Виховання доброзичливого ставлення до однолітків у дітей старшого дошкільного віку у процесі ігрової діяльності

Етюд «Сонячні промінчики» Сядьте на килим. Уявіть, що ви граєтеся на сонячній галявині. Вам весело і приємно. Сонячні промінчики обгорнули ваше тіло. Ось сонячні промінчики сіли вам на брови. Струсіть їх! А ось промінчики доторкнулися до ваших очей. Покліпайте. Розплющте широко очі. Подивіться навкруги. Знайдіть, де сяє сонечко. Ой, яке воно яскраве! Як боляче очам! Швидко їх закрийте. Розплющить очі і подивіться на свої пальчики. Станьте на коліна, підніміть угору руки. Подивіться на кінчики пальців. Там угорі сяє сонечко. Воно зігріває нас. Ой, як приємно! Усміхніться.

Гра «Доторкнись до...»

— А зараз ми пограємо в гру. Якщо я скажу «доторкніться до синього на светрику у Микити», ви шукаєте синій колір і лагідно торкаєтесь його на одязі вибраної дитини промовляючи: «Ми тебе любимо». Вибирають іншу дитину, з іншим кольором в одязі. Слідкувати, щоб доторкнулися до всіх дітей.

— Діти, з чого починається дружба?

— Ви мені усміхнулись, значить ми друзі.

— Не забувайте усміхатися один одному.

Мовні звертання:

— Дуже приємно!

— Ми тебе любимо!

— Я так радий!

ЗАНЯТТЯ 3

Мета: закріплювати вміння рухатися в обумовленому просторі не штовхаючись; формувати уміння усміхатися іншій людині, відчувати радість від усмішки.

Матеріал: тоненький канат (для позначення лінії будинку).

«Поділися усмішкою» (тренінг)

— Діти, візьмемось за руки, зробимо коло і сядемо на килимку.

— Подаруємо один одному усмішку. Треба взяти товариша, який сидить поруч, за руки, подивитись в очі і усміхнутись (діти повторюють вправу по колу).

— Ви подарували один одному усмішку -- і вам стало приємно.

Психогімнастика «Дощик»

— Діти, сядьте на килим. Заплющте очі. Давайте послухаємо тишу.

Крапля раз, крапля два.

Дощик тихо накрапа,

Дощик тихо накрала,

Ось вже краплі поспішають,

Одна одну підганяють:

Крап, крап, крап...

Маленька краплинка впала вам на голівку. Ось ще одна. Ще.... Вже все ваше тіло вкрилося краплинками. Ви відчуваєте приємну прохолоду. Розплющуйте очі. Подивіться, де можна сховатися від дощу. Ні, немає від нього порятунку. Краплі заважають дивитися. Покліпайте очима. Ось так. Зітріть пальчиками воду з повік. Зітріть долонями краплинки води з обличчя. Дощик вже закінчився. Визирнуло сонечко. Здійміть до нього руки: «Здрастуй, сонечко! Ми тобі раді!»

Мовні звертання:

— До зустрічі!

— До завтра!

— Всього найкращого!

— На все добре!

ЗАНЯТТЯ 4

Мета: виховувати бажання гратися разом, викликати почуття симпатії до однолітків.

Матеріал: стільчик, картинка паровоза з вагончиками.

Гра «Паровозик»

Сьогодні ми будемо грати в «паровозики». Спочатку у «паровозика» не буде «вагончиків», і той, кого ми виберемо «паровозиком», буде один «їздити» по колу, голосно промовляючи «чух-чух-чух». Потім «паровозик» запросить якусь дитину стати «вагончиком», назвавши її ім'я. Наприклад: «Тетянко. іди грати, будь моїм паровозиком, а я стану вагончиком». Запрошена дитина називає ім'я «вагончика», а сама стає «паровозиком». Діти рухаються промовляючи «чух-чух-чух», зупиняючись «у-у-у». Гра триває доти, доки всі діти не стануть «вагончиками». Кожна дитина, ставши «паровозиком», називає імена всіх «вагончиків».

Етюд «Врятуй пташеня»

Уявіть, що у вас в руках маленьке безпорадне пташеня. Витягніть руки долонями вверх. А тепер зігрійте його, повільно, по одному пальчику складіть долоні, сховайте в них пташеня, подихайте на нього, зігріваючи його своїм рівним, спокійним диханням, прикладіть долоні до своїх грудей, віддайте пташці доброту свого серця і дихання. А тепер відкрийте долоні -- і побачите, що пташка радісно злетіла, усміхніться їй і не сумуйте, вона ще прилетить до вас.

Гра «Впізнай за голосом»

Дорослий обирає дитину, яка буде «котиком», і сідає на стільчик в середині кола. Діти ходять по колу, промовляючи слова: Ми по колу йдемо, Тихо котика звемо: «Котику, не підглядай Хто покликав--відгадай».

Дитина, на яку вказав дорослий, голосно промовляє: «Няв!». Дитина в колі повинна відгадати, хто з дітей покликав.

Мовні звертання:

— Дозволь запросити тебе.

— Я можу...?

— Я хотів (ла) б(-и)...

ЗАНЯТТЯ 5

Мета: гармонізація сприймання свого імені та імен інших дітей. Формування відчуття радості від розуміння свого імені.

Вправа «Співаємо ім'я»

Уявіть собі, що ми не вміємо розмовляти, а вміємо тільки співати, нам треба один з одним познайомитись. Давайте пограємо в таке знайомство. По черзі кожен із нас «проспіває» своє ім'я, а слідом за кожним із вас ваше ім'я хором проспівають усі діти.

Етюд «Це я! Це моє»

Діти в колі. Психолог виконує роль глухої людини, яка запитує дітей: «Де Сашко? Чия це іграшка? Чиє це волосся?» тощо. Від дітей вимагається відповідати жестами (пальцем -- «Я», долонею -- «Моє»). Я -- «глуха людина або бабуся», сідаю на великий корабель. Діти, що проводжають, махають руками і говорять: «До побачення!», «До зустрічі!».

