Ліплення як засіб естетичного виховання дітей дошкільного віку

· відривати шматочки глини і коловими рухами обох рук утворювати нескладні предмети з глини (цукерки, кульки, горішки), розривати глину на частини, м'яти, розкочувати і розплющувати її долонями;

· ділити глину на частини і прямими рухами рук, утворювати нескладні предмети (стовпчики, сосиски, цукерки);

· розкочувати глину прямими рухами рук і утворювати стовпчики, краї яких з'єднувати (бублики);

· розкочувати глину коловими рухами рук та сплющувати між долонями, утворюючи дископодібні форми (пиріжки, коржики, котлети та ін.);

· ділити глину на 2-3 частини, розкочувати її прямими та коловими рухами і ліпити нескладні предмети (гриб, пташка, зайчик, неваляшка).

Для дитини четвертого року життя, яка вже має певну досвід роботи з глиною, цю роботу потрібно дещо ускладнити, одночасно закріплюючи навички, котрі вона придбала у попередній групі:

· ділити глину на частини та розкочувати її між долонями прямими рухами рук, утворюючи нескладні предмети (стовпчики, ковбаски, рогалики, цукерки);

· розкочувати глину коловими рухами рук та утворювати різні предмети (горішки, цукерки, м'ячі);

· розплющувати глину, утворюючи диск, і на основі цієї форми ліпити нескладні предмети (пиріжки, вареники, котлети), згинати і защипувати форму пальцями рук;

· ділити глину на 2-3 частини та ліпити предмети, в основі яких лежить куля (башточка, неваляшка, пташка), диск та циліндр (гриб);

· з'єднувати частини прикладанням та притисканням.

З дітьми п'ятого року життя повторюють і закріплюють набуті раніше знання та уміння, а крім того, їм дають нові знання та уміння, а саме:

· ділити глину на частини і утворювати нескладні предмети, в основі яких лежить куля (горіх, яблучко);

· утворювати предмети, в основі яких лежить циліндр (огірок);

· розкочувати глину прямими рухами рук та утворювати овальну форму і на основі цієї форми ліпити такі предмети: слива, лимон, груша;

· загострювати та заокруглювати предмети;

· розкочувати глину коловими рухами рук, розплющувати, загинати, защипувати краї, вдавлювати глину пальцями і утворювати такі предмети: мисочка, чашечка, рибка, грибок, кошик, пиріжки, варенички;

· ділити глину на частини і з'єднувати їх у ціле прикладанням і натисканням, примазуванням (лялька-неваляйка, сніговик, пташка, зайчик).

З дітьми шостого року життя, як і в попередніх вікових групах, спочатку повторюють та закріплюють навички та уміння, а потім вводять нові завдання:

· ділити глину на 3-4 частини і утворювати нескладні предмети, в основі яких лежить куля, циліндр, конус (ліплення овочів, фруктів, їжачка, мишки, котика, лисички);

· ліпити частини в основі яких лежить диск (тарілочка, чашечка);

· ліпити предмети комбінованим і пластичним способами, прийомам міцного з'єднання деталей, згладжування поверхні пальцями, стекою та зволоженою ганчіркою (собака, зайчик, білочка, літак, черепаха, курочка, півник, пташка - свистулька, лисичка та ін.).

Діти шестирічного віку, відтворюючи той чи інший образ із цілого куска глини або пластиліну, сполучають лінії різних конфігурацій, що дають їм змогу узагальнити силует єдиною складною лінією. У практичній діяльності дітей має місце як монохромна так і поліхромна декоративна скульптура. Монохромна скульптура обмежується природним кольором глини. Спеціальна термічна обробка готового виробу надає йому жовто-оранжевих відтінків. Поліхромності скульптурні вироби набувають за допомогою різнокольорового пластиліну або відповідним фарбуванням деталей чи їх розмальовуванням орнаментом.

