Главная Коллекция "Otherreferats" Педагогика Особливості методики зображення тваринного світу в образотворчій діяльності учнів молодших класів

Особливості методики зображення тваринного світу в образотворчій діяльності учнів молодших класів

Дитяча творчість учнів молодших класів. Місце уроків образотворчого мистецтва в процесі виховання творчої особистості. Вплив вікових особливостей в процесі викладання. Послідовність ведення уроків при зображенні тваринного світу учнями молодших класів.

Рубрика Педагогика
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 30.11.2015
Размер файла 163,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Курсова робота

Тема: Особливості методики зображення тваринного світу в образотворчій діяльності учнів молодших класів

Зміст

  • Вступ
  • Розділ І. Особливості дитячої творчості учнів молодших класів
  • 1.1 Місце уроків образотворчого мистецтва в процесі виховання творчої особистості
  • 1.2 Врахування вікових особливостей в процесі викладання образотворчого мистецтва
  • 1.3 Загальна характеристика діючих програм з образотворчого мистецтва в початкових класах
  • Розділ ІІ. Особливості методики зображення тваринного світу учнями молодших класів
  • 2.1 Технічні прийоми в зображенні тваринного світу учнями молодших класів
  • 2.2 Варіанти послідовності ведення уроків при зображенні тваринного світу учнями молодших класів
  • Висновки
  • Список використаної літератури
  • Додаток

Вступ

Важливе значення у формуванні всебічно розвиненої дитини, - здатної до активної участі в усіх сферах людської діяльності, має образотворче мистецтво - один із навчальних предметів загальноосвітньої школи, що сприяє моральному та естетичному вихованню учнів.

У школі навчання образотворчої грамоти ґрунтується на вивченні реальної дійсності. Завдяки цьому учні опановують метод реалістичного зображення. В образотворчому мистецтві важніше значення мають закономірності лінійної та повітряної перспектив, теорії тіней, кольорознавства, пластичної анатомії, композиції. Тільки на основі відповідних теоретичних знань можна на бити практичних умінь і навичок з образотворчого мистецтва. З давніх часів художники і теоретики мистецтва вважали, що в процесі навчання образотворчому мистецтву треба постійно спиратися на науки.

Видатний російський художник-педагог П. Чистяков писав, що малювання - така ж сувора і точна наука, як математика, що в ній є свої непорушні закони, стрункі та прекрасні, які треба вивчати.

Значенню образотворчого мистецтва та його застосуванню у навчально-виховному процесі приділяли увагу у своїх працях видатні вчені, педагоги, психологи, художники та наукові діячі мистецтва. Це - Є. Ігнатьєв, А.А. Дейнека, М.А. Кириченко, І.М. Кириченко, Я. Коменський, О.М. Лопухов, В. Сухомлинський, П. Чистяков, Е.В. Шорохов, О. Яковлєва та інші.

Виходячи з цього, темою нашої курсової роботи було обрано "Особливості методики зображення тваринного світу в образотворчій діяльності учнів молодших класів".

Актуальність нашого дослідження обумовлена тим, що саме в молодших класах значна увага приділяється навчанню дітей малюванню тварин. Це дозволяє плавно перейти до створення більш складних тематичних малюнків у старших класах та поглибити знання школярів про тваринний світ.

Метою написання даної курсової роботи було дослідити особливості методики зображення тваринного світу на уроках образотворчого мистецтва учнями молодших класів.

Об'єктом нашого дослідження виступає образотворча діяльність учнів молодіших класів.

Предметом є дослідження особливостей методики зображення тваринного світу в образотворчій діяльності учнів молодших класів.

Для досягнення мети, поставленої нами на початку написання курсової роботи, були визначені наступні завдання:

- дослідити місце уроків образотворчого мистецтва у процесі виховання творчої особливості;

- визначити шляхи врахування вікових особливостей в процесі викладання образотворчого мистецтва;

- охарактеризувати діючі програми з образотворчого мистецтва в початкових класах;

- визначити технічні прийоми в зображенні тваринного світу учнями молодших класів;

- запропонувати варіанти послідовності ведення уроків при зображенні тваринного світу учнями молодших класів.

Практична цінність нашого дослідження полягає у можливості використання його методичних складових на уроках образотворчого мистецтва загальноосвітніх навчальних закладів.

Розділ І. Особливості дитячої творчості учнів молодших класів

1.1 Місце уроків образотворчого мистецтва в процесі виховання творчої особистості

Сучасна педагогічна наука визначає урок як основну форму навчально-виховної роботи з дітьми в загальноосвітній школі.

Класно-визначена система навчання дозволяє найбільше ефективно озброїти школярів системою наукових знань і цілеспрямовано керувати процесом їхнього виховання. Будучи тісно пов'язаним з іншими організаційними формами роботи з дітьми в школі, урок разом з тим є основною ланкою у всій системі навчально-виховної роботи з учнями.

Сучасний урок образотворчого мистецтва повинен відповідати наступним найважливішим вимогам:

1) наявність мети й завдань, намічуваних учителем відповідно до загальних цілей і завдань школи, предмета "образотворче мистецтво", конкретною темою й змістом уроку;

2) ідейно-політична спрямованість навчально-виховного процесу на уроці, виховання в учнів світогляду;

3) дотримання дидактичних принципів у навчанні й виконання цілей і завдань виховання (розумове, наукове, моральне, трудове, естетичне виховання, виховання патріотизму);

4) постійне збагачення школярів знаннями, уміннями, навичками по предмету й на цій основі систематичний розвиток учнів;

5) використання різноманітних методів роботи, що відповідають особливостям навчального матеріалу, змісту уроку й пізнавально-творчих здатностей, що активізують, учнів;

6) диференційований підхід до дітей з обліком їх вікових й індивідуальних особливостей.

образотворче мистецтво молодший клас

Важливе значення у формуванні всебічно розвиненої людини, здатної до активної участі в усіх сферах людської діяльності, має образотворче мистецтво - один із навчальних предметів загальноосвітньої школи, що сприяє моральному та естетичному вихованню учнів.

У школі навчання образотворчої грамоти ґрунтується на вивченні реальної дійсності. Завдяки цьому учні опановують метод реалістичного зображення. В образотворчому мистецтві важливе значення мають закономірності лінійної та повітряної перспектив, теорії тіней, кольорознавства, пластичної анатомії, композиції. Тільки на основі відповідних теоретичних знань можна набути практичних умінь і навичок з образотворчого мистецтва. З давніх часів художники і теоретики мистецтва вважали, що в процесі навчання образотворчому мистецтву треба постійно спиратися на науку.

