12

Размещено на http://www.allbest.ru/

Мукачівський державний університет

Навчання монологічного мовлення учнів на основі автентичних матеріалів на старшому етапі навчання іноземної мови

Кравченко Тетяна Миколаївна

В статті розглянуто технології навчання монологічного мовлення учнів на основі автентичних матеріалів на старшому етапі навчання іноземної мови. Для розвитку монологічного мовлення використовують різні види вправ, фільмів, аудіо засобів. Формування іншомовних умінь та навичок монологічного мовлення відбувається за допомогою відеоматеріалів як опори змістового та смислового характеру.

Ключові слова: монологічне висловлювання, вправи, мікромонолог, іншомовні навички та вміння.

Об'єкти та методи дослідження

Метою навчання монологічного мовлення є формування умінь комунікативно - вмотивовано, логічно послідовно й зв'язно, правильно у мовному відношенні виражати свої думки в усній формі. Це досягається за рахунок виконання різного роду вправ та завдань.

Виділяють три групи вправ для навчання монологічного мовлення [3; 24; 45]:

вправи на об'єднання зразка мовлення у надфразову єдність;

вправи на створення власного монологічного висловлювання надфразового рівня;

вправи на створення власного монологічного висловлювання (відповідно до вимог чинної програми для даного класу).

Зважаючи на те, що старшокласники за попередні роки вже мають сформовані базові вміння, виконання вправ першої та другої груп не є обов'язковими. Погоджуючись з думкою І.М. Андреасян, породження монологічного висловлювання текстового рівня має здійснюватися на основі тексту-зразка [2: 15 - 16].

Постановка задачі

Спираючись на працю С.Ф. Шатілова [8: 81], при визначенні видів монологічних вправ необхідно враховувати наступні критерії:

тип монологу (повідомлення, розповідь, опис, роздум);

монологічне мовлення відеоматеріал іноземна мова

логічність викладу думок і структурно-композиційна завершеність висловлювання;

об'єм (повнота) висловлювання - ступінь розкриття теми і кількість речень;

ступінь скомбінованості мовних (лексичних і граматичних) засобів;

лексико-граматична (у тому числі і синтаксична) правильність.

Методично важливими є, по-перше, характер опор, за допомогою яких

виконуються вправи, та ціль висловлювання, по-друге. На старшому етапі цими опорами є текст, мовленнєві ситуації, наочність (серія картин, кінофільм), тема чи проблема.

Слідом за О.Б. Тарнопольським [7: 47-59] система вправ для навчання монологічного мовлення поділяється на підсистему вправ для опрацювання мікромонологів (оволодіння монологічними єдностями), тобто функціональними одиницями монологічного мовлення, та підсистему вправ для навчання цілісних монологів, що складаються з різнотипних монологічних єдностей.

Функціональною одиницею усного монологічного мовлення є група фраз, що виконують одну певну комунікативну функцію, поєднані єдністю об' єкта мовлення та висловлюють одну відносно закінчену або повністю закінчену думку. Серед таких функцій можуть бути опис способу дії, характеристики відношень та ставлень, характеристики особи або речі, оцінки та інші, які необхідно добрати як складові змісту навчання.

Прикладом вправи першої підсистеми може бути наступне завдання:

Ви отримали фотографії із зображенням красивих пейзажів в Англії. Опишіть пейзаж у трьох - чотирьох фразах, висловлюючи своє ставлення до зображуваного.

Друга підсистема вправ спрямована на навчання цілісних монологів, що складаються з різнотипних функціональних одиниць монологічного мовлення. Це в основному вмотивовані комунікативні продуктивні вправи з мінімальним керуванням та з природними опорами або зовсім без опор. У даному випадку опори слугують як підказки:

1) плани висловлювань;

2) основний зміст того, що потрібно сказати;

3) структурні “скелети” висловлювань;

4) списки ключових слів, які учень може вживати тощо.

Приклад вправи: Розкажи своїм однокласникам зміст фільму, переглянутий нещодавно, сподобався він тобі чи ні.

