Методика підготовки і проведення узагальнюючого (підсумкового) уроку при вивченні навчального курсу "Географія материків і океанів 7 клас"
Теоретичні основи підготовки та проведення узагальнюючого уроку в 7 класі ("Географія материків і океанів"). Методика етапу "Узагальнення і систематизація засвоєних знань, умінь і навичок". Основні методи, форми контролю навчальної діяльності учнів.
| Рубрика | Педагогика |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 02.06.2016 |
| Размер файла | 47,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка
Кафедра географії та методики її викладання
Курсова робота
з методики викладання географії
з теми: Методика підготовки і проведення узагальнюючого (підсумкового) уроку при вивченні навчального курсу "Географія материків і океанів 7 клас"
Студентки Ватуйчак Роксолани Іванівни
Керівник: Матвійчук Б.В.
Кам'янець-Подільський - 2016
Зміст
Вступ
1. Теоретичні основи підготовки та проведення узагальнюючого уроку в 7 класі ("Географія материків і океанів")
1.1 Урок як основна форма організації навчання географії в школі
1.2 Основні методи, форми контролю навчальної діяльності учнів
1.3 Методика етапу "Узагальнення і систематизація засвоєних знань, умінь і навичок"
2. Методика підготовки, проведення та аналіз підсумкового уроку в 7 класі
2.1 Загальна характеристика навчальної програми курсу "Географія материків і океанів" 7 клас
2.2 Методика підготовки і проведення підсумкового уроку в 7 класі на тему: "Морські пригоди" (узагальнення знань з теми "Океани")
2.3 Аналіз проведення уроку "Морські пригоди"
Висновки
Список використаних джерел
Вступ
Актуальність дослідження. Процес навчання в школі спрямований на вирішення навчально-виховних завдань, кожне з яких характеризується дидактичною завершеністю. Підсумкові уроки виконують багатопланову функцію. На таких уроках здійснюється перевірка і контроль знань, їх корекція і узагальнення, закріплення й систематизація знань, удосконалення вмінь і навичок. Для проведення підсумкових уроків використовується різноманітна методика. Методи підбираються у співвідношенні з рівнем пізнавальної діяльності кожного учня, класу. Вони дозволяють задовольнити потреби кожного, формувати таку особистість, яка здатна до самостійного здобуття знань та практичного використання їх у житті. До уроків цього типу учнів потрібно готувати: формувати в них уміння узагальнювати матеріал, знаходити в підручнику необхідні для цього факти, навчити орієнтуватись у змісті розділів, формувати висновки своїми словами. Проблема контролю знань і вмінь учнів з географії займає важливе місце в навчально-виховному процесі, оскільки від того, як організований контроль, багато в чому залежать результати навчання і виховання учнів.
Зважаючи на те, що сьогодні вже XXI століття, людство створює велику кількість нових винаходів, тому відповідно науково-технічний прогрес не стоїть на місці. Істотні зміни відбулись і в школі. Зараз з появою нових технічних засобів навчання, вони активно використовуються на уроках. Це спричинено не тільки появою нових пристроїв, але і змінами у навчальній програмі, що призвела до змін в темах або їх ущільнення а також скорочення годин. Урок узагальнення проводять у комп'ютерних класах, оскільки є спеціальні контрольні роботи для учнів зазвичай, це тестовий контроль, який заснований на використанні стандартизованих завдань, що конструюються на навчальному матеріалі й призначаються для оцінки рівня опанування знаннями, уміннями й навичками з географії. Перевірка таких робіт є легкою, адже програма сама підраховує загальну кількість балів. Проводити урок в такій формі є доцільно, тому що, випускників чекає ЗНО, яке також проводиться в тестовій формі.
Мета дослідження - виявити особливості підготовки і проведення уроків в 7 класі ("Географія материків і океанів").
Для досягнення поставленої мети визначено наступні завдання:
– особливості уроку як основної форми організації навчання географії в школі;
– охарактеризувати основні методи, форми контролю навчальної діяльності учнів;
– особливості методики етапу "Узагальнення і систематизація засвоєних знань, умінь і навичок";
– проаналізувати навчальну програму курсу "Географія материків і океанів" 7 клас;
– особливості методики підготовки і проведення підсумкового уроку в 7 класі на тему: "Морські пригоди";
– аналіз проведення уроку;
Об'єктом дослідження є узагальнюючий урок з географії.
Предметом дослідження є методика підготовки і проведення уроків в 7 класі.
1. Теоретичні основи підготовки та проведення узагальнюючого уроку в 7 класі ("Географія материків і океанів")
1.1 Урок як основна форма організації навчання географії в школі
Урок - це цілісний, логічно завершений, обмежений у часі, регламентований обсягом навчального матеріалу основний елемент педагогічного процесу, який забезпечує активну й планомірну навчально-пізнавальну діяльність групи учнів певного віку і рівня підготовки, спрямовану на розв'язання визначених завдань.
За означенням М.І. Махмутова, урок - це динамічна і варіативна форма організації процесу цілеспрямованої взаємодії (діяльності і спілкування) певного складу вчителів і учнів, яка містить у собі зміст, форми, методи і засоби навчання, яка систематично використовується (в однакові відрізки часу) для вирішення завдань освіти, розвитку і виховання в процесі навчання.
Функція уроку як організаційної форми навчання полягає у досягненні завершеної, часткової мети, яка, наприклад, в одному випадку полягає в засвоєнні нового, цілісного змісту, що є частиною більш широкого змісту, а в іншому - в частковому засвоєнні матеріалу, на рівні усвідомленого сприйняття і запам'ятовування (закріплення).
У першому випадку структура уроку як цілісної системи повторюватиме структуру навчання як цілісного процесу, у другому - лише частково відобразить цілісний процес навчання. Це означає, що особливості уроку як організаційної форми навчання обумовлені метою і місцем кожного уроку в цілісній системі навчального процесу і питання про те, чи потрібний організаційний момент і який він має бути за змістом, чи завжди потрібне опитування, чи обов'язково давати домашнє завдання, як краще організувати колективну і групову роботу, як врахувати індивідуальні особливості учнів та інші, з позицій аналізу процесу навчання не є суттєвими. Вони мають значення лише при вирішенні завдань оптимальної організації навчання і питання про структуру та типи уроків.
Розв'язуючи конкретні завдання на кожному окремо взятому відрізку часу навчального процесу, урок є частиною теми, курсу навчального предмету і відповідно займає своє місце в системі навчального предмета, теми програми і вирішує властиві лише йому в даний момент дидактичні завдання. урок географія навчальний
Ієрархію дидактичних завдань уроку можна представити в такому вигляді:
А) освітні завдання - удосконалення змісту освіти, засвоєння знань про Всесвіт і способів діяльності, засвоєння досвіду здійснення типових дій, засвоєння досвіду творчої діяльності, засвоєння системи емоційно-ціннісних відношень.
