Розмежування алалій та інших мовленнєвих і немовленнєвих порушень

Алалія - грубий недорозвиток мовлення, який виникає в результаті органічного ураження мовленнєвих зон кори головного мозку. Диференційна діагностика алалій із іншими порушеннями психофізичного розвитку – необхідна складова логокорекційної роботи.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 15.09.2017
Размер файла 13,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Одним із найскладніших мовленнєвих порушень, за якого дитина практично позбавлена мовних засобів спілкування, є алалія (від грецьк. а - немає, lalio- говорити) - відсутність або грубий недорозвиток мовлення, що виникає в результаті органічного ураження мовленнєвих зон кори головного мозку та супроводжується труднощами у використанні (моторна форма) чи розумінні (сенсорна форма) мовленнєвих висловлювань.

Категорія дітей-алаліків є різнорідною як за ступенем вираження дефекту, так і за рівнем продуктивності проведення корекційно-розвивальної роботи. Крім того, у таких дітей яскраво простежується схожість симптомів із іншими мовленнєвими та немовленнєвими порушеннями, що підкреслює актуальність потреби у визначенні чітких діагностичних критеріїв.

Відсутність звучності голосу при збереженні шепітного мовлення, тобто вияву афонії, робить її дещо схожою на моторну алалію (табл. 1).

Таблиця 1. Диференційна діагностика моторної алалії та афонії

Діагностичний критерій

Логопедичний висновок

Моторна алалія

Афонія

Невербальні вокалізації

Наявні (збережена мелодика, присутні окремі звуконаслідування)

Відсутні

Досить часто в період від одного до двох - двох з половиною років малюк, який вже може говорити, продовжує мовчати. Відсутність мовлення спостерігається як у дітей із затримкою мовленнєвого розвитку (ЗМР), так і у моторних алаліків (табл. 2).

Таблиця 2. Диференційна діагностика моторної алалії та затримки мовленнєвого розвитку

Діагностичний критерій

Логопедичний висновок

Моторна алалія

ЗМР

Характер порушення мовленнєвої діяльності

Порушення структурно-функціональної складової

Аналог дитячого мовлення на ранніх етапах його розвитку

Прогноз оволодіння мовленням

Потреба довготривалого корекційного навчання

Можливе повноцінне оволодіння мовленням навіть без спеціального навчання

Повна чи часткова втрата мовлення внаслідок ураження кори домінантної півкулі - афазія - досить схожа за своїми проявами з моторною алалією (табл. 3).

Таблиця 3. Диференційна діагностика моторної алалії та дитячої афазії

Діагностичний критерій

Логопедичний висновок

Моторна алалія

Дитяча афазія

Час дії патологічних факторів

Пренатальний і ранній постнатальний (до трьох років) період

Після трьох років

Недорозвиток мовлення

Як системи

Як підсистеми (вибіркові порушення)

Прогноз мовленнєвого розвитку

Потреба тривалої цілеспрямованої корекції

Можливий спонтанний розвиток

Іноді через відсутність мовлення моторні алаліки здаються глухими (табл. 4).

Таблиця 4. Диференційна діагностика моторної алалії та глухоти

Діагностичний критерій

Логопедичний висновок

Моторна алалія

Глухота

Слухова функція

Збережена

Порушена

Невербальні вокалізації

Наявні

Відсутні

Елементарне звукове мовлення (слова-корені, псевдослова, звуконаслідування)

Наявне

Відсутнє

Просодика

Збережена

Порушена

Труднощі звуковимови при моторній алалії деякі практики пояснюють анатомічними дефектами мовнорухового апарату, які, наприклад, спостерігаються у дітей із артикуляторно-фонетичною дислалією (табл. 5).

Таблиця 5. Диференційна діагностика моторної алалії та дислалії

Діагностичний критерій

Логопедичний висновок

Моторна алалія

Дислалія

Органічні ураження ЦНС

Наявні

Відсутні

Порушення мовленнєвої діяльності

Системні

Стосуються лише фонетичної складової

Грубе порушення звуковимови, наявність численних аграматизмів роблять моторну алалію дещо схожою з дизартрією (табл. 6).