Результати та їх обговорення

Подана вище система вправ дає можливість використання різноманітних автентичних матеріалів. Джерелом інформації та стимулів для підготовки доповідей чи інших видів мовленнєвої діяльності можуть слугувати аудіо - та відеоматеріали,

записані на відеоплівку теленовини, слайди та діафільми (наприклад, опис у монологічній формі слайда, на якому зображене англомовне місто).

Розглянемо комплекс завдань, спрямованих на формування іншомовних умінь та навичок монологічного мовлення з використанням відеоматеріалів як опори змістового та смислового характеру.

Навчання з опорою на відеоматеріали передбачає наявність п'яти етапів роботи [5: 193]:

підготовчого

рецептивного

аналітичного

репродуктивного

продуктивного

Основне завдання підготовчого етапу - зняти труднощі при сприйнятті відеоматеріалів. Для реалізації цієї мети необхідно виконувати вправи типу:

• розкрийте дужки, поставивши дієслово у необхідну часову форму;

• опишіть у 3 - 4 реченнях ситуацію, зображену на малюнку, використовуючи нові словосполучення;

• об'єднайте подані нижче словосполучення в одну міні-розповідь, назвіть її.

Рецептивний етап роботи містить вправи на сприйняття, розуміння та запам' ятовування інформації. Наприклад:

• дайте відповідь на запитання;

• подивись і скажи, про що йдеться у відео фрагменті (4 - 5 речень);

• подивись і з' єднай стрілками початок та кінець речень, щоб утворити міні-розповідь;

• розкажіть “ланцюжком ” сюжет побаченого тощо.

Комплекс вправ наступного етапу передбачає аналітичну діяльність, що здійснюється на двох рівнях:

аналіз структури монологічного висловлювання;

аналіз структурно-семантичних компонентів, характерних для

конкретного виду монологу (опис, розповідь, роздум).

Далі навчальна діяльність організовується в рамках репродуктивного етапу, що має на меті тренування учнів у виконанні умовно-мовленнєвих вправ. Це завдання на переказ тексту, його розширення, часткова заміна монологів із збереженням їхньої структури та основних характеристик. Для прикладу візьмемо таке завдання: озвучте відеофрагмент.

Не менш ефективними є вправи, що базуються на використанні тільки відео - чи аудіодоріжки. Наприклад: прослухайте опис історичного міста, яким є один із майданів Лондона; намалюйте його план; подивіться відеофрагмент та порівняйте.

Продуктивний етап роботи є кінцевим ступенем роботи по формуванню іншомовних навичок та вмінь. Для нього характерні вправи, що передбачають непідготовлене мовлення, наприклад: подивіться фрагмент художнього фільму; чи вважаєте ви у даній ситуації головну героїню правою; чому ви так вважаєте; щоб ви зробили на місці головної героїні [5: 193 - 197].

Цікавим, на наш погляд, є завдання типу: прослухайте фрагмент “ток-шоу ”; припустіть, яка проблема обговорюється його учасниками, якій віковій категорії адресована ця телепрограма. Або: подивіться (беззвучно) відеоряд підбору новин; припустіть, про новини яких країн йде мова, які події висвітлюються.

Для розвитку монологічного мовлення можливими є два варіанти застосування фільмів на уроці англійської мови. Найпростіший складається з перегляду епізоду тільки один раз з допомогою коментарів учителя та ряду послідовних мовленнєвих вправ типу: питання - відповіді, переказ змісту побаченого тощо. Складнішим є другий варіант, що передбачає показ фільму двічі та звуковий супровід фільму, виконаний самими учнями.

У методиці навчання іноземним мовам [4: 270 - 271] виділяють ще два способи навчання монологічному висловлюванню: дедуктивний - шлях “зверху”, та індуктивний - шлях “знизу”.

