Педагогічні ідеї Марії Монтессорі в сучасних дошкільних закладах

В Дубліні (Ірландія) для реабілітації дітей з порушеннями поведінки й емоційними розладами педагогом Н. Джордан у співробітництві з доктором психіатрії Уолша було організовано спеціальну дошкільну групу, де в роботі з дітьми використовувалися основні ідеї італійського педагога щодо виховання: врахування сензитивних періодів розвитку дитини, доброзичливе, гуманне ставлення до дітей та їхніх батьків, дотримання принципу «свободи вибору» в навчанні, своєчасна допомога дитині, розумне дозоване керівництво діяльністю дітей, використання Монтессорі-матеріалів. Важливого значення надавалося грі як провідному виду діяльності.

Інтегрований дитячий садок і школа за системою М. Монтессорі існують при мюнхенському Дитячому центрі соціально-педіатричного профілю, де лікарі, психологи, соціальні педагоги, дефектологи надають комплексну медико-психолого-педагогічну допомогу дітям з порушеннями психофізичного розвитку та їх батькам. У центрі під керівництвом Т. Хелльбрюгге створена «медична педагогіка Монтессорі», метою якої є корекція порушень психофізичного та соціального розвитку, інтеграція дітей з відхиленнями у розвитку в суспільство здорових дітей. «Медична педагогіка Монтессорі» включає індивідуальну терапію, терапію у малих групах, інтегроване виховання і навчання у дитячому садку й школі.

Індивідуальна терапія, призначається у тому випадку, коли дитина має значне відставання у розвитку і не готова відвідувати інтегрований дитячий заклад. Монтессорі-терапевт працює індивідуально з дитиною у присутності батьків, а по закінченню сеансу дає рекомендації та консультації батькам щодо проведення подібних занять удома.

Так, у українській «Школі АІСТ» беруться під своє крило не лише дітей, а й їхні сім'ї. Там усталилися традиції тісного взаємозв'язку: сім'я - школа, школа - сім'я. Батьківські семінари, збори, консультації (індивідуальні, сімейні, заплановані, спонтанні) відбувається в домашній, невимушеній обстановці [22, с. 8].

Терапія у малих групах проводиться з 2-3 дітьми з різнорідними порушеннями. Спочатку педагоги працюють. Із дітьми в присутності батьків, а згодом без них. Діти вчаться самостійно задовольняти свої потреби, спілкуватися з іншими, розвивати свої здібності та навички. По закінченню терапії вони готові до відвідування інтегрованого дитячого садка, школи.

Ідеї інтегрованого виховання й навчання у дитячому садку і в школі реалізуються не тільки в процесі навчання дітей, а й поза ним: на перервах, ігрових майданчиках, під час екскурсій.

Нині аналогічні спеціальні соціально-педіатричні центри відкрито в містах Дрездені, Ерфурті, Регензбурзі, Грайфсвальді (Німеччина), Празі (Чехія), Братиславі (Словенія), Кракові (Польща), Спліті, Загребі (Хорватія), Хідерабаді, Трівандрумі (Індія), Бандунзі (Індонезія), Кіто (Еквадор), Кордові (Іспанія). На думку Т.Хелльбрюгге, доцільним є створення таких центрів у сільській місцевості, розташованих на лоні природи [24, с. 81].

Отже, аналіз діяльності сучасних зарубіжних загальноосвітніх і спеціальних закладів за технологією М. Монтессорі показав, що дана технологія діє у навчанні та забезпечує умови всебічного розвитку дітей, які розвиваються нормально, а також дітей з порушеннями психофізичного розвитку. Крім того, багаторічна практика «Школи АІСТ» є кращим доказом ефективності збагачувальної взаємодії педагогічної системи Марії Монтессорі й сучасно-виховних закладів, єдності світового освітнього простору.

Розділ 2. Вплив системи Марії Монтессорі на розвиток освіти у сучасному світі

2.1 Оцінка педагогічних ідей Марії Монтессорі її сучасниками

Як і багато педагогів, які стали основоположниками російської системи дошкільної освіти, Ю. І. Фаусек прийшла в дошкільну педагогіку зі значним педагогічним досвідом, що вже склалися інтересами і своїми проблемами. У 1912 році, коли Юлія Іванівна, «стомлена особистими обставинами життя», вже хотіла відійти від педагогічної діяльності, вона вперше познайомилася з педагогічною системою Марії Монтессорі і, повіривши в можливості цієї системи для поліпшення вітчизняної теорії і практики виховання, стала до кінця життя активним прихильником і пропагандистом Монтессорі-педагогіки в Росії.