Таблиця 6. Диференційна діагностика моторної алалії та дизартрії

Мовленнєва діяльність

Діагностичні критерії

Логопедичний висновок

Моторна алалія

Дизартрія

Затримка мовленнєвого розвитку

Часта

Нечаста

Мовленнєва активність

Значно знижена

Збережена чи дещо знижена

Характер порушення

Системний

Фонетичної складової

Загальна характеристика мовлення

Змазаність відсутня

Нечітке, змазане

Іннервація мовнорухового апарату

Збережена

Порушена

Голосова функція

Відповідна віку

Глухість, гугнявість

Вади звуковимови

Причина

Порушення вибору та комбінування одиниць

Порушення фонетичних (моторних) операцій

Характер

Різнотипні (наприклад, і спотворення, і заміна того самого звука), за умов можливої правильної звуковимови

Однотипні

Домінуючі порушення

Заміни складних за артикуляцією звуків

Спотворення звуків як простих, так і складних за артикуляцією

Особливості вимови залежно від позиції звука в слові

У складах збережена, в словах часто порушена

Порушення як у складах, так і в словах

Пропуски

Непостійні

Постійні

Повторення, переставлення

Часті

Нечасті

Лексико-граматична складова

Як імпресивні, так й експресивні аграматизми

Експресивні аграматизми

Після п'яти років у моторних алаліків повна чи часткова відсутність мовлення часто викликає підозру щодо затримки психічного розвитку дітей або наявності у них розумової відсталості (табл. 7).

Таблиця 7. Диференційна діагностика моторної алалії та розумової відсталості

Діагностичний критерій

Логопедичний висновок

Моторна алалія

Розумова відсталість

Причина мовленнєвого порушення

Парціальний розлад психічної діяльності у вигляді незасвоєння структурно-функціональних закономірностей мови за відносної збереженості невербальних функцій і операцій

Патологія всієї пізнавальної діяльності

Розуміння мовлення

Збережене, зокрема і у сприйманні синтаксичних конструкцій на позначення складних відношень між фактами дійсності

Грубо порушене

Причинно-наслідкові зв'язки

Встановлюються навіть за допомогою мовлення

Відсутні взагалі або встановлюються лише на елементарному рівні

Рівень розвитку експресивного мовлення

Значно нижчий за імпресивне

Значно вищий порівняно з імпресивним

Низький інтерес моторних алаліків до спілкування, сором'язливість у виявленні потреб у створенні емоційних і вербальних контактів з тими, хто оточує, роблять їх схожими на дітей із раннім дитячим аутизмом (РДА) (табл. 8).

Таблиця 8. Диференційна діагностика моторної алалії та раннього дитячого аутизму

Діагностичний критерій

Логопедичний висновок

Моторна алалія

Синдром Каннера, РДА

Центральний зір

Норма

Не використовується

Психопатологічні симптоми

Відсутні

Наявні

Рухові стереотипи

Ведуча рука

Часта амбідекстрія

Часта ліворукість

Міміка, жести, пантоміма

Збережені

Відсутні

Емоції

Адекватні

Не зовсім адекватні, беземоційність

Контактність

Збережена

Відсутня

Пізнавальна активність

Досить висока

Низька чи відсутня

Реакції на звернене мовлення

Збережені

Відсутні

Експресивне мовлення

Наявне або замінене міміко-жестикуляторним

Одночасно наявні і лепетні, і складні правильно організовані синтаксичні конструкції

Порушення просодики

Відсутнє

Надмірне уповільнення темпу, скандована, римована вимова

Ехолалії

Відсутні

Наявні

Сенсорна алалія Ю.О. Флоренською розглядається як сенсорно-акустичний синдром, адже порушення розуміння зверненого мовлення пов'язане насамперед з відсутністю стабільності у відтворенні почутих дитиною слів (так звана замикальна акупатія). С.І. Кайданова і Н.М. Трауготт наголошують на наявності у дітей із сенсорною алалією зниження слуху на тони саме високої частоти, своєрідне порушення тонального, тобто немовленнєвого, слуху, гіперакузії (надмірно підвищеної чутливості до немовленнєвих звуків). Саме тому сенсорну алалію часто плутають із глухотою (табл. 9).

Таблиця 9. Диференційна діагностика сенсорної алалії та глухоти

Діагностичний критерій

Логопедичний висновок

Сенсорна алалія

Глухота

Голос

Нормальний

Приглушений, гугнявий

Слухова функція

Нестабільно порушена

Грубо порушена

Відмінність сприймання мовленнєвих і немовленнєвих звуків

Краще сприймання немовленнєвих звуків, часта гіперакузія

Відсутнє

Розуміння мовлення

У цілому

Нестійке навіть упродовж доби

Добре знайомих або близьких людей

Краще, ніж чужих

Є.Ф.Соботович класифікувала сенсорну алалію залежно від рівня недостатньої сформованості у дітей фонематичного сприймання - з переважанням порушення сенсорного чи перцептивного його рівня. Так, якщо у дитини порушується сенсорний рівень фонематичного сприймання, мовлення у неї практично повністю відсутнє, а якщо перцептивний - наявні окремі лепетні слова чи навіть речення, які засвоєні на рівні імітації і часто вживаються у мовленні не відповідно.

