Роль самостійної музичної діяльності у повсякденному житті

Размещено на http://www.allbest.ru/

1. Роль самостійної музичної діяльності у повсякденному житті

Благодійні звуки формують міцне фізичне зоров'я та розвивають здібності малюків.

Медики стверджують, що багато сучасних хвороб у дітей пов'язані з нестачею в їхньому житті добротворних звуків. Вони потрібні для гармонійного повноцінного фізичного та інтелектуального розвитку і в утробі матері, і після народження.

Дзюркіт струмка, шелест лисття, щебетання птахів, сюркотіння цвіркуна і багато-багато інших звуків, серед яких людина жила впродовж тисячоліть, сьогодні змінилися ревищем реактивних літаків, гуркотінням автомобілів, побутової техніки тощо. А замість ніжного співу матері дитина чує постріли, лайливі слова, зойки жаху з телевізійних трилерів.

Батьки рідко надають значення таким «дрібницям». Проте благозвучні звуки природи та музики мають величезний вплив на організм на фізіологічному рівні. Доведено, що музика може заспокоювати чи збуджувати нервову систему, прискорювати чи уповільнювати роботу серця та дихання , підвищувати чи нормалізувати артеріальний тиск, спазмувати чи розслаблювати м'язи, підвищувати рівень ендорфіну (речовина, яка виробляється в мозку і сприяє підвищенню життєвого тонусу людини, усуненню больового синдрому тощо), регулювати температуру тіла, активізувати імунітет, стимулювати вироблення гормонів, що блокують стрес.

Музика - могутній засіб всебічного розвитку дитини, формування її духовного світу. Вона розширює її кругозір, знайомить з різноманітними явищами, збагачує почуттями, викликає радісні переживання, сприяє вихованню правильного ставлення до навколишнього світу. Залучення до музики активізує сприймання, мислення та мову, виховує високий естетичний смак, розвиває музичні здібності, уяву, творчу ініціативу, всебічно впливає на її розвиток.

Ввести дитину в чарівний світ музики, розвиваючи її музичні і творчі здібності покликані музичні керівники дошкільних закладів. Але важливо не тільки на музичних заняттях, а й у повсякденному житті створювати умови для розвитку музичних нахилів, інтересів, здібностей дітей. В іграх, на прогулянках, під час самостійної художньої діяльності діти за власною ініціативою можуть співати пісні, водити хороводи, слухати грамзапис музичних творів для дошкільників, підбирати найпростіші мелодії на дитячих музичних інструментах.

Музичну діяльність дітей у побуті відрізняє самостійність, ініціативність, прагнення зробити щось своє.

Отже, у дошкільників насамперед потрібно виховувати самостійність й ініціативу у використанні знайомих пісень, танців у різних умовах (в іграх, на прогулянках, у самостійній художній діяльності та ін.), у музично-дидактичних іграх розвивати мелодійний слух, почуття ритму, музично-сенсорні здібності, розширювати коло музичних вражень слуханням музичних творів у грамзапису і сприяти тому, щоб діти відтворювали їх у сюжетно-рольових іграх.

Важливе завдання музичного виховання - сформувати у дітей здатність до самостійної музичної діяльності, домогтися того, щоб вони за власною ініціативою слухали музику, співали, грали на дитячих музичних інструментах, інсценували пісні, водили хороводи. Здібні до музики діти, як відомо, за власною ініціативою, без зовнішніх спонукань захоплено займаються музикою: слухають її, складати найпростіші мелодії, грають і т.д.

Від самостійної музичної діяльності слід відрізняти зовні подібне їй явище, яке полягає в тому, що діти як би наслідують дорослим: копіюють рухи, прагнуть передати манеру виконання балерини, але не рухаються ритмічно відповідно з музикою. У цьому випадку діти не здійснюють музичну, а ігрову діяльність: вони грають в «концерт». Зрозуміло, в цій ігровій діяльності часто мають місце окремі елементи музичної діяльності. Говорити про самостійної діяльності дошкільників можна тільки в тому випадку, якщо вона сформована на певному рівні. Це є необхідною умовою виховного ефекту даної діяльності.

Джерела самостійної музичної діяльності.