Звернення Ю.І. Фаусек до педагогічної системою Монтессорі закономірно і обумовлено досвідом її культурного формування і попередньої педагогічної діяльності. Прекрасну освіту європейського рівня, неабиякі здібності і проникливий розум дозволили їй відразу оцінити новизну та оригінальність запропонованої системи виховання. Виникло бажання вивчити нову педагогічну систему, спробувати втілити її в практиці російської освіти [13, c. 375].

У жовтні 1913 року при гарячому сприяння професора Созонова, тодішнього директора Комерційного училища Шидловської, і самої М.А. Шидловської Ю. І. Фаусек вдалося започаткувати перший дитячому саду за системою Монтессорі в Петербурзі. Цей дитячий садок був відкритий 10 жовтня і працював аж до 1918 року.

Влітку 1914 року за підтримки С.І. Созонова Юлія Іванівна була відряджена Міністерством народної освіти в Рим для ознайомлення з постановкою справи виховання дітей дошкільного віку в будинках дитини. «Те, що я побачила і пережила в Римі, - писала Ю. І. Фаусек, згадуючи про свою поїздку, - перевершило всі мої очікування» [20, c. 101].

Фаусек не просто побувала в цих установах і побачила своїми очима їх педагогічний процес, а як завжди, їй пощастило на зустріч - цього разу з самою Марією Монтессорі. Їх розмова тривала більше півгодини. Вони говорили про дітей - росіян та італійських, про дисципліну, організації дошкільних установ за методом Монтессорі в Росії. Монтессорі цікавилася досвідом роботи Юлії Іванівни і була рада, що метод чудовий для виховання маленьких російських дітей, якщо змінити лише деякі деталі.

Повернувшись до Росії, Ю. І. Фаусек докладно описала побачене і опублікувала книгу «Місяць» у Римі в Будинках дітей «Марії Монтессорі» (Петроград, 1915). Завдяки цим описам ми зараз можемо яскраво уявити, як будувалася робота цих установ під керівництвом самої М. Монтессорі. Зустріч з великим італійським педагогом справила особливе враження на Ю. І. Фаусек. «Хто бачив Марію Монтессорі один раз, - писала вона, - той ніколи її не забуде, і хто чув її проникливі слова, вимовлені прекрасним гармонійним голосом, про виховання маленьких дітей, в душі того слова ці будуть звучати як заповіт істинно талановитої людини». Почуття задоволення і радості, яке Юлія Іванівна зазнала в Римі на прийомі у М. Монтессорі, підтримувало її в найскладніші періоди життя.

Ю. І. Фаусек починає широко пропагувати систему М. Монтессорі. У 1915 році, на пасхальному тижні в Петрограді, коли проходила виставка «Дитячий садок», нею був представлений весь набір дидактичного матеріалу, і всі дні виставки читалися доповіді. «Спостерігаючи публіку, відвідувати виставки, можна було переконатися, що дуже багато мало чули взагалі про М. Монтессорі і зовсім не були знайомі з її посібниками та матеріалом» [2, c. 48].

Завдяки виставкам і доповідям охочих познайомитися з Петроградською дитячим садом, що працює за системою Монтессорі, ставало все більше. Раз на тиждень Юлія Іванівна почала показувати дидактичний матеріал і давати консультації. Це обставина викликала у С. І. Созонова ідею відкрити курси для бажаючих ближче ознайомитися з системою Монтессорі. Протягом двох зим (1916-1917 роки) при Товаристві вільного виховання читалися лекції в приміщенні Комерційного училища М. А. Шидловської (шпалерна вул., 7) і проводилися практичні заняття в дитячому садку при цьому ж училищі. Ю. І. Фаусек брала найактивнішу участь у роботі курсів: читала лекції, вела практичне заняття в дитячому садку спочатку тільки сама, а потім з асистенткою О. М. Верховський.

Слід особливо відзначити, що активну подвижницьку діяльність з популяризації та впровадження системи Монтессорі у вітчизняну практику Ю. І. Фаусек розгортає в надзвичайно складних соціально-економічних умовах.

У другій половині 20-х років в Росії починається послідовна критика педагогічної системи М. Монтессорі. Подібно до того, як в 1921 році була проведена в Петрограді конференція зі спадщини Ф. Фребеля, в кінці 1923 -початку 1924 року проводиться конференція за системою Монтессорі і випускається спеціальний збірник «Перегляд основ педагогіки Монтессорі». Сади за системою Монтессорі ще зберігаються, з'являються публікації, в яких позитивно оцінюються матеріали та окремі методичні прийоми Монтессорі, але в цілому її система визнається ідеологічно і педагогічно неприйнятною для радянських дошкільнят.

