Інноваційні педагогічні технології

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Базова частина

1.1. Суть інноваційних технологій

1.2. Застосування інформаційно-комунікаційних технологій в навчальному процесі

1.3. Інтерактивні методи навчання

1.4. Метод проектів та програмні засоби

1.5. Метод навчальної гри

1.6. Вивчення нового матеріалу

1.7. Значення практичних робіт

1.8. Робота з обдарованими дітьми

Висновки

Література



Вступ

«Перед людиною є три шляхи до розуму: шлях роздумів - найбільш благородний, шлях наслідування - найлегший, шлях особистого досвіду - найважчий»

Конфуцій

«Учитель готується до хорошого уроку все життя»

В. Сухомлинський

Сьогодні ми живемо в світі, який постійно модернізується. Тому кожна сфера діяльності також зазнає змін. Кожного дня, кожний час ми отримуємо нову і нову інформацію, яку можна:

ь збирати;

ь отримувати;

ь зберігати;

ь передавати;

ь редагувати.

Будь-яка інформація сприймається нами за допомогою таких органів чуттів:

ь зір;

ь слух;

ь нюх;

ь смак;

ь дотик.

Інформацію зручно передавати в вигляді повідомлень, які в свою чергу можна передавати в різних формах. Ці самі повідомлення (інформацію), а особливо коли її дуже багато, людині важко самій обробляти. Тому на допомогу прийшли електронно-обчислювальні машини (ЕОМ), нашими словами - персональні комп'ютери (ПК). Згодом ПК почали набирати швидких оборотів та почали вводитися в різні сфери людської діяльності для різних потреб. Те саме ми зараз бачимо і в школі. Тому інформатизація шкільної освіти викликає певний інтерес, який виявляється до впровадження нових інформаційних технологій. Значення інформації в сучасному суспільстві постає на перший план, тому учні повинні опанувати інформаційні технології, уміння одержувати, а також критично осмислювати та використовувати різноманітну інформацію. Комп'ютер дає нові можливості для творчого розвитку дітей, можливість вирішувати більш цікаві і складні завдання. Використання інформаційно-комунікаційних технологій в процесі навчання підсилює в учнів потребу в здобутті додаткових знань.

інноваційний технологія навчальний інтерактивний



1. Базова частина

1.1 Суть інноваційних технологій

Інноваційні процеси в освіті виникали в різні історичні періоди і визначали її розвиток. Термінологічний аналіз інноваційної діяльності учителя доводить, що поняття «інноваційні процеси», «інноватика» з'явились у педагогічній науці відносно недавно. Їх поява обумовлена розширенням міжнародного співробітництва в галузі педагогіки. Оскільки вітчизняні педагогічні поняття нееквівалентні реально існуючим педагогічним явищам, то з'являються нові поняття, наприклад, «інноватика».

Інновації - новостворені (застосовані), чи вдосконалені технології, а також організаційно-технічні рішення виробничого, адміністративного або іншого характеру, які істотно змінюють обсяги, якість соціальної сфери.

Освітні інновації - новостворені чи вдосконалені технології навчання, виховання, управління, що істотно змінюють структуру і якість освітнього процесу. Педагогічні інновації є новаторським педагогічним досвідом, який формується автором або групою авторів і є об'єктом права інтелектуальної власності. У широкому розумінні освітні інновації - це вперше створені, вдосконалені або застосовані освітні, дидактичні, виховні, управлінські системи, їх компоненти, які суттєво поліпшують результати освітньої діяльності.

Педагогічні інновації - це процес становлення чи вдосконалення теорії і практики освіти, котрий оптимізує досягнення її мети; результат процесу впровадження нового в педагогічну теорію і практику, що оптимізує досягнення освітньої мети.

Інноваційна педагогічна діяльність полягає у розробці, поширенні чи застосуванні освітніх інновацій. Інноваційна освітня діяльність проводиться на рівні навчального закладу, регіональному та всеукраїнському.

Усе це дозволяє нам розглядати інноваційну педагогічну діяльність як складне утворення, сукупність різних за цілями та характером видів робіт, що відповідають основним етапам розвитку інноваційних процесів і спрямовані на створення і внесення педагогом змін до власної системи роботи.

Метою введених інформаційно-комунікаційних технологій є формування теоретичної бази знань учнів з основ інформатики, інших предметів та практичних навичок використання засобів сучасних інформаційних технологій у повсякденній практичній, зокрема навчально-пізнавальній, діяльності учнів.

Вважаю, що нові інформаційні технології в освіті сприяють:

1. розкриттю та розвитку індивідуальних здібностей учнів;

2. формування пізнавальних якостей, цікавості до предмету та прагнення до самовдосконалення;

3. забезпеченню комплексності вивчення матеріалу;

4. взаємозв'язку між технікою, гуманітарними науками , мистецтвом а також прикладними науками;

5. повсякденному динамічному оновленню змісту, форм і методів навчання та виховання.

Мети курсу стараюся досягти через практичне оволодіння учнями навичками роботи з основними складовими сучасного програмного забезпечення комп'ютерів, через ознайомлення з функціональним призначенням основних пристроїв ПК, основами технології розв'язування задач, починаючи від постановки задачі й побудови інформаційних моделей і закінчуючи інтерпретацією результатів, отриманих за допомогою комп'ютера.

