Методичні аспекти вдосконалення процесу формування національно-культурної ідентичності студентів вищих педагогічних навчальних закладів

Характеристика основних соціально-економічних, педагогічних, психолого-педагогічних, регіональних особливостей, що обумовлюють методичні рекомендації. Їх урахування для забезпечення ефективності формування національно-культурної ідентичності студентів.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 09.09.2017
Размер файла 21,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рівненський державний гуманітарний університет

Методичні аспекти вдосконалення процесу формування національно-культурної ідентичності студентів вищих педагогічних навчальних закладів

доктор педагогічних наук, професор,

координатор з виховної роботи "Музично-педагогічної освіти"

Потапчук Т.В.

Анотація

У статті виокремлено соціально-економічні, педагогічні, психолого-педагогічні, регіональні особливості, що обумовлюють методичні рекомендації та мають ураховуватися для забезпечення ефективності формування національно-культурної ідентичності студентів.

Ключові слова: методичні аспекти, студенти, соціально-економічні, педагогічні, психолого-педагогічні, регіональні особливості.

Аннотация

В статье определены социально-экономические, педагогические, психолого-педагогические, региональные особенности, которые обуславливают методические рекомендации и должны быть учтены в формировании национально-культурной идентичности студентов.

Ключевые слова: методические аспекты, студенты, социально-экономические, педагогические, психолого-педагогические, региональные особенности.

Annotation

The article presents the methodological aspects that highlight the socio-economic, pedagogical, psychological, educational, regional characteristics that should be considered to ensure the effectiveness of the formation of national and cultural identity of students.

Key words: methodical aspects, students, socio-economic, pedagogical, psychological, educational, regional peculiarities.

Національно-культурна ідентичність особистості становить сукупність національних і культурних цінностей, почуттів, уявлень, поглядів, ідей, завдяки яким індивід усвідомлює свій історично зумовлений соціально-культурний локалітет у системі етнодиференційованого людства. Це усвідомлене прийняття особистістю відповідних норм і зразків поведінки, ціннісних орієнтацій, поглядів і мови, розуміння свого "Я" з позиції усталених характеристик, прийнятих у певній етнічній групі, виявлення лояльності до них. Національно-культурна ідентичність виявляється в самоототожненні себе з національно-культурними зразками та стереотипами суспільства; основним психологічним механізмом її формування є уподібнення.

Національно-культурну ідентичність студентів доцільно розглядати у трьох аспектах: як соціально-психологічний результат когнітивно-емоційних, конативних та ціннісних процесів ідентифікації студента з національною спільнотою; як мотиваційно-когнітивне ядро національної самосвідомості особистості та як надзвичайно важливий компонент у структурі загальної соціальної ідентичності особистості, невід'ємну частину "Я-образу" студента.

Національно-культурна ідентичність студентів - це складне системне особистісне утворення, що об'єднує національні та культурні цінності, почуття, уявлення, погляди, ідеї, зразки поведінки і формується засобами індентифікаційно спрямованої навчально-виховної діяльності у вищих навчальних закладах.

Комплексне формування національно-культурної ідентичності студентів на основі їх включення в ідентифікаційно спрямовану навчально-виховну діяльність у сучасних умовах функціонування вищої освіти характеризується проявом елементів формалізму, а саме - пріоритетом форми над змістом у певних видах навчально-виховної діяльності. Зокрема, мають місце такі явища: порушення теоретико-методологічних основ реалізації системного підходу до планування та організації навчально-виховного процесу, включаючи спостереження, аналіз і оцінку його ефективності; пріоритет словесних методів національної освіти ("механічна" трансляція інформації) над наочними і практичними, масових форм педагогічної організації національної освіти над індивідуальним підходом, окремих національно-освітніх програм над комплексним підходом (наприклад, введення навчального курсу "Національно-культурна ідентичність" у навчальні плани всіх факультетів ВПНЗ); приглушення ініціативи й самостійності студентів викладачем.

Таким чином, з метою вдосконалення національної освіти необхідним є виконання низки вимог соціального, педагогічного, психологічного характеру тощо. Відповідно, для їх виявлення нами визначено можливі об'єктивні та суб'єктивні причини виникнення тих чи інших складнощів у національній системі освіті, а саме:

соціально-економічні: економічна нестабільність у країні; відсутність у викладачів та батьків сформованої громадянської позиції щодо тієї ролі, яку відіграє в долі нашої країни, планети, людської цивілізації національна освіта взагалі та національна самоосвіта зокрема; падіння життєвого рівня, стимулювання споживчого ставлення до культури; криза державних інститутів виховання; фінансування системи освіти за залишковим принципом; недостатнє навчально-методичне й матеріальне забезпечення; відсутність нормативно-правової бази національної освіти; дефіцит підготовлених викладачів вищої категорії, невідповідність тимчасової соціально-педагогічної ситуації рівню їхньої практичної підготовки; низька матеріальна забезпеченість, падіння престижу професії викладача; фемінізація і старіння педагогічних кадрів;

