Застосування арт-терапевтичних методів соціальними педагогами

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

Розділ 1. Аналіз застосування методів арт-терапії та діяльності соціального педагога

1.1 Соціально-педагогічна діяльність, технології роботи зі школярами

1.2 Арт-терапевтичні методи. Їх суть та специфіка

Розділ 2. Використання соціальним педагогом арт-терапевтичних методів

2.1 Організація та проведення дослідження

2.2 Аналіз результатів дослідження, щодо застосування арт-терапевтичних методів

2.3 Рекомендації соціальному педагогу стосовно успішності й ефективності арт-терапевтичних занять

Висновки

Список використаних джерел



Вступ

Актуальність: Використання методів арт-терапії набуло популярності, тому для надання компетентної допомоги соціальний педагог повинен володіти не лише стандартними, але й новітніми знаннями та навиками, зокрема в області арт-терапії. Адже це надає змогу проаналізувати можливості застосування методів арт-терапії у професійній діяльності, та визначити їх місце у арсеналі соціального педагога [8].

Важливим етапом у професійній підготовці соціальних педагогів при використанні методів арт-терапії є визначення ролі цих методів у фаховій діяльності. Це дасть змогу проаналізувати можливості застосування методів арт-терапії у професійній діяльності соціальних педагогів та визначити їхнє місце в арсеналі фахівців [4].

Адже вирішення соціальних проблем завжди пов'язано з впливом на людину, її поведінку, діяльність, психіку; тому в роботі соціального педагога доцільно використовувати метод терапії. Сприймаючи людину цілісно, як індивідуальну самоцінність, з її переживаннями, проблемами та труднощами, соціальний педагог має можливість творчо використовувати кращі, апробовані методи у своїй практиці, зробити терапевтичну допомогу більш діючою й гуманною [3].

Завдяки тому, що сучасна арт-терапія не має обмежень і протипоказань, вона завжди ресурсна і екологічна у плані її застосування. Сьогодні ця методика з успіхом використовується у психології та педагогіці, в бізнесі. Методи арт-терапії ґрунтуються на переконанні того, що внутрішнє «Я» людини трансформується у візуальні образи художньої творчості. Існує думка, що образи художньої творчості відображають зміст підсвідомих процесів, включаючи внутрішні конфлікти, страхи, нав'язливі думки, спогади дитинства, сновидіння, тощо. Тому доцільним є використання арт-терапії і в сфері соціальної педагогіки [19, c.213].

Важливі теоретичні дослідження з приводу використання даних методів в соціально-педагогічній діяльності проводили: О. Сєрова, О.Копитін, Л.Полторак, Л.Лєбєдєва, О.Свистовська, Л.Фірсова. Вони розкрили форми і методи арт-терапевтичної роботи соціального педагога з різними категоріями клієнтів. Розглядають проблеми використання методів арт-терапії у різних сферах М. Кисельова, О. Вознесенська, Л. Фірсова, Л. Калініна, М. Авраменко, О. Титаренко. Висвітлюють важливість використання методів арт-терапії безпосередньо соціальними педагогами та наводять технології їх використання А. Капська, М. Лукашевич, І. Мигович, Л. Тюптя, В. Шахрай, Є. Холостова [2].

Дослідження І.Ю. Левченко довело, що досить успішна компенсація тривоги, відносний психологічний комфорт може забезпечуватися «відходом у мистецтво» - читанням книг, прослуховуванням музики, вивченням історії мистецтва, переглядом архітектурних пам'яток, а також продуктивними видами художньої діяльності - живописом, поезією [1,с.16].

Обгрунтувавши теоретичні підходи, ми побачили, що проблематика данного питання потребує глибшого дослідження.

Об'єкт дослідження- соціально-педагогічна діяльність зі школярами.

Предмет дослідження-застосування арт-терапевтичних методів соціальними педагогами.

Мета дослідження - визначити роль методів арт-терапії у професійній діяльності соціальних педагогів.

Мета дослідження обумовила такі завдання:

1. Здійснити теоретичний аналіз наукової літератури з означеної проблеми.

2. З'ясувати особливості використання соціальними педагогами арт-терапевтичних методів, та їх вплив на клієнтів (зокрема дітей молодшого шкільного віку).

3. Розробити рекомендації для соціальних педагогів загальноосвітніх навчальних закладів.

Наукова новизна-дана робота обґрунтовує теоретичну базу з означеної проблеми та надає нові знання на основі результатів проведеного дослідження.

Практична значимість -на базі даної роботи можна зрозуміти важливість використання методів арт-терапії соціальними педагогами загальноосвітніх шкіл, а також застосовувати рекомендації, сформовані на основі висновків.