Урок не може бути цікавим, якщо учень постійно включений в одноманітну за структурою й методикою діяльність. Урок має слугувати засобом розвитку творчих здібностей учнів, їхніх потреб, обдарувань, інтересів, самовираження та самореалізації, розвивати постійне прагнення до пізнання і самовдосконалення. Тому тут треба проявити свій талант. А талант - це здатність робити те, чого нас ніхто не вчив. Це все те, на що дивляться з любов'ю. Тож любов учня потрібно завоювати. Для цього треба використовувати хоч якусь «родзинку» до серця дитини на кожному уроці. Однією з таких родзинок і є застосування інтерактивних методів навчання

1.2 Застосування інформаційно-комунікаційних технологій в навчальному процесі

Електронні конференції

Дозволяють привернути до участі в обговоренні різних проблем досить широке коло бажаючих, забезпечуючи при цьому кожному учаснику можливість одночасної присутності відразу на кількох конференціях, не відходячи від свого комп'ютера. Для всіх учасників навчального процесу електронні конференції дозволяють не лише бути в курсі розвитку проблематики, яка їх цікавить, брати участь в обговоренні проблем певної предметної галузі, але і самому висловлюватися з питань, що обговорюються, безпосередньо в процесі інформаційного спілкування знайти однодумців, зацікавлених колег в обміні інформаційними ресурсами.



Вебінар

Має всі переваги традиційного семінару, відтворюючи можливості особистого спілкування між слухачами, а також живого спілкування між слухачами та доповідачем. Отже, вебінари мають такі переваги:

ь висока доступність для «відвідування» слухачами;

ь значна економія часу на організацію;

ь зручність для «відвідувачів»

ь сприйняття відомостей та знань у звичній обстановці, без зайвих шумів тощо;

ь інтерактивна взаємодія між доповідачем та слухачами, також слухачами між собою тощо.

Вебінари відносяться до тієї технології, яка сумісна з багатьма організаційними формами та методами навчання. Однак учасникам вебінарів потрібен час для розвитку спеціальних навичок, необхідних для роботи в режимі вебінару. Навчання, що відбувається за допомогою вебінару, це приклад синхронного навчання, коли викладач дає студентам навчальний матеріал, вправи, відповідає на питання аудиторії, оцінює рівень засвоєння знань, тощо, через віртуальне спілкування в реальному часі.

Четвертий спосіб - використання сервісів Веб 2.0 для демонстрації результатів діяльності школярів. Результати діяльності школярів над заданою темою можуть бути розміщені у блогах для подальшої організації спілкування та обговорення проблемних питань.

Блог

Технологія ведення в Інтернеті власного щоденника, слід віднести до асинхронних мережних сервісів. Його також можна розглядати як варіант особистого освітнього простору та засіб для організації спільної діяльності певної групи студентів - відкритим чи закритим середовищем для організації педагогічних дискусій з різних напрямів. Таке використання блогів допустимо та виправдано, оскільки багато блогів мають додаткові переваги перед форумами: можливість публікувати в тексті мультимедійні фрагменти, можливість перехресних зв'язків між кількома гілками дискусій. Однак блоги не дозволяють обмінюватися повідомленнями в онлайні.

Зберігання архівів творчих робіт школярів, шкільних відео-, фото-, аудіоархівів засобами сервісів Веб 2.0 є зручним через можливості швидкого пошуку необхідної роботи, доступу до потрібної роботи з будь-якого комп'ютера у будь-який час, наявність каталогу тощо.

П'ятий спосіб полягає у використанні сервісів веб 2.0 як засобу для структурування знань школярів з певної тематики. З цією метою можна використовувати карти знань, які дозволяють у графічному вигляді представити план заняття, основні ідеї, поняття, що вивчатимуться, підсумувати інформацію, структурувати знання, продемонструвати концепції та діаграми. Подібні карти знань можуть застосовуватися для планування роботи вчителя. За відгуками вчителів, застосування карт знань на уроці дозволяє звернути увагу аудиторії на основні аспекти матеріалу; легко адаптувати навчальний матеріал відповідно до змінених умов; виділити основні концепції, які мають бути засвоєні учнями; продемонструвати зв'язки між новими поняттями, що сприяє глибшому розумінню предмета учнями.

Наприклад, сервіс Bubbls.Us дає можливість створювати карти знань, виділяти кольором потрібні елементи, роздруковувати та зберігати створені карти. Гнучкість створеної карти та легкість інтерфейсу дозволяє використовувати цей ресурс на уроках навіть початкової школи для організації індивідуальної, колективної або групової роботи над матеріалом що вивчається.

Використання карт знань у навчальному процесі дозволяє:

ь нагадати факти, слова і образи;

ь продемонструвати концепції у вигляді діаграми або графіків;

ь аналізувати результати або події;

ь структурувати наявний матеріал;

ь підсумовувати інформацію;

ь організувати взаємодію між учнями в груповій роботі або рольових іграх.

Технології Веб 2.0, містять великий потенціал підвищення ефективності навчального процесу і потребують чіткого визначення умов їхнього використання.

Актуальним на сьогодні є питання використання соціальних мереж у навчальному процесі.



Соціальна мережа

Це інтерактивний багатокористувацький веб-сайт, контент якого наповнюється самими учасниками мережі. Сайт являє собою автоматизоване соціальне середовище, що дозволяє спілкуватися групі користувачів, об'єднаних спільним інтересом. До них відносяться і тематичні форуми, особливо галузеві, які активно розвиваються останнім часом

Найпоширенішими серед відомих нині в Україні соціальних мереж є: VK, Facebook, Twitter, Odnoklassniki та інші.