Дедуктивний передбачає роботу над текстом-зразком у три етапи. Завдання першого - максимальне “присвоєння" змістовного плану тексту, його мовного матеріалу й композиції. Цьому сприяють завдання типу відповідей на запитання, складання плану, підбір ключових слів до кожного пункту плану, виписування головних речень з кожного абзацу, пошук слів-зв'язок і т.д. Другий етап спрямований на переказ вихідного тексту: спочатку близько до тексту, далі від імені різних дійових осіб. Монологічне мовлення на даному етапі носить репродуктивний та репродуктивно-продуктивний характер, що дає можливість часткової трансформації тексту, внесення доповнень та елементів оцінювання. Третій етап націлений на комунікативно-мовну реакцію учня на зміну вихідних ситуативних умов.

Індуктивний спосіб передбачає розгортання висловлювання від речення до закінченого монологу.

Розглянемо застосування дедуктивного методу, або шляху “зверху”, на прикладі навчання старшокласників усного підготовленого мовлення. За основу візьмемо статтю Т.О. Петрової [6: 14 - 20], присвячену навчанню учнів старшого віку монологу - переконання з використанням ресурсів Інтернет. За зразок пропонується звуковий текст. Однак його аналіз робиться у друкованому варіанті.

На першому етапі учні сприймають зразок монологу-переконання (М-П) на слух та аналізують його друкований варіант.

На другому етапі учні одержують комунікативне завдання й опрацьовують подані вчителем матеріали з Інтернету. Старшокласникам доцільно використовувати автентичні матеріали іноземною мовою з мережі тому, що вони є доступними й актуальними, стимулюють вираження думок, спонукають до роздумів, самостійного мислення та формування висновків, доказів та переконань.

На третьому етапі у процесі пошуку необхідних матеріалів в Інтернеті за комунікативним завданням, поданим учителем, старшокласники використовують вибіркове або переглядове читання, метою якого є вміння швидко переглянути низку матеріалів, щоб знайти конкретну інформацію і сконцентрувати на ній свою увагу. У процесі відбору інформації з Інтернету учні використовують ознайомлювальне читання - читання з розумінням основного змісту. Читаючи знайдені в Інтернеті тексти і виконуючи необхідні вправи, учні отримують той інформаційний, мовний, мовленнєвий та соціокультурний матеріал з певної теми, який стане основним джерелом для створення власного М-П на наступному етапі.

На четвертому етапі під час пред'явлення власного усного М-П старшокласники у повній мірі використовують отриманий та актуалізований на попередніх етапах матеріал на основі створеної вчителем комунікативної ситуації.

Таким чином, навчання усного підготовленого М-П у старшій школі відбувається на чотирьох етапах, мета і зміст яких представлені в таблиці 1.

Таблиця 1. Етапи навчання усного підготовленого М-П з використанням Інтернет-ресурсів

	Етапи навчання	Мета	Зміст роботи
1	Ознайомлення з М-П зразком та його аналіз	Ознайомити учнів з характерними рисами М-П	Прослуховування зразка М-П; аналіз друкованого варіанта М-П зразка; усвідомлення структури М-П
2	Одержання комунікативного завдання та опрацювання поданих учителем матеріалів з Інтернету	Навчити учнів працювати з Інтернет-ресурсами	Читання матеріалів з Інтернету, поданих учителем; відбір з них основної інформації за одержаним комунікативним завданням
3	Пошук учнями додаткових матеріалів в Інтернеті за комунікативним завданням та їх опрацювання	Знайти в Інтернеті необхідні матеріали та опрацювати їх згідно з комунікативним завданням	Пошук, відбір та опрацювання необхідних матеріалів з Інтернету для створення усного М-П за комунікативним завданням; підготовка до пред' явлення у класі усного М-П
4	Побудова учнями власного М-П	Організувати пред'явлення усних підготовлених М-П	Пред' явлення учнями підготовленого М-П на основі створеної вчителем комунікативної ситуації.

Розглянемо вправи на навчання підготовленого та непідготовленого монологічного мовлення [1: 262 - 264], основою яких повинні слугувати англомовні художні твори, фільми, газетні та журнальні публікації (статті, оголошення).

