Використання нетрадиційних методів у педагогіці

Размещено на http://www.allbest.ru/

Робота з понятійним апаратом

Не тільки в лекціях, а й на практичних заняттях можна дуже цікаво подати роботу з понятійним апаратом. Найкраще це можна зробити у вигляді спеціальних вправ, які слід видати студентам як домашнє завдання, а потім на практичних заняттях обговорити їх виконання. Наприклад, у таблиці подати перелік понять і запропонувати студентам написати напроти кожного з них прізвище вченого, який ввів цей термін у науковий обіг. У кожної дисципліни свої поняття, тому залежно від досліджуваного предмета викладач має розробити таблицю для практичного заняття зі студентами. Приклад такої таблиці для вивчення соціології праці поданий у додатку 5. У цьому додатку одразу подано правильні відповіді, але коли викладач дає таке завдання студентам, то відповіді, звичайно, друкувати не потрібно.

Наступним завданням під час роботи з понятійним апаратом може бути переклад поняття українською або англійською мовою, якщо воно подано російською. Знову ж таки, при видачі студентам таблиці як домашнього завдання не друкувати відповіді, а дати тільки перелік понять.

Багато понять соціології вводяться в науковий обіг з різних іноземних мов. Тому можна подати поняття якої-небудь досліджуваної дисципліни і попросити студентів написати, з якої мови вони запозичені і що означають в перекладі з іноземної мови на українську (див. табл. 2, додаток 5).

Ще одним завданням для роботи з понятійним апаратом може бути формування структурно-логічних схем за заздалегідь виданими викладачем, переліченими не в тій послідовності, як це потрібно, а довільно, і складання схеми взаємозв'язків одного поняття з іншим. Звичайно, такі структурно-логічні схеми раніше повинні були розглядатися в лекційному матеріалі.

Наприклад, при вивченні соціології малих груп можуть бути подані такі поняття: виникнення малої групи, розвиток, розпад, зовнішнє середовище, стабілізація, формування малої групи, внутрішньо-організаційні зміни, вдосконалення. Потрібно розташувати ці поняття у вигляді структурно-логічної схеми (див. додаток 6).

Бажано кожному студентові для виконання цього завдання видавати вихідні дані індивідуально, щоб схеми не повторювалися. Побудова структурно-логічної схеми може бути запропонована і як питання до контрольної роботи.

Використання психологічних тестів

Серед осіб, які приходять до ВНЗ на перепідготовку, цікаво було б провести соціологічні дослідження з психологічним тестом, що розробили фінські вчені І. Ніссінен і Е. Воутілайнен: "Чи ефективно Ви працюєте?" і "Як Ви плануєте робочий час?" (див. додаток 10). При викладанні курсу "Соціологія управління" бажано зі студентами, а також з особами, які прийшли до ВНЗ на перепідготовку або підвищення кваліфікації, провести дослідження за тестами: "Оцініть свій стиль керівництва", "Чи лояльні Ви до підлеглих?", "Комплекс загрозливого авторитету", "Чи вмієте Ви вести ділове обговорення?", "Чи вмієте Ви працювати з документацією?", "Чи вмієте Ви слухати?", опубліковані в різних випусках журналу "ЗКО" (див. додаток 9).

Складання тестів для контролю знань

Однією з форм контролю знань студентів можуть служити спеціалізовані тести. Відповіді на такі тести студенти подають у письмовому вигляді із зазначенням свого прізвища. Перевіривши правильність відповідей, викладач виставляє оцінку кожному студентові. Це можуть бути тести для контролю знань із соціології сім'ї, соціології малих груп, загальної соціології (див. додаток 11). Методика складання тестів для контролю знань детально подана в книзі "Нетрадиційні методи викладання соціології" [52, с. 123, с. 107-131].

У цьому навчальному посібнику подані тільки тести для контролю знань із соціології, але вони можуть бути складені для будь-яких дисциплін.

При вивченні курсів "Методи викладання суспільних дисциплін" у Запорізькому національному університеті та "Методи викладання соціології" у Гуманітарному університеті "ЗІДМУ" як домашнє завдання студенти складали тести. Потім на черговому практичному занятті студенти - автори найбільш вдалих тестів -розповідали про їх особливості. Далі проходило обговорення тестів як щодо їх змісту, так і щодо методики складання. Таке практичне заняття проходить цікаво і запам'ятовується студентам.