Основні діагностичні критерії щодо розмежування моторної та сенсорної алалії представлено у таблиці 10.

алалія мовленнєвий психофізичний логокорекційний

Таблиця 10. Диференційна діагностика моторної та сенсорної алалії

Діагностичний критерій

Логопедичний висновок

Моторна алалія

Сенсорна алалія

Розуміння мовлення

Відповідно віку

Низький рівень

Слухова увага

Достатній рівень

Порушена

Фонематичне сприймання

Збережене

Порушене

Ехолалії

Відсутні

Наявні, без розуміння повтореного

Отже, диференційна діагностика алалій із іншими порушеннями психофізичного розвитку - надзвичайно складна, проте необхідна складова логокорекційної роботи. Тільки вміючи правильно визначити форму алалії, знаючи психологічні механізми, що лежать в її основі, особливості психофізичного, зокрема мовленнєвого, розвитку алаліків, учитель-логопед зможе спланувати та повною мірою реалізувати всі напрями корекційно-розвивальної роботи.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Роль ранньої діагностики порушень розвитку мовлення. Поняття мовного порушення. Роль батьків у розвитку дитини й помилки сімейного виховання. Попередження та профілактика мовленнєвих порушень. Мистецтво спілкування як основний елемент виховного процесу.

    курсовая работа [54,5 K], добавлен 22.10.2009

  • Сутність і сучасні класифікації мовленнєвих помилок. Виявлення порушень мовної норми та аналіз причин їх виникнення при перевірці учнівських творів і переказів. Організація корекційної роботи з виправлення лексичних, фразеологічних і стилістичних помилок.

    курсовая работа [48,4 K], добавлен 05.11.2013

  • Рівень сформованості мовленнєвих умінь дітей у процесі вікового онтогенезу. Психофізіологічні та психолого-педагогічні передумови формування мовленнєвих умінь та навичок у дітей раннього віку, зміст експериментальної методики діагностики розвитку.

    дипломная работа [107,4 K], добавлен 09.09.2012

  • Психолого-педагогічне обґрунтування проблеми мовленнєвих творчих здібностей у дітей дошкільного віку. Методи розвитку творчих здібностей у дітей. Вимірювання показників сформованості мовленнєвих творчих здібностей у дітей старшого дошкільного віку.

    дипломная работа [139,3 K], добавлен 06.12.2008

  • Особливості формування мовленнєвих навичок. Вивчення функціонально-смислових типів мовлення. Аналіз особливостей формування навичок розповіді та опису. Визначення найбільш ефективних методів при формуванні навичок розповіді та опису у молодших школярів.

    курсовая работа [163,0 K], добавлен 24.10.2010

  • Психолого-педагогічні засади та основні напрямки розвитку мовлення молодших школярів. Причини мовленнєвих помилок учнів початкових класів та їх аналіз. Граматичний лад мовлення молодших школярів та його характеристика. Процес вивчення частин мови.

    курсовая работа [39,1 K], добавлен 23.07.2009

  • Комунікативні функції монологічного мовлення. Методи вивчення мови для ефективного удосконалення монологічного мовлення учнів. Цінність роботи з підручником. Види вправ й завдань для вдосконалення мовленнєвих умінь і навичок учнів на уроках мови.

    статья [27,0 K], добавлен 30.03.2011

  • Характеристика та сутність логопедичної просвіти батьків дітей з порушеннями мовлення. Діагностика рівня логопедичних знань та пропаганда логопедичних знань серед батьків дітей з порушеннями мовлення. Необхідність використання у роботі системності.

    курсовая работа [170,8 K], добавлен 28.12.2011

  • Формування мовленнєвої комунікації, мотивація спілкування. Обгрунтування дидактичних умов формування комунікативно-мовленнєвих умінь. Організація та проведення інформативних бесід як форма формування комунікативно-мовленнєвих умінь молодших школярів.

    курсовая работа [61,7 K], добавлен 17.09.2010

  • Психолого-педагогічні особливості розвитку мовлення дошкільників. Умови виховання і спілкування в соціумі. Характеристика розвитку мовлення дітей дошкільного віку в нормі та з порушеннями зору. Аналіз конструктивної діяльності сліпих дошкільників.

    курсовая работа [37,3 K], добавлен 15.04.2015

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.