Організація діяльності учнів над основною частиною наукового дослідження (на прикладі досліджень у філології та мистецтвознавстві)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Анотація

науковий дослідження школяр розвиток

Організація діяльності учнів над основною частиною наукового дослідження (на прикладі досліджень у філології та мистецтвознавстві)

Мірошник С.І.,

завідувач кафедри педагогіки і психології Комунального навчального закладу Київської обласної ради "Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів", кандидат педагогічних наук

У статті розкрито особливості роботи над основною частиною учнівського наукового дослідження та оформлення матеріалів. Теоретичні положення проілюстровано прикладами із науково-дослідницьких робіт відділень "Літературознавство, фольклористика та мистецтвознавство", "Мовознавство".

На думку автора, якісне керування науковою діяльністю школярів, правильна логіка та виклад результатів наукового дослідження сприяють отриманню позитивного результату, особистісному інтелектуальному розвитку учнів.

Ключові слова: наукова діяльність, учнівська науково-дослідницька робота, основна частина наукового дослідження, учні, розвиток особистості.



Аннотация

Мирошник С. И. Организация деятельности учащихся над основной частью научного исследования (на примере исследований в филологии и искусствоведении)

В статье раскрыты особенности работы над основной частью научного исследования учеников и оформления материалов. Теоретические положения проиллюстрированы примерами из научно-исследовательских работ отделений "Литературоведение, фольклористика, искусствоведение", "Языкознание".

Как считает автор, качественное руководство научной деятельностью учащихся, правильная логика и изложение результатов научного исследования обеспечивают положительный результат, личностное интеллектуальное развитие школьников.

Ключевые слова: научная деятельность, научно-исследовательская работа ученика, основная часть научного исследования, ученики, развитие личности.



Annotation

Miroshnyk, S.I. Organization of the Student's Activity in the main part of scientific research (as the example, studies in Philology and Arts)

The article describes the sequencing of student research, the essence of the main categories of a research work, illustrates them with examples of scientific research work in the spheres "Literature, Folklore and Art", "Linguistics".

According to the author's opinion, the effective management of student's scientific research work, the correct logic and the results presentation of the scientific research help getting a positive result and student's personal intellectual development.

Key words: scientific activity, scientific research, the logic of scientific research, category, students, personality development.



Постановка проблеми. Формування й розвиток компетентної особистості - провідне завдання системи загальної середньої освіти, - актуалізоване потребою успішної самореалізації особистості в соціумі, запитами суспільства на компетентного фахівця, дієво активного, зі сформованими моральними цінностями. Саме така людина досягне успіху в особистісному і професійному розвитку, а отже, позитивно впливатиме на соціально-економічний розвиток держави. Вважаємо, що формування компетентної особистості можливе на основі організації активного пізнання в умовах загальноосвітнього навчального закладу та в позашкільній діяльності, зокрема й у науковій дослідницькій діяльності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У низці праць сучасних науковців ґрунтовно розкрито питання сутності наукової діяльності, основні положення наукової методології; визначено форми й результати наукових досліджень; проаналізовано особливості наукової діяльності та оформлення результатів наукових досліджень в умовах навчального процесу у ВНЗ (Г. Артемчук, О. Баскаков, В. Ковальчук, О. Крушельницька, І. П'ятницька-Позднякова, С. Ференік, В. Шейко, Н. Кушнаренко та ін. [1-2; 6-7; 11; 14-15]). Водночас зазначаємо, що проблема організації учнівських наукових досліджень розроблена значно вужче (О.Ісаєва, С. Мірошник, К. Плівачук [5; 9; 13]).

Метою статті є розкриття особливостей роботи над основною частиною учнівського наукового дослідження (на прикладі досліджень у філології та мистецтвознавстві).

Виклад основного матеріалу. Правильна логіка організації учнівського наукового дослідження передбачає після визначення теми та його категоріального поля виявлення й відбір джерел із теми, їх усебічне вивчення, аналіз - складання попереднього плану науково-дослідницької роботи - здійснення наукового пізнання визначеного об'єкта та предмета дослідження - виклад основного матеріалу дослідження - формулювання висновків - укладення списку використаних джерел і додатків, а також перегляд та остаточне узгодження категоріального поля роботи, установлення новизни дослідження, його теоретичного і практичного значення, доопрацювання змісту розділів, списку використаних джерел та додатків [10]. Потім здійснюється мовне й технічне оформлення роботи, її рецензування, підготовка до захисту й захист науково-дослідницької роботи.

Розглянемо особливості здійснення наукового пізнання визначеного об'єкта й предмета дослідження та оформлення основного дослідженого матеріалу в науково-дослідницькій роботі.

