Формування готовності майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до виховання відповідальності у дітей старшого дошкільного віку

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЧЕРКАСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

АВТОРЕФЕРАТ

ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ ВИХОВАТЕЛІВ ДОШКІЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ДО ВИХОВАННЯ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ У ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ



Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Криворізькому державному педагогічному університеті, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник:

доктор педагогічних наук, професор Кондрашова Лідія Валентинівна, Криворізький державний педагогічний університет, проректор з наукової роботи, завідувач кафедри педагогіки.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор Біда Олена Анатоліївна, Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, директор інституту педагогічної освіти, соціальної роботи і мистецтва;

кандидат педагогічних наук, професор Бєлєнька Ганна Володимирівна, Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, завідувач кафедри теорії та історії дошкільної педагогіки Інституту розвитку дитини.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького.

Автореферат розісланий “7” травня 2009 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради О. П. Савченко

Размещено на http://www.allbest.ru/

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Модернізація системи освіти України зумовлена змінами в соціально-економічній та соціокультурній сферах життя суспільства. У сучасних умовах, коли освіта набуває високого статусу вже зі своєї першої ланки - дошкільної, зростає роль педагога-вихователя. Це викликає потребу в підвищенні вимог до якості підготовки майбутніх вихователів до педагогічної діяльності. Адже рівень їх готовності впливає на успішність становлення особистості дошкільника, набуття ним значущих якостей, серед яких провідне місце посідає відповідальність, що має важливе значення у формуванні соціальної активності й духовного потенціалу особистості.

На необхідності підвищення ефективності професійної підготовки майбутніх педагогів з дошкільного виховання наголошується в Законах України “Про освіту”, “Про дошкільну освіту”, “Про вищу освіту”, пріоритетних напрямах Національної доктрини розвитку освіти України у XXІ столітті, Концепції громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності, Коментарі до Базового компонента дошкільної освіти в Україні та інших програмних документах.

Підготовку до педагогічної діяльності та готовність до неї на психолого-педагогічному рівні вітчизняні й зарубіжні вчені розглядають з різних позицій: основи загальнопедагогічної підготовки та становлення професіоналізму особистості педагога (О. Абдулліна, В. Андрущенко, Ю. Бабанський, Г. Балл, А. Бойко, В. Володько, Н. Гузій, К. Дурай-Новакова, І. Зязюн, А. Кузьмінський, З. Курлянд, О. Мороз, В. Сластьонін та ін.); виявлення сутності й змісту формування готовності майбутніх педагогів до педагогічної діяльності (О. Біда, Л. Кондрашова, М. Коць, Н. Кузьміна, С. Литвиненко, А. Ліненко та ін.); обґрунтування психологічної готовності педагогів до праці (М. Дьяченко, Л. Кандибович, П. Перепилиця, В. Рибалко та ін.); упровадження нових педагогічних технологій навчально-виховного процесу в закладах освіти (П. Автономов, І. Бех, А. Бєлкін, А. Вербицький, О. Дубасенюк, О. Падалка, О. Пєхота, О. Пометун, С. Сисоєва та ін.); становлення професіоналізму вихователя дошкільного навчального закладу (Л. Артемова, Г. Бєлєнька, Р. Буре, О. Кононко, Т. Поніманська, С. Русова, Л. Семушина та ін.).

Проблема формування готовності й підготовки майбутніх вихователів дошкільних закладів до педагогічної діяльності висвітлюється в працях таких дослідників, як С. Будак (до навчання іноземної мови), К. Волинець (інтеграція загальнопедагогічної підготовки), Н. Грама (до економічного виховання), Н. Ємельянова (до роботи над засвоєнням дітьми народознавчої лексики), Н. Ковальова (до навчання техніки читання дітей 6-7 років), О. Кучерявий (організація професійного самовиховання майбутніх вихователів), Л. Машкіна (до використання інноваційних технологій), Т. Танько (до музично-педагогічної діяльності) та ін.

