Ділова гра як засіб підвищення ефективності навчального процесу на уроках іноземної мови в 5 класах

Размещено на http://www.allbest.ru

ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. Психолого-педагогічне обґрунтування доцільності використання ділових ігор на уроках іноземної мови в 5 класах загальноосвітньої середній школі

Розділ 2. Вікові особливості учнів 5 класів, які необхідно враховувати під час організації ділових ігор

Розділ 3. Характеристика ділової гри як ефективного методу навчання іноземних мов у школі

3.1 Навчальні й виховні можливості гри

3.2 Вимоги до ігор на уроці

3.3 Місце ділової гри в навчальному процесі

3.4 Проведення гри

3.5 Обговорення і аналіз помилок учнів під час ділової гри

Розділ 4. Приклади ділових ігор на уроках англійської мови в п'ятих класах

Висновки

Література

ВСТУП

Комунікативний підхід до навчання іноземних мов є сьогодні методичним стандартом. Реалізація комунікативного підходу означає, що формування іншомовних мовленнєвих навичок і вмінь відбувається шляхом і завдяки здійсненню учнем іноземної мовленнєвої діяльності, а процес навчання іноземної мови будується адекватно реальному процесу мовленнєвого спілкування.

Комунікативний підхід зумовлює цілі, принципи, зміст і методи навчання іноземних мов, а методи навчання, у свою чергу, реалізуються в методичних прийомах. Одним з найбільш ефективних і доцільних прийомів під час роботи зі школярами її ступеня навчання (основна школа) є ділова гра, яка розглядається в цій роботі.

Актуальність дослідження. Досягти високого рівня комунікативної компетенції в англійській мові, не знаходячись серед її носіїв, -- справа дуже важка. Тому важливим завданням вчителя є створення на уроці іноземної мови реальних і уявних ситуацій спілкування, використовуючи для цього різні методи роботи. Одним з таких методів є ділова гра.

Адже гра -- простий і природний спосіб пізнання людиною навколишньої дійсності, найбільш доступний шлях до оволодіння знаннями, уміннями, навичками. Необхідність раціональної побудови, організації і застосування ігор у процесі навчання і виховання школярів засобами іноземної мови вимагає ретельного і детального вивчення.

Мета дослідження: розкрити значення ділової гри на уроці іноземної мови не тільки як засобу оптимізації і стимуляції процесу навчання, але і як важливого аспекту психологічного комфорту й зняття розумової перенапруги учнів.

Завдання дослідження:

· обґрунтування необхідності застосування гри як прийому навчання іноземних мов у середній школі;

· з'ясування вимог до ділових ігор на уроці;

· розгляд структури, етапів, форм проведення ділових ігор, місця рольової гри на уроці в 5 класах середньої школи.

Об'єкт дослідження: вплив гри на процес навчання і формування знань, умінь, навичок.

Предмет дослідження: ділова гра як засіб підвищення ефективності навчального процесу на уроках іноземної мови в 5 класах.

Методи дослідження: критичний аналіз літературних джерел, вивчення та узагальнення позитивного досвіду роботи вчителів у ході педагогічної практики, наукове спостереження, пробне навчання, розвідувальний методичний експеримент.

гра діловий урок іноземний мова

РОЗДІЛ 1. ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ДОЦІЛЬНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ДІЛОВИХ ІГОР НА УРОКАХ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ В 5 КЛАСАХ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ СЕРЕДНІЙ ШКОЛІ

Гра поряд із працею й навчанням -- один з основних видів діяльності людини, дивний феномен нашого існування. Гра як феномен культури навчає, виховує, розвиває, соціалізує, розважає, дає відпочинок, вносячи в зміст дозвілля нескінченні сюжети й теми. Російський письменник Ю. Нагибін так оцінює значення гри в дитинстві: «У грі виявляється характер дитини, її погляди на життя, її ідеали. Самі того не усвідомлюючи, діти в процесі гри наближаються до рішення складних життєвих проблем».

К. Д. Ушинський (,1824-1871), автор теорії духовного розвитку дитини в грі, уперше висунув ідею про використання гри в загальній системі виховання, у справі підготовки дитини через гру до трудової діяльності, К. Д. Ушинський стверджував, що в грі поєднуються одночасно прагнення, відчування й уявлення.

За визначенням, «гра -- це вид діяльності в умовах ситуацій, спрямованих на відтворення і засвоєння суспільного досвіду, у якому складається й удосконалюється самоврядування поводженням».У людській практиці ділова гра виконує такі функції:

· розважальну (це основна функція гри -- розважити, надихнути, розбудити інтерес);

· комунікативну: освоєння діалектики спілкування;

· самореалізації в грі як полігоні людської практики:

· терапевтична: подолання різних труднощів. що виникають в інших видах життєдіяльності;

· діагностичну: виявлення відхилень від нормативної поведінки, самопізнання в процесі гри;

· функцію корекції: внесення позитивних змін у структуру особистісних показників;

· міжнаціональної комунікації: засвоєння єдиних для всіх людей соціально - культурних цінностей;

Ігри мають чотири головні риси:

· вільна розвивальна діяльність, що починається лише за бажанням дитини, заради задоволення від самого процесу діяльності (процедурне задоволення);

· творчий, значною мірою імпровізаційний, дуже активний характер цієї діяльності («поле творчості»);

· емоційна піднесеність діяльності, емоційна напруга;

· наявність прямих чи непрямих правил, що відбивають зміст гри, логічну послідовність її розвитку.