Композиція окремих образів, які виконуються дітьми цього віку, відрізняється найпростішим відтворенням відповідних рухів, жестів, пози. Зазначені прояви композиційної виразності мають місце і при створенні нескладних скульптурних сюжетів, в яких діти, крім того, намагаються вичленити головний об'єкт контрастністю величини та місцем його розташування, здебільшого, в центрі.

Робочим матеріалом для ліплення може бути як глина так і пластилін або солоне тісто. Своєрідність ліплення полягає в тому, що за допомогою цього виду діяльності передається форма предмета в трьох вимірах. Діти з задоволенням ліплять людей, тварин, посуд, транспортні засоби, овочі, фрукти, іграшки. Предмети, які вони створюють, використовуються в ігровій діяльності. Під час підготовки до ліплення дитина отримує багато знань про предмет (назва, форма, будова, колір, призначення).

Разом з тим збагачується і розвивається її словник, зв'язна мова, за допомогою якої можна описати образ по пам'яті. Це сприяє розвитку її мислення, уваги, уяви та інших процесів. На заняттях дитина отримує відомості про способи ліплення і сам навчається це робити. На основі свого досвіду він намагається самостійно вирішити навчальні завдання, а з часом ця самостійність переростає у творчість. У процесі ліплення більше, ніж у будь-якої діяльності, можна домогтися максимальної активності обох рук, розвивати і зміцнювати пальці, особливо великі, вказівні, середні. Щоб засвоїти техніку ліплення, дитині потрібно розвинути спеціальні рухи щодо їх сили, точності, темпу, спрямованості, плавності, ритмічності.

Ці якості допоможуть дошкільникові надалі оволодіти різними видами навчальної, трудової діяльності. Під час ознайомлення з предметом дитина навчається розуміти його красу. Вона сама починає передавати в ліпленні окремі виразні його ознаки, намагається ретельно обробити поверхню виробу, прикрашають його орнаментом і т. д. Ознайомлюючись дітей з деякими зразками скульптури і декоративно-прикладного мистецтва, ми виховуємо в них любов і повагу до людей, які створили ці чудові речі. Ліплення допомагає виховати цікавість до образотворчої діяльності.

Дитина ставить перед собою певну мету і доводить почату справу до кінця, а це сприяє розвитку організованості, цілеспрямованості і наполегливості, дисциплінує його. Вихователю потрібно пам'ятати, що він повинен навчати дитину ліпити, а не робити з нього скульптора, і ліплення не самоціль, а лише засіб всебічного розвитку та виховання. велике значення має також те задоволення, яке отримує дитина, спостерігаючи кінцевий результат своїх праць. А якщо малюк зможе похвалитися своєю роботою перед батьками, задоволення від виконаної роботи подвоюється!

Передбачено ускладнення технічних прийомів. Це дасть можливість вихователю вибрати тему для роботи з дітьми відповідно їх віку і вмінню. Для дітей трьох-чотирьох років рекомендується ліпити: стовпчики, апельсини, вишеньки, бублики, кренделі, коржики, пиріжки, вареники та ін. На наших сторінках показані такі прийоми ліплення, як розкачування глини прямими і круговими рухами рук, розплющування глини (палички, бублики , кренделі, пташки, неваляшки, гриби), відтягування невеличких частин (дзьоб, хвіст та ін.) Для роботи з дітьми п'яти років рекомендується ліпити: яблучко, моркву, мисочку, тарілочку, чашечку, стакан, пташку та ін., де в основі ліплення предметів лежать форми циліндра, конуса (овочі, фрукти, іграшки та ін.), наводяться такі прийоми ліплення, як заокруглення та загострення (морква, літак), вдавлювання (кошик, чашечка, блюдце), загинання країв, з'єднання частин, поділ глини на частини і з'єднання їх прикладанням, притискуванням, примазуванням.