Вправи на навчання підготовленого мовлення

- Відтворення зв'язних висловлювань з деякою модифікацією (зміною початку чи кінця, введенням нової дійової особи, видозміненням композиції викладу і т.д.);

- опис картини чи серії картин (карикатур, німого фільму чи діафільму тощо);

- пояснення іноземною мовою реалій;

- визначення й коротке обґрунтування теми прослуханої розповіді (передачі, докладу, виступу);

- переказ (близький до тексту, переказ-резюме, переказ-реферат);

- скорочення прослуханого повідомлення чи прочитаного оповідання;

- передача інформації декількома фразами;

- виклад діалогів у монологічній формі тощо.

Вправи на навчання непідготовленого мовлення

- Підбір заголовка та його обґрунтування;

- опис картини чи карикатур, не зв'язаних з вивчаючою темою;

- складання аналогічної ситуації з опорою на раніше прослухане чи прочитане;

- обґрунтування власного судження або відношення до фактів;

- визначення та обґрунтування квінтесенції висловлювання;

- характеристика дійових осіб (місця дії, епохи і т.д.);

- оцінка прослуханого чи прочитаного;

- складання коротких оголошень й текстів листівок за аналогією.

Вправи на навчання непідготовленого мовлення відрізняються, таким чином, а) новизною інформації, необхідної для моделювання потреби мовленнєвої діяльності; б) більш різноманітними формами протікання (передача й запит інформації, власне судження, оцінка, коментування і т.д.).

Усі наведені вище вправи повинні відповідати таким вимогам: бути посильними за об'ємом, враховувати поступове зростання труднощів (з точки зору матеріалу, умов виконання і характеру мовленнєвої діяльності), апелювати до різних видів пам'яті сприймання й мислення, бути цілеспрямованими й вмотивованими (що передбачає наявність формулювання кінцевої та проміжної мети виконання вправ), активувати діяльність учнів, вміщувати життєві й типові приклади і ситуації.

Слід згадати про навчально-мовленнєві ситуації на завершальному етапі навчання. У старших класах роботу по розвитку вмінь у монологічному будуванні раціонально розпочинати з тем, які узагальнюють мовленнєвий досвід учнів, накопичений у 5 - 9 класах. В цьому випадку досить продуктивною є робота з навчально-мовленнєвими ситуаціями включно з таким їх різновидом, як уявні ситуації. Останні більше відповідають психологічному розвитку старшокласників, і робота з ними потребує хорошої методичної роботи вчителя. Розглянемо особливості цієї роботи. Оскільки нас цікавить навчання монологічного мовлення учнів за допомогою автентичних матеріалів, наведемо приклад ситуації із застосуванням зображення видів транспорту, а саме англійського автобуса.

У більшій мірі до уяви апелює така ситуація:

Situation: Imagine the following. You are in London. The train you were travelling on is late. At a small station it starts unexpectedly leaving you behind (you were buying some newspapers at a kiosk). What will you do?

Guide Words

Station master to take the ticket down from the train

to leave (left) behind

ticket and luggage to depend on

to phone

Окрім наочності та фраз-орієнтирів, можна задати учням навідні питання, які допоможуть звернути увагу на окремі деталі, дії і т.д.

1. What has happened to the train? 2. Why did you get off the train at the station? 3. What were you doing when the train started? 4. Did you hear the announcement from the loudspeaker? 5. What did you tell the station master? 6. Did he help you? In what way?

небудь регламентацій. Наприклад:

Pupil: To my mind, the situation is really unpleasant. Suppose I'm the one who has been left behind by the train. What shall I do? I must have some plan, of course.

First I'll go to the station master and tell him everything about my situation. He will probably phone to the next station to take my ticket down from the train. Now the suitcase. It depends on where I'm going now. If I know someone in the city, I'll phone to them. In a word, I'll need my things badly.

Обговорення учнями цікавої для них проблеми за темою під умовною назвою “Що я про це думаю" - у формі дискусії чи просто бесіди - дає великі можливості (у комунікативному плані - природні) для спонтанних висловлювань, організованих вчителем або у вигляді самостійних виступів, або монологічних вставок у діалогічному спілкуванні.

Постановка дискусійних питань та їх мовленнєве вирішення ефективні саме у старших класах, оскільки на цьому рівні у підлітка найбільш чіткіше виражається його

критичне відношення до самого себе, до оточуючих, проблемне сприйняття творів мистецтва та дійсності.

