Музичне виховання молодших школярів засобами мультимедійних технологій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Музичне виховання молодших школярів засобами мультимедійних технологій



Зміст

Вступ

1. Мультимедійний засіб як метод музичного виховання

2. Проблеми впровадження мультимедійних технологій у навчальний процес

3. Можливості використання мультимедійних засобів у початковій школі

4. Методика проведення уроку музики у молодших школярів засобами мультимедійних технологій

5. Практична частина та аналіз результатів досліджень

Висновки

Список використаної літератури



Вступ

Розбудова сучасної національної системи освіти спонукає до пошуку і впровадження нових педагогічних підходів, форм і методів, які б відповідали розвитку особистості, сприяли розкриттю її моральних, духовних, розумових і фізичних здібностей. У зв`язку з цим неможливо переоцінити значення музичного мистецтва і художнього виховання у духовному становленні підростаючого покоління.

Актуальність теми. Національна доктрина розвитку освіти України у XXI столітті орієнтує загальноосвітню школу на широкий спектр впровадження інноваційних педагогічних мультимедійних технологій, спрямованих на оновлення змісту, форм і методів навчання в початковій школі, на формування системи знань молодших школярів у галузі музичного мистецтва як засобу розуміння й пізнання ними світу.

Музичне мистецтво виступає водночас і носієм високих духовних цінностей, і засобом розвитку творчих здібностей молодших школярів.

Впровадження мультимедійних технологій у практику музичної освіти уможливлює поєднання дидактичних функцій комп'ютера з традиційними засобами навчання, збагачення і наповнення навчального процесу новими формами роботи, варіативне застосування ігрових форм навчання, створення інноваційних методик викладання музики в системі початкової освіти; а також сприяє більш ефективному засвоєнню музичних знань та їх реалізації в музично-творчій діяльності молодших школярів на етапі початкової музичної освіти.

Однією з актуальних проблем музичної освіти є розробка нових навчальних програм з комп'ютерною підтримкою, що забезпечували б ефективність формування системи музичних знань молодших школярів у процесі опанування ними шкільного курсу з музичного мистецтва. Разом з тим, відсутнє належне теоретичне обґрунтування, яке доводило б методичну доцільність використання інформаційних технологій у музичній освіті молодших школярів, а також відповідна розробка і практичне використання програмного забезпечення занять комп'ютерно-орієнтованої системи музичного навчання.

Тому темою дослідження я обрав: «Музичне виховання молодших школярів засобами мультимедійних технологій».

Педагогічна значущість проблеми підвищення ефективності музичної освіти молодших школярів засобами мультимедійних технологій обумовила мету дослідження, яка полягає в розробці методики формування музичних знань молодших школярів засобами мультимедійних технологій навчання, теоретичному обгрунтуванні та експериментальній перевірці її ефективності.

Об'єкт дослідження - музична підготовка молодших школярів у системі початкової освіти.

Предмет дослідження - процес формування музичних знань молодших школярів засобами мультимедійних технологій навчання.

Проблема дослідження - підвищення ефективності музичного розвитку молодших школярів шляхом використання мультимедії на уроках музики.

Завдання дослідження:

- проаналізувати наукові джерела і визначити основні підходи та проблеми музичного виховання молодших школярів;

- провести констатувальний аналіз рівня музичного розвитку молодших школярів;

- визначити зміст і провести формувальний експеримент;

- вивчити процес музичного розвитку дітей експериментальної групи.

Для вирішення поставлених завдань були використані наступні методи:

- теоретичний -- вивчення та аналіз відповідної наукової літератури по проблемі; соціологічний - інтерв'ювання, анкетування, вивчення шкільної практики, відповідного педагогічного досвіду;

- експериментальний - проведення педагогічного експерименту щодо музичного розвитку дітей на основі використання мультимедійних засобів на уроках музики.

1. Мультимедійний засіб як метод музичного виховання

Важливим аспектом, що визначає характер змін у системі освіти, є науково-технічний прогрес та його вплив на соціальні та суспільні відносини. Комп'ютерні технології постійно вдосконалюються, стають більш насиченими, ємними, гнучкими, продуктивними, націленими на різноманітні потреби користувачів. Все це призводить до розширення меж впровадження мультимедійних технологій. Навчання з використанням мультимедійних засобів уперше здійснювалося у сфері виробництва для підвищення кваліфікації персоналу. Американські дослідники дійшли висновку, що використання засобів мультимедійних технологій у процесі навчання дозволяє істотно підвищити показники змістового розуміння та запам'ятовування запропонованого матеріалу.

Інформаційні технології та їх вплив на зміст освіти, методика та організація навчання залишаються актуальною темою педагогічних досліджень. Останніми роками увагу педагогів та вчених привернули мультимедійні технології.

Сучасні освітні комп'ютерні програми (педагогічні програмні засоби, комп'ютерні навчально-розвиваючі програми, електронні підручники, комп'ютерні задачники, навчальні посібники, гіпертекстові інформаційно-довідкові системи - архіви, каталоги, довідники, енциклопедії, тестуючі та моделюючі програми-тренажери тощо) розробляються на основі мультимедійних технологій, які виникли на стику багатьох галузей знання. На нових витках прогресу відстань між новими технічними розробками та освітою скорочується. [16]

Люди постійно дають неправильне визначення поняттю мультимедіа, замінюючи його такими поняттями як технічні засоби навчання, нові інформаційні технології, комп'ютерні, комунікаційні, інноваційні, та інтерактивні технології. І справді серед усієї цієї маси засобів і технологій легко заплутатися.

Мультимедіа (у перекладі - багатоваріантне середовище) - це нова інформаційна технологія, сукупність прийомів, методів, способів продукування, обробки, зберігання й передавання аудіо, візуальної інформації, заснованої на використанні компакт-дисків.

Мультимедіа може бути представлена у вигляді таких складових як текст, аудіо, зображення, анімація, відео, інтерактивність, локальні записи та онлайн потокові. [18]

Основними причинами введення мультимедійних технологій у процес навчання є синкретичність навчання, тобто пропонується одночасно зорове та слухове сприймання матеріалу, участь в управлінні подання матеріалу та легке повернення до тих розділів, які потребують додаткового аналізу.