До структури гри як діяльності органічно входить з'ясування мети, планування, реалізація мети, а також аналіз результатів, у яких особистість цілком реалізує себе як суб'єкт. Мотивація ігрової діяльності забезпечується її добровільністю, можливостями вибору й елементами змагання, задоволення потреби в самоствердженні, самореалізації.

Гра як процес містить у собі: а) ролі, узяті на себе гравцями; б) ігрові дії як засіб реалізації цих ролей; в) ігрове вживання предметів, тобто заміщення реальних речей ігровими, умовними; г) реальні відносини між гравцями; д) сюжет (зміст) -- область дійсності, умовно відтворена в грі.

Значення ділової гри неможливо вичерпати й оцінити розважально-рекреактивними можливостями. У цьому і полягає її феномен, що, будучи розвагою, відпочинком, вона здатна перерости в навчання, творчість, терапію, модель типу людських відносин і проявів у праці.

Сюжетно-рольові ігри створюються самими дітьми. Вони розрізняються за змістом (відображення побуту, праця дорослих, громадське життя); організацією, кількістю учасників (індивідуальні, групові, колективні); видами (ігри, сюжет яких придумують самі діти, гри-драматизації -- розігрування казок і оповідань).

Ідея використання рольової поведінки на уроці одержала підкріплення з боку теорії ролей, розробленої соціологами й соціопсихологами. Соціальне середовище, у якому людина живе, виступає стосовно неї як первинна соціалізація. У ній вона поступово засвоює соціальний досвід, зафіксований у мові. Природно, що під час оволодіння іноземною мовою як засобом спілкування необхідно відтворити умови, подібні до умов, що існують у процесі оволодіння рідною мовою. У цьому зв'язку соціологи говорять про вторинну соціалізацію, що імітує першу. Соціальні ролі в рамках вторинної соціалізації носять неминуче штучний, умовний характер. Ступінь умовності може бути різним: перевтілення в реальних людей, літературних персонажів, героїв казок і т. д. Елемент умовності і перевтілення присутній в усіх різновидах рольової гри.

Психологами встановлено, що в грі насамперед розвивається уява, увага й образне мислення дітей, закладається здатність оперувати образами дійсності, що, у свою чергу, створює основу для подальшого переходу до складних форм творчої діяльності. Крім того, розвиток уяви важливий сам по собі, адже без нього неможлива навіть найпростіша людська діяльність.

Великий вплив гра чинить на розвиток у дітей здатності взаємодіяти з іншими людьми. Відтворюючи в грі взаємини дорослих, дитина освоює правила і способи спілкування, здобуває досвід взаєморозуміння, вчиться пояснювати свої дії й наміри, координувати їх з іншими дітьми.

РОЗДІЛ 2. ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ УЧНІВ 5 КЛАСІВ, ЯКІ НЕОБХІДНО ВРАХОВУВАТИ ПІД ЧАС ОРГАНІЗАЦІЇ ДІЛОВИХ ІГОР

Визначальною особливістю учнів 5 класів є прагнення самостійності, самоствердження, досягнення статусу рівності з дорослими. Підлітку нецікаві елементарні завдання, постійний контроль з боку вчителя, тобто те, що обмежує його ініціативу. Суттєвою особливістю учнів цієї вікової категорії є розвиток складніших форм мислення у зв'язку із засвоєнням абстрактного матеріалу під час вивчення інших дисциплін. Психологи вказують на достатній рівень розвитку в учнів цього віку таких якостей мислення, як логічна послідовність, критичність, самостійність, цілеспрямованість, зростання самосвідомості, контроль за власною діяльністю. Удосконалюється механізм відбору мовних засобів, формується індивідуальний стиль мовлення. Проте в 5 класах учителеві доводитися докладати значних зусиль для підтримання мотивації та інтересу учнів, тому що в багатьох підлітків відсутні широкі пізнавальні інтереси та зацікавленість у розширенні своїх знань. На цьому етапі необхідно обирати прийоми навчання, які активізують розумово-мовленнєву діяльність та ініціативу учнів, спонукають учнів до спілкування, бо спілкування з однолітками -- невід'ємна частина життя підлітка. Групова діяльність впливає на особистість підлітка, і ділова гра надає широкі можливості для активізації навчального процесу. Ефективність навчання тут зумовлена в першу чергу вибухом мотивації, підвищенням інтересу до предмета, адже гра являє собою відтворення її учасниками реальної практичної діяльності людей, створює умови реального спілкування.

Завдяки грі вчитель може розвивати всі види мовленнєвої діяльності учнів, перш за все, усне мовлення, яке є провідним видом мовленнєвої діяльності на середньому етапі навчання.

Рольова гра сприяє тому, що мовлення учнів стає змістовнішим, аргументованішим, складнішим за структурою мовного та мовленнєвого матеріалу.

Учителі повинні розуміти, що правильно організована рольова гра на уроці -- зовсім не пустощі, вона не лише приносить максимум задоволення дитині, але є могутнім засобом її розвитку, засобом формування повноцінної особистості.

РОЗДІЛ 3. ХАРАКТЕРИСТИКА ДІЛОВОЇ ГРИ ЯК ЕФЕКТИВНОГО МЕТОДУ НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ У ШКОЛІ

3.1 Навчальні й виховні можливості гри

Ділова гра володіє великими навчальними можливостями.

