Предметна структура змісту навчання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Предметна структура змісту навчання

Компоненти змісту освіти, що окреслені і визначені на основі структурних елементів особистості, ще не дають повного уявлення про цей зміст. Людина у процесі навчання засвоює знання, вміння і навички, взаємодіючи з оточуючим и середовищем. Тобто, предметом вивчення є вся оточуюча людину дійсність, в яку входить природа, суспільство і людина. Який підхід ми оберемо до структури дійсності? Зазначимо, що ця структура відображена у предметній структурі наукового знання. У чому суть цієї структури?

Найзагальнішим підходом класифікації матеріальних систем є поділ їх на дві великі групи: тіла неживої природи і тіла живої природи.

Вивчаючи загальну структуру наукового знання, дослідники виділяють три галузі науки, які відрізняються своїм предметом дослідження. Це, по-перше, комплекс наук, які вивчають речовинно-енергетичну і антиентропійну лінію розвитку матерії.

Речовинно-енергетичний ряд форм організації матерії є дискретним рядом матеріальних утворень, субординаційно взаємозв'язаних між собою. Кожен наступний елемент ряду утворюється зі взаємозв'язаних між собою елементів попереднього рівня, адже головною тенденцією природи є зростання ступеня організації організацій. Цей ряд має такий вигляд: всесвіт, метагалактика, агрегати галактики, галактики, зоряні скупчення, зірки і сімейства зірок, кратні зірки, системи із супутниками, метеоритні асоціації, колоїдні і кристалічні агрегати, неорганічні мінерали, метеорити, органічні організми, колонії, молекулярні системи: кристали, колоїди, молекули, атоми, фундаментальні частинки, кванти випромінювання, електрони, протони.

Виділяють два способи відображення науками провідної галузі знань: об'єктний, коли окремі елементи вище наведеного дискретного ряду вивчаються всесторонньо, в сукупності їх властивостей і другий спосіб відображення - аспектний. Однією із наук, яка представляє об'єктний спосіб відображення провідної галузі знань, є хімія, як наука, яка всебічно вивчає будову, властивості і перетворення речовини, наукою, яка представляє аспектний спосіб відображення галузі знань є фізика. Саме фізика досліджує загальні закономірності речовинно-енергетичної форми руху матерії, властиві різним елементам субординаційного ряду. Хоча фізика за своєю предметною областю вивчення ширша, ніж хімія, але фізика не розглядає з'єднання атомів.

Під космологією розуміють сукупність наук, які вивчають в об'єктному плані ряд матеріальних утворень, починаючи від планет і їх супутників, і далі - в бік збільшення масштабів матеріальних об'єктів ряду. Космологія включає в себе низку наук: астрономію, геологію, географію, мінералогію, астрофізику.

Фізико-хімічний підхід до дослідження реальності не підходить для дослідження будови і властивостей біологічних та технічних систем, він зовсім непридатний для дослідження будови, властивостей і закономірностей розвитку соціальних систем. Біологічні та технічні системи мають спеціальні органи, які керують їх поведінкою. Тут на перший план виходять закономірності антиентропійної (інформаційної) чи кібернетичної організації.

Стосовно суспільних систем фізичні характеристики втрачають усякий зміст. Отже, соціальна форма руху матерії не може бути зведена ні до біологічної, ні до фізичної чи хімічної форм руху.

Специфічними типами систем, які охоплюють антиентропійну лінію розвитку, є:

а) біологічні системи;

б) людина, як система, яка наділена свідомістю;

в) суспільні системи;

г) штучно створені системи, які людина ставить між собою і природою.

До наук, які вивчають ці системи, належать: кібернетика, біологія, психологія, суспільствознавство, науки, які вивчають технічні системи. Кібернетиці вчені дають таке визначення: - це наука про управління складними системами, або: кібернетика вивчає системи будь-якої природи, здатні сприймати, зберігати та переробляти інформацію і використовувати її для управління і регулювання.

Біологія, Предметна область цієї науки - жива природа. Тобто біологія вивчає живу природу в сукупності її властивостей.

Суспільствознавство, Предметом суспільствознавчих наук є суспільні системи.

Антропологічні науки - це комплекс наук про людину. До цих наук належать психологія, мовознавство, літературознавство.

Технічні науки. Це науки, які вивчають штучно створені людиною технічні системи, які є знаряддями праці людини і разом з тим результатом цієї праці.

До таких систем належать найпростіші знаряддя праці, машини, складні технічні системи.

Поняття “навчальний предмет”. За предметною структурою зміст навчання є не що інше, як сума змісту всіх навчальних предметів, які вивчаються в школі. Поняття “навчальний предмет” за обсягом значно ширше, ніж поняття “основи науки”, яке дуже часто використовується як у шкільній практиці, так і в педагогічній теорії.