Вправа «Ласкаве ім'я»

(Діти сидять по колу.)

Пригадайте, як вас ласкаво кличуть (називають) дома. Ми будемо кидати один одному м'яч. І той, у кого м'яч, називає одне або кілька своїх ласкавих імен. Важливо, крім того, запам'ятати, хто кому із вас кинув м'яч. Коли всі діти назвуть ласкаві імена, м'яч піде в зворотному напрямку. Треба постаратися не переплутати і кинути м'яч тому, хто перший раз кинув вам, і назвати його ласкаве ім'я.

Мовні звертання:

— На все добре!

— Хай вам щастить!

— Прощавай (те)!

ЗАНЯТТЯ 6

Мета: вправлятись у використанні форм ввічливості, навчати прийомів ввічливого звертання.

Бесіда «Кого називають ввічливим ?»

— Коли говорять: «Добридень», «Будь ласка», «На здоров'я», «До побачення», «До зустрічі», «Вибачте». «Будьте ласкаві», «Перепрошую», «Дякую»?

— Що говорять: Коли зустрічають людину?

— Коли хтось йде?

— Коли зробиш не приємне іншій людині?

— Коли щось не зрозуміло?

— Коли щось подарували, зробили послугу?

— Коли просять?

— Коли щось дають?

— Ці слова називають «золотими», чому?

Вправа «Ми тебе любимо»

Я зараз по черзі викликатиму дітей у коло, ми розглядаємо дитину, ласкаво називаємо її ім'я, промовляючи: «Ми тебе любимо». Наприклад:

— Миколко, іди в коло. Як іще можна ласкаво його назвати?

— Давайте всі до нього ласкаво, лагідно торкатися, промовляючи: «Миколайчику, ми тебе любимо».

Слідкувати, щоб доторкнулися до всіх дітей.

Гра «Качка, качка, гусак»

Діти в колі, ведучий говорить: «Качка, качка,... гусак».

«Гусак» біжить у протилежну від ведучого сторону (одночасно з ведучим) до вільного місця. На місці зустрічі два учасники беруться за руки, роблять реверанс, усміхаються і вітають один одного: «Добрий ранок, добрий день, добрий вечір», потім біжать далі до вільного місця. (Коли діти засвоять гру, замість ведучого може бути інша дитина.)

Психом'язове тренування. Гра «Холодно -- спекотно»

Мама-ведмедиця пішла. Подув холодний вітер і пробрався крізь щілинки в барліг. Ведмежата замерзли і скоцюрбилися -- гріються. Стало задушливо -- ведмежата розвернулись, розслабили руки. (Повторювати 2--Зрази.)

Мовні звертання:

— Вибачте, що турбую (вас).

— Скажіть будь ласка...

— Вибачте, ви не знаєте...?

ЗАНЯТТЯ 7

Мета: вчити виконувати ігрові дії по черзі, користуючись спільними іграшками, передаючи їх один одному, використовувати ввічливі слова.

Матеріал: 4--5 ляльок, 4--5 яскравих, м'яких іграшок.

Вправа «Гарний настрій»

Вихователька сказала хлопчику, що незабаром вони підуть до зоопарку. Хлопчик дуже зрадів, у нього одразу покращився настрій. Він пішов до друзів, щоб розповісти їм новину.

Виразні рухи.

Хода: швидка, іноді -- з підскоками.

Міміка: усмішка. (Лід час цього етюду лунає музика.)

Вправа «Прогуляємося»

Діти, подивіться, до нас у гості прийшли іграшки і запрошують нас з ними прогулятися. (Дорослий роздає іграшки 4 дітям.)

Діти, які отримали іграшки, підійдіть до інших дітей і запросіть їх в вами прогулятися. (Потім за сигналом дорослого діти обмінюються іграшками.)

Дорослий слідкує, щоб всі діти пограли всіма іграшками; іграшки не виривали один в одного, а ввічливо пропонували обмінятися.

Дитяча гра «Ляльки танцюють»

Дорослий пропонує дітям сісти на стільці.

— Дивіться, які ляльки прийшли сьогодні погратися з нами! Такі гарні ляльки, напевно, хочуть потанцювати, але самі вони цього не вміють робити. Давайте візьмемо їх на руки і під музику затанцюємо з ними.

Взявши ляльку, дорослий показує, як ляльки можуть танцювати. Потім, підкликає чотирьох дітей і пропонує їм вибрати собі ляльку. Діти з ляльками стають навколо дорослого і разом з ним виконують танцювальні рухи. Наприклад, повертають ляльку в руках, підстрибують з нею, кружляють то вправо, то вліво, плескають руками ляльки і т.д. Під кінець ляльки роблять уклін в руках дітей. Коли ляльки танцюють, інші діти виконують роль музикантів: грають на своїх кулачках, як на дудочці, або зображують гру на гармошці чи сопілці.

— А тепер подумайте, кому з музикантів ви бажаєте передати свою ляльку.

Діти передають своїх ляльок, а самі зображають музикантів.

Гра триває доти, доки всі діти не потанцюють з ляльками.

Мовні звертання:

— Дай (те) будь ласка.

-- Передай (те) будь ласка...

— Я хочу попросити вас (тебе)...

ЗАНЯТТЯ 8

Мета: прищеплювати вміння радіти загальній справі, успіхові кожної дитини.

Матеріал: обруч (каструля), матеріал до дитячої гри «Знайди свою половину»

Етюд «Ласка»

Дитина з усмішкою гладить і притуляє до себе кошеня (іншу дитину). «Кошеня» закриває очі від задоволення, мурчить і треться головою об руки «господаря».

Бесіда. Як краще грати: самому чи разом? Чому?

Гра «Кухарята»

Діти в колі -- це каструля. Зараз будемо готувати (узвар, суп, борщ...). Кожен придумує, ким він буде, яким компонентом. Ведучий називає, що кластиме в каструлю, хто себе почув, стрибає в «каструлю» --коло. Коли всі компоненти в колі -- діти обіймаються і повільно погойдуються.