Видатний російський художник-педагог П. Чистяков писав, що малювання - така ж сувора і точна наука, як математика, що в ній є свої непорушні закони, стрункі та прекрасні, які треба вивчати.

Учитель образотворчого мистецтва повинен досконало володіти основами образотворчої грамоти, знати методику образотворчого мистецтва, адже діти дуже чутливі до яскравих кольорів, цікавих форм навколишніх предметів. Учителю слід постійно вдосконалювати методику викладання образотворчого мистецтва, вивчати передовий досвід кращих учителів, цікавитись відповідною літературою, дбати про належне обладнання уроків і високий науково-методичний рівень класних занять та позакласної роботи. У навчанні дітей образотворчої грамоти велике значення має вміння вчителя методично правильно провести словесне пояснення послідовності виконання завдання [20, c.34]. Крім того, слід супроводжувати це пояснення зарисовками на класній дошці чи аркуші паперу. Учитель повинен практично допомагати учням у малюванні олівцем, фарбами та іншими матеріалами.

В образотворчій діяльності треба засвоїти різні закони (лінійної та повітряної перспективи, кольорознавства тощо). Тому в педагогічній діяльності потрібно вміло поєднувати чуттєвий досвід тих, хто малює (результати їхніх спостережень), із вивченням логічного матеріалу законів, понять, правил. Недооцінка чуттєвого досвіду, "сухе" заучування правил зображення негативно позначаються на образотворчій грамотності

Учитель образотворчого мистецтва повинен:

дотримуватися положення реалістичного зображення дійсності;

добре володіти науковими основами образотворчого мистецтва - законами перспективи, світлотіні, пластичної анатоми, кольорознавства, композиції, здійснювати самоперевірку засвоєння теоретичних знань;

застосовувати методи викладання наукових і практичних основ образотворчої грамоти відповідно до вимог сучасної школи;

науково-методичні знання з малюнка, живопису і композиції закріплювати відповідними практичними завданнями, виконаними графічно грамотно, на належному технічному рівні. Широко застосовувати начерки, малюнки з пам'яті та з уяви, виконувати начерки з метою виявлення характерних рис натури. студентів, яка полягає в умінні точно та повно сприймати той чи інший об'єкт і реалістично зображувати його з виявленням основних характерних ознак.

Для чуттєвого сприймання натури (її форми, пропорцій, конструктивної будови, світлотіні, кольору) під час вивчення законів образотворчої грамоти слід використовувати різні наочні посібники (моделі, таблиці, репродукції), кінофільми, діафільми, виконувати швидкі начерки, аналізувати їх тощо. Однак треба враховувати, що перевантаження занять наочними посібниками відвертає увагу тих, хто малює, від конкретного предмета. У складному процесі малювання велике значення має правильно організоване спостереження натури, явищ навколишньої дійсності [22, c.62]. При цьому ті, хто малює, уважно вивчають конструктивну будову натури, перспективне скорочення форм, просторове розміщення та колір об'єкта, що сприяє кращому засвоєнню правил і законів образотворчої грамоти. Дидактичний принцип наочності навчання зумовлений потребою сприймання зображуваних предметів і явищ як основи формування уявлень і понять.

Усі види діяльності з малюнка, живопису, композиції й ознайомлення з кращими творами образотворчого мистецтва, в процесі яких розвиваються розумові дії та мислені операції, творча уява і художні інтереси, естетичні почуття й образотворчі здібності, судження й узагальнення, формуються ідейно-естетичні переконання, дуже важливі для вчителя образотворчого мистецтва. Знання, уміння і навички, здобуті ним під час навчання цього предмета, широко застосовуються на заняттях з інших дисциплін.

Образно, швидко, лаконічно, змістовно і наочно передати думку, зробити пояснення більш доступним допомагає вчителеві малюнок. Особливо цінним є виразний педагогічний малюнок на класній дошці, який ілюструє та доповнює усне пояснення вчителя. Вчитель виконує педагогічні малюнки не тільки на уроках образотворчого мистецтва, а й на уроках математики, природознавства, праці. Тому в того, хто малює, має бути добре розвинена зорова пам'ять.

Багато видатних діячів науки і культури відмічали позитивний вплив образотворчого мистецтва на розвиток різноманітних якостей людини. Відомий російський психолог, дослідник образотворчої діяльності дітей Є. Ігнат?єв писав, що у процесі зображення бере участь не будь-яка окрема функція - сприймання, пам'ять, увага, мислення та ін., а особа людини в цілому. Не раз, зокрема, зверталась увага на значення малювання для вивчення техніки. Авіаконструктор О. Яковлєв писав, що він дуже вдячний школі, оскільки там добре викладалося малювання, і що вміння малювати допомогло йому в майбутньому, адже коли інженер-конструктор виношує задум будь-якої машини, він подумки в усіх деталях має уявити собі своє творіння і зобразити його олівцем на папері. Ці слова О, Яковлєва свідчать про величезну прикладну роль образотворчого мистецтва в загальноосвітній школі для всебічного розвитку людини.

Відомий український педагог В. Сухомлинський писав: "Дитячий малюнок, процес малювання - це частка духовного життя дитини. Діти не просто переносять на папір щось з навколишнього світу, а живуть у цьому світі, входять у нього як творці краси, дістаючи насолоду від неї" [26, c.123].

Таким чином, духовні запити людини потребують образотворчої грамоти, основи якої мають закладатися в початковій школі висококваліфікованими в галузі образотворчого мистецтва педагогами.

1.2 Врахування вікових особливостей в процесі викладання образотворчого мистецтва

Одним з улюблених дітьми є зображення тварин: кішок, собак, білок, змій, птахів. І це не випадково: тварини постійно оточують людину, багато хто з них приносить велику користь. Анімалістична тематика займає велике місце в образотворчій діяльності школярів. Вони часто малюють диких птахів, домашніх птиць, з цікавістю виконують ілюстрації до казок, байок, оповідань, героями яких являються представники світу птахів. Тому вчителю необхідно володіти значними знаннями в області анімалістичної тематики, вміти впевнено малювати птахів.