У основі соціальної мережі лежать наступні принципи:

1. Ідентифікація - можливість вказати інформацію про себе. Наприклад, учасники вказують дату народження, школу, ВУЗ, улюблені заняття, вміння, книги і т.п.

2. Присутність на сайті - можливість побачити, хто в даний час знаходиться на сайті.

3. Відносини - можливість описати стосунки між двома користувачами. Наприклад, учасники можуть бути визначені як друзі, члени родини, колеги з роботи і т.п.

4. Групи - можливість сформувати всередині соціальної мережі співтовариства за інтересами.

5. Спілкування - можливість спілкуватися з іншими користувачами мережі. Наприклад, відправляти їм особисті повідомлення, коментуватися необхідні, на їхню розміщують всередині соціальної мережі, ділитися з іншими користувачами значущої для них інформацією.

По-перше, соціальні мережі дозволяють зробити навчання більш індивідуальним: що вчаться, бажаючі глибша досліджувати якусь тему або предмет, може об'єднуватися в мережеві групи, усередині яких будуть публікувати посилання на цікаві для них матеріали і вести дискусії. На заняттях у клас таке занурення в питання неможливо.

По-друге, за допомогою соціальних мереж ученики можуть-якої миті задати своїм викладачеві прийшли ним в голову питання. Під час підготовки до іспитів або при виконанні домашньої роботи часто виявляється, що деякі суттєві моменти, необхідні для вибудовування єдиною логічною картини залишилися незрозумілі. Можливість прояснити для себе складні моменти дозволить учням краще засвоювати новий матеріал.

По-третє, в учнів виникає можливість звертатися до потрібних людей - відомих вчених, керівників дослідних проектів. Перед тим, як з'явилися сервіси, подібні Facebook, достукатися до потрібної людини було набагато складніше - доводилося долати безліч проміжних етапів, знаючи про майбутнє листування більшість навіть не намагалися зв'язатися із кимось за межами школи чи ВНЗ. Тоді, як понад 500 мільйонів людей активно використовують Facebook для підтримки контакту з друзями обміну фотографіями та відео шляхом регулярного оновлення своїх думок і дії. Більше 200 мільйонів людей по всьому світу користуються Twitter, сервісом дозволяє користувачам поширювати текстові повідомлення себе.

Переваги використання соціальних мереж наступні:

1) учень знаходиться в себе удома у своїй звичній обстановці;

2) немає тиску з боку інших учнів і може задати навіть найбезглуздіше питання і при цьому не бути висміяним;

3) можливість роботи безпосередньо з учнем з конкретних незрозумілих питань;

4) можливість створювати свій навчальний контент як учень так і учитель;

5) зручність для використання Інтернет конференцій, вебінарів, аудіо або відео уроків оскільки учень забезпечений усім необхідним устаткуванням;

Неминучість інтеграції можливостей мережі Інтернет в навчальний процес передбачали американські педагоги ще наприкінці 90-х років двадцятого століття. І одним з результатів роботи в цьому напрямку стала нова форма діяльності вчителя та учнів під назвою Веб-квест.

Квест

Від англ. «Quest» - пошук, предмет пошуків, пошук пригод; попит.

Веб-квест (webquest) в педагогіці - проблемне завдання з елементами рольової гри, для виконання якого використовуються інформаційні ресурси інтернету. Він являє собою міні-проект, заснований на пошуку інформації в Інтернеті.

Вперше модель Web-Quest була представлена викладачем університету Сан-Дієго Берні Доджем в 1995 році. Вчителі всього світу використовують цю технологію як один із способів успішного використання Інтернету на уроках. Найбільше поширення модель отримала в Бразилії, Іспанії, Китаї, Австралії, Голландії і Америці. Дизайн (структура) Web-квесту припускає раціонально планувати часу учнів сфокусовані не на пошуку інформації, а на її використанні.

Web-квести можуть бути короткостроковими і довгостроковими.

1) Короткострокові web-квести направлені на придбання знань і здійснення їх інтеграції в свою систему знань. Робота над ними може займати від одного до трьох сеансів.

2) Довгострокові web-квести спрямовані на розширення і уточнення понять. По завершенні роботи над довгостроковим web-квестом, учень повинен вміти вести глибокий аналіз отриманих знань, уміти їх трансформувати, володіти матеріалом настільки, щоб зуміти створити завдання для роботи над темою. Робота над долгосрочним web-квестом може тривати від одного тижня до місяця (максимум двох

Web-квест може стосуватися одного предмета або бути міжпредметних. Дослідники відзначають, що в другому випадку дана робота ефективніша. Розробляються такі веб-квести для максимальної інтеграції Інтернету в різні навчальні предмети на різних рівнях навчання в навчальному процесі. Вони охоплюють окрему проблему, навчальний предмет, тему, можуть бути і міжпредметних.

Тематика веб-квестів може бути найрізноманітнішою, проблемні завдання можуть відрізнятися ступенем складності. Результати виконання веб-квесту, залежно від досліджуваного матеріалу, може бути представлені у вигляді усного виступу, комп'ютерної презентації, есе, веб-сторінки і т.п.