Швидкість зміни інформації у сучасному світі висока, тому гостро постає питання формування в дитини оптимальних комплексів знань і способів діяльності, формування інформаційної компетентності, що забезпечить універсальність її освіти. У розв'язанні цих проблем важливе місце займає комп'ютерне програмне забезпечення освітнього процесу.

Нині в загальноосвітніх навчальних закладах з метою підтримки та збагачення навчального плану найчастіше використовують такі мультимедійні продукти, як: аудіо, фото та відео наочності, інтерактивні довідники та матеріали для самоосвіти, освітні програми разом з іграми або освітні програми з інтерактивними, подібними до ігор та розваг, параметрами, мета яких - викликати інтерес і бажання пізнавати більше.

Мультимедійний продукт - це документ, який несе в собі інформацію різних типів і припускає використання спеціальних технічних пристроїв для її створення та відтворення (тобто мультимедійні продукти створюються засобами ММТ).

Мультимедійна педагогічна технологія з відповідним апаратним і програмним забезпеченням входить у структуру навчально-методичного комплексу і не може розглядатись у відриві від інших засобів - підручника, друкованих посібників, нотографічних матеріалів тощо. Доведено, що використання комп'ютерних навчальних програм у системі музичної освіти має відповідати її концептуальним засадам і враховувати основні дидактичні принципи, що забезпечує ряд істотних переваг: індивідуалізація навчання в умовах колективного навчання; розширення можливостей подання навчальної інформації (колір, графіка, відео, аудіо тощо); посилення мотивації навчання, обумовлене новизною роботи з комп'ютером; підвищення активності учнів у навчальному процесі; розширення можливостей вибору навчальних завдань, можливість управління процесом їх розв'язання; якісна зміна контролю за діяльністю учнів, забезпечення гнучкості в керівництві навчальним процесом; автоматизація рутинних операцій у діяльності педагога шляхом передачі комп'ютеру частини його функцій. [16]

Дослідивши особливості проектування, конструювання та використання в навчально-виховній діяльності мультимедійних навчальних посібників, урок визначаємо як безпосередній інструмент реалізації основних ідей інформаційно-комунікаційних технологій, що вимагає максимально ретельної його підготовки. Саме уроки є тим лакмусовим папірцем, що показує ефективність тієї або іншої розробки. Це одночасно й кінцевий результат, і остання стадія оформлення, реалізації ідей, закладених розробниками тих або інших технологій.

Підготовка подібних уроків вимагає ще більш ретельної підготовки, ніж у звичайному режимі. Такі поняття, як сценарій уроку, режисура уроку - в цьому випадку не просто новомодні терміни, а важлива складова частина підготовки до уроку. Проектуючи майбутній мультимедійний урок, учитель повинен продумати послідовність технологічних операцій, форми і способи подачі інформації на великий екран. Варто відразу ж замислитися над тим, як учитель керуватиме навчальним процесом, яким чином будуть забезпечені педагогічне спілкування на уроці, постійний зворотний зв'язок з учнями, розвиваючий ефект навчання. [6]

Педагоги називають мультимедійним такий урок, на якому використовують багатосередовищне подання інформації за допомогою технічних засобів, перш за все, комп'ютера. У багаточисельних статтях, присвячених цій темі, часто зустрічається вираз «урок з мультимедійною підтримкою». Цілком очевидно, що так називають урок, де мультимедіа використовується для підсилення навчального ефекту. На такому уроці вчитель залишається одним з головних учасників освітнього процесу, часто й головним джерелом інформації, а мультимедійні технології застосовуються ним для підсилення наочності, для підключення одночасно кількох каналів подання інформації, для доступнішого пояснення складного нового матеріалу. У будь-який момент учитель може за допомогою гіперпосилань перейти до деталізації інформації, «оживити» матеріал, який вивчається, за допомогою анімації і т.д.

Вся мультимедіа може бути грубо класифікована як лінійна й нелінійна. Аналогом лінійного способу подання може бути кіно. Людина, що переглядає даний документ жодним чином не може вплинути на його зміст. Нелінійний спосіб подання інформації дозволяє людині брати участь у поданні інформації, взаємодіючи якимось чином зі засобом відображення мультимедійних даних. Участь людини в даному процесі також називається «інтерактивністю». Також, нелінійний спосіб подання даних називається «гіпермедіа». [18]

Як приклад лінійного і нелінійного способу подання інформації, можна розглядати таку ситуацію, як проведення презентації. Якщо презентація була записана на плівку й показується аудиторії, то цей спосіб повідомлення інформації може бути названий лінійним, тому що глядачі не мають можливості впливати на доповідача. У випадку ж живої презентації учні мають можливість задавати вчителеві питання і взаємодіяти з ним в інший спосіб, що дозволяє вчителеві відходити від теми презентації, наприклад пояснюючи деякі терміни або більш докладно висвітлюючи спірні частини уроку. Таким чином, жива презентація може бути представлена, як нелінійний (інтерактивний) спосіб подачі інформації. [18]

Цілком очевидно, що ступінь і час мультимедійної підтримки уроку можуть бути різними: від декількох хвилин до повного циклу. Проте мультимедійний урок може виступати і як «міні-технологія», тобто як підготовлена тим або іншим автором розробка з заданими навчальними цілями та завданнями, орієнтована на певні результати навчання. Такий урок володіє достатнім набором інформаційної складової, дидактичним інструментарієм. При його проведенні істотно змінюється роль учителя, який у цьому випадку є, перш за все, організатором, координатором пізнавальної діяльності учнів. Проведення уроку в режимі міні-технології зовсім не означає, що вчитель позбавлений можливості маневру та імпровізації. Нічого дивного не буде в тому, що у більш досвідченого вчителя подібний урок може заграти новими гранями, пройти цікавіше, динамічніше, ніж у його молодого колеги. Проте урок - міні-технологія передбачає істотне зменшення «педагогічного браку» навіть педагогом-початківцем. [2]

При проектуванні майбутнього мультимедійного уроку розробник повинен замислитися над тим, які цілі він переслідує, яку роль цей урок грає в системі уроків по темі, що вивчається, або всього навчального курсу. Види мультимедійного уроку за призначенням можуть бути:

ь для вивчення нового матеріалу, подання новій інформації;

ь для закріплення пройденого, відпрацювання навчальних умінь і навичок;

ь для повторення, практичного застосування отриманих знань, умінь, навичок;

ь для узагальнення, систематизації знань. [6]

Слід відразу визначити: завдяки чому посилиться навчальний і виховний ефект уроку, чи це буде просто данина новомодним захопленням.

