Позаурочна діяльність, як ефективний засіб формування в учнів 5-9 класів ціннісного ставлення до держави

Размещено на http://www.allbest.ru/

Позаурочна діяльність, як ефективний засіб формування в учнів 5-9 класів ціннісного ставлення до держави

Зміст

Вступ

1. Національно-патріотичне виховання як психолого-педагогічна проблема

2. Сучасний стан національно-патріотичного виховання в загальноосвітній школі

3. Національно-патріотичне виховання учнівської молоді як провідний напрям роботи педагога-організатора у загальноосвітній школі

4. Методика формування в учнів 5-9 класів ціннісного ставлення до держави і суспільства в позаурочній діяльності

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

позаурочний національний патріотичний виховання

Формування гармонійної особистості учня загальноосвітньої школи є провідною проблемою української психолого-педагогічної науки. В сучасних умовах пріоритетну роль відіграє саме розвиток патріотичної особистості, а також громадянське, національне, військово-патріотичне виховання.

Ідеї розвитку національно-патріотичної свідомості учнівської молоді знайшли своє відображення в основних державних документах про освіту: Державній національній програмі «Освіта» («Україна ХХІ століття»), «Концепції 12-річної загальної середньої освіти», «Концепції громадянського виховання», Законах України «Про освіту», «Про загальну середню освіту» тощо.

Актуальність патріотичного та духовного виховання юного покоління зумовлюється процесом формування в Україні громадянського суспільства, становлення єдиної нації. Патріотизм сьогодні є нагальною потребою і для людей, і для держави, оскільки високий рівень патріотизму громадян забезпечить повноцінний гармонійний розвиток, як особистості в державі, так і суспільства в цілому.

Патріотичне та духовне виховання підростаючого покоління забезпечує цілісність народу України, його національне відродження, об'єднання різних етносів і регіонів країни, соціально-економічний і демократичний розвиток України, розбудову та вдосконалення суверенної правової держави, соціално-політичну стабільність у державі та гідне представлення нашої країни у світі.

Фундаментальне значення для дослідження проблеми патріотичного виховання учнів має етнопедагогічна спадщина вчених, діячів культури, педагогів України: М. Драгоманова, М. Коцюбинського, Л. Українки, І. Франка, Т. Шевченка.

Серед класиків педагогічної науки до проблеми патріотизму зверталися Г. Ващенко, А. Духнович, А. Макаренко, А Огієнко, С. Русова, Г. Сковорода, В. Сухомлинський. У своїх працях та наукових роботах вони висвітлювали проблеми розвитку патріотичних почуттів школярів, як основної частини національної системи виховання, звеличували ідею виховання «свідомого» громадянина, патріота своєї країни.

Предмет роботи - позаурочна діяльність у якості ефективного засобу формування в учнів 5-9 класів ціннісного ставлення до держави.

Об'єктом даної роботи є національно-патріотичне виховання учнів 5-9 класів.

Мета: проаналізувати основні форми позаурочної діяльності, які використовує педагог-організатор з метою формування національно-патріотичної свідомості школярів.

Відповідно до мети визначені основні завдання:

1. теоретично обґрунтувати національно-патріотичне виховання як психолого-педагогічну проблему;

2. охарактеризувати сучасний стан національно-патріотичного виховання в загальноосвітній школі;

3. визначити основні напрями роботи педагога-організатора у сфері національно-патріотичного виховання;

4. розкрити методику формування в учнів 5-9 класів ціннісного ставлення до держави і суспільства в позаурочній діяльності.

Об'єкт дослідження - позаурочна діяльність як засіб формування ціннісного ставлення до держави в учнів 5-9 класів.

Предмет дослідження - педагогічні умови формування в учнів 5-9 класів ціннісного ставлення до держави.

Методи дослідження: аналіз, порівняння, класифікація, моделювання та узагальнення психолого-педагогічної, науково-методичної літератури з метою вивчення методики формування патріотичного світогляду учнівської молоді.

