Методика застосування інтерактивних методів під час вивчення математики в 5-6 класах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Методика застосування інтерактивних методів під час вивчення математики в 5-6 класах

Вступ

Сьогодні освіта України переживає процес „перезавантаження”: вводяться нові Державні освітні стандарти, оновлені програми, підручники. Реальність стрімко змінюється: суспільство інформатизується. Україна дедалі більше інтегрується у світовий простір. Держстандарти і навчальні програми мають відповідати вимогам часу, найновішим досягненням науки, технологій, педагогічної думки, новому освітньому змісту. З 1 вересня 2012 року впроваджено новий Державний стандарт початкової загальноосвітньої освіти. Створено нові навчальні програми для учнів 5-9 класів. Сутність змін пов'язана з необхідністю впроваджувати компетентністно спрямовану освіту. Реалізувати завдання, виголошені в стандартах, можна за умови, якщо навчальний процес буде „спрямовано на розвиток активності, самостійності, творчих можливостей кожного школяра, оскільки суспільство потребує особистостей, здатних свідомо діяти, приймати власні рішення, швидко адаптуватися до змін”. Вивчення математики має сприяти формуванню в учнів загально навчальних умінь, культури мовлення, чіткості й точності думок, критичного мислення, здатності відчувати красу ідей, методу розв'язання задач або проблем, таких людських якостей, як наполегливість, сила волі, здатність переборювати труднощі, чесність, працелюбство та інші. Мета навчання математики - всебічний розвиток дитини. [1]

Одним з основних завдань навчання математики є інтелектуальний розвиток дитини, а саме розвиток логічного і просторового мислення, інформаційної та графічної культури, пам'яті, уваги, інтуїції тощо. Уроки математики в школі повинні сприяти засвоєнню учнями глибоких і міцних знань, формуванню навичок застосовувати їх у повсякденному житті та на практиці.

Таким чином передбачається постійне залучення учнів до різних видів навчально-пізнавальної діяльності та практичної спрямованості. Саме тому сучасний вчитель повинен намагатися будувати навчальний процес таким чином, щоб розвинути в учнів пізнавальний інтерес та домогтися того, щоб на уроках математики не було пасивних спостерігачів, а кожний учень виступав активним, зацікавленим, наділеним свідомою мотивацією, його учасником. Досягти цього можна, використовуючи такі методи навчання, які стимулюють пізнавальну активність та самостійність учнів. Певним різновидом такого активного навчання можна вважати інтерактивне, суть якого полягає у створенні таких умов, за яких кожен учень залучений до навчального процесу та здатний відчувати свою успішність, інтелектуальну спроможність та значимість. Навчальний процес відбувається за умови постійної активної взаємодії учнів (колективної, групової). Це навчання в співпраці, де учень і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб'єктами навчання.

Мета роботи - дослідження інтерактивного навчання в сучасній школі та створення методики застосування інтерактивних методів навчання на уроках математики в 5-6 класах.

Для досягнення поставленої мети необхідно виконати наступні завдання:

- проаналізувати наукову літературу з даної теми;

- дати загальну характеристику інтерактивного навчання;

- розглянути основні види інтерактивних методів, що найчастіше використовуються на уроках;

- сформулювати вимоги для використання інтерактивних методів під час вивчення математики;

- навести приклади використання інтерактивного навчання математики в 5-6 класах.

Об'єктом дослідження є інтерактивне навчання.

Предмет дослідження - вплив інтерактивних методів навчання на пізнавальну активність та успішність учнів під час вивчення математики в 5-6 класах.

1. Аналіз наукової літератури

інтерактивний навчання математика

Інтерактивні методи навчання частково використовувались ще на початку минулого століття й були поширені в педагогіці та практиці ще у 20-ті роки - за часів масштабного реформування шкільної освіти.