Дана структура є основою, яку при необхідності можна змінити, але 4 елементи повинні обов'язково бути присутнім у кожному освітньому квесті: вступ, завдання, виконання, оцінювання.

Веб-квест сприяє:

1. Пошуку Інтернет інформації, яку доручає учням вчитель.

2. Розвитку мислення учнів на стадії аналізу узагальнення і оцінки інформації.

3. Розвитку комп'ютерних навичок учнів.

4. Підвищенню їх словникового запасу.

5. Заохочення учнів вчитися незалежно від вчителя.

Вагомих причин для використання веб-квестів досить багато. Це легкий спосіб включення Інтернету в навчальний процес, при цьому не потрібно особливих технічних знань. Квест може виконуватися індивідуально, але групова робота при вирішенні квесту більш кращою є. При цьому досягаються дві основні мети навчання мови - комунікація та обмін інформацією. Квести розвивають критичне мислення, а також уміння порівнювати, аналізувати, класифікувати, мислити абстрактно. В учнів підвищується мотивація, вони сприймають завдання як щось «реальне» і «корисне», що веде до підвищення ефективності навчання.

Web-квест - це унікальна можливість використання всесвітньої мережі для навчання. Web-квест - це цікаві завдання та рольові ігри в одночасно. Граючи роль, учні вчаться дивитися на проблему з різних точок зору. Це дозволяє учням робити відкриття, а не просто засвоювати відомості. Така діяльність учнів може завести в будь у світі, допомогти їм стати творчими дослідниками. Крім того, Web-квест дозволяє досліджувати проблему більш-менш глибоко, і таким чином він ідеальний для учнів будь-якого рівня. Він прекрасно підходить для навчання в команді, підвищує впевненість у своїх силах, пробуджує інтерес і самооцінку учнів.

Із вище зазначеного можна зробити висновок, що в умовах сьогодення, коли створюється єдиний інтелектуальний і емоційний простір засобами Інтернет технологій, нагальною проблемою стає поєднання класичних педагогічних технологій з інноваційними інформаційними технологіями навчання.



1.3 Інтерактивні методи навчання

Слово «інтерактивне» складається з двох слів «інтер» та «активне».

Перша частина слова - «інтер» - це приросток (префікс). Він походить з латинського «inter-».

В латині «inter-» означає: «взаємно», «обопільно», «вкупі», «спільно», «між».

Друга частина слова - «активне», також походить з латини - від слова «activus». Воно означає: «рухливе», «діяльне», «жваве», «енергійне».

У залежності від організації навчального процесу інтерактивні методи навчання поділяються на чотири групи:

ь Індивідуальні.

ь Парні.

ь Кооперативні.

ь Фронтальні технології.

Так що, «інтерактивне навчання» - це технології навчання, які дають можливість та сприяють учням:

ь спільно, взаємно, обопільно та вкупі

ь жваво, енергійно й рухливо

займатися під час навчального процесу.

Інтерактивне навчання може відбуватися:

ь у парах (2 учні)

ь у мікрогрупах (3 - 4 учні)

ь у малих групах (5 - 6 учнів) разом з учителем.

Під час інтерактивного навчання діти та учні:

ь активно спілкуються

ь сперечаються

ь не погоджуються з співрозмовником

ь перечать один одному.

Інтерактивні методи навчання дуже успішні, бо в їх основу покладено науково-дослідні докази щодо того, як людина природньо сприймає нову інформацію та перетворює її на знання.

Інтерактивні форми навчання є невід'ємною частиною моєї роботи як вчителя інформатики. Індивідуальна робота кожного учня на персональному комп'ютері поєднується з груповою роботою під час вивчення нового матеріалу, роботи над проектами, роботи в мережі. Використання комп'ютерної техніки та мультимедійних засобів, які рекомендовані на інших предметах, є звичайними засобами навчання на уроках інформатики.

Якщо говорити про використання на уроках методів наукового пізнання, то, мабуть, не існує кращої методики, ніж та, яку створює сам учитель. На кожному уроці вчитель прагне досягти його результативності, а це можна здійснити різними шляхами:

ь активізація дітей на уроці;

ь підвищення інтересу до навчання;

ь свобода під час висловлювання міркувань;

ь звільнення учнів від механічного заучування;

ь подолання невпевненості, страху помилки.

Вчити самостійно працювати -- це й означає вчити розумової праці. Чим раніше ми починаємо працювати над указаним, тим вагомішим є результат.

На своїх уроках я використовую різні групи інтерактивного методу:

1. Індивідуальні та парні методи (творча робота, дослідження).

2. Кооперативні методи.

2.1. Метод «Два-чотири - всі разом» (по-парне виконання завдання).

2.2. Метод «Спільний проект» (виконання різних завдань однієї теми).

3. Фронтальні методи.

3.1. Метод «Мікрофон» (висловлення влачної думки).

3.2. Метод «Мозкова атака» (знаходження різних шляхів розв'язання проблеми).

3.3. Метод «Прес» (формулювання висловлення з певного дискусійного питання в стислій виразній формі).

1.4 Метод проектів та програмні засоби

До однієї з продуктивних та оптимальних технологій створення творчого освітнього середовища в початковій школі можна віднести організацію проектної діяльності. Проектна діяльність є методом, що йде від дитячих потреб та інтересів, стимулює самостійність. Необхідно забезпечити єдність інтелектуального, емоційного і морального розвитку, що робить учня здатним до прекрасних, піднесених форм душевного стану. Завдання вчителя - спрямувати дослідницьку діяльність дитини не на глобальні проблеми, а на те, що діти можуть побачити самі, відчути.