Б) розвиваючі завдання - розвиток психологічних процесів і стану особистості: уваги (стійкості, інтенсивності, концентрації, довільної і мимовільної, обсягу і розподілу), сприймання (предметності, цілісності, стабільності, винахідливості), мислення (наочно-дійового, образного, теоретичного і практичного, ініціативи, репродуктивної творчості), пам'яті (механічної, оперативної, довільної і мимовільної), відчуттів, уявлень, емоцій, піднесення, індивідуальних особливостей (загальних і спеціальних), волі, вольових якостей; потреб (матеріальних і духовних, інтелектуальних і естетичних відчуттів), формування характеру.
В) виховні завдання - формування системи моральних відношень особистості до світу. Формування ставлення до: а) ідеології і політики (ідейно-політичне виховання); б) суспільства, Батьківщини-України, держави (патріотичне і правове); в) рідного краю, культури, мови (виховання національної самосвідомості); г) людей усього світу (виховання інтернаціоналізму, гуманізму, формування почуття жителя планети Земля, форм планетарного мислення); д) діяльності (громадської, політичної, пізнавальної, праці, формування суспільно-політичної активності, культури навчальної праці, трудове виховання); е) результатів діяльності (економічне виховання); є) мистецтва (естетичне виховання, формування духовних потреб); ж) природи (екологічне виховання); з) самого себе (почуття особистої гідності, самокритичності, самовиховання); и) інших людей (формування колективістської спрямованості особистості, милосердя); і) сексуальної культури (статеве виховання); й) здоров'я (фізичний розвиток, санітарно-гігієнічне виховання).
Організація ефективного навчання географії можлива лише при методично вмілому використанні різноманітних форм організації педагогічного процесу, які позначають його зовнішню сторону і характеризуються здійсненням упорядкованої діяльності вчителя і учнів в установленому режимі. Форми навчання органічно пов'язані з усіма елементами навчального процесу - змістом шкільної географії, методами, засобами навчання. Так, у залежності від змістовної сторони навчального процесу, у різних формах навчання можуть застосовуватися одні й ті ж самі або навпаки різні методи та засоби навчання. Вибір форми навчання визначається цілями навчально-виховного процесу, особливостями змісту курсів шкільної географії, віковими особливостями учнів, місцем і часом проведення навчального заняття. Усі форми організації навчання географії в школі можна поділити на дві організаційні групи - урочні та позаурочні.
У сучасній педагогіці існує велика кількість класифікацій уроків за різними ознаками: за метою організації занять (М. Махмутов), методами навчання (І. Борисов), способами організації навчальної діяльності учнів (Ф. Кирюшкин). Найбільш обґрунтованою й наближеною до реального освітнього процесу, на наш погляд, виступає розподіл уроків за дидактичною метою (В. Онищук). Ця класифікація допомагає чіткіше визначити мету, завдання і структуру кожного уроку.
Типологія уроків за дидактичною метою:
1. Урок-вступ забезпечує уведення учнів у вивчення нового курсу (або великого розділу) географії.
2. Урок засвоєння нових знань вирішує завдання з організації сприйняття й осмислення учнями великого за обсягом і складного за засвоєнням блоку теоретичних знань.
3. Урок засвоєння умінь і навичок орієнтований на забезпечення оволодіння учнями операційної сторони знань. Основною формою навчальної діяльності на цьому уроці є практична робота, на якій завдання спрямовані за засвоєння і закріплення спеціальних умінь і навичок учнів.
4. Урок застосування знань, умінь і навичок спрямовує учнів на творче рішення практичних завдань на основі засвоєних на попередніх уроках знань. На уроці цього типу виконуються великі за обсягом і складні за змістом практичні роботи.
5. Урок узагальнення і систематизації знань вирішує завдання повторення, корекції та більш глибокого осмислення ключових питань за темою навчальної програми, засвоєння причинно-наслідкових зв'язків, основних географічних закономірностей, провідних ідей і теорій на основі широкої систематизації знань.
6. Урок перевірки і корекції знань, умінь і навичок забезпечує контроль за рівнем засвоєння учнями теоретичного матеріалу, сформованості спеціальних умінь та навичок, дозволяють перевірити та при необхідності скорегувати ЗУН учнів за певною темою навчальної програми.
7. Комбінований урок вирішує дидактичні завдання декількох типів уроків. На комбінованому уроці вчитель може перевірити та при необхідності скорегувати попередньо сформовані ЗУН учнів, пояснити новий матеріал, закріпити засвоєний матеріал у процесі виконання практичних завдань, в опорі на наявні знання, виявити загальні ознаки й закономірності аналізованих явищ та процесів.
Структура будь якого типу уроку складається з певної послідовності взаємопов'язаних між собою етапів. Макроструктура уроку доповнюється його мікроструктурою - комплексом методів, прийомів, засобів навчання, які використовує вчитель для організації навчального процесу на уроці з урахуванням мети уроку, змісту навчального матеріалу, вікових особливостей учнів, рівня пізнавальної активності класу. Макро й мікроструктура уроку чітко висвітлюється вчителем у поурочному плані.
За формою проведення уроки географії можуть бути стандартні (традиційні), або нестандартні (інтерактивні), на яких навчання відбувається в процесі активної взаємодії й інтенсивного спілкування учнів.
Таким чином, урок, як цілісна система, яка реалізує освітню, виховну й розвиваючу функцію навчання, є багатогранним і багатоплановим.
1.2 Основні методи, форми контролю навчальної діяльності учнів
Контроль результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів є одним з основних елементів оцінки якості освіти й важливою умовою підвищення ефективності навчально-виховного процесу з географії, бо зворотній зв'язок дозволяє зробити висновки про його успішність. Головними об'єктами контролю в процесі навчання географії є результати, визначені географічною компонентою освітньої галузі "Географія" державного стандарту базової і повної середньої освіти. Контроль виконує в процесі навчання географії наступні функції: прогностичну, діагностичну, розвиваючу, виховну орієнтуючу.
Способи отримання зворотної інформації про результативність процесу навчання та ефективність роботи вчителя називають методами контролю знань, умінь і навичок учнів. Методи контролю допомагають учителеві, на основі отриманої інформації про засвоєння компонентів змісту географічної освіти, здійснити необхідні педагогічні дії, а учням - детальніше й глибше розібратися в навчальному матеріалі.