Джерелом - в широкому сенсі слова - самостійної музичної діяльності є навколишня дитини дійсність. Можна без перебільшення сказати, що сучасна дитина живе в світі музики. Він з дитинства слухає радіо, магнітофон, дивиться телевізор. Музика входить у життя дитини з перших днів його життя. Однак основним джерелом його самостійної діяльності є музичні заняття.

Важливе місце належить свят і розваг, які надовго вкарбовуються в пам'яті дітей, і спогади про яких часто спонукають дітей до самостійної музичної діяльності.

Різноманітні її джерела в повсякденному житті дітей в дитячому садку і вдома. До них можна віднести дитячі радіо - і телепередачі, гру на музичних інструментах, спів в колі сім'ї і т.д.

2. Характер і зміст самостійної музичної діяльності

Тематичне музизичне заняття започатковане в педагогічній практиці з часу впровадження Д. Кабалевським у школі тематичної програми з музики. Впродовж року музично-освітній зміст занять інтегрується у трьох провідних темах: «Які емоції та почуття передає й викликає музика», «Про що розповідає музика?», «Як розповідає музика?». У дошкільній освіті ці теми визначають послідовність опанування музичного твору, тож прийнятні для будь-якого заняття.

Разом з тим виховний зміст тематичних музичних занять може бути збагачений палітрою життєвих тем, близьких і зрозумілих дітям, достатньо або мало відомих їм, але актуальних для їхнього особистісного виховання загалом та для музичного розвитку зокрема.

Якщо на заняттях з дітьми молодшого й середнього дошкільного віку переважно йдеться про іграшки -- «На гостинах у ляльки», «Бал новорічних іграшок», природні явища -- «Сонечко і дощик», пори року -- «Як зима і весна зустрічаються», то старшим дошкільнятам бажано запропонувати теми соціального й суто музичного спрямування -- «Різдвяні музичні побажання», «Пісенність поезій Лесі Українки», «Дивовижний світ музичних звуків», «Танцювальні жанри в музиці», «Пісні улюбленого композитора», «Прародичі фортепіано» тощо.

У контексті різноманітних життєвих тем діти переживають емоції, викликані музикою, переймаються почуттями, які вона передає і збуджує. Дошкільнята визначають зміст музичних п'єс та музичні засоби вираження людських почувань, думок, конкретного змісту твору, тобто з'ясовують, про що і як розповідає музика. Таким чином, зміст музичної діяльності пов'язується для дітей з широкою культурною інформацією та спеціальною (види, жанри музичного мистецтва, творчість поетів і композиторів, специфічна термінологія, засоби музичної виразності).

Домінантні музичні заняття дістали назву з огляду на те, що в них переважає (домінує) один з видів дитячої музичної діяльності, - музикування, музично-ритмічні й танцювальні рухи або співи. Це дає педагогові змогу немовби занурюватися з малими у конкретну діяльність, створювати атмосферу, притаманну певному виду музичного мистецтва -- інструментального, музично-хореографічного, вокально-хорового, збагачувати уявлення дітей про його особливості, вдосконалювати виконавські навички, розвивати творчі вміння, розучувати музичний репертуар до свят та розваг.

Завважимо, що в ході домінантного заняття бажано варіювати дитяче музичне сприймання, практикувати колективне та індивідуальне виконання пісень чи рухів, творчі завдання для дошкільнят, почергове виконавство дітей і дорослих, щоб малі не стомлювалися. Використовувані методи та прийоми мають бути зваженими й різноманітними.

У комплексному музичному занятті інтегруються кілька видів діяльності, здебільшого художніх, що допомагає ефективніше спрямовувати, наприклад, розвиток дитячої творчості. На такому занятті одна дитина передасть свої переживання музики в імпровізованому таночку, інша в музикуванні; хтось із дітей під впливом прослуханої музики продемонструє неабияку фантазію у словотворчості, інші яскраво втілять власні життєві уявлення в аплікації чи малюванні, у витинанні або ліпленні; а, можливо, всіх дітей захопить вигадування рухів у народній грі.

Отже, кожна дитина зможе докласти творчі зусилля в одному або кількох видах художньої діяльності. Пік дитячої творчості тут досить високий, оскільки мистецька пошукова атмосфера комплексного заняття створює сприятливі умови для творчого самовираження. Таке заняття може бути водночас тематичним, що посилить його художньо-естетичне і життєве спрямування.