Метод проектів - спосіб, що дозволяє ефективно спланувати дослідження, конструкторську розробку, управління і т.д. для того, щоб досягти результату оптимальним способом. Для успішної реалізації здійснюється практична діяльність, що припускає досягнення поставленої мети. Проект реалізації дослідження не є проектом, а залишається дослідженням, при цьому лише організованим проектним методом.

Дослідницька діяльність - така діяльність, яка пов'язана з розв`язанням творчого, дослідницького завдання з передбачуваним результатом, що передбачає наявність основних етапів, характерних для дослідження в науковій сфері: постановку проблеми (або формулювання ключового питання), вивчення теорії, пов'язаної з обраною темою, висунення гіпотези дослідження, підбір методик і практичне оволодіння ними, збір матеріалу, його аналіз та узагальнення, висновки.

Проектна діяльність - спільна діяльність, що має загальну мету, узгоджені методи, способи діяльності, направлені на досягнення загального результату. Неодмінною умовою проектної діяльності є уявлення про кінцевий продукт діяльності, етапи дослідження (вироблення концепції, визначення цілей і завдань проекту, доступних і оптимальних ресурсів діяльності, створення плану реалізації проекту) та його реалізації. Проектна діяльність має характерні для будь-якого типу діяльності атрибути - перш за все культура діяльності, що визначається традиціями, цінностями, нормами, зразками. Головна цінність проектної діяльності - завершення. Всі засоби підпорядковані досягненню результату. Природно, що на різних етапах реалізації проекту необхідно вирішувати дослідницькі завдання, інакше проект відривається від життя і стає нереальним. Але саме дослідження виконує чисто обслуговуючі функції.

В основі методів проекту і дослідження:

ь розвиток пізнавальних умінь і навичок учнів;

ь вміння орієнтуватися в інформаційному просторі;

ь вміння самостійно конструювати свої знання;

ь вміння критично мислити.

У початковій школі дітей можна залучати до окремих видів праці, дослідницької діяльності.

Специфіка реалізації проектів в початковій школі. Важливі обмеження на тематику, характер і об'єм досліджень накладають вимоги вікової психології. Для молодшого шкільного віку характерні ще невисокий загальний навчальний рівень, низька сформованість наукового світогляду, слабкий розвиток здібності до самоаналізу, недостатня концентрація уваги. Надмірний об'єм інформації, необхідність концентруватися на послідовності дій та «тримати в полі зору» розрізнені об'єкти можуть завдати шкоди загальній меті (формування навиків навчальної діяльності та загальний розвиток), які є, безумовно, головним завданням в цьому віці. Перехід від ігрової діяльності, яка переважає в учнів в даному віці, до навчальної повинен відбуватись поступово. Тому, далеко не кожне дослідницьке завдання, привнесене з науки, придатне для реалізації в початкових класах. Такі завдання повинні задовольняти вимоги, що мають Державні освітні стандарти, керуючись якими, можливо встановити загальні принципи проектування дослідницьких завдань учнів у різних областях знань та не нашкодити природному послідовному розвитку молодшого школяра.У початковій школі формування дослідницької поведінки учнів - це засіб розвитку та становлення пізнавальних потреб, формування зростаючої мотивації до навчальної діяльності; створення умов для розкриття та розвитку здібностей і обдарувань.

Використовуючи активні методи навчання, можна переконатись, що учні краще почали аналізувати, зіставляти, виділяти головне, вміло застосовувати набуті навички на практиці, набули комунікативних навичок. Підвищується інтерес учнів до знань, зростає самоповага. Тому можна сказати -- за активними методами навчання -- майбутнє. Постійне впровадження їх у практику роботи робить процес навчання значущим, орієнтованим на особистість учня. І дає, врешті-решт, вагомі здобутки.

При використанні такої діяльності на уроках можна говорити про те, чого ми досягнемо.

Дитина вміє:

ь орієнтуватися в різних життєвих ситуаціях;

ь критично мислить, використовує сучасні технології;

ь формулює і відстоює власну думку;

ь вміє працювати з інформацією;

ь комунікабельний, уміє працювати в колективі.

У дітей зникає страх перед неправильною відповіддю. Самостійний пошук учнями відповіді на запитання «ЧОМУ?» приносить масу задоволення не тільки вчителю, а насамперед самому учню. Спираючись на власний досвід, учні самі пропонують завдання, ставлять запитання та шукають на них відповіді.

Найбільшою проблемою, з якою можна зіткнутись на початку роботи, байдужий дитячий погляд. Далеко не всі вихованці виявили бажання виконувати додаткові завдання.

Користь методу проектів для початкового навчання складно переоцінити. Він не є альтернативою класно-урочній системі. Треба його сприймати як додатковий засіб, що розвиває пізнавальну сферу та особистісні якості молодшого школяра. За допомогою методу проектів підвищується пізнавальний інтерес учнів до навчання. Цей метод є найзначимішим з-поміж пізнавальних методів (на думку вченого О. Я. Савченко) і виникає лише в ситуації пошуку нових знань та самостійної діяльності.