Основи науки - це дидактичне поняття. Під ним розуміють такі знання, які, відрізняючись від знань, зафіксованих у самій науці за глибиною і об'ємом, відповідають їм за змістом і характером зв'язків між їхніми елементами. За структурою основи наук включають основи всіх сучасних фундаментальних теорій і деякого комплексу знань, які відображають факти, закони, які ще не оформлені в науці у теорію.

Як уже зазначалося вище, навчальний предмет - поняття значно ширше, ніж основи науки, адже відповідно до цілей загальної освіти, в завдання кожного навчального курсу входить формування не тільки понять, але й умінь і навичок, які є спільними для всіх предметів, а також умінь і навичок взаємодії людини з областю дійсності, яка вивчається.

На думку відомих педагогів (І. Лернер), навчальний предмет є педагогічно адаптованою сукупністю знань і умінь із якої-небудь окремої області дійсності і відповідної їй діяльності засвоєння та застосування цих знань й умінь у процесі навчальної взаємодії. Такі навчальні дисципліни, як музика і співи, малювання, іноземна мова, креслення, фізкультура не є основами наук, але вони входять у перелік дисциплін, які вивчаються у школі як навчальні предмети.

Навчальний предмет є засобом розкриття змісту освіти, а точніше, засобом його реалізації. Він включає в себе два види знань: основних, змістових і допоміжних, процесуальних, технологічних.

Змістові знання, які входять у навчальний предмет як складова його, відображають у ньому основи науки, а це означає, що до них належать знання основ сучасних фундаментальних теорій, а також деякий комплекс знань, які відображають факти, закони, які ще не оформлені в науці у теорію. Зрозуміло, що мінімальний зміст основ сучасних фундаментальних теорій має бути таким, щоб у змісті основ наук відобразити цілісну структуру теорії. Включення і вибір елементів знань, які ще не ввійшли в теорію, обумовлений цілями навчання та інтересами науки.

Допоміжні, процесуальні, технологічні знання, які входять у навчальний предмет як невід'ємна, органічна його складова - це логічні, методологічні, філософські, історико-наукові, між- предметні, оцінні знання. Ці знання є засобом засвоєння основ наук, розвитку і виховання учнів. Допоміжні знання, в першу чергу, потрібні для певної діяльності - діяльності засвоєння і конкретного змісту. Але завдання школи не зводиться тільки до засвоєння основ наук.

Першочергове значення має моральне виховання школярів, формування системи цінностей, наукового світогляду тощо.

Провідні функції навчальних предметів. Кожен навчальний предмет має багатоцільове призначення і у кожному з них є ведучий компонент, який виконує провідну функцію. Такими є предметні знання, способи діяльності, образне бачення світу. З погляду визначення провідної функції можна виділити такі групи навчальних предметів:

- предметні знання: фізика, хімія, біологія, географія, астрономія, історія;

- способи діяльності: іноземна мова, креслення, фізкультура, праця;

- образне бачення світу: музика, малювання.

Є предмети, провідними функціями яких є два компоненти (математика, література, мова). Якщо провідну функцію виконує, наприклад, образне бачення світу, то в допоміжний блок входять і деякі предметні знання і певні способи діяльності. Різниця тільки в тому, що частка основного компонента переважає над усіма іншими. Крім того, кожен навчальний предмет слугує для реалізації політехнічної спрямованості навчання, а також для формування світогляду.

Очевидно, залежно від провідної функції сукупності знань і способів діяльності, організаційні форми мають різні властивості. Наприклад, та сукупність знань, яка є провідним компонентом повинна бути системою знань, тоді як сукупність допоміжних знань може бути представлена як комплекс, тоді основа, необхідна для побудови системи, буде відрізнятися від основи для побудови комплексу.

Якщо взяти, для прикладу, той навчальний предмет, провідним компонентом якого є способи діяльності, тобто деякі вміння і навички, то знання виявляються в обслуговуючій, допоміжній ролі. Вони залучаються, головним чином, із метою формування умінь. Сукупність допоміжних знань процесуального блоку складається ніби з двох шарів: один умовно можна назвати предметним, оскільки знання цього шару належать до групи наукових дисциплін, другий шар - власне допоміжні знання, але одні й другі покликані забезпечити оптимальне засвоєння змісту основного блоку.

Базовий навчальний план і його структура. Навчальний план - це концентроване вираження загальної концепції освіти. В його основу покладено інтереси суспільства і держави в галузі освіти та освітні інтереси особистості. Він враховує нову політичну концепцію розвитку суспільства і вимог реформи школи, створює умови для демократизації і гуманізації освіти.