Виходячи з цього, вчитель підбирає необхідні форми і методи проведення уроку, освітні технології, прийоми педагогічної техніки.



2. Проблеми впровадження мультимедійних технологій у навчальний процес

Основною проблемою впровадження мультимедійних технологій є наявність матеріальної комп'ютерної бази (комп'ютерного класу, проектора, мультимедійної дошки, сканера і т.д.). Не у всіх школах є повноцінні укомплектовані комп'ютерні класи у яких можна розмістити всіх дітей та забезпечити кожного комп'ютером, адже покупка технічного устаткування потребує великої кількості грошей.

Підготовка ефективних освітніх мультимедійних програм багато коштує та потребує послуг бригади висококваліфікованих проектувальників і техніків, які працюють у команді з педагогами. Є також проблеми і з використанням готових освітніх матеріалів. Нині Інтернет і World Wide Web містить велику кількість вузлів з потенційно цікавим і актуальним матеріалом для музичної освіти. Проте є практичні труднощі із знаходженням такого матеріалу, який може швидко включитися до існуючих навчальних планів. Взагалі інтеграція освітнього мультимедійного матеріалу в навчальні плани освітянських закладів є однією з найактуальніших проблем, так як комп'ютер здатний не тільки полегшити та зробити цікавим процес передачі отримання знань, а й стимулювати творчу активність і самостійну діяльність учнів. [15]

Мультимедійні технології - це практична реалізація методологічних і теоретичних основ формування інформаційної культури педагога. Сучасному вчителю все складніше й складніше бачити себе в освітньому процесі без допомоги комп'ютера. На сьогодні основна маса вчителів ще не готова сприймати інформаційні технології як нову, невід'ємну частину людського життя, що має значення не тільки для виробництва, а і для соціальної сфери. Незважаючи на заходи, що приймаються, більшість педагогів залишаються комп'ютерно безграмотними. Психологи кажуть навіть про так званий «комп'ютерний страх» дорослого. На відміну від дитини, якій освоєння «електроніки» дається в основному досить легко, дорослий, у тому числі й учитель, при навчанні боїться припуститись помилки, часто шукає виправдання у своїх перших невдачах.[6]

Спостерігається навіть агресивне неприйняття комп'ютерних технологій. При комп'ютерному оснащенні шкіл, що почалось, ще не накопичилось достатнього досвіду використання досягнень інформаційно-комп'ютерних технологій у повсякденній практиці вчителя. Необхідне осмислення нового рівня інформаційного забезпечення в навчанні, вироблення конкретних методик використання навчальних комп'ютерних програм.[6]

Для педагогів-початківців, необхідні добре структуровані та змістовно наповнені програми, готові до використання в реальному навчальному процесі. Досвідчений педагог не завжди готовий сприймати та використовувати навіть добре продумані готові програми, оскільки він, як педагог-професіонал, має свою концептуальну лінію, своє бачення розв'язання предметної проблеми. Тому тільки спільні зусилля, з одного боку, програмістів, які підготували якісні мультимедійні оболонки, та, з іншого боку, - професіоналів, які чудово знають свою предметну галузь із змістової та методичної точки зору, можуть дати реальний і бажаний ефект у процесі створення навчальних програм.[3]

Зважаючи на це можна визначити головні перешкоди ефективному використанню освітніх мультимедійних посібників у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи:

а) слабкий потенціал існуючого парку комп'ютерів у школах;

б) наявність невеликої кількості мультимедійних посібників, які можуть бути безпосередньо введені до існуючих навчальних планів;

в) повільна адаптація мультимедійної продукції, яка розроблена в інших країнах, за рахунок відмінностей у мові, культурі, шкільних планах;

г) труднощі створення працездатної взаємодіючої групи техніків і педагогів для створення нових освітніх комп'ютерних продуктів;

д) низький рівень компетентності вчителів у використанні засобів мультимедійних технологій.

Якісна навчальна мультимедійна програма повинна мати принаймні такі характеристики:

- можливість бути використаним для організації різних видів навчальної діяльності;

- можливість поповнення навчального матеріалу;

- методично обґрунтований графічний інтерфейс;

- помірне та обґрунтоване використання відео- та аудіоматеріалів;

- можливість опрацювання різних типів даних;

- локальний і мережевий режим роботи.[3]

3. Можливості використання мультимедійних засобів у початковій школі

Існують різні аспекти використання мультимедійних технологій в освіті, використання технічного засобу навчання або комп'ютерно-орієнтованого засобу навчання «нового» покоління, притаманні характерні ознаки: можливість об'єднання інформації, представленої в різних формах (текст, звук, графіка, відео, анімація) та інтерактивний режим роботи з інформацією.[3]

Можливості використання мультимедійних технологій дуже широкі та різноманітні і повністю залежать від того, з яким типом мультимедіа ми працюємо.

На даному етапі розвитку комп'ютерних технологій вчитель сам може з легкістю творити свій мультимедійний продукт, при цьому він змінює, обробляє різні види інформації (мультимедії), ставлячи її в логічній послідовності відповідно до конспекту уроку.

Розглянемо можливості використання мультимедії відповідно до її видів.

Текст. До цього виду мультимедії відносяться текстовий та нотний матеріал, тестові завдання, таблиці та графіки. Найбільший спектр створення, оформлення та використання різних типів текстів має програма Microsoft Word. В ній можна з легкістю набрати текст, таблиці, діаграми не маючи особливих навиків користування комп'ютером. Створення тестових завдань у програмі Microsoft Word уже потребує певних навичок, а властивості набору нотного тексту вона взагалі не має. Проте для створення нотного тексту існує рад програмних засобів, які потребують лише базові знання з теорії музики, це такі програми як «Sibelius», «MagicScore», «Finale» та інші.

Всю сукупність різних видів текстів можна поєднувати у програмі для створення презентацій Microsoft PowerPoint. Дана програма дозволяє групувати текст, сортувати по черзі відповідно до ходу уроку, виділяти найголовніше, надаючи йому актуального вигляду та функціонування.