демографічні та соціальні: підвищення рівня соціальної напруженості в суспільстві; скорочення чисельності населення та зміна його статево-вікової структури; міграція населення в пошуках роботи із віддалених регіонів у центральні; етнічні проблеми в суспільстві; погіршення фізичного та психічного здоров'я студентів;

педагогічні: ситуативність і неоднозначність педагогічних впливів; використання суто директивних методів в організації та управлінні національною освітою, які не передбачають культурне виховання у викладанні навчальних дисциплін, що великою мірою зумовлюється чинними концептуальними настановленнями (метою, завданнями, змістом) національної освіти; недосконалість змісту національної освіти, зумовлена програмними настановленнями, орієнтованими на прагматичну цінність культури; низький рівень національно-культурної компетентності педагогічних кадрів, зокрема, у методологічному аспекті (недостатність у викладачів певних знань основ аксіології, етики, філософії, соціології національної освіти); відсутність у цілому цілісної концепції виховання сучасної національно та культурно спрямованої особистості; відсутність єдиних програм із формування особистості студентів; непідготовленість викладачів працювати у змінних умовах соціального середовища, світоглядного хаосу в суспільстві, коли потрібно використовувати нові освітні та виховні технології; неповнота і вузькість національної проблематики у змісті освіти; організація пізнання навколишнього середовища у відриві від нього самого - за малюнками, схемами, моделями, за допомогою власної уяви; педагогічний культурний ідентичність студент

психолого-педагогічні: відсутність розуміння викладачами й батьками значення глибинних внутрішніх механізмів розвитку особистості для реалізації національно-освітніх програм, а також значення психолого-педагогічного потенціалу самої культури в розвитку особистості студентів у навчально-виховному процесі ВПНЗ; відсутність розуміння неабиякого значення культури, необхідність її збереження не тільки заради майбутніх поколінь, а заради її цілісності, неповторності та унікальності; здійснення взаємодії викладачів і студентів з культурою в парадигмі національної освіти, зазвичай, у суб'єкт-об'єктній логіці; здійснення процесу формування національно-культурної ідентичності у вищих педагогічних навчальних закладах поза умов ідентифікаційно спрямованої навчально-виховної діяльності студентів як детермінанти опанування ними національно-культурними цінностями.

Мета статті - розроблення системи рекомендацій, яка допомогла б викладачам вищих педагогічних навчальних закладів підвищити ефективність ідентифікаційно спрямованої навчально-виховної діяльності студентів як умови формування їхньої національно-культурної ідентичності.

У парадигмі функціонування вищої освіти потрібно не просто передавати (транслювати) певні знання та уявлення студентам, а й розвивати їхнє особистісне (суб'єктне) ставлення до нації, культури. Це зумовлює відповідну культурно зорієнтовану поведінку студентів, а також позитивні умови для опанування ними національно-культурними цінностями. У свою чергу, уникнення перерахованих перешкод передбачає також формування у студентів здатності бути суб'єктами свого власного розвитку (саморозвитку) у майбутній професійній та життєдіяльності.

Подолання перерахованих вище труднощів у національно-освітньому процесі є можливим у разі дотримання сформульованих нами рекомендацій, спрямованих на зміну змісту навчально-виховної діяльності вищих педагогічних навчальних закладів. Тому вважаємо за доцільне обґрунтувати систему рекомендацій, яка допомогла б викладачам вищих педагогічних навчальних закладів підвищити ефективність ідентифікаційно спрямованої навчально-виховної діяльності студентів як умови формування їхньої національно-культурної ідентичності. Розробляючи рекомендації, ураховували найважливіші положення Концепції розвитку освіти в Україні на період 2015-2025 років [1], Національної доктрини розвитку освіти України у ХХІ столітті [2] та інших нормативних документів, зокрема, регіональних, що сприяють удосконаленню процесу формування національно-культурної ідентичності студентів. Пропоновані рекомендації включають:

· управлінський аспект, спрямований на вдосконалення та створення оптимальної структури керування ідентифікаційно спрямованою навчально-виховною діяльністю студентів у системі національної освіти на рівні органів управління освітою регіону, міста (району), певного навчального закладу;

· змістовий аспект, що передбачає підвищення рівня сформованості національно-культурної ідентичності студентів різних вікових груп за допомогою включення їх в ідентифікаційно спрямовану навчально-виховну діяльність;

· методичний аспект, який зумовлює вдосконалення процесу формування національно-культурної ідентичності студентів в умовах ідентифікаційно спрямованої навчально-виховної діяльності.