1. Національно-патріотичне виховання як психолого-педагогічна проблема

За останні два роки впровадження основних концепцій національно-патріотичного виховання учнів можна визначити ряд позитивних змін. Серед яких, насамперед, сформованість у молодого покоління розвинутої патріотичної свідомості і відповідальності, почуття вірності, любові до Батьківщини, турботи про спільне благо, збереження та шанування національної пам'яті; готовність до захисту України та виконання громадянського і конституційного обов'язку із захисту національних інтересів, цілісності, незалежності України, з метою становлення її як правової, демократичної, соціальної держави.[1]

Поряд з ознаками позитивних змін у патріотичному вихованні особистості загострилися й певні протиріччя, виникли нові суттєві проблеми. Головна з них стосовно виховного процесу полягає в тому, що нинішнє підростаюче покоління дорослішає, вростає в життя нового, ціннісного невизначеного суспільства. Стара суспільна система зруйнована. Нова ж лише задекларована Конституцією. В дійсності перехід від державно-планової до ринкової економіки на фоні правового нігілізму поєднався з небаченою корупцією, яка стала головним механізмом шахрайського розподілу суспільної власності, зухвалого обкрадання українського населення та встановлення режиму олігархічної «демократії».

В результаті чисельність українського народу, доведеного до зубожіння, без війни скоротилась більше ніж на п'ять мільйонів чоловік (це кожен десятий українець). У цій ситуації багато хто термін «патріот» вживає з іронією. Жодна політична сила в Україні не взяла поки що на себе сміливість запропонувати перспективу України хоча б на 25 років вперед. Відтак, й учні не знають, ні при якому суспільному ладі вони житимуть, ні яким курсом піде наша країна в недалекому майбутньому. Це породжує у молодих громадян невпевненість в завтрашньому дні, психологічний дискомфорт, комплекс національної меншовартості та особистої неповноцінності, зневіру в цивілізоване життя на Україні, бажання назавжди покинути Батьківщину. Тож без їх громадянського самовизначення, патріотизму, національної самосвідомості, культури міжнаціональних стосунків не прийде ні бажана стабілізація в суспільстві, ні його розвиток.

Не сприяє розвитку патріотизму підростаючого покоління і така об'єктивна реальність, як відсутність етно-національної ідеологічної єдності і відповідної суспільної консолідації.

Педагогу як і кожній людині властива емоціонально-психологічна нестабільність, враховуючи нинішню ситуацію в країні. Тому педагогічні працівники мають бути готовими морально до непростих запитань від учнів, на які важливо дати компетентні й водночас коректні відповіді. Варто надавати дітям чіткі й зрозумілі пояснення, не давати нездійсненних обіцянок, а головне утримуватися від коментарів, спрямованих на підривання національної безпеки чи руйнацію національної єдності в державі. Натомість потрібно розповідати учням, що держава і громадянське суспільство роблять усе можливе для відновлення миру та порядку в країні, відбиття зовнішньої агресії проти України, що лише в національній єдності та національній гідності наша сила й незламність.

Педагоги і психологи навчальних закладів повинні залишатися спокійними і виваженими, за необхідності заспокоювати дітей, створювати психологічно комфортну атмосферу в закладах освіти і допомагати учням адекватно ставитися до подій. Педагогам необхідно бути завжди готовими до діалогу зі своїми учнями. Постійний контакт з учителями та друзями допоможе учням відновити відчуття безпеки й захищеності. У такі часи відданість, співчуття та комунікативні навички вчителя стають особливо важливими. [2]

2. Сучасний стан національно-патріотичного виховання в загальноосвітній школі

Пріоритетність національно-патріотичного виховання особистості школярів визначено такими нормативними документами як Державні національні програми «Освіта» («Україна ХХ1 століття»), «Діти України», «Національній програмі патріотичного виховання громадян, розвитку духовності», Законах України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Національній доктрині розвитку освіти України тощо.

