Поняття науки та її нормативне регулювання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Поняття науки та її нормативне регулювання



Вступ

Курс «Методологія наукових досліджень» вивчає наукові дослідження, які визначають розвиток науки як динамічної системи знань, що розкривають явища і процеси у природі та суспільстві з метою їх використання у практичній діяльності людей. Тобто наука є накопиченим результатом різноманітних за змістом наукових досліджень, проведених зусиллями багатьох вчених в різні періоди світової історії.

В даному розділі ми розглянемо науку у всій її багатогранності. Після його вивчення Ви отримаєте комплексне знання про науку, а саме:

· визначення науки з різних позицій залежно від ролі, яку вона виконує в суспільстві - як сфери людської діяльності, системи знань, форми суспільної свідомості, складової духовної культури суспільства;

· характеристика функцій науки, які вона виконує за своїм призначенням;

· розподіл науки на групи за різними ознаками: за об'єктом дослідження, за формами наукової діяльності, за прийнятою класифікацією Вищої атестаційної комісії (ВАК);

· розгляд наукознавства як науки про науку;

· огляд процесів глобалізації науки та форм наукового міжнародного співробітництва, що обумовлені розвитком світового суспільства;

· опис структури науки, а саме таких її елементів, як наукові закони, факти, категорії, принципи, постулати і правила, які систематизуються в теорію;

· розгляд організації науки в Україні, а саме системи суб'єктів наукової діяльності (Міністерства освіти і науки в Україні, НАНУ та ін.);

· огляд законодавчо-правових актів, які на найвищому рівні регулюють проведення в України наукової роботи.



1. Поняття науки та її функцій

Наука характеризується своєю багатогранністю, тому визначення і тлумачення поняття «наука» розглядатися з різних аспектів:

1) наука є соціально значущою сферою людської діяльності, функцією якої є вироблення й використання теоретично систематизованих об'єктивних знань про дійсність;

2) наука виступає системою знань, тому що вона являє со бою струнку систему понять і категорій, пов'язаних між собою за допомогою суджень (міркувань) та умовиводів;

3) наука також виступає і як форма суспільної свідомості - як система знань вона охоплює не тільки фактичні дані про предме ти навколишнього світу, людської думки та дії, не лише закони та принципи вивчення об'єктів, а й певні форми та способи усвідомлення їх;

4) нарешті, наука виступає скла довою частиною духовної культури людства, оскільки вона приймає участь у формуванні та вихованні особистості;

Функція науки - виробництво і використання, систематизованих, об'єктивних знань про дійсність. Тобто пізнання об'єктивного світу, щоб його вивчати з метою можливого вдосконалення.

У розвиненому суспільстві важливою функцією науки є розвиток системи знань, які сприяють найраціональнішій організації виробничих відносин та використанню виробничих сил в інтересах усіх членів суспільства. Вона включає в себе ряд конкретних функцій:

Ш пізнавальну - задоволення потреб людей у пізнанні законів природи і суспільства;

Ш культурно-виховну - розвиток культури, гуманізація виховання та формування нової людини;

Ш практична - удосконалення виробництва і системи суспільних відносин, тобто безпосередньої виробничої сили матеріального виробництва.

Об'єктом науки є пов'язані між собою форми руху матерії та особливості їх відображення у свідомості людей. На його основі визначають існування багатьох галузей знань, які об'єднуються у три великі блоки наук:

1. Природничі (фізика, хімія, біологія та ін.)

2. Суспільні (економічні, історичні, філологічні та ін.)

3. Науки про мислення (логіка, психологія та ін.)

Важливою рисою науки є її активний пошуковий характер. Вона повинна постійно змінюватися і розвиватися, знаходити нові рішення, результати. Це досягається завдяки науковій діяльності.

Наукова діяльність - це інтелектуальна творча діяльність, яка спрямована на одержання і використання нових знань через соціальні інститути (за КВЕД). Її формами є:

Ш фундаментальна (теоретична) наука;

Ш прикладна наука;

Ш наукознавство.