Процес організації образотворчої діяльності молодших школярів у процесі сприймання та відтворення анімалістичного жанру має ряд особливостей, що характеризуються:

1) механізмом художньої творчості дітей молодшого шкільного віку;

2) спрямованістю творчої роботи учнів на уроках образотворчого мистецтва;

3) психічною регуляцією учнів на уроках образотворчого мистецтва;

4) досвідом, якого потребують молодші школярі для виконання творчих роботи на уроках образотворчого мистецтва [18, c.33].

Розглянемо це питання докладніше. Його розгляд цього питання зумовлюється тим, що художня творчість є результатом процесів, характерних для людини на певних етапах її розвитку. У молодшому шкільному віці розвивається абстрактно-логічне і просторово-образне мислення. Роль їх у художній творчості дітей вчені оцінюють по-різному.

У працях психологів [21, c.42], присвячених вивченню шляхів розвитку дитячої художньої творчості, ми знаходимо основні моменти творчого процесу: первинне переживання (слугує поштовхом для створення); явище виражальної діяльності (матеріал для творчості); явище оформлення (організації або упорядкування) матеріалу.

Певний інтерес з погляду системно-структурного підходу до визначення механізму дитячої творчості у психологічному розумінні становлять праці Я. Пономарьова [12, c.64]. Вказуючи на існування різноманітних сфер-рівнів організації творчості, він наполягає на необхідності розроблення комплексу критеріїв, що відповідають цим сферам. На його думку, успіх розроблення кожного з таких критеріїв перебуває в безпосередній залежності від ступеня осмислення питання про сутність творчості, взятої у найбільш загальному вигляді - як узагальнення всіх його виявів на рівнях різних сфер.

Учений вказує на застосування двох основних рівнів дослідження: емпіричного та фундаментального. На емпіричному рівні відбувається пізнання, на фундаментальному, який є надбудовою емпіричного, відбувається розчленування внугрішньоречових зв'язків та виявлення їхніх закономірностей.

На позитивну оцінку заслуговує наведений автором експериментально встановлений факт неоднорідності специфічних для людини дій, наявність у такому випадку прямого (усвідомленого) та побічного (неусвідомленого) продуктів.

Я. Пономарьов розробив принцип системно-структурного підходу, згідно з яким "пошук невідомого" здійснюється за допомогою механізму взаємодії інтуїтивного та логічного. Цей принцип дав можливість говорити про розуміння творчості як про механізм продуктивного розвитку, здійснити розподіл її на структурні рівні організації, виділити психологічний рівень та визначити його ставлення до суміжних факторів - соціального та органічного, окреслити внутрішню неоднорідність психічного.

Свій варіант характеристики ознак творчого акту дає інший дослідник психології творчості О. Лук, який ознаками творчого акту вважає необхідність попередніх знань, підсвідоме асоціювання далеких понять та критичну оцінку отриманого результату [13, c.125].

Підтверджуючи думку В. Роттенберга про важливість розвитку просторово-образного мислення, О. Лук вказує на відмінності між людьми за ступенем обдарованості. Це залежить від уроджених якостей та від того, що людина отримала в ранньому дитинстві. На його думку, в сучасній початковій школі "головною метою має бути набуття узагальнюючих стратегій. Для цього центр ваги слід перенести із заучування і запам'ятовування на розвиток допитливості та самостійності" [24, c.14].

Аналізуючи праці зарубіжних учених щодо визначення якостей і показників творчих особистостей, можна помітити, що кожен дослідник пропонує свій набір найбільш істотних, з його точки зору, ознак. Але серед них є ознаки, які майже всі автори вважають основними. Це:

а) відкритість досвіду, чуттєвість до нового, здатність бачити й ставити проблему, існування інтелектуальної та творчої ініціативи;

б) широке узагальнення явищ, не пов'язаних між собою наочним, понятійним зв'язком;

в) побіжність мислення, що характеризується багатством та різноманітністю ідей, асоціацій з приводу виникнення незначного стимулу;

г) гнучкість мислення, здатність до швидкого переходу з однієї категорії в іншу, від одного засобу вирішення де іншого.

д) оригінальність.

Розкриваючи особливості творчості на уроках образотворчого мистецтва у початковій школі, слід звернути увагу на те, що є спільним для багатьох дослідників дитячої художньої творчості. За висловом Т. Комарової, творчий характер діяльності передбачає виникнення і розвиток задуму, адже дитина не просто переносить те, що запам'ятала, - у неї виникають переживання у зв'язку з цим предметом, певне ставлення до нього. Єдине уявлення включає те, що сприймається у різний час за різних обставин. З цього створюється образ, який дитина висловлює за допомогою зображальних засобів.

На думку П. Підкасистого, реальною основою збудження творчої активності учня в усіх ланках навчального процесу є поєднання відтворення (репродукції) та творчості. Змістом творчої роботи він вважав осмислення проблеми, припущення про можливість відкриття невідомого в непізнаній сфері або принципово нового знання про певні явища. Важливу роль при цьому має відігравати мотивація. Завдання навчання на уроках образотворчого мистецтва полягає в тому, щоб разом із викладанням фактів для засвоєння їх учнями показати їм зразки теоретичного узагальнення цих понять, озброїти їх методами осягнення суті явищ і процесів довколишнього світу, засобами зображення їх у внутрішньому взаємозв'язку виховати вміння бачити специфічні, відмінні риси прояву того чи іншого поняття або явища в різних умовах.

Автор наголошує на тому, що у цьому разі елементи творчості будуть виявлятися навіть на стадіях засвоєння й репродукції раніше здобутих шаблонних знань. П. Підкасистий підкреслює, що творча діяльність учня, психологічна природа якої пов'язана з індивідуальним мисленням, неминуче містить у собі відтворення знань і окремих способів розв'язання проблем, які раніше вважалися в суспільно-історичній практиці творчими і які продовжують бути творчими для індивіда, незнайомого з принциповими основами їхнього розв'язання.

П. Підкасистий стверджує, що в пізнавальній діяльності учня репродуктивні процеси, що відбуваються як наслідування, виступають у поєднанні з елементами творчих процесів, які виявляються у накопиченні особистого практичного й пізнавального досвіду, в індивідуальному переосмисленні суспільного досвіду в особисті знання. Те саме визнає і Б. Щербаков, який зазначає, що зображальна діяльність дитини - явище, в якому розкривається сутність, вирішуються різні завдання.