Розділ 1. Аналіз застосування методів арт-терапії та діяльності соціального педагога

1.1 Соціально-педагогічна діяльність, технології роботи зі школярами

Процеси, які відбуваються в сучасному суспільстві, призвели до розвитку ідей та методів соціального становлення людини в соціумі. З'явилася потреба у розробці наукових основ соціалізації виховання дітей та молоді у єдності та взаємозв'язку соціальної, молодіжної й освітньої політики. Саме соціально-педагогічна діяльність має за мету вивчення освітньо-виховного потенціалу суспільства для більш успішної соціалізації і розвитку особистості протягом всього життя. Сюди входить: створення сприятливих умов для особистісного розвитку людини, надання комплексної соціально-психолого-педагогічної допомоги у саморозвитку та самореалізації в процесі соціалізації, а також захист людини (соціальний, психолого-педагогічний, моральний) [15].

Так правильно організована соціально-педагогічна діяльність передбачає: орієнтацію на особистість, індивідуальність, розкриття сутнісних сил дитини, надання їй комплексної соціально-психолого-педагогічної допомоги під час розв'язання особистісних проблем, в усвідомленні себе суб'єктом власного життя. А головне - вона повинна бути адресною, спрямованою на конкретну дитину, на рішення її індивідуальних проблем, що виникають у процесі соціалізації, інтеграції в суспільство [6].

Також соціальний педагог повинен вміти виявити гідність особистості, проблеми дитини, прогнозувати і проектувати можливі варіанти подальшого розвитку, впливати на мотиваційно-потребуючу сферу, щоб викликати бажання до самовдосконалення, самовиховання; привести в дію внутрішній регулятивний механізм [15].

Особливо важливим є вміння визначати, які ціннісні орієнтації формує соціальна система, в яку включена дитина, які соціальні ролі вона виконує, і як переживає свої соціальні позиції. Від цього багато в чому залежать її потреби й поведінка.

Соціально-педагогічна діяльність передбачає і так зване соціальне загартовування дітей, підлітків, тобто розвиток здібностей виживання в складних ситуаціях- не зламатися, знайти способи подолання труднощів, залишаючись гідною людиною [14].

Таким чином. завдання соціального педагога - вміти наповнювати змістом, духовним, моральним внутрішній світ дитини, організовувати осмислення нею подій, що відбуваються, свого місця в цьому світі й часі [21, c.162-163].

Розв'язання ж будь-якої проблеми дитини залежить від соціально-педагогічної компетентності фахівця. Воно починається з діагностування питання, включає в себе обов'язковий етап збору, аналізу та систематизації інформації. Особливістю діяльності соціального педагога є те, що дитина не завжди може сформулювати проблему і пояснити чим вона викликана. Тому завдання соціального педагога полягає в тому, щоб самому виявити всі значимі обставини ситуації дитини і поставити діагноз [13].

На підставі діагнозу ставиться мета і відповідно до неї виділяються конкретні завдання діяльності. Виконання поставлених завдань може здійснюватися двома шляхами. Перший - таку проблему можна вирішити відомим способом - із застосуванням вже розроблених технологій. Тому завдання соціального педагога полягає у виборі саме тієї технології, яка забезпечить успішне вирішення проблеми. Для цього соціальний педагог повинен бути озброєним знаннями про всі існуючі соціально-педагогічні технології, а також вмінням вибирати ту, яка необхідна в даному конкретному випадку [5, c.4-5].

В залежності від того, яку технологію застосовує фахівець, підбираються відповідні методи (переконання, вправа, тощо) і форми організації діяльності (індивідуальна, групова), які він використовує в роботі, і які йому дозволяють вирішити проблему дитини [21].

Після закінчення всіх етапів соціальний педагог повинен оцінити, на скільки правильно вирішена проблема дитини. При цьому можливі, принаймні два випадки: соціальний педагог позитивно вирішує проблему дитини, і на цьому його діяльність з дитиною закінчується. Другий випадок - соціальний педагог не зміг або тільки частково вирішив проблему дитини. Тоді необхідно з'ясувати- на якому етапі були допущені помилки: діагностування, вибору рішення або визначення методів і засобів. У цьому випадку необхідне коригування діяльності спеціаліста на кожному етапі і повторне вирішення проблеми [5].

Таким чином впровадження технологій в діяльність соціального педагога забезпечує економію сил і засобів, сприяє ефективності у розв'занні завдань, що стоять перед фахівцем [21].

1.2 Арт-терапевтичні методи. Їх суть та специфіка

Протягом останніх років в науковій сфері великий інтерес викликає арт-терапія-метод, пов'язаний з розкриттям творчого потенціалу індивіда, вивільненням його прихованих енергетичних резервів, і в результаті- знаходження ним оптимальних способів вирішення своїх проблем [11].

Сам термін з'явився ще в сорокових роках XX століття. Його почав використовувати британський лікар і художник Адріан Хілл. Він працював у спеціальних госпіталях з туберкульозними хворими як арт-педагог. Андріан Хілл звернув увагу на той факт, що заняття творчістю допомагають хворим легше і швидше одужати. При цьому пацієнти відволікаються від своїх проблем і переживань [10].

