Міждисциплінарність як методологія розвитку екологічних знань

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Специфіка методології міждисциплінарних знань полягає в перевазі інтегративних, синтезуючих тенденцій. Двоєдиність "природа - культура", яка відображає відкритість світу, містить у собі всі форми земного життя та може бути застосована до всіх елементів системи: і до молекули ДНК, і до світу природи, і до техносфери, і до єдиного культурного поля, підсистемою якого є освіта. На цю універсальність вказували мудреці Давнього Сходу: "Все є все, все є у всьому, все є завжди, все є навколо".

Однією з важливих особливостей сучасного знання є розгорнуте обговорення фундаментальних, світоглядних, філософських, пізнавальних і методологічних проблем як необхідної умови формування нових ідей науки. Різні форми сприйняття світу (мистецтво, філософія та інші) дають можливість багатоаспектного бачення питань. Тому визначальною тенденцією пізнавального процесу є інтеграція.

Сьогодні у вищій школі, орієнтованій на предметне вивчення і блочну побудову дисциплін, у студентів важко сформувати сучасне цілісне уявлення про екологічну науку. Важливим способом вирішення цієї проблеми є екологізація соціально-гуманітарних дисциплін.

У процесі екологізації соціально-гуманітарних дисциплін студенти пізнають природу знань, способи запам'ятовування, систематизації, структуру наукових теорій і, що важливо, набувають здатності системного мислення, осмислення екологічних знань і цінностей за зразком уже відомих структур наукових теорій.

Інтегративний тип екологічного пізнання формується у студентів на основі поєднання безпосереднього особистого досвіду, системного мислення, нетрадиційного підходу до проблеми, виховання багатомірної цілісності особистості зі сформованим творчим потенціалом.

Наводимо приклад практичного заняття з теми: "Міждисциплінарний характер екологічного виховання на матеріалі української народної казки "Дідова дочка і бабина дочка": екологічний аспект" (з досвіду роботи).

1. Цілі заняття:

- навчальна: сприяти формуванню методичної та психологічної готовності студентів змінити вид і характер екологічної доцільності у професійній діяльності, роботи над міждисциплінарними проектами;

- розвивальна: забезпечити самостійну систематизацію своїх знання з проблеми формування екологічної культури, добирання відповідного ілюстративного матеріалу для підтвердження своїх поглядів і висновків щодо поставленої викладачем і студентами проблеми, перевірку правильності чи помилковості висновків про доцільність міждисциплінарного методу екологічного виховання, зроблених студентами у процесі колективного обговорення;

- виховна: виховання глибокої поваги та зацікавленості до теоретичної і практичної спадщини у різних наукових напрямах; формування особистісної і суспільно-ціннісної готовності до екологічної самоосвіти і саморозвитку на основі морально-етичних норм, які регулюють суб'єкт-суб'єктні відносини (у процесі міжособистісних комунікацій, включаючи і процес освіти, та під час гармонійного та толерантного спілкування з природою).

2. Методи і форми організації практичного заняття:

а) розподіл на групи:

- експерти (головний експерт, педагоги, психологи, соціологи, екологи, філософи, культурологи, історики, правознавці, мовознавці);

- група "журналістів";

б) застосування дослідницького методу як випереджального дослідження проблеми із зосередженням уваги на змісті казки, теоретичних основах психології, педагогіки, філософії, правознавства, історії культури, історії України, екології, ділового мовознавства;

в) застосування здобутих раніше знань (на першому етапі - визначення залишкових знань, на другому - оновлення фактичного матеріалу за допомогою відповідної літератури, конспектів лекцій і практичних занять, досвіду виробничої практики) за алгоритмом казки (репродуктивний метод);

г) постановка проблеми - міждисциплінарний характер екологічного виховання (проблемний метод викладу);

д) активізація творчої діяльності за допомогою змагання, розвитку інтересу до комплексу дисциплін, що вивчаються, спрямованих на формування гармонійно розвиненої особистості, здатної враховувати етичні та правові норми у розробленні екологічних і соціальних проектів (дослідження, евристичний метод, спрямовані на систематизацію знань, розвиток навичок ухвалення нестандартних рішень).

3. Структура та основний зміст практичного заняття

3.1. Ознайомлення з темою, цілями й завданням заняття.

3.2. Сутність поняття "інтеграція" та "міждисциплінарність" у контексті екологічного виховання. навчальний екологізація студент інтегративний

3.3. Постановка проблеми: виховання толерантного й доброзичливого ставлення до себе, до інших, до природи.

3.4. Інтегративно-пошукове дослідження проблеми екологічного виховання із використанням змісту казки "Дідова дочка і бабина дочка" на основі теоретичних знань (з педагогіки, психології, екології, соціології, філософії, правознавства, культурології, української та іноземної мов, історії України, екології) за допомогою узагальнення на основі об'єднувальної ланки - розвитку відносин у соціальному й природному середовищах ("людина - людина", "людина - природа", "людина - суспільство").

а) Запитання до "експерта" з педагогіки:

? З точки зору педагогіки, які, на Ваш погляд, причини такого різного виховання дідової дочки і бабиної дочки?

