Метроритм, його виразне значення і відображення в різноманітних рухах

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ Г.С. СКОВОРОДИ

Індивідуальне домашнє завдання

на тему:

«Метроритм, його виразне значення і відображення в різноманітних рухах»

з дисципліни:

«Методика роботи з дитячим хореографічним колективом»

Виконала:

Студентка 3 курсу 32 групи

факультету мистецтв

Фатєєва Олена Костянтинівна

Харків 2016

План

1. Навчальний предмет «Ритміка» та його складові

2. Метроритм, його виразне значення і відображення в різноманітних рухах

3. Описання вправ на метроритм

Список використаної літератури

1. Навчальний предмет «Ритміка» та його складові

З давніх-давен та по теперішній час ритмічні рухи під відповідну музику, успішно використовуються у процесі всебічного виховання дітей, також подібні заняття додають дітям фізичного та духовного здоров'я.

Музично-ритмічне виховання дітей і юнацтва в нашій країні було побудовано на основі провідних положень системи Е. Жак-Далькроза. Вітчизняні фахівці з ритміці Н.Г. Александрова, В.А. Гринер, М.А. Румер, Е.В. Конорова і ін. особливу увагу приділили підбору високохудожнього репертуару для занять з ритміки; поряд з класичною музикою вони широко використовували народні пісні та мелодії, твори сучасних композиторів, яскраві і динамічні за своїми образам. Уже в 20-ті роки ХХ ст. в нашій країні почали розроблятися системи ритмічного виховання, специфічні для дитячих садків, музичних шкіл, театральних училищ та інститутів, консерваторій, а також лікувальних закладів і т.д. У створенні системи ритміки, розрахованої на дітей дошкільного віку, брали участь М.А. Румер, Т.С. Бабаджан, Н.А. Метлов, Ю.А. Двоскіна, пізніше - Н.А. Ветлугіна, А.В. Кенеман, С.Д. Руднєва і інші. Так, Т.С. Бабаджан абсолютно правильно обумовлює заняття ритмікою «музичним стрижнем», рух розглядає як виявлення емоцій, пов'язаних з музичним чином. Ці положення підтверджуються дослідженнями Б.М. Теплова, де він пише, що центром занять з ритміки повинна бути музика: «Як тільки вони перетворюються в заняття з виховання ритмічних рухів взагалі, як тільки музика відступає на становище акомпанементу до рухів, весь сенс, у всякому разі, весь музичний сенс, цих занять зникає» [8, c.98].

Отже, питання про співвідношення музики і руху в ритміці було вирішене однозначно: музиці відводиться провідна роль, руху - другорядна. Разом з тим фахівці зробили важливий висновок: тільки органічний зв'язок музики і руху забезпечує повноцінне музично-ритмічне виховання дітей. У світовій практиці музичного виховання, як і раніше використовується термін «ритміка».

Заняття ритмікою допомагають дітям засвоїти основні музично-теоретичні поняття, розвивають музичний слух і пам'ять, відчуття ритму, активізують сприйняття музики. В процесі запам'ятовування нових ритмічних рухів, формується художній смак дітей, розвиваються їх творчі здібності та почуття прекрасного. Разом із цим, ритмічні вправи служать завданням фізичного виховання. Вони вдосконалюють рухові навички, виробляють уміння керувати своїм тілом, зміцнюють м'язи, позитивно впливають на роботу органів дихання та кровообігу.

Музично-ритмічні заняття мають також педагогічне значення. Виконання учнями групових вправ під музику вимагає єдиних зусиль колективу чи ансамблю, свідомості і активності, творчого ставлення до справи, сприяють формуванню колективних якостей особистості. Заняття ритмікою підвищує настрій учнів. Позитивні емоції викликають прагнення виконувати рухи енергійніше, що посилює їх вплив на організм, сприяють підвищенню працездатності, а також оздоровленню та активному відпочинку. [5.]