Умови ж для розвитку арт-терапії почали закладатися разом з появою інтересу до дитячого та примітивного мистецтва. Люди стали цінувати спонтанне вираження емоцій, яке не стримувалося рамками [22].

Взагалі арт-терапія -- міждисциплінарне явище. Вона виникла на стику мистецтва і науки, і увібрала в себе досягнення медицини, педагогіки, культурології, соціології та інших дисциплін. Її методи універсальні. Вони можуть бути адаптовані до різних завдань: починаючи від рішення проблем соціальної та психологічної дезадаптації -і закінчуючи розвитком людського потенціалу; підвищенням планки психічного та духовного здоров'я. Вони припускають також використання різних форм образотворчої діяльності з метою висвітлення свого психічного стану [23].

Основна мета арт-терапевтичних методів лежить у створенні гармонійного розвитку особистості за допомогою формування здібностей самовираження та пізнання. К.Юнг вніс припущення про провідну роль мистецтва для полегшення процесів індивідуалізації формування особистості, яке базується на встановленні балансу між «Я» несвідомим і «Я» свідомим. Найважливішим прийомом арт-терапевтичного впливу автор вважав техніку активної уяви, яка спрямована на зіткнення один з одним «Я» свідомого і «Я» несвідомого [19].

Щодо методів арт-терапії, то до них відносять: малювання, ліпку, музику, моделювання з папером, ліплення, роботу по дереву або каменю, літературну творчість, спів, танці та ін [20].

Сьогодні арт-терапію все частіше розглядають як інструмент психологічної допомоги, що сприяє формуванню здорової і творчої особистості, реалізації на практиці ряду функцій соціалізації особистості (адаптаційної, корекційної, мобілізуючої, регулятивної, реабілітаційної, профілактичної). Потрібно відзначити високу ефективність методу як при роботі з дорослими, так і при роботі з підлітками та дітьми [23].

Особливістю арт-терапевтичних занять є те, що вони можуть проводитися двома способами. Перший спосіб полягає в наданні клієнту можливості виготовлення виробу з певного матеріалу за зразком на задану тему. Це дозволяє отримати додаткову інформацію для діагностики, та може свідчити про наявність або стійкість проблем клієнта. Другий спосіб представляє собою неструктуроване заняття, на якому клієнтам пропонується самим обрати тему чи сюжет, матеріал, інструменти. Заключним етапом даного способу є обговорення теми або сюжету, манери виконання, вибору матеріалу та ін [2].

Дітям арт-терапія пропонує висловити свої емоції, почуття за допомогою ліплення, малювання, конструювання з природних матеріалів. Переживаючи образи, людина знаходить свою цілісність, неповторність і індивідуальність. Арт-терапія - це найбільш м'який метод роботи, контакту з важкими проблемами. Дитина може не говорити або не може визнати своєї проблеми, але при цьому може ліпити, рухатися і виражати себе через рухи тілом. Також заняття арт-терапією допомагають знімати психічне напруження. Під час заняття мистецтвом дуже важливо, щоб дитина відчувала свій успіх в цій справі. Якщо вона бачить, що має досягнення у виявленні і відображенні своїх емоцій, створенні унікальних виробів, малюнків, до неї приходить успіх у спілкуванні, а взаємодія зі світом стає більш конструктивною. Здобуток у творчості в дитячій психіці несвідомо переноситься і на звичайне життя. Арт-терапія дозволяє зробити цей процес радісним, цікавим, успішним, індивідуальним для кожного [4].

Так, наприклад, ефективність лікування дитини з особливими потребами значною мірою залежить від бажання самого пацієнта впоратись з хворобою- удосконалити власні рухові можливості, що супроводжується значним навантаженням на його мотиваційну сферу. Розвиток мотивації дитини з органічним ураженням нервової системи залежить від багатьох чинників як фізіологічної, так і психологічної природи; і тісно пов'язаний з особливостями становлення, дозрівання адаптивних систем організму [7].

Досить потужним чинником для «запуску» рухової діяльності, розвитку мотивації та самосприйняття може стати потреба дитини в самовиявленні, самоствердженні. Для реалізації цього діти широко використовують творчість. Арт-терапія має переваги над іншими тому, що це невербальна форма роботи. Це важливо для тих, хто має мовленнєві вади, труднощі у вираженні почуттів, переживань. Образотворча діяльність є засобом з'єднання між дитиною та психологом. Цей психотерапевтичний напрямок дозволяє обходити «цензуру свідомості»; є засобом вільного самопізнання та самовираження. Арт-терапія має «інсайт - орієнтований» характер, створює атмосферу довіри й уваги до внутрішнього світу людини [8].

Арт-терапія включає в себе:

1. Нетрадиційні напрямки образотворчої діяльності, направлені на корекцію мотиваційної сфери дитини, що передбачає психологічний супровід сюжетних ліній, створених дитиною.

2. Створення колажів з малюнків, фотографій, символів, природних матеріалів. Це навчає дитину «спілкуватися» з навколишнім середовищем.