Аудіо. Технічний прогрес сьогодення супроводжується накопиченням інформації, значна частина якої є звукова, що репродукується через систему комп'ютерів, й опосередковано та безпосередньо впливає на стан розвитку особистості, її смакових уподобань, музично-естетичну вихованість. До ХХІ століття аудіо без магнітофона, та інших, здебільшого магнітних програвачів не уявляли, при цьому дістати касету або платівку з необхідним записом було дуже складно. До того ж ці самі носії не були об'ємними і не могли помістити багато інформації.

Проте з розвитком комп'ютерних технологій можливості використання аудіо записів зросли. Вчитель може продемонструвати дітям високопрофесійне виконання пісень та інструментальних творів для прослуховування, розучувати пісні, танці та грати в ігри під музичний супровід. При чому необхідну музику у всіх варіантах виконання можна знайти в мережі Internet. Для зручності запис доцільно використовувати у програмі Microsoft PowerPoint де музику можна прикріплювати гіперпосиланнями. Також музику можна створювати за допомогою нотних програм, де нотний текст можна просто зберегти у аудіо форматі.

Зображення. Сучасна мультимедійна продукція дозволяє копіювати частину матеріалу, вивести визначений уривок на великий екран (при наявності мультимедійного проектора). Нові можливості для організації ефективного освітнього процесу у школі представляє сканер, що набагато дешевше ксерокса. Завдяки сканеру можна вносити в комп'ютер будь-які фрагменти текстів, фотографії, малюнки, таблиці тощо. Дуже часто Інтернет дозволяє знайти цікавлячий учня та вчителя наочний матеріал, причому високої якості.

Анімація. На зміну наочному приладдю можуть прийти анімації, рухливі схеми, ілюстрації, що з'являються та зникають. Часто у практичній діяльності вчителя зустрічається необхідність деякі наочні прилади показати не відразу, а у визначений момент. Зазвичай викладачі на уроках ідуть на хитрість, закриваючи частину наочної інформації, що створює деякі незручності в роботі. Комп'ютер дозволяє виконати відеоряд ефективно й у найважливіший для вчителя момент.

Там, де в навчанні не допомагає нерухома ілюстрація, таблиця, може допомогти багатовимірна рухлива фігура, анімація, кадроплан, відеосюжет та ін.

Відео. Сучасні технології, як відомо, дозволяють успішно використовувати в мультимедійному уроці фрагменти відеофільмів. Використання відеоінформації та анімації може значно підсилити навчальний ефект. Саме фільм, а точніше невеликий навчальний фрагмент, найбільшою мірою сприяє візуалізації навчального процесу, представленню анімаційних результатів, імітаційному моделюванню різних процесів в реальному часі навчання.

Набагато ефективніше продемонструвати невеликий фрагмент, ніж показувати цілком навчальний відеофільм, розрахований на цілий урок, а іноді й більше. За допомогою стандартної програми Windows Movie Maker вчитель може зробити своєрідний монтаж мультимедійного заняття, причому розрахувати його з точністю до секунди, з урахуванням особливостей конкретного класу та кожного учня окремо.

Опанувавши програму складання презентацій PowerPoint, учитель сам стає режисером свого заняття. Ця програма дозволяє педагогу створити анімаційний опорний конспект уроку, включити відео- та аудіо-фрагмент, зобразити в динаміці якесь явище, подію, що допоможе учневі легше засвоїти новий навчальний матеріал. На якісно новому рівні проходять заняття з використанням методів групового навчання, при проведенні дидактичних ігор, вікторин, конкурсів тощо. Таким чином, саме при конструюванні мультимедійного уроку цілком доречні такі не завжди вдало використовувані в педагогічній літературі терміни, як «режисура», «сценарій», «дизайн» уроку.[6]

Інтерактивність. У реформуванні й модернізації освітнього простору важливе місце відводиться мультимедійним засобам. Як свідчить практика, уроки музики в комп'ютерних класах дають можливість одночасно працювати з персональним комп'ютером та розкривати творчі здібності школяра у процесі опанування сукупністю спеціальних знань та умінь, а також включати їх у цілеспрямовану музичну діяльність: добір знайомої мелодії, складання власної мелодії, добір гармонічного супроводу, організація акомпанементу в простих фактурних формах, оволодіння нотацією й основами музичної грамоти.

Значні навчально-виховні та музично-методичні резерви містять комп'ютерні навчальні програми з музики, які забезпечують динамічне опанування молодшими школярами шкільного курсу з музичного мистецтва, елементами якого є «сприймання», «виконання», «творення» музичних творів. Робота з КНП (комп'ютерними навчальними програмами) на уроках музики відкриває перед учнями можливості експериментування з електронними звуками, а вибір медіа засобів для уроку музики, на якому застосовуються КМП, є питанням педагогічної і дидактичної стратегії, особистої компетенції та інтересу до засобів, якими користуватиметься і вчитель, і учні.

Комп'ютер у школі сьогодні - це безальтернативний засіб підготовки найцікавішого матеріалу до уроків музики. Маючи під рукою тисячі необхідних файлів, які зібрано за тематичними каталогами, вчитель надає учням у декілька разів більше потрібної і якісної інформації, яка закріплюється протягом уроку.

Таким чином, за допомогою комп'ютера вчитель вирішує декілька важливих завдань - систематизація матеріалу для підготовки уроків та повнота його опрацювання на уроці.

Ще однією перевагою комп'ютерних навчальних програм є зацікавленість учнів матеріалом, незалежно від типу сприйняття, оскільки в роботі одночасно беруть участь зорові, слухові органи, що підсилюється позитивним емоційним станом учнів.

З огляду на сказане, можна виділити мету використання комп'ютерних ресурсів у системі початкової музичної освіти:

· розвиток мотиваційної сфери: формування пізнавальних інтересів до навчання, розширення способів пізнання довкілля;

· розвиток інтелекту учнів та активізація процесів мислення, пам'яті, уваги;

· художньо-творчий розвиток особистості;

· формування в молодших школярів системи музичних знань, умінь, навичок

· технічне та технологічне оновлення процесу організації різних видів музичної діяльності учнів;

· забезпечення ефективного педагогічного керівництва у процесі комунікативної взаємодії вчитель-учень-компютер-музика та можливості застосування інтерактивних форм роботи на уроці.