Гру можна розцінювати як найточнішу модель спілкування. Вона наслідує дійсність в її найбільш істотних рисах. У діловій грі, як і в житті, мовна й немовна поведінка партнерів переплітається найтіснішим чином. Наприклад, розігрується ситуація «Ранок школяра». Мати входить у кімнату. Ласкаво торкаючись сплячого, вона говорить: «Уставай, синку, уже сьома година, пора...» Дійсність -- кімната, у якій спить хлопчик і до якої входить мати, час і місце дії складають фон, на якому відбувається мовленнєва ситуація (звертання до сина), тобто здійснюється функція мови як засобу спілкування.

Гра має великі можливості мотиваційно-спонукального плану. Спілкування, як відомо, немислиме без мотиву. Однак у навчальних умовах не просто викликати мотив де висловлення. Труднощі полягають у тому що вчитель повинен репрезентувати ситуацію таким чином, щоб виникла атмосфера, що викликає в учнів внутрішню потребу у вираженні думок.

В умовах іншомовного спілкування важливо, однак, щоб учні змогли висловити те, що їм хочеться сказати. Мовне забезпечення (словниковий і граматичний матеріал, навички в користуванні ними) часто затіняють саму мету -- спілкування -- і від учнів, і від учителів. На уроках переважають висловлювання, викликані до життя директивно: «Розкажи про свого друга», «Розкажи про свою родину», тому що вчителю хочеться перевірити, як учні вміють комбінувати відповідний мовний матеріал. Мотив же, яким керуються при цьому учні, лежить за межами мови: їм важливо відповісти вчителю. Ситуація змінюється, якщо учні залучені до ділової гри. Точно визначені «запропоновані обставини» створюють загальну спонукальну уяву, а конкретна роль, що одержує учень, дає йому суб'єктивний мотив. Наприклад, розігрується сцена в гуртку філателістів. Учень, член цього гуртка, приводить сюди свого друга. Керівник гуртка повідомляє хлопцям, що гурток уже цілком укомплектований. Тоді учень розповідає про свого друга, переконуючи керівника гуртка, що друг вартий бути прийнятим до цього гуртка. Сама ситуація диктує лінію мовленнєвої поведінки.

Ділова гра придатна для кожного виду роботи з мовою: у ході гри використовуються різноманітні граматичні структури, інтонаційні моделі, значний обсяг лексичного матеріалу. Велика роль приділяється непідготовленій мові учнів. У цьому плані ділова гра може перевершити можливості будь-якої іншої парної і групової діяльності. Ділова гра тренує учнів говорити в будь-якій ситуації на будь-яку тему.

Гра припускає посилення особистісної причетності до всього, що відбувається. Учень входить у ситуацію, хоча й не через своє «Я», але через «Я» відповідної ролі. Рольова гра забезпечує сором'язливих, невпевнених у собі учнів «маскою», за якою вони можуть сховатися.

Значна частина учнів має величезні труднощі, коли основна увага в навчанні зосереджується на їхньому безпосередньому досвіді. У рольовій грі такі учні одержують «звільнення», оскільки їхня особистість не порушена, їм не потрібно розкриватися. Коли учні входять у роль, то вони грають її у визначеній ситуації. Група учнів, що грає роль у класі, уподібнюється групі дітей, що грають у школу, лікарню, зоряні війни і т. д. І ті й інші несвідомо створюють свою власну реальність і, роблячи це, оперують своїми знаннями реального світу, розвиваючи свої здібності взаємодії з іншими людьми. У цій ситуації немає глядачів. У ситуації відсутній ризик невдалого акту комунікації реального світу. Діяльність не загрожує особистості дитини, зміцнює її впевненість у собі.

Ділова гра сприяє розширенню асоціативної бази під час засвоєння мовного матеріалу. Наприклад, репліка “Have you done your homework?”, що часто сприймається учнями механічно, здобуває значимість у діловій грі. Учень, який грає роль батька, звертається до іншого учня, який виконує роль недбайливого сина, з питанням, що виражає докір, обурення і навіть погрозу. Емоція, що супроводжує тепер цю репліку, додає їй природної однозначності, установлюючи прямі зв'язки із ситуацією і створюючи сприятливі умови для запам'ятовування.

Ділова гра сприяє формуванню навчального співробітництва й партнерства, адже виконання етюду припускає охоплення групи учнів (гра будується не тільки на основі діалогу, але й полілогу), що повинні злагоджено взаємодіяти. Під час розподілу ролей варто враховувати як мовні, так і «акторські» можливості учнів, доручаючи одним більш вербальні, іншим -- пантомімні ролі, третіх же призначаючи на ролі «суфлерів», даючи їм право підказувати на основі тексту. Практично весь навчальний час у діловій грі відведено на мовленнєву практику, при цьому не тільки учень, який говорить, але й той, хто слухає, максимально активний, тому що він повинен зрозуміти й запам'ятати репліку партнера, співвіднести її із ситуацією, визначити наскільки вона релевантна ситуації й завданням спілкування, і правильно відреагувати на репліку. Ігри позитивно впливають на формування пізнавальних інтересів школярів, сприяють усвідомленому освоєнню іноземної мови. Учні активно працюють, допомагають один одному, уважно слухають своїх товаришів; учитель лише керує навчальною діяльністю.