3. Пальчиковий театр та нетрадиційні форми роботи з папером мають на меті психокорекцію моторної, когнітивної, мотиваційної сфери дитини. За допомогою сюжетно-рольової гри діти знайомляться з елементами виразних рухів, мімікою, жестами.

4. Робота з тістом- тістопластика передбачає корекцію рухової можливості дитини, корекцію пізнавальних й творчих можливостей дитини.

5. Малювання на тканині губкою, пальцями та долонями підвищує потреби в активності та реалізації моторних та емоційних можливостей.

6. Сенсорна інтеграція та психокорекція передбачають знайомство дитини з формою, розміром, площиною та частинами предметів, що сприяє психокорекції пізнавальних процесів, мотивації, а також підвищенню соціальної адаптації дитини.

7. Одним із найцікавіших напрямків терапії є постанова вистав дітьми шкільного віку за допомогою ляльок. Приймаючи участь у лялькових спектаклях, учні початкових класів навчаються грати сюжетні ролі за казкою й «приміряти» ту чи іншу роль на себе. Під час заняття діти не тільки отримують задоволення від пізнання навколишнього світу, але й вчаться керувати собою та відчувати темпоритм сюжету. Ляльковий театр спрямований на формування емоційної сфери дитини. Він розвиває пам'ять, мислення та уяву.

Особлива увага приділяється відтворенню фантазії дитини. При цьому дотримуються основних правил арт-терапії:

дитина має право вибирати вид та зміст своєї творчої діяльності, працювати в своєму особистому темпі;

враховування індивідуальних особливостей дитини, підбір певних видів діяльності, які окрема дитина спроможна виконати і отримати результат;

регламентування роботи дитини, що дає змогу підвищити зосередження уваги.

Такі правила дають змогу стимулювати пізнавальну активність дитини, організувати поведінку, підвищити самооцінку [24].

Показання для проведення дитячої арт-терапії:

* упертість;

* агресія;

* страхи;

* часта зміна настрою;

* затримка мовленнєвого та психічного розвитку;

* кризові ситуації;

* труднощі в школі, спілкування з однолітками, дорослими;

* збудженість або апатія;

* зміна місця проживання;

* підготовки до дитячого садочку / школі та період адаптації;

* втрати батьківського контролю над дитиною;

* сором'язливість і невпевненість в собі;

* агресивність;

* гіперактивність;

Вплив арт-терапії полягає в тому, що:

- Створює позитивний емоційний настрій.

- Дозволяє звернутися до тих реальних проблем або фантазіям, які з якихось причин важко обговорювати вербально.

- Дає можливість на символічному рівні експериментувати з різними почуттями, досліджувати й виражати їх у соціально прийнятній формі. Робота над малюнками, картинками, скульптурами - безпечний спосіб розрядки руйнівних тенденцій- дозволяє опрацювати думки й емоції, які людина звикла приховувати.

- Сприяє творчому самовираженню, розвитку уяви, естетичного досвіду, практичних навичок образотворчої діяльності, художніх здібностей в цілому.

- Підвищує адаптаційні здібності дитини до повсякденного життя. Знижує стомлення, негативні емоційні стани та їх прояви, пов'язані з навчанням.

- Ефективна корекція різних відхилень і порушень особистісного розвитку [1].

Таким чином арт-терапія - один із методів роботи соціального педагога, який використовує можливості мистецтва для досягнення позитивних змін в інтелектуальному, соціальному, емоційному й особистісному розвитку дитини. Творчий характер занять допомагає малюку відкривати в собі щось нове, краще розуміти себе, розвивати свої відносини з іншими людьми та довкіллям. Терапія спрямована не на ліквідацію тих чи інших симптомів і станів, а на розвиток людиною відносин - із самим собою і світом [8].



Розділ 2. Використання соціальним педагогом арт-терапевтичних методів

2.1 Організація та проведення дослідження

Дослідна робота здійснювалось на базі Середино- Будської ЗОШ I - III ступенів № 1 та Середино-Будського районного відділу освіти впродовж з 29 жовтня по 6 листопада 2015 року з метою визначення використання соціальними педагогами району арт-терапевтичних методів у своїй діяльності, та побачити ефективність їх застосування у роботі з дітьми молодшого шкільного віку.

Дослідження проводилось у три етапи:

На першому (підготовчому етапі) було визначено вибірку учасників дослідження, якими стали 7 соціальних педагогів району, 11 вчителів молодших класів, 17 школярів 4-А класу. На цьому ж етапі був підібраний комплекс психолого- діагностичних методик.

На другому (діагностичному) етапі дослідження відбувалася безпосередня реалізація процедур.

Третій (аналітико-інтерпретаційний) етап був пов'язаний з обробкою та аналізом отриманих даних, їх інтерпретацією та теоретичним узагальненням.

Визначити рівень впливу та ефективність арт-терапевтичних методів, їх використання соціальними педагогами, можна встановити, лише опитавши фахівців безпосередньо соціальної та педагогічної сфери, та на практиці застосувати дані методи.