Насамперед зазначаємо, що виконання визначених завдань дослідження неможливе без ознайомлення з основними науковими літературними, мовними тощо, архівними, довідниковими, інформаційними та іншими джерелами, пов'язаними з темою, об'єктом і предметом науково-дослідницької роботи. Для їх виявлення необхідно використовувати різні джерела пошуку: каталоги і картотеки бібліотек, зокрема й електронних, періодичні та наукові видання тощо.

Під час джерелознавчих пошуків потрібно з'ясувати стан вивченості обраної теми сучасною наукою, щоб не повторювати в роботі загальновідомих істин, конкретно і більш точно визначити напрями та основні розділи свого дослідження.

Наступним етапом є вивчення та конспектування джерел із теми науково-дослідної роботи. Аналіз джерел варто починати із праць, у яких проблема відображається в цілому, а потім перейти до вужчих досліджень.

Конспектуючи матеріал, доцільно звертати увагу на те, що має відношення безпосередньо до теми та предмета дослідження. Кожна цитата, приклад, цифровий матеріал мають супроводжуватися точним описом джерела з позначенням сторінок, на яких опубліковано цей матеріал. Застосування так званих "розпакованих цитат", коли думки іншого автора видаються за особисті, розглядається як грубе порушення літературної та наукової етики, кваліфікується як плагіат.

Після достатнього аналізу та узагальнення джерел щодо предмета пізнання (предмета дослідження), потрібно укласти план (структуру) власної наукової роботи. Правильна та логічна структура дослідження - основа успіху розкриття теми. Водночас зазначаємо, що процес уточнення структури складний і може тривати протягом усієї роботи над дослідженням. Для прикладу, дослідження з теми "Потреба гармонії взаємин людини і природи як ідея казки-повісті Г. Пагутяк "Лялечка і Мацько" (секція "Українська література") має таку структуру (тобто здійснене за таким планом):

Вступ

Розділ 1. Філософсько-естетична концепція творчості Галини Пагутяк

1.1. Особливості творчого доробку Г. Пагутяк як складової українського літературного процесу

1.2. Концепція істинного буття у творчості письменниці

Розділ 2. Категорія "Ідея" в теорії літератури

Розділ 3. Потреба гармонії взаємин людини і природи у повісті-казці Г. Пагутяк "Лялечка і Мацько" як головна ідея твору

3.1. Зображення дружби хлопчика Лялечки і лиса Мацька в контексті вираження провідної думки твору

3.2. Елементи художнього твору, що слугують утіленню ідеї казки-повісті як основи світобачення письменниці

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

Наукова робота "Особливості висвітлення парламентських виборів в Україні 2014 року українськими політологами в Інтернет-виданнях" (секція "Журналістика") має такий план:

Вступ

Розділ 1. Політологія і політичний процес в Україні

1.1. Політологія як наука

1.2. Поняття про політичну журналістику

1.3. Завдання сучасних українських політологів у контексті політичного процесу в державі

Розділ 2. Жанрово-тематичні та змістові особливості висвітлення парламентських виборів в Україні 2014 року політологами в інтернет-виданнях

2.1. Жанрова специфіка публікацій українських політологів у виданнях мережі "Інтернет"

2.2. Тематика політологічних публікацій про парламентські вибори в Україні

2.3. Наявні тенденції у змісті публікацій українських політологів у висвітленні виборів до Верховної Ради України 2014 року

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

Дослідження в секції "Українська мова" з теми "Функціонування новітніх іншомовних запозичень в українській мові (семантико-стилістичний аспект)" було здійснене за таким планом:

Вступ

Розділ 1. Іншомовні слова в українській мові: визначення, види та історичний контекст

1.1. Дефініція поняття "запозичення". Класифікація запозичень

1.2. Історія проникнення іншомовних слів в українську мову

Розділ 2. Функціонування новітніх іншомовних запозичень в українській мові (семантико-стилістичний аспект)

2.1. Англіцизми як основа лексики сучасних журналістів

2.2. Вживання в мові друкованих ЗМІ лексики з інших мовних джерел

2.3. Іншомовні запозичення на телебаченні

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

У здійсненні наукового дослідження та викладі дослідженого матеріалу в роботі радимо враховувати низку особливостей.

1. Зміст дослідження потрібно викладати відповідно до його плану (структури). Проаналізований та систематизований матеріал із наукових джерел, результати самостійного аналізу предмета дослідження викладаються відповідно до змісту у вигляді окремих розділів і підрозділів (глав і параграфів). У кожному розділі (главі) висвітлюється самостійне окреме питання, а в підрозділі (параграфі) - окрема частина цього питання.

2. Тема роботи повинна бути розкрита без пропуску логічних ланок, тому, починаючи працювати над розділом, доцільно визначити його головну думку, а також тези (основні положення) кожного підрозділу. Тези потрібно підтверджувати фактами, думками різних авторів, результатами спостереження, аналізу тексту або конкретного практичного досвіду, анкетуванням тощо. Необхідно уникати безсистемного викладення фактів без достатнього їх осмислення та узагальнення.