1.3 Загальна характеристика діючих програм з образотворчого мистецтва в початкових класах

Малювання по пам'яті, або за спостереженням. Цей вид малювання ми відносимо до тематичного. Головне на уроці тематичного малювання у 1 - 2 класі - передача у малюнку сюжетного зв'язку, з місту та розкриття теми в малюнку. Помічені дитиною особливості предметів притягують його увагу. Пояснення вчителя розширюють його знання, розвивають інтерес до подальших спостережень.

Розглядаючи дерева, діти намагаються зрозуміти, чому дерева однієї породи всі різні. Їх цікавить і архітектура. „У всіх будинків є дах, стіни вікна, - підкреслюють діти. - І всі ж будинки різні".

Нові враження і знання відображаються в дитячих малюнках. Це у свою чергу веде до необхідності розширити технічні можливості відображення з допомогою нових прийомів і матеріалів. Індивідуальні образотворчі характеристики предметів приводять до більш частому спостереженню реальних предметів, а не тільки їх зображеннях в малюнках.

Великого значення набуває індивідуальна робота з дітьми під час уроку малювання. Деякі діти зазнають труднощів в зображенні якого не будь предмету, потрібного в їх сюжетному малюнку. В цьому випадку вчитель може показати, як малювати весь предмет або якусь його частину. Іноді варто запропонувати дитині зробити зображення нарядним, вводячи в малюнок якийсь орнамент. прикрасити можна не тільки зображення, але й фон, що зробить малюнок більш завершеним.

Важливою опорою на уроках малювання в 1-2 класах являються спостереження реальних предметів і явищ. Пропонуючи дітям зобразити місцевий пейзаж, необхідно під час прогулянок, екскурсій по місту роздивитись з ними оточуючі будинки, допомогти кожному вибрати будинок який він буде малювати, добре роздивитися його і запам'ятати, чим він відрізняється від інших: якщо є архітектурні прикраси, вітрини магазинів, арки і т.д.

Роздивляючись будинки, діти одразу ж спостерігають і за рухом транспорту, людьми. Кожна дитину бачить і запам'ятовує те, що найбільш приваблює її увагу.

Звичайно діти, особливо хлопчики, проявляють добрі знання про машини. Особливий інтерес викликають машини-прибиральники снігу, технічної допомоги, автокрани та інші. Діти можуть годинами спостерігати за їх роботою.

Треба показати прийоми зображення машин, будівель, дерев, використовуючи фарби та папір.

Спостереження тваринного світу також знаходять велике місце у малюнках дітей 6-9 років. Вони малюють кішок, пташок, різних свійських тварин.

Дотримуючись мети розвиток творчої самостійності на уроках образотворчого мистецтва, треба намагатися давати дітям такі теми в малюванні, щоб вони в першу чергу були пов'язані безпосередньо з життям дітей, з тими виховально-освітніми задачами, над виконанням яких зараз працює вчитель.

Наприклад, така тема: „Що ми робимо в селі?". В оцінюванні робіт по цій темі у першу чергу звертається увага на видумку дітей, на прояв самостійності у вирішенні теми, на виразність в передачі окремих предметів, добір кольорів, а також на моральну основу сюжету натури. Мало уявити тільки зовнішність предмета, необхідно щоб була можливість уявити цей предмет так, як він сприймається тим хто малює в процесі його детального аналізу при малюванні з натури, з точки зору різних задач, які виникають в цьому процесі. При малюванні по пам'яті і за уявою важливим моментом є ясне уявлення не тільки предмету, але й самого процесу зображення.

Зоровий образ, який формується в процесі зображення, має тенденцію до зміни, доти, поки він не буде максимально повно відображати реальну дійсність, тобто доти, поки малюнок не стане найкраще відображати зображувальний предмет.

Кінцевою метою в процесі зображувальної діяльності є такий розвиток пам'яті, при якому один раз спостерігаючи змогло б міцно закріпитися у пам'яті і за потребою бути відображеним з абсолютною точністю.

Велику користь приносить малювання по пам'яті чи за уявою, коли заздалегідь проводяться спеціальні спостереження предмету що зображується на протязі якогось часу (1-5 хвилин).

У молодшому шкільному віці пам'ять розвивається в умовах систематичного цілеспрямованого навчання, це значно прискорює та підвищує рівень розвитку пам'яті дітей. Участь у грі, порівняно тривалі заняття малюванням, ліпленням потребують постановки певних цілей, у відповідності з якими школяр повинен планомірно запам'ятовувати те, що пов'язано зі змістом гри, чи заняття.

Малювання по пам'яті та за спостереженням, дуже важливі види тематичного малювання для молодших школярів. Під час їх застосування розвиваються такі психологічні механізми дитини як пам'ять, спостереження. Діти також вчаться не тільки спостерігати та запам'ятовувати певний об'єкт, а й аналізувати його, порівнювати його характерні властивості.

Дітей треба не тільки вчити створювати нові зображення, але й озброювати досвідом творчої діяльності. Для цього потрібні спеціальні методи. Розглянемо декілька з них - евристичний та дослідницький методи. Ці методи спрямовані на навчання пошукам самостійного рішення зображувальної задачі, можливих варіантів, розвиток творчого мислення, уяви. Ці методи можна використати, коли вчитель пропонує дітям виконати якесь творче завдання, створити щось по своєму замислу.

Як відомо, програмою передбачено чотири основних види занять: малювання з натури, на теми, декоративне малювання й бесіди про образотворче мистецтво. Зрозуміло, що кожному із цих видів занять властивий певний тип уроку. Найбільше широко у викладанні образотворчого мистецтва застосовується урок змішаного типу.

Для кожного типу уроку образотворчого мистецтва характерна певна структура. Структуру майже кожного уроку образотворчого мистецтва становлять ті самі основні елементи уроку (так само як ці елементи характерні й для структури уроків по інших загальноосвітніх предметах).

Основними елементами уроку є наступні:

1. Організація занять. Учні готовлять інструменти й приналежності для малювання (часто така підготовка проводиться до уроку). Викладачеві рекомендується систематично перевіряти наявність інструментів і засобів і правильне розміщення їх на столах і партах. Потім у класному журналі реєструються відсутні учні, записується тема уроку.

В організаційний момент входить і встановлення натурних постановок (деякі натурні постановки можна, а іноді й необхідно встановлювати до уроку).

2. Пояснення нового матеріалу. У пояснення нового матеріалу входить повідомлення школярам теми уроку, виду матеріалу, у якому варто виконати завдання, часу на його виконання. Докладно розкриваються мети й завдання, що ставляться перед учнями на уроці, а також вимоги, запропоновані до малюнків. Проводиться аналіз предметів натурної постановки з метою з'ясування особливостей просторового розташування їх, форми, перспективного скорочення, конструктивної будови, кольору, розподілу світлотіні на поверхні форми й т.д. Демонструються наочні приладдя.