Для дітей шести-семи років рекомендується ліпити: півника, курочку, качечку, гуску, лебедя, пташку на підставці, синицю, снігурі, білочку, зайчика, котика, собачку, лисичку, ведмедика, та ін., в яких показані різні способи ліплення: конструктивний, пластичний, комбінований; прийоми згладжування, щільного з'єднання частин. Наводяться зразки, як прикрасити та розмалювати іграшку чи предмет, як прикрасити та виділити в окремих предметах дрібні частини стеком, щоб передати характерні ознаки, обсяг, динаміку, пропорції та ін

Вихователь має можливість творчо вибрати тему заняття, враховуючи інтереси дітей, наявність знань і вмінь, раніше придбаних. Успіх рішення навчальних завдань здебільшого визначається правильною організацією роботи з дітьми і чітко продуманою системою об'єднання занять різного типу. Використовуються два типи занять з ліплення: на тему, запропоновану педагогом (вивчення нового матеріалу, повторення пройденого), і на тему, обрану дитиною (за його задумом). Центральне місце в першому випадку відводиться засвоєнню нового програмного матеріалу. У присутності дітей вихователь ліпить зразок, розповідає про прийоми роботи і її послідовність.

Кожну дію педагог підкреслює словами, рухами рук і пальців. На заняттях з ліплення, де діти закріплюють раніше набуті знання, вихователь використовує частковий показ лише тієї частини предмета, яку діти не знають чи погано засвоїли, ставить завдання побудувати композицію, запам'ятати предмети й виліпити їх по пам'яті. На заняттях другого типу - за задумом - діти самостійно, ґрунтуючись на своїх знаннях та вміннях, обирають тему, продумують композицію, визначають послідовність роботи, шукають прийоми виконання. Мета цих занять - розвиток самостійності, ініціативи і творчих здібностей дітей. Проведення їх дає можливість проявити інтереси дітей, ступінь розвитку їх творчих задумів, оволодіння зображувальними вміннями та навичками.

У роботі з дітьми дошкільного віку значне місце відводиться ліплення з натури. Критерієм оцінки таких робіт є подібність натури. Дитина вивчає предмет, виявляє основну форму, будову, пропорції, співвідношення частин, характерні особливості, прийоми ліплення предмета. Якщо виникає необхідність, педагог показує окремим дітям прийоми ліплення на окремому шматочку глини. Досить популярна і сюжетна ліпка. Діти старшого дошкільного віку роблять багатофігурні композиції, прагнуть зображувати людей, тварин у різних позах. Це здебільшого нескладні побутові сценки, епізоди казок та ін.

У роботі з дітьми різного віку можна використовувати такі способи ліплення: конструктивний, пластичний і комбінований.

Конструктивний - найпростіший з них. Предмет ліпиться з окремих частин. Наприклад, пташка: спочатку ліпиться тулуб, голівка, підставка, а далі з'єднуються усі частини і надають фігурці характерних ознак. Конструктивним способом ліплення діти користуються в молодшій групі дитячого садка. Цей спосіб застосовується надалі в усіх вікових групах, але кількість деталей збільшується, а прийоми з'єднання частин ускладнюються.

Пластичний спосіб складніший. Це ліплення з цілого шматка глини, з якого витягуються всі дрібні деталі, частини виробу і ін. Починають діти ліпити цим способом з середньої групи (овочі, фрукти, іграшки). Наприклад, під час ліплення мишки із загального шматочка глини дитина створює потрібну форму, витягає мордочку, вушка, хвостик, лапки та за допомогою стеки надає їй характерні ознаки. Пластичним способом діти ліплять протягом усього дошкільного віку

Комбінований спосіб поєднує в собі і ліплення з цілого шматка глини і з окремих деталей або частин. Наприклад, із шматка глини ліпимо частину курочки: тулуб, голову, а дрібні деталі та підставку готуємо окремо, потім з'єднуємо їх. Зразки: півник, курочка, гусак, зайчик, крокодил, соболь, кенгуру, черепаха та ін. Крім того, під час виготовлення птахів, тварин, людей користуються прийоми рельєфною ліплення: невеликі шматочки глини або пластиліну накладаються на основну форму, а потім стеком або пальцями примазуються.

Размещено на Allbest.ru