3. Думки дослідника мають бути пов'язані між собою логічно, увесь текст має бути підпорядкований головній ідеї. Один висновок не повинен суперечити іншому, а підкріплювати його, інакше текст утратить свою єдність.

4. Наукове дослідження має теоретичну частину (першу), яка є теоретичним підґрунтям для здійснення дослідження, та практичну, у якій представляються результати власного наукового пошуку.

Отже, на початку основної частини дослідження варто коротко розкрити сутність (теорію) питання в контексті теми та предмета дослідження. Це засвідчить обізнаність юного дослідника з теоретичними основами розглядуваної проблеми. Наприклад, у дослідженні з теми "Історизм роману Л.Костенко "Берестечко" 1 розділ "Поняття "історизм художньої літератури" в літературознавчій науці"присвячено аналізу сутності поняття "художній історизм", який здійснено за допомогою довідникової наукової літератури, оскільки робота є дослідженням проблеми історизму роману Ліни Костенко "Берестечко". Для з'ясування сутності питання проаналізовано праці з теорії літератури, довідникові видання, тому в цьому розділі, зазвичай, наявні постійні посилання на аналізовані джерела, у яких розкрито теорію розглядуваної категорії (категорій).

Перший (теоретичний) розділ може поділятися на підрозділи; інколи в дослідженні наявні два окремі розділи, один із яких розкриває теорію теми дослідження, а інший слугує висвітленню певного важливого аспекту досліджуваної проблеми. Так, у науковій роботі з теми "Потреба гармонії взаємин людини і природи як ідея казки-повісті Г. Пагутяк "Лялечка і Мацько" в першому розділі "Філософсько-естетична концепція творчості Галини Пагутяк" наявні два підрозділи: у першому - "Особливості творчого доробку Г. Пагутяк як складової українського літературного процесу" - проаналізовано праці літературознавців щодо жанрово-стильових особливостей творчого доробку Г. Пагутяк; у другому - "Концепція істинного буття у творчості письменниці" - визначено концепцію істинного буття у творчості письменниці, що є важливим з огляду на порушені проблеми та ідею аналізованого твору, оскільки в розглядуваній повісті, як і в опублікованих раніше творах письменниця стверджує: людина живе справжнім життям лише тоді, коли наближена до природи чи перебуває у природному оточенні; людина, дії якої зведені до автоматизму, яка намагається підкорятися суспільним законам і в такий спосіб знайти в собі злагоду, є найнеприроднішою істотою.

У другому теоретичному розділі дослідження - "Категорія "ідея" в теорії літератури" - розкрито сутність поняття "ідея художнього твору" та з'ясовано, що ідея передається всією цілістю твору, єдністю всіх його елементів і рівнів, тобто знаходить своє вираження, утілюючись у темі, конфліктах, характерах (образах), в емоційному настрої твору; крім головної виділяють похідні від неї ідеї, які найчастіше пов'язуються з образами окремих персонажів або темами різних фабульних ліній творів.

Відповідно третій розділ роботи - "Потреба гармонії взаємин людини і природи у повісті-казці Г. Пагутяк "Лялечка і Мацько" як головна ідея твору" - це власне аналіз повісті-казки Г. Пагутяк "Лялечка і Мацько" з метою визначення ідеї твору, особливостей її вираження в контексті філософсько-естетичних уявлень письменниці, установлення елементів художнього твору - його теми, похідних ідей, образів-персонажів, емоційного настрою, ставлення митця до зображуваного, - які сприяють утіленню головної ідеї твору.

Подібний підхід спостережено і в іншому дослідженні - з теми "Мовностильова специфіка світоглядної публіцистики Ліни Костенко", у якому в першому розділі "Поняття публіцистичного стилю, його основні ознаки" розкрито особливості публіцистичного стилю порівняно з іншими в системі стилів літературної мови, його функції й ресурси, особливості письменницької публіцистики. Автором дослідження виокремлено і другий розділ - "Л. Костенко: від поезії до світоглядної публіцистики", - що слугує встановленню наступного: як у художніх творах, так і в публіцистиці Л. Костенко порушено вагомі національні проблеми (а водночас - і виклики в суспільному розвитку нації в цілому), які потребують вирішення. Тобто як і поетична творчість письменниці, так і її публіцистика є світоглядними. У третьому (практичному) розділі "Мовностильові особливості публіцистики Ліни Костенко" у двох підрозділах (3.1. Стилістичне забарвлення лексики, її склад у публіцистиці Л.Костенко; 3.2. Образність публіцистики письменниці) автором усебічно проаналізовано мовностильові особливості публіцистики Л. Костенко.