Розпорядження про закриття дитячих садків за системою Монтессорі було прийнято на державному рівні. У 1930 році з ідеологічних причин перестав існувати і експериментальний дитячий сад Ю. І. Фаусек.

Так завершився багаторічний педагогічний експеримент пошуку альтернативної моделі виховання та навчання дошкільнят на основі культурного запозичення зарубіжної педагогічної системи та її адаптації до соціально-економічних умов Росії.

Результатом теоретичної та практичної діяльності з реалізації системи Монтессорі в Росії стало становлення власного педагогічної спадщини Ю. І. Фаусек, яке є історико-педагогічним феноменом і являє собою сукупність педагогічних поглядів автора на вирішення проблем виховання і навчання дітей дошкільного та молодшого шкільного віку.

Узагальнення результатів дослідно-експериментальної роботи дозволили Ю. І. Фаусек виявити ряд закономірностей, що доводять ефективність системи Монтессорі:

- Індивідуальна самостійна робота дитини з дидактичними матеріалами в підготовленій розвиваючої середовищі сприяє ранньому виявленню інтересів і схильностей дітей, а також виникненню інтересу до роботи інших, що призводить до формування «вільної кооперації», культури автономії, взаємодії дітей без суперництва;

- «Автодідактізм» розвивального матеріалу забезпечує становлення у дитини елементів самоконтролю, що сприяє адекватній самооцінці, виникнення позитивної мотивації до роботи і виховання самостійності як особистісної якості;

- Позитивна мотивація, інтерес до роботи з дидактичним матеріалом супроводжується високою «концентрацією» і «поляризацією» уваги, що забезпечує формування узагальнених способів дій («придбання методу в роботі»), призводить до «нормалізації» поведінки й полегшує адаптацію дитини до навчання у початковій школі [15, c. 48].

2.2 Сучасна практика дитячих дошкільних закладів Марії Монтессорі

Перший дитячий садок за системою Марії Монтессорі в Росії почав працювати в 1913 році. Однак у 1926 Наркомпрос заборонив використовувати в тодішньому СРСР її методику, і ім'я її було забуте. Нова історія Монтессорі-педагогіки в Росії почалася лише в 1991 році, після освітнього фестивалю в Криму - по суті, першої міжнародної зустрічі російських і європейських педагогів, організованою без якого б то не було участі державних чиновників. Голландці привезли на цей фестиваль дві валізи з навчальними матеріалами, які врешті-решт залишилися в Олени Хілтунен. Вона і стала керівником першого в Москві дитячого саду, відродивши педагогіку Марії Монтессорі.

У жовтні 1991 року в Москві відкрилася експериментальна Монтессорі-школа для маленьких дітей. «Вона містилася в одній крихітній кімнатці, - розповідає педагог Олена Хілтунен, автор «Програми виховання і навчання в російському дитячому садку і початковій школі за методикою Монтессорі». Щоранку до нас приходили 18 дітей, батьки яких повірили нам. Навчальний день був коротким - від 10 до 12 годин ранку. дидактичного матеріалу не вистачало: не було грошей, щоб виписати його з-за кордону, і нам доводилося поступово створювати допомоги самим...

Поступово відкривалися нові дитячі сади, побудовані на методі видатної італійки. Сьогодні тільки в Москві налічується близько 20 таких дитячих садів і експериментальних груп в традиційних садах. Деякі з них - наприклад, дитячий садок № 1775 в Ясеневі і сад № 1641 в Вихіно - вже повністю перейшли на цю методику. У Московському комітеті освіти спочатку не хотіли давати дозвіл, але коли їм принесли близько 300 заяв від батьків, які письмово підтвердили, що хочуть, щоб їхні діти навчалися за цією методикою, дозвіл був даний, - говорить Лариса Кліманова, голова Асоціації Монтессорі-педагогів Росії, створеної в 1997 році і об'єднує на сьогодні вже більш 5.000 педагогів-ентузіастів. Всього ж, за даними Асоціації, ідеї Марії Монтессорі в Росії втілюють в життя близько 530 навчальних закладів і окремих груп, що діють на Уралі і Далекому Сході, в Ставропольському краї, Ростові-на-Дону, Туапсе і інших регіонах країни.