Мета патріотичного виховання переплітається із завданнями соціалізації й індивідуалізації особистості, які на сьогодні полягають у тому, щоб розвивати в учня позитивні загальнолюдські якості, сприяти його адаптації в суспільному житті. Сьогодення вимагає знищення педагогічних стереотипів на основі переходу від окремих напрямів виховання до розроблення, проектування й моделювання перспективних виховних систем закладів освіти.[3]

Нинішня політична ситуація в країні вимагає від педагогів, батьків, громадськості особливого ставлення до питання національно-патріотичного виховання молоді. На вимогу часу наказом Міністерства освіти і науки України від 27.10.2014 №1232 затверджено план заходів щодо посилення національно-патріотичного виховання дітей та учнівської молоді. На виконання вищезазначеного наказу у плани виховної роботи навчальних закладів області вносяться зміни та доповнення з урахуванням сучасних вимог.

В освітній системі України сформовано ефективну систему роботи з національно-патріотичного виховання дітей та учнівської молоді. Зокрема, в усіх навчальних закладах оформлено стенди з національною символікою, на офіційних веб-сайтах створено рубрики «Патріотичне виховання юного покоління», «Ми діти твої, Україно!», в яких висвітлюється інформація про перебіг проведених заходів та система роботи з зазначеного питання.

В основу системи патріотичного виховання покладено національну ідею як консолідуючий чинник розвитку суспільства і нації в цілому.[4]

Завдяки змістовим характеристикам предметів соціально-гуманітарного циклу, насамперед, громадянської освіти, зросла патріотична компетентність учнівської молоді.

Поглибився громадський характер патріотичного виховання, освітні заклади стали відкритими для батьків, громадських організацій. Збільшилась кількість суб'єктів виховного впливу, посилилась узгодженість їхніх дій. Успішно здійснюються загальноукраїнські заходи, акції, спрямовані на активізацію патріотичної, моральної позиції дітей та учнівської молоді.

Широко вживані форми та методи виховання спираються на народні традиції, кращі надбання національної та світової педагогіки і психології. [5]

Значно зріс інтерес держави до виховання патріотів України, сформоване соціальне замовлення на розробку ефективних технологій патріотичного виховання підростаючого покоління.

Успішній реалізації завдань, щодо виховання у дітей духовних і моральних цінностей, сприяють позашкільні навчальні заклади, що є осередками національно-патріотичного виховання дітей та учнівської молоді в позаурочний час.

З метою успішного впровадження гри у навчально-виховний процес закладів освіти Міністерством освіти і науки України видано наказ від 03.10.2014 № 1085 «Про проведення у 2016/2017 навчальному році Всеукраїнської дитячо-юнацької військово-патріотичної гри «Джура». На виконання вищезазначеного наказу затверджено план заходів, щодо проведення у навчальних закладах районних, міських та обласного етапів гри.

Вихованню патріотичних почуттів учнівської молоді сприяє й участь у всеукраїнських та міжнародних конкурсах: Всеукраїнському конкурсі шкільних літературних творів та творів образотворчого мистецтва з теми «Безсмертний подвиг українського народу»; Всеукраїнському конкурсі учнівської творчості, присвяченому Шевченківським дням; Міжнародному конкурсі з української мови імені Петра Яцика; Міжнародному мовно-літературному конкурсі учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка, Всеукраїнському конкурсі з квітникарства та ландшафтного дизайну «Квітуча Україна» тощо.

3. Національно-патріотичне виховання учнівської молоді як провідний напрям роботи педагога-організатора у загальноосвітній школі

Становлення учня, як громадянина та патріота, відбувається під час виховання та представляє цілий комплекс заходів, спрямованих на формування людини як особистості. Виховання дітей шкільного віку здійснюється в процесі навчальної та виховної роботи в школі та за її межами, формуючи свідому, активну, корисну для суспільства особистість. Провідна роль у цьому процесі належить педагогу-організатору і класним керівникам.

Ефективність патріотичного виховання в системі виховної роботи класного колективу значною мірою залежить від спрямованості виховного процесу, методів і форм його організації. [6]

Пріоритетну роль доцільно відводити активним методам, застосування яких ґрунтується на демократичному стилі взаємодії, сприяє формуванню критичного мислення, ініціативи й творчості. До таких методів відносять: соціально-проектна діяльність, ситуаційно-рольові ігри, метод відкритої трибуни, соціально-психологічні тренінги, інтелектуальні аукціони, ігри-драматизації, створення проблемних ситуацій та ситуацій успіху, аналіз конфліктів і моделей стилів поведінки.