5. Якщо об'єкт дослідження не характеризується абсолютною новизною, а вже досліджений науковцями певною мірою чи в певних аспектах, варто коротко аналітично оглядово представити сутність цих досліджень, тобто зробити огляд вивченості питання, що досліджується. Це продемонструє обізнаність дослідника з наявними, близькими тематично розробками та сприятиме уникненню повторів уже встановлених наукових відомостей про об'єкт дослідження у викладі матеріалу власного наукового пошуку.

Для прикладу, в дослідженні "Історизм роману Л. Костенко "Берестечко" на початку практичного розділу роботи автором зроблено огляд досліджень роману: "Насамперед варто зазначити, що в літературознавчих дослідженнях В.Брюховецького, І.Дзюби, В.Панченка [1; 4; 7] розкрито лише окремі аспекти художнього відтворення історичної дійсності в історичному романі Л.Костенко “Берестечко”: ґрунтовно проаналізовано особливості зображення письменницею головних персонажів твору: гетьмана Б.Хмельницького, образ якого, на думку Є.Панченка, “цікавить Л. Костенко найперше як унікальна особистість - велика в політичних, воєнних діях, у коханні й слові” [7, с. 14]; пані Гелени, дружини Богдана, соратників великого полководця - це образи козацької старшини, найближчого оточення Хмельницького: Богуна, що є ніби живим докором совісті Богдана, відчайдушного, самовідданого, кароокого полковника-татарина - "всіх добрих слів достойний Джеджалик", ніжинського полковника Івана Золотаренка, полковника Небаби - "правдивий був козак", а також представників польсько-шляхетською табору, які відзначалися не стільки відвагою, скільки пихою та зневагою до народу: Чернецького, якому "Пшепюрський - "трохи жевжик і трохи патріот"; Потоцького - "старезний вже, подібний до сивої сови, - так наче йому розум хтось білими нитками рідесенько і швидко пришив до голови"; Лянцкоронського - "там таке барило, там на такому пиві настояна пиха!"; своїх доморощених панів - Ревуха, Киселів, - які прийняли чужу віру, блазнюванням, плазуванням досягли влади й майнового благополуччя.

Ще одним, розкритим літературними критиками питанням, є розгляд порушених у романі Л. Костенко "Берестечко" проблем [1; 4; 5]. Окрім того, у дослідженнях відомого вченого-літературознавця Г. Клочека про творчість Л. Костенко [6] представлено біографію письменниці, її вибрані поезії, роман "Маруся Чурай", запропоновано інтерпретацію цих творів і водночас не згадано розглядуваний у нашому дослідженні історичний роман.

Отже, розглянемо специфіку відтворення письменницею історичних подій далекого минулого України".

6. Особливість змісту науково-дослідних робіт у секції "Літературна творчість" полягає в дослідженні та представленні власного творчого доробку автора дослідження. Для прикладу, наукова робота з теми "Чорним по білому (філософські мотиви власної зорової поезії)" - це дослідження зорової поезії, створеної ученицею, тому "метою роботи є дослідження філософських мотивів у власній зоровій поезії, визначення впливу цього жанру на свідомість людини, її світогляд та визначення власної етичної позиції.

Об'єктом дослідження є власна зорова поезія, а предмет дослідження - власне філософські мотиви зоропоезії".

У науково-дослідницькій роботі "Художня реалізація патріотичних мотивів в авторській поемі "Яся" "об'єктом дослідження є патріотичні образи, створені в авторській епічній поемі "Яся", а його предмет - засоби створення патріотичних образів в епічній поемі "Яся" як вираження патріотичних мотивів твору.

Мета дослідження - аналіз власної епічної поеми "Яся" задля виявлення в ній патріотичних мотивів, героїчної тематики та особливостей творення ліричних образів".

7. Виклад матеріалу в кожному розділі (главі) та підрозділі (параграфі) варто завершувати короткими висновками-узагальненнями викладеного матеріалу, на основі яких буде укладено загальні висновки дослідження. Наприклад, перший підрозділ "Теоретичне обґрунтування вивчення мови текстових повідомлень" першого розділу "Лінгвістичні особливості мови текстових повідомлень" (дослідження з теми "Візуальна інформація в сучасній комунікації"; секція "Англійська мова") завершується такими висновками: "У нашому дослідженні проаналізували таку особливість текстових повідомлень, як використання графічних засобів. За допомогою SMS передають не лише інформацію, запит щодо інформації, спонукання до дії; вони одночасно є засобом емоційних звертань, які, на думку Е.Берна, необхідні кожному [3]. Графічні засоби організують висловлювання подібно до інтонації в усній мові.