Ділова гра зацікавлює учнів. Як тільки учні починають розуміти, що саме від них вимагається, вони із задоволенням дають волю своїй уяві. А оскільки це заняття їм подобається, навчальний матеріал засвоюється набагато ефективніше.

У ході ігрової діяльності учні, хоча й в елементарній формі, знайомляться з технологією театру. Учитель повинен піклуватися про простий реквізит. Заохочується будь-яка вигадка, тому що в навчальних умовах можливості в цьому відношенні обмежені. Саме ж перевтілення сприяє розширенню психологічного діапазону, розумінню інших людей.

Якщо ж педагог вважає своїм завданням не лише навчання своїх учнів іноземної мови, але і їхнє виховання, то ділова гра -- це саме той метод, з допомогою якого можна скласти об'єктивну думку про загальну обстановку в групі. Вчитель відмовляється від своєї традиційної ролі контролера й керівника, й атмосфера в групі залежить більшою мірою від самих учнів. Ризик «злитися» із групою і втратити об'єктивність оцінки зводиться для вчителя до мінімуму. Хто лідирує в групі, хто є аутсайдером, який загальний настрій? Відповіді на ці питання вчитель може одержати, спостерігаючи за ходом ділової гри.

У роботі з учнями, які володіють іноземною мовою на належному рівні, але не мають достатнього досвіду саме в цьому виді роботи, можна використовувати такий прийом: час від часу переривати хід гри і пропонувати учасникам питання: «Який я в цій грі? Чи часто я помиляюся? Що мені хотілося б змінити у власному поводженні?» і т.д. Відповіді фіксуються учнями на папері й обговорюються після закінчення гри. Подібний вид роботи дозволяє учасникам гри об'єктивно глянути на себе з боку й у ході наступних ігор домогтися кращих результатів.

Істотною перевагою ділової гри перед іншими формами навчання є стовідсоткова зайнятість учнів, а також концентрація уваги учасників протягом усієї гри.

Таким чином, ділову гру ми можемо трактувати як універсальний метод навчання, який дає великі можливості в практичному, освітньому й виховному відношеннях.

3.2 Вимоги до ігор на уроці

Гра повинна стимулювати мотивацію навчання, викликати в школярів інтерес і бажання гарно виконати завдання, її варто проводити на основі ситуації, адекватної реальній ситуації спілкування.

Гру потрібно добре підготувати й чітко організувати з погляду як змісту, так і форми.

Гра має бути сприйнята всією групою.

Вона неодмінно проводиться в доброзичливій, творчій атмосфері, викликає в школярів почуття задоволення, радості.

Гра організується таким чином, щоб учні могли активно спілкуватися, з максимальною ефективністю використовуючи мовний матеріал, що відпрацьовується.

Учитель неодмінно сам вірить у ділову гру, у її ефективність. Роль учителя в процесі підготовки і проведення гри постійно змінюється.

На початковому етапі роботи вчитель активно контролює діяльність учнів, але поступово він стає лише спостерігачем.

Ігри, що відпрацьовуються, заучуються і програються для інших учнів, не є рольовими іграми. Це -- драматичні вистави. Рольова гра стосується процесу гри, а не готового продукту. Це повинно бути з'ясоване із самого початку, оскільки багато учнів дуже сором'язливі й бояться, коли їх змушують брати участь у виставі. І крім того, вони часто переконані в тому, що не мають таланту гри. У діловій грі вони не беруть участі у виставі, там немає публіки. Навіть учитель повинен відійти на задній план, оскільки його присутність може перешкоджати своєю готовністю «накинутися» на учня щоразу, коли допускаються помилки. Навчання найбільш ефективне в атмосфері, вільній від напруги. Ділова гра може бути показана іншим учням чи записана на плівку, але це не обов'язково.

3.3 Місце ділової гри в навчальному процесі

Більшість авторів вважає за доцільне проводити гру на завершальному етапі роботи над темою, оскільки не всі учні можуть вільно імпровізувати в рольовій грі без попередньої підготовки. «У процесі рольової гри відбувається одночасне вдосконалення і розвиток навичок у використанні мовного матеріалу, але це на даному етапі периферійне завдання, головне -- це спілкування, мотивоване ситуацією та роллю. Тому рольовій грі варто відводити місце на завершальному етапі роботи над темою». Деякі автори вважають, що ігри можуть бути використані на всіх етапах навчання, не даючи при цьому ніяких рекомендацій щодо дозування і послідовності введення ігор у навчальний процес.

Не позбавлене справедливості твердження багатьох авторів, що невеликі рольові ігри варто вводити в навчальний процес уже на початковому етапі роботи над темою, щоб учні звикали до цього виду роботи поступово, тому що за інших обставин від ігор не вдається домогтися бажаних результатів через бар'єр, що виникає за незвичної форми спілкування, характерної для рольової гри.

Учасники рольової гри повинні враховувати наявність різних рольових цілей (якщо касир продає квиток покупцю, то покупець не тільки купує квиток, але й запитує необхідну інформацію, а також відраховує гроші, довідується про багаж і т.д.).

Учасники рольової гри не повинні діяти індивідуально, а лише колективно, репліки одного повинні викликати відповідну реакцію іншого.