Поділ наук на фундаментальні та прикладні є досить умовним. Це пояснюється тим, що фундаментальні науки є більш віддаленими від застосування їх результатів на практиці, оскільки вони займаються пошуком і відкриттям нових закономірностей, законів (наприклад, економічна теорія). Прикладні науки більше пов'язані з практикою, особливо виробництвом, оскільки їх метою є розробка способів впровадження висновків фундаментальної науки (облік, аналіз і аудит). Дедалі зростаючі витрати на наукові дослідження, перетворення науки у безпосередньо виробничу діяльність викликали підвищений інтерес до вивчення самої науки, що зумовило формування нової науки - наукознавства, науки про науку.

Наукознавство - це комплекс наукових дисциплін, що узагальнюють і досліджують закономірності функціонування науки. Його роль зростає в результаті глобалізації науки. Розділи наукознавства та їх характеристика наведені у табл.1. наука знання суспільство глобалізація



Таблиця 1. Розділи наукознавства та їх характеристика

№	Розділ наукознавства	Характеристика
1	Загальна теорія науки	Розробка концепції теорії науки, основних напрямків її розвитку та методології
2	Історія науки	Дослідження генезису динамічного процесу накопичення наукових знань, встановлення закономірностей розвитку науки
3	Соціологія науки	Аналіз взаємодії науки і суспільства у різних соціально-економічних формаціях, дослідження соціальних функцій науки і відносин людей у процесі наукових досліджень
4	Економіка науки	Вивчення економічних особливостей розвитку і використання науки, критерії економічної ефективності наукових досліджень
5	Політика і наука	Визначення напрямів розвитку науки з урахуванням об'єктивних умов та потреб економіки і загальної політики держави
6	Теорія наукового прогнозування планування і управління науковими дослідженнями	Розробка стратегії науки, планування її матеріального забезпечення, організація управління науковими дослідженнями
7	Методологія науки	Дослідження системи методів у науці, складання моделей наукової діяльності і окремих її видів
8	Наукова організація праці, психологія, етика і естетика наукової діяльності	Розробка систем наукової організації праці вчених, дослідження психологічних, етичних та інших факторів наукової діяльності (наприклад, інтереси, емоції, інтуїція, уявлення, індивідуальні особливості вченого).
9	Наука і право	Дослідження нормативного забезпечення взаємовідносин наукових колективів між собою, працюючих в них людей, розробка системи держаних і міжнародних законів про науку
10	Мова науки	Розробка міжнародних і національних систем понять і термінології, стильових особливостей викладення результатів наукових досліджень
11	Класифікація наук	Розробка міжнародної і національної систем наук

2. Наукова діяльність та глобалізація науки

В умовах світових процесів глобалізації економіки, культури, стилю життя наукові надбання та наукові дослідження також стають глобальними. Зокрема, це проявляється в тому, що наука дедалі більше стає інтернаціональною. Це пов'язано з тим, що сучасні наукові проблеми можуть бути розв'язані переважно колективними зусиллями, на стику фахових досліджень. Особливої ваги набувають інтеграційні зв'язки між науковцями з різних країн, за яких втрачає сенс національна належність вченого. Головними стають такі його риси, як науковий та творчий потенціал, комунікабельність і мобільність.

Україна приймає активну участь в світових інтеграційних процесах в галузі науки. Конституцією України [1] визначено, що держава сприяє встановленню наукових зв'язків України зі світовим співтовариством. До принципів державного управління науковою діяльністю в Україні, зокрема, належать:

· використання досягнень світової науки, можливостей міжнародного наукового співробітництва;

· відкритості для міжнародного науково-технічного співробітництва, забезпечення інтеграції української науки в світову в поєднанні із захистом інтересів національної безпеки.

Отже, можна виділити такі напрямки наукової інтеграції нашої держави у світове співтовариство.

