Культурна компетентність вчителя

Размещено на http://www.allbest.ru/

КУЛЬТУРНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ВЧИТЕЛЯ

Гусєва Ольга

Актуальність проблеми культурно обізнаного вчителя на сьогоднішній день стоїть дуже гостро. Майбутній фахівець у галузі своєї справи має компетентним у багатьох питаннях, починаючи з бездоганності у професійній та освітній діяльності до культури мовлення та з свого овнішнього виду.

Вчитель - це професія яка поєднує у собі дуже багато позитивних якостей та наявність хорошої репродуктивної функції, що допомагає бути професійним у галузі своїх знань та методологічно відтворювати їх, цим самим навчаючи наступне покоління та прищеплювати їм любов до навчання, пояснювати значущість цих самих знань для подальшого існування у соціумі. Але всі ці якості не можливі, якщо викладач буде не компетентний у своїй педагогічній практиці. У наші дні однією із най головніших компетенцію, якою повинен володіти педагог є культурна компетентність, бо саме вона надає змогу у повній мірі налагодити контакт із учнями та сформувати суб'єкт - суб'єктний тип відносин між ним хто надає знання і тим хто їх сприймає. Тобто вчитель - це особа, що володіє певними знаннями, навиками та уміннями і вміло та артистично передає їх своїм учням, при цьому не лишаючи їх можливості бути самостійними у сприйнятті матеріалу[1, c. 32.]. Наведемо приклад слів видатного вченого філософа Конфуція: «Завдання вчителя - відкривати нову перспективу мислення учня».

Саме у наші дні , коли деякі діти зовсім не є культурно обізнаними найголовнішим завданням вчителя, викладача та загалом усіх педагогів є можливість прищеплення поваги та любові до науки та навчання в цілому. Лише обізнана людина може комфортно почувати себе у сучасному світі. Освіта дає змогу стати успішним, мати улюблену професію, гарну роботу та вести повноцінне життя, звісно ж за умов правильного вибору цієї ж самої професія та стабільного економічно - політичного стану у країні.

Щоб отримати високоякісну освіту потрібні високо кваліфіковані кадри, які зможуть перетворити людину із індивіда у особистість. Саме тому сучасний вчитель має бути компетентних у багатьох видах цього терміну. Він має бути методологічно компетентним, бо бере на себе важливу функцію репродукції своїх знань учням. Предметно компетентним у своїй галузі знань. Теоретико - методологічним, тобто розуміти свій предмет та орієнтуватися у ньому. Самоосвітній - бо наука не стоїть на одному місці, а завжди рухається у перед, із шаленою швидкістю, тому вчитель повинен постійно поновлювати свої знання. З точки зору проектно - дослідницької компетентності, спеціаліст у своїй галузі повинен завжди вололодіти теоретико - методологічним апаратом у його галузі науки. І однією з найголовніших компетенцій, якою повинен володіти вчитель, на нашу думку, є культурна компетентність. Бо саме вона у повній мірі передає ту любов і прагнення до здобування знань.

Компетентність - це мобільність знань + гнучкість методу + критичність мислення [2, с. 54].

Культура - це сукупність похідних суспільних і духовних досягнень людей.

Культурна компетентність - це здатність індивіда інтелектуально - розумового росту шляхом постійного безперервного пізнання нового та вивчення культурної спадщини попередників, їх мудрості та культурних цінностей, а також наявність навиків спілкування та взаємодії з людьми. Що належать до різних культур. Взаємодія сутності педагогічних навиків і володіння культурними аспектами надасть змогу краще зрозуміти внутрішню структуру відносин між вчителем та учнем. Педагогічні навики - це сукупність послідовно розгорнутих педагогічних дій, частина з яких може бути автоматизована(навички) направлених на вирішення задач розвитку гармонічної особистості на відповідних теоретичних знаннях. Педагогічні навички можна об єднати у чотири групи:

1. Уміння ставити педагогічні завдання та цілі навчання і виховання, вивчення особистості та колективу з цілю визначити їх рівня їх підготованості до адекватного сприйняття знань, відображенню педагогічних взаємодій та проектування на цій основі подальшого розвитку колективу чи окремих учнів, виділення комплексу освітніх, виховних і розвиваючих завдань, їх конкретизація і виявлення домінантної задачі.