Ритміка це основний вид музичної діяльності, який передає зміст музики та її характер а допомогою рухів. Все ж основою залишається музика, а різноманітні фізичні вправи, танці, сюжетно-образні рухи використовуються як засоби більш глибокого її сприйняття та розуміння.

Ритміка--один з видів музичної діяльності, у якому зміст музики, її характер, образи передаються в рухах. Основою є музика, а не різноманітні фізичні вправи, танці, сюжетно-образні рухи використовуються як засоби більш глибокого її сприйняття і розуміння. [6.]

Ритміка є одним із предметів, які входять у систему музичного і фізичного виховання. В основі ритміки закладені вивчення тих елементів музичної виразності, котрі найбільш природньо і логічно можуть бути відображені в рухах. [7, с. 34].

Е. Жак-Далькроз створив систему ритмічних вправ, 1 ю якій навчав своїх учнів протягом десятків років; в 11ей музично-ритмічні завдання поєднувалися з ритмічними вправами (з м'ячем, стрічкою) і іграми.

Музично-ритмічне виховання дітей та юнацтва в нашій країні було побудовано на основі провідних положень системи Е. Жак-Далькроза. Вітчизняні фахівці по ритміці Н.Р. Александрова, В.А. Грінером, М.А.Румер, Е.В. Конорова та ін. приділили особливу увагу підбору високохудожнього репертуару для занять з ритміки: поряд з класичною музикою вони широко використовували народні пісні та мелодії, твори сучасних композиторів, яскраві і динамічні за своїм образам. [8, c.98].

Мета і завдання ритміки. Мета ритміки полягає в поглибленні та диференціації сприйняття музики (виділення засобів виразності, форми), її образів і формуванні на цій основі навичок виразного руху. Завдання ритміки:

-- вчити дітей сприймати розвиток музичних образів і виражати їх у рухах, погоджувати рухи з характером музики, найбільш яскравими засобами виразності;

-- розвивати основи музичної культури;

-- розвивати музичні здібності (емоційна чуйність на музику, слухові уявлення, почуття ритму);

-- вчити визначати музичні жанри (марш, пісня, танець), види ритміки (гра, танець, вправа), розрізняти найпростіші музичні поняття (високі і низькі звуки, швидкий, середній і повільний темп, голосне, помірно гучна і тиха музика і т - д.);

-- формувати гарну поставу, вчити виразним, пластичним руху в грі, танці, хороводі і вправі;

-- розвивати творчі здібності: вчити оцінювати власний рух і товариша, придумувати «свій» ігровий образ, персонаж і «свою» танець, комбінуючи різні елементи фізкультурних вправ, танцювальних та сюжетно-про - різних рухів. [6.]

Ці завдання успішно вирішуються, тільки якщо використовуються справді художні твори. Репертуар може бути найрізноманітнішим (фольклор, класична музика усіх епох, сучасна музика).

Основні задачі, які мають вирішувати заняття ритмікою з дітьми:

* Розвивати музикальність (відчуття настрою та характеру музики, синхронізувати рухи із характером музики;

* Навчитись визначати музичні жанри (марш, пісня, танець), види ритміки (гра, танець-гра, вправа), сучасний танець, розрізняти музичні поняття (високі і низькі звуки; швидкий, середній і повільний темп; гучна, помірно гучна, тиха музика) та інше;

* Формування гарної осанки, навчання виразним пластичним рухам у динамічних іграх, танцях, хороводах та інших фізичних вправах;

* Розвиток творчих здібностей (синтез власного ігрового образу, характеру персонажу, використовуючи елементи танцювальних рухів, фізкультурних вправ). [9].

На основі типів рухів виділяють наступні види ритміки:

* Музично-ритмічні вправи (пружинки, підскоки, галопи, кроки , чергування рухів).

* Танці, хороводи («Прання», «Слоник», «Міксер», «Вару-Вару», «Подарунки», «Макарена», «Коло», «Велике коло » і т.п.