До форм наукового міжнародного співробітництва належать [3]:

провадження спільних наукових досліджень, технічних і технологічних розробок на основі кооперації, спільних науково-технічних програм;

провадження досліджень та розробок за спільними координаційними угодами;

виконання робіт, передбачених угодою, однією зі сторін якої є організація іноземної держави або міжнародна організація;

спільні дослідження та розробки у міжнародних колективах спеціалістів, міжнародних інститутах та спільних підприємствах, використання власності на науковий та науково-технічний результат на основі договорів між суб'єктами наукової та науково-технічної діяльності;

взаємний обмін науковою та науково-технічною інформацією, використання об'єднаних міжнародних інформаційних фондів, банків даних;

проведення міжнародних конференцій, конгресів, симпозіумів;

взаємний обмін науковими, науково-технічними й викладацькими кадрами, студентами й аспірантами, а також спільну підготовку спеціалістів.

Значна роль в глобалізації науки належить міжнародним організаціям, результати наукової роботи яких стають загальнодоступними. Прикладом такої організації є Комітет з міжнародних стандартів фінансової звітності, що був утворений у 1973 році. Розроблені комітетом МСФЗ є узагальненням кращих надбань сучасної світової науки і практики в галузі бухгалтерського обліку.

3. Структура і класифікація науки

Наука як система знань має специфічну структуру і включає різні складові.

Наукові закони як відображення світу, його логіки. Є головним елементом науки і являє собою філософську категорію, що відображає істотні, загальні, необхідні, стійкі, повторювані відношення та залежності між предметами і явищами об'єктивної дійсності, що випли вають з їхньої сутності. Як суттєве відношення науковий закон здійснюється через сукупність одиничних, випадкових, мінливих, неповторюваних відношень, виступає як принцип організації та функціонування речей.

Науковий факт як основа для висновків і узагальнень. Є складовим елементом наукового знання, від дзеркалення об'єктивних властивостей речей і процесів. На підставі наукових фактів визначаються закономірності явищ, будуються теорії і виводяться закони. Наукові факти характеризуються такими властивостями, як новизна, точ ність, об'єктивність і достовірність. Новизна наукового факту свідчить про принципово новий, невідомий до цього часу предмет, явище або процес.

Категорії як найбільш загальні поняття. Є важливим структурним елементом будь-якої науки, що відображає особливості предмета, змісту і методу науки.

Принципи (постулати, правила) як база для дотримання і узагальнення. В науці розрізняють також такі елементи, як принципи, постулати, правила. Принцип - основне вихідне положення теорії, вчення, науки, сві тогляду. Якщо в основі теорії, як правило, лежить одна наукова ідея, то принципів, що її виражають, може бути кілька (наприклад, в теорії навчання: принцип наочності, свідомості, активності, систематичності, послідовності та ін.). Постулат - вихідне положення, твердження, яке при побудові наукової теорії приймається без доведення. Правило - умова, якої необхідно дотримуватись, виконуючи якусь дію.

Теорія як система знань. Всі елементи науки систематизуються в теорії. Теорія - система знань, що описує і пояснює сукупність явиш певної частки дійсності і зводить відкриті в цій галузі за кони до єдиного об'єднувального початку (витоку). Тео рія будується на результатах, отриманих на емпіричному рівні досліджень. У теорії ці результати впорядковуються, вписуються у струнку систему, об'єднану загальною іде єю, уточнюються на основі введених до теорії абстракцій, ідеалізацій і принципів. Теорія має бути еврис тичною, конструктивною і простою.

У змісті науки важливе місце відводиться її класифікації. Вищою атестаційною комісією (ВАК) України за погодженням з Міністерством освіти і науки України затверджено класифікацію наук (див. табл.2).

Організація наукової діяльності в Україні складається з наступних установ:

1) Міністерство освіти і науки України - займається організацією, координацією та фінансуванням науки в Україні. Разом з науковими установами визначає напрям розвитку наукових досліджень та використання їх у народному господарстві.



