2.Відгадування загадок. (слайд 1)

- У нашій подорожі нам буде допомагати гість. А який саме ви дізнаєтесь відгадавши загадку.

Хто це ходить по лісу у колючім кожушку?

Миттю згорнеться в клубок-й стане купка голочок.

Ані вовк, ані лисиця, геть не можуть доступиться.

(Їжак)

- Тож, в нашу подорож ми вирушаємо разом з їжачком. А от на чому ми будемо подорожувати ви дізнаєтесь відгадавши загадку.

Він по рейках вдалеч мчить,

Ще й фурчить, шипить, сичить.

(Поїзд)

- Отже, в нашу подорож ми вирушаємо на поїзді,

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

1. Виділення звукосполучення [йі] зі слова. (слайд 2)

-І перша наша зупинка з якої ми починаємо нашу подорож це станція «Літерна»

- Зробимо звуковий аналіз слова їжак.

Вимовимо перший звук слова їжак. Які звуки ми чуємо?

- Тож, ми чуємо звуки [й] та [і], а на письмі ми позначаємо їх однією буквою «ї»

2. Ознайомлення з буквою Ї. (слайд 3, 4)

- Тож давайте ще раз вимовимо звук [йі] протягуючи кожний звук.

- Подивіться на зображення великої та малої літери Її. Порівняємо їх за розміром та формою. Зіставимо з великою та малою літерами Іі.

- На що схожа літера?

3. Гра «Впіймай звук».

- А зараз ми перевіримо чи запам'ятали ви цю букву. Я читатиму вам вірш, якщо ви почуєте в слові звук [йі] то плесніть в долоні.

Їжачок гриби збирав -

їжу діткам готував.

Їжачата їли все,

що їм батько принесе.

- Молодці, тепер їжачок переконався в тому, що ви добре запам'ятали звук [йі].

4. Читання складів: «Чим живиться їжачок?»

- А зараз ми вирушимо до наступної станції вона називається «Складалочка».

Наш їжачок розгубив свої дарунки. Допоможемо їх зібрати і дізнаємося, чим люблять ласувати їжачки.

- Їжачок вам вдячний за допомогу.

5.Фізхвилинка. (відео)

6. Бесіда про Україну.

- Ми з вами рухаємося по карті однієї країни, а якої саме ви дізнаєтесь відгадавши загадку.

Красивий, щедрий, рідний край,

І мова наша - солов'їна.

Люби, шануй, оберігай

Наш край, що зветься… (Україна)

- Що таке Україна?

- У якому місті ми живемо? Які ще міста і села України ви знаєте? Де бували, або відпочивали?

7. Читання слів з буквою Ї.

- Отже, ми подорожуємо Україною. А щоб вирушити далі в путь, треба виконати нове завдання.

- Розгорніть буквар на сторінці 116. Прочитайте слова у верхньому стовпчику. Прочитаймо їх «луною». Ще раз прочитаймо самостійно. Зверніть увагу на те, що всі слова в стовпчику за смислом пов'язані зі словом Україна.

- Прочитайте слова у 2 стовпчику.

8. Опрацювання вірша про Україну.

- Наш поїзд вирушає до станції «Словникова».

- Прослухайте вірш про Україну. Які почуття він у вас викликає?

- Якою названа Україна у вірші?

- Як описана Україна в тексті? Прогляньте фото України.

- Із яким настроєм треба читати цей вірш?

- Хто спробує сам, виразно прочитати цей вірш?

9.Фізхвилинка для очей.

10. Опрацювання тексту «На екскурсії»

- А тепер ми з вами завітали до останньої зупинки «Текстової».

- Перегляньте фото такого чудового міста, як Київ. (слайд 5,6,7,8,9,10,11,12,13,14,15,16)

- У кожній країні є багато міст, але одне з них - найголовніше - столиця. Таким містом в Україні є Київ. Це дуже старовинне місто. Йому понад 1,5 тисяч років.

Сьогодні на екскурсію до Києва завітали не тільки ми. Прочитавши текст у Букварі «На екскурсії», ви можете дізнатись, хто ще приїхав. Але спочатку нам треба згадати і прочитати нові слова.

а) Читання тексту вчителем

- Прослухайте текст і скажіть, хто приїхав на екскурсію? До кого приїхали?

б) Читання тексту дітьми (напівголосне).

- Прочитайте текст самостійно.

в) Вибіркове читання.

- Знайдіть у тексті і прочитайте:

- До кого приїхали гості?

- Де знаходиться Андріївський узвіз?

- Скільки Києву років?

- Де побували діти?

- Яку виставку планували відвідати?

ІV. Підсумок уроку.

1. Підведення підсумку.

- Ось наша подорож добігає кінця.

- Яка літера допомагала вам читати багато нових слів?

- Чи сподобалась вам екскурсія?

2. Оцінювання.

