Розвиток понятійного апарата інформатизації освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Розвиток понятійного апарата інформатизації освіти

Тверезовська Н.Т., завідувач кафедри соціальної

педагогіки та інформаційних технологій в освіті

Тарнавська Т.В., доцент кафедри англійської мови

для економічних спеціальностей

У статті досліджено історію розвитку основних наукових понять, які виникли у галузі освіти внаслідок її інформатизації. Розглянуто різні тлумачення таких термінів, як "інформація", "інформатизація", "інформаційне суспільство", "інформаційно-комунікаційна технологія", "інформаційна культура" тощо.

Ключові слова: інформація, інтелектуальна інформаційна технологія, інформатизація освіти, інформаційна компетентність.

Статья посвящена истории развития основных научных понятий, которые возникли в области образования вследствие его информатизации. Рассмотрены различные толкования таких терминов, как "информация", "информатизация", "информационное общество", "информационно-коммуникационная технология", "информационная культура" и других.

Ключевые слова: информация, интеллектуальная информационная технология, информатизация образования, информационная компетентность.

This article is devoted to the history of basic scientific concepts that have arisen in the field of education because of its informatization. Different interpretations of the terms "information", "informatization", "information society", "information and communication technology", "information culture" are studied. освіта інформатизація науковий поняття

Key words: information, intellectual information technology, information society, information education, information competency.

Актуальність дослідження. Постановка проблеми. Інформатизація суспільства спричинила широке впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у різних сферах освітньої діяльності. В Україні вже прийнято державні програми інформатизації освіти; навчальні заклади значною мірою забезпечено засобами ІКТ; нині набуває розвитку нова культура - інформаційна. Відповідно, з кожним роком розширюється і понятійний апарат інформатизації освіти, що спричинює різне тлумачення нових термінів науковцями. Тому вивчення історії розвитку понятійного апарату інформатизації освіти є необхідною умовою як здійснення наукових досліджень у цій галузі, так і підвищення компетентності сучасного викладача.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблеми інформатизації суспільства та освіти досліджено у працях науковців, зокрема, визначено основні терміни понятійного апарату інформатизації освіти (Л. Наконечна), запропоновано трактування інформації як наукового поняття (А.Бєгун, Н.Вінер, К.Шенон), розкрито сутність інформаційно-комунікаційних технологій (М.Жалдак, С.Зайцева, В.Іванов, А.Каленський, І.Роберт); досліджено застосування сучасних інформаційних технологій у навчальному процесі (Л. Білоусова, А. Гуржій, Р. Гуревич, Ю.Жидецький, Л.Жиліна, В.Злотник, М Кадемія, А. Пилипчук, І.Роберт, К.Словак, Т.Щоголева, Т.Якимович); обґрунтовано створення сучасного інформаційно-освітнього середовища (В.Андрущенко, А.Кудін, О.Падалка, І.Вакуленко, Г.Жабєєв, О.Овчарук); розкрито питання комп'ютеризації (Ю.Жук, Р.Оврас, Л.Побережна, С.Подолянчук, Є.Рябчинська, Г.Сажко, І.Сінельник, Р.Собко, О.Стечкевич, Т.Хачумян) та інформатизації освіти (В.Биков А.Каленський А.Крищук, І.Роберт); доведено необхідність використання мережевих технологій (Л.Брескіна, Н.Задорожна, О.Лазаренко) тощо.

Метою статті є дослідження історії розвитку основних наукових понять, пов'язаних з інформатизацією освіти.

Виклад основного матеріалу. Незважаючи на те, що процес передавання інформації існував ще задовго до появи людини (природа у процесі еволюції передавала закодовану інформацію в рослинах і живих організмах), вивчення інформації як наукової категорії почалось відносно недавно і тривалий час вважалося прерогативою технічних галузей знань. У період започаткування кібернетики, теорії зв'язку та інформатики науковці використовували етимологічне тлумачення поняття "інформація" (від лат. informatio - пояснення, повідомлення) як уявлення, поняття про щось.

Математична теорія оптимального кодування та передавання сигналів на відстані, започаткована Р.Хартлі та розвинена К.Шенноном, сприяла розвитку визначення поняття "інформація" як повідомлення [3]. Так, в енциклопедичному словнику наявне таке визначення розглядуваного терміна: "первісне - відомості, передані людьми усним, письмовим або іншим способом (за допомогою умовних сигналів, технічних засобів тощо); з середини 20 ст. - загальнонаукове поняття, що включає обмін відомостями між людьми, людиною і автоматом, автоматом і автоматом;... одне з основних понять кібернетики" [1].