Узвар в каструлі повільно, а потім все швидше і швидше закипає. Закипів і зупинився.

Прийшла дитина і попросила налити їй узвару. Мама взяла чашку і черпаком налила узвар, куди потрапили: (називає по черзі всі компоненти компоту).

Діти, почувши свою назву, вистрибують з каструлі, повертаючись на своє місце.

Гра «Знайди свою половину»

Дітям роздають частини цілої невеличкої картинки, де намальовані кульки.

Завдання: необхідно знайти свою половину, взявшись за руки, підійти до столу і скласти цілу картинку, по черзі порахувати кількість намальованих на ній кульок.

Мовні звертання:

— Будь ласка.

— Оксанко, давай разом...

— Прошу тебе...

2.3 Аналіз результатів проведеного експериментального дослідження

Мета контрольного експерименту: визначити рівень дитячих взаємин після проведеної з ними роботи, спрямованої на формування взаємин між дітьми дошкільного віку.

Завдання контрольного експерименту:

1. Виявити здатність до позитивного спілкування з однолітками.

2. Визначити рівні дитячих взаємин, після проведеної з ними роботи.

3. Скласти таблицю 4 діаграму 3, з результатами контрольного експерименту.

Наприкінці цілеспрямованої роботи з дітьми обох груп вже можна було спостерігати зрушення в характері ігрової діяльності і дитячих взаємин. Піднесення рівня гри істотно позначилося і на рівні дитячих взаємин. Зміни у рівнях дитячих взаємин відображає таблиця 3.

Таблиця 3

Група	І	ІІ	ІІІ	Всього дітей
Експерементальна група	5	8		13
Контрольна група	1	9	3	13

Завдяки досвіду, набутому в іграх, для більшості дітей стали властивими товариськість, взаємодопомога, прагнення старанного виконання правил поведінки.

Звичайно, це не викликає дитячих конфліктів, але важливим є те, що більшість дітей прагне нормалізувати свої стосунки самостійно.

Отже, з таблиці 4 ми бачимо зміни в стосунках дітей експерементальної групи, їх рівень взаємин змінився в кращий бік. Так до І рівня (найвищого) відносяться 5 дітей, до ІІ рівня - 8, як і до проведення дослідження, але змінився склад цих дітей: діти ІІІ рівня перейшли до ІІ. У ІІІ рівні залишилось 0 дітей.

Таблиця 4

№	Рівні взаємин експерементальної групи
	П.І.Б. дитини	І	ІІ	ІІІ
		Дотримання простих правил спілкування	Грають переважно в парі	Вміють об'єднуватись в ігрову групу (до 3-4) і трудову пару	Спілкуються один з одним привітно	Вміють організовувати гру в парі	Вміють організовувати гру в групі	Вибирають самостійно собі роль
		Не сваряться через іграшки	Вміють просити
1.	Анісов Костянтин				+	+
2.	Бевз Ольга				+	+
3.	Єрош Вадим				+	+
4.	Іващенко Інна	+	+	+
5.	Катов Максим	+	+	+
6.	Коруб Віталіна				+	+
7.	Кутузова Ангеліна				+	+
8.	Орищенко Христина	+	+	+
9.	Полушвайко Данило	+	+	+
10.	Полушвайко Ілля	+	+	+
11.	Рудська Поліна				+	+
12.	Сусліков Вадим				+	+
13.	Снітко Дмитро				+	+

Діаграма 6

В таблиці 5 ми бачимо зміни в стосунках дітей контрольної групи, їх рівень взаємин змінився в кращий бік. Так до І рівня (найвищого) відноситься 1 дитина, до ІІ рівня - 9, як і до проведення дослідження, але змінився склад цих дітей: діти ІІІ рівня перейшли до ІІ. У ІІІ рівні залишилось 3 дітей.

Таблиця 5

№	Рівні взаємин експериментальної групи
	П.І.Б. дитини	І	ІІ	ІІІ
		Дотримання простих правил спілкування	Грають переважно в парі	Вміють об'єднуватись в ігрову групу (до 3-4) і трудову пару	Спілкуються один з одним привітно	Вміють організовувати гру в парі	Вміють організовувати гру в групі	Вибирають самостійно собі роль
		Не сваряться через іграшки	Вміють просити
1.	Атонюк Давид				+	+
2.	Бичківська Дарина				+	+
3.	Бичківська Маря				+	+
4.	Божнко Анастасія				+	+
5.	Волошин Лев	+	+	+
6.	Вапнічна Єва				+	+
7.	Зайковський Данило				+	+
8.	Карпович Анастасія						+	+	+
9.	Клюшечківна Діана						+	+	+
10.	Коваль Назар						+	+	+
11.	Король Маргарита				+	+
12.	Чернов Тимур				+	+
13.	Ястребінський,Ілля				+	+

виховання доброзичливий ставлення дошкільник

Діаграма 7

2.4 Висновки до другого розділу

Головна мета виховання доброзичливого ставлення до однолітків полягає в формуванні спільності з іншими і можливість бачити в однолітків друзів і партнерів. Почуття спільності і здатність побачити іншого є тим фундаментом, на якому будується моральне ставлення до людей. Саме це ставлення породжує співчуття, співпереживання і сприяння.

Насильство одна з найгостріших проблем нашого часу. Жорстокість по відношенню до близьких, слабких, беззахисних стала майже повсюдним явищем характеризує вже не тільки доросле, а й дитяче співтовариство. У дитячому середовищі нерідко зустрічаються форми насильницької поведінки, що визначається в таких термінах, як «озлобленість», «войовничість», «жорстокість». Все це - відкрите вираження агресивної поведінки. Така поведінка завжди активно, ініціативно і небезпечно для інших.