* Музичні ігри (сюжетні і не сюжетні).

Дитяча ритміка вирішує важливі завдання на етапі початкової хореографічної освіти:

* Зміцнює психічне і фізичне здоров'я в умовах шкільного навчання (формування правильної постави, ходи, зниження психологічної напруги засобами релаксації під музику в процесі руху та інше.).

* Підтримує і розвиває захоплення заняттями з хореографії.

* Розвиває художньо - творчі здібності.

Заняття з ритміки покликані прищепити будь-якій дитині інтерес до руху під музику. Урок ритміки повинен приносити дітям радість спілкування з музикою, товаришами, хореографом. Підтримати цей інтерес можна тільки в атмосфері доброзичливості і гарного настрою. Розгледіти в дитині його природні дані, підібрати до нього власний ключик, щоб домогтися найбільшої точності при виконанні рухів - ось до чого має прагнути педагог на занятті ритмікою. [6.]

2. Метроритм, його виразне значення і відображення в різноманітних рухах

Даний розділ в ритміці - центральний, найбільшою мірою відображає специфіку предмета і підкреслює його відмінність від хореографії, аеробіки та інших рухових дисциплін. Його дидактичні завдання принципово спрямовані на тренування почуття метроритма. Основоположник нового напрямку в музичній педагогіці Е. Ж. Далькроз, прагнучи до активних методів виховання почуття метроритма, починав свої пошуки з таких завдань, як прохлопування ритмічних малюнків, проходження їх кроками з одночасним диригуванням. Представники вітчизняної ритмічної школи, розвиваючи ідеї Далькроза, привнесли низку цікавих і різноманітних прийомів, розробили нові вправи і завдання, багато з яких представлені в даному посібнику.

Поняття метр - грецького походження (означає "міра"). Метр - безперервне чергування опорних - сильних (заявлених) і не опорних - слабких (безакцентных звуків).

Слухаючи музичний твір, ми відчуваємо рівномірну пульсацію, зміну моментів напруження і розрядки. Це нагадує життєві процеси, що протікають в організмі людини (дихання, серцебиття). Відзначаються рівномірні повторювання наголосу, або акценти.

Основним осередком музичного метра служить такт - мінімальний відрізок музичного твору, укладений між двома сильними долями.

Ритм - чергування звуків різної тривалості в їх послідовності, утворюють той чи інший малюнок.

Ритм - один з основних елементів виразності мелодії, поза ритму мелодія не може існувати. [5.]

«Ритм в музиці - чергування музичних подій, що відбувається в певній послідовності. Співвідношення тривалості звуків в їх русі, а також співвідношення сильних і слабких долей »[7, c. 12].

У музичній мові звуки організовуються в різні поєднання коротких і довгих звуків, які складають ритмічні малюнки мелодії. Іноді ритмічний малюнок твору буває таким оригінальним, різноманітним, настільки яскраво характеризує мелодію, що її можна дізнатися по окремим ритмічним фігурам без інтонування, і також по прохлопуванню ритмічного малюнка, проходження його кроками без музычного супроводу, за виконанням його на якихось ударних інструментах. Отже, в музиці всі звуки організовані ритмічно, будь-яке неточне виконання ритмічного малюнка приводить до спотворення самої мелодії навіть при дотриманні її звуковисотної лінії. [5].

Метр і ритм нерозривно взаємопов'язані. Єдність метру і ритму підкреслюється поняттям метроритм. Розвиток почуття метроритма протікає як процес "поглинання" всім тілом, м'язами певних часових послідовностей.

Метр тісно пов'язаний і з темпом твору. Якщо за основну одиницю руху приймається чверть, яка є найбільш характерною для даного музичного твору, то ми маємо справу з розмірами, зображеними у вигляді дробів, у знаменнику яких стоять чверті (такі розміри 2/4, 3/4, 4/4).