Суттєво розширено розуміння поняття "інформація" у працях Дж.Гіббса з теорії випадковостей та ймовірностей, які створили передумови виникнення кібернетики. Відтоді інформацію почали тлумачити як розмаїття імовірнісних станів систем [3].

Нині існує значна кількість тлумачень дефініції "інформація" для різних галузей діяльності і навіть наявні спроби розробити загальне міждисциплінарне її визначення. З точки зору системно-кібернетичного підходу, поняття "інформація" розглядається в контексті трьох фундаментальних аспектів будь-якої кібернетичної системи: інформаційного як реалізації в системі певної сукупності процесів відображення зовнішнього світу і внутрішнього середовища системи на основі збирання, накопичення та перероблення відповідних сигналів; управлінського - враховує процеси функціонування системи, напрямки її руху під впливом отриманої інформації і ступінь досягнення власних цілей; організаційного, що характеризує будову та ступінь досконалості самої системи управління в термінах її надійності; живучості; повноти функцій, що реалізуються; досконалості структури та ефективності витрат на здійснення процесів управління в системі.

За Н.Вінером, інформація - це позначення змісту, отриманого з зовнішнього світу в процесі нашого пристосування до нього і пристосування до нього наших почуттів [2]. За К.Шенноном, - це усунена невизначеність, а саме - міра зменшення невизначеності знання про стан об'єкта, процесу, явища або системи [3]. У визначенні ЮНЕСКО поняття "інформація" - це "універсальна субстанція, що пронизує всі сфери людської діяльності, слугує провідником знань і думок, інструментом спілкування, взаєморозуміння та співробітництва, утвердження стереотипів мислення та поведінки" [4]. У Законі України "Про інформацію" ця дефініція визначена як документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі.

Поняття "інформація" передбачає наявність принаймні трьох об'єктів: джерела інформації, її споживача, передавального середовища. Носієм інформації є повідомлення, а засобами їх передавання - канали зв'язку. Властивостями інформації є об'єктивність, достовірність, повнота, корисність (цінність), актуальність (своєчасність), зрозумілість, доступність.

Величезні обсяги накопиченої інформації обумовили появу нового терміна - "інформаційні технології". Так, у Державних стандартах України термін "інформаційна технологія"визначено як "технологічний процес, предметом перероблення й результатом якого є інформація" [5], а "інтелектуальна інформаційна технологія" - як "прийоми, способи та методи виконання функцій збирання, зберігання, оброблення, передавання та використання знань" [6]. І.Роберт визначає інформаційні технології як практичну частину наукової галузі інформатики, яка становить сукупність засобів, способів, методів автоматизованого збирання, оброблення, зберігання, передавання, використання інформації для отримання певних, наперед очікуваних, результатів [7].

Із розглянутими поняттями тісно пов'язане інше нове - "інформаційні технології навчання", - які, для прикладу, А.Каленський трактує як процеси накопичення, оброблення, збереження, представлення, передавання і використання інформації відповідно до закономірностей функціонування психіки тих, хто навчається, за допомогою електронних засобів [8]. До їх складу входять апаратні, програмні, інформаційні та телекомунікаційні компоненти, способи застосування яких вказуються в методичному забезпеченні сучасних інформаційних технологій навчання. Ще одне, тотожне попередньому, поняття - "інформаційно-комунікаційні технології" - застосовує М.Жалдак і визначає їх як сукупність методів, засобів і прийомів, використовуваних для збирання, систематизації, зберігання, опрацювання, передавання, подання повідомлень і даних [9].

Сучасний етап розвитку цивілізації визначено як період переходу від індустріального суспільства до інформаційного. Зростання обсягів накопиченої людством інформації, зміни засобів її передавання і зберігання дозволили виокремити в історії цивілізації п'ять інформаційних революцій. Характеристиками п'ятої є створення надшвидкісних обчислювальних пристроїв; створення, постійне наповнення та розширення гігантських автоматизованих баз даних і знань; створення і швидке зростання трансконтинентальних комунікаційних мереж. Комп'ютерна революція, на думку А.Ракитова, "виявилася не етапом у поступальному розвитку глобальної надсистеми, а сумарним індикатором переходу до принципово нового цивілізаційного стану": "Якщо врахувати, що вже зараз обговорюється можливість створення комп'ютерів, здатних виконувати тисячі трильйонів операцій за секунду (10¹⁵), а обсяг інформації та знань, що містяться в інформаційних ресурсах Інтернет, зросте в сотні й тисячі мільярдів разів, то уявити собі силу впливу цього фактора на глобальні, регіональні та локальні процеси і трансформації можна лише граничним напруженням нашої уяви, здатної створювати найфантастичніші образи майбутнього. Отже, все начебто підводить нас до інформаційного суспільства" [10].