Зважаючи на зміст державних стандартів дошкільної освіти в Україні, особливо важливими орієнтирами для педагогів є показники розвитку дітей у старшому дошкільному віці, які акцентують на основних результатах освітньо-виховної роботи протягом дошкільного дитинства. Зокрема, про мистецьку активність як важливу складову особистісної культури старшого дошкільняти можна говорити за умов, якщо дитина:

¦ виявляє активність у музично-естетичній атмосфері розваги і свята;

¦ вміє співпрацювати з дітьми ц дорослими у процесі музичної діяльності;

¦ співвідносить індивідуальне музичне виконавство з виконавством інших;

¦ радіє з власних і спільних музичних успіхів;

¦ дістає задоволення від спілкування з музикою, від спільного переживання з іншими дітьми та дорослими культурно-мистецьких подій.

Такі якості особистості успішно формуються в усіх видах музичної діяльності, в різних формах організації музичного виховання.

3. Організаційні форми самостійної музичної діяльності

Прилучення дошкільнят до скарбниці вітчизняного та світового музичного мистецтва має різні форми організації відповідної роботи. Це, передусім, найдоступніша кожній дитині самостійна музична діяльність і найбільш поширена у дитячому садку музика в повсякденні. Це музичні заняття як провідна освітньо-виховна форма, а також музичні розваги й музично-театралізовані свята, які дають дітям змогу відчути художньо-естетичну природу музики і пластики як мистецтв вияву людських емоцій та почуттів, взаємодії виконавців і глядачів. Розглянемо сучасні педагогічні підходи до організації музичної діяльності дошкільнят та особливості кожної форми роботи..

Одне з голових завдань вихователів -- педагогічно доцільно використовувати музику в різних видах дитячої діяльності, зокрема в ігровій, заохочуючи малят брати участь у народних іграх, супроводжуваних піснею, розігрувати дитячі пісеньки, мирилки, драматизувати казки.

Провідна форма організації музично-освітньої діяльності дошкільнят -- музичні заняття. В них бажаною є атмосфера поваги до особистості кожної дитини, до її інтересів, думок про музику, заохочення до індивідуальної виразності виконавства, підтримка творчих прояві дітей.

Поряд з універсальним схваленням («Молодець!») доцільно вдаватися до мотиваційної оцінки музично-естетичної діяльності вихованців («Сьогодні привітальні жести у всіх дітей особливо щирі. Кожен з вас злагоджено рухався з усіма») чи однієї дитини («Сашко-Півник такий поважний і дуже ритмічний»; «Оксаночка дуже вигадлива у своїй імпровізації»); до порівняння сьогоднішніх успіхів малого з його власними попередніми діями, а не когось іншого.

Особистісному зростанню дитини у процесі музичної діяльності сприятиме створення проблемних ситуацій морального вибору, Скажімо, всі прагнуть стати парами, а хтось, виявляється, зайвий. Вихователь не поспішає втручатися - нехай малі самі звернуть на це увагу і знайдуть вихід: хтось утворить трійку замість пари, або «зайвий» здогадається взяти музичний інструмент і приєднатися до музичного керівника, акомпануючи йому, абощо. музичний ігровий дошкільний навчальний

Варто збирати дітей як на групові заняття, так і на заняття підгрупами й індивідуальні заняття.

Старші дошкільнята можуть засвоювати українські танцювальні рухи «хлопчачими» та «дівчачими» підгрупами; у різновіковій групі деякі пісні краще розучувати з окремою підгрупою молодших або старших дітей; можна індивідуально запропонувати послухати музику й відтворити її рухами вихованця, який тривалий час не відвідував садок, корисно вдатися до спільного музикування зі здібною дитиною.

Орієнтуючись на реальний рівень музично-естетичного розвитку дітей у певний час, на визначену освітньо-виховну мету, актуальні художньо-естетичні завдання роботи з групою, належить планувати доцільний тип заняття.

У сучасній музичній педагогіці основними типами музичних занять вважаються: традиційні, тематичні, домінантні, комплексні.