? Зробіть педагогічний аналіз ситуації фрагмента казки, коли бабина дочка повернулася додому.

? Якими педагогічними засобами можна впливати на екологічне виховання бабиної дочки?

б) Запитання до "експертa" з психології:

? Дайте коротку психологічну характеристику персонажів казки.

? Які причини конфліктних ситуацій у сім'ї та у відносинах з господинею і як їх можна усунути?

? Яку пораду як психолог Ви дали б дідові і бабі для формування екологічної культури бабиної дочки?

в) Запитання до "експерта" із соціології:

? Соціально-екологічна взаємодія та її основні характеристики.

? Якби бабина дочка вчилася у Вашій групі, які соціально-педагогічні прийоми і методи Ви застосували б для її становлення як екологічно грамотного фахівця?

г) Запитання до "експертa" з філософії:

? Філософське тлумачення боротьби добра і зла.

? У чому сенс життя діда і баби, дідової дочки і бабиної дочки?

? Як на прикладі ставлення дідової дочки до людей і природи можна прокоментувати українську "філософію серця"?

д) Запитання до "експерта" з правознавства:

? З точки зору права: чи є кримінально карними дії бабиної дочки?

? Якби Ви були автором "Кримінального екологічного кодексу", які статті Ви запропонували б до цього кодексу з урахуванням етично-моральної поведінки бабиної дочки?

е) Запитання до "експерта" з історії України:

? На Ваш погляд, у кого з персонажів казки світогляд і поведінка більше відповідають етнічному менталітету українського народу?

? Обґрунтуйте роль етнічного менталітету в екологічному вихованні майбутніх фахівців.

ж) Запитання до "експерта" з історії культури:

? Як відомо, наявні різні визначення функцій поняття "культура", зокрема і такі: пізнавальна, інформативна, світоглядна, комунікативна, регулятивна, аксіологічна і виховна. На матеріалі казки прокоментуйте можливі функції зазначеного поняття.

? Як можна реалізувати виховну функцію культури з метою екологізації навчально-виховного процесу вищої школи?

з) Запитання до "експертa" з української мови за професійним спрямуванням:

? Порівняйте культуру спілкування дідової дочки і бабиної дочки з людьми та навколишнім середовищем; висловіть свою думку, як такий стиль спілкування вплинув би на професійну діяльність фахівця?

? Методом рольової гри зімітуйте телефонну розмову з уявними доньками діда й баби і висловіть своє ставлення до їхньої поведінки щодо людей та природи.

і) Запитання до "експерта" з іноземної мови:

? Візьміть інтерв'ю у "господині" (іноземною мовою) з метою з'ясування оцінки поведінки обох дочок. Яке майбутнє, на її думку, чекає на кожну з них?

к) Запитання до "експерта" з екології:

? Як можна використовувати висловлені в ході заняття думки, пропозиції у процесі екологічного виховання в умовах університетського освітнього простору?

Наведемо декілька фрагментів суджень студентів, які вони висловили у процесі обговорення.

1. В українській народній казці "Дідова дочка й бабина дочка" порівнюються два протилежні образи. Внутрішній світ дідової дочки побудований на пошані до старших (вона ніколи не суперечила волі мачухи; з жалістю ставилася до батька; ввічливо розмовляла з жінкою, до якої найнялася на роботу), на любові до навколишнього середовища (дівчина привела в порядок яблуньку, вичистила криничку; доглянула собаку; почистила і обмазала піч і навіть дбайливо поставилася до "гадюк, ящірок, жаб і всякого звіра"); вона не злопам'ятна (вона ніколи не відплачувала злом бабі та її дочці за заподіяні образи) і безкорислива.

Бабина дочка завжди була чимось незадоволена, часто вступала в конфлікти з тими, хто був поряд з нею, була ледача, брехлива. Вона не шанувала навколишнє середовище (відмовилася допомогти яблуні, криничці, собаці, печі і попекла всіх звірів, яких повинна була годувати) і постійно наговорювала на дідову дочку.

Аналізуючи особливості спілкування з людьми і навколишнім середовищем двох окремо взятих дівчат, можна прийти до висновку, що з дочки діда вийшов би висококваліфікований, добросовісний і відповідальний фахівець. Дочка баби або взагалі не стала б фахівцем, або була б таким "працівником", який гальмував би робочий процес (метод психологічного аналізу).

2. На наш погляд, етнічному менталітету українців більше відповідають світогляд і поведінка дочки діда і самого діда, бо їм притаманні доброта, чуйність, почуття вдячності, працьовитість, а також багато інших якостей, які властиві українському народу.

Менталітет нашого народу має жіночий образ, саме тому в національному характері українців можна виділити такі якості, як емоційність, чуттєвість, чуйність, доброзичливість, доброта, мрійливість, любов до дітей. Ментальність українця спрямована на внутрішній емоційно-чуттєвий світ. Це переконливо ілюструється на прикладі образу дідової дочки.