Учасники гри приходять до власного рішення, підказаного ситуацією та думками самого учня: куди поїхати відпочивати, яку книгу прочитати і т.д.

Кожен учасник гри залежно від виконання заданої ролі оцінюється або експертом з числа самих учасників, або викладачем.

Учитель повинен намагатися передбачати можливі типові помилки учнів у ході рольової гри, тому що вони будуть аналогічними помилкам під час використання будь-яких інших прийомів навчання, і попередити їх, продумавши заздалегідь вправи на використання визначених граматичних структур, лексичних одиниць, що обов'язково будуть застосовуватися в рольовій грі.

3.4 Проведення гри

Виконавши необхідну підготовчу роботу, учитель може приступити безпосередньо до організації рольової гри. Він повинен чітко сформулювати ситуацію, пояснити функціональну спрямованість кожної ролі.

Залежно від успішності оволодіння іноземною мовою ігрове спілкування може носити репродуктивний, напівтворчий і творчий характер. Репродуктивний спосіб мовленнєвого спілкування використовується учнями з низьким рівнем навченості з іноземної мови. їхнє завдання полягає в тому, щоб відтворити в ігрових обставинах текст-зразок. Учням із середнім рівнем навченості пропонується самостійно включити в текст-зразок додаткові елементи, наприклад, змінити послідовність реплік. Спілкування школярів з достатньо високим рівнем навченості -- більш творче, у ньому виявляється ініціатива учасників гри, їхня здатність до самостійності в іноземній мовленнєвій діяльності. Регулярна організація ділової гри на уроках іноземної мови дозволяє поступово підвищувати рівень навченості школярів.

Ділова гра може співвідноситися з обома формами мовлення: підготовленим і непідготовленим, створюючи передумови для природного переходу від одного до іншого. Для переведення підготовленого мовлення в непідготовлене перш за все підходять ділові ігри, які умовно називаються «багатоактними». Перший акт варто забезпечити опорами, наступні акти учні зможуть фати самостійно, перетворювати мовний матеріал для вираження потрібного змісту й Імпровізувати.

Ділова гра належить до технології навчання мови, що має «низький вхід і високий вихід». Це означає, що сконцентрована навколо вчителя фаза презентації дуже коротка. Після невеликого вступу учні занурюються в діяльність, у якій виконання завдання набагато важливіше, ніж використання точних слів; діяльність, у якій швидкість превалює над акуратністю. Природно, що мовний матеріал, використовуваний учнями в рольовій грі, має бути введений на більш ранніх стадіях навчання.

У процесі гри вчитель іноді може взяти собі якусь роль, але не головну, щоб гра не перетворилася у традиційну форму роботи під його керівництвом. Зазвичай учитель бере собі ролі лише на початку, коли школярі ще не опанували цей вид роботи. Надалі необхідність у цьому відпадає. У процесі гри сильні учні допомагають слабким. Учитель же керує процесом спілкування: переходить від групи до групи, допомагаючи учням, що потребують допомоги, вносить необхідні корективи в роботу, помічає помилки, щоб після ділової гри на наступному уроці приступити до роботи над ними.

У ході гри вчителю варто бути дуже тактовним і не засмучуватися, якщо хтось із учнів не бере активної участі в грі.

Якщо гра викликає емоційне перевантаження учнів, вони можуть перейти на рідну мову, але до невеликого «вторгнення» рідної мови варто ставитися терпляче, якщо це сприяє просуванню гри.

Ефективність ділової гри як методу навчання підвищується, якщо вчитель правильно визначає тривалість мовленнєвого спілкування учасників. За даними досліджень, тривалість оптимальної працездатності у спілкуванні п'ятикласників -- п'ять хвилин. Тому на кожен етап гри вчитель має установити ліміт часу і домагатися, щоб кожен етап йому відповідав. Учитель завжди повинен прораховувати наступні види діяльності для тих пар чи груп учнів, що закінчать гру раніше від інших.

3.5 Обговорення і аналіз помилок учнів під час ділової гри

Недоцільно починати аналіз помилок відразу після закінчення гри. Коли гра закінчиться, бажано провести обговорення, з'ясувати, що учні вважають вдалим, а що -- ні.

Обговорюючи проведену гру, оцінюючи участь у ній школярів, учителю варто виявити такт, особливо під час оцінювання результатів першої ділової гри. Негативна оцінка діяльності її учасників неминуче призведе до зниження активності. Бажано почати обговорення результатів гри із вдалих моментів і лише потім перейти до недоліків.

Помилки є невід'ємною частиною процесу навчання мови, і можливість вільно робити помилки на уроці скоріше сприяє навчанню, ніж стримує його. Помилки поступово зникають у міру того, як учні стають більш компетентними й упевненими в собі. При роботі над помилками дуже важливо змусити учнів самим дати правильний варіант фрази чи слова, у якому були допущені помилки, написати їх на дошці й супроводити їх корективними вправами, що могли б найкраще сприяти відпрацьовуванню правильного варіанта самими учнями.

В оптимальному випадку вчитель записує всю гру на магнітофонну плівку -- так жодна помилка не буде пропущена. Якщо вчитель не має достатніх технічних засобів, то йому доведеться запам'ятовувати помилки або записувати їх у зошиті, не перериваючи гри й не перебиваючи її учасників.

