Вікова динаміка формування мотивації навчальної діяльності школярів
Вивчення педагогічної проблеми мотивації навчальної діяльності школярів на різних вікових етапах. Характеристика результатів та висновків проведеного дослідження вивчення рівня мотивації та домінуючих мотивів на різних вікових етапах навчання учнів.
| Рубрика | Педагогика |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 28.03.2017 |
| Размер файла | 21,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Вікова динаміка формування мотивації навчальної діяльності школярів
О.С. ЮРКОВ
Ю.С. СУВОРОВА
Навчання в житті людини є більше, ніж просто вид діяльності. Воно має загально визначене поняття, а саме набуття і засвоєння нових знань. Якщо подивитись на навчання як на процес набуття індивідуального досвіду, то можна сказати, що саме мотиви навчання є першими у ієрархії мотивів людини. учень мотивація навчання віковий
Навчальна діяльність, як і будь-яка інша, активується, спрямовується та припиняється мотивацією, яка є її найважливішою складовою. Саме від мотивації залежить переважна частина успіхів у навчанні, її становлення з початком навчання обумовлює подальший розвиток особистості як частки суспільства.
Об'єкти та методи дослідження
У вітчизняній та зарубіжній психолого-педагогічній літературі над питаннями мотивації навчальної діяльності працювали: М. Алексеева, Л. Божович, О.К. Дусавицький, Б. Вайнер, Р. Гін, О. Ковальов, Г. Костюк, О. Леонтьєв, М. Матюхіна, С. Рубінштейн, І. Синиця, В. Сухомлинський та інші. Незважаючи на це, проблема мотивації учнів потребує подальшого вивчення у зв'язку зі всезростаючими вимогами сучасного суспільства до процесу та результатів навчання, новими умовами освітнього процесу у школі.
Структура та сформованість окремих компонентів вікової динаміки навчальної діяльності дуже різняться в межах різних вікових періодів. Так, навчання учнів молодших класів відрізняється по складу операційного компонента навчальної діяльності від учнів середніх та старших класів.
На початку шкільного навчання провідною є мотивація вступу до школи. Мотиви, які спонукають йти дитину до школи, не завжди виявляються пізнавальними. Про сформованість мотивації до шкільного навчання свідчить ставлення учнів до нього як до серйозної суспільно важливої діяльності, а також бажання виконувати всі вимоги дорослих, пізнавальний інтерес до навколишньої дійсності, який постійно зростає, прагнення навчитися читати і писати та оволодівати новими знаннями і вміннями.
Особливістю мотивації молодших школярів є їхня готовність беззаперечно виконувати всі завдання вчителя. Важливу роль у мотивації відіграють і отримані учнями оцінки. Як показують багаточисленні дослідження, не всі мотиви школярі в цьому віці усвідомлюють однаково. До слабоусвідомлюваних належать мотиви обов'язку і відповідальності, престижу, хоч саме вони насправді спонукають до навчання. Через вікові особливості школярі не здатні довго утримувати енергію сформованого наміру, саме тому перед ними потрібно ставити близькі цілі, а не віддалені.
Для молодшого шкільного віку (6--10 років) характерне активне засвоювання змісту й загальних способів розв'язування певного класу задач. Навчальні задачі поки що ставить, планує й розгортає учитель, а учень у таких умовах опановує під керівництвом педагога основи моделювання, засвоює важливі вміння переходити від предмета до моделі й навпаки. У цей час складаються сприятливі психолого- педагогічні умови для переходу операцій предметних дій у внутрішній план через їх мовленнєве усвідомлення. Молодший учень активно опановує найпростіші форми самоконтролю: контроль за результатом, або підсумковий контроль та поточний, або покроковий. Дія оцінки у цьому віці за традиційних умов навчання є точною копією оцінки педагога, її буквальним відтворенням. У результаті цілеспрямованого формування, починаючи з 2--3-го класу, можуть бути розвинуті як ретроспективна, так і прогностична форми самооцінювання учнів [1, с. 104].
Для середнього шкільного віку (11 -- 14 років) характерним є опановування самостійною постановкою навчальних задач, усвідомлення власної діяльності, її компонентів та операцій. При цьому відбувається переважне "згортання" (автоматизація) предметних операцій та їх модельно-графічних зображень. Разом з тим активно виникають і "розгортаються" моделі, які фіксують особливості власної навчальної діяльності підлітка. У цьому віці стає можливим опанування й всіма формами самоконтролю (підсумковим, поточним і плануючим), а це, у свою чергу, виступає основою формування систем особистісної саморегуляції учня. Закінчується формування дії оцінки, яке, зважаючи на провідну роль для підліткового віку діяльності спілкування, відбувається особливо ефективно в процесах сумісно організованої навчальної діяльності та з використанням у її межах взаємоконтролю й взаємооцінювання учнями один одного [1, с. 104].