Методи контролю ЗУН можуть застосовуватися в трьох формах: індивідуальній, груповій і фронтальній. Виділяють наступні методи контролю знань, умінь і навичок учнів: усний контроль, письмовий контроль, графічний контроль, перевірка ЗУН за допомогою практичних завдань, програмований контроль, комбінований контроль, систематичне спостереження за навчально-пізнавальною діяльністю учнів у процесі навчання. Усний контроль забезпечує безпосереднє спілкування вчителя з учнями по питаннях за конкретною тематикою, що висвітлюється на даному уроці. Найчастіше усний контроль на уроках географії представлений фронтальною або індивідуальною бесідою. Фронтальна бесіда дозволяє отримати уявлення про рівень засвоєння ЗУН більшою кількістю учнів, однак слід враховувати, що інформація має досить поверхневий характер. Індивідуальне опитування надає більш повні й точні дані про рівень засвоєння ЗУН конкретним учнем, однак пасивність інших школярів зобов'язує вчителя вирішувати проблему їх зайнятості під час індивідуальної бесіди. Питання під час усного опитування мають охоплювати цільну й значну за обсягом частину теми або розділу певного курсу географії й стимулювати повну й зв'язну відповідь учня. За змістом питання усного опитування можуть бути: репродуктивні, евристичні, проблемні.
З метою оптимізації контролю результатів навчальної діяльності учнів на уроках географії вчитель може використовувати різні технологічні прийоми усного контролю. Виділяють:
* "Тихе опитування" - бесіда з одним або групою учнів відбувається напівпошепки, у той же час клас зайнятий іншою діяльністю (робота з підручником, атласом, контурною картою, письмовий контроль тощо);
* "опитування за ланцюжком" - розповідь одного учня приривається в будь-якому місці й передається іншому жестом вчителя (питання можуть задавати один одному учні й відповідати на них по черзі);
* "показова відповідь" - один учень відповідає біля дошки, демонструючи еталонну відповідь на поставлене питання, інші - слухають;
* "взаємоопитування" - учні опитують один одного за базовими листами (у них мають бути перераховані основні поняття, формулювання, яких повинен знати кожен учень);
* "світлофор" - у кожного учня має бути довга смужка картону з одного боку зеленого, з іншою - червоного кольору; при опитуванні учні піднімають "світлофор" певною стороною, сигналізуючи вчителю про готовність відповідати.
Письмовий контроль вважається об'єктивнішим за усний контроль. Забезпечує комплексну перевірку рівня: засвоєння теоретичних знань і вміння використовувати їх для рішення практичних завдань, проблемних ситуацій, сформованості спеціальних географічних умінь, питанню складати свою відповідь, висловлювати й аргументувати свою точку зору, давати оцінку поставленій проблемі.
При письмовому контролі учень більш зосереджений, він глибше вникає в сутність питання, ретельніше обдумує варіанти відповіді й її логічної побудови. Письмовий контроль привчає до точності, лаконічності, зв'язності висловлювання думок. Письмова перевірка може бути короткочасною (10 хвилин) і тривалою (урок). Ефективність використання цього методу контролю результатів навчальної діяльності учнів з географії залежить від обміркованості вчителем питань і завдань, які повинні не тільки припускати перевірку знання фактичного матеріалу, але й мають бути спрямовані на розкриття сутності географічних об'єктів або явищ, їх закономірностей, на розвиток умінь робити висновки, вирішувати проблемні завдання.
Вчитель повинен стежити, щоб не було перевантаження учнів письмовими роботами, вони повинні бути рівномірно розподілені протягом семестру. У процесі навчання географії вчитель разом з традиційними (контрольна робота, робота за індивідуальними картками) може використовувати й такі прийоми письмового контролю, як:
* "географічний диктант" - письмова робота, яка ведеться в швидкому темпі (працює пам'ять) і полягає в записуванні учнями коротких відповідей на запитання, що диктуються вчителем. Може бути фактологічним, термінологічним (учитель дає визначення поняттю, а учні записують термін, що йому відповідає), понятійним (учитель називає слово або словосполучення, що іменує поняття, а учні записують його визначення);
* "бліц-контроль" - письмова перевірка рівня засвоєння спеціальних географічних умінь (знаходження об'єктів на карті, визначення за координатами об'єкту, переведення різних видів масштабу тощо), проводиться у високому темпі;
* "технологічна перевірка" - письмова перевірка вмінь вирішувати географічні задачі, час строго обмежено, на листку всі розрахунки й хід рішення задачі;
* "взаємоконтроль" - учні складають картки з серією контрольних питань і завдань за матеріалом, що вивчається, а потім обмінюються ними й надають письмові відповіді на запитання;
* "самоперевірка за допомогою картки-інформатора" - учень порівнює з нею свою письмову відповідь і виставляє собі оцінку;
* "вирішення кросвордів" - письмова перевірка знання термінів (до кожного слова надається визначення географічного поняття (в описовій або питальній формі), що вказує на термін- відповідь.
Графічний контроль вимагає надання відповіді у вигляді узагальненої наочної моделі, яка відображає певну сукупність відносин і взаємозв'язків в аналізованому об'єкті або явищі. У процесі графічного контролю використовуються завдання, спрямовані на побудову діаграм, схем, таблиць, виконання малюнків, графічних зображень умов задачі, роботу з контурною картою.
Ефективність методу графічного контролю залежить від правильної постановки завдань перед учнями. Цей метод контролю результатів навчальної діяльності учнів робить засвоєння знань школярами більш свідомим, системним, учить класифікувати географічні об'єкти й явища. Графічна перевірка може виступати як самостійний вид контролю та як елемент усної або письмової перевірки. Контроль результатів навчальної діяльності учнів за допомогою практичних завдань спрямований на перевірку знань, умінь і навичок учнів спостерігати природні процеси, проводити вимірювання за допомогою приладів, практично виявляти властивості й ознаки об'єктів, проводити певні дослідження тощо. Практичні завдання дозволяють не тільки перевірити, а й закріпити вміння й навички.