Незважаючи на те, що формування готовності педагогів до професійної діяльності стало предметом дослідження багатьох науковців, проблема формування готовності майбутніх вихователів до виховання відповідальності в дітей ще не одержала сьогодні всебічного висвітлення. Вивчення цього питання надало можливість виокремити ряд суперечностей:

- між законодавчим та програмно-методичним забезпеченням в дошкільній освіті питання становлення відповідальної особистості й недостатністю дослідження означеної проблеми як у теоретичному, так і в практичному аспектах;

- між реально існуючими методами й формами формування готовності майбутніх вихователів до педагогічної діяльності в дошкільних навчальних закладах і появою нових технологій навчання у вищій педагогічній школі;

- між зростанням вимог суспільства до якості освіти й недостатнім рівнем сформованості готовності майбутніх вихователів до виховання відповідальності в дітей.

Це зумовило спрямування педагогічного пошуку на процес формування готовності майбутніх вихователів до виховання відповідальності в старших дошкільників. Проте не розкритими лишаються такі суттєві характеристики даного особистісного утворення майбутніх вихователів, як структурні компоненти й показники, не визначені оптимальні педагогічні умови, що забезпечують результативність формування готовності майбутніх вихователів до виховання відповідальності в дітей.

Актуальність і недостатня розробка проблеми обумовили вибір теми нашого дослідження: “Формування готовності майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до виховання відповідальності у дітей старшого дошкільного віку”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукове дослідження виконувалось відповідно до тематичного плану кафедри педагогіки Криворізького державного педагогічного університету “Теорія і практика імітаційно-ігрового навчання в системі особистісно орієнтованої освіти майбутніх педагогів” (№ 0103U001111 від 05.11.2002 р.). Тему затверджено вченою радою Криворізького державного педагогічного університету (протокол № 4 від 12.11.2003 р.), узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології при АПН України (протокол № 7 від 27.09.2005 р.).

Мета дослідження полягає у визначенні, теоретичному обґрунтуванні й експериментальній перевірці моделі, технології та педагогічних умов їх реалізації, що забезпечують формування готовності майбутніх вихователів дошкільних закладів до виховання відповідальності в дітей старшого дошкільного віку.

Мета дослідження зумовила необхідність розв'язання низки завдань:

1. Визначити сутність понять “відповідальність” стосовно особистості дошкільника, “готовність майбутнього вихователя до виховання відповідальності в дітей”.

2. Розкрити зміст і структуру готовності студентів до виховання відповідальності в дітей дошкільного віку.

3. За допомогою діагностичних досліджень виявити рівні сформованості готовності майбутніх вихователів до виховання відповідальності в старших дошкільників.

4. Виявити сукупність педагогічних умов й експериментально перевірити їх позитивний вплив на реалізацію моделі й технології формування готовності майбутніх вихователів до виховання відповідальності в дітей старшого дошкільного віку.

5. Розробити методичні рекомендації з формування готовності майбутніх вихователів до виховання відповідальності в дітей.

Об'єкт дослідження - процес формування готовності майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до професійно-педагогічної діяльності. майбутній вихователь дошкільний

Предмет дослідження - педагогічні умови формування готовності майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до виховання відповідальності в старших дошкільників.

Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що формування готовності майбутніх вихователів до виховання в дітей старшого дошкільного віку відповідальності буде ефективним, якщо забезпечити такі педагогічні умови: організація навчально-виховного процесу на принципах педагогічної взаємодії та співробітництва; упровадження імітаційно-ігрового підходу в навчанні; створення психологічного комфорту, свободи вибору способів вирішення навчальних завдань, ситуації успіху студентів.