Він дає цілісне уявлення про структуру загальної середньої освіти через інваріантну та варіативну складові, окреслює освітні галузі та розподіл годин між ними, визначає гранично допустиме навчальне навантаження учнів та загальну кількість навчального часу. За змістом Базовий навчальний план охоплює такі освітні галузі: “Словесність”, “Суспільсвознавство” “Математика”, “Природознавство”, “Мистецтво”, “Фізична культура і здоров'я”, “Технологія”.

Галузь “Словесність” передбачає оволодіння учнями українською мовою як засобом спілкування, надбаннями української духовності і культури. науковий знання виховання світогляд

Галузь “Суспільствознавство” розкриває сутність і закономірності соціальних явищ та процесів, що відбуваються в ході історичного розвитку людства і української нації зокрема.

Освітня галузь “Математика” має забезпечити оволодіння школярами розумінням природи і сутності математичних знань, методів математики, системою математичних знань, а також уміннями, що мають у першу чергу загальнокультурний і загальноосвітній характер.

Галузь “Природознавство” передбачає засвоєння учнями наукових фактів, понять, фундаментальних законів і теорій з основ природничих наук, необхідних для формування у школярів наукової картини світу. Вона є основою формування наукового ноосферного світогляду, системності мислення та розуміння сучасних виробничих та екологічних технологій.

Галузь “Мистецтво” розкриває художньо-естетичні цінності суспільства і особистості, багатий світ духовної культури українського та інших народів і національностей, допомагає учням розуміти образну мову різних видів мистецтв, ознайомлює їх з жанрами і стилями, прилучає їх до творчої діяльності в окремих видах мистецтва.

Галузь “Фізична культура і здоров'я” має на меті ознайомити учнів з особливостями і засобами фізичного розвитку людського організму, залучити їх до систематичних занять фізкультурою і спортом, формувати потребу і вміння фізичного самовдосконалення, безпеки життєдіяльності, сприяти культурі здорового способу життя, організації активного дозвілля і відпочинку, реабілітації й корекції здоров'я.

Освітня галузь “Технологія” передбачає забезпечення учнів знаннями наукових основ сучасного виробництва, формування технологічної і комп'ютерної грамотності, формування загально-трудових умінь і навичок.

На основі цього плану створені і створюються типові навчальні плани для різних типів шкіл, які, у свою чергу, служать базою для розробки навчального плану конкретної школи. На початку навчального року ці плани затверджуються на засіданнях педагогічних рад шкіл. Саме у зв'язку з вище викладеними міркуваннями, навчальний план і називається Базовим.

Типовий навчальний план є переліком навчальних предметів із вказівкою, в якому класі і скільки годин на тиждень відводиться на вивчення кожного з них. Він складається з двох компонентів: державного і шкільного. Державний компонент є переліком обов'язкових для вивчення в усіх типах шкіл навчальних предметів. Шкільний компонент є сукупністю вибірково - обов'язкових предметів.

У плані, окрім того, розроблено структуру навчального року за семестрами, здійснено розподіл часу між предметами. Він складається за роками навчання і є сукупністю двох компонентів: державного і шкільного.

Державний компонент навчального плану є переліком обов'язкових для вивчення навчальних предметів в усіх типах загальноосвітніх шкіл, незалежно від форми фінансування (державна, приватна).

Шкільний компонент є сукупністю вибірково-обов'язкових предметів. Виділення шкільного компоненту спрямовано на максимальну адаптацію змісту освіти і навчання до конкретних особливостей регіону і школи. План дозволяє здійснити диференціацію навчання на всіх його ступенях.

Розвитку особистості школяра сприяє передбачена планом ґрунтовна гуманітаризація освіти, що виражено у перерозподілі загального навчального навантаження на користь гуманітарних предметів (більше половини навчального часу). У навчальному плані закладена ідея інтеграції навчальних предметів на основі їх загальнокультурної спрямованості.

Навчальним планом передбачено введення профільного навчання з 10 класу та класів із поглибленим вивченням предметів з 8 класу.

У міру того, як будуть просуватися роботи вчених і органів освіти зі створення стандартів освіти, буде видозмінюватися і вдосконалюватися Базовий навчальний план. Обов'язкова для учнів частина шкільного компоненту складається із курсів за вибором і профільного навчання старшокласників. Курси за вибором повинні сприяти формуванню стабільних інтересів, розвитку самостійності і творчої активності дітей, що необхідно для свідомого вибору ними профілю навчання і майбутньої професії.