Як показує мій власний досвід роботи, розділ "Основи алгоритмізації та програмування" є одним з найцікавіших та найбільш розвиваючих алгоритмічне мислення учнів. Особливо цікавим для учнів являється - спостереження власних результатів в режимі реального часу (створення сайту, презентації на власну тему, створення простого калькулятора на одній з мов програмування і т.д.) та пошук інформації в мережі Internet. Для такої роботи на своїх уроках використовую: MS Word, MS Excel, MS Power Point, Turbo Pascal, PureBasic, SiteCraft, NVU, Paint, «Сходинки до інформатики», Scratch, Google Chrome, тощо. При роботі з подібними програмами школярі використовують базу знань з математики, фізики та інших предметів, проте, математичні знання найбільш важливі при побудові інформаційної моделі задачі. Комп'ютер, як універсальний засіб інформаційного моделювання, дозволяє реалізовувати принцип діяльності в будь-якій інтелектуальній області, дозволяє використовувати середовище, в якому може створити щось сам учень. Значну увагу приділяю усвідомленню учнями логіки задачі, потім формую структурний підхід до побудови алгоритмів.

Відтак, метод покрокової деталізації алгоритмів, переклад алгоритмів на мову програмування, дає школярам повне розуміння, як можна розв'язати задачу за допомогою ПК.

Тобто йдеться про створення власного проекту учнем (використання учнем декількох методів та засобів для досягання певної цілі).

Але необхідно відповідально ставитися до проектної діяльності з учнями. Під час планування намагаюсь: ретельно відбирати види творчих завдань відтворювального характеру; дотримуватися послідовності їх виконання; враховувати особливості вікового розвитку учнів та їх інтелектуальних можливостей; брати до уваги специфіку навчального предмета й матеріалу, що досліджуватиметься.

1.5 Метод навчальної гри

Як навчити кожного учня самостійно вчитися? Як формувати його пізнавальні інтереси, активне ставлення до навчального процесу? Не менш важливим є питання, як уникнути психічних та фізичних перевантажень школярів. Тут добрим помічником в моїй роботі стає гра. Збуджена під час гри думка заохочує учня до самостійних пошуків, висновків і узагальнень, які, у свою чергу, зміцнюють знання і перетворюють їх на переконання. Гра корисна тоді, коли у ній переплітається серйозна, наполеглива праця з вибухом емоцій. Водночас вона не повинна відволікати увагу від навчання, а спонукати до інтенсивної наукової праці. Така гра робить навчальну працю привабливішою і цікавішою. Для учня стає бажаним те, що важко дається, а це допомагає переборювати труднощі у засвоєнні навчального матеріалу. Тому під час проведення уроків з інформатики я намагаюся організувати навчальну діяльність школярів з урахуванням фізіологічних та психологічних особливостей учнів, рівня сприймання та запам'ятовування дитини. При цьому використовую систему різнорівневих завдань, випереджувальні завдання, роботу у групах, парах, рольові ігри.

Метод навчальної гри -- викликає підвищений інтерес до даного предмету, виховує вміння висловлювати та обстоювати свою думку, навчає культури дискусії та вміння знаходити компромісні рішення.

Основними напрямами моєї роботи є виховання і підтримання стійкого інтересу до знань, розвиток пізнавального інтересу учнів, формування правильного мовлення з використанням наукових термінів, розвиток практичних навичок роботи з комп'ютером. Застосовую метод спеціально дібраних задач, постановки і розв'язання проблеми, метод проектів; типові засоби аудіо-візуального супроводу: схеми, таблиці, плакати, дидактичні картки; проводжу лекції за допомогою комп'ютера (демонстрація прикладів та презентацій, відеоматеріал).

1.6 Вивчення нового матеріалу

Для реалізації учнями знань, набутих під час пояснення нового матеріалу, проводжу практичні роботи, письмові та усні заліки. На уроках застосовую інноваційні (мозковий штурм, роботу в групах, парами), проблемно - пошукові, асоціативні методи навчання. Саме методи, які розвивають алгоритмічне мислення, пізнавальні інтереси та творчість учнів, дають добрі результати навчання.

До вивчення розділів, що містять теоретичну базу знань, я відношу:

ь уявлення про інформацію та її властивості;

ь інформаційні процеси та інформаційні системи;

ь формулювання проблем та постановка задач;

ь загальні принципи розв'язування задач за допомогою комп'ютера з використанням програмного забезпечення загального та навчального призначення;

ь побудову математичних моделей;

ь основи алгоритмізації та програмування;

ь принципи будови та роботи ПК;

ь можливості використання глобальної мережі Internet;

ь пошук потрібної інформації.

При вивченні теоретичного курсу застосовую такі методи навчання:

ь словесні( розповідь, бесіда, пояснення);

ь наочні ( демонстрація , показ);

ь проблемно - пошукові, методи інтерактивного навчання.

1.7 Значення практичних робіт

«Краще раз побачити, ніж сто разів почути»

«Бурчання наскучить, приклад научить»

Усім відома аксіома, що учень повинен не просто слухати й думати, але й щось робити, так як під час виконання роботи запам'ятовується 80 % того, що він зробив. Тобто виконання практичних робіт передбачає самостійну реалізацію сформульованих завдань за допомогою відомих алгоритмів і часто завершується захистом, тобто учень повинен довести самостійність виконання роботи і глибоке розуміння теми. В такій роботі учні на автоматичному рівні використовують: зорові якості, кмітливість, вміння творити, краще спрацюавання розумових здібностей. Захист завершеної практичної роботи розвиває в учнів потенційні можливості до наукового діалогу, уміння грамотно і лаконічно висловити і захистити свою думку.