Застосовувані в той час лабораторно-бригадний та проектний методи, робота в парах змінного складу, екскурсії були передовим словом у світовій педагогіці. Подальшу розробку інтерактивних методів можна знайти в працях В. Сухомлинського, у творчості вчителів-новаторів 1970-1980-х років.

В останні роки питанню активних методів навчання почали приділяти достатньо багато уваги. Таким чином інноваційні методи навчання досліджували: Іова В.Ю., Красномовець Л.В., Кушнір В.А., Кушнір Г.А., Ріжняк Р.Я.

Інтерактивне навчання досліджене в роботах Сиротинка Г.О., Пометун О.І., Пироженко Л.В., Комар О.А., Маркової І.С., Тополі Л.В. та інших. Багато робіт присвячено використанню інтерактивних методів навчання на уроках математики вищої та старшої школи, наприклад, Лосєва Н. М. „Активні методи навчання в курсі аналітичної геометрії”. Деякі досліджували методику їх застосування в початковій школі, наприклад, Фадєєва Т.О. Є роботи, в яких розглядаються особливості інтерактивних методів під час вивчення алгебри та геометрії основної школи. Методика ж використання інтерактивних методів під час вивчення математики в 5-6 класах, досліджена не достатньо, хоча, саме цей етап вивчення математики є дуже відповідальним та важливим, є запорукою успішності подальшого занурення в країну математичних знань та виступає важливою сходинкою від початкової математичної освіти до вивчення алгебри, геометрії, та згодом і всієї вищої математики.

2. Інтерактивне навчання математики

„Інтерактивний” (від англ. inter - взаємний, act- діяти) означає здатний взаємодіяти в процесі бесіди, діалогу.

Інтерактивні методи навчання здатні формувати в учнів позитивне ставлення до процесу здобуття математичних знань, почуття обов'язку й відповідальності, створювати на уроках ситуації захвату від навчального матеріалу та впливати на мотивацію навчання через емоційний стан учнів.

У 80-х роках минулого століття Національним тренінговим центром у СІЛА (штат Марі ленд) були проведені дослідження з використання інтерактивних технологій у галузі освіти. Дані досліджень засвідчують, що інтерактивні методи ведуть до збільшення відсотка засвоєння отриманої інформації, бо впливають не лише на свідомість учасників, а й на їх почуття, волю (дії, практику). Результати цих досліджень відображено в таблиці.

Таблиця 2.1

Метод викладу нової інформації	Відсоток засвоєння отриманої інформації
Пасивні методи	Лекція	5 %
	Читання	10 %
Активні методи	Відео/аудіо матеріали	20 %
	Демонстрація	30 %
	Дискусійні групи	50 %
	Практика	75 %

Як бачимо, найменших результатів можна досягти пасивними методами, а найбільших - інтерактивними (див. табл.). [3]

Призначення інтерактивних методів - стимуляція природної активності учнів: розумової, емоційної, соціальної, фізичної. Розумова активність полягає в інтенсивності мислення, генеруванні ідей, висловлюванні припущень, творчій уяві, зосередженості, увазі, спостережливості тощо. Емоційна - в переживанні, напрузі, вболіванні за спільну справу. Соціальна - в виконанні певних ролей, обміні думками та судженнями, спілкуванні. Фізична - в рухливості та практичній діяльності.

Покращення результатів навчання та підвищення його ефективності серед учнів досягається під впливом багатьох факторів, серед яких:

- зацікавленість самим процесом (формою, процедурою);

- ігровий характер;

- освоєння усіх рівнів пізнання;

- можливість засвоїти 90 % інформації (на відміну від 20 % засвоєної інформації під час лекції);

- можливість зменшити на 30-50 % часу на засвоєння інформації;

- залучення до участі в дії всіх учасників;

- випробування себе у різних ролях;

- можливість демонстрації власних найкращих якостей;

- сприятливі до взаємодії умови (розкутість, довіра, партнерство тощо).

До інтерактивних методів навчання можна віднести дидактичні ігри, тренінгові заняття, різні інсценування, проектну діяльність та будь-які заняття або їхні фрагменти, протягом яких здійснюється опитування, конкурс, бесіда, обговорення, дослідження тощо.

Інтерактивні методи навчання без сумніву є частиною особистісно орієнтованого навчання, адже сприяють розвитку кожного учня як особистості, невід'ємної частини колективу та навчального процесу в цілому, стимулюють до самовдосконалення та усвідомлення власної значущості та потенціалу.

Залежно від того, яким чином залучаються учні до спільної роботи, інтерактивні методи можна поділити на:

- групові (учасники взаємодіють в малих групах - командах);

- фронтальні (спільна робота всього класу).

3. Групові методи

1. „Робота в парах”. Учні працюють в парах, виконуючи завдання, обмінюються думками, обговорюють інформацію, підбивають підсумок. Після цього про результати повідомляють всьому класу.

2. „Робота в трійках”. Це ускладнена робота в парах, під час якої учні розбиваються в групи по троє для обговорення та прийняття певного рішення.

3. „Змінювані трійки”. Усі трійки класу отримують одне й те ж завдання, а після обговорення один член трійки йде в наступну, один - в попередню і ділиться з членами новостворених трійок своїми висновками, чи ідеями.

4. „2 + 2 = 4”. Дві пари окремо працюють над проблемою протягом певного часу, приходять до певного рішення, а потім, об'єднуючись, діляться набутими висновками.

5. „Діалог”. Групи шукають спільне погоджене рішення, а результат своєї роботи відображають у вигляді схеми, формули, формулюванні ознаки чи правила, які потім записуються в зошити.

6. „Дерево рішень”. Клас об'єднується у 3 або 4 групи з однаковою кількістю учасників. Кожна група обговорює питання та робить записи на своєму „дереві” (великий аркуш паперу), потім групи міняються місцями і дописують на „деревах” сусідів свої ідеї.

7. „Карусель”. Учні сідають у два кола - внутрішнє і зовнішнє. Внутрішнє коло нерухоме, а зовнішнє рухається. Таким чином відбуваються попарні дискусії, обмін інформацією чи суперечки між членами внутрішнього і зовнішнього кола. Учні зовнішнього кола, рухаючись, змінюють своїх співбесідників. Таким чином може відбуватися збір інформації членами зовнішнього кола, або ж переконання учасниками внутрішнього кола у своїх ідеях всіх інших учнів.

8. „Робота в малих групах”. Найсуттєвішим тут є розподіл ролей: „спікер” - керівник групи, що стежить за порядком дій, зачитує завдання, призначає доповідача, заохочує групу до роботи, „секретар” - веде записи результатів, допомагає під час підбиття та оголошення підсумків, „посередник” - стежить за часом, „доповідач” - чітку та лаконічно висловлює думки групи, доповідає про результати роботи групи. Можна створити окрему експертну групу з найсильніших учнів, які рецензуватимуть та доповнюватимуть інформацію.

9. „Акваріум”. У цьому методі одна мікро група працює окремо, в центрі класу, після обговорення викладає результат, а решта груп слухають, не втручаючись. Після цього групи зовнішнього кола обговорюють виступ групи і власні здобутки.

10. „Синтез думок”. Кожна група виконує певне завдання, а потім передають свій варіант іншим групам, які доповнюють його своїми думками або підкреслюють те, з чим не погоджуються.

11. «Снігова куля. Клас поділяється на три групи по рядах. Кожен ряд одержує від вчителя картку з початком деякого твердження, прикладу, завдання. Кожен учень повинен доповнити вчителя, заповнивши клітинку, й швидко передати іншому. Виграє той ряд, який першим правильно виконає завдання.

12. «Джигсоу». Учні діляться на групи. Окремо створюється експертна група, в якій працюють над одним завданням -- вчаться його пояснити своїм друзям -- кожен готується стати консультантом. Далі кожен консультант повертається свою групу та пояснює друзям свою частину матеріалу. 3 допомогою вчителя виконується спільна перевірка правильності виконання роботи, аналіз та корекція.

4. Фронтальні методи

1. „Велике коло”. Учні сидять по колу і по черзі за бажанням висловлюються з приводу певного питання. Після висловлення всіх охочих учитель може підвести підсумки.

2. „Мікрофон”. Це різновид великого кола. Учні по черзі висловлюються з приводу поставленої проблеми, передаючи один одному естафету у вигляді уявного „мікрофона”.

3. „Незакінчені речення”. Кожна відповідь учня - це продовження незакінченого речення типу „можна зробити висновок...”, „я зрозумів, що...”, „таким чином...”.

4. „Мозковий штурм”. Учні по черзі висловлюють абсолютно всі думки з приводу певної проблеми. Висловлене не коментується, не обговорюється і не критикується до закінчення висловлювань.

5. „Аналіз дилеми”. Учні в колі обговорюють певну дилему чи проблему. Кожен пропонує варіанти, що складаються внаслідок вибору.

6. „Мозаїка”. Метод, що поєднує групову і фронтальну роботу. Малі групи працюють над різними завданнями, після чого переформовуються так, щоб у кожній новоствореній групі були експерти з кожного аспекту проблеми.

7. „Навчаючи - учусь”. Цей метод використовують під час вивчення блоку інформації або узагальнення та повторення вивченого. Він дає можливість учням взяти участь у передаванні своїх знань однокласникам.

8. „Займи позицію”. Зачитується твердження, і учні повинні підійти до плаката зі словами „ТАК” або „НІ”. Бажано, щоб вони пояснили свою позицію.

Існує ще безліч різних інтерактивних технологій, які кожний вчитель добирає сам, виходячи з теми уроку та етапу вивчення нового матеріалу.

5. Методика застосування інтерактивних методів навчання математики в 5-6 класах

Курс математики 5 -- 6 класів передбачає розвиток, збагачення і поглиблення знань учнів про числа і дії над ними, числові й буквені вирази, величини та їх вимірювання, рівняння, числові нерівності, а також уявлень про окремі геометричні фігури на площині і в просторі. Основу курсу становить розвиток поняття числа та формування міцних обчислювальних і графічних навичок. У 5 -- 6 класах відбувається поступове розширення множини натуральних чисел до множини раціональних чисел шляхом послідовного введення дробів (звичайних і десяткових), а також від'ємних чисел разом із формуванням культури усних, письмових, інструментальних обчислень.

Учні мають дістати уявлення про використання букв для запису законів арифметичних дій, формул, навчитись обчислювати значення простих буквених виразів, складати за умовою задачі й розв'язувати нескладні рівняння першого степеня. Важливе значення для підготовки учнів до систематичного вивчення алгебри, геометрії та інших предметів мають початкові відомості про метод координат, які дістають учні 5 -- 6 класів: зображення чисел на координатній прямій, прямокутна система координат на площині, виконання відповідних побудов, побудова і аналіз окремих графіків залежностей між величинами.

Істотне місце у вивченні курсу займають текстові задачі, основними функціями яких є розвиток логічного мислення учнів та ілюстрація практичного застосування математичних знань. Під час розв'язування текстових задач учні також вчаться використовувати математичні моделі.

Вивчення геометричних фігур має передбачати використання наочних ілюстрацій, прикладів із довкілля, життєвого досвіду учнів, виконання побудов і сприяти виробленню вмінь виділяти форму і розміри як основні властивості геометричних фігур. [5]

Понятійний апарат, обчислювальні алгоритми, графічні уміння і навички, що мають бути сформовані у 5-6 класах стануть фундаментом для подальшого успішного вивчення алгебри та геометрії, а також інших навчальних предметів, де застосовуються математичні знання. Тому поряд з необхідністю забезпечення учнів необхідними для цього знаннями постає важливе завдання, що полягає у вихованні стійкого інтересу до вивчення математики, що допомагатиме в майбутньому розширювати та поглиблювати рівень математичних знань школярів на високому рівні.

Результати навчання можуть бути надійними лише тоді, коли входження в галузь математичних знань відбувається в легкій та приємній формі. Для заохочення учнів до вивчення математики, активізації їхньої пізнавальної активності учитель повинен намагатися створювати комфортні умови навчання та використовувати найбільш ефективні методики. Саме інтерактивні методи навчання математики повною мірою можуть впоратись з цим завданням.

Для успішного застосування інтерактивних технологій на уроках математики в 5-6 класах учитель має пам'ятати вимоги щодо їх реалізації:

- інтерактивне навчання - це засіб для досягнення атмосфери співпраці в класі;

- інтерактивна взаємодія потребує певної зміни всього життя класу, а також кількості часу для підготовки як учнів, так і вчителя;

- необхідно провести особливе, організаційне заняття, на якому разом з дітьми створити „правила роботи в класі”, налаштувати їх на взаємодію;

- без доброзичливої атмосфери в колективі застосування інтерактивного навчання неможливе, тому потрібно її створити і постійно підтримувати;

- на одному занятті використовувати лише одну, максимум дві технології;

- розпочинати з простіших технологій (робота в парах, мозковий штурм, незакінчені речення);

- учні повинні готуватися до інтерактивного уроку, самостійно виконувати певні підготовчі завдання;

- після проведення інтерактивної вправи обов'язково обговорити результати, акцентуючи увагу на основних моментах опрацьованого матеріалу;

- наприкінці уроку слід провести самостійну роботу для перевірки рівня засвоєння матеріалу;

- учителеві слід особливо уважно готуватись до інтерактивного уроку: добре продумати матеріал, мотивацію роботи, хронометраж уроку, ролі учасників, критерії оцінювання, способи підтримки дисципліни.

Інтерактивні методи навчання сформулювали низку правил і для школярів:

- кожна думка важлива;

- не бійся висловитись;

- ми всі партнери;

- говори чітко, ясно, красиво;

- вислухав, висловився, вислухав;

- наводь тільки обґрунтовані докази;

- умій погодитись і не погодитись;

- важлива кожна роль;

- ми оцінюємо ідею, а не людину, що її запропонувала. [4]

6. Приклади застосування різних інтерактивних технологій на уроках математики в 5-6 класах

1. Гра „Чи знаєте ви, що...?”

Застосовується інтерактивна технологія „Робота в парах”. Кожній парі дається картка з завданням на тему „Дії з десятковими дробами” та картки з відповідями, на зворотному боці яких є літери. Якщо літери скласти в порядку виконання дій в завданні, отримається відповідь на цікаве запитання: „Чи знаєте ви, який найбільший пернатий птах в Україні?”

(1, 184: 3, 2 + 0, 832: 0, 4): 0, 5 + 1, 5

Відповіді з літерами: 0, 37 - и; 2, 08 - у; 4, 9 - и; 2, 45 - п; 6, 4 - ш.

1. Задумане двоцифрове число, яке на 22 більше за добуток своїх цифр. Яке число задумане? Пропонується завдання виконувати методом перебору, використавши технологію „Мозковий штурм”. Учні по черзі називають числа, кожне з яких записується на дошці. Серед названих чисел обирається правильна відповідь.

2. Скільки різних чисел можна скласти з цифр 1, 2, 0, 6, якщо цифри в записі числа не повторюються? Можна застосувати технологію „Мікрофон”, або Мозковий штурм”.

3. Запах троянди утворють ефірні масла, що містяться в пелюстках квітів. Господарство, що займається вирощуванням троянд, на площі 74 га зібрало 92500 кг пелюсток. Із 625 кг пелюсток виходить 1 кг трояндового масла, з якого одержують до 12 л парфумів. Скільки літрів парфумів можна отримати з врожаю пелюсток троянд площею 1 га?

Задача розв'язується в 3 дії, тому після коллективного обговорення того, що необхідно знайти в кожній дії, можна використати технологію «Снігова куля». В кожному ряду можуть бути задіяні по 3 групи, перша - виконуватиме дію №1, передаючи результат другій, друга группа, виконавши свою частину завдання, передасть третій. Третя оглосить результат. Швидкість і правильність принесуть перемогу одному з трьох рядів.

4. Використовуючи фігури коло, прямокутник та квадрат, створити малюнок на тему «Геометрична квітка». Визначити площу отриманої фігури. Для виконання цього завдання можна використати метод «Джигсоу». Для цього учні діляться на групи, кожна з який створює свою «Геометричну квітку». Окремо створюється експертна группа (іх кількість дорівнює кількість груп), що обговорює способи пошуку площі «квітів». Після цього в кожну группу переходить один з експертів, допомагаючи знайти площу «Квітки».

5. Метод «Акваріум» можна застосувати так: в центрі класу мікрогрупа доповідає, підготовлене домашнє завдання.

«Найближчою до нас зіркою є Сонце. Навколо Сонця рухається 9 планет: Меркурій, Венера, Земля, Марс, Юпітер, Сатерн, Уран, Нептун, Плутон. Земля має круглу форму і нагадує кулю, навколо якої по замкненій кривій рухається її спутник Місяць. Середня швидкість руху Землі по орбіті Сонця становить 29, 8 км/с. Випромінюючи енергію масса Сонця щосекунди зменшується на 4 млн. тонн. Частина цієї енергії потрапляє на Землю. За рахунок цієї енергії на Землі дують вітри, течуть річки, ростуть рослина, розвивається тваринний світ, живее людина. Промінь світла проходить за секунду 300 000 км. Від Сонця до Землі промінь світла йде 8 хв. 18 с., а до самої далекої планети Плутон - понад 5 діб.

Менше 3/10 поверхні Землі займає суша, а понад 7/10 займають моря і океани. У повітрі міститься води в 11 разів більше, ніж у всіх річках не земній кулі.»

Після їхньої доповіді, до груп зовнішнього кола, які занотовували собі ключові факти з розповіді, ставляться запитання:

- Яку відстань проходить Земля за один урок

- На скільки тонн зменшиться масса Сонця за 1 хв.?

- Скільки хвилин промінь світла йде до планети Плутон?

- Яка відстань від Землі до Сонця?

- Яка відстань від Плутона до Землі?

- Яка відстань від Плутона ло Сонця?

7. Заповнити всі пусті квадрати. Завдання можна виконувати за правилами естафети: учні виконують завдання, по черзі виходячи до дошки, передаючи право наступного кроку другому однокласснику на свій розсуд. Відповіді вписуться в пусті квадрати схеми.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Наведені приклади можна вдосконалювати, змінювати задання до них, доповнювати. На їх основі можна створити багато інших. Всі ці вправи здатні значно покращити атмосферу на уроці математики, активізувати пізнавальну активність учнів, підвищити інтерес до навчання, активність кожного учня в колективі та рівень успішності всього классу в цілому.

Висновки

У сучасному суспільстві навчальний процес можна і потрібно організовувати таким чином, щоб кожний учень відчував себе невід'ємною його частиною, щоб кожний учень міг розкрити свій потенціал та відчувати себе успішним, щоб кожний учень мав можливість цікаво та доступно вчитися та вдосконалюватися. Сучасні учні повинні вміти осмислювати отриману інформацію, аналізувати та оцінювати її, застосовувати в конкретних умовах, думати, швидко діяти та вміти висловлювати особисту думку. Саме цьому сприяють інтерактивні технології навчання.

Інтерактивне навчання - взаємонавчання, де і учень і вчитель є рівноправними суб'єктами навчального процесу, що побудований таким чином що всіх учасників залучено до процесу пізнання, формування висновків, створення певного результату, де кожен робить індивідуальний внесок, обмінюється знаннями, ідеями, способами діяльності. Відбувається цей процес в атмосфері доброзичливості та взаємопідтримки.. Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання різноманітних життєвих ситуацій, спільне вирішення проблем на основі аналізу обставин та відповідної ситуації, використання рольових ігор. Інтерактивне навчання здатне.

В даній роботі вдалося охарактеризувати особливості та переваги інтерактивних методів навчання та важливість їх використання під час вивчення математики в 5-6 класах, сформулювати основні вимоги до їх застосування та навести приклади, що допоможуть переконатися в їх ефективності.

„Математика цікава тоді, коли живить нашу винахідливість і здатність міркувати” Д. Пойа

Уроки математики повинні спонукати учнів до пізнання, живити їх пізнавальну активність, захоплювати та заохочувати до навчання. Сучасний вчитель під час такого стрімкого розвитку суспільства повинен самовдосконалюватися, підвищувати свою кваліфікацію та відшуковувати нові ефективні методи навчання, щоб мати можливість виховувати розумних, активних, всебічно розвинених особистостей задля світлого та успішного майбутнього нашої країни.

Реокмендації

Використання інтерактивних методів навчання на уроках математики значно покращує та полегшує перебіг навчального процесу, підвищує його ефективність, збільшує пізнавальну активність учнів та їх інтерес до предмету. Їх застосування вимагає дотримання певних умов. Проте цього недостатньо, так як навчальні досягнення учнів під часу уроку з застосуванням інтерактивних технологій необхідно оцінювати згідно загальноприйнятих правил, а підхід до цього оцінювання, звичайно, має бути дещо інакшим, або хоча б особливим. Крім того в дидактичній літературі для вчителів математики відсутні розробки уроків з використанням інтерактивного навчання, що значно допомагало б в підготовці молодих спеціалістів до роботи, та могло б стати фундаментом для їх подальшого розвитку та самовдосконалення.

Тому в ході подальшої роботи над темою „Методика застосування інтерактивних методів навчання на уроках математики в 5-6 класах” необхідно приділити увагу наступним питання:

1. Методичні розробки уроків математики з використання інтерактивних методів навчання в 5-6 класах.

2. Необхідність іншого підходу до оцінювання знань учнів на уроках з використання інтерактивних технологій.

Список використаної літератури

1. Рафальська О.Д. Теоретичні та методичні засади реалізації нового державного стандарту освітньої галузі „Математика” в 5 класах // Математика в школах України. - 2013. - №19-21. - с. 42-56

2. Свєтлова Т.В. Моделі навчання. Дидактична абетка // Математика в школах України. - 2012. - №31. - с.2-4

3. Іова В.Ю., Красномовець Л.В. Інноваційні методи виховання: Навчально - методичний посібник. - Кам'янець - Подільський: ПП „Медобори - 2006”, 2009. - с. 19-25

4. Пов'якало Т.О. Застосування інтерактивних технологій на уроках геометрії в мало чисельних класах // Математика в школах України. - 2014. - №9. - с.20-24

5. Бурда М. І., Мальований Ю. І., Нелін Є. П., Номіровський Д. А., Паньков А. В., Тарасенкова Н. А., Чемерис М. В., Якір М. С. Математики. Навчальна програма для учнів 5 -- 9 класів загальноосвітніх навчальних закладів. - К: Плеяди. - 2012.

6. О.І. Пометун. Енциклопедія інтерактивного навчання / О. Пометун. - К., 2007. - 144 с.

7. Ющенко А.О. Самостійні та контрольні роботи з математики. 5 клас. - Суми: ЗАТ „ІСА Інтерпапір”, 2006.

8. Ігрові технології на уроках математики / Упоряд. Коць Т.Г. - Тернопіль-Харків: Видавництво „Ранок”, 2012. - 176 с.

Размещено на Allbest.ru