При підготовці до занять учитель повинен пам'ятати про необхідність рішення важливих завдань. Серед них, зокрема, - стежити за відповідністю змісту уроку рівню сучасної науки.

3. Самостійна робота учнів. У процесі самостійної роботи закріплюються знання, графічні й мальовничі уміння й навички, одержувані школярами під час пояснення вчителі. У цей же час педагог проводить у міру потреби фронтальну й індивідуальну роботу з учнями: попереджає й виправляє помилки, роз'ясняє типові для багатьох школярів помилки й т.д. На практичних заняттях образотворчим мистецтвом (малювання з натури, на теми, декоративне малювання) даному етапу приділяється основний час уроку.

4. Закріплення нового матеріалу. Підведення підсумків уроку. На уроках малювання з натури, на теми й декоративне малювання закріплення нового матеріалу проводиться у формі аналізу декількох спеціально відібраних малюнків. Як правило, відбираються кращі роботи, але іноді педагог аналізує малюнки з типовими помилками. Після аналізу закінчених малюнків учитель оцінює їх й оцінки виставляє в журнал й у щоденники. Інші малюнки перевіряються в позаурочний час.

На уроках-бесідах про образотворче мистецтво закріплення нового матеріалу здійснюється шляхом постановки перед учнями ряду питань, на які вони самостійно повинні знайти відповідь.

Необхідно відзначити, що наведена схема структури уроку образотворчого мистецтва не є обов'язковою, вона тільки підкреслює необхідність строгого дотримання поетапності уроку. Досвідчений викладач будує урок, виходячи із продуманої їм системи подачі матеріалу, з урахуванням рівня підготовки класу, навчального устаткування й інших можливостей, забезпечуваних школою. Він може варіювати плани уроків, переставляючи зазначені зразковим плануванням розділи, опускаючи не використовувані по ходу уроку й розширюючи або звужуючи окремі розділи залежно від конкретного матеріалу, підібраного для уроку, і мети уроку.

Розділ ІІ. Особливості методики зображення тваринного світу учнями молодших класів

2.1 Технічні прийоми в зображенні тваринного світу учнями молодших класів

У практиці вчителя образотворчого мистецтва й досі використовується такий традиційний для школи вид графічної діяльності, як малюнок крейдою на класній дошці. Це пояснюється передусім доступністю і економністю даного матеріалу. Класна дошка і крейда є в будь-якій школі, з їх допомогою вчитель може швидко проілюструвати своє пояснення. Крейдяне зображення легко стерти, змінити яку-небудь його частину, доповнити іншими елементами. Це необхідно в тих випадках, коли треба розкрити перед учнями процес роботи в динаміці, показати можливість збагачення малюнка деталями або принципи виправлення помилок. Використовують крейду головним чином для створення лаконічних лінійно-контурних нарисів на класній дошці.

За необхідності можна виконати і відносно деталізований малюнок крейдою з узагальненою характеристикою тональних відносин і об'ємної форми предметів. У таких випадках доцільно в тіньових місцях малюнка залишати чисту темну поверхню дошки, а світла трактувати за допомогою крейдяних штрихів різної товщини і з різною силою натиску на крейду, домагаючись потрібного співвідношення світла і тіні.

Не потрібно затрачати час на складні малюнки, що виконуються крейдою або в комбінації його з іншими матеріалами, якщо вони вимагають значної витрати часу для свого здійснення. Ефект, що досягається такими малюнками, може бути забезпечений за коротший відрізок часу швидкими, лаконічними начерками, зробленими вугіллям, сангіною, пастеллю, аквареллю, гуашшю, кольоровою крейдою на великих листах білого або сірого паперу.

Слід відмітити, що малюнки крейдою мають менші образотворчі можливості, аніж начерки, зроблені за допомогою інших матеріалів, широко вживаних в творчій практиці художників. Наприклад, навіть спрощена передача світлотіньових відношень в крейдяному малюнку досить важка внаслідок негативності зображення. Крім того, такий малюнок досить умовний (білі контури предметів на темному фоні) і лише віддалено нагадує звичні зорові сприйняття. Проте добре підготовлені, умілі художники-педагоги спроможні виконати переконливі, виразні малюнки крейдою на класній дошці. Впровадження в практику роботи вчителів образотворчого мистецтва матеріалів, зручних для виконання педагогічних малюнків, звужує область застосування крейди, але не виключає її повністю з арсеналу художника-педагога.

Необхідно підкреслити важливість дотримання методичної послідовності виконання педагогічних малюнків. За діями вчителя пильно спостерігають школярі. Не можна працювати безсистемно, не зважаючи на прийняті в методиці принципи послідовного виконання малюнків: від загального - до часткового, від головного - до другорядного. Пояснювальне, показове малювання, що проводиться вчителем, активно впливає на школярів, і виконувати таке малювання слід відповідально, враховуючи, що весь процес роботи над малюнком, кожний його етап є педагогічною дією. Можна відмітити своєрідну динамічність педагогічних малюнків, яка полягає в тому, що протягом дуже нетривалого часу вчитель поступово створює малюнок в присутності учнів, які бачать весь процес малювання в динаміці: від перших штрихів до останніх.

При виконанні педагогічних малюнків необхідно враховувати вік дітей, рівень їх розвитку, інтереси, можливості. І справа тут не тільки в змісті завдань, передбачених програмою для того або іншого року навчання. Важливо ще й те, щоб малюнки вчителя по кількості і складності закладеної в них учбової інформації, за своїми образотворчими якостями, по своїй цільовій орієнтації були різними для кожної вікової групи учнів. Наприклад, в малюнках, призначених для школярів молодших класів, міра спрощення зображення може бути дещо більшою, ніж в малюнках, розрахованих для демонстрації старшим учням. Відповідно у кожній віковій групі може змінюватися співвідношення захоплюючого початку і раціонально-логічного матеріалу в малюнках вчителів.

Різноманітний тваринний світ - це істотна частина навколишньої нас природи, з якою тісно пов'язане життя людини. Анімалістична тематика є важливим компонентом творчої діяльності художників. Педагоги повинні знати особливості зображення анімалістичних сюжетів, знати принципи анатомічної будови тварин і птахів, мати досвід їх малювання. Головним джерелом отримання навичок є замальовки з натури, що проводяться в зоопарку, в сільській місцевості, в лісі і т.д. Крім того, необхідно виконати ряд нарисів з опудал.