Розмір 2/4 характерний для польки - легкого, рухомого танцю.

Розмір 3/4 - для вальсу, плавного і витонченого, для менуету - елегантного і граціозного з м'якими, пластичними вигинами рук, а також для мазурки - завзятий, стрімкий, з гострими ритмічними фігурами.

Розмір 4/4 - для маршу, чіткого, жвавого, енергійного. Таким чином, у деяких творах, особливо танцювальних і маршеобразных, виразніше проявляється чергування сильних і слабких часток, в інших творах воно менш помітно, але завжди відчутно.

В розділі "Метроритм" намічаються особливо значні міжпредметні зв'язки з хоровим співом, грою на музичних інструментах, вивченням основ елементарної теорії музики. На уроках ритміки відбувається закріплення отриманих з цих предметів знань і навичок через рух. Завдяки системі музично-ритмічних вправ і ігор учні глибше осмислюють теорію, "пропускають через себе" окремі особливості музичної мови, пов'язані з тимчасовими співвідношеннями. Щоб виконати певні рухові завдання, необхідно уважно й вдумливо слухати музику, слідкувати за її розвитком.

Робота за розділом "Метроритм" починається з визначення розмірів музичних творів, що прозвучали на уроках ритміки. Спочатку це прості розміри 2/4, 3/4, мають тільки одну ударну, або сильну частку. Розмір 4/4 складний, він складається якби із з'єднання двох груп 2/4 (перша частка сильна, друга - слабка, третя - відносно сильна, четверта - слабка).

З розмірами, коли за одиницю руху приймається восьма, - 3/8 (простою) або 6/8 (складним, що складається із з'єднання двох груп за 3/8), викладачі можуть знайомити учнів за своїм розсудом, якщо дозволяє час і ступінь просунутості даної групи в музичному розвитку.

На уроках ритміки учні освоюють схеми диригентських жестів на 2/4, 3/4 та 4/4 - ми часто називаємо це тактируванням, оскільки за короткий відрізок часу навчити диригувати за всіма правилами, як цього навчають на диригентсько-хорових відділеннях, просто неможливо. Проте чітко і грамотно представляти схему диригентського жесту, коли виділяються сильні частки, правильно ставляться "точки", виробляється вміння правильно тримати лікті, кисть, виконувати замах з різною силою - всього цього можна домогтися при систематичній і серйозній роботі. Диригентський жест не повинен бути млявим, маловиразним, треба домагатися свободи, легкості, відповідності жесту характеру музики. В музичних прикладах підйомного, бадьорого характеру диригентський жест стає більш енергійним, чітким. З прискоренням темпу музичного твору амплітуда жестів зменшується. [5].

Перерахуємо деякі прийоми роботи з дітьми при ознайомленні їх з простими розмірами - 2/4 і 3/4. Ці прийоми можуть бути використані на педагогічній практиці і в подальшій роботі молодих викладачів.

Розмір 2/4

На сильну частку - плеск в долоні перед грудьми, а на сильну - удари палець об палець (пальці вказівні).

Наприклад, у російській народній мелодії "Ах ти, береза" перша пропозиція - плеск перед грудьми на сильну частку, на друге речення - плеск за спиною (всі слабкі частки - палець об палець).

Образне пояснення і показ диригентського жесту педагогом: сильна частка - земля (руки йдуть вниз), слабка частка - небо (руки піднімаються вгору).

Використання м'яча: на сильну частку кидок вгору або удар об підлогу, на слабку долю - лов.

Діти діляться на дві підгрупи або стоять у двох шеренгах, одні аплодують тільки на сильні частки музичного прикладу, а інші - тільки на слабкі. Можуть бути викликані і окремі пари дітей.

Педагог плескає сильні частки, а всі діти - тільки слабкі.

Притопы ногою, клацання пальцями або удари по музичним інструментам сильних часток (використовувати барабанчик, брязкальце, музичний молоточок, трикутник і інші предмети - дерев'яні ложки, палички, кубики тощо).