Соціальні навички допомагають зрозуміти інших людей і бути понятими ними. Допомагають встановити доброзичливі стосунки, налагодити контакт з оточуючими, відчувати себе комфортно в будь-якій обстановці. Педагоги і психологи розглядають соціальні навички як необхідна умова для досягнення емоційного комфорту.

На жаль, батькам далеко не завжди вдається зрозуміти свою дитину, адже малюк ще сам не може до кінця зрозуміти себе, свої почуття і емоції, а тим більше виразити їхньою мовою, зрозумілою дорослому.

Отже, можна зробити висновок, що діти черпають знання про моделях поведінки їх трьох джерел.

Перший - це сім'я, яка може одночасно демонструвати як агресивна поведінка і забезпечувати його закріплення, так і доброзичливе

По-друге, агресії або доброзичливості вони також навчаються при взаємодії з однолітками, часто дізнаючись переваги агресивної поведінки («я найсильніший - і мені все можна») під час ігор.

По-третє, діти вчаться агресивним і доброзичливим реакцій не тільки на реальних прикладах, а й на символічних.

ВИСНОВОКИ

Проблема формування в дитини з перших років його життя таких взаємовідносин з оточуючими людьми, які походили б з моральних принципів гуманізму - актуальна сьогодні як в теорії, так і на практиці виховання підростаючого покоління. У нашому суспільстві ці відносини характеризуються дружним співробітництвом, взаємоповагою, піклуванням людей один про одного, взаємодопомогою.

Якість життя кожної людини та суспільства в цілому залежить не лише від соціально-економічних умов, а й від наявності та використання накопиченого людством духовного багатства, ціннісних норм та ідеалів. Просте накопичення духовної спадщини, декларація ціннісних норм поведінки, а не дієве їх упровадження в життя індивіда, суспільства та людства в цілому призводить до руйнування ціннісної основи існування людей на Землі.

Глибока криза морального духу людини, знищення її гідності прирікає нас на життя, для якого стає характерним простий спосіб виживання. Саме тому на сьогодні виокремлюється важлива проблема впровадження у життя ціннісних орієнтирів, що виконують роль інструментарію забезпечення гідного людського існування, самореалізації кожної особистості. Цивілізаційні зрушення, що є базовим підґрунтям сучасного соціуму, набувають гуманістичного спрямування, для якого притаманним стає людський вимір. Ставлення до людини як найвищої суспільної цінності, створення найдоцільніших передумов для формування її особистісної сутності, реалізації її потенційних можливостей виокремлюються у пріоритетні важелі існування людської спільноти.

Духовне багатство особистості вимірюється ступенем усвідомлення, прийняття та впровадження у власне життя системи цінностей, до яких належать особистісні, сімейні, громадянські, національні та загальнолюдські. Джерелом ціннісних орієнтацій для кожної особистості є насамперед родина та сім'я, яка уособлює в собі основу пізнання нею всіх сфер земного буття людини. Саме тут плекається духовний світ дитини, її моральні переконання, що втілюються у конкретні вчинки, її сила, життєтворчий стиль життя. Тобто, дитина вбирає загальноприйняті у сімейному оточенні норми поведінки, ставлення до навколишньої дійсності і через них інтегрується в соціум.

На сучасному етапі розвитку суспільства часто спостерігається безвідповідальне ставлення молоді до питань створення і збереження духовного осередку суспільства -- власної сім'ї, про що свідчить велика кількість розлучень, наявність неповних сімей, а як результат -- соціальне сирітство. Нині можна констатувати той факт, що на державному рівні відбулися смислотворні зрушення у розумінні значущості сім'ї та сімейного виховного потенціалу для еволюційного розвитку суспільства. Наразі актуальною стає необхідність усвідомлення цінності сім'ї кожним громадянином нашої країни, що є передумовою формування свідомого батьківства. Свідоме батьківство передбачає глибоке розуміння своїх можливостей та обов'язків у формуванні цілісної особистості дитини як власної відповідальності перед людством.

Духовне здоров'я особистості, складовою якого є моральний розвиток, слугує тим стрижнем, тим золотим перетином буття, що консолідує всіх членів родини, нації, держави і світу. Серед найдієвіших засобів слід виокремити ознайомлення з історією та традиціями свого народу -- його мовою, побутом, мистецтвом тощо; залучення до загальнолюдських цінностей через освіту, літературу, театр, живопис, музику, релігію.

Дослідження показують, що між дітьми дошкільного віку існують доволі складні відносини. Задовго до того, як в процесі організованої вихователем сумісної діяльності складуться ділові контакти, між дітьми виникають особисті відносини, що базуються на почуттях симпатії, антипатії тощо, що впливає на становлення дитячого колективу, взаємовідносин в ньому, формуванню позитивних якостей між його членами, впливає на клімат та настрій дітей.

Особисті взаємовідносини істотно впливають на формування дошкільника. При правильному педагогічному керівництві цими взаємовідносинами шляхом організації сумісного життя та діяльності дітей в дошкільному закладі вони стають важливим засобом формування колективу та вихованню взаємодопомоги між дітьми. Особисті взаємовідносини найбільш яскраво виявляються в невеликих дитячих об'єднаннях, що будуються в основному на почутті взаємної симпатії, емоційної прив'язаності. В таких об'єднаннях дошкільники вчаться проявленням чутливості, чуйності, піклуванні про іншого, допомозі один одному, тобто тут беруть свій початок перші паростки доброзичливого відношення до оточуючих людей та своїх ровесників.