Комп'ютерні навчально-розвивальні програми володіють неабиякими навчально-виховними резервами, що забезпечують:

· отримання дітьми на уроці музики цікавої, доступної, яскравої музично-теоретичної інформації, якісного наочно-слухового аудіоматеріалу;

· можливість урізноманітнення спектра музично-творчих завдань;

· реалізацію індивідуального, диференційованого підходу до кожного учня початкової школи;

· розширення діапазону колективних, групових форм музичної роботи з включенням інтерактивних методів навчання школярів.

Визначальним моментом у використанні можливостей комп'ютера на уроках музики має бути наявність у початковій школі відповідної матеріально-технічної бази, тобто комп'ютерів і відповідних навчальних музичних програм, що забезпечить одночасний доступ багатьох школярів (цілого класу) до інформаційних ресурсів. Комп'ютерні музичні навчально-розвивальні програми можуть застосовуватися вчителем під час організації будь-якого етапу уроку: сприймання музики, вокально-хорової діяльності, інструментального музикування, музично-пластичної інтерпретації образного змісту творів, при вивченні основ музичної грамоти, засобів музичної виразності, історії музичного мистецтва тощо.

Серед багатьох музичних КНРП, таких як програма «Первісні музичні жанри. Танець», програми для учнів початкових класів «П.Чайковський», «М.Мусоргський», серії програм «Класична музика», «Енциклопедія музичних інструментів» та інших, особливий інтерес у школярів викликає мультимедійна навчальна програма з музики, підготовлена творчим об'єднанням New Media Generation (1997) «Музичний клас» (музична грамота), в якій поєднуються блоки з музичної грамоти з блоками для вокально-хорової роботи, інструментального музикування, музичним матеріалом для слухання музики. Блок музична грамота дає можливість учителю пропонувати дітям цікаві вправи для сольфеджування та моделювання звукового музичного матеріалу. Використовуючи завдання на опанування дітьми нотного запису, вчитель має можливість урізноманітнювати один із важливих видів музичної роботи - сольфеджування. Моделюючи запропонований нотний матеріал, школярі вчаться:

· співати звукоряди й мелодії з вимовою назв звуків, виконувати співацькі вправи;

· виконувати тестові музично-теоретичні завдання;

· вчитися здійснювати слуховий аналіз запропонованого музичного фрагмента;

· вправлятися в записі музичних диктантів;

· моделювати мелодію, ритмічний малюнок музичних фрагментів;

· інструментувати музичний матеріал.

Навчальна робота з музики на базі даної комп'ютерної програми - це логічний комплекс послідовних вправ, який може здійснюватися вчителем у взаємодії з традиційними навчальними методиками.

«Музичний клас» складається з дев'яти блоків: комп'ютерне фортепіано, кіберсинтезатор, історія музичних інструментів, теорія музики, караоке, гра «8», гра «Музичні кибики», музичний диктант, хрестики-нулики. Якщо розглянути один із блоків, наприклад, комп'ютерне фортепіано, вчитель може запропонувати дітям такі творчі завдання:

ь «Ми - композитори» - на створення власної мелодії. На «екрані» учні можуть пограти на фортепіано з використанням «мишки» або за допомогою комп'ютерної клавіатури (цифри та літери верхнього ряду буквеної клавіатури відповідають звукам чорних і білих клавіш першої і частини другої октави фортепіано).

Слід наголосити, що гра на клавіатурі комп'ютера є кориснішою для музичного розвитку школярів, ніж використання «мишки», оскільки таким способом можна натискати одночасно декілька клавіш. У результаті отримуємо не окремий звук, а гармонічні співзвуччя. Можна створювати власні музичні міні-твори, «записувати» і «зберігати» їх у музичному фонді комп'ютерної програми. мультимедійний навчальний школа

Локальні записи. До локальних записів відносяться всі види дисків та накопичувачів інформації. Це дає можливість вчителям-педагогам обмінюватися мультимедійними засобами та посібниками, збагатити свою фонотеку.

Он-лайн потокові. До он-лайн потокових відноситься всесвітня мережа Internet, де вчитель та учні можуть знайти весь необхідний для навчального процесу та саморозвитку матеріал.

4. Методика проведення уроку музики у молодших школярів засобами мультимедійних технологій

Розвиток комп'ютерних технологій відбувається надзвичайно швидкими темпами, це пов'язано із зростанням інтересів суспільства та прагненням до самовдосконалення. На даний час існує дуже широка палітра мультимедійних технологій, які ще не так давно почали вводитися у навчальний процес. Саме через швидкий темп розвитку мультимедії не існує досконалого педагогічного посібника, який би описував обґрунтовану та перевірену методику застосування вчителем-педагогом комп'ютера під час навчально-виховного процесу. В цьому посібнику мають бути описані способи використання всіх видів мультимедійних технологій у початковій школі, як протягом семестру так і на кожному етапі уроку музики.

Для того, щоб урок музики з використанням мультимедійних технологій був ефективним потрібно дотримуватись методичних порад, інакше він навпаки може призвести до негативних наслідків.

Як би не був зроблений електронний підручник, деякі важливі, на думку вчителя, навчальні елементи можуть випасти з поля зору. Задача вчителя - сконструювати такий урок, що, на його погляд, міг би найбільш ефективно досягти поставленої навчальної мети.

Мультимедійний урок може досягти максимального навчального ефекту, якщо він є осмисленим цілісним продуктом, а не випадковим набором слайдів. Певний набір усної, наочної, текстової інформації перетворює слайд на навчальний епізод. Вчитель має прагнути перетворити кожен з епізодів на самостійну дидактичну одиницю.

Педагогічні довідники визначають дидактичну одиницю, як логічно самостійну частину навчального матеріалу, що за своїм обсягом і структурою відповідає таким компонентам наповнення, як поняття, теорія, закон, явище, факт, об'єкт тощо.