Тому ми вирішили побудувати своє дослідження таким чином, щоб в результаті отримати цілісну картину ефективності використання арт-терапевтичних методів серед педагогічного складу школи, соціальних педагогів району, та побачити на власні очі вплив арт-терапії на учнів молодшого шкільного віку. При цьому використовували: для соціальних педагогів авторську анкету: «Використання методів арт-терапії соціальними педагогами», а для вчителів молодших класів використовували також авторську анкету «Методи арт-терапії в навчальних закладах». Ми ставили за мету: виявити обізнаність педагогів в застосуванні методів арт-терапії в процесі навчання, та використання методів саме в педагогічному колективі даної школи, в процесі роботи з дітьми.

У своєму дослідженні ми вважали доцільним застосувати проективну методику для учнів 4 класу «Проектний малюнковий тест «Морські скарби», що пройшла апробацію під час психологічних досліджень. Мета - допомогти виявити цілі особистості, показати, які ресурси необхідні дитині, в першу чергу для досягнення бажаного. За допомогою даного проективного тесту, ми хочемо довести, що методи арт-терапії допомагають пізнати внутрішній світ дитини[25]. педагогічний школяр терапевтичний

Також було проведено «Колаж бажань». Дана методика допомагає дізнатися справжні бажання дітей. Вважається: що такий колаж допомагає здійснюватися мріям, виражених у картинках. Відбувається це тому, що, підбираючи картинки для композиції, людина шукає такі зображення, які найбільш точно будуть відповідати його внутрішнім відчуттям, і мимоволі набагато більш чітко формулює для себе свої мрії та цілі. І за допомогою даної методики, ми ставимо за мету побачити емоційні прояви в дітей під час виконання даного завдання[16].

2.2 Аналіз результатів дослідження, щодо застосування арт-терапевтичних методів

Анкетування серед соціальних педагогів «Використання методів арт-терапії соціальними педагогами» показало, що, не дивлячись на місце та стаж роботи, абсолютно всі спеціалісти удосконалюють свої професійні знання - використовують фахову літературу, але лише один фахівець працює науково за напрямом своє діяльності. Лише один соціальний педагог відповів, що систематично проводить заплановані заходи. Решта виконує все вчасно та на високому рівні. Всі опитані фахівці району знайомі з методиками арт-терапії. Серед них вони визначають малювання, ліплення, танці, казкотерапію, музикотерапію. Щодо використання різноманітних методів та методик в соціально-педагогічній діяльності опитаних, результати зображені в діаграмі:

Мал.2.1. Найпопулярніші за використанням методи та методики в діяльності соціального педагога

На питання: «Чи доводилось застосовувати методи арт-терапії?», соціальні педагоги відповіли наступним чином: 85% застосовували і ознайомлені, 15%- не застосовували жодного разу.

Щодо застосування арт-терапевтичних методів соціальні педагоги назвали такі причини:

· Профілактика та подолання негативних явищ, психічних порушень у дітей та підлітків;

· Зняття страху, стимуляція несвідомих переживань;

· Використовувати в випадках тривожності, сором'язливості;

· Застосовувати в релаксаційних вправах; при психологічних травмах, кризових станах, депресіях.

Внаслідок чого можна зробити висновок, що соціальні педагоги дійсно володіють навичками та досвідом роботи з арт-терапевтичними методами, але у поверхневому розумінні, адже причини та показники застосування арт-терапевтичних методів набагато ширші, як і різновиди даного методу, порівняно з тими, що зазначали опитані фахівці.

Під час проведення анкетування «Методи арт-терапії в навчальних закладах», серед вчителів молодших класів, було отримано результати, які ми зобразили на гістограмі:

Мал.2.2. Відповіді на питання анкети вчителів молодших класів

Таким чином, не зважаючи на стаж роботи, абсолютно всі опитані педагоги знайомі з методами арт-терапії; брали участь або спостерігали за ходом проведення даної методики. Вчителі також зазначили, що арт-терапія впливає на емоційний розвиток, збагачує духовний світ дитини. Після проведення занять з елементами даного методу в дітей педагоги спостерігали: зміну настрою, поліпшення самопочуття дітей, підвищену працездатність, діти ставали веселими, відкритими, доброзичливими.

Але ми хочемо зауважити на наступному факті: 30% опитаних педагогів зазначили про необхідну їм допомогу від соціального педагога школи у роботі з важкими дітьми, що зазначає про недосконалість роботи соціального педагога з даною категорією дітей.

Проективна методика проводилась в 4 класі і складалась з декількох частин: спочатку діти за проективним тестом малювали «Морські скарби».З початку діти отримали аркуші паперу та розмальовані скриньки. Кожен мав намалювати- яким він бачить морське дно, та за бажанням наклеїти на свій малюнок скриню, та заповнити її. В результаті ми отримали наступні показники: серед 17 учнів лише 9 наклеїли скриню. З цих 9 шестеро заповнили скриньки різноманітними предметами.