Після публікації П.Друкера (1969) терміни "інформаційне суспільство" і "суспільство знань" остаточно увійшли в науковий обіг [11]. Й.Масуда (1972, 1980) в основі нового суспільства побачив інформаційні технології з їх можливостями заміщувати або підсилювати розумову працю людей [12]. Д.Белл (1973) дійшов висновку про провідну роль знань, інформації та планування в постіндустріальному суспільстві [13].

А.Єршов (1987) визначає зміст поняття "інформатизація" як організацію життя суспільства на основі повного використання достовірного, вичерпного та своєчасного знання в усіх суспільно значущих видах людської діяльності [14]. За такою організації інформація (сукупність усіх знань і фактичних даних) стає стратегічним ресурсом суспільства в цілому, визначаючим його здатність до успішного розвитку. Технічним засобам використання цього ресурсу є електронні обчислювальні машини і засоби зв'язку.

Відповідно до закону України "Про Концепцію Національної програми інформатизації", "інформатизація" - це сукупність взаємопов'язаних організаційних, правових, політичних, соціально-економічних, науково-технічних, виробничих процесів, що спрямовані на створення умов для задоволення інформаційних потреб, реалізації прав громадян і суспільства на основі створення, розвитку, використання інформаційних систем, мереж, ресурсів та інформаційних технологій, створених на основі застосування сучасної обчислювальної та комунікаційної техніки. Ю.Симіонов з посиланням на С.Мочерного визначає інформаційне суспільство як "найбільш розвинену фазу сучасної цивілізації, що настає в результаті інформаційно-комп'ютерної революції, коли почали використовуватись інформаційні технології, "інтелектуальні" системи, автоматизація й роботизація всіх сфер і галузей економіки та управління; створення єдиної новітньої інтегрованої системи зв'язку, яка надає кожній людині будь-яку інформацію та знання, обумовлює радикальні зміни в усій системі суспільних відносин, завдяки чому забезпечуються найбільший прогрес і свобода особистості, можливість її самореалізації" [15, с. 14].

Отже, з огляду на вищезазначене, доходимо висновку, що навчальний процес є процесом суб'єкт-суб'єктного та суб'єкт-об'єктного інформаційного обміну. Ю.Жук та О.Вольневич розглядають навчальне середовище як інформаційне, а джерела інформації - як складові цього середовища [16]. У контексті освіти набув поширення термін "єдине інформаційно-освітнє середовище" - програмно-комунікаційне середовище, що забезпечує навчальний процес, його інформаційну підтримку і документування в середовищі Інтернет будь-яких навчальних закладів, незалежно від їх професійної спеціалізації і рівня освіти (за М. Кадемією) [17]. Отже, єдиний інформаційний освітній простір навчального закладу - це система, у якій практично всі учасники навчально-виховного процесу (адміністрація, викладачі, студенти та їхні батьки) задіяні на інформаційному рівні і пов'язані між собою відповідними інформаційними потоками..

У наукових працях запропоновано також класифікацію інформаційних ресурсів. Так, А.Єршов поділяє їх на особисту інформацію людини, соціальну пам'ять людських спільнот, оперативну інформацію, яка безперервно виникає у процесі відображення, сприйняття та усвідомлення людством усього, що відбувається [14]. Особиста інформація є індивідуальним надбанням навіть у машинній формі, а соціальна пам'ять відокремлюються від джерела у вигляді документа і стає доступною всьому суспільству або певній групі людей. Інформатизація в технічному розумінні полягає в завантаженні та активації інформаційного фонду людства у глобальній інформаційній мережі. Інформаційний фонд перебудовується в бази даних, бази знань і програмні засоби. Бази даних, за А.Єршовим, - це фактографічні знання, перерахування та опис властивостей усього наявного, а бази знань - концептуальне, понятійне, загальне знання: визначення понять, закони природи, правила і установлення. Програмні засоби, на його думку, - це операційне знання (як зробити, як вирішити завдання, як досягати мети), представлене у вигляді чітких правил, рецептур і алгоритмів, що допускають автоматичне виконання.

Процес інформатизації суспільства викликав також появу нових термінів, пов'язаних з компетентністю фахівців. Так, Н. Баловсяк визначає сутність поняття "комп'ютерна компетентність" (услід за В. Дарлінгом) таким чином: це рівнева освіта, що характеризує професійну підготовку фахівця до використання інформаційно-комунікаційних технологій на теоретичному, практичному і творчому рівні [18].