На кожному з них можна вдатися до нетрадиційних підходів, методів і прийомів, хоча поняття «нетрадиційні» тут дещо відносне. Адже, наприклад, для одних педагогів створення на занятті атмосфери народного побутування українського хороводу, або надання заняттю сюжетності, чи використання ігрових ситуацій іще нестандартні прийоми, а для інших -- уже досить усталені.

Отже, традиційне заняття розуміємо не як застарілу форму навчання, а як таку, що відповідає особливостям розвитку дітей дошкільного віку, як традиційно усталену й випробувану.

Самостійна музична діяльність виникає безпосередньо за ініціативою дітей. Кожна дитина прагне по-своєму відтворити те, з чим познайомилася на музичному занятті, вона наполегливо повторює елемент танцю чи підбирає мелодію на музичному інструменті та ін. Такі вправи стають ніби продовженням занять, їх можна розглядати як елементи самонавчання.

Особливо різноманітно можуть виявити себе діти в сюжетно-рольових іграх, в основу яких покладено яскраві враження після свята, розваг, музичних занять, перегляду телепередачі та ін. Сюди належать ігри в «концерт», «музичні заняття», «загадки» тощо.

Спостерігаючи за іграми дітей, вихователь весь час керує ними і тактовно допомагає дітям у творчій самостійній діяльності, враховуючи інтереси і здібності кожного. Необхідно створити відповідні умови: визначити місце в груповій кімнаті, де діти можуть гратися, невимушено діяти; підібрати потрібну кількість ігрового матеріалу.

При самостійній музичній діяльності діти з власної ініціативи співають, водять хороводи, підбирають легкі мелодії на металофоні, виконують нескладні танці. Вони можуть самі організувати ігри в «концерти», «театр», «виставу» (з іграшками, з плоскими фігурками, з ляльками).

Джерелом виникнення захоплення дитини музикою є насамперед музичні заняття. Тут діти розучують різноманітні пісні, ігри, танці. Знання, здобуті на заняттях, діти переносять у самостійну діяльність. Наприклад, на занятті діти часто співають у супроводі інструмента. Та коли їх вчитимуть співати без супроводу хором і індивідуально, діти самі зможуть за своїм бажанням співати у групі без підтримки фортепіано.

Багато дітей люблять танцювати, марширувати під музику. Але якщо вони навчаться наспівувати танцювальну мелодію, марш, то вже зможуть без допомоги дорослого супроводжувати рухи своїм співом.

Інше джерело, що підтримує самостійні музичні вправи дітей,- це свята, розваги. Це яскраві сторінки життя дитини. Багато вихователів помічають, що після проведення свят діти відразу ж відгукуються на них у своїх іграх. Чим яскравіші враження дітей, тим цікавіша їхня гра.

Музичні ігри і танці відкривають великі можливості для самостійних дій дітей. Часто їх включають у сюжетно-рольові ігри, і часом танець, спів займають провідне місце. Серед ігор основне місце займають ігри в «музичні заняття» і «концерти», що ґрунтуються на досвіді, якого діти набули головним чином на заняттях.

Граючись у «музичні заняття», діти розподіляють ролі вихователя, музичного керівника. У процесі гри копіюють структуру заняття, поведінку й інтонації дорослих. (Наприклад, двоє дівчаток, виступаючи в ролях «музичного працівника» і «вихователя», садовлять перед собою ляльок і починають розучувати пісню М. Красєва «Осінь». Одна з них каже: «А тут співайте тихіше, мовби це луна»).

У «концерті» діти організовують чергування різних «номерів», які виконує група дітей - «артистів» - для своїх товаришів - «глядачів», з обов'язковою участю «ведучого». Одним з варіантів музичної-гри можна назвати «оркестр»: вибирають диригента і музикантів, які виконують нескладну пісню, відстукують ритм на музичних інструментах чи кубиках.

У самостійну діяльність діти часто включають музично-дидактичні ігри, які розвивають у них здатність до сприймання, розрізнення основних властивостей музичного звуку: «Музичне лото», «Здогадайся, хто співає», «Два барабани», «Тихше - дужче в бубон бий», «Назви пісню за картинкою» та ін. Наприклад, у грі «Два барабани» одна дитина відстукує на барабані ритмічний малюнок, інша точно його відтворює або одна дитина виконує нескладну мелодію на металофоні, інша викладає ноти-кружечки на фланелеграфі, відображаючи напрямок мелодії та її ритм.