Загалом, у підлітковому віці відбувається зниження рівня навчальної мотивації у зв'язку зі зміною провідної діяльності. З'являється потреба у пізнанні себе і оцінюванні своєї особистості.
У зв'язку з необхідністю професійного самовизначення мотиви учіння у старшокласників істотно відрізняються від підліткових. З'являється вибіркове ставлення до навчальних предметів з погляду їх значущості для майбутньої професії. За словами психолога Лідії Божович (1908--1981), якщо підліток розглядає майбутнє з позиції теперішнього, то старшокласник оцінює теперішнє з позиції майбутнього. Підготовка до оволодіння майбутньою професією стає основним мотивом учіння старшокласників. Їхні мотиви, пов'язані з прагненням за допомогою високих оцінок завоювати певне становище в класі, стають недієвими. Оцінка втрачає свою спонукальну силу і стає критерієм засвоєння знань [1, с. 104].
Школярі старшої ланки володіють вмінням самостійно ставити навчальні задачі, висувати гіпотези, планувати способи їх розв'язання та доведення. Також у цьому віці учні використовують всі види контролю, що допомагає їм перейти до складних форм саморегуляції.
На сьогоднішній день стає актуальним є питання про зниження мотивації до навчання, інакше кажучи кількість учнів з зовнішньою мотивацією переважає учнів з внутрішньою мотивацією.
Критерієм поділу мотивів на внутрішні і зовнішні є ставлення до навчальної діяльності. Якщо мотивом навчання є процес і результат здобування знань чи засобів здобуття знань, він є внутрішнім. Якщо навчання є засобом для досягнення іншої мети, окрім пізнавальної, то маємо справу із зовнішнім мотивом.
Внутрішні мотиви виявляються у інтересі до пізнання і до процесу здобування знань. Вони надають учневі впевненість у собі, підвищують його самооцінку, самоповагу, сприяють виникненню у нього нових позитивних емоцій. Якщо переважає внутрішня мотивація, учні краще розв'язують нестандартні завдання оптимальної складності. Отже, внутрішня мотивація сприяє емоційному благополуччю, і навпаки - емоційне благополуччя викликає почуття впевненості, захищеності, що сприяє переходу зовнішньої мотивації у внутрішню. Домінуючі внутрішні мотиви визначають стійкість учбової мотивації, ієрархією її основних підструктур.
Мотиви, в яких учіння - це засіб для задоволення інших потреб чи досягання інших цілей, є зовнішніми. Зовнішні мотиви поділяються на широкі соціальні мотиви (обов'язок перед суспільством, батьками; самовизначення, орієнтація на майбутню діяльність; самовдосконалення, саморозвиток у процесі навчання); вузькі особистісні мотиви (прагнення до хороших оцінок, до похвали; мотиви лідерства і престижу); негативні мотиві (мотиви уникнення неприємностей з боку вчителів, батьків та однолітків) [2, с. 11].
Говорячи про зовнішні мотиви до учіння, варто ще зазначити, що дані мотиви можуть бути досить дієвими чинниками успішності навчання, але вони збіднюють сам його процес. Інакше кажучи: розвиток внутрішньої мотивації означає прогрес, а розвиток і збільшення зовнішньої мотивації - регрес мотивації учня».
Водночас, на думку психологів, помилково вважати, що бажаною і «правильною» є тільки внутрішня мотивація. На певних етапах зовнішня мотивація відіграє позитивну роль. Наприклад, коли людина оволодіває новою для неї, складною діяльністю, зовнішня мотивація допомагає створити ситуацію успіху й уникнути синдрому навченої безпорадності, набратися сил і позитивного досвіду для переходу діяльності з зовнішнього на внутрішню мотивовану. Саме зовнішня мотивація на початку діяльності формує її вольовий компонент, бо дозволяє справлятися з нецікавою, складною діяльністю, котра не має для людини особистісного смислу. В онтогенетичному плані зовнішня мотивація має значно більшу вагу на початкових етапах систематичного навчання і поступово, у міру оволодіння діяльністю, за умови правильно організованої навчальної діяльності поступається своїм місцем мотивації внутрішній [2, с. 12].