1. Дошкільний вік є найбільш сенситивним у вихованні моральних якостей старших дошкільників. 2. Доброзичливість - це турбота про потреби, запити і бажання людей, уважність до їхніх проблем, інтересів; співчуття до навколишніх, готовність прийти на допомогу. 3. Доброзичливі взаємини між однолітками формуються в діяльності у справах і вчинках, а не успадковується від батьків і не передаються за допомогою вербальних засобів. Вони починаються з відчування й розуміння психологічного стану іншої людини, виявляється в емпатійності, тактовності та щирій допомозі. 4. Доброзичливі взаємини між однолітками є складовою культури поведінки й виступають регулятором суспільних відносин. 5. Проведений аналіз науково-методичної літератури свідчить, що накопи- чено певний досвід використання поліфункціонального потенціалу мистецтва, зокрема театралізованої діяльності в моральному вихованні. Водночас у реальному сьогоденні виховні можливості мистецької діяльності використовуються недостатньо і потребують дослідження педагогічних умов у ефективному формуванні доброзичливих взаємин між старшими дошкільниками у процесі мистецької діяльності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Аза Л.О., Лавриненко Н.В. Батьківський авторитет. - К.: Держполітвидав, 2006.

2. Азаров Ю.М. Семейная педагогика. - М.: Политиздат, 1995.

3. Азаров Ю.М. Семейная педагогика: Педагогика любви и свободы. - М., 1983.

4. Алексєєнко Т.Ф. Педагогічні проблеми молодої сім'ї. - К., 1997.

5. Арнеутова Е.П., Иванова В.М. Общение с родителями: Зачем? Как? - М.,2003.

6. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні. - К., 2008

7. Бардиан А.М. Воспитание детей в семье: Психол. - пед. Очерки. - М.: Педагогіка, 2003.

8. Баркан А.И. Практическая психология для родителей, или Как научиться понимать свого ребенка. - М.: АСТ-Пресс, 2001.

9. Бєлєнька Г.В. Вихователь дітей дошкільного віку: становлення фахівця в умовах навчання. - К.: «Світич» - 2006.

10. Богуш А.М. Дефініції «Дитинство», «Духовність» і «Довкілля» у педагогічній спадщині В.Сухомлинського // Педагогічні напрямки та роздуми, - Запоріжжя: ТОВ «ЛПС», 2001.

11. Богуш А.М., Варениця Л.О. Діти і соціум: Особливості соціалізації дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. Луганськ «Альма-матер» - 2006.

12. Божович Л.И. Личность и ее формирование в детском возрасте. - М.: Просвещение, 2008.

13. Борисова З.Н., Кузьменко В.У. Хрестоматія з історії дошкільної педагогіки. - К.: Вища школа, 2004. - 511 с.

14. Вісник ЛИПУ імені Тараса Шевченка. Луганськ «Альма-матер» 2006 березень № 4 (99).

15. Воспитателю о работе с семьей / под ред. Н.Ф.Виноградовой. - М., 2009.

16. Выготский Л.С. Мышление и речь. - М.: Лабиринт, 1996.

17. Детский сад и семья / Под ред. Т.А.Марковой. - М., 2006.

18. Дистервег А. Избранные педагогические сочинения. - М.: Учпедгиз, 2006. - 373 с.

19. Дошкольная педагогика: В 2 ч. / Под ред. В.И.Логиновой, Н.Г.Саморуковой. Ч. 2. - М., 2008.

20. Ельконін Д.Б. Психологія гри. М., 2008.

21. Злочевський С.Є., Котирло В.К. Сімейна педагогіка. - К.: Знання, 2006.

22. Ильин Е.П. Эмоции и чувства - Спб.: Питер, 2001.

23. Истоки: Базисная программа развития ребенка дошкольника. - М.: Концепция. - М., 2005.

24. Карпова С.Н. «Игры и нравственное развитие дошкольников», Изд-во Московского университета, 2006.

25. Кириленко Т.С. Виховання почуттів. - К.: Політвидав України, 2009.

26. Коменский Я.А. Избранные педагогические сочинения: В 2т. - Т.2. - М.: Просвещение, 2002. - 254с.

27. Компоненти дошкільної освіти в Україні / Наук. ред. О.Л.Кононко. - К., 2003.

28. Кононко О.Л. Соціально-емоційний розвиток особистості (в дошкільному дитинстві). - К., 2008.

29. Корепанова Н.Ф. Феномен образа Я и особенности его развития в дошкольном детстве. Уч. пос. - Волгоград: Перемена, 2000.

30. Котырло В.К., Ладывир С.А. Детский сад и семья. - К., 2004.

31. Котырло В.К. Воспитание гуманных чувств у детей. - К. «Радянська школа», 2007.

32. Кузьменко В.У. Соціальна компетентність дошкільнят: особливості, показники та шляхи розвитку // Дошк. виховання. - 2001. - № 9. - С. 11.

33. Кузьмінський А.І., Омелянко В.Л. Педагогіка родинного виховання. - К.: «Знання», 2006.

34. Кульчицкая Е.И. Воспитание чувств детей в семье. - К.: Рад. шк., 2003.

35. Лешли Д. Работать с детьми, поощрять их развитие и проблемы: Пер. с англ. - М., 1991.

36. Макаренко А.С. Книга для батьків. - К., 2009.

37. Малятко: Програма виховання дітей дошкільного віку. - К., 2001.

38. Морозова Н.Г. Формирование познавательных интересов у аномальных детей. - М.: Просвещение, 2009.

39. Мчедладзе Н.Б. Место игры в педагогическом процессе детского сада // Психология и педагогика игры дошкольника / Под ред. А.В.Запорожца, А.П.Устиновой. - М., 2006.

40. Наступність у навчально-виховній роботі дитячого садка і школи / За ред. З.Н.Борисової. - К., 2005.

41. Новоселова С.Л. Развивающая предметная среда. - М., 2005.

42. Основы дошкольной педагогики / Под ред. А.В.Запорожца, Т.А.Марковой. - М., 2000.

43. Островська Л.Ф. Сімейне виховання дошкільника. - К., 2007.

44. Островская Л.Ф. Педагогические знания - родителям. - М.: Просвещение, 2003

45. Педагогічна культура молодих батьків. - К., 1995.

46. Поніманська Т.І. Дитина і соціум // Дошк. виховання. - 2004. - № 8. - С. 4-6.

47. Поніманська Т.І. Дошкільна педагогіка. - Київ, Академвидав, 2004.