Для себе ми аналізували малюнки дітей за такими ознаками та інтерпретаціями:

1. 29%-намалювали безліч риб або інших живих істот. Це говорить про те, що мета стосується інших людей. Можливо, учень мріє про міцну взаємну дружбу, компанію, нових друзів, лідерську діяльність. Для таких дітей важливо знати, що у них є розуміння і підтримка близьких і друзів.

2. 64%-намалювали безліч рослин. Їх мета пов'язана з духовною сферою. Вцілому це означає -особистісний ріст і саморозвиток. В окремому випадку це може бути бажання чогось навчитися, щось дізнатися, придбати якийсь навик, вдосконалити наявні знання.

3. 11,5%-намалювали на дні багато каміння. Це гсвідчить про те, що мрія таких дітей носить матеріальний характер. Можливо, вони мріють щось купити, велику радість принесе певна річ.

4. 18%-намалювали корабель, човен або людину, яка пливе. Це говорить про те, дитина мріє кудись поїхати, побачити світ, отримати нові враження.

Вміст скрині - це ресурси, які дозволять мрії стати дійсністю(скриню зобразили 53% дітей)

Все, що намальовано в скрині, розповідає про ресурси, які необхідні для досягнення мрії. Зауважимо, що лише 9 учнів зобразили ці ресурси на своїх малюнках.

23% скриню наповнили грошима і це говорить про те, що в дітей є потреба у фінансовій підтримці або багатстві для отримання бажаної мети.

у11,5% зустрічається дорогоцінне каміння. Це означає - діти поки навіть не намагалися підрахувати скільки грошей потрібно, не визначені в собівартості своєї мрії.

6% помістили в скриню скелет, такій дитині необхідний час, щоб прийти в себе після попереднього розчарування, наприклад батьки відмовили або зруйнували мрію дитини [25].

Таким чином, за допомогою даної методики ми побачили цілі дітей, які прийняли участь в даному дослідженні. Також додатково можна провести аналіз продуктів діяльності, тобто малюнків: беручи до уваги кольорову гаму, яку було використано; розміщення предметів, що вказує на самооцінку дитини, і в наслідок чого ми отримаємо не лише мрії і цільове покладання кожної дитини, а й її психологічний стан, почуття та емоції .

Наступним етапом роботи з дітьми було спостереження за ними під час створення «Колажу бажань»[16].

По-перше, всі діти з задоволенням виконували завдання. В кожного було індивідуальне місце роботи, свій журнал, з якого дитина обирала те, що буде вирізати та наклеювати собі в колаж. У всіх дітей горіли очі, був піднесений настрій, вони ділилися один з одним враженнями, не спостерігалось ні конфліктних ситуацій, не відторгнення когось від решти колективу, адже новий та цікавий вид роботи згуртував дітей. Після виконання завдання була надана можливість кожному розповісти про свій колаж та поділитись відчуттями, враженнями, які їх переповнювали.

Інтерпретуючи колажі, ми спиралися на досвід представників арт-терапевтичного підходу. В їх поглядах йдеться, передусім, про врахування просторового розташування зображень як індикатора часової перспективи. Аналізуючи результати, ми намагалися поєднати досвід арт-терапевтів і психологів-дослідників у сфері використання цієї проективної техніки [16].

За наповненням робіт дітей їх мрії можна характеризувати за наступними показниками:

1. Зображення тварин-40%

2. Спорт-30%

3. Подорож-70%

4. Техніка-30%

5. Наука(професія)-20%

6. Сім'я-20%

Відносно просторового розташування бажань:

1. У верхній частині колажу, зазвичай , розташовують зображення, пов'язані з планами на майбутнє -50% колажів мають такі зображення, які стосуються тварин, подорожей та професій.

2. У нижній - ті, що містять у собі відбиток минулого- присутнє в 30%. До них належать: ходив з татом на рибалку, подорожі, футбол.

3. У середині композиції - в 80% знаходяться зображення, які відображають актуальний психологічний стан, і пов'язані з відчуттям себе в теперішньому часі.

Кожен з дітей відобразив внутрішні образи, які ми дослідили в попередній методиці. Діти перенесли на папір думки, почуття, свої бажання. Таким чином, ми побачили внутрішній стан кожного, їх потреби. Отримали базу даних про кожного учня, на основі якої можна організувати подальшу роботу з даним класом, та окремими представниками у вирішенні їх особистісних проблем[18].

На основі отриманих результатів можна зазначити: проективна техніка “колаж” є ефективним діагностичним інструментом для виявлення особливостей, уявлень. Використання проективної арт-терапевтичної техніки дає змогу виявити специфіку уявлень на основі емоційного та життєвого досвіду, творчої пізнавальної активності.

Рефлексуючим елементом завершення проведення арт-терапевтичного заняття стало створення спільного малюнку в техніці «Пальчикова терапія «живопис»-техніка, яка дає дитині найбільшу свободу творчості, що є головною умовою вільного розвитку. Цей вид образотворчої діяльності нічим не обмежує дитину у вираженні своїх емоцій, вражень, імпульсів, не вимагає від неї особливих навичок і вмінь. Тож він захоплює навіть невпевненого в собі і служить як засіб арт-терапії.