Ділові ігри

Рольові ігри: коли відпрацьовується тактика виконання соціальної ролі, функції, обов'язки, дія якоїсь конкретної особи;

Імітаційні ігри: в процесі них імітується діяльність якої-небудь організації, підприємства, фірми, дія їх управлінського апарату, яка виробляє поведінкові навички.

Ситуаційні ігри: коли розігрується будь-яка ситуація та спостерігається поведінка людини в цій ситуації.

Операційні ігри (тренінги): допомагають відпрацьовувати конкретні специфічні операції.

Психодрама або соціодрама: щось середнє між імітаційними, рольовими та ситуативними іграми, але тут особливу роль відіграє соціально-психологічний клімат, у якому відображається вміння відчувати ситуацію в колективі, оцінити стан іншої людини, вміння налагодити з нею контакт.

Найбільш популярними практичними заняттями є рольові ігри, які використовуються для вивчення як загальної, академічної соціології, так і спеціальних соціологій, а також можуть бути успішно використані для вивчення таких навчальних дисциплін, як менеджмент, філософія, економіка, демографія, психологія, лінгвістика та інших. Наприклад, при вивченні загальної соціології, історії соціологічних теорій та вчень в ЗНУ і ГУ "ЗІДМУ" використовуються рольові ігри, розроблені кафедрою соціології Харківського державного університету - "Гайд-парк ХІХ століття" та "Салон Джоржа Еліота" [123, с. 135-145].

Суть рольової гри "Гайд-парк ХІХ століття" полягає в тому, що під час ділової гри обговорюються складні теоретичні проблеми, які викликали суперечливі, а іноді й протилежні судження та погляди різних учених та шкіл у науковому світі. Студенти завчасно самі обирають ролі певних учених, вивчають їх погляди за опублікованими працями, а потім на практичному занятті під час рольової ігри з позиції саме цих учених дискутують між собою.

Студенти з великим інтересом та відповідально підходять до підготовки й проведення рольової гри "Гайд-парк ХІХ століття". Багато з них вивчають не тільки основні положення та погляди вчених, роль яких вони грають, а й цікавляться їх біографією, щоб уявити їх собі як особистостей, а також соціальним середовищем, у якому вони виросли та де сформувались їх позиції. Ігри також розвивають допитливість студентів, виробляють навички ведення діалогу і дискусії. Студенти намагаються бути переконливими у дискусіях, знаходять для цього потрібні аргументи.

Наприклад, при вивченні курсу "Економічна соціологія" одним із авторів цього навчального посібника було проведено дві ділові гри "Гайд-парк ХІХ століття" на теми: "Проблеми еволюції економічної та соціальної людини" та "Світ господарства" [91, с. 13-14]. І якщо в першій грі студенти поводили себе скуто, то в другій була створена невимушена обстановка і вийшла вдала дискусія.

Ділова гра "Салон Джоржа Еліота" може бути використана при вивченні будь-якої суспільної дисципліни, а також іноземних мов. Основою цієї гри для лінгвістів може служити те, що у великосвітському салоні потрібно говорити тільки іноземною мовою, яку вивчають студенти. Для прийому в салон потрібні рекомендації. їх теж потрібно заздалегідь приготувати та подати членам салону для обговорення іноземною мовою. Процедуру прийому нових членів салону можна доповнити після обговорення процедурою голосування та привітання прийнятих від особи господаря або господарки салону. У салоні можуть обговорюватися новинки літератури та мистецтва, музики та художніх виставок, наукових статей, піддаватися сумнівам різні наукові тести, заслуховуватися думки осіб, які мають різні погляди з обговорюваних проблем.

Розподіл ролей у грі "Салон Джоржа Еліота": господар чи господарка салону, постійні члени салону, новоприбулі до салону. Інші студенти групи є експертами. Після закінчення гри спільно з викладачем експерти беруть участь в оцінюванні рівня виконання членами салону своїх ролей.