Методи дослідження:

1. Теоретичні: метод теоретичного аналізу філософської, психологічної й педагогічної літератури надав можливість з'ясувати сутність і зміст ключових понять: “відповідальність” стосовно особистості дошкільника, “готовність майбутніх вихователів до виховання відповідальності в дітей старшого дошкільного віку”; метод моделювання, сприяв отриманню інформації про суб'єкт вивчення; метод порівняння дозволив простежити схожість і розбіжності між різними поглядами, концепціями стосовно трактування категорій “відповідальність”, “готовність”, що надало можливість прийти до синтезованого висновку.

2. Емпіричні: метод збору інформації (спостереження, анкетування), у процесі якого отримано конкретний фактичний матеріал з досліджуваної проблеми; метод вивчення педагогічної документації, що надав об'єктивні дані, які характеризують реальну практику організації педагогічного процесу в дошкільному закладі щодо виховання відповідальності в дітей; методи діагностування (тестування, метод експертних оцінок, діагностичні зрізи) допомогли розкрити сучасний стан якості формування готовності майбутніх вихователів до виховання відповідальності в дітей; метод експерименту (констатувальний - дозволив визначити стан функціонування предмета дослідження, формувальний - здійснити перевірку ефективності запропонованої моделі, педагогічних умов і технології).

3. Методи математичної статистики: метод якісного й кількісного аналізу експериментальних даних використано для доведення достовірності висунутої гіпотези.

Методологічною основою дослідження стали філософські положення про сутність відповідальності; про взаємозв'язок свободи, права вибору й відповідальності індивіда; основоположні концепції психолого-педагогічної науки про готовність майбутніх педагогів до професійної діяльності; ідеї особистісного, діяльнісного підходів; основні принципи педагогічного дослідження: об'єктивності, комплексного використання методів дослідження під час вивчення проблеми, єдності теорії та практики, гуманізму; законодавчо-нормативні акти з дошкільної та вищої освіти.

Теоретичною основою дослідження є праці педагогів та психологів про становлення особистості дитини дошкільного віку (А. Богуш, Л. Виготський, Н. Гавриш, О. Запорожець, О. Кононко, С. Кулачківська, Я. Неверович, Т. Піроженко); відповідальність як філософську категорію (Т. Васильєва, В. Ігнатовський, Р. Косолапов, О. Плахотний, Н. Сафаров),
як соціально-психологічну якість людини (Н. Абульханова-Славська, О. Кононко, М. Левківський, К. Муздибаєв, М. Савчин); відповідальність як мету виховання (І. Бех, Н. Мінкіна); прояви відповідальності у колективній діяльності (З. Борисова); моральний аспект відповідальності у дошкільників (А. Макаренко, В. Сухомлинський, Т. Фасолько), готовність до професійної діяльності (О. Абдулліна, М. Дьяченко, Л. Кандибович, Л. Кондрашова, А. Ліненко, О. Савченко, В. Сластьонін), професійну діяльність вихователя дошкільного закладу (Г. Бєлєнька, Т. Поніманська, С. Русова, Л. Семушина), педагогіку та психологію вищої професійної освіти (О. Біда, А. Вербицький, І. Зязюн, А. Кузьмінський, О. Пєхота, С. Сисоєва).

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота проводилася на базі дошкільних навчальних закладів м. Кривого Рогу, у Криворізькому державному педагогічному університеті, Луганському національному університеті імені Тараса Шевченка, Південноукраїнському державному педагогічному університеті ім. К. Д. Ушинського, Кіровоградському державному педагогічному університеті імені Володимира Винниченка.

На констатувальному етапі були задіяні 730 студентів вищих педагогічних навчальних закладів, 29 викладачів і 200 вихователів дошкільних навчальних закладів. У формувальному експерименті взяли участь 195 студентів, із них 93 - в експериментальній і 102 - у контрольній групах.