Всі посібники обов'язково повинні бути виготовлені з натуральних матеріалів. Характерно, що їх дизайн практично не змінювався з часу їх створення, тобто, близько ста років. Виробляють їх в США, Голландії, Індії, Шрі-Ланці та... з 1995 року в Омську. На жаль, посібники недешеві.

У цілому, близько 90% навчального часу в дитячих садах за системою Монтессорі займає вільна самостійна робота з навчальним матеріалом. Щоранку дитина сама вибирає собі заняття, яке в цей момент йому до душі. Дитина також сам вирішує, чи буде щось робити одна або разом з іншими.

З віком діяльність дітей ускладнюється. Поступово у дітей формується почуття власної гідності, незалежності і впевненості в собі, оскільки всіма цими простими для дорослих вміннями вони опановують цілком самостійно.

Заслуги Марії Монтессорі визнані у всьому світі. Її портрет прикрашає одну з італійських купюр. У деяких країнах світу система Монтессорі знаходила державну підтримку. Уряд виділяв кошти, і в якому-небудь місті будувався спеціальний будинок, де починали функціонувати і Монтессорі-сад, і початкова школа за цією методикою. Якщо вони мали успіх, будувався ще один такий же будинок, і так далі. Ось чому сьогодні у Великобританії Монтессорі-школи становлять близько 20% всіх шкіл для дітей 4-12 років, у Голландії -40%, а в США національні Монтессорі-суспільства об'єднують 10 000 шкіл і ліцеїв для дітей від 4 до 12 років.

На жаль, в нашій країні цей процес поки базується на чистому ентузіазмі. Як правило, все починається з того, що в традиційному дитячому саду ентузіасти вмовляють директора створити одну експериментальну групу на основі методу Монтессорі. Знаходять навченого цій методиці педагога, група створюється, і незабаром прогрес у розвитку дітей стає настільки очевидний, що інші батьки починають заздрити. У результаті з'являється наступна група, потім - третя, четверта і так далі.

З початковими школами справа йде складніше. У цілому по Росії працює лише 10-15 шкіл, але це в основному приватні або навіть сімейні, дуже камерні школи. У Москві зараз немає жодної. Міністерство освіти не готове до настільки ризикованим експериментів, як різновікові класи (їх формування звичайно допускається тільки в сільських школах), відсутність фіксованої погодинної навантаження і пр. А дітям необхідний атестат про середню освіту державного зразка...

Всі навчальні програми «Монтессорі-садів» відповідають цілям, встановленим російськими програмами виховання дітей дошкільного віку, але досягаються ці цілі, як ви вже зрозуміли, іншими методами. І основними результатами навчання у таких садах і початкових Монтессорі-школах вважаються реальні життєві вміння, у тому числі - і в великій мірі - і соціально-психологічні, з якими дитина приходить у доросле життя.

Існують і курси, на яких за цією методикою навчають педагогів. Наприклад, на курсах Асоціації Монтессорі-педагогів Росії за шість тижнів можна повністю оволодіти методом. Сім блоків програми, обсяг якої становить 230 академічних годин, можна пройти відразу або частинами. Здавши шість заліків за результатами навчання, ви отримаєте свідоцтво державного зразка, а курси проводяться спільно з Академією підвищення кваліфікації. Мати педагогічну освіту не обов'язково. Курси організовуються п'ять разів на рік, і бажаючих вчитися на них досить багато. Якщо ви хочете вчитися за кордоном, до ваших послуг близько 55 навчальних центрів в різних країнах.

В Асоціації Монтессорі-педагогів Росії переконані, що у цього напряму педагогіки в нашій країні велике майбутнє. У Монтессорі-школі дитина звикає жити в атмосфері постійної творчої роботи і пошуку самостійних рішень для своїх проблем. А це означає, що дитина виростає вільною і незалежною.

Основний принцип методу Монтессорі полягає в тому, що у дітей виробляється певний алгоритм придбання інформації, яку вони вчаться отримувати самостійно.

«Більшість випускників звичайних шкіл не володіють такими можливостями», - переконана Лариса Кліманова. Вона розповіла, що «особливість навчання полягає в тому, що з раннього віку дитина отримує досвід саморозвитку і самоосвіти. Він вивчає лише те, що в даний момент йому цікаво дослідити самостійно». Учні різних віків зібрані в одній групі. При цьому кожен має можливість працювати у своєму темпі: витрачений час на вивчення чого-небудь може бути будь-яким.

За словами Лариси Кліманової, в нашій країні існує перспектива «узаконення цього методу», однак багато педагогів і фахівці галузі освіти не згодні з тим, щоб він був широко поширений у традиційних школах.