Пластична краса тварин найбільш повно розкривається в динаміці, яка в кожному випадку має свої особливості. Так, процес ходьби або бігу складається з елементів, що послідовно чергуються (почергове висунення ніг, моменти опори, вільний крок і т.д.). Кожній фазі руху властиві свої закономірності. Знаючи ці особливості, художник зможе виразно передати своє враження від натури, свої творчі задуми.

Дуже зручним, мобільним засобом зображення анімалістичної тематики є начерки. З їх допомогою можна фіксувати свої враження, малювати тварин в русі, часто змінювати сюжети, чергувати матеріали і техніку малюнка. Добре виконані начерки тварин в динамічних позах вирізняються особливою правдивістю і виразністю.

Ґрунтовне професійне оволодіння майстерністю виконання зображень анімалістичної тематики було малювання можливе за умови наполегливого, цілеспрямованого тренування у цьому виді образотворчої діяльності. Така робота проводилася у двох основних напрямках: в процесі виконання начерків з натури і по пам'яті, а також при виконанні спеціальних вправ. Постійна спрямованість на оволодіння майстерністю швидкого, лаконічного, виразного малювання чітко виявлялася в самостійній роботі молодших школярів.

Розглянемо також цікаву методика проведення занять з образотворчого мистецтва при ознайомленні з технікою - монотипія "близнята".

З цим незвичайним видом незвичайним видом техніки діти ознайомлюються наприкінці 2 класу.

Метою даного уроку постає: навчити дітей прийомів і методів художнього відтворення образів комах, користуючись технікою монотипії; розвивати уміння бачити в різноманітних лініях, плямах. В заданій кольоровій гамі задуману композицію (світ комах (; поглиблювати знання учнів про рівномірне заповнення площини аркуша паперу; дати елементарні поняття симетричної форми та сформувати розуміння ролі осі симетрії в її побудові.

Обладнанням для даної теми є: фарби, папір, зразки дитячих робіт із зображенням різноманітних комах, метеликів, павучків тощо.

Вчитель разом з дітками проводить казку - виставу, "Про Муху-Цокотуху". Діти пригадують різних мух, бджіл, комарів, метеликів. Розповідається коротенька довідка про комах, з чого складається тіло комахи.

Вчитель демонструє картинку з різними комахами, де все коментується. Поетапне виконання композиції вчителем. Діти побачивши виконання розпочинають свою практичну діяльність.

Парта накрита цератою, на ній баночка з водою, гуашеві фарби, дощечка - палітра м'якенький пензлик для малювання. Аркуш білого паперу.

Спочатку беруть аркуш білого папері і рівненько та охайно згинають навпіл по широкій стороні. Після розгинання він матиме вигляд розгорнутої книжки. Малюють тільки на одній стороні. На якій саме - лівій чи правій - це на тій, яка більше до вподоби. На малюночку повинне народитися найяскравіший, найгарніший серед метеликів, який тільки може бути з країни Фантазії.

Фарбами різних кольорів малюють візерунки на крильцях! Але спочатку малюють зелений лужок з квіточками.

Проводять внизу обраної сторінки кілька прямих та хвилястих ліній коричневого (земля), жовтого (пісок), зеленого (трава) кольорів. А потім згортають папір, добре притискають сторінки та ще міцно прогладимо зверху ребром долоні. Розгорнувши аркуш, побачать, що на другій сторонці, на якій нічого не малювали, теж з'явилося зображення і землі, і піску, і травички - все точнісінько так, як на першій сторінці. З одного боку намалюють зелені стебельця квітів - закривши аркуш, притиснувши долонькою - і з іншого боку виростають такі самі стебельця. Малюють великого метелика. Крильця можуть бути будь-яких кольорів. Добирають їх за власним бажанням і малюють на обраній половинці аркуша. Розміщують барвисті плями, що зображуватимуть одне з крилець, ближче до згину. На самому згині малюють голівку метелика з одним вусиком, його довге тільце, знову згортають аркуш та притискають. І ось так літає метелик на лужку.

Так можна малювати і інших комах. Тільки потрібно пам'ятати, що в комах завжди шість лапок, а у павуків їх вісім.

Щоб засвоїти принципи роботи над анімалістичною тематикою, учням потрібно було наполегливо оволодівати правильними методами виконання начерків, застосовувати різні матеріали і техніки рисунку, добиватися правдивої та виразної передачі натури.

2.2 Варіанти послідовності ведення уроків при зображенні тваринного світу учнями молодших класів

Урок малювання на тему "Тваринний світ" вимагає від учителя високої підготовки. Але в той час для дітей це один із найцікавіших уроків з образотворчого мистецтва. Цей розділ обумовлює малювання по пам'яті, по спостереженню, за уявою. Але всі ці види діяльності можуть бути з'єднані в одній роботі.

Урок малювання на тему "Тваринний світ" складається з таких елементів:

а) ознайомлення з темою, вибір сюжету, характеристика тварин.

б) складання ескізу композиції.

в) необхідні для роботи спостереження та замальовки;

г) виконання роботи

д) аналіз та оцінювання виконаних робіт.

Так як діти молодшого шкільного віку не мають ще достатньо художніх навичок і умінь, корисно використовувати на уроках тематичного малювання таблиці з зображенням послідовності малювання тварин, рослин і т.д.

Щоб засвоїти принципи роботи над анімалістичною тематикою, учням потрібно наполегливо оволодівати правильними методами виконання начерків, застосовувати різні матеріали і техніки рисунку, добиватися правдивої та виразної передачі натури. Потрібно привчити себе дотримуватися послідовності роботи: спочатку швидко та цікаво скомпонувати зображення, відмітивши легкими насічками його межі, потім встановлюють основні пропорції об'єкту, характеризують рухи птахів і проводять необхідні уточнення форми, добиваючись правдивості, виразності та цільності начерку. В більшості випадків всі ці дії здійснюються дуже швидко (див. рис.1).

Рис. 1.

Урок тематичного малювання можна спланувати, як інтегрований урок. Тобто інтегрувати урок малювання і урок музики. На початку такого уроку слід провести бесіду (підготовчу) до даного музичного твору, налаштувати дітей на прослухування музики, корисно перед слуханням задати дітям питання такого характеру „Як ви гадаєте, яку тваринку хотів показати у своєму творі композитор?". Після слухання, вчитель повторює своє питання, і задає інші, які підводять дітей до визначеності у кольорі, композиції. На такому уроці малювання у дітей розвивається естетичне почуття до прекрасного не тільки у художніх витворах мистецтва, але й у музичних творах.