48. Поніманська Т.І. Формування соціальної компетентності дитини // Нова педагогічна думка. - 2008. - № 2. - С. 91-95.

49. Постовий В.Г. Сучасна сім'я і її педагогіка. - К., 2004

50. Помощь родителям в воспитании детей. - М.,2004.

51. Приходьмо Ю.О. Формування позитивних відносин в дитячому колективі. - К.: Рад. шк., 2007.

52. Русова С.Ф. Теорія і практика дошкільного виховання. - Львів - Краків - Париж, 2003.

53. Русова С.Ф. Дошкільне виховання // Вибрані педагогічні твори / Упорядник О.В.Проскура. - К., 2006. - С. 34-185.

54. Рыжова Н.А. Развивающая среда дошкольных учреждений. - М., 2003.

55. Сластенин В.А., Исаев И.Ф., Шилков Е.И. Общая педагогика. - М., 2002

56. Соловьева И.В. Особенности вербализации эмоциональных представлений дошкольниками. Автореферат дис. канд. психол. Наук. 19.00.07. - М., 1999.

57. Спиваковская А.С. Как быть родителями. - М., 2006.

58. Стельмахович М.Г. Українська родинна педагогіка. - К.,2006.

59. Сухомлинський В.О. Батьківська педагогіка. - К., 2008.

60. Тимаренко В.Я. Семья и формирование личности. - М.: Мысль, 2009

61. Українське довкілля: Програма виховання дітей у дитячому садку. - Львів, 2001.

62. Ушинський К.Д. Про сімейне виховання. - К., 2004.

63. Фромм А. Азбука для родителей. - М.. 2001.

64. Хамялейнен Ю. Воспитание родителей: концепции, направление и перспективы. М., 2003.

65. Циванюк Н.И. Особенности понимания сказки у детей от трех до пяти лет. Автореферат дисс. канд. психол. Наук. - М., 2003.

66.

1. Академічний тлумачний словник української мови : в 11 т. - К., - 1970. Т. 1. - 1970. - С. 345. Т. 2. - 1971. - С. 325. 2. Програма розвитку дитини дошкільного віку "Я у Світі" (нова редакція) : у 2 ч. - К. : ТОВ "МЦФЕР-Україна", 2014. Ч. ІІ. Від трьох до шести (семи) років / О. П. Аксьонова, А. М. Аніщук, Л. В. Арте- мова та ін. наук. кер. О. Л. Кононко. - 2014. - 452 с. 3. Бех І. Д. Виховання особистості : у 2 кн. / І. Д. Бех. - К. : Либідь, 2003. Кн. 2 : Oсобистісно орієнтований підхід: науково-практичні засади - 2003. - 344 с. 4. Сухомлинский В. А. Сердце отдаю детям / В. А. Сухомлинский. - К. : Радянська школа, 1969. - 244 с.

ДОДАТОК

ЗАНЯТТЯ 1

Мета: встановлення позитивного емоційного контакту дітей і психолога, знайомство з приміщенням.

Матеріал: м'яч.

Діти оглядають кабінет.

Гра «Назви своє ім'я»

-- Діти, зараз зробимо коло.

— Що у мене в руках? М'яч.

— Я буду кидати вам м'яч і називати своє ім'я, а ви, повертаючи мені його, називаєте своє ім'я. (Нагадувати у грі: «Як тебе звуть?»)

Гра «Вітер дме на...»

Промовляють слова: вітер дме на того, у кого світле волосся (діти із світлим волоссям збираються разом в коло). Далі, тими ж словами починається інше завдання.

Психогімнастика «Запам'ятай своє місце» (з використанням музичного запису). Діти вільно рухаються по приміщенню, на слова «раз, два, три -- своє місце знайди» знаходять свої місця і завмирають.

Мовні звертання:

— Я хочу з тобою познайомитися.

— Мені хотілося б з тобою познайомитися.

— Давай познайомимось!

— Будьмо знайомі!

ЗАНЯТТЯ 2

Мета: створення позитивного емоційного настрою в групі між дітьми.

Матеріал: клубок ниток.

Гра «Клубочок»

— Діти, зараз зробимо гарне коло і сядемо на килимок.

— Що у мене в руках? Клубок.

— Наші слова будуть, як ниточки. Я про щось Оленку спитаю--ниточка потягнеться до неї, вона відповість -- ниточка знову потягнеться до мене. (Обмотую нитку круг пальця ставлю запитання -- дитина намотує собі на палець нитку і відповідає. Якщо я вимушена допомогти дитині відповісти -- клубочок повертається до мене--таким чином за кількістю ниток, що зв'язують мене з дитиною, визначають дітей, у яких є труднощі зі спілкуванням.)

Запитання:

— Як тебе звуть?

— У тебе є братик чи сестричка, як їх звуть?

— Що ти любиш?

— Що тобі сподобалось у кімнаті?

— Яка твоя улюблена іграшка?

Гра «Знайди друга»

Половина дітей сидить на стільцях, інша підходить до психолога.

— Діти, ви зараз знайдете собі друга з тих дітей, які сидять на стільчиках, візьмете його за руку і пройдетесь по кімнаті.

Коли знайдено всіх друзів, діти міняються місцями.

Етюд «Посварились і помирились»

Мовні звертання:

-- Як тебе звати?

— Як твоє ім'я?

— Дуже приємно!

-- Я радий з тобою познайомитись!

ЗАНЯТТЯ 3

Мета: формувати вміння усміхатися іншій людині, відчувати радість від усмішки, робити іншим приємно.

-- Діти, у вас є друзі? Друг -- це той, з ким ти завжди граєш. Хто твій друг?

— Як ви вважаєте, з чого починається дружба?

Я вам розкрию велику таємницю: дружба починається з усмішки (Поснюється різниця слів: усміхатись і сміятись).

Усмішку можна дарувати, я вам усміхнулась -- подарувала усмішку, і вам стало приємно.

Гра «Дружба починається з усмішки» (тренінг).