Нетрадиційний урок -- це творчість, самобутність, мистецтво вчителя. Потрібно лише пам'ятати, що такі уроки не можна проводити надто часто, серйозну справу навчання не можна перетворювати на суцільну гру.

Найбільше людина цінує те, що дісталося їй важкою працею. Самотужки здобуті знання залишаються в пам'яті на все життя. Як учитель, я постійно в пошуку, вдосконалюю свої знання і методи впродовж усіх років роботи. Сприяю формуванню власної точки зору учнів. Власним прикладом, ідеалами та манерою поведінки намагаюсь виховувати учнів. На початку уроку я оголошую етапи та форми роботи на уроці (бліц-опитування, практичне опитування, робота в групах, тренувальні вправи, практична робота, тестування та інше).

1.8 Робота з обдарованими дітьми

Обдарованість дитини... Що це таке? Можливо це своєрідна іскра Божа, яку треба відшукати в її душі і допомогти не тільки не згаснути, а спалахнути полум'ям.

Обдарованість -- це система, що розвивається протягом життя, визначає можливість досягнення людиною вищих (незвичайних, неабияких) результатів в одному або декількох видах діяльності порівняно з іншими людьми.

Обдарована дитина -- це дитина, яка має яскраві й очевидні, іноді видатні досягнення (або внутрішні передумови таких досягнень) у тому або іншому виді діяльності.

Здібні, талановиті люди в будь-якому суспільстві є його “локомотивом”. Саме їхніми інтелектуальними зусиллями забезпечується прогрес суспільства, плодами якого користуються всі. Тому кожен учитель часто запитує себе: “Як знайти та визначити обдарованість?”. Адже через свою зайнятість, брак інформації, методичної підтримки він обмежений у виборі інструментарію, який допоміг би дати відповідь на це запитання.

Виявлення обдарованих дітей повинно починатися вже в початковій школі на основі спостереження, вивчення психологічних особливостей, мовлення, пам'яті, логічного мислення.

Якими є обдаровані діти?

* Мають вищі порівняно з більшістю учнів інтелектуальні здібності, потяг до навчання, творчі можливості.* Мають активну пізнавальну потребу, що домінує.

* Відчувають радість від здобуття знань, розумової праці.

Які категорії обдарованих дітей можна визначити умовно?

1. Діти з незвичайно високим загальним рівнем розумового розвитку (такі діти найчастіше зустрічаються в дошкільному й молодшому шкільному віці).

2. Діти з ознаками спеціальної розумової обдарованості -- у певній галузі науки (підлітковий вік).

3. Учні, які не досягають через якісь причини успіхів у навчанні, але мають яскраву пізнавальну активність, оригінальність психічного складу, неабиякі розумові резерви (частіше зустрічаються в старшому шкільному віці).

У навчальній діяльності робота з обдарованими дітьми ґрунтується на диференційованому підході, що сприяє розширенню й поглибленню освітнього простору предмета.

Мета роботи з обдарованими дітьми - виявлення таких дітей та створення умов для їх оптимального розвитку.

Завдання роботи з обдарованими дітьми:

* Розвиток цілісної картини світу в уявленнях дитини.

* Розвиток творчого критичного й абстрактно-логічного мислення, здатностей розв'язувати проблеми.

* Розвиток здатності самостійно навчатися та здійснювати дослідницьку роботу.

* Розвиток здатностей до самопізнання й саморозуміння, формування позитивної «Я-концепції».

За якими принципами будується робота з обдарованими дітьми?

* Орієнтація на змагання, актуалізація лідерських можливостей учнів.

* Орієнтація на потреби дитини.

* Максимальне розширення кола інтересів.

* Домінування розвивальних можливостей над інформаційною насиченістю.

* Ускладнення змісту навчальної діяльності.

Яким повинен бути вчитель у роботі з обдарованими дітьми?

* Талановитим, здатним до експериментальної й творчої діяльності.

* Професійно грамотним.

* Інтелігентним, моральним і ерудованим.

* Володіти сучасними педагогічними технологіями.

* Мати позитивну «Я-концепцію», бути цілеспрямованим, наполегливим, емоційно стабільним.

* Умілим організатором навчально-виховного процесу, психологом.

Що повинен уміти вчитель для роботи з обдарованими дітьми?

Збагачувати навчальні програми, тобто оновлювати й розширювати зміст навчання.

Працювати диференційовано, здійснювати індивідуальний підхід і консультувати учнів.

Стимулювати пізнавальні здібності учнів.

Приймати зважені психолого-педагогічні рішення.

Аналізувати навчально-виховну діяльність -- свою та класу.

Добирати й готувати матеріал для колективних творчих справ.

Завдання педагогів полягає у тому, щоб створити умови, з яких будь-яка дитина могла б просуватися шляхом власної досконалості, уміла мислити самостійно, нестандартно. Цей шлях називається «самовдосконаленням дитини в умовах освітнього процесу».

За якими напрямами здійснюється робота вчителів з обдарованими учнями?

1. На уроках -- індивідуальна диференційована робота.

2. Гурткова робота із предмета.