Дидактична одиниця складається з одного або декількох фреймів. Фрейм - мінімальний опис явища, факту, об'єкта, при видаленні з якого будь-якої складової частини це явище, факт або об'єкт припиняють пізнаватися (класифікуватися), тобто опис втрачає сенс. Набір пов'язаних за суттю та логікою фреймів складає дидактичну одиницю. Наприклад, етап слухання музики - це дидактична одиниця, в даному випадку фреймами можуть бути вступна бесіда, розповідь про композитора, слухання твору, аналіз прослуханого твору і т.д.

Таким чином, готуючи навчальний епізод і розглядаючи його як дидактичну одиницю, розробник повинен уявляти, які навчальні завдання він переслідує цим епізодом, якими засобами він досягне їх реалізації.

Однією з очевидних переваг мультимедійного уроку є посилення наочності. Нагадаю відому фразу К. Ушинського: «Дитяча природа вимагає наочності. Навчіть дитину яким-небудь п'яти невідомим їй словам і вона буде довго й марно мучитися над ними; але пов'яжіть із картинками двадцять таких слів - і дитина засвоїть їх на льоту. Ви пояснюєте дитині дуже просту думку, і вона вас не розуміє; ви пояснюєте тій же дитині складну картину, і вона вас розуміє швидко... Якщо ви входите у клас, від якого важко добитися слова (а таких класів у нас немало), почніть показувати картинки, і клас заговорить, а головне, заговорить вільно». [9]

Використання наочності тим більше актуально, що в школах, як правило, відсутній необхідний набір таблиць, схем, репродукцій, ілюстрацій. Проте досягти очікуваного ефекту можна при дотриманні певних вимог до подання наочності, які окреслює Г. Аствацатуров.

1. Упізнаваність наочності, яка повинна відповідати письмовій або усній інформації.

2. Динаміка подання наочності. Час демонстрації має бути оптимальним, причому відповідати навчальній інформації, що вивчається в даний момент. Дуже важливо не перестаратися з ефектами.

3. Продуманий алгоритм відеоряду зображень. Пригадаймо уроки, де вчитель закривав (перевертав) підготовлені наочні посібники, щоб показати їх у необхідний момент. Це було вкрай незручно, віднімало у вчителя час, втрачався темп уроку. Засоби мультимедіа дають учителеві можливість представити необхідне зображення з точністю до миті. Учителеві досить детально продумати послідовність подачі зображень на екран, щоб навчальний ефект був максимально великим.

4. Оптимальний розмір наочності. Причому це стосується не лише мінімальних, а й максимальних розмірів, які теж можуть негативно впливати на навчальний процес, сприяти швидшій стомлюваності учнів. Учителеві слід пам'ятати, що оптимальний розмір зображення на екрані монітора в жодному випадку не відповідає оптимальному розміру зображення великого екрану проектора.

5. Оптимальна кількість представлених зображень на екрані. Не слід захоплюватися кількістю слайдів, фото та ін., які відволікають учнів, не дають зосередитися на головному. [16]

При підготовці навчального епізоду перед учителем обов'язково постане проблема подання друкарського тексту. На мою думку необхідно звернути увагу на наступні вимоги до тексту:

- структура;

- об'єм;

- формат.

Текст з екрану повинен виступати як одиниця спілкування. Він має або підлеглий характер, що допомагає вчителеві підсилити смислове навантаження, або є самостійною одиницею інформації, яку вчитель навмисно не озвучує. Природно, коли на екрані з'являються визначення термінів, ключові фрази. Часто на екрані ми бачимо своєрідний тезовий план уроку. У такому разі головне не перестаратися.

Давно очевидно, що великий об'єм тексту погано сприймається з екрану. Учитель повинен прагнути по можливості замінити друкований текст наочністю. По суті, це теж текст, але поданий іншою мовою. Важливим є й те, як буде представлений друкований текст з екрану. Так само, як і наочність, текст повинен з'явитись у заздалегідь продуманий учителем час. Учитель або коментує поданий текст, або підсилює подану ним усну інформацію. Дуже важливо, щоб учитель у жодному випадку не дублював текст з екрану. Тоді в учнів не виникне ілюзії зайвої ланки інформації, яка надходить.

Хоча можливі й випадки, коли дублювання друкованого тексту вчителем або учнем дидактично виправдане. Такий прийом використовується в початковій школі, коли вчитель досягає комплексного підходу в навчанні, підключаючи різні канали сприйняття. Дублювання друкованого тексту обов'язкове також у будь-якому віці при проведенні мультимедійних дидактичних ігор. Цим учитель досягає рівних умов для всіх учнів: як тих, хто легше сприймає усну інформацію, так і тих, хто легше засвоює інформацію друкованого тексту. [6]

Займаючись підготовкою мультимедійного уроку вчитель повинен мати хоч б елементарні уявлення про колір, колірну гаму, що може успішно позначитися на проектуванні колірного сценарію навчального епізоду. Не слід нехтувати рекомендаціями психологів, дизайнерів про вплив кольору на пізнавальну діяльність учнів, про поєднання кольорів, оптимальну кількості кольорів на екрані тощо. Слід звернути увагу й на те, що колірне сприйняття на екрані монітора і на великому екрані значно відрізняються, і мультимедійний урок необхідно готувати насамперед з розрахунком на екран проектора. [17]

Важливе значення має й використання на уроці звуку. Звук може грати роль:

- шумового ефекту;

- звукової ілюстрації;

- звукового супроводу. [6]

Як шумовий ефект звук може використовуватися для привернення уваги учнів, переключення на інший вигляд навчальної діяльності. З цією метою використовується вхід учнів до класу під музику. Наявність мультимедійної колекції звукових ефектів зовсім не означає обов'язкове їх вживання. Шумовий ефект має бути дидактичний виправданим. Наприклад, у разі проведення мультимедійної дидактичної гри уривчастий шумовий ефект може стати сигналом до початку обговорення поставленого запитання або, навпаки, сигналом до завершення обговорення і необхідності подання відповіді. [8]

Використання звукових ілюстрацій є важливим елементом мультимедійного уроку музики. Зважаючи на те, що школи здебільшого не забезпечені якісними музичними інструментами, на яких можна виконувати музичні ілюстрації на належному рівні, вчителі не завжди володіють високопрофесійними виконавськими навичками, використання мультимедії значно поліпшує сприйняття музичного матеріалу, який вивчається на уроці.