РОЗДІЛ 4. ПРИКЛАДИ ДІЛОВИХ ІГОР НА УРОКАХ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ В П'ЯТИХ КЛАСАХ

Вікові особливості учнів п'ятих класів дозволяють використовувати різні варіанти ділової гри. У сюжетних іграх із предметом *. можна використовувати фотоальбоми, книги й журнали, ілюстрації, предмети побутового призначення, ляльку з набором одягу, іграшки. П'ятикласники зберігають деякі особливості попереднього вікового періоду, коли провідною діяльністю була дитяча гра. Вони охоче приймають уявлювану ігрову ситуацію, нереальний, казковий чи фантастичний сюжет. Це дозволяє застосовувати на уроках як сюжетні ігри казкового змісту, так і ігри на теми реального життя. Наприклад, коли діти вчаться описувати зовнішність людей, можна використовувати ділову гру «Друг заблукав»

Teacher. You are in London with your friend. Suddenly you see that your friend is no longer with you. He has lost his way. You come to a policeman and tell him about it. The policeman asks you to describe your friend. Do it for him.

(Типові питання «поліцейського» можна оформити у вигляді плаката, а для відповідей на його питання, якщо це необхідно, використовувати підстановці таблиці.)

Р о 1 і с е m а п. Good morning,

Р u р і!. Good morning.

Pol iceman. You look sad, what is the matter?

P u p і 1.1 lost my friend somewhere here.

Policeman. What is your friend's name?

Pupil His name is Eugene.

Policeman. How old is he?

Pupil. He is 12 years old.

Policeman. Describe him, please.

Pupil. My friend is not tall. His hair is dark. His eyes are grey

Policeman. What is he wearing?

Pupil. My friend is wearing a red sweater and blue jeans. He has grey sneakers and a cap on.

Policeman. Wait here, please. (Відходить “шукає” друга, знайшовши його за описом, говорить.) Is this your friend?

Pupil. Yes, thank you very much.

Policeman. You are welcome.

Наступна гра має назву «На вулиці». В ній беруть участь поліцейський та учень.

Policeman {свистить). Wail a little, young man!

Pupil. What is it, officer?

Policeman. You can't cross the street here. Pupil. Why not?

Policeman. There is no pedestrian crossing here.

P u p і 1.1 am sorry. I have forgotten about it.

Policeman. You must always remember the traffic rules, or you will be in trouble!

Pupil. Well. 1 see. May I go now?

Policeman. Yes, but be careful! Good-bye.

Pupil. Good-bye.

Ігри з предметами

Гра 1. Учням пропонується такий сюжет.

Teacher. “You have a brother (a sister, a younger friend). Your brother is 5 years old. He does not go to school because he is too small. But he wants to go to school very much. He likes your schoolbag. There are so many interesting things in it. Please show him your schoolbag and tell him what things you have in it”.

У цій грі один учень відіграє роль школяра (Pupil 2), а його сусід по парті -- маленького брата, який ще не ходить у школу (Pupil 1). У ході гри учні відкривають портфель і називають речі, що там є, обговорюючи їхнє призначення.

Можливі такі діалоги.

PL Sasha, please show me your schoolbag. What have you got in it

P2. I have got many things. I have two copybooks in my bag.

PI. What is this?

P2. This is my textbook. It is an English textbook. I study English at school.

PI. What is that?

P2.: It is a pencil.

PI. What can you do with your pencil?

P2.1 can draw.

Потім учні міняються ролями і ставлять питання про інші речі, що є в портфелі. Можна також створити сюжет, у якому маленький брат розпитує школяра про те, що є в класній кімнаті й навіщо потрібні ці речі. Наприклад:

PI. What is there in your classroom?

P2. There is a blackboard with chalk and a duster in my classroom.

PI. What can you do with the blackboard?

P2. Our teacher and pupils write on the blackboard.

PL. What is there on the wall?

P2. There is a map of England on the wall, etc.

Так можна повторити лексичні одиниці з теми «Школа», опрацювати граматичну конструкцію “there is / there are”, навчити учнів правильно ставити спеціальні питання і т. д.

Ігри з лялькою

Лялька-персонаж, що втілює певні людські риси, дозволяє більш спрямовано і гнучко мотивувати мовлення учнів на уроці.

Можливі такі функції ляльки на уроці.

Лялька-маска

Лялька, особливо лялька-тваринка, має яскраво виражений характер, що підходить, наприклад, для навчання діалогу -- волевиявлення. Впертий ослик на будь-яке спонукання відповість відмовою, хитра лисиця переадресує наказ чи прохання іншому, а повільне ведмежатко перепитає, чим викличе хорове повторення наказу. Примхлива лялька нічого не хоче робити й на будь-яке твердження: “You must...” відповідає: “I do not want to do it...” Відбувається тренування вживання модальних дієслів.

Щоб відпрацювати правильну побудову учнями негативних речень, можна використовувати, наприклад, рольову гру «Упертий Хома».

Те а с h е r. We have got a guest today. The stub born Khoma from a fairy-tale. You know this tale, don't you? This boy does not agree with anyone. If you say, “It is cold today”, he will say, “No, it is not cold today”. Misha, what do you think Khoma will answer if you tell him:

“You must do your homework, Khoma!”

Pl. He will say: “I will not do my homework”.

Teacher. Well! What will Khoma say if I ask him: “Put on your warm coat, Khoma!”

P2. He will say: “I will not put on my warm coat!”