3. "Філософія серця" пов'язана з рисою української національної психології - емоційністю - наданням високої оцінки відчуттям, своєрідному баченню природи (так би мовити, злиттю з нею), своєрідному гумору тощо. У цьому аспекті серце є способом емоційного життя. З казки видно, що дочка діда все "пропускає через серце" - дуже добра, великодушна, чуйна. Не дивлячись ні на що, вона готова була прийти на допомогу будь-кому, завжди прагнула робити добрі вчинки, навіть і тоді, коли в цьому для неї не було ніякої особистої користі, без присутності інших людей, які могли б цей вчинок побачити і оцінити. Саме це свідчить про відтворення в казці ідей української "філософії серця".

4. Інтерв'ю:

а) Розмова з дочкою діда (фрагмент):

? Розкажіть мені, будь ласка, чому Ви погодилися допомогти яблуньці, криничці, собаці і печі. І чому так відповідально виконали прохання господині погодувати плазунів?

? Яблуньці, печі і криничці я допомогла тому, що мені не сподобалося, в якому вони знаходилися забрудненому стані. Собакою й іншими звірами я опікувалась, бо дуже люблю тварин.

? А знаєте, мені здається, що з Вас би вийшов хороший фахівець-еколог. І я дуже позитивно оцінюю Вашу поведінку у ставленні до всього, що Вас оточує. Так тримати!

б) Розмова з дочкою баби ( фрагмент):

? Дайте відповідь, будь ласка, чому Ви не прийшли на допомогу печі, яблуньці, криничці, не почистили від реп'яхів собаку?

? Чому це? Дуже це мені було потрібно! Чому саме я повинна це була робити?

? І Вас взагалі не збентежило те, в якому стані вони всі знаходились?

? Ні, це ж не моя провина!

? А чому ж ви попекли звірів? Погодувати звірів відповідно до прохання господині звірів було Вашим обов'язком?

? Я ніби зробила все так, як мені і говорила господиня. Я не знаю, чому ця дивна худобина вивернулась.

5. Склад злочину в діяннях дочки баби підпадає під статтю 237 ч. 1 КК України, оскільки коли чарівні істоти зверталися до неї за допомогою, вона їм відмовляла. Тобто віднеслася безвідповідально до проблем забруднення довкілля і рятування тварин. Таким чином, через безвідповідальну поведінку дочки баби могли настати згубні й незворотні для природного середовища наслідки.

6. Для формування екологічної культури бабиної дочки необхідно переконати її в тому, що відчуження від природи, ігнорування її законів, нещадна експлуатація і споживацьке ставлення до природних ресурсів, зрештою, приведуть до тяжких екологічних наслідків та глобальної катастрофи. І поки не буде усвідомлена спорідненість і взаємозв'язок із природним оточенням, яке є спільною домівкою для всіх живих істот, допоки вона не відмовиться від усталених стереотипів мислення: у цій домівці все для неї, її не чекає нічого доброго. Їй потрібно позбавитися від безпечності і усвідомити відповідальність за долю всього живого, опанувати нову стратегію гармонійних взаємин з навколишнім світом.

Основними ідеями у вихованні екологічної культури дочок діда і баби мають бути такі: а) ідея домівки (від свого будинку, малої батьківщини до розуміння глобального світосприймання "Земля - наша спільна оселя"); б) ідея цілісності і загального взаємозв'язку ("Все є все, все є у всьому, все є завжди, все є навкруги"); в) ідея природодоцільної діяльності з відновлення і перетворення навколишнього середовища.

7. Усі питання, які обговорювалися у ході заняття, можна використати для формування екологічної культури, бо всі думки під час обговорення казки з позицій міждисциплінарного зв'язку пов'язані з екологічним вихованням. Особливо цінною була думка, що такі якості особистості, як самоконтроль, уміння передбачати й прогнозувати найближчі і віддалені наслідки своїх дій у природному середовищі виховують критичне ставлення до дій відносно себе, інших, природи. Ми маємо дотримуватися моральних вимог екологічної етики, пов'язаних зі ставленням до природи, формувати переконаність у необхідності природодоцільності в майбутній професійній діяльності, що сприятиме відновленню й урівноваженню екосистем.

4. Можливості змісту практичного заняття для виникнення мотиву екологічної самоосвіти і саморозвитку:

а) рекомендації до пошуку літератури та Інтернет-джерел у режимі самостійності (у запропонованому напряму пошуку);

б) змагальність і оцінювання в аналізі різноманітних видів людської діяльності як активізувальний механізм розвитку особистості;

в) спрямованість на науково-практичну діяльність, пов'язану з підготовкою та проведенням заняття;

г) рефлексія (що нового ви дізналися про міждисциплінарний підхід до екологічного навчання й виховання?; чого навчає поведінка персонажів казки?; чи змінилося ваше ставлення до себе, до інших, до природи?; якого досвіду набули у ході заняття, що зможете використати в подальшій навчальній і професійній діяльності?; чи була досягнена мета практичного заняття?).

Як бачимо, у процесі обговорення студенти вдало оперували знаннями з різних предметів для екологічного виховання, хоч про поняття "екологічне виховання" в казці не йшлося. "Експерти" використовували методи аналізу, спостереження, порівняння, емпатії у формі досліджень, інтерв'ю, доповіді, рефератів, рольової гри тощо.

Размещено на Allbest.ru