Явище "текстингу", тобто вміння укладати SMS, усі його особливості, підтверджують, що "мова у вправних руках та досвідчених вустах - красива, виразна, співуча, гнучка, слухняна, влучна, містка", як писав О. Купрін. Однак правильне використання нового - графічних зображень у SMS-повідомленнях - потребує усвідомлення сутності та значення цих засобів спілкування, передбачає відповідальність комунікантів за вибір і вживання мовних і графічних засобів".

Для прикладу, в дослідженні "Українська мова в сучасному українському телепросторі: особливості функціонування" в підрозділах 2 розділу - "Особливості функціонування української мови на сучасному українському телебаченні" - зроблено такі короткі аналітичні висновки:

2.1. Питання застосування української мови у ЗМІ: "Таким чином, підсумовуємо, що українська мова як державна в Україні у сучасному національному телепросторі лише певною мірою (приблизно - на 70-80 %) виконує свої основні функції - об'єднувальну, інформаційну, когнітивну, акумулятивну - і, відповідно, і сучасне вітчизняне телебачення лише такою мірою реалізує зазначені функції та дотримується чинного українського законодавства про мову";

2.2. Неологізми на українському телебаченні: "Отже, вагомою та прикметною ознакою змін української мови на сучасному українському телебаченні є великий масив неологізмів, що має об'єктивні суспільні причини. Однак інколи систематичне та безпідставне вживання неологізмів призводить до утруднень у сприйнятті інформації на телебаченні";

2.3. Новації в мові телебачення: "Доходимо висновку, що в мовленні на сучасному українському телебаченні найбільшого поширення набули саме англіцизми. Це має істотний негативний вплив на українську мовну норму, призводить до невмотивованого використання іншомовної лексики у мовленні українців";

2.4. Відхилення від мовних норм у мові на сучасному телебаченні: "Підбиваючи підсумки, констатуємо, що мова сучасного українського телебачення доволі часто не виконує ролі чинника розвитку культури українського суспільства, зокрема і мовної, оскільки в ній наявні численні граматичні, лексичні та орфографічні помилки".

8. Заключним етапом дослідження є укладання висновків проведеного дослідження, перегляд вступу, визначення теоретичного і практичного значення роботи, її новизни; остаточне оформлення списку використаних джерел і додатків, редагування тексту, його доопрацювання з урахуванням зауважень наукового керівника, підготовка роботи до захисту.

Отже, логічним завершенням науково-дослідної роботи є висновки. Метою їх укладання є підбиття підсумків здійсненого дослідження, розкриття наукових теоретичних і практичних результатів дослідження.

Висновки подаються у вигляді окремих лаконічних положень. Дуже важливо, щоб висновки відповідали поставленим завданням. Основною вимогою до заключної частини є уникнення абсолютного повторення змісту вступу, основної частини роботи і висновків, зроблених у розділах і підрозділах.

Таким чином, у висновках аналітично узагальнюється матеріал дослідження, підбиваються підсумки щодо всього наукового дослідження. Як приклад наводимо висновки з дослідження "Мовностильова специфіка світоглядної публіцистики Ліни Костенко":

Висновки

У роботі розкрито кілька важливих актуальних проблем лінгвостилістики: а) поняття публіцистичного стилю та його основних ознак, лексико-фразеологічних властивостей; б) проблему лексико-семантичної трансформації в індивідуальному письменницькому стилі; в) метафоризації лексичних одиниць.

У процесі дослідження мовностильових особливостей текстів публіцистичних творів Ліни Костенко з'ясовано таке:

а) основу публіцистичної лексики письменниці становить експресивно забарвлена суспільно-політична й культурологічна термінологія, яка є специфічною для публіцистики, слугує розкриттю бачення письменницею історичного розвитку української нації, світової спільноти, нагальних проблем, що потребують вирішення, їх оцінюванню. Усе це створює своєрідну прикметну ознаку індивідуального стилю письменниці як публіциста;

б) митцем активно використовується також термінологічна лексика з інших галузей, топоніми, слова, вжиті в непрямому значенні, оказіоналізми, крилаті вислови-новотвори, що надає текстам особливого емоційного та смислового навантаження;

в) публіцистичним творам письменниці притаманні мовна яскравість, довершеність, потужний інтелектуально-емоційний вплив на слухача або читача, що забезпечується на основі творення письменницею образів: української нації, гуманітарної аури нації, світової спільноти, - а також перифразів, їх рядів, фразеологічних сполук (крилатих висловів), оказіоналізмів; при цьому авторські новотвори доволі часто є складовими порівнянь, протиставлень, метафор;

г) розкриттю ідейного задуму автора в публіцистичних творах слугують також риторичні запитання та розгорнені тлумачення;

д) публіцистика Л.Костенко художня й політична одночасно, вона характеризуються філософською заглибленістю трактування порушених у ній проблем.

