подхода, организационно-педагогические условия управления повышением квалификации.

Annotation

Conception of Educators' In-Service Training in Regional Post-Graduate Education System on the Basis of Differential Approach .Klokar, N.І.

The question of in-service training of educators in regional post-graduate system on the basis of differential approach is described in the article. The conception of in-service training of educators in regional post-graduate system on the basis of differential approach and its main idea, the model of in-service development of educators of the region on the basis of differential approach, approaches to in-service training management, organization and pedagogical conditions of this process management, are presented.

Key words: conception of in-service training of educators in regional post-graduate system, differential approach, model of in-service development of educators of the region on the basis of differential approach, organization and pedagogical conditions of in-service training management.

Размещено на Allbest.ru