Нарешті, звук може грати роль навчального звукового супроводу наочного зображення, анімації, відеоролика. У цьому випадку вчителеві слід ретельно зважити, наскільки раціонально використовувати на уроці звуковий супровід.

При використанні відеоінформації не слід забувати про збереження темпу уроку. Відео-фрагмент має бути гранично коротким за часом, причому вчителеві необхідно попіклуватися про забезпечення зворотного зв'язку з учнями. Тобто відеоінформація повинна супроводжуватися низкою запитань розвиваючого характеру, що викликають дітей на діалог, коментування того, що відбувається. У жодному випадку не варто допускати перетворення учнів у пасивних глядачів. Недоцільно використовувати караоке у першому класі, оскільки діти ще не вміють швидко читати. Для цього спочатку розучуються слова, а потім співається пісня під караоке, де показано східцями рух мелодії та ритму.

Методика роботи з мультимедійною програмою залежить від того, чи вона уже відома учням, чи вперше вони ознайомлюються з цим засобом навчання. При повторному використанні застосована програма допомагає не лише відтворити навчальний матеріал, а й систематизувати його, поглибити та узагальнити. Якщо ж засоби мультимедіа попередньо не використовувалися, їх дидактичне призначення дещо змінюється: вони не тільки відтворюють відоме, але й подають його в новому висвітленні, доповнюють вже відоме новими фактами, допомагають узагальнити та систематизувати знання.[3]

Відзначено, що в початковій музичній освіті практичне застосування здобули тренувально-закріплюючі і - частково - навчально-ігрові мультимедійні програми. Сутність тренувальних музичних програм полягає в тому, що учням пропонується самостійне розв'язання музичного завдання з використанням комп'ютера. Дії комп'ютера спрямовані на підрахунок знайдених ним помилок і оцінку якості виконання завдання. [5]

Виходячи з цих особливостей можна розглянути окремі дидактичні можливості, а також обумовлені ними місце та методичні прийоми використання мультимедійних програм під час повторення навчального матеріалу.

Використання технічних засобів дозволяє розглядати музичні явища в динаміці їх розвитку, підвищуючи силу впливу на емоційну сферу учнів, даючи змогу організувати індивідуально-диференційоване навчання під час уроку. [5] Найважливішою проблемою методичних розробок є врахування вікових особливостей учнів під час застосування мультимедійних технологій на уроках музики.

5. Практична частина та аналіз результатів дослідження.

З метою вивчення стану музичного виховання учнів початкової школи я провів констатувальний експеримент у якому взяли участь учні школи.

Він передбачав вирішення таких завдань:

- ознайомитися з позицією вчителів та батьків щодо доцільності використання мультимедійних посібників на уроках музики у початкових класах;

- виявити рівень залученості дітей до роботи з комп'ютером в домашніх умовах;

- діагностувати рівень музичного розвитку дітей молодшого шкільного віку.

Важливі думки вчителів та батьків щодо доцільності використання мультимедійних посібників на уроках музики у початкових класах виявило анкетування, яким було охоплено 87 батьків і 11 вчителів школи. Його результати показали що 96% батьків і 99% вчителів вважають за доцільне використання мультимедійної продукції на уроках музики, 94% дітей мають можливість працювати за комп'ютером дома, усі батьки відзначили, що їх діти люблять займатися такими видами музичної діяльності як музично-ритмічні рухи, спів під музичний супровід, слухання музики.

Формувальним експериментом було охоплено 52 учні перших класів, з них 28 учні в експериментальному класі, 24 учні у контрольному класі.

Для підтвердження припущення того, що музичний розвиток дітей молодшого шкільного віку відбувається ефективно при впровадженні у навчально-виховний процес загальноосвітніх шкіл, мультимедійних технологій було проведене діагностування рівнів розвитку музикальності дітей.

Для діагностування рівня музичного розвитку дітей молодшого шкільного віку використовувалися завдання, які виявляли:

- емоційний відгук на музику, що відображався у поведінці дитини під час слухання музики, у словесних характеристиках музичних образів та малюнках - завдання 1;

- наявність розвинутого музичного слуху, що відображалося у чистоті інтонування мелодійної лінії, володіння відповідним діапазоном голосу, слуховій увазі, почутті ладу - завдання 2;

- здатність до точної і чіткої передачі ритмічного малюнку - завдання 3;

- інтерес до музично-творчої діяльності, наявність музичної уяви, здатність імпровізувати, складати мелодію, ритмічний малюнок - завдання 4.

Завдання 1 давало можливість оцінити рівень емоційного відгуку на музику. Воно полягало у тому, що дітям пропонувалося прослухати музичні твори О. Рєзцової «Сонечко танцює», «Сонечко сумує». Вони повинні були визначити його настрій за допомогою слів-характеристик та намалювати малюнки до цих творів, підібравши відповідні кольори, лінії, та композицію.

Завдання 2 мало за мету виявити наявність у дітей розвинутого музичного слуху. Експериментатор виконував на інструменті українську народну пісню «Ой ходить сон» у різних регістрах: високому, середньому, низькому. При цьому обумовлювалося, що одну колискову співає ведмедиця, іншу - зайчиха (середній регістр), третю - мишка (високий регістр). Діти слухали всі три колискові і відзначали, що голоси у тварин різні. У формі музичної загадки кожній дитині пропонувалося відгадати, які тварини співають колискову.

Під час експерименту зверталася увага на правильність інтонування мелодії, на широту діапазону, на слухову увагу.

Завдання 3 ставило за мету визначити у дітей здатність до точної і чіткої передачі ритмічного малюнку прослуханого музичного твору та відтворення його у музично-ритмічних рухах. Експериментатор виконував на інструменті вальсову, хороводну і маршову мелодію і пропонував дітям відтворити ритмічний малюнок цих творів та відобразити у музично-ритмічних рухах музичні фрагменти.

Завдання 4 мало за мету виявити наявність у дітей творчих навичок, уміння скласти мелодію і ритмічний малюнок на заданий текст. Було запропоновано придумати закінчення мелодії до поспівки «Білка скаче по гіллі», та ритмічний малюнок до поспівки «Гоп-гоп».