Однією з форм позаурочної роботи є зустріч з учасниками подій на Сході України. З огляду на ці обставини рекомендується планувати патріотичне виховання молоді, як складову розділу річного плану виховної роботи.

Крім того, під час організації виховного процесу необхідно дотримуватись приписів наказу Міністерства від 07.09.2000 № 439 «Про затвердження Рекомендацій щодо порядку використання державної символіки в навчальних закладах України».

Під час проведення виховних заходів із учнівською молоддю доцільно використовувати навчальні дебати, що є важливим засобом розвитку в учнів критичного мислення та навичок аргументованого висловлювання.

Педагогу-організатору необхідно активізувати діяльність історичних клубів у школах, де учні матимуть можливість глибше ознайомитись зі сторінками нашої історії, відчути самобутність та неповторність культури представників усіх націй, що становлять українську політичну націю.

Необхідно звернути увагу на те, що характер ціннісного ставлення особистості до суспільства та держави змінюється з віком. Тому педагогу-організатору слід ураховувати вікові особливості учнів.

У підлітковому віці виховується духовно осмислений патріотизм, який об'єднує любов до свого народу, нації, Батьківщини з почуттям поваги до інших народів, своїх і чужих прав і свобод.[7]

У старшому шкільному віці пріоритетними рисами ціннісного ставлення до Батьківщини є відповідальність і дієвість. Старшокласники не тільки ідентифікують себе з українським народом, але хочуть жити в Україні, пов'язати з нею свою долю, служити Вітчизні на шляху її становлення як суверенної і незалежної, демократичної, правової і соціальної держави; поважати Конституцію України і виконувати норми законів; дбайливо ставитися до етно-етичної культури народу України; володіти рідною та державною мовами; визнавати пріоритети прав людини, поважати свободу, демократію, справедливість.

Слід зазначити, що базовим інститутом у системі формування патріотизму є сім'я. Саме в ній створюється психологічна основа орієнтації майбутнього громадянина, закладаються перші поняття про «малу Батьківщину». Розповіді й бесіди-спогади про патріотичні справи батьків, міркування над минулим Батьківщини є одночасно й уроками мужності для дітей, і передачею естафети від покоління до покоління, зв'язком часів. У такі хвилини діти почувають себе єдиним цілим, невіддільним від героїчного минулого своїх дідів, батьків і матерів. Подорожуючи по дорогах нашої країни, батьки й діти безпосередньо ознайомлюються з Батьківщиною, її культурою, минулим і сьогоденням, відвідують меморіальні комплекси, які своєю емоційною силою впливу пробуджують у серцях дітей скорботу про полеглих, любов і повагу до старшого покоління, що відстояли для них свободу і незалежність. За правильної позиції батьків такі подорожі можуть зіграти неоціненну роль у патріотичному вихованні дітей.

Виховні справи мають стати поштовхом до подальшої роботи з об'єднання учнів, педагогів, батьків довкола спільної цінності - територіальної цілісності держави, згуртованості суспільства, розв'язання проблем шляхом діалогу, пошуку загальнонаціонального консенсусу.

Будуть змінюватися часи, школа вирішуватиме нові завдання, проте актуальною є і буде одна проблема - виховання громадянина України, який знає і пам'ятає свій рід, мову материнську, цінує минуле і буде гідно творити майбутнє.

4. Методика формування в учнів 5-9 класів ціннісного ставлення до держави і суспільства в позаурочній діяльності

Нині можна констатувати, що за роки незалежності в Україні створено передумови для оновлення змісту й технологій патріотичного виховання, формування гуманістичних цінностей та громадянської позиції підростаючого покоління. У центрі виховного процесу постала особистість дитини.