Для позначення знань, умінь і навичок особистості щодо роботи з інформаційними ресурсами, здатностей використовувати засоби інформаційно-комунікаційних технологій використовують поняття "комп'ютерна грамотність" (знання основ та способів роботи з певними апаратними і програмними засобами), "технологічна грамотність" (розуміння основних концепцій технологій та їх упровадження) та "інформаційна грамотність" (уміння визначати необхідність інформаційних ресурсів, оцінювати їх та ефективно використовувати). Останнє із зазначених понять Н.Баловсяк визначає як інтегративне утворення особистості, яке розкриває її здатність до визначення інформаційної потреби, пошуку відомостей та ефективної роботи з ними у всіх їх формах та представленнях - як у друкованій, так і в електронній формі; здатності щодо роботи з комп'ютерною технікою та телекомунікаційними технологіями та здатності щодо застосування їх у професійній діяльності та повсякденному житті [18].

За Г.Дегтярьовою, "інформаційна компетентність" - це здатність особистості орієнтуватися в потоці інформації; вміння працювати з різними видами інформації; знаходити й відбирати необхідний матеріал, класифікувати його, узагальнювати, критично до нього ставитися; на основі здобутих знань вирішувати будь-яку інформаційну проблему, пов'язану із професійною діяльністю [19]. Отже, інформаційна компетентність є основним компонентом інформаційної культури, яка, у свою чергу, є частиною загальної культури людини. Це інтегральна характеристика особистості, здатність до засвоєння відповідних знань і розв'язання завдань у навчальній та професійній діяльності за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій.

Натомість Л.Пєтухова використовує термін "інформатична компетентність" і розглядає його як більш точний та трактує як "системний обсяг знань, умінь і навичок набуття, перетворення, передавання та використання інформації у різних галузях людської діяльності для якісного виконання професійних функцій" [20, с. 3]. Інформатична компетентність, на думку автора, - це компонент загальної культури, найважливіший показник професійної майстерності і відповідності світовим стандартам. Складовими цієї здатності особистості дослідниця вважає такі:

? знання як найвищу форму інформації;

? уміння як засновану на знаннях і навичках готовність людини успішно виконувати певну діяльність;

? навички як компоненти вмінь, що виявляються в автоматизованому виконанні дій;

? цінності як уявлення про те, що в житті є важливим, і здатність до їх переоцінки та переорієнтації на нові цінності;

? комунікабельність як готовність людини до повноцінного міжособистісного спілкування;

? здатність до адаптації;

? уміння переносити знання з однієї предметної галузі в іншу;

? здатність до масштабування та інтерпретації;

? прагнення до саморозвитку;

? здатність до інтеграції - спроможність особистості використовувати знання із різних предметних галузей для створення нових знань, умінь і навичок, виявлення способів виконання поставлених завдань;

? здатність до синергетичних проявів - здатностей на якісно новому рівні узагальнювати, усвідомлювати і реалізувати завдання [20].

Н. Баловсяк у складі процесуально-діяльнісного компонента інформаційної компетентності майбутнього економіста визначено інваріантні та варіативні компетентності; перші з яких - як здатність застосовувати інформаційні-комунікаційні технології для вирішення загальних завдань, а другі - як можливість особистості виконувати завдання професійної діяльності фахівця [18].

В епоху інформатизації суспільства з'явився ще один новий термін - "інформаційна культура". За визначенням І. Негодаєва, це, насамперед, певний рівень знань, що дозволяє людині вільно орієнтуватися в інформаційному просторі і сприяти інформаційній взаємодії; водночас, це - інформаційна діяльність, якісна характеристика життєдіяльності людини у сфері отримання, передавання, зберігання і використання інформації [21]. Як частина загальної культури людини, інформаційна культура - це готовність до освоєння нового способу життя на основі використання інформації; побудова нової (інформаційної) картини світу і визначення свого місця у світі, який швидко змінюється.

Висновки

Отже, глобальна інформатизація всіх галузей суспільства, упровадження інформаційно-комунікаційних технологій у всі сфери людської діяльності спричинили появу нового понятійного апарата, окремі терміни якого тлумачаться науковцями дещо по-різному. Аналіз розвитку нових понять сприяє їх розумінню і грамотному використанню працівникам навчальних закладів і дослідницьких інститутів.

Актуальним напрямом подальшої розробки окресленої проблеми є класифікація інформаційних технологій навчання та аналіз основної термінології щодо інформаційних ресурсів.