Малюючи пальчиками і долоньками, діти отримали багату гаму тактильних відчуттів, стимуляція яких сприяє розвитку мовлення і мислення, при цьому розвивається також уява, увага, сприйняття і чуття кольору, моторно-зорова координація.

Таким чином, арт-терапія має переваги перед іншими методами роботи соціального педагога: не має обмежень у використанні (будь-яка дитина не залежно від віку, художніх здібностей може брати участь у такого роду діяльності); викликає позитивні емоції, допомагає подолати апатію, зблизитися з оточуючими; служить способом звільнення від сильних переживань, засобом розвитку уваги почуттів, посилення відчуття власної особистісної цінності; стимулює самопізнання і самовираження.

2.3 Рекомендації соціальному педагогу стосовно успішності й ефективності арт-терапевтичних занять

Необхідно:

- забезпечити особистісно-орієнтовний підхід;

- знати теорію арт-терапії, володіти її методами та прийомами;

- знати принципи арт-терапії;

- для досягнення позитивного результату роботи бажано створити атмосферу довірливих стосунків між учасниками процесу;

- дотримуватися правила вільного вибору техніки арт-терапії учасниками занять;

- заняття мають проводитися не примусово, а потрібно дати можливість дитині самій вирішувати: буде вона брати участь у роботі чи ні;

- при арт-терапевтичному занятті вибирайте різноманітні матеріали, не обмежуючись декількома видами, використовуйте усе, що є під руками;

- шукайте простоти облаштування зони для занять арт-терапією: дитина має розслабитись, а не напружуватись;

- метою спільних занять педагогів з дітьми і батьками може бути переорієнтація батьківського світогляду на життя дитини;

- усі заняття побудовані за принципом «від простого до складного». Якщо дитина не може виконати завдання, їй необхідно допомогти від імені чарівного героя і закріпити успіх, тільки після цього можна переходити до більш складного завдання.

Будьте творчими!



Висновки

Під час дослідження теми даної курсової роботи, ми охопили певну кількість питань, щодо арт-терапевтичних методів і їх застосуванням соціальними педагогами в навчальних закладах. Метою роботи було: визначити роль методів арт-терапії у професійній діяльності соціальних педагогів, що було розкрито та доведено.

Виходячи з проведеної роботи ми можемо зробити такі висновки:

1. Аналізуючи дані визначення в курсовій роботі ми можемо сказати, що застосування методів арт-терапії соціальними педагогами досліджувалися різними вченими, які описали їх види та показання для проведення з дітьми. Тому на основі їхніх результатів можна сказати, що арт-терапія є однією з технологій соціально-педагогічної терапії, засобами мистецтва. Арт-терапія є засобом вільного самовираження і самопізнання, оскільки художня творчість допомагає зрозуміти й оцінити свої почуття, спогади, образи майбутнього, знайти час для відновлення життєвих сил і спосіб спілкування з собою.

2. Основна мета арт-терапії складається в гармонізації розвитку особистості через розвиток здатності самовираження й самопізнання.

3. Корекційні можливості арт-терапії пов'язані з наданням клієнтові

4. практично необмежених можливостей для самовираження й самореалізації у продуктах творчості, ствердженням і пізнанням свого "Я".

5. Арт-терапевтичне заняття має свою специфічну структуру, зокрема, етапи налаштування, актуалізації візуальних, активізації вербальної і невербальної комунікації.

Внаслідок проведеної роботи, ми проаналізували використання методів арт-терапії соціальними педагогами серед молодших школярів. За результатами проведеного анкетування можна зробити висновок, що фахівцям соціальної сфери необхідно більш детально працювати з дітьми, та удосконалювати свої знання, навички та вміння, обмінюватись досвідом з колегами.

За проективними арт-терапевтичними методиками можна зробити висновок, що нами отримано високий рівень особистої інформації від дітей. Тому можна сказати, що використання соціальними педагогами арт-терапевтичних методів є доцільним. Тому потрібно звернути увагу на підвищення кваліфікації соціальних педагогів, зокрема стосовно оволодіння арт-терапевтичними методами. Для цього потрібно давати поради фахівцям, включати в роботу вчителів. Адже застосування методів арт-терапії допоможе дітям розвиватися в потрібному руслі, краще соціалізуватись та адаптуватись.

Проведений нами аналіз дозволяє стверджувати, що методи арт-терапії за- ймають важливе місце у професійній діяльності соціальних педагогів і відіграють провідну роль у наданні якісної та зорієнтованої на сучасні вимоги допомоги різним групам клієнтів. Використання методів арт-терапії дозволяє соціальним педагогам враховувати індивідуальні особливості особистості, життєві обставини, в яких вона перебуває, та забезпечувати максимально ефективний процес впливу на особистість в процесі роботи з нею.