Організація дослідження. Дослідження проблеми проводилося в декілька етапів. На першому етапі (2003-2004 рр.) здійснено пошук, обробку й аналіз філософської, психолого-педагогічної наукової та методичної літератури; визначено й уточнено мету, завдання, об'єкт і предмет дослідження; розроблено експериментальні програми. На другому етапі (2004-2008 рр.) проведено аналіз програм виховання, навчання та розвитку дітей дошкільного віку, програм навчання студентів зі спеціальності “Дошкільне виховання” та освітньо-професійної програми підготовки і характеристики бакалавра за спеціальністю 6.010101 “Дошкільне виховання” Галузевого стандарту вищої освіти, досліджено роботу вихователів у дошкільних закладах з цієї проблеми, вивчено відповідну документацію; проведено констатувальний і формувальний експерименти у вищих педагогічних навчальних закладах; апробовано методи дослідження; визначено ефективність наявних у ВНЗ умов формування готовності до виховання відповідальності. На третьому етапі (2008 р.) здійснено аналіз результатів експерименту; узагальнено наслідки застосування методики в умовах ВНЗ; сформульовано висновки.

Наукова новизна дисертації полягає в тому, що:

- уперше теоретично обґрунтовано сутність, зміст, структурні компоненти й основні характеристики процесу формування готовності майбутніх вихователів до виховання відповідальності дітей в умовах дошкільного навчального закладу;

- удосконалено визначення поняття “готовність майбутніх вихователів до виховання відповідальності в дітей старшого дошкільного віку”;

- виявлено сукупність педагогічних умов, що забезпечують високий і достатній рівень сформованості готовності майбутніх вихователів до виховання відповідальності у старших дошкільників;

- подальшого розвитку набула методика навчальної роботи, покликана допомогти майбутнім вихователям підготуватися до цілеспрямованої роботи з виховання відповідальності в старших дошкільників.

Практична значущість отриманих результатів дослідження полягає в тому, що:

- розроблено програму й методику формування готовності студентів-майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до виховання відповідальності в старших дошкільників;

- розроблено й упроваджено в практику вищої педагогічної школи спецкурс “Виховання відповідальності в старших дошкільників” для майбутніх вихователів освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр”;

- створено систему творчих завдань для розвитку основних характеристик готовності майбутніх вихователів до виховання відповідальності в дітей;

- апробовано форми й методи активного навчання при формуванні готовності майбутніх вихователів до виховання відповідальності в старших дошкільників;

- розроблено методичні рекомендації щодо формування готовності студентів до виховання відповідальності в дітей старшого дошкільного віку.

Одержані результати можуть бути використані в процесі професійної підготовки майбутніх вихователів у вищих педагогічних навчальних закладах, підвищенні кваліфікації вихователів дошкільних навчальних закладів в інститутах післядипломної педагогічної освіти, при підготовці навчально-методичних посібників, підручників для студентів і фахівців з дошкільного виховання.

Результати дослідження впроваджувалися під час експериментальної роботи, яка здійснювалася на основі особисто розроблених методичних матеріалів. Наслідки дослідження впроваджувались у практику роботи кафедр, на яких викладаються дисципліни дошкільного фаху, Криворізького державного педагогічного університету (довідка № 06-342 від 09.10.2008 р.), Луганського національного університету імені Тараса Шевченка, (довідка № 2506 від 19.11.2008 р.), Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (довідка № 869 від 11.11.2008 р.), Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К. Д. Ушинського (довідка № 5838 від 28.11.2008 р.), Управління освіти і науки виконкому Криворізької міськради (довідка № 2220 від 01.12.2008 р.).