Тому національно - патріотичне виховання в Магдалинівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів здійснюється на всіх етапах навчання, забезпечує всебічний розвиток, гармонійність і цілісність особистості, розвиток її здібностей та обдарованість, збагачення на цій основі інтелектуального потенціалу учнів , їх духовності і культури, виховання громадянина України, здатного до самостійного мислення, суспільного вибору і діяльності, спрямованої на процвітання України. У школі забезпечено розміщення державної символіки; виконується державний Гімн та підняття державного Прапора перед початком занять та під час проведення різноманітних урочистих зібрань, спортивних змагань, інших масових заходів, є прапор, герб та гімн школи.

З метою збереження та збагачення звичаїв та традицій нашого народу в школі створена кімната-музей «Народна світлиця», в ній представлені зібрані учнями предмети побуту ХІХ-ХХ ст., відображено інтер'єр стародавньої української хати. В цій кімнаті відбуваються учнівські засідання, працюють члени історико - краєзнавчого гуртка «Час згадувати минуле...», проходять години спілкування національно - патріотичного та народознавчого напрямку.

Протягом навчального року в рамках проекту «Хоробрі серця» ми активно співпрацюємо з солдатами, які дислокуються на території Магдалинівської селищної ради. В рамках проекту відбулися : благодійний ярмарок «Ласунчик», акція «Оберіг для солдата», «Гостинці для солдатів», «Теплі речі для солдатів», зібрали одяг, іграшки, канцтовари для дітей, переміщених із зони АТО. На знак вдячності, ми були запрошені на екскурсію до їхнього місця дислокації, де вони розповіли про різні види зброї, її призначення, а в кінці пригостили справжнім солдатським обідом.

До Дня захистника Вітчизни в школі пройшли спортивні змагання з елементами вікторини «Козацькому роду нема переводу»серед учнів 5--7 класів, серед запрошених були наші односельчани , які були беспосередніми учасниками АТО.

В нашому календарі дуже багато пам'ятних дат, які мають трагічний характер. Це «День пам'яті жертв голодомору», «День пам'яті жертв голокосту», «День пам'яті героїв Крут», «Студентська революція на граніті», «Міжнародний день пам'яті в'язнів фашистських таборів».

Для таких подій вже стали традиційними лінійки - реквієми, під час яких ми проводимо хвилину мовчання, запалюємо свічки пам'яті .

Велику роль у національно - патріотичному вихованні відіграє і робота шкільної бібліотеки. Бібліотекарем був проведений конкурс читців поезій українських авторів « Україна моя батьківщина!».

У конкурсі брали участь учні 1 - 4 класів і, незважаючи на свій вік, готувались учасники дуже ретельно. Юні читачі декламували вірші про красу рідного краю, про славне минуле і складне сьогодення нашої землі, вірші - признання в любові до Батьківщини.

Також, в бібліотеці постійно діють викладки літератури: «Україна - єдина країна», «Україна - європейська держава», «Козацька слава», «Могутнє слово Кобзаря». Проведені бібліотечні уроки - «Небесній сотні - наша шана», «Україна єднає всіх», конкурс малюнків до творів Шевченка.

Щороку в школі проходяться заходи приурочені річниці народження Тараса Шевченка. Педагог-організатор та вчителі завжди творчо підходить до цієї роботи, це і урочиста лінійка «Славетне ім'я Кобзаря», виставка стінгазет «Іду з дитинства до Тараса», засідання круглого столу «Свята спадщина українського народу», екскурсія в Будинок культури імені Т.Шевченка, літературні читання «Уклін тобі, Тарасе!», книжкова виставка «Т.Шевченко - гордість української культури», конкурс на кращий літературний твір, присвячений творчості Т.Шевченка.

До Дня української писемності та мови проведено творчі конкурси знавців української мови, інсценізації творів українських авторів, авторські літературні читання. В цьому році учні школи є лауреатами конкурсу районного етапу «Наша земля - Україна», «Поетичний камертон Ліни Костенко: патріотичні леймотиви» . Наші учні є активними учасниками різноманітних заходів, що проводяться у районі; беруть участь у змаганнях; постійно вдосконалюють фізичні якості, володіють прийомами та елементами стройової підготовки.