Розмір 3/4

Образне пояснення і показ диригентського жесту педагогом: земля (руки вниз), рівне поле (руки в сторони), небо (руки вгору).

Плеск в долоні на сильну частку (варіанти як описано в розмірі 2/4) і два удари палець об палець на дві слабкі частки.

Перекидання м'яча через коло: на сильну частку - кидок, на першу слабку частку - м'яч в повітрі, на другу слабку частку - лов.

Використання кроків: на сильну частку - довгий крок, на дві слабкі частки - два коротких маленьких кроки (бажано на носочках, як в вальсовій доріжці).

Плеск, притопы, використання ударних інструментів при визначенні сильної долі.

Робота підгрупами, парами, в розмірі 2/4.

3. Описання вправ на метроритм

ритміка метроритм вправа дошкільний

Музично-ритмічні вправи для дошкільних відділень

Контрданс

Опис. Учасники стоять у колі. Прослухавши п'єсу, вони прохлопують мелодію, що складається в основному з восьмих, а потім пробігають її восьмими. В такті 7 трохи присідають, плавно опускаючи руки і злегка відводячи їх назад, опустивши голову. Потім по довільній команді педагога "чверті", "восьмі", "половинки" вони відповідно цим тривалостям плескають або йдуть за чвертями, то половинними, то біжать восьмими. Такти 7-8 виконують за описом.

Методичні вказівки. Звернути увагу на рівномірне звучання мелодії. Команди може віддавати як педагог, так і хто-небудь з учнів.

Цікавий і інший ігровий варіант: всі учасники поділяються на трійки, які стоять по колу, руки опущені. Йде на прогулянку сім'я. Ближче до центру старенькі дідусь чи бабуся) - половинними; в центрі трійки - батьки (тато або мама) йдуть швидше - чвертями; з зовнішнього краю трійки біжать восьмими діти. На такти 7-8 всі зупиняються, озираються: (хто де опинився?) і об'єднуються. Можна провести більш складний варіант. Всі учасники діляться на чотири підгрупи і стоять в чотирьох кутках кімнати. Дві підгрупи, які стоять в протилежних кутах, з'єднують "зірочкою" ліві руки підняті вгору. а праві кладуть на пояс. З правої ноги починають рухатися половинними частками (довгий крок на такт - всього шість кроків). Такти 7-8 виконують за описом, повернувшись обличчям до центру свого кружечка, - як би "стирає" тривалість. На повторення музики (без перерви) йдуть четвертими, а потім біжать восьмими. Таким чином музика відтворюється тричі.

Одночасно інші дві підгрупи, які стоять в протилежних кутах, починають рухатися восьмими, "стирають" їх, переходячи на чверті, і потім на половинні частки. Коли завдання буде засвоєно, учасників можна поміняти ролями (хто починав з половинних, тепер будуть рухатися восьмими і т. д.).

Гавот

Опис. Визначивши розмір твору 4/4, продиригувати, проплескати ритмічний малюнок. Порахувати кількість музичних фраз. Звернути увагу на те, що четверта музична фраза з ритмічним малюнком відрізняється від всіх інших (всього їх у творі вісім).

Потім провести гру. Всі стоять у колі обличчям до його центру.

Фраза 1. Хто-небудь з учасників починає гру. Він підбігає до одного з товаришів, точно виконуючи ритмічний малюнок фрази, і кланяється йому в кінці такту 2.

Фраза 2. Рух починає запрошений, а той, хто його запрошував, стає на його місце в колі. Запрошений біжить, виконуючи ритмічний малюнок, і кланяється іншому товаришеві.

Фраза 3. Дія повторюється (біжить новий - третій запрошений).

Фраза 4. Четвертий запрошений, залишаючись на місці, співає: "Ні, не піду, я залишуся тут!"