Teacher. I say: “It is rainy today”. What will Khoma say?

P3. It is not rainy today, etc.

Лялька -- знак ситуації

Перед класом з'являється незнайома лялька. Це створює стимул до діалогу -- розпитування: “What is your name? How old are you? Do you go to school? What marks do you get at school?” і т. д. За діалогом випливає узагальнення всього, що учні довідалися про ляльку.

Лялька -- партнер, адресат мови

Ось приклади ігрових завдань з лялькою в цій функції:

Те а с h е r. We are all grown-ups, and the dolls are our children. Tell your children how they must cross the street. Tell your children to put on warm clothes because it is cold and windy today. Tell your children to read (to walk the dog, to feed the cat, etc.) when they come home from school.

Якщо за звичайної парної роботи такого роду половині групі приділяється роль слухаючих (часто пасивна), то за допомогою ляльки -- партнера збільшується індивідуальний час говоріння учнів удвічі.

Лялька -- третій персонаж, об'єкт розмови

Учитель може дати дітям таке завдання.

Teacher. “Your doll is big now It can run, it can jump, it can sing, it can dance, It can do many things. Tell your friend what your doll can do and ask him what his doll can do. Whose doll can do more things?”

З лялькою можна піти в магазин, щоб купити їй одяг, її можна повести до лікаря і т. д. Як і звичайна рольова гра, гра з лялькою дозволяє будувати сюжетні ланцюжки завдань.

Отже, лялька -- це особливий, «діючий», активний вид наочності на уроці. Рольова гра з лялькою урізноманітнює, організовує мову учнів і сприяє, таким чином, комунікативній спрямованості уроку.

Ділова гра «Моє рідне місто»

У ході гри учні вчаться заповнювати анкети, моделюється інтерв'ю з роботодавцем, діти одержують мотивоване завдання розповісти про своє місто.

Обладнання: анкети для заповнення; фотографії, листівки, плакати з видами Полтави.

Опис гри

Етап 1. Відкриття рекламної фірми.

Перед проведенням гри вчитель заздалегідь вибирає на роль президента фірми учня, який здатний весь урок бути «мовленнєвим лідером», знаходитися в центрі уваги.

Також розподіляються такі ролі: секретар, програміст, головний редактор, журналісти. Решта учнів хочуть улаштуватися на роботу в цю фірму.

Те ас he r. Dear friends! I have got interesting and unexpected news for you. A new advertising agency will work in Poltava. Mister President, please tell us about your agency and introduce the people who already work for it.

P r e s і d e n t. I am John Brown, the President. The agency is new, and we need many workers. We need designers and editors. We have already hired a programmer, the chief editor, journalists and a secretary'. Today these people and I will look for the specialists we need. First of all everyone who wants to get a job must fill out a questionnaire. Please write your personal information and why you want to work for the agency, what wages you want to get, where you worked before. When you are ready, come here for an interview.

Учні, «які шукають роботу», заповнюють анкету і приходять на співбесіду з президентом, журналістами, головним редактором, програмістом і секретарем, котрі ставлять різні питання, що стосуються їх особистих даних і «професійного досвіду».

Етап 2

President. Everyone has passed the interview. I am ready to hire all of you, but let's have the final check. I have signed a contract with Vi- saTour travel agency to make an ad about Poltava. It must attract foreign tourists to the town. We'll have two teams. Each team must make a speech about Poltava and prove why it is worth seeing. You may use photos, cards and posters. You have 15 minutes.

Через 15 хвилин учитель, «президент» і його «співробітники» - заслуховують повідомлення і визначають команду-переможця. Президент вітає її та повідомляє, що йому сподобатися обидва рекламні ролики, і на роботу приймаються всі бажаючі.

Ділові ігри для формування норм мовного етикету і виховання культури поведінки для учнів різного віку

Крім форм ділового спілкування, що враховує вікові особливості школярів, з учнями варто проводити ділові ігри, призначені для формування норм мовного етикету і виховання культури поведінки.

Подібна гра в п'ятому класі може виглядати так:

In the library

Teacher (учням, що виконують ролі читачів). You are in the library: You want to borrow an interesting book and read it at home. Greet the librarian and ask him for the book. Thank him. Say good-bye.

Teacher {учням, що виконують ролі бібліотекарів). You are librarians. Greet your client, ask him what book he wants, give the book to him and say goodbye.

У результаті вийде діалог з використанням формул етикету.

PI (the reader). Good morning. How are you?

P2 (the librarian). Good morning. I am fine, thank you/ how are you?

Pl. Very well, thank you.

P2. What can I do for you?

PL I'd like to read the book by

P2. Just a moment, please. Here you are.

PL Thank you very much. Good-bye.

P2. You are welcome. Good-bye.

Важливо навчити дітей починати діалог, подавати ініціативну репліку. Це можна робити, використовуючи, наприклад, таку гру:

Те а с h е г. I am a volleyball player from Birmingham. You are fond of volleyball and want to talk to me. How would you start the conversation?

Можна дати зразок початку розмови:

-- Excuse me, please. My name is Oleg. 1 study English and I am fond of volleyball. I would like to ask you a question or two if you don't mind. Could you spare me a couple of minutes?