Варто згадати, що на формування навчальної мотивації впливають різні умови: зміст навчального матеріалу, організація навчальної діяльності, оцінка учбової діяльності, стиль педагогічної діяльності вчителя та індивідуальні властивості особистості. А в залежності від віку, як вже згадувалось, накладаються свої вікові особливості.
Постановка задачі
Метою даного дослідження є теоретичний аналіз вікових особливостей навчальної мотивації та практична перевірка даного явища. Об'єктом нашого дослідження є мотиваційна сфера школярів на різних етапах навчального процесу.
Результати та їх обговорення
Для досягнення поставленої мети нами було використано певний діагностичний інструментарій, а саме: методики «Оцінка шкільної мотивації учнів початкових класів (Н. Г. Лусканова)», «Мотиваційна структура навчальної діяльності школяра (М. І. Алексєєва, М. Т. Дригус)», були проведені з учнями 4 класу, «Методика вивчення мотивів навчальної діяльності учнів (Б. Пашнєв)» та «Методика діагностики мотивації до успіху (Т. Елерс)» - у 7 і 10 класі, що відповідає вказівкам авторів щодо рекомендованого віку досліджуваних.
Дослідження проводилось з учнями Мукачівської загальноосвітньої школи Т-ТТТ ступенів № 10. Вибірка досліджуваних становила 58 осіб: 4 клас - 20 учнів,7 клас - 19 учнів, 10 клас - 19 учнів. Проведене експериментальне дослідження дало змогу отримати багатий емпіричний матеріал для подальшого аналізу.
Треба звернути увагу на те, що учбова діяльність не виникає автоматично, спонтанно у своїй структурній повноті. Нова діяльність поступово доповнює вже сформовану у дитини. Різні види діяльності взаємопов'язані в єдиному потоці людського життя, тому істинне розуміння учбової діяльності передбачає розкриття її взаємозв'язків з грою і працею.
Адекватними меті дослідження на першому етапі ми обрали дві діагностичні методики, що можуть оптимально відобразити особливості учбової мотивації в учнів початкових класів, а саме «Оцінка шкільної мотивації учнів початкових класів (Н. Г. Лусканова)» та «Мотиваційна структура навчальної діяльності школяра (М. І. Алексєєва, М. Т. Дригус)».
За методикою Н. Г. Лусканової ми змогли визначити рівень шкільної мотивації молодших школярів (4 клас). Результати показали, що у 40 % учнів високий рівень шкільної адаптації, у 25% учнів наявна хороша шкільна мотивація, у 10% учнів середній рівень шкільної адаптації, у 20% учнів низький рівень шкільної адаптації та у 5 % (1 учень) наявна шкільна дезадаптація.
Отримані результати свідчать, що в цілому ставлення до школи у дітей позитивне, в сумі високі результати за даною методикою мають 65% учнів, хоча певний відсоток школярів приваблюють позаурочні аспекти навчання - спілкування з вчителем та однолітками, позиція школяра, атрибутика шкільного життя.
Результати дослідження, за методикою М. І. Алексєєвої і М. Т. Дригус «Мотиваційна структура навчальної діяльності школяра», засвідчили наступне: переважаючим мотивом у початкових класах є мотив саморозвитку, середнє значення якого 7,75; на другому місці знаходиться мотив позиції школяра, середнє значення 7,65; зважаючи на результати можна припусти, що учні в цьому віці дані мотиви ототожнюють; середнє значення 6,9 отримав мотив досягнення; на четвертому місці пізнавальний мотив середнє значення якого 6,35, в нашому дослідженні цей мотив займає центральне місце. Наступними є зовнішній мотив (сер. знач. 5,65), комунікативний мотив (сер. знач. 5,25) та емоційний мотив (сер. знач. 5,4).
На кінець навчання у початковій школі має домінувати внутрішня мотивація, що характеризується наявністю пізнавальних потреб та інтересів, але як ми бачимо у даному класі цей мотив займає четверте місце, натомість на першому місці є мотив саморозвитку, що не є поганим показником. Неприємним фактом є те, що зовнішній мотив в мотиваційній структурі навчальної діяльності стоїть вище за комунікативний та емоційний мотиви, але це підтверджує особливості навчальної мотивації в даному віці. У школярів переважає спрямованість на зовнішню сторону навчальної діяльності.