Апробація результатів дослідження. Матеріали дисертації доповідалися на засіданнях кафедри педагогіки й кафедри теорії і практики дошкільного виховання та початкового навчання КДПУ (2004-2008 рр.), на міжнародних науково-практичних конференціях: Треті слов'янські педагогічні читання “Розвиток особистості у полікультурному освітньому просторі” (23-24 вересня 2004 р., Кривий Ріг), “Розвиток освіти в умовах поліетнічного регіону” (5-7 квітня 2007 р., Ялта), “Передшкільна освіта: проблеми та перспективи” (22-23 травня 2008 р., Миколаїв), “Сучасне дошкілля: реалії та перспективи” (16 жовтня 2008 р., Київ); на Всеукраїнських науково-практичних конференціях “Проблеми структурування педагогічних знань як умова підготовки майбутніх фахівців” (9-10 жовтня 2006 р., Кривий Ріг), “Педагогічна діагностика в системі дошкільної та початкової освіти” (4-5 березня 2009 р., Луганськ); на міській науково-методичній конференції “Основні складові неперервності дошкільної та початкової ланок освіти” (23 листопада 2005 р., Кривий Ріг).

Публікації. Основні положення й результати дослідження викладено в 14 публікаціях автора, 9 із яких уміщено у фахових виданнях.

Структура й обсяг дисертації. Наукове дослідження складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел (225 позицій) і 14 додатків на 33 сторінках. Загальний обсяг роботи - 233 сторінок, із них 177 сторінок становить основний текст, який містить 21 таблицю та 10 рисунків.



Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено об'єкт, предмет дослідження, сформульовано мету, завдання, основні методи дослідження, висвітлено наукову новизну, практичну значущість одержаних результатів, подано відомості щодо апробації та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі “Теоретичні основи формування готовності майбутніх вихователів до виховання відповідальності в дітей старшого дошкільного віку” здійснено аналіз сутності та структури категорії “відповідальність” у сучасній філософській, психолого-педагогічній літературі; з'ясовано зміст, структурні компоненти та види відповідальності, які виховують у дітей старшого дошкільного віку; розглянуто й узагальнено різні підходи до визначення поняття “готовність до педагогічної професійної діяльності”, його основних чинників; визначено й теоретично обґрунтовано педагогічні умови, які забезпечують успішність формування готовності майбутніх вихователів до виховання відповідальності в дошкільників.

Аналіз наукових джерел (І. Бех, З. Борисова, А. Глущенко, О. Долинна, С. Кулачківська, А. Макаренко, Т. Поніманська, В. Сухомлинський, Т. Фасолько) надав підстави стверджувати, що відповідальність старшого дошкільника є інтегративною якістю особистості, що характеризується здатністю останньої до прийняття самостійно обраного, усвідомленого рішення при виконанні певних обов'язків, учинків, дій, згідно із соціальними й моральними нормами суспільства. Теоретичні засади дослідження дозволили з'ясувати, що в дошкільному віці виховуються громадянська, екологічна, моральна й соціальна відповідальності. Усі ці види відповідальності взаємопов'язані й проявляються у сферах життєдіяльності “Природа”, “Культура”, “Люди”, “Я сам”, визначених Базовим компонентом дошкільної освіти України, через відповідальні ставлення: до праці (З. Борисова, К. Клімова, Т. Поніманська); до навчальних занять (С. Ладивір, Л. Меквабишвілі); до поведінки в стосунках з близькими та іншими людьми; до речей; до самого себе (Т. Фасолько); до своєї країни, мови, культури, природи, власної життєдіяльності та здоров'я. Досліджено й обґрунтовано, що в умовах сучасної особистісно орієнтованої освіти структура відповідальності як базової характеристики особистості дошкільника, об'єднує в собі такі компоненти: пізнавально-світоглядний (соціально-моральні уявлення про норми, правила поведінки й дії, знання про місце дитини в соціумі; усвідомлення труднощів їх реалізації та потреби засвоєння); емоційно-мотиваційний (задоволення стосунками, що складаються, відчуття свободи в прийнятті рішень на радість оточення); діяльнісно-поведінковий (усвідомлення себе учасником будь-яких соціальних подій; діяльність згідно з нормами соціально відповідальної поведінки); особистісний (спроможність дітей до саморозвитку, самопізнання, самоствердження, інтеграція соціально значимих якостей: самостійність, ініціативність, обов'язок, незалежність).

Відповідно до логіки дослідження проаналізовані наукові праці учених (О. Абдулліна, М. Дьяченко, К. Дурай-Новакова, Л. Кандибович, Д. Мазоха, Л. Кондрашова, А. Ліненко, В. Сластьонін та ін.), у яких розкриті сутність, зміст і структура готовності майбутніх педагогів до професійно-педагогічної діяльності. Проблема підготовки майбутніх вихователів до педагогічної діяльності висвітлена в дослідженнях з дошкільної педагогіки й психології провідних науковців (Л. Артемова, Г. Бєлєнька, А. Богуш, Р. Буре, К. Волинець, Н. Гавриш, Н. Грабовець, Г. Гуркіна, О. Кононко, С. Кулачківська, І. Лапченко, Т. Поніманська, С. Русова та ін.).

У дослідженні поняття “готовність майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до виховання відповідальності в старших дошкільників” розглядається як складне особистісне утворення, що характеризується сукупністю гуманістичних і духовно-практичних ціннісних орієнтацій, фаховою компетентністю з питань виховання відповідальності й здатністю до емпатійно-особистісної взаємодії педагога з вихованцями. Зміст та структура готовності студентів до виховання відповідальності охоплює мотиваційно-ціннісний, когнітивний, операційний та особистісний компоненти.

Аналіз психолого-педагогічної наукової літератури (О. Абдулліна, І. Бех, Т. Данилова, Я. Коломинський, О. Леонтьєв, І. Логвінов, А. Маркова, О. Мороз, Н. Нікітіна, Є. Панько, К. Платонов, Т. Поніманська, С. Рубінштейн, В. Сластьонін, К. Узнадзе), практики роботи в дошкільному навчальному закладі дозволив визначити критерії та показники готовності майбутніх фахівців з дошкільної освіти до виховання відповідальності в дошкільників: гуманістична спрямованість на виховання відповідальності в дошкільників (гуманістична спрямованість на професію вихователя та прагнення виховувати відповідальну особистість дошкільника; наявність ціннісних орієнтацій, які сприяють вихованню відповідальності в дошкільників; зорієнтованість на емпатійно-особистісну взаємодією з вихованцями); знання про зміст виховання відповідальності (володіння понятійно-термінологічним змістом категорії відповідальності; знання основних ознак відповідальної особистості; уявлення про відповідальність як інтегративну якість особистості); володіння методикою формування відповідальності в дітей (володіння методикою виховання відповідальності на засадах особистісно-орієнтованого підходу; уміння проектувати (планувати) роботу щодо виховання відповідальності; уміння знаходити оптимальні рішення педагогічного впливу на дитину, що стимулюють вияв відповідальності); наявність професійно-значущих особистісних якостей та професійних здібностей (гуманність, відповідальність, високий рівень розвитку рефлексії та емпатії, розвинений педагогічний такт, уміння будувати ефективне педагогічне спілкування). Ступінь прояву цих критеріїв і показників свідчить про рівні сформованості готовності майбутніх вихователів до виховання відповідальності в дітей: високий, достатній, низький.

У процесі дослідження обґрунтовано, що процес формування готовності майбутніх вихователів може бути успішним за таких педагогічних умов: організація педагогічного процесу у вищому навчальному закладі на принципах педагогічної взаємодії та співробітництва; упровадження імітаційно-ігрового підходу в навчанні студентів виховувати відповідальну особистість дошкільника; створення психологічного комфорту, забезпечення ситуації успіху для кожного студента, надання свободи вибору способів вирішення навчальних завдань.

У другому розділі “Дослідно-експериментальна програма формування готовності студентів до виховання відповідальності в старших дошкільників у навчально-виховному процесі педуніверситету” здійснено аналіз стану педагогічної практики в дошкільних навчальних закладах, розкрито організацію експериментального дослідження впливу створених педагогічних умов на якість формування готовності майбутніх вихователів до виховання відповідальності в дошкільників, висвітлено результати формувального експерименту, наведено методичні рекомендації щодо впровадження системи роботи з формування готовності студентів до виховання відповідальності особистості дошкільника.