При вивченні спеціальних соціологічних дисциплін найчастіше використовуються не рольові, а імітаційні ігри, які дають змогу учасникам виконувати певні соціальні ролі та виробляти навички соціальної поведінки в різній сфері: на роботі, в побуті, на відпочинку, в особистому житті, в академічній групі тощо.

Для вивчення курсу "Соціологія кар'єри" в навчальному процесі використовуються імітаційна гра "Нове призначення" (див. додаток 12), для соціології управління ситуаційна гра "Конфліктні ситуації" (див. додаток 13). У методичній розробці практичних занять з курсу "Соціологія праці та управління", виданій у 1992 р. Запорізьким машинобудівним інститутом ім. В.В. Чубаря (нині - ЗНТУ), описані ділові ігри "Нове призначення" та "Конфліктні ситуації" [65, с. 12-19, с. 67-78]. Імітаційні ігри використовуються викладачами вищої школи під час вивчення таких дисциплін, як економіка, менеджмент, облік та аудит, фінанси, практично всіх видів юридичної спеціалізації, педагогіки, психології та ін. Наприклад, політологам можна розробляти на практичних заняттях імітаційну гру "Мітинг" з використанням передвиборчих антитехнологій.

Для вивчення курсу "Соціологія сім'ї" авторами була розроблена ситуаційна гра "Конфлікт у сім'ї", а для курсу "Соціологія малих груп" - ситуаційна гра "Конфлікт малої групи", які проводились зі студентами Гуманітарного університету "ЗІДМУ".

Наступним видом практичних занять, який теж належить до нетрадиційних форм викладання, є операційна гра або тренінг-вправа. Авторами на основі книги Е. Берна "Игры, в которые играют люди: Психология человеческих взаимоотношений. Люди, которые играют в игры: Психология человеческой судьбы" розроблено операційні ігри "Мистецтво критики", а також "Мистецтво публічного виступу" (див. додаток 14).

Тематичні кросворди

Великий інтерес у студентів викликає складання кросвордів за тематикою дисциплін, що вивчаються у вузах, та робота з ними. Спочатку викладач подає теоретичні основи складання кросвордів, розповідає, яким вимогам має відповідати грамотно складений кросворд і тим паче тематичний кросворд. Для прикладу може бути використаний кросворд, який подається в книзі "Соціологія: Практикум" [174, с. 235].

Тематичні кросворди можуть бути використані в навчальному процесі та для контролю знань студентів. Після перевірки відповідей на кросворд викладач виставляє оцінки в журнал.

Пояснивши, як має будуватися тематичний кросворд, викладач задає студентам як домашнє завдання скласти тематичний кросворд за різними дисциплінами. Перевіривши і відібравши найбільш вдалі кросворди, на наступному практичному занятті викладач дає можливість студентам, які їх розробили, розповісти про них та роздати студентам, щоб вони дали на них відповіді. Через деякий час студент - автор кросворду - виходить до дошки і самостійно заповнює ті місця у кросворді, на які не змогла дати відповідь аудиторія.

У рамках вивчення курсів "Методи викладання соціології" та "Методи викладання суспільних дисциплін" у Запорізькому національному університеті та Гуманітарному університеті "ЗІДМУ" заняття зі складання та розгляду тематичних кросвордів пройшли дуже цікаво. Найбільш вдалі кросворди, які розробили студенти, подані в додатку 15.

Соціологічні дослідження

Студенти кафедри соціології і соціального управління ЗНУ, а також кафедри соціології та соціальної роботи ГУ "ЗІДМУ" беруть участь у соціологічних дослідженнях, які цікавлять Запорізьку державну обласну адміністрацію та органи самоврядування регіону. Дуже велике навантаження наші студенти мають під час виборчих кампаній. Кафедрами вже нагромаджений певний досвід проведення соціологічних опитувань населення (інтерв'ю, анкетування) щодо виявлення рейтингу кандидатів, які йдуть на вибори, щодо ставлення респондентів до споживання товарів народного вжитку тощо.

Педагогічний практикум

Такий педагогічний практикум може бути використаний викладачами будь-якої дисципліни, що вивчається у вищій школі.

Екскурсія

І ще одна нетрадиційна форма подання навчального матеріалу у ВНЗ, яку широко можуть використовувати викладачі різних суспільних дисциплін, - це екскурсія.