Другий етап присвячений вивченню навчальної мотивації учнів середніх та старших класів. Діагностичні методики проводились з учнями 7 та 10 класу з метою порівняння отриманих показників. За методикою Б. Пашнєва ми отримали наступні результати: провідним мотивом навчання у 7-му класі є мотив матеріального добробуту (серед. знач. 5,11), на другому місці мотив досягнення успіху (серед. знач. 4,47), на третьому - мотив отримання інформації (серед. знач. 4,00), наступним є пізнавальний мотив (серед. знач. 3,84). Як ми можемо помітити,у молодших школярів даний мотив також знаходиться на четвертому місці. Нижчі показники мають такі мотиви, як соціально орієнтований мотив обов'язку й відповідальності (серед. знач. 3,79), мотив орієнтації на соціально залежну поведінку (серед. знач. 3,58), мотив престижу (серед. знач. 2,11) та мотив зовнішнього примусу, уникнення покарання (серед. знач. 1,11).
Варто згадати, що навчальна діяльність в підлітковому віці не є провідною. У школярів цього віку найяскравіше виявляється потреба бути прийнятим (афіліативна потреба), але на сьогодні дана потреба ділить своє місце з мотивом матеріального добробуту у зв'язку зі зміною цінностей в суспільстві.
У 10-му класі ситуація дещо схожа, на першому місці мотив матеріального добробуту (серед. знач. 5,89), друге місце розділили пізнавальний мотив та мотив досягнення успіху (серед. знач. 4,21), на третьому місці соціально орієнтований мотив обов'язку й відповідальності (серед. знач. 4,16), мотив отримання інформації на 4-му місці (серед. знач. 3,84), п'ята позиція також поділилась між мотивом престижу та мотивом орієнтації на соціально залежну поведінку (серед. знач. 2,00).
Отримані результати засвідчують, що школярів середньої і старшої ланки в першу чергу мотивує навчатись бажання багато заробляти, а саме мотив матеріального добробуту та мотив досягнення успіху. Такі результати можна пояснити розвитком суспільства та зміною у ньому цінностей. Суспільство стає споживацьким, а відносини в ньому набувають форми «купівлі-продажу». Надалі показники вже розходяться, але різниця є не великою, у сьомому класі по ієрархії мотивів на третій позиції стоїть мотив отриманні інформації, на четвертій - пізнавальний мотив, а на п'ятій - соціально орієнтований мотив обов'язку й відповідальності. Як вже зазначалось у десятому класі пізнавальний мотив стоїть на другому місці разом з мотивом досягнення успіху, це може бути пов'язано з тим, що школярі старшої ланки почитають інтенсивно готуватись до ЗНО та переоцінюють значимість знань. На третьому місці соціально орієнтований мотив обов'язку й відповідальності, а на четвертому - мотив отримання інформації.
Варто зазначити, що для школярів обох класів малозначимим є мотив зовнішнього примусу, це можна відмітити як позитивний факт, так як учні навчаються не тому що побоюються покарання, а з усвідомлених мотивів.
«Методика діагностики мотивації до успіху (Т. Елерс)» також проводилась з школярами середньої та старшої ланки, але тут подібності в результатах не спостерігається.
У сьомому класі низька мотивація до успіху у 21,05% учнів, середній рівень мотивації присутній у 31,58% учнів та помірно високий рівень мотивації у 47,37% учнів. Дуже високий рівень мотивації до успіху у даному класі відсутній, що не можна сказати про десятий клас, в якому у 10,53% учнів присутній дуже високий рівень мотивації до успіху. Помірно високий рівень мотивації спостерігається у 26,32% учнів, середній рівень мотивації - у 47,37% та 15,78% учнів мають низьку мотивацію до успіху.
Нагадаємо, що високо мотивовані на успіх учні краще навчаються у школі. Результати виявились неоднорідними, помірно високий рівень мотивації до успіху у школярів середньої ланки майже у двічі вищий ніж у старшокласників, що говорить про надання переваги середньому рівню ризику у 7-му класі. Але низька мотивація до успіху у школярів середньої ланки майже вдвічі віщий ніж у старшокласників, що говорить про надання переваги середньому рівню ризику у 7-му класі. Але низька мотивація до успіху у сьомому класі має віщий показник, ніж у десятому.