У дитячому саду Монтессорі день починається з вільною роботи. Діти приходять до групи, самостійно роздягаються, приводять себе в порядок і вибирають, ніж вони будуть сьогодні займатися. Вихователь зустрічає дітей, обов'язково простягаючи кожному руку для привітання, і потім, вже в класній кімнаті, терпляче спостерігає вільний вибір ними матеріалу для занять. Хтось починає прати лялькові сукні, хтось поливає квіти. Хтось розкладає на килимі кольорові таблички, нанизує намисто. Меле в маленькій млині зерно. Вчиться пришивати гудзики. Якщо вихователь зауважує, що дитина вперше взяв матеріал для роботи, він пропонує малюкові алгоритм дії з цим предметом. Іноді діти отримують дуже короткий і конкретний триступеневий урок. А іноді вчитель мовчки показує спосіб роботи з матеріалом.

Чи може дитина під час вільної роботи грати в іграшки? Чому ні? Всі ляльки, кубики, машинки знаходяться тут же, в одному з куточків, і якщо малюк хоче з ними грати, не заважаючи іншим, він спокійно наряджає або годує ляльку, будує з кубиків гараж для своєї машинки. Можна переодягатися в дорослі одягу, які складені в спеціальному кошику або робити зачіску перед дзеркалом. Все це можна. Інша справа - загальна атмосфера робочого дня.

Привабливість дидактичного матеріалу захоплює дітей настільки, що вони вважають за краще покласти на край килимка свою ляльку і викладати тут же десяткову систему з намистин золотого матеріалу. У самостійній вільній роботі маленька дитина щодня матеріалізує природну потребу стоншення своїх почуттів, дій та концентрації уваги. Така робота не стомлює його, скільки б вона не тривала, тому що в природного життя не може бути зупинки. І все-таки години через два після початку вільного роботи діти чують звучання тихої музики - знак збору на загальне коло. Розпочата робота закінчується, матеріали ставляться на полиці.

Висновки

Марія Монтессорі була першою жінкою-лікарем в Італії. Почавши працювати асистентом лікаря в університетській клініці, вона зацікавилася методами лікування та реабілітації дітей з обмеженими розумовими здібностями. Монтессорі прийшла до висновку, що проблеми розумово відсталих дітей - це проблеми не стільки медичні, скільки педагогічні.

Усвідомивши це, вона почала працювати з розумово відсталими дітьми. В 1900 році в Римі ортофренічеська школа запросила її на посаду директора, і тут вона вперше створила для дітей з обмеженими здібностями спеціальне розвиваюче середовище. А в 1907 році вона відкрила в Римі «Будинок дитини» для здорових дітей. Саме там був розроблений той метод, який сьогодні носять ім'я Марії Монтессорі.

У 1909 році педагог організувала перший міжнародний курс, який відвідали близько 100 вчителів, і видала свою першу книгу - «Метод наукової педагогіки, застосований до виховання маленьких дітей в Будинку дитини». Ця робота відразу була перекладена на багато мов, у тому числі і на російську. З 1910 року і до кінця свого життя Марія Монтессорі постійно організовувала навчальні курси для педагогів різних країн. В Італії, Англії, Німеччини, Голландії, Швейцарії стали виникати «Монтессорі-суспільства», а в 1929 році була заснована Міжнародна Асоціація Монтессорі, і з тих пір діяльність з впровадження цієї методики координується в міжнародному масштабі.

Свій педагогічний метод, заснований на активному спостереженні і корениться в природні науки, Монтессорі називала «методом наукової педагогіки». Педагогіка по Монтессорі, запропонована лікарем і орієнтована спочатку на дітей з проблемами в розвитку, в подальшому була випробувана автором при вихованні дітей, які не мали обмежень життєдіяльності, а також дітей, чий розвиток випереджав розвиток однолітків. Плоди цього виховання були прекрасні незалежно від того, до яких дітям воно застосовувалося, так як завданням вихователя було максимальне розкриття потенційних можливостей особистості при орієнтації на загальні закономірності, властиві розвитку людини.