3. Позакласні заходи у межах предметних тижнів.

4. Предметні заходи у класі із запрошенням батьків.

5. Участь учнів 1--11-х класів у шкільній конференції «День науки» із захистом навчальних проектів.

6. Участь в олімпіадах різного рівня.

7. Участь у творчих конкурсах різного рівня

8. Театралізовані свята -- особлива форма роботи з обдаровани¬ми дітьми, оскільки в них діти мають можливість не тільки реалізувати акторські здібності, безпосередньо беручи участь у виставах, але й виявити творчі навички, розробляючи сценарії постановок, розвинути схильність до художнього читання й літературної творчості, виявити ерудицію й дослідницькі навички у вікторинах і наукових диспутах.

Така робота сприяє підвищенню мотивації обдарованих дітей до співробітництва з педагогами й копіткій роботі із самовдосконалення.

Етапи роботи з обдарованими учнями:

1. Підготовчий

Виявлення обдарованих учнів;

Складання діагностичних карт;

Розроблення нормативних документів, робочих програм роботи з обдарованими учнями.

2. Основний (практичний)

Упровадження інтерактивних методів навчання (проблемно-дослідницьких, проектних, модульних), що розви¬вають в учнів творче й дослідницьке мислення.

Активна участь в інтелектуальних і творчих конкурсах різних рівнів.

3. Узагальнення

Аналіз досягнутих результатів.

Співвідношення результатів реалізації програми з поставленими метою й завданнями.

Визначення перспектив і шляхів подальшої роботи з обдарованими учнями.

Форми роботи вчителя-предметника з обдарованими дітьми:

1. Розв'язання нестандартних завдань на уроках і в позаурочний час.

2. Індивідуальна й диференційована робота.

3. Ділові гри, інтерактивні методи навчання.

4. Участь у конкурсах різних рівнів.

5. Участь у предметних олімпіадах різних рівнів.



Висновки

Інноваційні педагогічні технології - це новостворені або вдосконалені педагогічні системи, які забезпечують високий рівень навчально-виховного процесу. Необхідно також відзначити, що інформаційно-комунікаційні технології відкривають вчителю нові можливості при проведенні уроків, дозволяючи зробити їх різноманітнішими за формами, уникнути шаблонності, підвищити інтерес учнів до навчання. Нові інформаційні засоби є більш ефективними у представленні та сприйнятті інформації, простіші у пошуку та зручніші у використанні. То ж зрозуміло, що їх роль у поширенні та втіленні ідей сталого розвитку у повсякденну практику нашого життя складно переоцінити.

Досвід роботи переконує, що використання комп'ютера є важливим засобом унаочнення навчального процесу, підвищення зацікавленості учнів навчанням, розвитку творчих здібностей та пізнавальної активної самостійності, розвитку алгоритмічного мислення, формування інформаційної культури. Використання інформаційно-комунікаційних технологій в наш час має велике значення. Застосування інтерактивних методів та проектної діяльності сприяє кращому сприйманню дітьми навчання та посилює глибину знань учнів. При правильному використанні даних методів та підході самих педагогів можна повисити процентний ріст учнів з гарними та сильними знаннями матеріалу, даного педагогом. Можливості комп'ютера як інструмента навчання відкривають моїм учням доступ до нетрадиційних джерел інформації.

Для наших учнів також дуже важлива психологічна атмосфера, в якій вони перебувають. Тому що як і діти, учні багато вчаться на прикладах своїх батьків, а в школі - на прикладі самих вчителів. На основі цього вчителю потрібно створити необхідну педагогічно-учнівську сферу, яка б:

ь задовольняла як вчителя, так і учнів;

ь сприяла доброму засвоєнню інформації;

ь заохочувала учнів до навчання;

ь створювала сприйтливі умови для нормального психологічного розвитку.

Таким чином, завдання вчителя -- навчити учнів сприймати інформацію, по можливості в рамках 70-100%, використовувати набуті знання при розв'язуванні поставлених задач, творчо мислити, привчати дітей до роботи з комп'ютерними програмами використовуючи ПК, а також сворювати нормальну психологічну обстановку. Тому у педагогічній діяльності вчителю слід використовувати нові технології навчання, які сприятимуть розвитку інтелектуальної, творчої, предметної або лідерської обдарованості. Як раз завдання школи -- підтримати учня і розвинути його здібності, підготувати ґрунт для того, щоб ці здібності було реалізовано.

Але незважаючи на великий педагогічний і дидактичний потенціал ІКТ навчання воно ледве знаходить місце в сучасній школі. Це обумовлено низкою причин: слабка матеріальна база школи, застаріле комп'ютерне обладнання, відсутність виділеної лінії або провайдера Інтернет, недостатня підготовка вчителів, практична відсутність методик використання комп'ютерів для викладання предмета, велика наповнюваність класу та інше.



Література

1. http://www.ippo.if.ua/

2. http://novosvit.pp.ua/

3. http://www.lycem-do-dytyny.com/

4. http://osvita.ua/

5. http://klasnaocinka.com.ua/

6. http://biolv.blogspot.com/

7. https://sites.google.com/

8. http://kotelva-gymnasium1.edu.poltava.ua/

9. http://pidruchniki.com/

10. http://vesna-books.com.ua/

11. http://www.intel.ua/

12. http://proftekhosvita.org.ua/

Размещено на Allbest.ru