Результати реалізації на практиці розробленої нами програми формування національно-культурної ідентичності показують, що підвищення ефективності її формування у студентів в умовах ідентифікаційно спрямованої навчально-виховної діяльності має активізувати роботу за такими напрямами:

а) на рівні Департаменту вищої освіти МОН України:

· націоналізація регіональних освітніх програм, що реалізуються в закладах різних форм власності та рівнів акредитації;

· цілеспрямоване й послідовне оновлення змісту національної освіти з урахуванням регіональних, національно-культурних, етнічних особливостей тощо;

· реалізація програм громадянської і педагогічної просвіти батьків як психолого-педагогічної допомоги;

· систематичне проведення курсів підвищення кваліфікації викладачів із питань національної освіти студентів у цілому та організації ідентифікаційно спрямованої навчально-виховної діяльності студентів зокрема;

· підвищення відповідальності роботодавців за дотримання трудового законодавства в частині повної та своєчасної оплати праці, реалізації соціальних гарантій працівників освіти і студентів;

б) на рівні міського (районного) управління освіти:

· забезпечення формування у студентів ставлення до Культури, Людини, Суспільства, Нації і Держави як до найвищих цінностей;

· створення позитивних умов для відповідального ставлення студентів до навчання в освітніх установах усіх форм власності та рівнів акредитації;

· здійснення батьками контролю за діяльністю вищих педагогічних навчальних закладів щодо забезпечення конституційного права їхніх дітей на отримання фахової освіти;

· створення позитивних умов для творчого зростання, своєчасної перепідготовки викладачів і психологів вищих педагогічних навчальних закладів;

· забезпечення соціально-економічних умов для пріоритетного ставлення до системи вищої освіти в районі (стимулювання недержавних інвестицій у систему освіти, зокрема надання податкових та інших пільг для юридичних і фізичних осіб, які беруть участь у розвитку певного вищого педагогічного навчального закладу).

Змістовий і методичний аспекти виховних заходів з метою підвищення ефективності ідентифікаційно спрямованої навчально-виховної діяльності студентів як умови формування в них національно-культурної ідентичності мають актуалізуватися в діяльності вищих педагогічних навчальних закладів. Сутність змістового аспекту зумовлена підвищенням рівня сформованості національно-культурної ідентичності студентів, включених в ідентифікаційно спрямовану навчально-виховну діяльність. Методичний аспект спрямований на вдосконалення наукового підходу до процесу ідентифікаційно спрямованої навчально-виховної діяльності студентів; його реалізація передбачає покращення методичної підготовки викладача, поглиблення його знань, умінь і навичок, упровадження інноваційних педагогічних технологій.

На основі аналізу даних, отриманих нами після формувального етапу експерименту, виокремлено особливості соціально-економічного, психологічного, організаційно-педагогічного, регіонального характеру, які мають ураховуватися під час реалізації представлених рекомендацій щодо забезпечення ефективності формування національно-культурної ідентичності студентів.

Соціально-економічні особливості обумовлюють такі рекомендації: оновлення системи національної освіти на основі забезпечення її зв'язку з реальною соціальною ситуацією; урахування суспільних потреб з метою формування національно-культурної ідентичності студентів; залучення студентів до національно-культурних досліджень свого регіону, у процес прийняття рішень щодо взаємопов'язаного соціально-національного розвитку особистості студента і культури та, у зв'язку з цим, підвищення значущості національно-культурних традицій і національно доцільних прийомів господарювання різних народів та етнічних груп, сприяння усвідомленню національного та культурного взаємозв'язку в парадигмі сучасного світу; становлення і розвиток постматеріальної системи цінностей, заснованої на усвідомленому обмеженні суто споживчого підходу до навколишнього світу, упровадженні демократичних цінностей (гуманізм, свобода, творчість, моральність, діалог і співробітництво з природою, самореалізація, якість культурного життя, розуміння власної ролі в культурі, відповідальності за її позитивний розвиток, усвідомлення місця людства на Землі і у всій світовій системі).