На етапі констатувального експерименту виявлялися стан готовності вихователів дошкільних закладів до виховання відповідальності у дітей та рівні сформованості готовності студентів спеціальності “Дошкільне виховання” до виховання відповідальності в старших дошкільників за визначеними показниками.

Вияв ступеню сформованості мотиваційно-ціннісного критерію готовності студентів до виховання відповідальності в старших дошкільників здійснювалося за допомогою анкетування, використання методики “Ціннісні орієнтації” М. Рокича та методики І. Беха щодо визначення типу взаємодії майбутніх вихователів з дітьми, модифікованих згідно з темою дослідження. Результати показали, що мотиваційно-ціннісний компонент готовності до виховання відповідальності мають високий рівень 23,2 % обстежених, достатній - 32,3 %, низький - 44,5 %.

Для вияву рівнів сформованості наступних двох критеріїв (когнітивного й операційного) за визначеними показниками було проведено контрольний зріз знань і вмінь студентів. Стосовно когнітивного компонента сформованості готовності, то слід зазначити, що високий рівень властивий 6,5 %, достатній - 21,5 %, низький - 72 % студентів. При цьому не виявлено високий рівень операційного компонента готовності студентів до виховання відповідальності. Достатній рівень показали 43,7 % із загальної кількості обстежених, низький - 56,3 % студентів.

Останнім показником визначення рівня сформованості готовності майбутніх вихователів до виховання відповідальності в старших дошкільників ми виділили особистісний критерій. Рівень сформованості таких показників, як гуманність, відповідальність, емпатійність, педагогічне спілкування й рефлективність визначено за допомогою методу експертних оцінок. До числа компетентних суддів було зараховано викладачів, кураторів академічних груп і вихователів дошкільних навчальних закладів, де студенти проходили педагогічну практику. Для виявлення рівня педагогічного такту застосовано тест “Чи сформований у Вас педагогічний такт” у модифікації Р. Калініної. На високому рівні особистісний компонент сформовано у 2,5 % студентів, на достатньому - 39,2 %, на низькому - 58,3 %.

З усіх обстежених студентів лише 8,1% мають високий рівень усіх компонентів готовності. 34,2 % виявили достатній рівень. У 57,7 % студентів зовсім не сформоване це складне особистісне утворення (рис. 1).



Рис. 1. Рівні сформованості готовності студентів до виховання відповідальності в дітей

Констатувальний експеримент довів, що готовність майбутніх вихователів до виховання відповідальності в дітей старшого дошкільного віку є актуальною проблемою. Низькі показники сформованості готовності майбутніх вихователів до виховання відповідальності в дітей вказують на необхідність розроблення програми формувального експерименту та його проведення. При цьому необхідним було дотримання визначених педагогічних умов формування цього складного особистісного утворення.

Відповідно до теоретичних позицій експериментального дослідження розроблено модель формування готовності майбутніх вихователів до виховання відповідальності в старших дошкільників, яка являє собою єдність педагогічних умов, завдань, технологій, етапів, змісту, моніторингу та результату навчальної діяльності студентів у ВНЗ (рис. 2). Основною метою експерименту стала перевірка ефективності педагогічних умов та їх позитивного впливу на реалізацію моделі формування готовності майбутніх вихователів до виховання відповідальності в дітей старшого дошкільного віку. Дослідно-експериментальна робота проводилась у три етапи.