Екскурсія є тематичним подорожуванням у певному середовищі: нехай це штучне середовище музею чи реальне міське або природне середовище, що супроводжується певною інформацією за обраною темою.

Екскурсія має низку переваг:

1) розкріпачує слухача не тільки фізично, а й психологічно;

2) створює умови для вільного засвоєння матеріалу;

3) спрощує спілкування студентів з викладачем та один з одним;

4) поширює можливості емоційних реакцій;

5) сприяє естетичному сприйняттю архітектурного та природного середовища.

Створення екскурсії пов'язано з:

1) вибором теми;

2) відбором джерел інформації;

3) компонуванням найбільш вагомої інформації, згідно з обраною темою;

4) розробкою маршруту екскурсії;

5) вибором засобу пересування (пішки, на автобусі, на катері та ін.);

6) виділенням опорних точок в архітектурному середовищі міста, певних експонатів у музеях або у природному середовищі;

7) написання сценарію екскурсій.

Пересування в певному середовищі та інформація за обраною темою - дві складові екскурсії. Вони мають бути гармонічно пов'язані між собою.

З екскурсією ми всі знайомі з дитинства: нас водили в музеї, зоопарки, на заводи. Інформація про середовище, в якому проходить екскурсія, дає змогу людині зануритися у новий для неї світ. Так, проходячи давно знайомими місцями, студенти бачать світ не тільки самі, а й сприймають його очима екскурсовода-викладача, збагачують "особистий асоціативний ряд образами минулого тих людей, чиє життя або думки були пов'язані з цим середовищем. З іншого боку, подорож нагадує інформацію про середовище на основі індивідуальних вражень, емоцій, дає змогу створити світ особистих сенсів на основі особистих вільних асоціацій" [153, с. 170].

Екскурсія часто сприймається людьми як спосіб проведення дозвілля. Використовуючи екскурсію для викладу різного навчального матеріалу при викладанні суспільних дисциплін, ми вирішуємо ряд найважливіших завдань:

1) домагаємося високого рівня засвоєння інформації;

2) активізуємо у студентів психічні процеси: сприйняття, пам'ять, увагу, уяву;

3) розкріпачуємо студентів, полегшуємо міжособистісну комунікацію;

4) даємо студентам можливість сприймати навколишній світ як єдину нерозчленовану деталь;

5) пов'язуємо минуле з теперішнім.

Найбільш важкими для вивчення навчального матеріалу у формі екскурсії є складні теми, які потребують суттєвої розумової праці щодо об'єднання частин теми в одне ціле. До таких тем належать:

- розглядання життєвого та творчого шляху видатних осіб, вивчення факторів, які вплинули на формування їх поглядів і концепцій;

- дослідження територіальних наукових шкіл;

- аналіз таких складних соціальних явищ, як територіально-промисловий комплекс або місто в цілому, історія його виникнення та розвитку [153, с. 172].

Проведенню екскурсій передує складний період її створення. Перед викладачем, який визначив тему, постає низка специфічних завдань. Починається підготовка з пошуку інформації за обраною темою серед різноманітних джерел, потім знайдену інформацію потрібно проаналізувати та виокремити ту її частину, яка буде використовуватися в період екскурсії. "На основі відібраної інформації необхідно створити певну єдність, яка повністю відображає тему екскурсії. Завершальним етапом має стати написання сценарію, який поєднує в собі інформаційний бік та маршрут подорожі за пов'язаними з темою екскурсії місцями" [153, с. 173].

При викладанні курсів "Методи викладання соціології" та "Методика викладання суспільних дисциплін" викладачами на лекції детально була розкрита методика підготовки екскурсії, розроблена кафедрою соціології Харківського державного університету на тему "М.М. Ковалевський у Харкові" [153, с. 173-179]. Далі студентам було запропоновано як домашнє завдання за обраною темою розробити маршрут екскурсії та написати сценарій. На черговому практичному занятті студенти самі повідомляли про обрану тему екскурсії, а також надавали маршрути та сценарії її проведення. Найбільш вдалі екскурсії подані у додатку 17.

Таким чином, при викладанні суспільно-гуманітарних дисциплін у вищій школі поряд з традиційними методами можуть посилено використовуватися і нетрадиційні методи навчання.

Размещено на Allbest.ru