Педагогічні особливості означають упровадження інновацій у вищих педагогічних навчальних закладах та передбачають: реалізацію ідентифікаційно спрямованої навчально-виховної діяльності як засобу формування національно-культурної ідентичності студентів; розроблення й систематичне вдосконалення науково та навчально-методичного, матеріально-технічного забезпечення тощо (включаючи кваліфікацію викладачів, випуск відповідної наукової і навчально-методичної продукції); підвищення професійної компетентності педагогічних кадрів, їх навчання з метою ефективної організації ідентифікаційно спрямованої навчально-виховної діяльності; розширення національно-культурної проблематики у змісті вищої освіти загалом; розвиток усіх підсистем освітньої системи міста, регіону, навчальних закладів та забезпечення їх координаційного зв'язку; управління навчально-виховним процесом з урахуванням варіативних національно-освітніх програм, різних рівнів акредитації вищих педагогічних навчальних закладів, що їх реалізують; забезпечення ефективної інноваційної діяльності вищих педагогічних навчальних закладів різних рівнів акредитації і форм власності у змісті, методах, формах і технологіях організації навчально-виховного процесу на різних вікових етапах студентів і у психолого-педагогічному керуванні ним; педагогічна організація процесу пізнання студентами культури в умовах різних видів і форм ідентифікаційно спрямованої навчально-виховної діяльності, максимальне їх розширення й оптимальне впровадження в навчально-виховний процес; педагогічна організація безпосереднього контакту студентів із соціокультурним світом на всіх етапах навчально-виховного процесу, зокрема в ідентифікаційно спрямованій навчально-виховній діяльності для реалізації усіх її функцій.

Психолого-педагогічні особливості зумовлюють такі рекомендації: активне залучення студентів до ідентифікаційно спрямованої навчально-виховної діяльності, яка має культурологічну зорієнтованість; психолого-педагогічну підготовку викладача до ефективного здійснення навчально-виховної діяльності; формування індивідуального стилю діяльності викладача, його рефлексивно-аналітичних умінь і творчої активності в цілях інноваційної підготовки до формування національно-культурної ідентичності студентів; попередження елементів формалізму в ідентифікаційно спрямованій навчально-виховній діяльності (самостійне визначення викладачем того, якою мірою реалізація задуманих ним ідей впливає на формування національно-культурної ідентичності студентів; зважання на особливості формування національно-культурної ідентичності студентів та вдосконалення цього процесу у разі потреби).

Регіональні особливості передбачають урахування викладачем такого: соціально-культурного та історичного досвіду регіону, його соціально-економічних, культурних і національних особливостей, зокрема вивчення основних нормативно-правових документів як теоретико-методологічної бази розвитку освіти у країні загалом та національно-культурної ідентичності як її складника; методології, теорій, технологій, змістової частини національної освіти на основі інтеграції загальнокультурних, загальнодержавних і регіональних факторів; геополітичного змісту життя певного регіону як частини України; духовно-моральних та історико-культурних традицій регіону, які сформувалися в умовах історичного розвитку української державності; впливу регіональної національно-культурної ситуації (сприятливої чи несприятливої) на творчо-пізнавальну активність студентів у навчально-виховному процесі, організацію ідентифікаційно спрямованої навчально-виховної діяльності (що регулюється викладачем); культурного життя регіону України, його потреби в юному поколінні, яке матиме високий рівень розвитку національно-культурної ідентичності; регіональних соціально-демографічних умов (зростання чи зменшення щільності населення, здоров'я населення), які впливають на кількість і розміщення вищих педагогічних навчальних закладів у тій чи іншій місцевості; впливу умов на творчо-пізнавальну активність студентів і на вибір організаційних форм ідентифікаційно спрямованої навчально-виховної діяльності (регульованої викладачем); регіональних етнічних, історико-національних та національно-культурних особливостей способу життя населення регіону як форми прояву його національно-культурної ідентичності, громадянської самосвідомості та як синтезу природних умов життєдіяльності й соціальних (етнопсихологічних та національно-культурних) чинників; забезпечення застосування студентами знань у повсякденній діяльності, включаючи правила поведінки в соціумі, навколишньому середовищі, адаптацію до умов існування власної нації, культури, оцінювання господарської діяльності та етнічної ситуації, яка склалася у місцевості; розвиток міжрегіонального співробітництва наукового, теоретико-методологічного, практичного, методичного характеру щодо національного виховання студентів.

Висновки

Зазначаємо, що рекомендації, адресовані керівникам різних рівнів системи української освіти, сформульовані в управлінському, змістовому й методичному аспектах, спрямовані на забезпечення ефективної організації ідентифікаційно-спрямованої навчально-виховної діяльності студентів у парадигмі національного виховання, зважаючи на соціально-економічні, педагогічні, психологічні й регіональні особливості. При цьому навчально-виховний процес у вищих педагогічних навчальних закладах має бути орієнтований на формування національно-культурної ідентичності студентів загалом та національно-культурної спрямованості особистості зокрема.

Список використаних джерел

1. Концепція розвитку освіти в Україні на період 2015-2025 років : проект (неофіційний документ) від 24. 10. 2014 / [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/NT1078.html

2. Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті // Педагогічна газета. - 2001. - №7. - С. 2-7.

3. Про позашкільну освіту : Закон України від 22.06.2000 № 1841-111 зі змінами і доповненнями, внесеними від 07.12.2000 № 2120-III [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://iitzo.gov.ua/pozashkilna-osvita/normatyvno-pravova-baza-pozashkilnoji-osvity/.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.