Основою методу Монтессорі стали досліди Клода Бернарда з виховання осіб з обмеженими можливостями, роботи відомого французького психіатра Едуарда Сегена, опубліковані в Парижі в середині XIX століття, і експериментальні дослідження лікаря-отоларинголога Жана-Гаспара ІТАР. Найбільший вплив мали роботи Едуарда Сегена, який запропонував ряд теоретичних принципів виховання, успішно використовуються у сучасній педагогіці і одержали поширення багато в чому завдяки Монтессорі. Марія вивчила педагогічну систему, розроблену французьким психіатром, і вже в 1898 році почала експериментальну роботу з дітьми. Монтессорі застосувала основну ідею Едуарда Сегена - використання дидактичного матеріалу з метою розвитку сприйняття шляхом тренування. При цьому вона користувалася як запропонованими Сеген, так і розробленими самостійно вправами. Успіх від її занять з дітьми неможливо було не помітити. Під час відкритого іспиту з орфографії та письма її випускники, що мають безсумнівні ознаки розумової відсталості, демонстрували ті ж результати, що і їх однолітки, які відвідують початкову школу.

Надалі її досвід отримав практичне застосування при вихованні здорових дітей. Спочатку це були діти дошкільного віку, вихованці відкрився в 1907 році в робочому кварталі Сан-Лоренцо в Римі «Будинку дитини». Пізніше там стали знаходитися і школярі до 12 років.

Оформлення ідей Марії Монтессорі у вигляді педагогічної системи - того, що ми називаємо сьогодні Монтессорі-педагогікою, - слід віднести до періоду початку першої світової війни. У цей час методи педагогіки Марії Монтессорі та тематична література з цього питання швидко поширилися у багато країн світу, в тому числі і до Росії. Тетяна Львівна Товста, дочка письменника Л. М. Толстого, розділяла педагогічні погляди Монтессорі і замовляла у неї окремі вправи, активно використовувала їх для занять з дітьми в Ясній Поляні. З 1911 року в Петербурзі працювала педагог Юлія Фаусек, також застосовувала метод Марії Монтессорі. Вона опублікувала кілька книг російською мовою, в яких запропонувала цікаві варіанти використання, розвитку та адаптації вправ Монтессорі, особливо в галузі освоєння рідної мови, шкільних навичок, розробила посібники для школярів для роботи за системою Монтессорі. У щоденникових записах Фаусек, датованих 1941 роком, зроблених в блокадному Ленінграді, є фрагменти, що підтверджують спостереження Марії Монтессорі, які описують дивовижну здатність дітей до самоконцентраціі. Діти, котрі відвідували Монтессорі-групи, могли годинами займатися вправами, забуваючи про почуття голоду.

Юлія Фаусек навчала за системою Монтессорі близько 30 років, незважаючи на урядові постанови 1936 року, які визнавали педагогіку Монтессорі «не нашої» і значно обмежували її поширення. Ім'я Марії Монтессорі з тих пір тривалий час не називалося, заперечувалися запропоновані нею принципи виховання. Однак вправи, розроблені Монтессорі, використовувалися, особливо в лікувальній педагогіці.

Освіта за Монтессорі - це процес, при якому дитина самостійно вибудовує свою особистість, задіюючи потенціал власної особистості. У силу цього роль педагога тут сильно відрізняється від звичної для нас: вчитель не веде дитину, а сам іде за ним. Девізом Монтессорі-педагогіки стали слова дитини, звернені до вчителя: «Допоможи мені зробити це самому». Педагог, що працює за системою Монтессорі, завжди визнає за дитиною прагнення до самостійності і, скажімо, ніколи не буде зав'язувати йому шнурки без його прохання і відповідати на питання, яких йому не ставили. «Чим раніше ми почнемо виховувати в дітях прагнення самим домагатися своїх цілей, тим швидше створимо сильних, а отже, самостійних і вільних людей», - говорила Марія Монтессорі.

Вона довела, що різні типи навичок у дитини найкраще виховувати в певному віці, інакше можна втратити найсприятливіший момент для їх формування. Тому дитячі сади і школи засновують свою роботу за цією методикою на принципі суворої вікової періодизації. До трьох років малюк вбирає своє оточення через інстинктивне розвиток почуттів - зору, слуху, нюху, дотику. У період від трьох до 6 років дитину можна назвати «будівельником самого себе»: він прагне сам вибирати речі і предмет своєї діяльності, сам себе обслуговувати, проявляти максимальну незалежність від дорослого. А в наступний період (до 9 років) він стає на позицію «дослідника навколишнього світу».

Згідно з методикою Монтессорі, для дитини створюється спеціально підготовлена культурна розвиваюче середовище, в якій той знаходить все необхідне для свого розвитку, «вбирає» правильну мову, отримує багаті сенсорні враження, освоює способи поводження з різними предметами.

Заповіді Марії Монтессорі

· Ніколи не чіпай дитини, поки він сам до тебе не звернеться (в якій-небудь формі)

· Ніколи не говори погано про дитину, ні при ньому, ні без нього.