Фраза 5-7. Повторюються руху перших трьох фраз. Їх виконують наступні учасники гри.

Фраза 8. Останній запрошений простягає праву руку своєму товаришеві, вони кружляють, виконуючи ритмічний малюнок мелодії ( сполучені праві руки підняті).

Гра повторюється кілька разів.

Методичні вказівки. Перевірити правильність виконання учнями схеми диригентського жесту на 4/4. До проведення гри за описом можна запропонувати всім учасникам пробігти три перші музичні фрази ритмічним малюнком у будь-якому напрямку, а на четверту зупинитися і заспівати: "Ні, не піду, я залишуся тут!"

Прелюдія

Опис. Встановивши розмір - 4/4, продиригувати, проплескати ритмічний малюнок верхнього голосу і пройти його кроками. Потім пробігти восьмими малюнок нижнього голосу.

Методичні вказівки. Після виконаної роботи (диригування, записи умовними жестами) побудувати учасників у два концентричних кола і запропонувати рухатися протиходом ( в протилежних напрямках). один коло виконує малюнок верхнього голосу, інший - нижнього.

Музично-ритмічні вправи для шкільних відділень

Вальс

Опис. Визначивши розмір (3/4), продиригувати, пройти вальсовой доріжкою: на сильну частку - довгий крок, на дві слабкі частки - два маленьких короткі кроки на носках. Потім проплескати і пройти кроками ритмічний малюнок вальсу. Записати малюнок умовними жестами.

Методичні вказівки. Короткі кроки треба виконувати легко, коло, як би, пливе під музику вальсу. можна ускладнити завдання: один такт йдуть по колу вперед, а інший такт, повернувшись на 180°, йдуть спиною (але в тому ж напрямку), потім знову вперед і поворот спиною і т. д.

Корисно запропонувати і творче завдання: всі виконують під музику вальсу довільні композії, проявляючи вигадку і фантазію.

Шарманщик співає

Опис. Визначивши розмір (3/4), плескати і пройти кроками ритмічний малюнок без диригування і з диригуванням. Потім кроками проходить ритмічний контрпункт: в такті 2 - один плеск, в тактах 3-4 за два плески, в тактах 5-6 - п'ять плесків.

Методичні вказівки. Плески слід співати неголосно. Корисно написати на дошці ритмічний малюнок тактів 1-8, щоб запропоноване завдання виконувалося усвідомлено. Ритмічні контрпункти (не звучать мелодії чверті) можна позначити замість плесків кроками назад: в такті 2 - один крок, в тактах 3-4 - два кроки назад, в тактах 5-6 - п'ять кроків назад. Таким чином, мелодію проходять кроками вперед, а не звучать частки - кроками назад.

Список використаної літератури

1. Способин И.В. Музыкальная форма. М.: ГМИ, 1956.

2. Холопова В.Н. Формы музыкальных произведений. СПб.: Лань, 1999.

3. Асафьев Б.В. Музыкальная форма как процесс. Л.: Музыка, 1971.

4. Ритм. Пространство и время в литературе и искусстве: Сб. статей - Л.: Наука, 1974.

5. Лифиц И.В. Ритмика: Учебное пособие

6. Франио Г. Роль ритмики в эстетическом воспитании детей. - М.: Советский композитор, 1989.

7. Шушкина З. Ритмика. - М.: Музыка, 1976. - С. 3-20.

8. Сб: Система эстетического воспитания. - М., 1962.

9. Борышникова Т. Азбука хореографии. М.: Рольф - 2001.

10. Волконский С.М. Ритмическая гимнастика. Листки курсов ритмической гимнастики. - 1913. - №1.

11. Жак-Далькроз Э. Листки курсов ритмической гимнастики. - 1913. - №1

12. Рассохина В. Н.Г. Александрова и ритмика Далькроза в нашей стране /Из прошлого советской музыкальной культуры. - М., 1982. - Вып 3.

Размещено на Allbest.ru