— Діти, сядьте в коло на килимку, поверніться один до одного, лагідно візьміться за руки і подаруйте один одному усмішку.

Етюд «Сонячні промінчики» Сядьте на килим. Уявіть, що ви граєтеся на сонячній галявині. Вам весело і приємно. Сонячні промінчики обгорнули ваше тіло. Ось сонячні промінчики сіли вам на брови. Струсіть їх! А ось промінчики доторкнулися до ваших очей. Покліпайте. Розплющте широко очі. Подивіться навкруги. Знайдіть, де сяє сонечко. Ой, яке воно яскраве! Як боляче очам! Швидко їх закрийте. Розплющить очі і подивіться на свої пальчики. Станьте на коліна, підніміть угору руки. Подивіться на кінчики пальців. Там угорі сяє сонечко. Воно зігріває нас. Ой, як приємно! Усміхніться.

Гра «Доторкнись до...»

— А зараз ми пограємо в гру. Якщо я скажу «доторкніться до синього на светрику у Микити», ви шукаєте синій колір і лагідно торкаєтесь його на одязі вибраної дитини промовляючи: «Ми тебе любимо». Вибирають іншу дитину, з іншим кольором в одязі. Слідкувати, щоб доторкнулися до всіх дітей.

— Діти, з чого починається дружба?

— Ви мені усміхнулись, значить ми друзі.

— Не забувайте усміхатися один одному.

Мовні звертання:

— Дуже приємно!

— Ми тебе любимо!

— Я так радий!

ЗАНЯТТЯ 4

Мета: закріплювати вміння рухатися в обумовленому просторі не штовхаючись; формувати уміння усміхатися іншій людині, відчувати радість від усмішки.

Матеріал: тоненький канат (для позначення лінії будинку).

«Поділися усмішкою» (тренінг)

— Діти, візьмемось за руки, зробимо коло і сядемо на килимку.

— Подаруємо один одному усмішку. Треба взяти товариша, який сидить поруч, за руки, подивитись в очі і усміхнутись (діти повторюють вправу по колу).

— Ви подарували один одному усмішку -- і вам стало приємно.

Психогімнастика «Дощик»

— Діти, сядьте на килим. Заплющте очі. Давайте послухаємо тишу.

Крапля раз, крапля два.

Дощик тихо накрапа,

Дощик тихо накрала,

Ось вже краплі поспішають,

Одна одну підганяють:

Крап, крап, крап...

Маленька краплинка впала вам на голівку. Ось ще одна. Ще.... Вже все ваше тіло вкрилося краплинками. Ви відчуваєте приємну прохолоду. Розплющуйте очі. Подивіться, де можна сховатися від дощу. Ні, немає від нього порятунку. Краплі заважають дивитися. Покліпайте очима. Ось так. Зітріть пальчиками воду з повік. Зітріть долонями краплинки води з обличчя. Дощик вже закінчився. Визирнуло сонечко. Здійміть до нього руки: «Здрастуй, сонечко! Ми тобі раді!»

Мовні звертання:

— До зустрічі!

— До завтра!

— Всього найкращого!

— На все добре!

ЗАНЯТТЯ 5

Мета: розвивати чуттєвість до своєї рухової активності. Зближення дітей один з одним, знайомство з ритуалом запрошення, під час якого кожна дитина послідовно виконує дві ролі: спочатку її запрошують, а потім вона запрошує. Відчуття уваги до себе інших дітей, приділення уваги своїм друзям.

Матеріал: м'яка іграшка.

Слова ведучого:

— Діти, візьмемося всі за руки і станемо в коло.

— До нас в гості прийшла гарна іграшка (наприклад: мавпочка). Подивіться, яка вона м'якенька, гарненька.

— Хто хоче з нею погратися?

— Але ж мавпочка одна, а нас багато.

— Давайте будем по черзі її тримати і пограємо в гру «Іграшку попроси», а просити треба ось так: «Тетянко, дай, будь ласка, мені потримати мавпочку»:

— А зараз ми побігаємо по колу і будемо повторювати слова: «По доріжці я біжу, мавпочку попрошу».

— Хто хоче потримати мавпочку?

— Тарасик! Тоді попроси її у Тетянки.

Дитина звертається з проханням до іншої дитини, вони міняються місцями. Гра починається спочатку і проводиться, поки всі діти не потримають мавпочку.

Психогімнастика «Дощик» (див. заняття 4).

Гра «Роздувайся, кулько»

Дорослий пропонує всім дітям сісти на місця і запитує в одній дитини: «Як тебе звуть? Скажи голосно, щоб тебе всі почули!» Дитина називає своє ім'я, а дорослий ласкаво повторює його: «Марійка, підемо пограємо». Дорослий бере дитину за руку і підходить до іншої дитини. Марійка запитує, як звати іншу дитину, і запрошує її до гри. Так по черзі за руки беруться всі діти. Спочатку краще підходити до тих дітей, які бажають долучитися до гри, а скутих дітей доцільно запрошувати останніми. Якщо хтось відмовляється грати, не треба наполягати. Поступово, спостерігаючи за грою, у них виникне бажання теж пограти.

Коли всі діти вже запрошені до гри, створюємо велике коло.

— Ой, яке велике коло у нас вийшло, як велика куля.

— А тепер давайте зробимо кроки всередину кола, щоб наша куля стала маленькою. Нахиливши голову вниз, повільно діти відходять маленькими кроками з середини, промовляючи «ф-ф-ф-ф», куля повільно збільшується. Діти промовляють слова:

Роздувайся, кулько,

Роздувайся, велика,

Залишайся такою,

Тане лусни!

Виходить велике, розтягнуте коло. Дорослий торкається кожної пари з'єднаних рук, потім промовляє слова: «Луснула кулька?-. Всі плескають у долоні, промовляючи слово «Хлоп!», швидко беруться за руки і збігаються до центру в маленьке коло.

Після цього гра починається спочатку. Закінчити гру можна, коли кулька лусне, дорослий промовляє слова: «Полетіли маленькі кульки, полетіли, полетіли і на місця свої тихенько сіли».