Діти в самостійній діяльності часто вдаються до гри на дитячих музичних інструментах. Вони грають на металофонах, гармошках, баянах, тріолах, саксофонах, кларнетах, сопілках, дитячих піаніно, роялях, бубнах, барабанах, цитрах, гуслях та ін., на яких виконують поспівки, пісеньки, вивчені в дитячому садку чи десь почуті, можуть «створити» і свої.

У самостійній практиці дітей може бути і слухання музики. Вихователь на їхнє прохання використовує програвач, магнітофон і всі разом слухають вокальну, інструментальну музику у виконанні майстрів мистецтв.

Керування дитячою музичною грою значно відрізняється від прийомів виховання та навчання на заняттях. На заняттях дорослий визначає зміст і форму організації музичної діяльності дітей. У самостійній діяльності дитина сама обирає собі заняття, визначає і реалізує свої задуми.

Та це не означає, що вона полишена сама на себе, що дорослий не допоможе їй у потрібний момент. Просто змінюється характер керівництва, який стає непрямим, опосередкованим:

по-перше, вихователь намагається впливати на музичні враження дитини, які вона винесла з дитячого садка і сім'ї, вносити в них корективи, збагачувати їх;

по-друге, він організовує умови, що сприяють розгортанню діяльності дітей за їхньою ініціативою;по-третє, вихователь повинен бути тактовним, стати мовби співучасником дитячих ігор.

Створення матеріального середовища

Самостійна музична діяльність вимагає створення певних зовнішніх умов, певного матеріального середовища. Дітям важливо мати свій «музичний куточок». У розпорядженні дітей має бути невелика кількість інструментів, настільних музично- дидактичних ігор та різних саморобок (ноти, піаніно з намальованою клавіатурою, нотне лото і т. ін.).

Музичний куточок насамперед створюють для

- проведення групових та індивідуальних занять;

- організації самостійної діяльності дітей;

- поглиблення набутих знань;

- формування музичних умінь та навичок;

- організації творчого музикування дошкільників.

Вимоги до музичного куточка

Музичний куточок у дошкільному навчальному закладі має відповідати соціокультурним особливостям суспільства, в якому живуть діти. Зокрема, йдеться про забезпечення музичного куточка сучасними:

- технікою та її іграшковими аналогами;

- дидактичними, розвивальними матеріалами, які спонукають дітей до роздумів та творчих експериментів.

Окрім того, добираючи для музичного куточка ті чи іншіі матеріали та музичні інструменти, слід ураховувати приналежність дітей до певного етносу, культурної та мистецької традицій.

Матеріали музичного куточка, незалежно від їхньої класифікаційної належності, мають відповідати віку дітей, вимогам безпеки та естетичним вимогам, бути розміщені в зручному та доступному для користування дітьми місці.

Музичний куточок у групі можна облаштовувати по-різному, використавши:

- невелику шафу з різними за розміром поличками;

- декілька невеликих модулів-трансформерів, на яких будуть розміщені

дитячі музичні інструменти, музично-дидактичні ігри та посібники тощо.

Для музичного куточка також потрібні один-два столи або модулі, які трансформуються у столи для самостійного музикування та ігрової діяльності дітей. Раціонально, коли музичний куточок є складовою художньо-мовленнєвого центру або коли його розміщено біля куточка театральної діяльності (все залежить від вимог до умовного зонування групи в конкретному дошкільному навчальному закладі). Тоді діти легко можуть використовувати окремі атрибути та елементи костюмів, які їм потрібні в музично-театральній діяльності.

Обладнання музичного куточка

У музичному куточку розміщують:

- музичні іграшки;

- дитячі музичні інструменти;

- музично-дидактичні ігри;

- ілюстрації до музичних творів;

- аудіо- та відео-програвачі;

- аудіо- та відео-носії тощо.

Слід звернути увагу, що музичні куточки для молодших та старших дітей відрізняються тим, що для дітей молодшої та середньої груп мають переважати музичні іграшки, а не інструменти, а також ілюстрації за сюжетами знайомих пісень тощо. Окрім того, над музичним куточком можна розвісити малюнки на музичну тематику.