- Діти, ми з вами сказали, що в Києві дуже багато каштанів. А чи багато каштанів в нашому місті?

- Давайте прикрасимо наше деревце стрілками каштану які ви отримали за гарну роботу на уроці.

- Тепер в нашому місті столо на один каштан більше.

- Урок закінчено!

Тема: Світ живої природи.

Мета: узагальнити знання дітей про живу природу; вчити класифікувати тварин і рослин; розвивати уяву, мислення, зв'язне мовлення; виховувати любов і бережне ставлення до природи.

Обладнання: малюнки тварин і рослин, їх назви, предметні та сюжетні малюнки, узагальнююча таблиця.

Література: підручник І. Грущинська «Природознавство», 1 кл., методичний посібник.

Хід уроку

І. Організація початку уроку.

1. Привітання. (слайд 1)

Приготуйтеся швиденько

Станьте біля парт рівненько

Ми урок розпочинаємо

Багато нового пізнаємо.

2. Перевірка готовності до уроку.

- Діти, приберіть все зайве з парт, залишіть тільки підручник та зошит.

3. Психологічний настрій на урок.

- Сьогодні у нас буде дуже цікавий урок, та незвичайний урок. Я вам бажаю отримати від нього задоволення та дізнатись, щось нове.

ІІ. Хвилинка спостережень.

- Діти, давайте з вами уявимо, що ми синоптики і спробуємо описати погоду за вікном, в цьому нам допоможе такий план на який ми опиратися під час опису.

- Який стан неба?

- Чи є сонце?

- Чи є вітер? Якщо так то який?

- Чи були опади?

- Яка температура?

- Молодці, тепер ми з вами можемо описувати погоду як справжні синоптики.

ІІІ. Узагальнення та систематизація знань.

1. Повідомлення теми і задач уроку.

- Діти, до нас на урок завітали: Сойка - Синьокрила, Їжачок - Хитрячок, Карасик - Золотенко, Сонечко - Семикрапочка. Вони дізналися, що ви дуже розумні і все знаєте, тому вирішили вас перевірити за допомогою різноманітних завдань.

- І перше завдання від наших гостей таке.

2. Повторення живої і неживої природи. (слайд 2,3,4,5,6,7,8)

- Вони хочуть дізнатися чи відрізняєте ви живу природу від неживої. На дошці малюнки живої та неживої природи. Ваше завдання таке: вийдіть до дошки виберіть малюнок, скажіть до якої природи він відноситься і доведіть свою думку.

(Сонце, каміння, вода, пісок, дерево, собака, людина, птах.)

- Молодці, ви впоралися з першим завданням.

3. Класифікація живої природи.

- Діти, ми з вами сказали, що таке жива природа. Давайте подумаємо на які дві групи можна поділити її представників? (Рослини, тварини.)

4. Класифікація рослин.

- Наші гості хочуть дізнатися чи добре ви розбираєтесь у рослинах. Для цього вони пропонують розгадати такий кросворд. (Розгадування кросворду ключовим словом яким є рослини)

5. Фізхвилинка.

6. Класифікація тварин.

- Наші гості переконалися в тому, що ви дуже добре знаєте рослинний світ і тепер вирішили перевірити чи так само гарно ви знаєте тваринний світ.

- Яких ви знаєте тварин? На які групи ми їх поділяємо? (Птахи, комахи, риби, звірі.)

- Як ми можемо відрізнити представників кожної групи? Які в них є особливості?

- Назвіть представників кожної групи.

- В які ще групи ми можемо об'єднати цих тварин? (Свійські, дикі, домашні.)

- За якими ознаками чи особливостями ми їх розподілимо?

- Молодці, ви гарно впоралися з завданням.

7. Вправа на активізацію уваги.

- А наступне наше завдання таке. Я називатиму вам певні твердження, а ви якщо вони правильні - піднімаєте руку вгору, а якщо ні - сидите рівно.

- До живої природи належать рослини, тварини, люди і гриби;

- рослини не є частиною живої природи;

- рослини поділяються на дерева, кущі та трави;

- на клумбах висаджують чорнобривці, тюльпани та будяки;

- листяні дерева - це сосна, ялинка, береза і дуб;

- тварини поділяються на птахів, комах і звірів;

- всі свійські тварини походять від диких.

- Молодці, і з цим завданням ви впоралися дуже добре.

- Давайте нагадаємо нашим друзям, які складові частини є у рослин.

8. Робота в парах.

- У кожного на парті є листочки вам потрібно назвати цих тварин одним словом, але спочатку порадьтесь з сусідом.

Коза, корова, вівця, свиня - це…

Курка, качка, гуска, індик - це…

Короп, товстолобик, гуппі - це…

Бджола, шовкопряд - це…

- Наші друзі, які завітали до нас на урок, дуже задоволенні тим, як ви працюєте.

9. Продовжіть речення.

- Зараз прослухайте речення і доповніть його словами яких невистачає.