Наприкінці такого уроку корисно зробити виставку робіт дітей і ще раз прослухати музичній твір, порівняти музичне зображення з художнім, зробити висновки.

Такі уроки розвивають у дітей не тільки художні навички та вміння слухати вчителя, а ще й фантазію, творче уявлення, що є важливим фактором для подальшої художньої творчості.

Під час малювання тварин учні удосконалюють малювання за спостереженням, з пам'яті, з уяви, вчитель також пояснює дітям послідовність виконання ескізу за етапами уроку:

1) розміщення (за компонування)

2) використання допоміжних ліній

3) загальний ескіз малюнка

4) розробка деталей малюнка

5) тональне пророблення малюнка

Ці методичні рекомендації допомагають учням зрозуміти процес і послідовність роботи, їх можна виконувати крейдою на дошці, а також на окремих листках паперу олівцем або фломастером. Малюнки на теми та всі його різновидності закладають основи творчого зображення навколишнього світу і основи реалістичного малюнка.

На почуття, мислення дитини також впливає краса опису процесів, явищ природи і предметів навколишнього світу. Тому ми включали в розповідь учителя або під час бесіди уривки з художніх творів, віршів, пісень і навіть казок. Уривки з прози або вірші також використовувалися на початку уроку, що підвищувало інтерес учнів до виучуваного матеріалу або для закріплення знань. За допомогою різноманітних форм роботи, які здійснювалися на основі додаткового матеріалу (загадки, оповідання, цікаві завдання, вірші, скоромовки, приказки тощо) ми ознайомлювали учнів з звичками, поведінкою, способом життя звірів, їхню взаємодією з природою, навколишнім світом, показували, яку користь приносять звірі, як люди ставляться до них, а також за допомогою цих форм роботи узагальнювали знання учнів про звірів, розвивали у дітей мислення, увагу, спостережливість, любов до природи, до наших чотириногих друзів.

Наведемо фрагмент уроку на ознайомлення учнів з будовою тварин.

Мета: познайомити дітей із зовнішньою будовою тварин; формувати поняття "птахи", "звірі"; збагачувати знання учнів про тварин лісу; виховувати дбайливе ставлення до тварин; розвивати довільну увагу, мислення.

Вивчення нового матеріалу.

1. Актуалізація знань про тварин.

Діти, дідусь Лісовичок (казковий герой уроку) хотів би почути від вас назви відомих вам тварин.

А де ви їх бачили? Що ви знаєте про їх повадки? (Названі учнями тварини вчитель демонструє перед класом - це малюнкові зображення і пропонує назвати суттєву (головну ознаку), за якою вони розрізняють тварину.)

2. Розповідь вчителя з використанням наочності.

Далі Лісовичок пропонує розглянути таблицю із зображенням цих тварин. Назвіть їх. (Лисиця, дятел, бджола).

Все це тварини (повторили). Ви знаєте, що світ тварин, що населяє нашу планету різноманітний. Вони живуть на суші, в землі, деякі пристосувалися до життя у воді. Ось погляньте уважно на лисицю. Опишіть її, яка вона, з яких частин складається? (Голова, хвіст, кінцівки, тулуб).

Вірно, та слід пам'ятати, що частини тіла всіх тварин відрізняються розмірами, формою, окраскою. Погляньте на малюнок і порівняйте їжачка та ведмедя.

3. Формування понять "птахи", "звірі".

Завдання: розгляньте на таблиці лисицю, назвіть її суттєві ознаки; розгляньте дятла. Порівняйте цих тварин. Чим вони відрізняються між собою? Розгляньте і порівняйте за зовнішнім виглядом лисицю і білку. Що між ними спільного і що їх відрізняє.

4. Закріплення прийомів класифікації тварин, птахів, звірів.

На дошці вчитель прикріплює зображення різних тварин, а учні класифікують їх. До звірів слід віднести: лося, їжака, тому що їх тіло вкрите шерстю (голками), вони народжують малят і вигодовують їх молоком. До птахів - зозуля, її тіло вкрите пір'ям, має дзьоб, крила.

На підсумок можна використати гру (Хто тут зайвий?) - дітям пропонується знайти "зайву" тварину і пояснити свій вибір.

Щоб такі уроки не були нудними, ми використовували додатковий матеріал.

1. Вводили хвилинки-цікавинки, де діти самі знаходять цікавий матеріал і повідомляють всьому класу. Наприклад, один учень розповів про відмінність між зайцем-русаком та зайцем-біляком.

2. Конкурс (склади казку) за опорними словами: кігтики, пухнастий хвіст, у дуплах, парашут, дітоньки, додому, свято, злий змій, хлопчик-чарівник.

3. Кращий декламатор вірша про звірів.

4. Розгадування малюнкових кросвордів.

Дані види роботи не дають учням змоги бездумно слухати лише вчителя, а включали їх у навчальний процес, розвивали допитливість, спостережливість, прагнення бути кращим знавцем рідної природи.

Висновки

Отже, ми впевнено можемо стверджувати, щоб образотворче мистецтво - це один із видів мистецтва. Що найбільш потрібний людині: від народження - до смерті.

У своїй курсовій роботі ми намагалась розкрити вплив образотворчого мистецтва на молодшого школяра. Таким чином, ми побудувала роботу в даній послідовності. Спочатку розглянула особливості дитячої творчості учнів молодших класів. Потім були проаналізовані методики зображення тваринного світу учнями молодших класів. Також ми звернули увагу на ознайомлення дітей з нетрадиційним видом техніки, таким, як монотипія "близнята".

Використання нетрадиційних технік на уроках з образотворчого мистецтва допомагає дітям у подоланні негативних емоцій. Тобто мимоволі здійснюється психологічна корекція, яка допомагає знімати негативні емоційні переживання дітей.

Це сприяє підвищенню рівня самоповаги та нейтралізації захисних симптомокомплексів (тривожність, недовіра до себе, відчуття меншовартості, ворожості, конфліктності, труднощів у спілкуванні), спричинених внутрішніми конфліктами особистості.