Результати оцінювалися експертною групою (вчителем музики, вчителем-класоводом, психологом) за трьохбальною шкалою. Критерії оцінювання виконання діагностичних завдань були такі:

З бали: - правильне визначення характеру усіх двох п'єс першого завдання, впевнене розпізнання структури твору, зміни найбільш яскравих темпових чи динамічних перемін, правильна характеристика музичного образу повними реченнями, вдале відображення музичного образу у малюнку з допомогою відповідних кольорів, ліній та композиції - високий рівень розвитку музичного сприймання;

- правильне визначення регістрів виконання українську народну пісню «Ой ходить сон », чисте виконання мелодії, широкий діапазон голосу не менше 6-7 звуків;

- точне відтворення ритмічного малюнку вальсової, хороводної і маршової мелодії, вдале відображення музичних фрагментів у музично-ритмічних рухах;

- закінчення мелодії поспівки «Білка скаче по гіллі» відповідно до тональності та метро-ритму твору, створення ритмічного малюнку до поспівки «Гоп-гоп» врахуванням наголосів та правильним чергуванням довгих та коротких звуків .

2 бали: - правильне визначення характеру однієї чи двох п'єс, деяка невпевненість, неточність в розпізнаванні структури твору, темпових та динамічних змін, правильна характеристика музичного образу твору неповним реченням, відображення музичного образу у малюнку з неточностями у доборі кольорової гами, ліній та композиції;

- помилки у визначенні регістрів, у яких виконувалася українська народна пісня «Ой ходить сон », не зовсім чисте виконання мелодії, неширокий діапазон голосу - 3-4 звуки;

- помилки у відтворенні ритмічного малюнку вальсової, хороводної і маршової мелодії, обмежений діапазон музично-ритмічних рухів;

- не точне закінчення мелодії поспівки «Білка скаче по гіллі» відповідно до тональності та метро-ритму твору, створення ритмічного малюнку до поспівки «Гоп-гоп» з помилками у врахуванні наголосів та чергуванні довгих та коротких звуків .

1 бал: - визначення характеру усіх двох п'єс першого завдання зі значними помилками, відсутність вміння розпізнавати структуру твору, зміни найбільш яскравих темпових чи динамічних перемін, характеристика музичного образу одним словом, відображення музичного образу у малюнку в одному кольорі або у невідповідних настрою музичного твору кольорах, невдала композиція

- визначення регістрів виконання української народної пісні «Ой ходить сон» зі значними помилками, виконання мелодії на одному звуці, , діапазон голосу менше 2-3 звуків;

- відтворення ритмічного малюнку вальсової, хороводної і маршової мелодії зі значними помилками, не здатність відображення музичних фрагментів у музично-ритмічних рухах;

- закінчення мелодії поспівки «Білка скаче по гіллі» не в тональності твору, порушення метро-ритму, невдалі спроби створення ритмічного малюнку до поспівки «Гоп-гоп».

Відповідно до результатів оцінювання нами було виділено три рівні музичного розвитку молодших школярів: високий, середній та низький.

Результати проведеного діагностування на початковому зрізі в експериментальній групі показало що у частини дітей високий емоційний відгук на музику (43%), який виражається у адекватній настрою музичного твору поведінці, але словесні характеристики художнього образу однослівні (весела, сумна); у малюнках, що відображали прослуханий музичний твір, діти намагалися відтворити музичний образ не лише в сюжеті а й з допомогою кольору. Частина дітей (36%) слабо виявляла у поведінці переживання настрою музичного твору, характеризувала твори лише з підказкою вчителя, малюнки цих дітей мали цілісно не осмислений характер. На жаль, констатуємо, що 20% дітей виявляли неадекватну реакцію на музичний твір, зовсім не змогли його охарактеризувати, їх малюнки мали недовершений хаотичний характер.

Виконання дітьми другого завдання дало можливість виявити 15% дітей чисто інтонують мелодичну лінію та володіють відповідним діапазоном голосу, 46% дітей інтонують неточно, і 39% зовсім не інтонують мелодичну лінію, відтворюючи її на одному звуці.

Завдання 3 ставило за мету виявити здатність дітей до передачі ритмічного малюнку. За результатами виконання цього завдання 43% дітей точно відтворювали заданий ритмічний малюнок, 49% відтворювали його з помилками, а тільки 8% дітей не змогли виконати цього завдання зовсім.

Рівень розвитку музичних творчих навичок виявило завдання 4. Воно полягало в тому, що дітям необхідно було придумати ритмічне та мелодичне закінчення поспівки. Оригінальні і цікаві варіанти зуміли створити лише 13% дітей, решта (78%) повторювали мелодію та ритм за вчителем і 9% учнів не змогли закінчити мелодії.

Діти охоче включалися у виконання завдань, відповідали невимушено. Причому дівчатка більше ніж хлопчики, виявляли інтерес до різних видів творчої музичної діяльності особливо до музично-ритмічних рухів.

В експериментальній групі уроки музики проводилися за методикою мультимедійних технологій. Уроки проводилися з використанням педагогічного програмного засобу освітньої галузі «Музичне мистецтво», 1-4 класи та презентацій PowerPoint.

На другому етапі завдання полягало у тому, щоб апробувати умови, які б ефективно впливали на розвиток творчих здібностей молодших школярів. До їх числа віднесені: зв'язок художньо-творчої активності з удосконаленням особистості школяра, діяльнісний характер її організації, використання естетико-педагогічних ситуацій, як засобів, що стимулюють емоційні, інтелектуальні, вольові та творчі зусилля школярів. Саме для розвитку особистісного емоційно-творчого ставлення до мистецьких творів був застосований метод «оживлення» музичних творів, так звані «живі картини», де музичні образи «оживають» з допомогою мультимедії.

Далі на наступних уроках завдання ускладнювалось, дітям доручали зобразити свою улюблену пісню, що сприяло усвідомленню змісту твору. Творчий розвиток активізували, поєднавши слухання музики з елементами хореографії, де метою було побачити розуміння образів, які викликає музика, а також чуття ритму (гра «Створи свій рух»). Наприклад, коли учням пропонували послухати «Марш» С.Прокоф'єва, то більшість дітей ставали струнко, зображаючи солдата і крокували, а український народний танець уявлявся їм у присіданні, підскоках та тупотінні ногами, як у козаків.