· Концентруйся на розвитку хорошого в дитині, так що в підсумку поганому буде залишатися все менше і менше місця.

· Будь активний у підготовці середовища. Виявляй постійну педантичну турботу про неї. Допомагай дитині встановлювати конструктивну взаємодію з нею. Будь готовий відгукнутися на заклик дитини, яка потребує в тобі, завжди прислухайся і відповідай дитині, яка звертається до тебе.

· Поважай дитини, який зробив помилку і зможе зараз або трохи пізніше виправити її, але негайно твердо зупиняй будь некоректне використання матеріалу і будь-яка дія.

· Поважай дитини відпочиваючого або спостерігає за роботою інших, або розмірковує про те, що він робив чи збирається робити. Ніколи не клич його і не примушуй до інших активних дій.

· Допомагай тим, хто шукає роботу і не може вибрати її.

· Будь невпинним, повторюючи дитині презентації, від яких він раніше відмовлявся, допомагаючи дитині освоювати раніше неосвоєні, долати недосконалість. Роби це, наповнюючи навколишній світ турботою, стриманістю і тишею, милосердям і любов'ю.

· Завжди у поводженні з дитиною використовуй кращі манери і пропонуй йому краще у тобі і найкраще з того, що є в твоєму розпорядженні.

Сьогодні педагогіка Марії Монтессорі переживає пік популярності у всьому світі. Тисячі освітян, визнаючи педагогічну систему Монтессорі унікальною і надзвичайно ефективною, працює за її педагогічним принципам. Функціонують тисячі дитячих дошкільних установ по всьому світу, заснованих на Монтессорі-педагогіки.

Слід зазначити, що незмінними залишаються тільки основні фундаментальні положення концепції Марії Монтессорі, але педагогічний колектив школи Монтессорі творчо використовує ідеї італійського педагога, враховуючи національні та суспільно-економічні умови України.

Київська «Школа Монтессорі - від 3 до 7» - це лише перший в Україні паросток альтернативної школи. У перспективі педагогічний колектив планує створити «Школу Монтессорі» ІІ ступеня. Будемо сподіватися, що і в нас з часом школи Монтессорі будуть охоплювати навчання дітей до 18 років, як це практикується в Голландії.

монтессорі освіта педагогічний виховання

Список використаної літератури

1. Борисова З., Семерникова Р. Спадщина Марії Монтессорі - сучасним дошкільним закладам / З. Борисов, Р. Семерникова // Дошкільне виховання - 1996, № 5, 6, 8, 9.

2. Глазунова Л. «Чистий тип» з національними ознаками: Школа Монтессорі / Л. Глазунова / Освіта - 1993, 47-51.

3. Дичківська І. М. Будинок «Вільної дитини» М. Монтессорі / І. М. Дичківська // Інноваційні педагогічні технології: підруч. [для студ. вищ. навч. закл.] / І. М. Дичківська. - 2-ге вид., допов. - Київ: Академвидав, 2012. - С. 79 -101. - (Альма-матер).

4. Дичківська І. М. М. Монтессорі: теорія і технологія: навч.-метод. посіб. для використання в навч.-виховному процесі / І. М. Дичківська, Т. І. Поніманська; М-во освіти і науки України. - Київ: Слово, 2009. - 303 с.

5. Дичківська І. М. Педагогіка М. Монтессорі: виклики сучасності: монографія / І. М. Дичківська. - Рівне: Волинські обереги, 2016. - 384 с.

6. Дичківська І. М. Системні інноваційні педагогічні технології / І. М. Дичківська // Інноваційні педагогічні технології: навч. посіб. [для студ. вищ. навч. закл.] / І. М. Дичківська. - 3-тє вид., випр. - Київ: Академвидав, 2015. - 303 с. - (Альма-матер+).

7. Дичківська І. М. Через свободу і самостійність: розвиток індивідуальності дитини в теорії і практиці М.Монтессорі / І. Дичківська // Дошкільне виховання - 1993, № 5.

8. Житкова Е. Первые шаги в педагогике М. Монтессори / Е. Житкова // Дошкільне виховання - 1995, № 9.

9. Коваленко Є. І. Марія Монтессорі / Є. І. Коваленко, Н. І. Бєлкіна // Історія зарубіжної педагогіки: хрестоматія: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закладів / Є. І. Коваленко, Н. І. Бєлкіна; М-во освіти і науки України. Ніжин. держ. ун-т ім. М. Гоголя. - Київ: Центр навч. л-ри, 2006. - C. 520 -537.