Тематика практичних завдань може бути різною наприклад, визначення географічних координат об'єктів, напрямів, місця розташування географічних об'єктів на глобусі, карті й плані місцевості, вимірювання відстаней на місцевості, карті й плані, тощо. При застосуванні цього методу, контроль не викликає особливих хвилювань і стимулює інтерес учнів до знань. Програмований контроль може виступати як невід'ємна складова програмованого навчання або як самостійний елемент традиційного уроку. Особливістю цього методу контролю є пред'явлення всім учням стандартних вимог, що забезпечується застосуванням однакових за кількістю й складністю завдань. При програмованому контролі існує можливість процедурну складову покласти на технічні засоби навчання (комп'ютер) та цього виду контролю є об'єктивність і швидкість отримання результатів оцінювання. Однією з найбільш технологічних форм проведення програмованого контролю є тестовий контроль, який заснований на використанні стандартизованих завдань, що конструюються на навчальному матеріалі й призначаються для оцінки рівня опанування знаннями, уміннями й навичками з географії. Тести можуть бути тематичними - проводяться під час або після вивчення теми, і підсумковими - використовуються наприкінці семестру, року. У порівнянні з традиційною контрольною роботою, підсумкові тести дозволяють суттєво збільшити обсяг матеріалу, що перевіряється. Підсумкові тести можуть включати як нові завдання, так і завдання тематичних тестів. Переваги тестової перевірки полягають у тому, що вона дозволяє за короткий термін перевірити ЗУН усіх учнів, забезпечити об'єктивність оцінювання школярів, а статистичний аналіз отриманих даних надає основу для якісної характеристики успішності учнів. Для оцінки ЗУН з географії учнів можна використовувати різні види стандартизованих тестових завдань, основними з яких є:
1. Тести-визначники передбачають вибір правильних відповідей. Завдання можуть бути спрямовані на визначення рівня засвоєння фактологічного матеріалу, номенклатури, географічних уявлень і понять, термінології, виділення основних, типових, загальних ознак об'єктів і явищ, застосування спеціальних географічних умінь. Складність даного виду тестів залежить від кількості вказаних відповідей (дві, три й більше) і від варіантів кількості вибору.
2. Розпізнавальні тести спрямовані на визначення об'єкту. У залежності від способів подачі матеріалу формулювання завдання й варіантів подачі відповідей виділяють: розпізнавання об'єкту за стислою характеристикою з варіантами відповідей, розпізнавання об'єкту за стислою характеристикою, де відповідь учню треба вписати самостійно, визначення об'єкту за списком інших об'єктів з вказанням варіантів відповідей, визначення об'єкту за списком інших об'єктів без варіантів відповідей.
3. Тести-приведення у відповідність варіюються в залежності від співпадання або не співпадання варіантів першої й другої групи.
4. Тести на встановлення правильної послідовності пропонується перелік об'єктів, які слід розташувати в правильному порядку.
5. Тести-класифікатори - формуються у вигляді набору об'єктів, які учень повинен класифікувати за вказаним критерієм або вибрати критерій самостійно.
6. Тести зі знаходження зайвого. Їх різновиди пов'язані з наявністю або відсутністю критеріїв відповіді.
7. Тести зі складною структурою побудови питання містять у собі два завдання. Для того щоб виконати завдання, треба попередньо відповісти на питання.
На сучасному етапі розвитку географічної освіти тестова перевірка знань займає провідні позиції в системі методів контролю й оцінювання результатів навчальної діяльності учнів з географії, але спроби використовувати виключно систему тестування не є доцільними, бо шкільна географічна освіта має завданням не тільки забезпечити усвідомлення учнями теоретичних основ географії, розкрити основні поняття й закономірності, а й сформувати в школярів здатність раціонального поєднання теоретичних знань з уміннями застосовувати їх на практиці, творчо підходити до процесу пізнання довкілля. Тести ж мають формалізовану структуру й увесь набір відповідей у них повинен бути заздалегідь визначений, що виключає перевірку рівня сформованості основ географічного мислення, бо програмувати ми зможемо тільки найстійкіші якості засвоєння знань (повноту, правильність, міцність, точність), а виявити в процесі тестування гнучкість, продуктивність мислення практично неможливо.
Комбінований контроль поєднує в собі елементи різних методів перевірки результатів навчальної діяльності учнів. Прикладом комбінованого контролю є ущільнений опит, у процесі якого декілька учнів працюють за індивідуальними картками, декілька виконують у дошки графічні завдання, інші приймають участь у фронтальній бесіді.
Систематичне спостереження за навчально-пізнавальною діяльністю учнів - метод контролю, який широко використовується вчителями в процесі навчання географії. Спостереження за роботою учнів дозволяє вчителю отримати достатньо повну інформацію про рівень засвоєння учнями компонентів змісту географічної освіти, їх ставлення до навчання, ступінь пізнавальної активності, свідомості школярів, їх уміння самостійно вирішувати різного роду завдання. Результати цих спостережень не фіксуються в офіційних документах, але враховуються вчителем для коригування навчання й своєчасного виявлення неуспішності.
1.3 Методика етапу "Узагальнення і систематизація засвоєних знань, умінь і навичок"
Методика проведення етапів макроструктури уроку
Дидактична ціль етапу - це узагальнення і систематизація результатів попереднього етапу процесу навчання.
Щоб зрозуміти методику організації, спочатку пригадаємо суть процесів, що його складають. Узагальнення є розумовим об'єднанням об'єктів і явищ за істотними ознаками. У дидактиці розрізняють кілька його видів: первинне узагальнення, яке здійснюється під час сприймання та усвідомлення сприйнятого змісту, в результаті чого формується уявлення, поняттєве узагальнення, відбувається у процесі осмислення суті сприйнятих об'єктів і призводить до утворення окремих понять, міжпоняттєве узагальнення, полягає у визначенні загальних та істотних ознак і властивостей понять, що формуються в процесі переходу від менш загальних до більш загальних понять у систему, в розкритті зв'язків і відносин між елементами цієї системи, в розташуванні їх у певному порядку та раціональній послідовності. Узагальнення будь-якого рівня тісно пов'язане з систематизацією.
Систематизація - це розумова діяльність, у процесі якої знання про об'єкти і явища навколишнього світу організовуються в системи, які відображають реально існуючі, природні. Так будь-який природний об'єкт є цілісною системою взаємозв'язаних елементів. Систематизація здійснюється на основі відтворення (актуалізації) знань у необхідній послідовності. Актуалізуються знання двома шляхами. Якщо матеріал складний і виникають труднощі під час його засвоєння, то перевага надається розв'язанню репродуктивних навчально-пізнавальних задач (репродуктивному відтворенню). Це сприяє і закріпленню засвоєних знань. Тоді, коли матеріал добре засвоєний, актуалізація відбувається через розв'язання продуктивних навчально-пізнавальних задач, тобто через застосування знань. Наслідки систематизації матеріалізуються у вигляді заповнення текстових таблиць, виконання схематичних малюнків, побудови образно-символічних схем, складання планів з участю учнів тощо. Перелічені прийоми можуть застосовуватися під час засвоєння як опора для осмислення, запам'ятовування, а потім систематизації і узагальнення.