Таблиця 2. Класифікація наук в Україні

Загальна класифікація наук	Класифікація економічних наук
01. Фізико-математичні науки 02. Хімічні науки 03. Біологічні науки 04. Геологічні науки 05. Технічні науки 06. Сільськогосподарські науки 07. Історичні науки 08. Економічні науки 09. Філософські науки 10. Філологічні науки 11. Географічні науки 12. Юридичні науки 13. Педагогічні науки 14. Медичні науки 15. Фармацевтичні науки 16. Ветеринарні науки 17. Мистецтвознавство 18. Архітектура 19. Психологічні науки 20. Військові науки 21. Національна безпека 22. Соціологічні науки 23. Політичні науки 24. Фізичне виховання та спорт 25. Державне управління	08.01.00. Економічна теорія та історія 08.01.01. Економічна теорія 08.01.04. Економічна історія 08.02.00. Механізми регулювання економіки 08.02.02. Економіка та управління науково-технічним прогресом, інвестиційні та інноваційні процеси 08.02.03. Організація управління, планування та регулювання економікою 08.03.00. Кількісні методи в економіці 08.03.01. Статистика 08.03.02. Економіко-математичні методи і моделювання 08.04.00. Фінанси, грошовий обіг і кредит 08.05.00. Світове господарство і міжнародні економічні відносини 08.06.00. Економіка підприємства та управління виробництвом 08.06.01. Економіка, організація та управління підприємствами 08.06.04. Бухгалтерський облік, аналіз та аудит 08.07.00. Економіка галузей, господарств 08.07.01. Економіка промисловості 08.07.02. Економіка сільського господарства і АПК 08.07.03. Економіка будівництва 08.07.04. Економіка транспорту і зв'язку 08.07.05. Економіка торгівлі та послуг 08.07.06. Економіка житлового і комунального господарства 08.07.07. Економіка фермації 08.08.00. Економіка природокористування і охорони навколишнього природного середовища 08.09.00. Демографія, економіка праці та соціальна політика 08.10.00. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка

2) Національна академія наук України - вища наукова організація України, яка організує і здійснює фундаментальні та прикладні дослідження з найважливіших проблем природничих, технічних і гуманітарних наук, а також координує здійснення фундаментальних досліджень в наукових установах та організаціях незалежно від форм власності. НАН складається із відділень відповідних галузей науки, які об'єднуються у науково-дослідні інститути (НДІ). Зокрема відділення суспільних наук включає економічні науки (НДІ економіки). Крім галузевих виділяють територіальні відділення (Донецьке, Західне, Південне, Київське та ін.) і територіальні філіали. НАН разом з галузевими академіями виконує замовлення органів державної влади стосовно розроблення засад державної наукової і науково-технічної політики, проведення наукової експертизи проектів державних рішень і програм.

3) Державні галузеві академії наук - державні спеціалізовані наукові установи, що координують, організують і проводять дослідження у відповідних галузях науки і техніки. До них належать Українська академія аграрних наук, Академія медичних наук України, Академія педагогічних наук України, Академія правових наук України, Академія мистецтв України. Аналогічно до НАН вони складаються з НДІ різного профілю відповідно до галузі науки.

4) Громадські спеціалізовані академії - наукові установи, що об'єднують учених на громадських засадах за профілем їх наукової діяльності. До них, зокрема, належать Українська міжнародна академія оригінальних ідей, Академія інженерних наук, Українська технологічна академія.

5) Відомчі галузеві академії - галузеві НДІ, підпорядковані міністерствам і відомствам. Наприклад, Міністерству економіки та європейської інтеграції підвідомчий НДІ економіки, Міністерству фінансів України - НДІ фінансів, Держкомстату України - НДІ статистики.

6) Наукові товариства - громадські спеціалізовані організації;

7) Вищі навчальні заклади - університети, академії, інститути, що мають спеціальні підрозділи, які займаються науково-дослідною роботою за рахунок бюджетних та госпрозрахункових коштів. Дослідження виконуються науковими та науково-педагогічними працівниками, докторантами, аспірантами, студентами із залученням учених. Тематика досліджень формується з профілем вузу, його факультетів та кафедр.