Список використаних джерел

1. О теоретических предпосылках педагогики искусства [Електронний ресурс] /Л.Л. Алексеева // Педагогика искусства. - 2008. - № 1. - Режим доступу: http: www.art-education.ru/AE-magazine.

2. Арт-педагогіка і арт-терапія в спеціальну освіту / [Е.А. Медведєва, І.Ю. Левченко, Л.М. Коміссарова, Т.А. Добровольська]. - М., 2001 - 176 с.

3. Бурлачук Л.Ф. Словарь-справочник по психодиагностике/ Бурлачук Л.Ф.- СПб.: Питер Ком, 1999. - 528с.

4. Вознесенська О. Л. Арт-терапія в роботі практичного психолога: Використання арт-технологій в освіті/О. Л. Вознесенська, Л. В. Мова. - К. : Шк. світ, 2007. - 120 с.

5. Зайченко М. В. Інструментарій соціального педагога / Майя Зайченко. - К. : Шк. світ, 2011. - 128 с.

6. Звєрєва І. Д. Соціальна педагогіка: теорія і технології: підручник /. І. Д. Звєрєва. - К.: Центр навч. л-ри, 2006. - 316 с.

7. Іванова В. Л. Арт-терапія: проблеми становлення і розвитку // Збірник статей - Педагогічні науки. Випуск 108-95. - С. 43-46. 9.

8. Киселева М. В. Арт-терапия в практической психологи и социальной работе [Текст] / М. В. Киселева. - СПб. : Речь, 2007. - 336 с. 10.

9. Копытин А. И. Арт-терапия -- новые горизонты [Текст] / Под ред. А. И. Копытина. - М. : Когито-Центр, 2006. - 336 с. 11.

10. Копитін А.І. Основи арт-терапії. СПб. 1999. - 168 с.

11. Лебедева Л. Д. Практика арт-терапии: подходы, диагностика, система занятий / Л. Д. Лебедева. - СПб. : Речь, 2008. - 256 с.

12. Медведева Е. А. Артпедагогика и арттерапия в специальном образовании: Учеб. для студ. сред. и высш. пед. учеб. заведений /Е. А. Медведева, И. Ю. Левченко, Л. Н. Комиссарова, Т. А. Добровольская. - М. : Издательский центр «Академия», 2001. - 248 с. 13.

13. Методика и технологии работы социального педагога: Учебное пособие для студ. высш. учеб. зав. /Б.Н. Алмазов, М.А.Беляева, Н.Н.Бессонова и др. Под ред. М.А.Галагузовой, Л.В.Мархадаева. - М. - Издат. центр «Академия», 2002 - 287с.

14. Мудрик А.В. Соціальна педагогіка. - М.: Видав. Центр «Академія», 2000 - 285с.

15. Поліщук В. А. Професійна підготовка фахівців соціальної сфери: зарубіжний досвід. Посібник. - Т.: Навчальна книга - Богдан, 2003.

16. Скнар О. Н. Арт-техника “Коллаж”: диагностический и терапевтический потенциал / О. Н. Скнар, Е. В. Реброва // Простір арт-терапії : зб. наук. статей. - К., 2009.- Вип. 2(6). - С. 106 - 117.

17. Сорока О. В. Характеристика музикотерапії як допоміжної арт-терапевтичної технології для робот із молодшими школярами [Текст] // Психолого-педагогічні науки. - 2012. - № 15. - С. 1-5. 14.

18. Соснюк О. П. Психосемантична інтерпретація візуальних образів у прикладних дослідженнях / О. П. Соснюк // Наука і освіта. Темат. спецвипуск: “Когнітивні процеси та творчість”. 2012 - № 9. - С. 201 - 205.

19. Ставицька О.І. Функціональні особливості використання методів арт-терапії у роботі психолога із дітьми і підлітками // Освіта регіону.2011-№2.-С.213

20. Титаренко О. І. Використання арт-терапії в психолого-педагогічному супроводі освітнього процесу // Електронний збірник наукових праць Запорізького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти: [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://virtkafedra.ucoz.ua/el _gurnal/pages/vyp6/tytarenko.pdf.

21. Шептенко П.А., Вороніна Г.А. Методика і технологія роботи соціального педагога. - М., 2000. - С. 162-165.

22. Арт-терапія-лікування мистецтвом.-Режим доступу:http://www.greter-art.com/show_news.php?id=300&lang=a

23. Арт-терапія в практичній психології і соціальній роботі.-Режим доступу:http://dses.kiev.ua/art-terapija-v-praktichnoi-psihologii-i-socialnoi.htl

24. Організація і планування уроків з художньої праці в реабілітаційному центрі «Школа життя»- Режим доступу: http://refdb.ru/look/1686483.htl

25. Проективний тест «Морські скарби»- Режим доступу: http://www.business-territory.com/blogs/proektivnii-test-%C2%ABmorski-skarbi%C2BB

Размещено на Allbest.ru