- Я знаю такі кімнатні рослини…

- Морква, капуста, огірок, помідор - це…

- Я знаю такі овочі…

- Я знаю такі фрукти…

- Я знаю такі дикорослі рослини…

- На квіткових клумбах в парках висаджують…

- У хвойних дерев замість листків…

- Я знаю таких свійських тварин…

- Комахи відрізняються тим, що…

- Риби мають таку будову тіла…

- Птахи мають таку будову тіла…

- Молодці! Ви гарно виконали це завдання.

- Погляньмо на нашу узагальнюючу таблицю, хто зможе розповісти за допомого. Нею все, що ми вивчили повторили на уроці?

шестирічний першокласник ігровий навчання

10. Робота в зошиті.

- Відкрийте зошити на сторінці 33, зробимо всі разом завдання.

11. Бесіда про охорону природи. (слайд 9,10,11,12,13)

- Діти, як ви вважаєте чи потрібно охороняти таку красу?

- А від кого ми повинні її оберігати?

- Що ми з вами можемо зробити для того, щоб її зберегти?

- Розгляньте малюнки і скажіть, чи правильно чинять діти? Доведіть свою думку.

ІV. Підсумок уроку.

1. Підведення підсумку.

- Що ми робили на уроці?

- Хто приходив до нас у гості?

- Що було легко?

- Що важко?

- Про що ще хотіли б дізнатись?

- Урок закінчено!



Висновок

Отже, в шість років дитина від природи активна, вона хоче пізнавати, вчитися, але це бажання може реалізувати лише з власної внутрішньої позиції, а не школяра.

Ось тут і виникає головна дитяча проблема. Справа в тому, що дитина хоче і активно прагне пізнавати, але не може спрямувати свої дії на навчання, яке потребує само зміни, а не природного саморуху.

Діти у віці шести років ще не готові до шкільного навчання, яке базується на традиційній схемі навчального процесу, а стосунки з учителем для них не передбачають довільності психічних процесів і соціальних мотивів уміння. Вчитель для шестиліток виконує ще опікувальну роль організатора діяльності, він - співучасник спільних дій з дитиною, співучасник гри.

Таким чином навчально-виховний процес має будуватися на глибоких знаннях учителем вікових психофізичних особливостей дітей сьомого року життя через співпрацю та психолого-педагогічну підтримку маленького учня. Завдяки організації навчання з урахуванням стану здоров'я дитини, впровадження інноваційних освітніх технологій учитель зможе не тільки сформувати в учня потребу в навчанні та спілкуванні, а й зберегти його здоров'я.

Шестирічний вік - перехідний період, в якому проявляються риси дошкільного дитинства і типові особливості школяра. Цей вік багатий на приховані можливості розвитку, які дуже важливо своєчасно помічати й підтримувати. Це час, коли закладаються та розвиваються основи багатьох психічних якостей. Особливо вдумливо слід ставитися до вікових особливостей фізичного і психічного розвитку шестирічних дітей, що дасть учителеві можливість цілеспрямовано, без шкоди для дітей організувати якісне навчання.

Сьогодні залишається актуальною проблема навчання шестирічних дітей. Але вже не стоїть питання про те, чи можна вчити шестирічок, чи ні. Тепер хвилює те, як вчити цих дітей, щоб полегшити процес навчання. Адже за своїми психофізіологічними особливостями діти шести років відрізняються від учнів семилітнього віку.

Вчитель повинен не тільки ставити ціль або задачу і показувати шлях до її досягнення, а намагатись запропонувати різні підходи і заохочувати дитину робити власний вибір, шукати свою стежку до мети.

Головне у навчанні - це заохочувати дітей до власного пошуку, власного шляху пізнання світу, необхідно вчити їх самостійності, готувати до дорослого життя. В цьому і полягає роль і обов'язок вчителя та вихователя.



Література

1. Андреєва В.М. Такі різні діти! Що з ними робити // Початкове навчання і виховання. - 2009. - №4. - С. 32-1 - 32-16.

2. Скрипченко О.В., Долинська Л.В.Вікова та педагогічна психологія - К.: Просвіта, 2001 - 416 с.

3. Кочерга О. Психофізіологічні особливості діяльності першокласників // Початкова школа. - 2003. - №3. - С. 1-6.

4. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості. - К.: Рад. Школа, 1989. - 386 с.

5. Кононко О. Шкільна адаптація та психологічний вік // Початкова школа. - 2002. - №1.

6. Методика викладання української мови / Под ред..Дорошенка С.І. - :К., «Вища школа», 1992. -398 с.

7. Мухина В.С. Шестилетний ребенок в школе: Кн. Для учителя нач. Клас сов - М.: Просвещение, 1986 - 144 с.

8. Амоношвили Ш.А. «Здраствуйте дети «- М.: Просвещение, 1983

Размещено на Allbest.ru