Перед учнями можна поставити проблему у вигляді конкретної експозиції (мікротексту) або в “чистому” вигляді (питання, крилатий вислів тощо).

У процесі навчання монологічного мовлення учнів старших класів необхідно надавати їм можливість розвивати самостійні сюжети за запропонованою темою, проявляти вміння використовувати мовний і фактичний матеріал. Наприклад, взявши статтю на розважальну тематику з англомовної газети, вчитель може скерувати навчальну діяльність таким чином: записати на дошці 8 ключових слів, взятих безпосередньо зі статті, й дозволити учням розвинути приблизний сюжет.

Висновки

Процес навчання монологічного мовлення проходить три етапи:

1. формування мовленнєвих навичок (фонетичних, лексичних, граматичних);

2. вдосконалення навичок і початок розвитку вмінь на основі використання різноманітних опор;

3. розвиток власне умінь викладати думки в монологічній формі (монолог-опис, монолог-розповідь, монолог - роздум тощо). Саме на останньому етапі зосереджується увага вчителів, оскільки за попередні роки старшокласники вже мають сформовані базові вміння, які відпрацьовуються на перших двох етапах.

Автентичні матеріали слугують основою для виконання учнями різного роду вправ і завдань, спрямованих на розвиток вмінь та навичок монологічного мовлення.

У ході спостереження за навчальним процесом було виявлено, що багато учнів старших класів загальноосвітньої середньої школи не може продукувати ту чи іншу мовну форму при породженні власного висловлювання, а також не вміє творчо застосовувати сформовані навички та вміння в нових ситуаціях і співвідносити мету кожного мовленнєвого акту із змістом висловлювання і наявним мовним запасом. Це пов'язано передусім з одноманітним виконанням вправ. Як правило, процес навчання монологу зводиться до читання, перекладу та переказу текстів. Необхідність використання автентичних матеріалів з різних джерел очевидна. Тому одним із найбільш важливих завдань є розробка конкретної методики застосування автентичних (в тому числі технічних) засобів навчання на тому чи іншому етапі (у даному випадку - на старшому) у межах того чи іншого фрагменту уроку.

Література

1. Алхазишвили А.А. Основы овладения устной иностранной речью / А.А. Алхазишвили. - М.: Просвещение, 1988. - 128 с.

2. Андреасян И.М. Методика обучения связной речи в 8 классе с преподованием ряда предметов на английском языке. Автореф. канд. пед. наук / И.М. Андреасян. - К., 1980. - С.15 - 16.

3. Мельник П.Ю. Реклама як фактор проблемної організації засвоєння соціокультурної інформації старшокласниками / П.Ю. Мельник // Іноземні мови. - 2001. - № 4. - С.10 - 13.

4. Методика обучения иностранным языкам в начальной и основной общеобразовательной школе: Учебное пособие для студентов пед-их колледжей (Под ред.В.М. Филатова) / Серия “Среднее профессиональное образ-е”. - Ростов н /Д: “Феникс”, 2004. - 416 с.

5. Методики обучения иностранным языкам в средней школе: [Отв. ред. М.К. Колкова] - СПб: КАРО, 2006. - 224 с.

6. Петрова Т.О. Навчання старшокласників усного підготовленого монологу-переконання з використанням ресурсів Інтернет / Т.О. Петрова // Навчання іноземних мов у середніх навчальних закладах. - 2006. - № 3. - С.14 - 20.

7. Тарнопольський О.Б. Методика навчання іншомовної мовленнєвої діяльності у вищому мовному закладі освіти: Навчальний посібник / О.Б. Тарнопольський. - К.: Фірма “Інкос”, 2006. - 248 с.

8. Шатилов С.Ф. Методика обучения иностранного языка в средней школе: Учеб. пособие для студентов пед. ин-тов по спец. № 2103 “Иностранный язык” - 2-е изд., дораб. / С.Ф. Шатилов - М.: Просвещение, 1986. - 223 с.

Размещено на Allbest.ru