Список використаних джерел

1. Информация. Энциклопедический словарь [Электронный ресурс] / Сайт "OnlineDiscs.ru". Режим доступа: http://www.onlinedics.ru/slovar/bes/i/1-informatsija.html.

2. Винер, Н. Человек управляющий / Н. Винер. СПб.: Питер, 2001. 288 с.

3. Шеннон, Клод // Сайт "История компьютера". Режим доступа: http://chernykh.net/content/view/444/656/.

4. Інформація [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/Інформація.

5. Автоматизовані системи. Терміни та визначення: ДСТУ 2226-93. [Чинний з 01.07.1994]. К.: Державний комiтет стандартизацiї метрологiї та сертифiкацiї України, 1995. 94 с.

6. Системи оброблення інформації. Інтелектуальні інформаційні технології. Терміни та визначення: ДСТУ 2481-94. [Чинний з 01.01.1995]. К.: Держ. комiтет стандартизацiї метрологiї та сертифiкацiї України, 1995. 74 с.

7. Роберт, И.В. Современные информационные технологии в образовании: дидактические проблемы; перспективы использования / И.В.Роберт. М.: Школа-Пресс, 1994. 205 с.

8. Каленський, А.А. Застосування сучасних інформаційних технологій у процесі вивчення тактичних дисциплін курсантами вищих військових навчальних закладів: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.02 "Теорія навчання" / А.А.Каленський. К., 2005. 20 с.

9. Жалдак, М.И. Система подготовки учителя к использованию информационной технологии в учебном процессе: автореф. дис. на соискание науч. степени докт. пед. наук: 13.00.02 "Теория обучения" / М.И.Жалдак / АПН СССР. М., 1989. 48 с.

10. Ракитов, А.И. Наука, технология, культура в контексте глобальных трансформаций и перспективы устойчивого развития России [Электронный ресурс] / А.И.Ракитов. Режим доступа: http://istina.inion.ru/HTML/R_RAKIT_SB.htm.

11. Шевченко, О.О. Історія економіки та економічної думки: сучасні економічні теорії: 10.2. Теорії кризової епохи початку компґютерної революції [Електронний ресурс] / О.О.Шевченко // Big Library. Режим доступу: http://www.big-library.com.ua/book/4.

12. Masuda, Y. (1972) A New Development Stage of the Information Revolution. OECD Informatics Studies, No. 8. Applications of Computer / Telecommunications Systems. Proceedings of the OECD Seminar, November 13-15, 1972, Paris.

13. Bell, D. The coming of post-industrial society: A venture of social forecasting. N.Y.: Basic Books, 1973, ISBN 0-465-01281-7.

14. Ершов, А.П. Информатизация. Oт компьютерной грамотности учащихся к информационной культуре общества / А.П.Ершов // Коммунист. 1988. № 2. С. 82-92.

15. Информационные технологии в экономике / под ред. Ю.Ф. Симионова. Ростов на Дону: Феникс, 2003. 352 с.

16. Жук, Ю.О. Проблеми формування інформаційного середовища навчального закладу / Ю.О.Жук, О.І.Вольневич // Засоби і технології єдиного інформаційного освітнього простору: збірник наукових праць. К.: Атіка, 2004. С. 147-154.

17. Кадемія, М. Ю. Інформаційне освітнє середовище сучасного навчального закладу: навчально-методичний посібник / М.Ю. Кадемія, М. М. Козяр, Т. В.Ткаченко, Л.С.Шевченко. Львів: СПОЛОМ, 2009. 186 с.

18. Баловсяк, Н.Х. Структура та зміст інформаційної компетентності майбутнього спеціаліста [Електронний ресурс] / Н.Х.Баловсяк. Режим доступу:http://www.ii.npu.edu.ua/files/Zbirnik_KOSN/11/30.pdf.

19. Дегтярьова, Г.А. Формування ІКТ-компетентності вчителів-філологів у системі неперервної освіти спеціаліста [Електронний ресурс] / Г.А.Дегтярьова. Режим доступу:http://tme.umo.edu.ua/docs/5/11degsue.pdf.

20. Пєтухова, Л.Є. Інформативна компетентність майбутнього фахівця як педагогічна проблема / Л.Є. Пєтухова // Комп'ютер у школі та сім'ї. 2008. №1. C. 3-5.

21. Современные информационные технологии и их классификация [Электронный ресурс] // Информационные технологии. Режим доступа: http://technologies.su/informacionnye_tehnologii_v_obrazovanii.

Размещено на Allbest.ru