Методика проведення етапів мікроструктури уроку
Уроки узагальнення і систематизації знань проводяться після вивчення основних розділів програми. На уроках цього типу закріплюються знання про об'єкти, явища або процеси, узагальнюються окремі факти і формуються відповідні поняття, розкриваються причинно-наслідкові зв'язки.
Структура уроку:
1. Мотивація навчальної діяльності учнів.
2. Повідомлення теми і завдань уроку.
3. Повторення й узагальнення окремих фактів, явищ, процесів, групування їх за окремими ознаками, виявлення в них доступних внутрішніх сутностей, розкриття причинно-наслідкових зв'язків. На цьому етапі найбільш ефективною може бути бесіда з демонструванням наочних посібників, натуральних об'єктів, узагальнюючих кінофільмів, діафільмів, діапозитивів. Важливе значення має поєднання реальних зображень, натуральних і схематичних малюнків на дошці та в зошитах, а також застосування невеликих за об'ємом і простих за виконанням дослідів.
4. Узагальнення уявлень, понять, засвоєних протягом певного часу,
приведення їх у відповідну систему. Здійснюється ця робота найчастіше узагальнюючою бесідою (але слід уникати простого відтворення набутих раніше знань), заповненням таблиць, побудовою схем. Одним із важливіших засобів узагальнення і систематизації є самостійна робота учнів з підручником за попередньо визначеними завданнями учителя, застосування порівняння та ін.
5. Підсумки уроку і завдання додому. Цей етап стосується не тільки результатів оволодіння змістом теми уроку, а й оцінки діяльності класу чи окремих учнів.
2. Методика підготовки, проведення та аналіз підсумкового уроку в 7 класі
2.1 Загальна характеристика навчальної програми курсу "Географія материків і океанів" 7 клас
Навчальна програма 7 класу розрахована на 70 години (2 години на тиждень). У курсі "Географія материків і океанів" основну увагу зосереджено на вивченні фізико-географічних умов материків і океанів як цілісних природних систем. Одночасно розширюються знання про географічну оболонку та її компоненти. Зміст курсу створює необхідну основу для розуміння учнями ролі географічної оболонки в житті людей і впливу суспільства на природні умови.
Вивчення "Географії материків і океанів" є важливим етапом у формуванні регіональних уявлень про сучасний стан природи Землі як середовища життя людини, а також у розумінні елементарних зв'язків між компонентами природи, між природою і людиною. Учні отримують знання про просторову неоднорідність природи материків і океанів
У новій програмі посилено українознавчу спрямованість курсу 7-го класу, тобто вивчення територій та об'єктів здійснюється з урахуванням їх зв'язків з Україною, із сучасними пріоритетами нашої держави, що значно розширює загальнокультурну компетентність учнів.
Одним із головних завдань курсу "Географії материків і океанів" є розширення уявлень про природні закономірності на основі роботи з різними за змістом і масштабом картами, вміння складати описи природи різних територій та ін.
Програма передбачає виконання 12 практичних робіт, які проводяться з використанням атласу, контурних карт та підручника в класі. Саме цим практична частина курсу географії в 7-му класі істотно відрізняється від початкового курсу географії. Під час вивчення географії материків і океанів учні працюють з картами: фізичною, часових поясів, будови земної кори, кліматичною, ґрунтів, природних зон, політичною, комплексною. Самостійне використання кожної з названих тематичних карт неможливе без виконання низки завдань і вправ. Для якісного виконання практичних робіт учні мають оволодіти прийомами, які в сукупності й складають уміння читати різні види карт та працювати з ними. Розвиток у семикласників вміння аналізувати карти та використовувати їх як джерела різноманітної інформації сприятиме формуванню інформаційної компетенції. Вміння працювати з різними за змістом картами є одним з найважливіших показників якості підготовки учнів у цьому курсі географії.
При вивченні вступної частини курсу учень повинен називати які є джерела географічних знань, методи географічних досліджень, що вивчає "Географія материків і океанів"; вміти пояснити найголовніші географічні закономірності (змiну часу, поширення стійких та рухомих ділянок земної кори і відповідних їм форм рельєфу, особливості типів клімату Землі, закономірностей поширення географічних поясів і природних зон). Учень має показувати на карті: материки, частини світу і океани; правильно аналізувати: тематичні географічні карти; вміти визначати: місцевий і поясний час; а також формулювати свою думку щодо, значення карт для людини.
В даному розділі передбачається виконання таких практичних робіт з тематичними картами. Повинен бути аналіз тематичних карт (часових поясів, будови земної кори, кліматичних поясів і областей, географічних поясів і природних зон) з метою виявлення основних географічних закономірностей.
При вивченні розділу І. "Океани" учень повинен називати етапи дослідження океанів та океанії, характерні риси природи; вміло наводить приклади: форм рельєфу дна, течій, представників органічного світу; може пояснити: властивості водних мас та морські течії, особливості рельєфу дна та характерні риси клімату океанів; може визначати: своєрідність органічного світу, багатства океану; з легкістю виділяє: основні джерела й шляхи забруднення океанічних вод; порівнює: властивості водних мас різних частин океанів, робить висновки: про вплив океанів на природу материків. Учень показує на карті моря, океани, затоки, протоки, підводні хребти, течії, острови.
В даному розділі клас повинен виконати такі практичні роботи: нанесення на контурну карту географічної номенклатури Світового океану. Складання комплексної порівняльної характеристики двох океанів (за вибором).
При вивченні розділу II. "Материки" учень називає: основні етапи дослідження материка, характерні риси географічного положення та природи наводить приклади: форм рельєфу, кліматичних поясів, внутрішніх вод, ґрунтів, рослинного та тваринного світу; може пояснити: особливості географічного положення материків, головні форми рельєфу і корисні копалини, особливості клімату і розміщення кліматичних поясів на материку; може порівняти природні зони; вміє характеризувати: загальні риси населення, особливості розвитку найбільших держав материка, основні екологічні проблеми материка; визначає: географічні координати; показує на карті: об'єкти географічної номенклатури (миси, моря, затоки, протоки, острови, півострови, гори, вулкани, нагір'я, плоскогір'я, річки, озера, водоспади, пустелі, напівпустелі).
При вивченні даного розділу в навчальному плані є така тематика практичних робіт, в темі 1. "Африка" є такі роботи - визначення географічних координат крайніх точок Африки. Позначення на контурній карті назв основних географічних об'єктів материка. (Аналогічна робота виконується під час вивчення всіх материків.). Складання порівняльної характеристики двох природних зон Африки (за вибором). В темах "Австралія", "Південна Америка", "Антарктида" практичною роботою є нанесення географічних об'єктів на контурну карту материка. В темі 5. "Північна Америка" практичною роботою передбачається складання комплексної характеристики однієї з річок материка (за типовим планом). А в темі 6. "Євразія" практичною роботою є виявлення відмінностей кліматичних областей помірного поясу на основі аналізу кліматичних карт і діаграм.