Досвід роботи нашої школи показує, що тільки тісна співпраця вчителів, учнів , батьків, громадськості, яка проводиться систематично, цілеспрямовано і наполегливо може виховати справжнього громадянина, готового до захисту своєї Вітчизни.

Висновки

На основі отриманих результатів в процесі аналізу питання на тему «Позаурочна діяльність як ефективний засіб формування в учнів 5-9 класів ціннісного ставлення до держави» ми можемо зробити наступні висновки:

Патріотичне виховання учнів в загальноосвітніх закладах є пріоритетним напрямом, визначеним основними нормативно-правовими актами нашої держави (Закон України «Про освіту», Закон України «Про загальну середню освіту», «Національна програма патріотичного виховання громадян, розвитку духовності» та багато інших). Педагогічною спільнотою України розроблено ряд принципово нових концептуальних підходів до національно-патріотичного виховання учнівської молоді. Незважаючи на позитивний результат роботи педагів, формування національно-патріотичної свідомості учнів залишається однією з головних психолого-педагогічних проблем. По-перше, це перехід від старих принципів виховання і навчання до нових принципів і стандартів освіти, напрацьованих світовим досвідом і впроваджених у більшості освітніх систем. Стереотипи, які сформувались у нашій свідомості заважають освітньому прогресу у нашій країні. По-друге, напружена як політична, так і соціально-економічна ситуація в нашій державі. Проте це не повний перелік факторів, які мають негативний вплив на подальшу трансформацію вітчизняної системи освіти.

Ми сміло можемо відзначити, що в освітній системі України формується ефективна система роботи з національно-патріотичного виховання дітей, учнівської та студентської молоді. Значно зріс інтерес держави до виховання патріотів України, сформоване соціальне замовлення на розробку ефективних технологій патріотичного виховання підростаючого покоління.

Чільне місце в систем національно-патріотичного виховання в загальноосвітньому навчальному закладі посідає позаурочна діяльність. Провідну роль в забезпечені досягнення цілей національно-патріотичного виховання учнівської молоді в позаурочний час відіграє злагоджена і компетентна робота педагога-організатора. Серед основних форм позаурочної діяльності з учнями 5-9 класів доцільно педагогу-організатору використовувати лекції та бесіди, семінари, «круглі столи», конференції, уроки пам'яті, години спілкування, екскурсії, молодіжні ігри, флеш-моби, проекти, інформаційні хвилинки тощо.

У будь-якому випадку педагог-організатор має керуватися основними принципами національно-патріотичного виховання, а також, що найголовніше, обрана форма діяльності має відповідати віковим особливостям учнів та сферам їх інтересі. Адже, педагог-організатор зацікавлений не тільки в проведені заходу як виду діяльності, а й прагне посіяти «зерно» в душі кожного учнями, щоб воно «проросло і пустило своє коріння».

Список використаної літератури

1. Забезпечення формування громадянської компетентності у сучасному змісті шкільної освіти. Підсумковий документ робочої групи з розроблення навчальних программ проекту "Громадянська освіта - Україна ” // Історія в школах України. - 2006. - № 8. - С.4-12.

2. Концепція громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності // Педагогічна газета. - 2006. - № 6, - С.35-37.

3. Лесечко А.М. Громадянське виховання в школі: актуальність, проблеми, досвід / Конференція інновацій в управлінні навчальними закладами / Лесечко А.М. - К.: Управління школою, - 2008. - № 22-24. - С.54-60.

4. Орієнтовний зміст виховання в національній школі: методичні рекомендації. - [за ред. Є.І. Коваленко та ін.]. - К.: ІЗМН, 1996. - 136 с.

5. Основні орієнтири виховання учнів 1-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів України / Програма. Міністерство освіти та науки України. - наказ № 1133. - К., 2007. - 68 с.

6. Основні орієнтири виховання учнів 1-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів України. Програма. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2008. - 80с.

7. Позняк С.І. Уявлення школярів про громадянина і формування в них громадянської компетентності / С.І. Позняк // Вісник АПН України. - 2007. - № 4. - С.83-84.

Размещено на Allbest.ru