4. Законодавчо-нормативне регулювання науки в Україні

Законодавчо-нормативне регулювання науки в Україні складається як із законодавчих, так і підзаконних актів, а також включає внутрішні нормативні документи суб'єктів наукової діяльності. Їх характеристика наведена нижче.

Конституція України, прийнята на V сесії ВРУ 28.06.96 р. В ній визначено, що кожен має право на освіту (ст.53); громадянам гарантується свобода наукової і технічної творчості, захист інтелектуальної власності, їхніх авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв'язку з різними видами інтелектуальної діяльності; держава сприяє розвиткові науки, встановленню наукових зв'язків України зі світовим співтовариством (ст.54).

Закон України «Про вищу освіту» від 17.01.2002 р. № 2984-ІІІ. В ньому розкриваються засади підготовки наукових та науково-педагогічних працівників, зокрема, в аспірантурі, асистентурі-стажуванні та докторантурі; наукової та науково-технічна діяльність у вузі.

Закон України «Про наукову та науково-технічну діяльність» від 13.12.91 р. № 1977-ХІІ визначає правові, організаційні та фінансові засади функціонування і розвитку науково-технічної сфери, створює умови для наукової і науково-технічної діяльності, забезпечення потреб суспільства і держави у технологічному розвитку.

Закон України «Про інноваційну діяльність» від 04.07.2002 р. № 40-IV визначає правові, економічні та організаційні засади державного регулювання інноваційної діяльності в Україні, встановлює форми стимулювання державою інноваційних процесів i спрямований на підтримку розвитку економіки України інноваційним шляхом.

Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01.06.2000 р. № 1775-ІІІ визначає, що ліцензуванню підлягає професійна діяльність у сфері надання соціальних послуг.

Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.99 р. № 309, регламентує діяльність у галузі підготовки науково-педагогічних і наукових кадрів і є обов'язковим для всіх вищих навчальних закладів та наукових установ України незалежно від їх підпорядкованості та форми власності.

Порядок присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.06.97 р. № 644, визначає порядок присудження наукових ступенів доктора і кандидата наук та присвоєння вчених звань професора, доцента і старшого наукового співробітника.

Статутні документи науково-освітніх установ, зокрема, ВНЗ. В них детально регламентується діяльність цих установ в галузі науки: її тематика, організація, фінансування, координація наукових досліджень з іншими суб'єктами науки в Україні і за кордоном тощо.

5. Контрольні запитання

1. Дайте визначення змісту науки залежно від ролей, які вона виконує в суспільстві.

2. Які функції науки? Яка з них, на Вашу думку, є головною?

3. Що є об'єктом науки? На які блоки вона поділяється залежно від об'єкта, що досліджується?

4. Дайте визначення науковій діяльності і перелічите її форми.

5. В чому полягає наукознавство? Дайте характеристику його розділам.

6. Які напрямки наукової інтеграції України у світове співтовариство в умовах глобалізації науки?

7. Перелічите форми міжнародного наукового співробітництва.

8. В чому полягає зміст наступних понять: науковий закон, науковий факт, категорія, принцип, постулат, правило, теорія?

9. Наведіть діючу в Україні класифікацію наук, затверджену ВАК.

10. Дайте характеристику організації наукової діяльності в Україні.

11. Які законодавчо-нормативні акти регулюють наукову діяльність в Україні?

6. Тестові питання

1. Наука - це: А) системою знань; Б) форма суспільної свідомості; В) сфера людської діяльності;

Г) все перелічене вище.

2. До функції науки не належить: А) пізнавальна функція; Б) культурно-виховна функція;

В) практична функція; Г) немає правильної відповіді.