При вивченні розділу ІІІ. "Земля - наш спільний дім", учень називає: сучасні проблеми взаємодії суспільства і природи, основні типи природоохоронних територій, проводить класифікацію природних ресурсів; наводить приклади: раціонального і нераціонального природокористування, змін природних комплексів під впливом людини; основних видів забруднення навколишнього середовища, міжнародних організацій з охорони природи; характеризує різні види забруднення природи, екологічні проблеми материків і океанів та можливі шляхи їх вирішення; учень показує на карті: природоохоронні території, райони екологічного лиха; вміє порівняти: рівень забруднення навколишнього середовища в різних регіонах Землі; також оцінює: значення міжнародного співробітництва у вирішенні проблем взаємодії природи і суспільства. В цьому розділі в темі 2 "Екологічні проблеми материків і океанів" потрібно виконати таку практичну роботу, визначення основних видів забруднення навколишнього середовища та встановлення джерел їх надходження.
2.2 Методика підготовки і проведення підсумкового уроку в 7 класі на тему: "Морські пригоди" (узагальнення знань з теми "Океани")
Метою даного уроку є узагальнити і систематизувати знання учнів про Світовий океан, про процеси, які відбуваються в ньому, розвивати логічне мислення та формувати комунікативні здібності учнів, перевірити вміння використовувати свої знання в нестандартних ситуаціях, сприяти екологічному вихованню учнів, оцінюючи вплив людської діяльності на природу Світового океану, сприяти вихованню в учнів інтересу до предмета.
Обладнання яке було необхідне для уроку: фізична карта світу, атласи. Тип уроку - узагальнення знань, умінь і навичок. Урок було проведено у формі - подорожі, тема "Морські пригоди". Напередодні клас було поділено на дві команди їх було розподілено з врахуванням їх рівню успішності. Команди призначили капітанів і штурманів, придумали назви команд. Основна частина уроку була проведена у формі подорожі. Першим конкурсом є, конкурс картографів у конкурсі беруть участь по два учні з команди. За кожну правильну відповідь - 1 бал. Питання задає вчитель.
Питання обом командам:
1. Як називалися середньовічні морські карти?
2. За відомими географічними координатами прокласти маршрут нашої подорожі (на контурній карті світу):
Точка 1. 36°пн.ш., 6°зх.д.;
Точка 2. 33°пн.ш., 17°зх.д.;
Всього точок є 10 в кожній із цих точок учнів чекатимуть випробування, які потрібно подолати. І допоможуть їм в цьому знання про океани.
Отже, із корабель із точки 1 (36°пн.ш., 6°зх.д. - Гібралтарська протока) взяв курс на південний захід до точки 2 (33°пн.ш., 17°зх.д. - о-ви Мадейра), де на капітанів чекає перше випробування.
Далі проводиться конкурс капітанів - від кожної команди виходять капітани, за перше питання за правильну відповідь дається 1 бал), за друге питання від 0 до 3 балів, чим більше учні зможуть назвати морів тим і вищий бал, учні відповідають на наступні запитання, (називають по черзі).
Питання капітанам:
1) Назвіть кольорові моря?
2) Назвіть країни, що мають однойменні моря?
Ми на острові з координатами 1°пн.ш.,29°зх.д. (точка 3).
Це за острів Сан-Паулу. Щоб вирушити далі, ми повинні впевнитися, що в нас хороші штурмани. Штурман повинен добре знати карту.
Завдання в конкурсі штурманів спрямовані на знання номенклатури карти:
І команда
Середземне море, Аравійська затока і т.д.
ІІ команда
Баренцове море, протока Дрейка і т.д.
Вчитель задає питання учням.
В якому океані ми знаходимося? (Атлантичному)
Вздовж берегів якого материка пропливаємо? (Південної Америки)
Який об'єкт знаходить в точці 4 з координатами 54°пд.ш., 70°зх.д.? (Магелланова протока)
Щоб продовжити подорож по Тихому океану, члени команд повинні виконати правильно географічний диктант.
Географічний диктант: продовжити речення:
1. Детальний опис моря називається… ?
2. Скільки океанів на Землі …?
Вчитель.
Наша морська подорож триває. Найцікавіша пригода чекає нас на островах з координатами 20°пд.ш., 140°зх.д. (точка 5).
Запитання до учнів:
Що це за острови? (о-ви Туамоту)
Якого вони походження? (коралового)
Отже, ми на островах Океанії. Що таке Океанія?
Вчитель.
Настав час гри.
Гра "незвичайна квітка" - у грі беруть участь капітани. Вони по черзі зривають пелюстки, зачитують запитання. Команда отримує 30 секунд на обдумування.
Завдання 1. Помори, що здавна жили на узбережжі Білого моря, поважно говорили: "А океан - батюшка дихає. Двічі дихне, двічі видихне, і доба мине". Що мали на увазі помори, чим спричинене "дихання океану"?
Завдання 2. Про це природне явище американський вчений М.Ф. Морі писав: "В океані є річка. Вона не пересихає і в найсильніші посухи, і не виходить з берегів навіть за найбільшої повені. Її береги та ложе з холодної води, а бистрина - з теплої". Що ви знаєте про це явище?
Після успішного подолання і цієї перешкоди, вирушаємо далі на північний захід по теплих водах Тихого океану в точку 6 на цих островах загинув Фернан Магеллан під час першої кругосвітньої подорожі. Назвіть їх (Філіппінські о-ви).
Наступний конкурс пляшкова пошта - кожна команда отримує пляшку з листом, в якому вказані географічні координати потерпілих мореплавців і сигнал SOS. Наступна наша зупинка в точці 7. Учні визначають по карті, що знаходить в цій точці (о. Тімор)
Розповідь Мюнхаузена - команди отримують "Розповідь Мюнхаузена", уважно читають та знаходять помилки.
Наша восьма зупинка відбудеться в точці 8 (мис Аґульяс).
Конкурс най-, най-, вчитель зачитує питання учням про найбільші об'єкти природи
1. Найменше море?
2. Найдовша протока?
Обігнувши Африку, повертаємося у вихідну точку нашої морської мандрівки.
Протягом усієї подорожі в обох командах працювали вчені-екологи, які вивчали сучасне становище Світового океану, аналізували додатки 1 і 2. Додатки були подані перед уроком.
В кінці були підведені підсумки уроку, учні задають питання, кожен може висловити свої враження від уроку. Потім разом з класом має бути підраховано бали, визначення переможця подорожі та домашнє завдання повторити тему "Океани". Скласти кросворд по темі.
Джерела які були використані для складання конспекту: Капіруліна С.Л. Усі уроки географії 7 клас. Клименко В.Г. За сторінками шкільного підручника географії, хрестоматія 7 клас. Корнєєв В.П. "На допомогу вчителю". Географія материків і океанів, посібник для вчителя. Методичний комп'ютерний посібник "Електронний конструктор уроку". Географія.6, 7, 8, 9, 10 клас.
2.3 Аналіз проведення уроку "Морські пригоди"
Урок було проведено у 7 класі в Кам'янець-Подільській ЗОШ I-III ступенів №2 імені Т.Г. Шевченка на тему: Морські пригоди. Мета уроку відповідає педагогічним вимогам. Були підведені підсумки до розділу II "Океани" а саме: процеси, які відбуваються в ньому, розвиток всіх психічних процесів учня (логічне мислення, комунікативні здібності), вміння використовувати свої знання в нестандартних ситуаціях, екологічне виховання учнів, та виховати в учнів інтерес до предмета. Структура узагальнюючого уроку включає наступні етапи: організаційний момент, мотивація навчальної діяльності, домашнє завдання та підсумок уроку. В кінці уроку було запропоновано проблемне питання - що ви особисто повинні зробити, щоб води Світового океану не піддавались забрудненню? Це питання є доречним, оскільки воно стосується теми уроку.
Протягом уроку було проведено конкурси так, щоб учні раціонально запам'ятовували і відтворювали інформацію, вміли створювати в уяві певні об'єкти і явища природи, розвивали вміння щодо того як правильно користуватись підручниками, атласами, географічними картами. Було докладено значні зусилля на необхідність теми уроку в курсі вивчення географії, і для кожного учня особисто, спонукання до зацікавленості предметним змістом і його засвоєнням, було використано необхідні засоби для активізації навчальної діяльності учнів. Дана тема виховує в класу інтерес до предмета та екологічне виховання учнів. Контроль та оцінювання знань, умінь і навичок учнів було проведено у вигляді групового опитування. Клас був підготовлений до уроку, учні готові були працювати з вчителем, кожний етап мав логічний взаємозв'язок, всі конкурси були проведенні, оскільки був раціонально використаний час. Результатом проведення такого типу уроку було те, що по-перше в класі панувала позитивна атмосфера, що вже є значним плюсом у навчальному процесі, діти були активними на уроці, конкурси були складені так щоб всі могли брати участь, була активна взаємодія вчителя з учнями. Проводити такий тип уроку у 7 класі доцільно, оскільки потрібно урізноманітнювати методи проведення узагальнюючих уроків, і проведення такого типу уроку є цікавим для дітей. Недоліком є те, що постійно таку методику використовувати не можна, оскільки це гра, і можливо у деяких дітей є набагато вищий рівень знань, і вони не можуть себе проявити на високому рівні, при проведенні такого уроку. Такі уроки можна проводити тільки періодично. І ще одним мінусом є те, що матеріалу є значна кількість і зазвичай при проведенні гри не повністю повторюється все що учні вивчали по темі, деякі деталі і особливості того чи іншого явища, процесу пропускаються. Щодо оцінювання учнів, то значно краще коли вчитель знає рівень знань кожного учня, тому для практикантів оцінювання при проведенні такого уроку є складним. Такий тип уроку варто використовувати, проте потрібно вдосконалювати і корегувати такий метод, оскільки вчитель має викласти навчальний матеріал так, щоб діти вміли володіли ним і могли його використати на практиці.
Висновки
Провівши аналіз літературних джерел по темі, та визначивши особливості методики підготовки і проведення підсумкового уроку, ми можемо сформувати ряд узагальнюючих висновків:
1. Урок - це цілісний, логічно завершений, обмежений у часі, регламентований обсягом навчального матеріалу основний елемент педагогічного процесу, який забезпечує активну й планомірну навчально-пізнавальну діяльність групи учнів певного віку і рівня підготовки, спрямовану на розв'язання визначених завдань. Структура будь-якого типу уроку складається з певної послідовності взаємопов'язаних між собою етапів, макроструктура уроку доповнюється його мікроструктурою.
2. Охарактеризували основні методи, форми контролю навчальної діяльності учнів, і виявили що, контроль результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів є одним з основних елементів оцінки якості освіти й важливою умовою підвищення ефективності навчально-виховного процесу з географії, бо зворотній зв'язок дозволяє зробити висновки про його успішність. Методи контролю ЗУН можуть застосовуватися в трьох формах: індивідуальній, груповій і фронтальній. Виділяють наступні методи контролю знань, умінь і навичок учнів: усний контроль, письмовий контроль, графічний контроль, перевірка ЗУН за допомогою практичних завдань, програмований контроль, комбінований контроль, систематичне спостереження за навчально-пізнавальною діяльністю учнів у процесі навчання.
3. Проаналізували методику проведення етапів макроструктури уроку і виявили що, дидактична ціль етапу - це узагальнення і систематизація результатів попереднього етапу процесу навчання. Узагальнення є розумовим об'єднанням об'єктів і явищ за істотними ознаками. Систематизація - це розумова діяльність, у процесі якої знання про об'єкти і явища навколишнього світу організовуються в системи, які відображають реально існуючі, природні. Узагальнення будь - якого рівня тісно пов'язане з систематизацією. Мікроструктура уроку включає такі етапи: мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми і завдань уроку, повторення й узагальнення окремих фактів, явищ, процесів, узагальнення уявлень, понять, засвоєних протягом певного часу, підсумки уроку і завдання додому.
4. Проаналізували навчальну програму курсу "Географія материків і океанів" 7 клас, і дізнались, що програма розрахована на 70 години (2 години на тиждень). Одним із головних завдань курсу "Географії материків і океанів" є розширення уявлень про природні закономірності на основі роботи з різними за змістом і масштабом картами, вміння складати описи природи різних територій та ін. Програма передбачає вивчення таких розділів, перший розділ - вступ, другий - океани, третій - материки, четвертий - земля наш спільний дім та виконання 12 практичних робіт, які проводяться з використанням атласу, контурних карт та підручника в класі.
5. Проаналізували особливості методики підготовки і проведення підсумкового уроку в 7 класі на тему: "Морські пригоди". Метою даного уроку є узагальнити і систематизувати знання учнів про Світовий океан, про процеси, які відбуваються в ньому, перевірити вміння використовувати свої знання в нестандартних ситуаціях. Урок було проведено у формі подорожі. Напередодні клас було поділено на дві команди їх було розподілено з врахуванням їх рівню успішності. Команди призначили капітанів і штурманів, придумали назви команд. Було проведено такі конкурси - картографів, капітанів, штурманів, пляшкова пошта, най- най-розповідь Мюнхаузена, гра-незвичайна квітка, та використання методу географічний диктант.
6. Проаналізували урок за схемою, яка видається студентам при проходженні педагогічної практики.
Список використаних джерел
1. Вишневський О.Л. Теоретичні основи педагогіки: Курс лекцій / О.Л. Вишневський, О.М. Кобрій, М.М. Чепіль. - Дрогобич: Відродження, 2001. - 268 с.
2. Волкова Н.П. Педагогіка: Посібник для студентів вищих навчальних закладів / Н.П. Волкова. - К: Академія, 2001. - 576 с.
3. Даринский А.В. Урок географии в средней школе / А.В. Даринский. - М: Просвещение, 1984. - 144 с.
4. Державний стандарт базової і повної середньої освіти (витяг) // Географія. - 2004. - № 3 (7). - [Внесок 1] - С. 1-8.
5. Душина И.В. Методика преподавания географии / И.В. Душина, Г.А. Понурова. - М: Просвещение, 1996. - 192 с.
6. Зайченко І. Ф. Педагогіка. Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних навчальних закладів / І. Ф. Зайченко. - Чернігів, 2002. - 528 с.
7. Калініна М. І. До питання про систематизацію знань учнів / М. І. Калініна. - М: Просвещение, 2004.
8. Коберник С.Г. Дидактичний комплекс до вивчення шкільного курсу / С.Г. Коберник. - Харків: Ранок, 2013. - 216 с.
9. Кобернік С.Г. Методика викладання географії в школі / С.Г. Кобернік. - К: Стафед - 2, 2000. - 320 с.
10. Коринская В.А. География материков и океанов. 7 кл / В.А. Коринская. - М: Дрофа, 2000. - 128 с.
11. Корнєєв В.П. "На допомогу вчителю". Географія материків і океанів.7 клас. Посібник для вчителя. / В.П. Корнєєв. - Харків: Ранок, 2002.
12. Онищук В.А. Типы, структура и методика урока в школе / В.А. Онищук. - К, 1986. - 184 с.
13. Петровський Є. І. Перевірка і оцінка знань учнів / Є. І. Петровський. - М, 2005.
14. Скаткина М.Н. Якість знань учнів та шляхи його вдосконалення / М.Н. Скаткина, М.М. Краєвський. - М: Педагогіка, 2003.
15. Скуратович О.Я. Шляхи підвищення ефективності уроку географії / О.Я. Скуратович., 1996. - 96 с.
16. Стадник О.Г. Готуємось до уроків географії. 7 клас. / О.Г. Стадник., 2008.
17. Топузов О.М. Проблемне навчання географії в школі: теорія і практика / О.М. Топузов. - К: Фенікс, 2007. - 304 с.
18. Трегубенко О.М. Методика викладання географії/ о.м. Трегубенко. - Л: Видавництво Державного закладу "Луганський національний університет імені Тараса Шевченка", 2013.
19. Утеева Р.А. Групова робота як одна з форм діяльності учнів на уроці / Р.А. Утеева. - М, 2005.
20. Фіцула М.М. . Педагогіка: Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти / М.М. Фіцула. - К: Академія, 2000. - 554 с.
Подобные документы
Сутність і значення використання ігрових технологій в процесі вивчення географії. Ігрова діяльність на різних етапах уроку. Уроки з курсу "Загальна географія" (6 клас), "Географія материків і океанів" (7 клас), "Фізична географія України" (8 клас).
курсовая работа [51,3 K], добавлен 09.10.2014Положення теорії трудової підготовки, зміст первинних знань, умінь та навичок, принципи дидактики. Організація навчального процесу, методи здійснення трудової підготовки, вимоги до обладнання робочих місць. Планування та проведення занять у майстернях.
учебное пособие [133,6 K], добавлен 16.10.2010Класифікація форм організації навчання. Методика проведення уроку систематизації знань при вивченні розділу "Текстовий процесор Word". План-конспект уроку узагальнення і систематизації знань при вивченні теми "Інформатика та комп’ютерна техніка".
курсовая работа [57,1 K], добавлен 06.04.2016Мета, методи проведення та обладнання уроку з теми "Основи овочівництва". Мотивація навчальної діяльності учнів, сприймання і усвідомлення нового матеріалу, розробка структури уроку та домашнього завдання, форми контролю засвоєння та знань учнів.
разработка урока [25,4 K], добавлен 11.07.2011Урок - основна форма навчання географії. Типи і структура уроків. Вивчення нового матеріалу, вдосконалення знань, контроль і корекція навичок. Основні вимоги до змісту. Методика проведення етапів макроструктури уроку. Організація самостійної роботи учнів.
курсовая работа [46,1 K], добавлен 13.04.2013Проблема застосування наочних засобів у методиці навчання географії. Картографічні посібники у системі навчання, наочність у підручнику. Навчальні моделі у системі наочних засобів. Застосування навчального моделювання у процесі вивчення материків.
магистерская работа [1,8 M], добавлен 21.09.2011Проведення підсумкового контролю знань з менеджменту з метою оцінки результатів навчання на певному освітньому (кваліфікаційному) рівні. Основні види та форми проведення контролю. Організація та методика відбору інформації про навчальний предмет.
контрольная работа [37,5 K], добавлен 18.02.2011Характеристика Старокостянтинівської ЗОШ I-III ступенів №6. Аналіз уроку з дисципліни "Економічна та соціальна географія світу". Організація та проведення позакласного заняття та виховного заходу у 11 класі. Психолого-педагогічна характеристика учня.
отчет по практике [86,0 K], добавлен 11.09.2012Визначення і розкриття сутності поняття знань, умінь і навичок. Характеристика рівнів засвоєння навчальної інформації (по В.П. Беспалько). Методи навчання та їх види. Роль і функції перевірки знань, умінь і навичок учнів з математики у початкових класах.
курсовая работа [431,5 K], добавлен 03.03.2016Теоретичні основи ознайомлення першокласників з природою, основні завдання вчителів та методи їх реалізації. Організація та послідовність спостережень у 1 класі як основний метод накопичення конкретних знань. Методика проведення уроків "Я і Україна".
курсовая работа [221,6 K], добавлен 14.07.2009