2. Уміння програмувати способи педагогічних взаємодій допоможуть побудувати і привести до логічного завершення педагогічну системи, тобто комплексне планування освітньо - виховних і розвиваючих завдань, відбір змісту навчального процесу, оптимальний вибір форм, методів його організації. вчитель культурний компетентність виховання

3. Уміння виконувати педагогічні дії, що надають змогу виділяти і встановлювати взаємозв'язок між компонентами та факторами виховання і навчання. Обов'язковим фактором для здійснення навчального процесу є виконання наступних вимог: матеріальних, морально - психологічних, організаційних, гігієнічних та ін. Учень є суб'єктом педагогічного процесу, що зумовлює також його зв'язок з навколишнім світом.

4. Уміння вивчати процес і результати вирішення педагогічних завдань, що вимагають звітності та оцінювання висновків педагогічної діяльності, тобто самоаналізу и аналізу ходу педагогічного процесу, визначення нового комплексу домінантних і підпорядкованих педагогічних завдань[3, c.72].

Педагогічна майстерність заснована на вміннях і навиках. Лише сумлінною працею вчитель може набути майстерності та бути широко компетентним . Зі стверджень О. С. Макаренко «Майстерність - це те, чого можна домогтися, і як може бути знаменитий майстер - токар, прекрасний майстер - лікар, так повинен бути знаменитий майстер педагог і кожен із молодих педагогів буде видатним педагогом якщо не покине нашої справи, а наскільки він оволодіє майстерністю залежить лише від його наполегливості…»[4, с. 220-223 ].

Проаналізувавши проблему формування культурної компетентності вчителя, ми дійшли висновку, що на її формування впливає дуже багато чинників, таких як історичний фактор, соціологічний, релігійний, науковий. Починаючи з давніх часів, людина прагнула бути обізнаною та розумною. Саме формування культури у майбутнього вчителя, людини, що передає свої знання наступним поколінням є дуже важливою складовою наукового прогресу. Особа, що надає освітні послуги, має відповідально ставитися до своєї справи, точніше - ця справа повинна бути покликанням душі. Отже, культурна складова кожної особистості -- це найголовніший компонент формування майбутнього фахівця своєї справи, майбутнього вчителя.

Важливу роль у формуванні культурної компетентності майбутнього викладача відіграє педагогічний аспект виховання. Отримуючи знання майбутній педагог передусім повинен брати на себе відповідальність за своїх майбутніх вихованців, учнів. Він має донести до них максимальну кількість знань, поєднуючи їх із культурним розвитком особистості і зробити свою роботу максимально продуктивною, такою, що дає гарні результати на практиці. Тобто він має володіти повним складом інструментарію для можливості викладання свого предмету. Обов'язково мають бути присутні елементи психологічного впливу, мотивації до навчання. Вчитель чітко має ставити цілі і задачі, а потім майстерно виконувати їх, тим самим надаючи особистий приклад учням, стимулюючи їх до плідної праці. Праці, що не стане для них непосильним тягарем, а праці, що надасть їм можливості бути не просто індивідом у суспільстві, а стати повноцінною особистістю, досягти поставлених цілей у житті, та володіти можливістю маневрування у нашому не простому сьогоденні.

Отже, можна зробити висновок, що культурно компетентний вчитель - це фахівець з великим професіоналізмом у своїй галузі наук, та особистість з найціннішими людськими якостями, яка здатна навчити майбутнє покоління не лише предметним знанням, а й власним прикладом, навчити дітей жити, та за будь яких обставин залишатися людяними.

Список використаної літератури

1. Кусайкіна Н.Д. Сучасний тлумачний словник української мови /

Н.Д. Кусайкіна, Ю.С. Цибульник - Видавничий дім "Школа" 2010. - 1008с.

2. Іваницький О.І., Технології навчання фізики: навч. Посібник./ О.І. Іваницький, С.П. Ткаченко. - Запоріжжя: ЗНУ, 2010. - 254 с.

3. Зимняя И.А. Культура. Образованность. Профессионализм специалиста. Проблемы качества, его нормирования и стандартов в образовании. Сб. научн. статей / Под общ. ред. д-ра техн. наук, проф. Н.А. Селезневой и канд. пед. наук В.Г. Казановича. - М.: Исследовательский центр проблем качества подготовки специалистов, 1998. - 156 с.

4. Макаренко А.С. Некоторые выводы из моего педагогического опыта : пед. соч. / А.С Макаренко. - М, 1984. - 247 c.

Размещено на Allbest.ru