ВИСНОВКИ

Завдання педагога полягає в тому, щоб знайти максимум педагогічних ситуацій, у яких може бути реалізоване прагнення дитини до активної пізнавальної діяльності. Педагог повинен постійно вдосконалювати процес навчання, що дозволяє дітям ефективно і якісно засвоювати програмовий матеріал. Тому так важливо використовувати ділові ігри на уроках.

Ділова гра допомагає спілкуванню, сприяє передачі накопиченого досвіду, одержанню нових знань, правильній оцінці вчинків, розвитку комунікативних навичок людини, її сприйняття, пам'яті, мислення, уяви, емоцій, таких рис, як колективізм, активність, дисциплінованість, спостережливість, уважність. Крім того, що ділові ігри мають величезну методичну цінність, вони просто цікаві як учителю, так і учню.

Більшість учнів оцінюють ділові ігри позитивно, вбачаючи в них велику практичну користь. Це доведено результатами досліджень Е. С. Аргустанянц, О. А. Колесникова, Г. М. Фролова, О. В. Шадрина і закордонних фахівців, таких як J. С. Shwerdfeger, Н. Rosenbuch, М. Knight.

Думки вчителів з цього питання відрізняються. Частина з них ставиться до ділових ігор різко негативно. На їхню думку, розучування ролей приводить до «примітивізації» мовлення учнів, збільшення кількості помилок, дисциплінарних проблем. Дійсно, з подібними ускладненнями доводиться зіштовхуватися під час проведення ігор, але недоліки цього методу цілком заповнюються його перевагами. Деякі викладачі навіть вважають, що оволодіння формами усного іншомовного спілкування можливо тільки в ділових іграх, причому успішність гри залежить від рівня і старанності її підготовки, правильності організації, регулярності застосування цього прийому навчання і, звичайно, від майстерності вчителя і його відданості своїй справі.

Метод ділової гри має безсумнівну дидактичну цінність, адже ділова гра сприяє ефективному засвоєнню матеріалу й поліпшенню загального настрою в класі, а також подоланню психологічних бар'єрів як у самому класі, так і між класом і педагогом.

Таким чином, ділова гра додає навчальному спілкуванню комунікативної спрямованості, зміцнює мотивацію вивчення іноземної мови і значно підвищує якість оволодіння нею.

Ділова гра -- могутній фактор психологічної адаптації дитини в новому мовному просторі, що може розв'язати проблему природного ненасильницького впровадження іноземної мови у світ дитини, це універсальний метод навчання.

ЛІТЕРАТУРА

1. Берн 3. Люди, которые играют в игры. Игры, в которые играют люди. -- М.: Прогресе, 1992.- 399 с.

2. Выготский Л. С. Игра и ее роль в психологическом развитии ребенка // Вопросы психологии. -- 1966. -- № 6. -- С. 5-16.

3. Дианова Е. М., Костина Л. Т. Ролевая игра в обучении иностранному языку // Иностранные языки в школе.-- 1988.-- № 3. -- С. 12-16.

4. Димешп Я. Г. Организация игр на уроке // Иностранные языки в школе. -- 1987. -- №3.-С. 10-16.

5. Колесникова О. А. Ролевые игры в обучении иностранным языкам // Иноетранные языки в школе. -- 1989. -- N° 4. -- С. 38--42.

6. Ливингстоун К. Ролевые игры в обучении иностранным языкам. -- М.: Высшая школа, 1988. -- 328 с.

7. Масльїко Е. А., Бабинская П. К. Настольная книга преподавателя иностранного языка. Игровое обучение иностранным языкам и иноязычному общению. -- Минск: Вышейшая школа, 1999. -- 214 с.

8. Пассов Е. И. Урок иностранного языка в середней школе. Игра -- дело серьезное. -- М.: Просвещение, 1988. -- 130 с.

9. Перкас С. В. Ролевые игры на уроке английского языка. // Иностранные языки в школе. -- 1999. -- № 4. -- С. 31--36.

10. Олейник Т. И. Ролевая игра в обучении диалогической речи п'ятиклассников. // Иноетранные языки в школе. -- 1989. -- No 1.-С. 24-27.

11. Скляренко Н. КОлейник Т. И. Обучение диалогической речи в школе // Иноетранные языки в школе.-- 1985.-- № 1. -- С. 22--26.

12. Филатов В. М. Методическая типология ролевых игр // Иностранные языки в школе. -- 1988. -- N2 2.-- С. 41--47.

13. Яиковская Г. В. Кукла в ролевой игре // Иностранные языки в школе.-- 1985. -- №. 5. -- С. 12-17.

14. Bryant W. Н. Realistic Activities for the Conversation Class. -- The French Review -- V. 59 (3).-- Feb. 1986.- p. 347-354.

15. Ladousse G. P. Role Play. Oxford English Resource Books for Teachers Series edited by Alan Maley. Oxford: Oxford University Press, 1987. -- 214 p.

16. Mugglestone PElsworth S., Rose J. Teacher's resource book. -- Longman, 1987. -- 282 p.

17. Mugglestone P\ The Primary Curiosity Motive //' English Language Teaching Journal, V. 31 (2) -- p. 111-116.

18. Philips B. D. Role-playing games in the English as a Foreign Language Classroom. -- Crane Publishing Ltd., 1994. -- 729 p.

19. Tucholka R. Fringeworthy: The Role-Playing Game as Interdimensional Adventure. -- Madison Heights, 1992. -- 153 p.

Размещено на Allbest.ru