Залежно від особливостей учнівського і педагогічного колективів рада школи складає список курсів на даний навчальний рік. Кожному школяреві надається право вибирати один або декілька курсів.

З 10-го класу в школі вводиться профільне навчання - спеціалізація освіти у тій області, до якої в учня з'явився стабільний усталений інтерес і здібності. Факультативні і додаткові заняття - друга частина шкільного компоненту. Вона призначена для коректування та індивідуалізації навчання. Резервний час, виділений на ці заняття, може бути використаний для роботи з усім класом чи з групою учнів, чи навіть з одним учнем.

Зменшення сумарного навчального навантаження обов'язкових предметів дає можливість виділити навчальний час на індивідуалізацію навчання. Максимальний обов'язковий тижневий час обмежується у плані тридцятьма годинами, що реально дає можливість перевести школу на 5-денний тиждень. Навчальні програми. У навчальних програмах дається загальна характеристика змісту навчального матеріалу з кожного навчального предмета, розподіл його за роками навчання. Пояснювальна записка, з якої починається кожна програма, розкриває провідні ідеї, мету і завдання, структуру навчального предмета, методичні особливості його вивчення. У навчальних програмах дається характеристика змісту навчання з кожного навчального предмета, розподіл його за роками навчання.

Навчальна програма - документ державної ваги і значення, тому його обов'язково затверджує Міністерство освіти і науки. Програми з навчальних предметів шкільного компоненту кожен навчальний заклад розробляє самостійно, але вони мають бути обов'язково затверджені Міністерством освіти і науки. Це ж стосується і навчальних планів та програм для навчальних закладів нового типу, ці навчальні заклади можуть розробляти і навчальні плани, і навчальні програми для себе, але вони мають бути затверджені Міністерством освіти і науки України.

Важливо також підкреслити, що для загальноосвітніх закладів діють рівневі навчальні програми, в яких визначено змістове наповнення для кожного з трьох рівнів: рівень А (найнижчої складності), рівень Б (середньої складності) і рівень С (найвищої складності). Вибір рівня складності - прерогатива учителя. Він, знаючи пізнавальні можливості класу, свої можливості як учителя, навчально-матеріальне забезпечення навчального процесу у погодженні з дирекцією школи вибирає той чи інший рівень складності у вивченні конкретного навчального предмета.

На соціальному рівні найвищий обсяг має поняття “виховання”. На цьому рівні воно розглядається як форма передачі соціального досвіду. На педагогічному рівні виховання, як і навчання, розглядається як шлях освіти. їх діалектична єдність і становить освіту. Освіта це педагогічний процес, мета якого полягає у виявленні і максимальному розвиткові індивідуально найбільш значущих позитивних задатків людини. Зміст освіти - це педагогічна модель соціального замовлення, звернутого до школи. Зміст освіти - це педагогічна категорія, це теоретична основа для визначення змісту навчання. Зміст освіти пояснюють декілька теорій; дві з них - формальної та матеріальної освіти, третя - педоцентрична теорія Д. Дьюї.

На різних історичних етапах розвитку суспільства основою змісту освіти і навчання була наука. Однією з найбільш ранніх концепцій змісту освіти була концепція видатного російського педагога П.Ф. Каптерева. На його думку, при визначенні змісту освіти центральним орієнтиром має бути “розум, що розвивається”.

Історія нашої школи знає два підходи до визначення структури змісту навчання: предметний та комплексний. У сьогоднішній школі прийнято тільки предметну структуру змісту навчання, проте можливості комплексної структури вивчені не повністю.

Структура дійсності відображена у предметній структурі наукового знання. Поняття “навчальний предмет “ значно ширше, ніж поняття “основи наук”. Під ними розуміють такі знання, які відрізняються від знань, зафіксованих у самій науці, за глибиною і об'ємом, відповідають їм за змістом і характером зв'язків. Навчальний предмет - це педагогічно адаптована сукупність знань і умінь із якої-небудь сфери дійсності і відповідної їй діяльності. Кожен навчальний предмет має багатоцільове призначення і в кожному з них є ведучий компонент, який виконує провідну функцію. В основу підходу визначення змісту освіти покладено суперпозицію (накладання) інтересів суспільства та інтересів особистості при необхідній умові - гармонізації цих інтересів. Між структурою досвіду особистості і структурою змісту освіти існує відповідність. Базовий навчальний план - це концентроване вираження загальної концепції освіти, основоположна складова Державного стандарту загальної середньої освіти. Він дає цілісне уявлення про структуру загальної середньої освіти через інваріантну та варіативну складові, окреслює освітні галузі та розподіл годин між ними, визначає гранично допустиме навчальне навантаження учнів та загальну кількість навчального часу.

Размещено на Allbest.ru