У публіцистичній спадщині Л.Костенко найважливіше місце як жанрам відводиться есе, статті, аналітичному роздуму.

Отже, статті й виступи Л.Костенко є публіцистичними як за змістом, так і за формою, вони містять об'єктивний ґрунтовний аналіз подій і фактів, суспільних явищ, сучасних тенденцій розвитку України в контексті світового поступу. У своїх творах письменниця водночас презентує власні світоглядні засади та на цій основі пропонує способи вирішення порушених проблем.

Можемо стверджувати, що митцем ураховано жанрову специфіку публіцистичних творів, оскільки вони є образними, аналітичними, доказовими, емоційно навантаженими.

Таким чином, доходимо висновку, що публіцистичні твори Л.Костенко є вагомою сучасною складовою публіцистичного доробку українських письменників; вони мають вплив на формування суспільної думки, світогляду сучасників-українців, і, відповідно, сприяють вирішенню викликів, які нині стоять перед нацією".

У дослідженні з теми "Образи-символи в повісті В. Чемериса "Аравійська пустеля" ученицею укладено такі загальні висновки:

Висновки

У художній літературі поняття "символ" тісно пов'язане з поняттям "художній образ": будь-який символ - це образ; при цьому категорія символу робить акцент на іншому боці тієї ж суті - на виході образа за власні межі, на присутність певного смислу, тісно злитого з образом, але все ж йому не тотожного.

Зазвичай, образи-символи у фольклорних і художніх творах слугують для втілення ідейного задуму твору, розкриття провідних думок.

Аналіз змісту повісті В. Чемериса "Аравійська пустеля", наявної у творі системи образів-персонажів показав, що кілька образів твору мають символічне значення. Так, образ Аравійської пустелі виконує функцію образа-персонажу та має символічне значення нищення всього живого, найтяжчих для нього випробовувань, вогню (утілено як полум'я, неймовірна спека, гарячі піски і вітровії, а також вогонь війни, біль від загибелі рідних і близьких людей, того, до кого прив'язані душею). Цей образ як загальний символ лиха, випробовувань стосується всіх персонажів твору: у всіх свої нелегкі випробовування долею. Ця сполука слів послугувала назвою твору та розкриттю його провідної думки, порушених у повісті проблем: "Попереду - Аравійська пустеля,- не слухаючи мене, сам до себе промовив старий. - І кожного вона чекає попереду. Одних раніше, других пізніше, але вона чекає, і її треба здолати, щоб дістатися до рідного краю..." .

Символічними образами-персонажами, які уособлюють високість поривань людини та птаха, високе устремління до нового (до неба), є образ Олеся Щедрія (маленького хлопчика Лесика для батька і військового льотчика) та молодого орільського лелелича Леська. Їм обом випала "аравійська пустеля": Олесь не повернувся з війни, "не перелетів він криваве море війни"; лелелич "Лелько не повернувся. Випала молодому лелечичу Аравійська пустеля".

У повісті символічне значення має й образ діда Щедрія - літньої людини, якій довелося пройти через нелегкі життєві випробовування, не раз пройти через "аравійську пустелю", та яка, водночас, живе у злагоді з навколишнім світом, має щедру душу. Цей образ став утіленням по-справжньому доброї, гармонійної, щедрої душею людини, чия душа не озлобилася від непомірних втрат.

Образи-символи створені автором яскраво, повно; при цьому письменником досить обмежено використано тропи як засоби образотворення - епітети, подекуди складні, метафори, уособлення, метонімію (війна у творі порівнюється з Аравійською пустелею - як найтяжче випробовування для всього живого). Широковживаними є художній паралелізм, протиставлення та прийом оповіді образів-персонажів повісті - короткі оповіді, характеристики діда Щедрія сина, лелелича, його спогади, оповіді дідових односельців, зміст листів Олеся Щедрія і лелелича Леська. Для творення символічних образів використано також зображення персонажів (на фото), прізвище головного персонажа, опис пустелі у прямому розумінні як природного явища, використання сполуки слів "Аравійська пустеля" як назви твору.

Отже, образи-символи в повісті В. Чемериса "Аравійська пустеля" характеризуються особливою специфікою творення, мають вагоме смислове та ідейно-художнє значення, оскільки за їх допомогою письменник розкриває ідею твору, конкретним явищам надає узагальнений зміст, емоційно розкриває сутність явищ, подій, персонажів, своє ставлення до зображуваного тощо.

Повість В.Чемериса "Аравійська пустеля" - це цікавий, емоційно насичений твір, він є вагомим внеском в український літературний процес".