Об'єднавши певні шкали, які є тотожні за значенням ми отримаємо наочне представлення, того як змінюється рівень мотивації з переходом школярів до вищих ланок навчання. За даними результатами ми можемо говорити, що високий рівень мотивації з переходом до старшої ланки спадає, відзначається спад і низького рівня мотивації, та зростає кількість дітей, у який середній рівень мотивації, тобто мотиви, які є провідними на кожному віковому етапі впливають з різною силою на мотивацію.
Отже, за результатами дослідження можна констатували спад рівня навчальної мотивації школярів з настанням нового вікового періоду, тобто провідні мотиви школярів впливають на їх навчальну діяльність з різною силою. Із отриманих результатів очевидні важливість і необхідність формування та корекції мотиваційної системи учнів, яка визначатиме характер учіння та динаміку розумового розвитку. З огляду на це важливим є формування далекоглядної мети учіння, подолання негативного ставлення учнів до шкільного навчання, виховання у школярів правильної організації самостійного оволодіння знаннями, помічати власні навчальні недоліки, застосовувати пізнавальні здібності та свідоме керування своєю учбовою діяльністю.
Література
1. Педагогічна психологія: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / Степанов О.М. - К. : Академвидав, 2011. - 416 с.
2. Діагностика навчальної мотивації : збірник методик / Л. В. Дзюбко, Л. І. Гриценок. - К. : Шкільний світ, 2011. - 128 с.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Мотивація учбової діяльності та її формування на різних вікових етапах. Специфіка навчальної мотивації студента. Тренінгкурс ефективної педагогічної взаємодії як метод розвитку професійної мотивації студентів. Вплив емоцій на навчальний процес.
дипломная работа [95,2 K], добавлен 20.10.2008Мотивація учбової діяльності та її формування на різних вікових етапах, роль смислових якостей особистості в професійному становленні студентів. Використання ігрових технологій підвищення рівня спонукання та діагностика навчальної мотивації студентів.
курсовая работа [44,8 K], добавлен 11.03.2011Роль та структура мотиваційної сфери учня. Функції та роль мотивації у процесі навчання учнів шестирічного віку. Особливості формування навчальної мотивації. Результати експериментального дослідження з формування навчальної мотивації шестирічних дітей.
курсовая работа [157,2 K], добавлен 27.08.2013Питання формування мотивації в психолого-педагогічній науці. Роль мотивації учнів у навчанні. Принципи, що формують позитивну мотивацію. Методика формування позитивних мотивів в початковій школі. Формування в учнів позитивного ставлення до навчання.
курсовая работа [40,1 K], добавлен 25.06.2009Типи ставлення школяра до навчання за А.К. Марковою. Способи формування мотивації на уроках іноземної мови. Роль батьків у формування інтересу до навчання у дітей. Підвищення мовленнєвої компетентності учнів на уроках. Різновиди пізнавальних мотивів.
курсовая работа [541,2 K], добавлен 24.04.2014Особливості позитивної мотивації навчання молодших школярів. Вишивка, як засіб формування позитивної мотивації навчання. Аналіз досвіду вчителів початкової школи. Експериментальна робота щодо формування позитивної мотивації навчання у молодших школярів.
курсовая работа [213,4 K], добавлен 08.12.2010Роль динамічних моментів у визначенні мотивації студентів в процесі їх навчання у ВУЗі. Багатозначність терміна "мотив". Вивчення мотивів різних видів діяльності. Мимовільні мотиви і свідомо прийняті наміри. Суб'єктивні стандартні оцінки людини.
реферат [26,2 K], добавлен 06.06.2010Дослідження проблеми формування пошукової навчально-пізнавальної діяльності на різних етапах розвитку педагогіки. Використання вчителем бесіди із запитаннями, засобів наочності, самостійної роботи для активізації інтересу молодших школярів до навчання.
дипломная работа [979,2 K], добавлен 02.08.2012- Дидактична гра як засіб умотивування навчальної діяльності молодших школярів на уроках іноземних мов
Місце мотивації у навчальній діяльності дітей, сукупність умов для її формування. Соціальні й пізнавальні мотиви, їх прояви у навчальній діяльності учнів. Мотиви, які активізують прагнення молодших школярів вивчати іноземні мови. Розробка дидактичної гри.
статья [67,2 K], добавлен 02.03.2011 Особливості викладання іноземної мови у школі. Дослідження психолого-педагогічних передумов навчання іноземної мови учнів різних вікових категорій та визначення основних методичних підходів до навчання іноземної мови на різних етапах шкільного навчання.
курсовая работа [47,5 K], добавлен 19.02.2013