З музичних інструментів у музичному куточку для молодшої групи розміщують:

- бубон;

- барабан;

- брязкальця;

- дзвоники;

- дудочки.

У музичному куточку для середньої групи до цього набору можна додати дерев'яні палички, ложки, металофон. Натомість у музичний куточок для старшої групи слід додати:

- трикутник;

- металофон;

- ксилофон;

- маракаси;

- тріскачки;

- кастаньєти.

У музичному куточку для старшої групи має бути якомога більше музичних інструментів, а також диригентська паличка, музичне лото, альбом «Наші пісні» з ілюстраціями за сюжетами знайомих пісень, який постійно оновлюють, «музична драбинка» тощо.

Над музичним куточком доцільно розмістити портрети композиторів, з творами яких діти ознайомлюються на заняттях, фотографії самих дітей групи, що грають на музичних інструментах, танцюють, співають тощо. Доречними у музичному куточку будуть і художньо-декоративні роботи дітей, виконані ними під час проведення комплексних музичних занять або занять з ручної праці.

Обладнання музичного куточка поділяють на два рівні:

- обладнання, що розміщене на верхніх полицях і надається дітям для користування вихователем чи музичним керівником;

- обладнання, що розміщене на нижніх полицях і є у вільному доступі для дітей.

Класифікація обладнання музичного куточка

Для систематизації оснащення музичного куточка доцільно мати його паспорт, в якому може бути передбачена така класифікація:

- озвучені дитячі музичні іграшки та інструменти для творчого музикування;

- неозвучені іграшки (імітаційні);

- музично-дидактичні ігри та посібники;

- матеріал для творчих сюжетно-рольових ігор;

- атрибути для музичних рухливих ігор;

- аудіовізуальні посібники.

4. Передумови розвитку самостійної музичної діяльностї

Передумовою гармонійного й різнобічного музичного розвитку дітей, який має забезпечуватись у дошкільному закладі, є гуманізація музично-педагогічного процесу: дитина з її особистісними та індивідуальними особливостями - головний об'єкт уваги музичного керівника й вихователя, а весь процес навчання та виховання будується на основі їхньої співпраці й співтворчості з урахуванням вікових можливостей та зони найближчого розвитку дітей, зацікавлень кожного вихованця, його музичних успіхів, з повагою до будь-яких творчих проявів.

Своєрідність дитячої самостійної музичної діяльності зумовлена власною ініціативою дитини, її бажанням звертатися до свого музичного та музично-рухового досвіду за різних життєвих обставин. Тож вихователі та батьки мають підтримувати щонайменшу активність малят, коли вони у вільний час пригадують знайомі співаночки, музичні забави, таночки; використовують в ігрових ситуаціях іграшкові музичні інструменти; звертаються до улюбленого музичного репертуару й варіюють його; ініціюють гру в музичне заняття, оркестр, театр; влаштовують у групі міні-концерти для ляльок і дітей; роблять перші творчі спроби -- вигадують музично-ігрові образи та танцювальні рухи, виспівують власне ім'я, імпровізують мелодії та музикують на улюбленому дитячому інструменті, вдаються до музично-пісенно-пластичного супроводу гри, казки тощо. Дорослий спостерігає за дітьми й опосередковано впливає на них, створюючи сприятливі умови для самостійної діяльності.

Потяг до музики викликатиме в малих сама атмосфера повсякденного звертання до неї як до джерела життєво необхідних приємних вражень. Емоційний досвід дитини збагачуватиметься у повсякденні завдяки звучанню гарних мелодій, що їх виконують дорослі й діти, та в запису, перегляду мультфільмів і телепередач; слуханню казок у музичному супроводі, української народної музики та музики інших народів, музичних творів з класичної вітчизняної й світової спадщини та сучасних, адресованих дітям. Введення музики у щоденний побут дошкільнят потребує від вихователів, музичного керівника, інструктора з фізичного виховання доброго естетичного смаку і творчої вигадки, своєчасної підтримій - у малюванні, ліпленні народної іграшки, витинанні; а також під час читання художніх творів, ознайомлення з природними явищами, бесід з дітьми, на заняттях з розвитку мовлення, в ранковій та ритмічній гімнастиці, в різних побутових ситуаціях, у чаї дозвілля в групі, на прогулянці тощо.

Размещено на Allbest.ru