Робота з теми "Особливості висвітлення парламентських виборів в Україні 2014 року українськими політологами в Інтернет-виданнях" завершується такими логічними висновками:

Висновки

У ході дослідження дійшли таких загальних висновків:

· політологія - це наука про людину і суспільство та галузь суспільствознавства, яка вивчає характеристики політичного процесу суспільного розвитку людства. Ознайомлення із вченням політології, різноманітними працями, зокрема й публікаціями, виступами політологів, що містять огляд, аналіз, коментар, оцінку, виклад подій, явищ суспільно-політичного процесу у світі та державі, активно впливає на політичні процеси, яких потребує демократичне суспільство, закріплює загальнолюдські цінності, формує сучасне нове політичне мислення громадян;

· виступи політологів на радіо, телебаченні, їх публікації у виданнях, зокрема й мережі Інтернет, є складовою політичної журналістики та активно впливають на політичний процес у суспільстві; водночас політична журналістика є дієвим інструментом політології у сфері висвітлення політичного процесу в державі та світі;

· завдання українських політологів - дати тим, хто її вивчає, і суспільству відповідні знання про політичне життя, політичну сферу суспільства, закономірності її розвитку, про історичні та сучасні політичні інститути, їх будову та функціонування, про права, свободи та обов'язки громадян у демократичному суспільстві, політично-правове становище людини, форми її участі в політичному житті, про типи, форми й динаміку політичних процесів, зміст і способи формування політичної свідомості та культури, різноманітні ідейно-політичні концепції, аналіз конкретних політичних подій, суперечностей і проблем в державі, суспільстві, в міжнародному житті, перспектив розвитку людства. Окрім цього, визначальною проблемою української політології є державне відродження України, наукове обґрунтування способів побудови демократичної, правової, соціальної української держави. Отже, діяльність політологів в Україні є важливою та значущою, оскільки це забезпечує культуру політичного мислення громадян держави, як найбільш важливий чинник впливає на формування бачення суспільно-політичного процесу в державі, а отже - і на формування депутатського корпусу у країні, тобто її політичної еліти;

· публікації українських політологів про перебіг виборів до Верховної Ради в Україні 2014 року в Інтернет-виданнях представлені аналітичними жанрами: політологи досить часто використовують аналітичну кореспонденцію, аналітичну статтю, аналітичний звіт, аналітичний коментар, аналітичний огляд, політичний прогноз та рідше - аналітичне інтерв'ю. Застосування цих жанрів уможливлює проникнення в сутність політичних явищ, подій, з'ясування наявних, очевидних чи прихованих взаємозв'язків предмета відображення, їх оцінку тощо;

· виходячи із тематики публікацій українських політологів про позачергові парламентські вибори в Україні, цей політичний процес було висвітлено в різні його періоди - довиборчий, власне виборів і післявиборчий - усебічно, що є вкрай важливо, оскільки в такий спосіб політологи активно впливали на політичний процес, формували політичну культуру суспільства;

· від правильності та об'єктивності, неупередженості висловлень політологів - коментаря, аналізу, огляду - щодо будь-якого явища політичного процесу в державі та світі залежить суспільно-політичний процес у країні, її економічний і соціальний розвиток, майбутнє певної держави та світової спільноти, зважаючи на глобалізаційні процеси у світі;

· сучасними українськими політологами в інформаційних джерелах мережі Інтернет активно, правильно та об'єктивно висвітлено політичний процес в Україні, зокрема - довиборчий період, хід виборчої кампанії до позачергових парламентських виборів в Україні 2014 року, післявиборчий процес, - що значною мірою створює умови для стабільності суспільного та економічного розвитку нашої держави, її майбутнього та, зрештою, і світової спільноти".

9. Вагомою складовою учнівського дослідження є додатки, у яких презентується досліджений матеріал. Отже, додатки як текстовий матеріал, таблиці, рисунки тощо є узагальненим і систематизованим матеріалом, опрацьованим юним дослідником у ході наукового дослідження. Для прикладу, в науково-дослідницькій роботі "Мовностильова специфіка світоглядної публіцистики Ліни Костенко" ученицею проаналізовано та визначено, що "Л. Костенко вдається до створення нових слів і словосполучень (оказіоналізмів), які здатні повніше розкрити ставлення, емоції, що хвилюють письменницю, її світоглядно-засадничі основи, тонше вплинути на слухача… Вони легко сприймаються читачами у відповідному контексті твору та слугують влучності думки, вираженню дошкульності, іронії, зневаги, суму тощо: охло-держава, генетичні опечатки, етнографічні гопакедії, процес опритомнення нації, адаптований розум тощо (додаток Е)". Як бачимо, ученицею як приклад у тексті роботи наведено кілька (до п'яти) оказіоналізмів, усі інші, наявні в публіцистиці письменниці та встановлені дослідницею, подаються в додатках, як і система інших мовностильових засобів.

Якщо в додатках подається досліджуваний матеріал, зібраний безпосередньо автором дослідження, наприклад, дитячі колискові пісні певного регіону або жниварські пісні певної місцевості тощо, у такому разі в кожному додатку потрібно надати таку інформацію про зібрані матеріали: 1. Назва додатка. 2. Запис змісту додатка. 3. Від кого та коли було записано зміст додатка. Наприклад, у роботі "Свято Івана Купала - традиційний і сучасний аспекти (на прикладі регіону Київщини)" у додатку зазначено: "Сценарій свята Івана Купала, що проводиться в Білоцерківському краєзнавчому музеї від 2008 року в межах театралізованих дійств "Ніч у музеї", а в кінці додатку надано таку інформацію: "Записано від Діденко Людмили Іванівни, директора Білоцерківського краєзнавчого музею. 12.07.2010 року".

Не вважаються додатками такі матеріали, як фото письменника, збірок творів, культурних пам'яток тощо.

Додатки оформлюють як продовження наукової друкованої праці після викладу основного матеріалу дослідження та списку використаних джерел на наступних сторінках роботи, розміщуючи їх у порядку появи посилань на них у тексті наукової роботи або у вигляді окремої частини (наприклад, книги, збірки тощо).



Висновки

Успіх наукового дослідження учня залежить від низки чинників: усвідомлення школярем сутності наукового дослідження, його категорій, їх правильного визначення під керуванням наставника, розуміння правильної організації наукової діяльності та здійснення наукового пошуку відповідно до усталених вимог, правильного викладу й оформлення результатів дослідження. Успішна організація наукового пошуку уможливить інтелектуальний особистісній розвиток учнів, удосконалення в них низки інших компетентностей, сформує впевненість школяра у власних можливостях.



Список використаних джерел

1. Артемчук Г.І. Методика організації науково-дослідної роботи : навч. посібник [для студентів та викладачів вищ. навч. закладів] / Артемчук Г.І., Курило В.М., Кочерган М.П. - К. : Форум, 2000. - 271 с.

2. Баскаков А.Я. Методология научного исследования : учеб. пособие / А.Я.Баскаков, Н.В.Туленков. - К. : МАУП, 2002. - 216 с.

3. Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. і голов. ред. В. І. Бусел. - К. ; Ірпінь : Перун, 2001. - 1440 с.

4. Державний стандарт базової та повної загальної середньої освіти / затверджений Постановою КМУ від 23.11.2011 № 1392 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.mon.gov.ua/ua/often-requested/state-standards/.

5. Ісаєва О. Методичні рекомендації щодо підготовки і написання наукових досліджень із літератури в системі Малої Академії наук України / О. О. Ісаєва // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. - 2006. - № 10. - С. 41-46.

6. Ковальчук В. В. Основи наукових досліджень : навчальний посібник / В. В. Ковальчук, Л. М. Моїсеєв. - 3-е вид., перероб. і доповн. - К. : ВД "Професіонал", 2005. - 240 с.

7. Крушельницька О. В. Методологія та організація наукових досліджень : навчальний посібник / О. В. Крушельницька. - К. : Кондор, 2003. - 192 с.

8. Лемман И. И. Наука как социальный институт / И. И. Лемман. - Л. : Наука, 1965. - 177 с.

9. Мірошник С. І. Основи наукових досліджень учнів (Філологія. Мистецтвознавство) : навчально-методичний посібник / С. І. Мірошник. - Біла Церква : КОІПОПК, 2013. - 158 с.

10. Мірошник С. І. Послідовність організації та категоріальний апарат учнівського наукового дослідження (на прикладі досліджень у філології та мистецтвознавстві) [Електронний ресурс] / С. І. Мірошник // Народна освіта. - 2015. - № 1 (25). - Режим доступу : www.www.narodnaosvita.kiev.ua/.

11. П'ятницька-Позднякова І.С. Основи наукових досліджень у вищій школі : навчальний посібник / І. С. П'ятницька-Позднякова. - К. : ЦНЛ, 2003. - 116 с.

12. Пілюшенко, В.Л. Наукове дослідження : організація, методологія, інформаційне забезпечення : навчальний посібник / Пілюшенко В. Л., Шкрабак І. В., Славенко Е. І. - К. : Лібра, 2004. - 344 с.

13. Плівачук К. В. Науково-дослідницька робота старшокласників : навчальний посібник / К.В. Плівачук. - Сквира : Берегиня, 2011. - 82 с.

14. Ференік С. А. Логіка і методологія наукового дослідження / С.А.Ференік. - К. : НОРА-ПРІНТ, 2000. - 284 с.

15. Шейко В. М. Організація та методика науково-дослідницької діяльності : підручник / В.М.Шейко, Н.М.Кушнаренко. - 4-те вид., випр. і доп. - К. : Знання, 2004. - 307 с.

Размещено на Allbest.ru