10. Ландсберг Р. Поширення ідей Монтессорі за кордоном і в Росії / Р. Ландсберг // Вісник освіти. - 2003 - № 10. - C.212-218.

11. Левківський М. В. Гуманістичні засади освіти й виховання. Ідея нового (М. Монтессорі, С. Френе) / М. В. Левківський // Історія педагогіки: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / М. В. Левківський. - 3-тє вид., переробл. та допов. - Київ: Центр навч. л-ри, 2008. - С. 55-59.

12. Лисенко Н. В. Педагогіка Марії Монтессорі / Н. В. Лисенко, Н. Р. Кирста // Педагогіка українського дошкілля: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл., які навч. за спец. «Дошкільне виховання»: у 2 ч. / Н. В. Лисенко, Н. Р. Кирста. - Київ: Вища шк., 2006. - Ч. 1. - С. 113-135.

13. Максимюк С. П. Світове значення педагогічних систем М. Монтессорі, С. Френе, Р. Штайнера / С. П. Максимюк // Педагогіка: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / С. П. Максимюк; М-во науки і освіти України, Рівнен. держ. гуманіт. ун-т. - Київ: Кондор, 2009. - С. 375-382.

14. Михальчук Т. Філософські аспекти педагогічної системи Марії Монтессорі / Т. Михальчук // Вихователь-методист дошкільного закладу. - 2011. - № 8. - С. 10-14.

15. Михальчук Т. Сім'я в системі Монтессорі / Т. Михальчук // Освіта - 1994, 46-49.

16. Монтессорі Марія Виховуйте заради миру: [виступ на конференції у Копенгагені, 1937 р.] / Марія Монтессорі; пер. з італ. Д. А. Шміло // Педагогічна майстерня. - 2014. - № 11. - С. 33-35.

17. Монтессори М. Дети - другие: пер. с нем. / М. Монтессори. - Москва: Карапуз, 2004. - 335 с. - (Педагогика детства).

18. Монтессорі М. Метод наукової педагогіки, застосований до дитячого виховання в «Будинках дитини» / М. Монтессорі // Хрестоматія з історії дошкільної педагогіки: навч. посіб. для студ. пед. навч. закл. спец. «Дошк. Виховання» / упоряд.: З. Н. Борисова, В. У. Кузьменко; за заг. ред. З. Н. Борисової. - Киї: Вища шк., 2004. - С. 104-120.

19. Педагогіка Монтессорі: класики педагогіки // Школа. - 2014. - № 12. - С. 42-45.

20. Поніманська Т. І. Зарубіжні педагогічні концепції дошкільної освіти ХХ ст. / Т. І. Поніманська //Дошкільна педагогіка: підруч. [для студ. вищ. навч. закл.] / Т. І. Поніманська. - 3-тє вид., випр. - Київ: Академвидав, 2015. - С. 99-107. - (Альма-матер+).

21. Прибильська Н. Організація роботи педагога за методом спостереження у педагогічній системі Марії Монтессорі / Н. Прибильська // Вихователь-методист дошкільного закладу. - 2011. - № 8. - С. 21-27.

22. Пряженцева Т. Монтессорі-заклад: досвід організації діяльності / Тамара Пряженцева // Дошк. виховання: наук.- метод. журн. МОН України для педагогів і батьків. - 2014. - N 8. - С. 6-8.

23. П'янкова Л. Про дитячі сади Монтессорі / Л. П'янкова // Дошкільне виховання. - 1994. - № 11. - C. 41-42.

24. Система воспитания и развития детей дошкольного возраста, разработанная М. Монтессори // Коррекционная педагогика: учеб. пособие для студ. пед. спец. вузов / И. А. Зайцева, В. С. Кукушин, Г. Г. Ларин и др.; под ред. В. С. Кукушина. - Изд. 3-е, перераб. и доп. - Ростов-на Дону: МарТ: Феникс, 2010. - С. 71-83. - (Педагогическое образование).

25. Смирнова Е. Мария Монтессори: система дошкольного воспитания / Е. Смирнова // Дошкольное воспитание. - 2007. - № 2. - С. 110-115.

26. Степанов О. М., Фіцула М. М. Основи психології і педагогіки: навчальний посібник / О. М. Степанов, М. М. Фіцула. - К, Академвидав, 2005 - 520 с.

27. Стрюк К. Система Марії Монтессорі - нове чи старе? / К. Стрюк // Дошкільне виховання - 1996, № 3.

Размещено на Allbest.ru