Тому завданням педагога є навчати дітей відтворювати навколишній світ, творчо мислити, уявляти, а також позбуватись негативних емоцій та переживань, що виникають у школяра в ході виконання практичних завдань з образотворчого мистецтва.

В ході нашого дослідження ми також прийшли до висновку, що при навчанні дітей вагому увагу слід приділяти їхнім віковим особливостям. Так, учням молодших класів доцільно пропонувати прості схеми малювання тварин та птахів, поступово готуючи їх до створення більш складних тематичних малюнків.

Що стосується технічних прийомів, то тут ми можемо сказати, що на молодшому етапі навчання досить ефективними є начерки. За їхньою допомогою школярі засвоюють основні принципи малювання представників тваринного світу. При цьому вчитель має слідкувати також за тим, щоб його навчальні малюнки, які він може наносити крейдою на дошці або демонструвати на готових таблицях, не були перевантажені деталями. Це пояснюється тим, що дітям даної вікової групи на багато важливіше засвоїти основні моменти зображення тварин. Коли ж початкова мета буде досягнута - можна переходити до удосконалення учнівського малюнку та детальному аналізу зображення окремих елементів.

Отже, в ході нашого дослідження ми ретельно вивчили особливості дитячої творчості учнів молодших класів та особливості методики зображення тваринного світу учнями молодших класів.

Список використаної літератури

1. Алёхин А.Д. Изобразительное искусство: художник, педагог, школа. - М.: Педагогика, 1984. - 254 с.

2. Амбруш В. Как изображать животных. - СПб.: Альянс, 1998. - 120 с.

3. Антонович Є.А., Проців В.І., Сенд С П. Художні техніки в школі. - К.: ІЗМН, 1997. - 312 с.

4. Беда Г.В. Основы изобразительной грамоты. - М.: "Просвещение", 1969.

5. Беда Г.В. Основы изобразительной грамоты. - М.: Наука, 1979. - 168 с.

6. Беляев Т.Ф. Упражнения по развитию пространственных представлений учащихся. - М., 1983.

7. Бєлкіна Е. Виховання мистецтвом // Мистецтво та освіта. - 2001. - №2. - С.36-38.

8. Бучинський С.Л. Основи грамоти з образотворчого мистецтва. - К.: Мистецтво, 1981. - 178 с.

9. Васильєва О., Поклад І. Розвиток творчої особистості дитини в образотворчій діяльності // Мистецтво та освіта. - 2002. - №2. - С.42-43.

10. Ватагин В.А. Изображение животного. - М.: Просвещение, 1957. - 96 с.

11. Дейнеко М.Г. Уроки образотворчого мистецтва. - К.: Освіта, 1980. - 144 с.

12. Демченко І. Творчий розвиток молодших школярів засобами образо-творчого мистецтва // Рідна школа. - 2002. - №6. - С.62-64.

13. Задорожний В.І., Боровиков О.Я. Уроки образотворчого мистецтва.1-3 класи. - К.: Рад. шк., 1972. - 151 с.

14. Кальнинг А.К. Акварельная живопись. - М.: Искусство, 1968. - 76 с.

15. Карлов Г.Н. Изображение птиц и зверей. - М.: Искусство, 1976. - 124 с.

16. Кириченко М.А. Образотворче мистецтво. 3 клас. - К.: Оойта, 1996. - 128 с.

17. Кириченко М.А. Основи образотворчої грамоти. - К.: Вища., 2002. - 190 с.

18. Кириченко М.А. Альбом з образотворчої о мистецтва для 1-3 класів. К.: Рад. шк., 1990. - 80 с.

19. Кириченко М.А. Образотворче мистецтво. - К.: Освіта, 1996. - 128 с.

20. Кириченко М.А. Учіться малювати. - К.: Рад. шк., 1987. - 58 с.

21. Концепція національного художнього виховання дітей, учнівської та студентської молоді в умовах відродження української національної культури // Освіта. - 1995. - 6 верес.

22. Концепція художньо-естетичного розвитку школярів в системі освітньої галузі “Мистецтво” // Мистецтво і освіта. - 1999. - №8. - С.62-63.

23. Кузин В.С. Методика преподавания изобразительного искусства в 1-3 классах. - М., 1979г.

24. Кузин В.С. Основы обучения изобразительному искусству в школе. - М.: "Просвещение", 1977.

25. Ростовцев Н.Н. Методика преподавания изобразительного искусства в школе. - М.: Агар, 1998. - 251 с.

26. Ростовцев Н.Н. Методика преподавания изобразительного искусства в школе. - М., 2000.

27. Шпикалова Т.Я. Народное искусство на уроках декоративного рисования. - М.: "Просвещение", 1974.

Додаток

Додаток А

Конспект уроку малювання

ТЕМА: Малювання кішки

МЕТА:

навчити дітей правильно малювати тварину;

вдосконалювати техніку малювання фарбами;

розвивати увагу, пам'ять, окомір;

виховувати почуття прекрасного, любові до природи.

ОБЛАДНАННЯ:

1) демонстраційне: фотокартки з різними видами тварин;

2) роздаткове: фарби (гуаш), пензлі, альбоми.

ХІД ЗАНЯТТЯ

I Організаційний початок уроку

(Привітання. Перевірка готовності до уроку)

II Актуалізація набутого досвіду

1) Бесіда.

Діти, послухайте та відгадайте загадку:

Що ви знаєте про кішок?

III. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми та мети уроку

Сьогодні мі будемо малювати котика.

IV Формування вмінь та навичок

1) Демонстрація й аналіз наочності

Діти, подивіться (показую фотокартки кішок)

Які відмінності між цими тваринами? (Вони білі, рижі, чорні.)

Давайте подивимось, які ці кішки. У них є голова, тулуб, лапи, хвіст.

2) Інструктаж з показом

Зараз я вам покажу, як треба малювати кішку. (Показую плакат з кішками. Малюю кішок на дошці та коментую).

Подивіться на мій малюнок

Яку форму має головаа? (Коло).

А вушки? (Трикутник)

Тулуб? (Овал).

Ви зрозуміли, як треба малювати?

Вже можна починати малювати фарбами. Починаємо розфарбовувати малюнок зверху.

З чого почнемо?

А якого кольору кішка у нас буде?

3) Практична робота (Підчас роботи я допомагаю дітям, вказую на помилки, даю вказівки)

V Підсумок

Давайте подивимось, що ви намалювали.

Так, ви малювали кішку, а що вона робить? (сидить, плигає). Проводжу виставку робіт, оцінюю малюнки.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены