Формування педагогічних умінь у майбутніх учителів у процесі мікровикладання
Підготовка студентів до самостійної діяльності в школі, форми їх включення у викладацьку діяльність. Дослідження можливостей мікровикладання як способу організації навчання студентів університетів для формування педагогічних умінь майбутніх учителів.
| Рубрика | Педагогика |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 17.08.2017 |
| Размер файла | 23,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.Allbest.ru/
Формування педагогічних умінь у майбутніх учителів у процесі мікровикладання
Лях Г.Р., Донбаський державний педагогічний університет
У статті розглянуто питання формування педагогічних умінь у майбутніх учителів. Підкреслено їх важливість у підготовці студентів до майбутньої самостійної діяльності в школі. Акцентується увага на включення студентів у викладацьку діяльність, чому сприяє мікровикладання як спосіб організації навчання у ВНЗ.
Ключові слова: майбутній учитель, професійна підготовка, лекція, практичне заняття, педагогічні вміння, мікровикладання.
Постановка проблеми
У вирішенні завдань, що стоять перед сучасною школою, визначальну роль відіграє вчитель. Саме від його підготовленості, майстерності залежить, чи буде українська школа відповідати сучасним соціально-економічним реаліям та світовим стандартам. З іншого боку, підготовленість учителя є однією з умов успішного і повного оволодіння професією, формування педагогічної майстерності, самопочуття у школі, в решті-решт задоволення своєю професією.
Зважаючи на складність і багатогранність учительської професії, підготовка до неї є цілісним, довгим, безперервним процесом, орієнтованим на формування особистісних якостей майбутніх учителів, їхніх педагогічних умінь і навичок. Саме тому викладачі ВНЗ працюють над удосконаленням форм і методів навчання і виховання майбутніх учителів, шукають шляхи активізації навчальної діяльності студентів, упроваджують нові педагогічні технології у навчально-виховний процес ВНЗ.
Аналіз останніх досліджень і публікацій
Питання професійно-педагогічної підготовки вчителів у ВНЗ висвітлювали О. Абдулліна, С. Кисельгоф, І. Кривонос, Н. Кузьміна, В. Сластьонін та ін. Готовність випускників педагогічних ВНЗ до роботи в школі досліджували М. Портнов, Р. Хмелюк та ін. Труднощі в роботі вчителів-по- чатківців аналізували Ю. Бабанський, Н. Головко, Т. Полякова та ін.
У сучасній педагогічній науці різні аспекти проблеми підготовки вчителя (різні підходи до підготовки вчителя, формування конкретних педагогічних умінь і навичок, формування особистості майбутнього вчителя в цілому, застосування окремих методів і прийомів, способів організації навчання у ВНЗ тощо) були предметом досліджень Ю. Бігунової, О. Євдокимова, Т. Люріної, Н. Ляшової, Н. Мачинської, О. Набоки, Г. Нагорної, С. Саяпіної, В. Тинного, Г. Товканець та ін.
Чільне місце у контексті розглядуваної проблеми посідає питання підвищення ефективності професійної педагогічної підготовки майбутнього вчителя (А. Берестовська, М. Казакова, Є. Кондратенко, В. Пустовойтов, Н. Романова та ін.). Мікровикладання як педагогічне явище досліджували В. Базуріна, С. Вітвицька, Л. Задорожна-Княгницька, І. Зязюн, В. Сергеєв, В. Староста.
Формулювання цілей статті. Метою статті є дослідження можливостей мікровикладання, як способу організації навчання у ВНЗ, для формування деяких педагогічних умінь майбутніх учителів.
Виклад основного матеріалу дослідження. Чи не найголовнішою умовою реалізації вчителем своїх професійних обов'язків є наявність у нього педагогічних умінь: гностичних, конструктивних, проектувальних, організаційних, комунікативних. Важливість педагогічних умінь настільки велика, що наявність їх може певною мірою компенсувати у вчителя педагогічних здібностей. Як зазначав С. Кисельгоф, якщо вчитель досконало оволодіє педагогічними вміннями і навиками, це може благодійно вплинути на формування педагогічних здібностей і результати педагогічної діяльності вчителя [3, с. 15].
Педагогічні вміння формуються у процесі практичної педагогічної діяльності. Під час професійної підготовки це -- лекції, практичні заняття, різні види педагогічної практики. Під час лекційно-практичних форм роботи, у процесі педагогічних практик формуються організаційні, деякі проектувальні та конструктивні вміння, починають формуватися комунікативні та гностичні вміння, які набувають свого розвитку у більш тривалій педагогічній діяльності -- під час самостійної роботи в школі [3]. Педагогічна практика створює найсприятливіші умови для формування педагогічних умінь та навичок, але вона обмежена у часі. Тому виникає потреба активізувати діяльність студентів на лекційних і практичних заняттях, втягувати якомога більше студентів в активну діяльність, яка сприяла б формуванню педагогічних умінь. Сьогодні викладачі педагогічних ВНЗ пропонують різноманітні форми й методи навчання, які стимулюють формування педагогічних умінь і навичок у майбутніх учителів: проблемна лекція, лекція-дискусія, лекція-бесіда, лекція з розглядом конкретних педагогічних, виховних ситуацій, лекція-діалог, лекція зі зворотним зв'язком, лекція-прес-конференція, лекція-експеримент, лекція-візуалізація; семінар-диспут, семінар запитань і відповідей, семінар-екскурсія, семінар-конференція, семінар-ділова гра; розробка і виконання системи творчих завдань у межах самостійної роботи тощо [1, с. 16]. Використовують нові технології навчання, в основі яких лежать особистісно-орієнтований, діяльний підходи.
На нашу думку, серед численних форм, методів, способів, видів навчальної роботи найбільше наближує студентів до вчительської діяльності мікровикладання, яке дає можливість «приміряти» на себе роль учителя, показати на що здатен, проявити (або сформувати) вміння розв'язувати практичні педагогічні задачі, спираючись на педагогічну теорію.
Мікровикладання сьогодні розглядається як один із напрямів практичної підготовки майбутніх учителів, що «дає можливість майбутньому вчителю краще підготуватися до професійної діяльності, визначити рівень своїх знань, умінь і здібностей, набути певного рівня педагогічної майстерності» [5].
За змістом мікровикладання передбачає «відтворення мініатюрних ситуацій навчання (мікро-урок, мікробесіда) для шліфування одного чи декількох педагогічних умінь» [2].
В. Староста розглядає мікровикладання як багатоаспектне педагогічне явище: це -- і засіб професійної підготовки, і метод (самостійного оволодіння знаннями, творчого навчання, формування практичних умінь і навичок), і форма навчання (мікроурок, мікровиступ, мікролекція) [5].
М. Семенюк і О. Яструб розглядають мікровикладання як навчально-рольову гру, в якій викладач виступає у ролі режисера, а студенти -- у ролі акторів. При цьому, частина студентів перебирає на себе роль учителя чи викладача, решта -- опоненти, рецензенти, аналітики, учні [4, с. 111].
Мікровикладання передбачає викладацьку діяльність студентів, яка має навчальний характер. Тому доцільно розглядати його як «спосіб організації навчання, що моделює викладання або окремі виді педагогічної діяльності», -- зауважує В. Староста [5].
Отже, мікровикладання -- це складне педагогічне явище, яке у педагогічній літературі розглядається з різних позицій: процесуальної, змістової, формальної, операційно-діяльної. Категоріальними ознаками мікровикладання є: напрям підготовки вчителів, процес, форма, метод.
Узагальнюючи всі підходи до визначення мікровикладання, можна стверджувати, що воно являє собою процес цілеспрямованого формування особистості майбутнього вчителя в умовах ВНЗ; спеціально організовану діяльність викладачів і студентів, спрямовану на реалізацію цілей освіти в умовах педагогічного процесу; цілеспрямоване створення умов для формування педагогічної майстерності майбутніх учителів, однією з важливих складових якої є педагогічні вміння.
Мікровикладання може бути:
— елементом лекції, коли студент викладає 1-2 питання лекції;
— елементом практичного заняття, коли студент проводить його фрагмент, присвячений обговоренню 1-2-х проблемних питань; або відтворює фрагмент уроку (початок уроку, мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів, пояснення нового матеріалу тощо) чи виховного заходу.
На лекційних заняттях студенти готують 1-2 питання лекції у формі доповіді (до 10 хвилин) чи повідомлення (3-5 хвилин) або мультимедійної презентації. У такому разі викладач і студенти (1-3) виступають у ролі колективного викладача. Для прикладу, в межах теми «Розвиток освіти в Україні у литовсько-польський період (13851648 рр.)» з курсу «Історія педагогіки» пропонуємо студентам підготувати такі питання: «Виникнення друкарства та його роль у розвитку освіти в Україні», «Роль Петра Могили у розвитку освіти в Україні». Такі завдання даються майже до кожної теми курсів «Історія педагогіки», «Теорія виховання», «Теорія навчання», щоб кожен студент хоча б 1 раз побував у ролі викладача-лектора.
Під час практичних занять ми використовуємо мікровикладання у двох варіантах:
1) провести заняття повністю (групова робота) або його фрагмент (індивідуальна робота);
2) відтворити фрагмент уроку (початок уроку, мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів, пояснення нового матеріалу тощо) чи виховного заходу.
Розглянемо перший варіант. Тема «Зміст виховання» розглядається на п'яти практичних заняттях відповідно до п'яти основних напрямів виховання: розумове, фізичне, трудове, моральне, естетичне. Для підготовки до занять формується 5 мікрогруп (відповідно до кількості напрямів) по 3-4 студента в кожній (в залежності від кількості студентів у групі). Вони разом планують свою роботу, розподіляють обов'язки і обсяг роботи, обирають засоби і форму презентації підготовлених матеріалів. У групі може обиратися лідер, який координує і організує всю роботу.
Кожна група готує проект (презентацію) з обраного напряму виховання. У проекті студенти (вони виконують роль викладачів) повинні відобразити такі питання: суть, завдання, форми й методи того чи іншого напряму виховання, зв'язок з іншими напрямами, проблеми, які існують в реалізації завдань тощо. Для цього вони самостійно опрацьовують необхідну літературу, складають план, визначають тему, знаходять аргументи, необхідні виразні засоби спілкування, обирають форму й методи презентації, пишуть сценарій і, найголовніше, -- виступають у ролі розповідача так, щоб пробудити інтерес слухачів до проблеми, озброїти їх необхідними знаннями про шляхи реалізації завдань кожного напряму виховання.
Наші спостереження свідчать про те, що така робота більше приваблює студентів, ніж звичайні практичні заняття, оскільки тут є елемент гри. Крім цього, студенти отримують можливість самореалізуватися, показати себе, свої кращі сторони, а також з'ясувати недоліки. Тому вони підходять до мікровикладання неординарно, креативно, використовуючи різноманітні форми і засоби. Так, у нашій практиці студенти філологічного факультету проводили заняття з теми «Зміст виховання» у формах: круглий стіл, засідання експертної групи, рольова гра, дебати, мультимедійна презентація. При цьому вони не тільки розподіляли ролі, а й добирали матеріал відповідно до прийнятої ролі. Наприклад, у «круглому столі» з питань морального виховання школярів взяли участь «батьки», «директор школи», «заступник директора школи з виховної роботи», «класний керівник», «учень», «представник преси». Проблеми фізичного виховання обговорювалися на засіданні експертної групи, до складу якої увійшли «вчитель фізичної культури», «шкільний лікар», «шкільний психолог», «батьки». Вони висвітлювали проблему з точки зору прийнятої ролі, а також знайомили з досвідом роботи окремих педагогів чи колективів шкіл у певному напрямі. При цьому використовували різноманітні засоби: наукові статті, монографії, вислови відомих людей, прислів'я і приказки, педагогічні ситуації, мультимедійні презентації тощо.
Після виступу відводиться час для запитань. Студенти з аудиторії ставлять свої запитання, «експерти» відповідають. Критеріями оцінки запитань-відповідей є: змістовність, повнота і глибина, коректність, тактовність. мікровикладання університет студент майбутній вчитель
Важливим елементом такої роботи є її аналіз та оцінювання. Оцінюють викладач і 2 спостерігачі з числа студентів. Наприкінці відбувається обговорення проекту. Спочатку слово надається «вихователям» -- вони роблять самоаналіз: чи вдалося їм реалізувати поставлені завдання, чи все пройшло так, як вони планували; діляться також своїми враженнями від проведеного заходу, про підготовку до нього. В обговоренні заходу можуть взяти участь і інші студенти -- «глядачі». Далі слово надається спостерігачам і викладачеві -- власне вони і оцінюють проект на основі своїх власних спостережень та думок інших студентів. При цьому оцінюється не тільки зміст, зовнішнє його оформлення, але й особистість майбутніх учителів: їхня мова, зовнішній вигляд, постава. Відомо, що на уроці виховує все: зміст, форми й методи, особа вчителя.
Другий варіант мікровикладання на практичному занятті передбачає відтворення фрагменту уроку чи виховного заходу. Це -- групова робота. Наприклад, під час опрацювання теми «Форми і методи навчання» кожна група отримує завдання:
1) визначити структуру уроку певного типу (за вибором або за жеребкуванням);
2) відтворити один із етапів уроку, наприклад, початок уроку («учитель заходить у клас і...»), оголошення теми і мети уроку, перевірка домашнього завдання тощо. При цьому «вчитель» повинен не тільки дібрати методи, прийоми, засоби педагогічного впливу, а й «зреагувати» на непередбачувані ситуації. Наприклад, зайшовши до класу, «вчителька» побачила, що одна з «учениць» відкрила парасольку. Що робити? Як реагувати на подібні ситуації? Такі ситуації вимагають від учителя спонтанної реакції, а отже і мобілізації всіх своїх умінь, знань, педагогічної інтуїції, такту.
У залежності від характеру, змісту, складності завдання студенти або готують його в позааудиторний час, або в аудиторії (для цього відводиться деякий час на занятті). Так, виховний проект (тема «Форми і методи виховання») групи студентів готують заздалегідь: обирають тему, визначають мету і завдання, добирають методи, прийоми, засоби виховання, пишуть сценарій заходу. В аудиторії один студент презентує захід (вікова група; тема, мета, форми й методи, обладнання, план), інший/інші показують його фрагмент. Далі ускладнюємо завдання: тепер кожен студент повинен розробити сценарій виховного заходу самостійно. Таким чином, майбутні вихователі отримують можливість сформувати деякі проектувальні і конструктивні вміння. Свій задум вони можуть реалізувати під час навчальної педагогічної практики у школі, одним із завдань якої є проведення виховного заходу.
Важливий етап мікровикладання -- обговорення. Спочатку слово дається «вихователеві»: Що вдалося, що не вдалося? Як себе почували під час презентації? тощо. Потім -- експерти: Чи актуальна тема? Чи вдалося зацікавити школярів? Чи відповідає зміст поставленим завданням? Чи правильно обрана форма? тощо.
Отже, мікровикладання як спосіб організації роботи студентів складається з трьох етапів:
1) підготовчий (студенти заздалегідь, удома, або спонтанно, в аудиторії, готують завдання);
2) основний -- проведення мікровикладання (реалізація завдання в аудиторії);
3) аналітичний -- аналіз мікровикладання, діяльності студентів (проходить у формі обговорення та оцінювання дій студентів, висловлення побажань і рекомендацій.
У результаті такої роботи у майбутніх учителів формуються вміння: планувати, відбирати і компонувати зміст інформації (відбір необхідного матеріалу, виділення в ньому головного), визначати спосіб викладу матеріалу, раціонально розподіляти час, добирати мовні засоби для найкращого висвітлення проблеми, моделювати педагогічні ситуації, встановлювати педагогічно доцільний контакт з аудиторією, а також спостерігати і оцінювати навчально-виховний процес, аналізувати результати діяльності; триматися перед аудиторією, невимушено та вільно спілкуватися.
Наші спостереження за роботою студентів у процесі мікровикладання дозволяють також зробити висновок про те, що студенти стають упевненішими у відповідях; вони ретельніше готуються до заняття і краще засвоюють навчальний матеріал; підвищується навчально-пізнавальна активність студентів, інтерес до педагогіки.
Висновки
Підготовка майбутніх учителів буде тим ефективнішою, чим більше вона буде наближена до реальних умов праці в школі.
Важливими умовами є: переведення студентів з об'єкта у суб'єкт діяльності, що досягається шляхом зміни ролі з «учня» на «вчителя». Цьому, зокрема, сприяє і мікровикладання, коли студенти є не простими виконавцями вимог викладача, а творцями своєї діяльності.
Список літератури:
1. Дубасенюк О.А. Професійна підготовка майбутнього вчителя до педагогічної діяльності: монографія / Т.В. Семенюк, О.Є. Антонова. - Житомир: Житомир. держ. пед. ун-т, 2003. - 193 с.
2. Зязюн І.Я. Психодіагностика педагогічної майстерності вчителя / І.Я. Зязюн [Електронний ресурс]
3. Кисельгоф С.И. Формирование у студентов педагогических умений и навыков в условиях университетского образования (На материале ЛГУ) / С.И. Кисельгоф. - Ленинград: Изд-во Ленингр. ун-та, 1973. - 152 с.
4. Семенюк М.П., Яструб О.О. Навчально-педагогічні ігри у формуванні професіоналізму майбутнього вчителя // Вісник Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. - Серія «Педагогічні науки», №24 (237). - 2012. - С. 110-113.
5. Староста В.І. Мікровикладання: особливості та навчальні завдання / В.І. Староста // Педагогічна освіта: теорія і практика: збірник наукових праць / Кам'янець-Подільський національний університет ім. І. Огієнка; гол. ред. Каньоса П.С. - Випуск 15. - Кам'янець-Подільський: КПНУ, 2013. - 288 с.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Особливості фахової підготовки студентів мистецько-педагогічних факультетів. Осмислення ролі музичних здібностей у житті людини. Принципи та методи формування музичності в учнів загальноосвітньої школи. Розвиток гармонічного слуху та ритмічного чуття.
статья [23,7 K], добавлен 24.04.2018Педагогічний менеджмент, та його компоненти. Планування своєї педагогічної діяльності. Методична підготовка вчителя іноземних мов. Ефективне здійснення навчання та виховання. Формування вмінь педагогічного менеджменту у майбутніх учителів іноземних мов.
статья [22,8 K], добавлен 03.01.2009Аналіз питань професійної підготовки майбутніх учителів географії. Проблема позакласної діяльності учнів у навчально-виховному процесі основної школи. Реалізація принципів навчання у процесі підготовки учителів географії до позакласної діяльності учнів.
статья [17,8 K], добавлен 13.11.2017Аналіз розвитку у студентів педагогічних спеціальностей здатності вирішувати проблеми як важливої складової професійної компетентності. Дослідження якостей та умінь, які необхідно розвивати у майбутніх педагогів для вироблення у них критичного мислення.
статья [22,5 K], добавлен 06.09.2017Дослідження різних аспектів формування україномовної соціокультурної компетентності студентів вищих педагогічних навчальних закладів, яка забезпечує соціокультурну мобільність майбутніх учителів. Аналіз пріоритетів соціокультурної парадигми освіти.
статья [26,0 K], добавлен 06.09.2017В статті автор аналізує проблему професійної готовності в сучасній науковій літературі. Висвітлюються шляхи ефективного формування готовності майбутніх учителів до музично-естетичної діяльності. Аналіз останніх досліджень і публікацій з даної проблеми.
статья [30,1 K], добавлен 22.12.2009Переоцінка педагогічного процесу в Україні у світлі євроінтеграції. Підготовка майбутніх учителів у світлі гуманістичної парадигми. Забезпечення самореалізації учнів, розвиток творчого та духовного потенціалу. Застосування інтерактивних методів навчання.
статья [21,5 K], добавлен 18.12.2017Дослідження ролі педагогічного краєзнавства як засобу активізації роботи студентів, розкриття основних шляхів творчо-краєзнавчої діяльності майбутніх фахівців. Характеристика методів розширення загальноосвітнього кругозору і краєзнавчих знань студентів.
реферат [22,2 K], добавлен 16.06.2011Сучасні інтерактивні методи навчання. Проблема формування умінь діалогічної взаємодії майбутніх учителів початкових класів як складова їх професійної компетентності. Дослідження необхідності упровадження інтерактивних технологій у практику роботи школи.
статья [31,2 K], добавлен 24.11.2017Підготовка в музично-педагогічних навчальних закладах вчителів музики, спроможних здійснювати керівництво естрадним вокалом школярів. Специфічні вимоги до змісту навчання. Обґрунтування дисциплін, спрямованих на формування якостей майбутніх фахівців.
статья [26,1 K], добавлен 20.01.2014