Мовні звертання:

— Дозвольте запросити...

— Я хочу запросити тебе...

— Ходімо...

ЗАНЯТТЯ 6

Мета: практикувати дітей в умінні ввічливо запрошувати ровесника до гри. Виховувати бажання гратися разом.

Матеріал: іграшковий зайчик.

Вправа «Привітання»

Діти в колі, один до одного стоять обличчям.

— Давайте з вами усміхнемося один одному і привітаємося:

— Пальчиками.

— Лобиками.

— Носочками ніг (діти виконують обережно, ласкаво усміхаючись один одному).

Гра «Пострибаймо, як зайчики»

Діти сидять на стільцях півколом. Дорослий: «Зараз ми з вами пострибаємо, як зайчики». Тільки не всі одразу, а лише ті, кого запросять.

— Олеже, якщо ти хочеш пострибати, запроси Тетяну. (Хлопчик звертається до дівчинки з проханням.) Візьміться за руки. Ви будете стрибати, а ми будемо плескати в долоні.

Після 3--4 стрибків кожен з партнерів запрошує іншу дитину. Педагог стежить, щоб діти звертались одне до одного.

Етюд «Квітка» з використанням музичного запису.

— Перший промінець упав на землю і пригрів зернятко. З нього прокинувся паросток. З паростка виросла гарна, чудова квітка. Ніжиться квітка на сонці, підставляє під світло кожну пелюстку і повертає голову до сонця (за сонцем).

Мовні звертання:

— Я запрошую тебе...

— Чи можу я?

— Чи не хотів би ти піти зі мною?

ЗАНЯТТЯ 7

Мета: виховувати бажання гратися разом, викликати почуття симпатії до однолітків.

Матеріал: стільчик, картинка паровоза з вагончиками.

Гра «Паровозик»

Сьогодні ми будемо грати в «паровозики». Спочатку у «паровозика» не буде «вагончиків», і той, кого ми виберемо «паровозиком», буде один «їздити» по колу, голосно промовляючи «чух-чух-чух». Потім «паровозик» запросить якусь дитину стати «вагончиком», назвавши її ім'я. Наприклад: «Тетянко. іди грати, будь моїм паровозиком, а я стану вагончиком». Запрошена дитина називає ім'я «вагончика», а сама стає «паровозиком». Діти рухаються промовляючи «чух-чух-чух», зупиняючись «у-у-у». Гра триває доти, доки всі діти не стануть «вагончиками». Кожна дитина, ставши «паровозиком», називає імена всіх «вагончиків».

Етюд «Врятуй пташеня»

Уявіть, що у вас в руках маленьке безпорадне пташеня. Витягніть руки долонями вверх. А тепер зігрійте його, повільно, по одному пальчику складіть долоні, сховайте в них пташеня, подихайте на нього, зігріваючи його своїм рівним, спокійним диханням, прикладіть долоні до своїх грудей, віддайте пташці доброту свого серця і дихання. А тепер відкрийте долоні -- і побачите, що пташка радісно злетіла, усміхніться їй і не сумуйте, вона ще прилетить до вас.

Гра «Впізнай за голосом»

Дорослий обирає дитину, яка буде «котиком», і сідає на стільчик в середині кола. Діти ходять по колу, промовляючи слова: Ми по колу йдемо, Тихо котика звемо: «Котику, не підглядай Хто покликав--відгадай».

Дитина, на яку вказав дорослий, голосно промовляє: «Няв!». Дитина в колі повинна відгадати, хто з дітей покликав.

Мовні звертання:

— Дозволь запросити тебе.

— Я можу...?

— Я хотів (ла) б(-и)...

ЗАНЯТТЯ 8

Мета: гармонізація сприймання свого імені та імен інших дітей. Формування відчуття радості від розуміння свого імені.

Вправа «Співаємо ім'я»

Уявіть собі, що ми не вміємо розмовляти, а вміємо тільки співати, нам треба один з одним познайомитись. Давайте пограємо в таке знайомство. По черзі кожен із нас «проспіває» своє ім'я, а слідом за кожним із вас ваше ім'я хором проспівають усі діти.

Етюд «Це я! Це моє»

Діти в колі. Психолог виконує роль глухої людини, яка запитує дітей: «Де Сашко? Чия це іграшка? Чиє це волосся?» тощо. Від дітей вимагається відповідати жестами (пальцем -- «Я», долонею -- «Моє»). Я--«глуха людина або бабуся», сідаю на великий корабель. Діти, що проводжають, махають руками і говорять: «До побачення!», «До зустрічі!».

Вправа «Ласкаве ім'я»

(Діти сидять по колу.)

Пригадайте, як вас ласкаво кличуть (називають) дома. Ми будемо кидати один одному м'яч. І той, у кого м'яч, називає одне або кілька своїх ласкавих імен. Важливо, крім того, запам'ятати, хто кому із вас кинув м'яч. Коли всі діти назвуть ласкаві імена, м'яч піде в зворотному напрямку. Треба постаратися не переплутати і кинути м'яч тому, хто перший раз кинув вам, і назвати його ласкаве ім'я.

Мовні звертання:

— На все добре!

— Хай вам щастить!

— Прощавай (те)!

ЗАНЯТТЯ 9

Мета: вправлятись у використанні форм ввічливості, навчати прийомів ввічливого звертання.

Бесіда «Кого називають ввічливим ?»

— Коли говорять: «Добридень», «Будь ласка», «На здоров'я», «До побачення», «До зустрічі», «Вибачте». «Будьте ласкаві», «Перепрошую», «Дякую»?

— Що говорять: Коли зустрічають людину?

— Коли хтось йде?

— Коли зробиш не приємне іншій людині?

— Коли щось не зрозуміло?

— Коли щось подарували, зробили послугу?

— Коли просять?

— Коли щось дають?

— Ці слова називають «золотими», чому?

Размещено на Allbest.ru