3. За об'єктною ознакою наука поділяється на наступні блоки: А) природничі науки, суспільні науки, науки про мислення; Б) фундаментальна наука, прикладна наука, наукознавство; В) технічні науки, історико-економічні науки, філософські науки; Г) немає правильної відповіді.

4. Формами наукової діяльності є: А) природничі науки, суспільні науки, науки про мислення;

Б) пізнавальна, культурно-виховна, практична; В) фундаментальна наука, прикладна наука, наукознавство;

Г) немає правильної відповіді.

5. Наукознавство - це: А) вивчення історії розвитку науки; Б) комплекс наукових дисциплін, що узагальнюють і досліджують закономірності функціонування науки; В) дослідження системи методів у науці, складання моделей наукової діяльності і окремих її видів; Г) розробка міжнародних і національних систем понять і термінології, стильових особливостей викладення результатів наукових досліджень.

6. Напрямками наукової інтеграції України у світове співтовариство є:

А) використання досягнень світової науки, наукове співробітництво, інтеграції української науки в світову;

Б) провадження спільних наукових досліджень, проведення міжнародних конференцій, взаємний обмін науковими кадрами; В) взаємний обмін науковою та науково-технічною інформацією, взаємний обмін науковими кадрами, спільні дослідження у міжнародних колективах спеціалістів;

Г) немає правильної відповіді.

7. Науковий закон - це елемент науки, що: А) відображає особливості предмета, змісту і методу науки;

Б) є від дзеркаленням об'єктивних властивостей речей і процесів; В) є основним вихідним положенням теорії, вчення, науки, сві тогляду; Г) є головним елементом науки і являє собою філософську категорію, що відображає істотні, загальні, необхідні, стійкі, повторювані відношення та залежності між предметами і явищами об'єктивної дійсності, що випли вають з їхньої сутності.

8. Що не є складовим елементом науки? А) постулат; Б) категорія; В) закон; Г) аналіз і синтез

9. До якої групи економічних наук входить статистика? А) Кількісні методи в економіці; Б) Економіка підприємства та управління виробництвом; В) Світове господарство і міжнародні економічні відносини;

Г) Механізми регулювання економіки.

10. Вищою науковою організацією України є: А) Міністерство освіти і науки України;

Б) Національна академія наук України; В) Вищий навчальний заклад; Г) Вища атестаційна комісія України.

11. Який закон визначає засади підготовки наукових і науково-педагогічних працівників у вузі?

А) Закон України «Про наукову та науково-технічну діяльність»; Б) Закон України «Про вищу освіту»;

В) Закон України «Про інноваційну діяльність»; Г) Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності».



Перелік рекомендованої літератури

1. Конституція України, прийнята на V сесії ВРУ 28.06.96 р.

2. Закон України «Про вищу освіту» від 17.01.2002 р. № 2984-ІІІ

3. Закон України «Про наукову та науково-технічну діяльність» від 13.12.91 р. № 1977-ХІІ

4. Закон України «Про інноваційну діяльність» від 04.07.2002 р. № 40-IV

5. Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01.06.2000 р. № 1775-ІІІ

6. Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.99 р. № 309

7. Порядок присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.06.97 р. № 644

8. Білуха М.Т. Методологія наукових досліджень: Підручник. - К.: АБУ, 2002. - 480 с.: іл..

9. Краснобокий Ю.М., К.М. Лемківський. Словник-довідник науковця-початківця. - К.: НМЦВО, 2001. - 72 с.

10. Наринян А.Р. Основы научных исследований. Учебное пособие для вузов. / Наринян А.Р. - К.: 2002. - 112 с.

11. Рузавин Г.И. Методология научного исследования. Учебное пособие для вузов. / Рузавин Г.И. - М.: 1999. - 317 с.

12. Сиденко В.М., Грушко И.М. Основы научных исследований. - Харків: Вища школа, 2002. - 200 с.

13. Фрумкин Р.А. Основы научных исследований. Учебное пособие для вузов. / Фрумкин Р.А. - Алчевск: 2001. - 210 с.

Размещено на Allbest.ru