На інформаційно-пізнавальному етапі реалізувалася умова формування готовності до виховання відповідальності в старших дошкільників, а саме: організація навчально-виховного процесу на принципах педагогічної взаємодії та співробітництва. Метою першого етапу було створення атмосфери позитивної взаємодії та працездатності, яка суттєво сприяла підвищенню мотиваційно-ціннісного компонента формування готовності до виховання відповідальності в дошкільників. На рівні когнітивного компонента формування готовності майбутніх вихователів до виховання відповідальності здійснювалося визначення, разом зі студентами, знань про становлення особистості дитини в дошкільні роки, набуття нею життєвої компетентності, розвиток базових якостей, зокрема відповідальності. Формування операційного компонента на цьому етапі відбувалося з опорою на особистий досвід студентів. У процесі взаємодії та співробітництва викладача зі студентами формувався особистісний компонент готовності до виховання відповідальності в дітей.



Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2. Модель формування готовності майбутніх вихователів

до виховання відповідальності в дітей старшого дошкільного віку

На цьому етапі ефективним засобом реалізації умови, яка забезпечує сформованість готовності студентів до виховання відповідальності, виступили міжпредметні зв'язки, проведення психолого-педагогічних тренінгових вправ, лекційних занять спецкурсу “Виховання відповідальності у старших дошкільників” та педагогічної практики.

Технологічно-діяльнісний етап спрямовувався на упровадження імітаційно-ігрового підходу в навчання. Завдяки активізації позиції студентів виникав інтерес до досліджуваної проблеми. Запропоновані ігрові та імітаційні технології дозволили студентам проаналізувати особливості своєї мотиваційної сфери, актуалізували потребу до співпраці у взаємодії “викладач - студент”, “студент - студент”, крім того, сприяли формуванню уявлення про власні потреби й мотиви професійної діяльності в дошкільному навчальному закладі. На цьому етапі відбувалося формування когнітивного компонента, який полягав у пізнанні технології на практичному рівні: студенти знаходили оптимальні рішення на поставлені завдання чи використовували відповідні теоретичні знання при обговорюванні, програванні ситуацій, наводили приклади з особистого досвіду. Відбувалося входження в інтенсивне, цілісне осмислення отриманих знань. На практичних заняттях інтерактивні форми спільної діяльності студентів і викладача сприяли збагаченню ерудиції, змістових операцій, які забезпечили становлення операційного компонента готовності. Студенти опановували методику виховання відповідальності в дошкільників, що ґрунтується на особистісно орієнтованому підході. Кожне заняття мало на меті якнайглибше розглянути й проаналізувати теоретичні питання. Саме навчальна діяльність на другому етапі допомогла вдосконалити технологічну підготовку майбутніх спеціалістів, перетворити знання на вміння. У студентів виникала можливість розкрити особливості своїх особистісних якостей і здібностей, на основі результатів активної діяльності проаналізувати власні знання й уміння, емоції та почуття в різних ситуаціях. Усе це сприяло формуванню особистісного компонента готовності до виховання відповідальності у дітей-дошкільників.

Засобами реалізації змісту другого етапу виступили розроблення та впровадження інтерактивних методів і форм навчання, які використовувалися на семінарсько-практичних заняттях експериментального курсу “Виховання відповідальності у старших дошкільників” та базувалися на імітаційно-ігровому підході.

Використання імітаційно-ігрової технології дало можливість студентам усвідомити значущість виховання відповідальності особистості дошкільника, розглянути способи емпатійно-особистісної взаємодії вихователя з дітьми, стимулювати потребу в постійному вдосконаленні своєї особистості.

Умовами реалізації творчо-коректувального етапу стали: створення психологічного комфорту, надання свободи вибору способів вирішення завдань, забезпечення ситуації успіху студентів, що сприяли формуванню й розвитку професійних якостей і властивостей педагога. Метою цього етапу було підвищення рівнів усіх структурних компонентів професійної готовності студентів до виховання відповідальності в старших дошкільників, одержання зворотного зв'язку про враження від навчальної діяльності. Завдання передбачали поглиблення змін у всіх компонентах структури готовності майбутніх вихователів до виховання відповідальності в дітей старшого дошкільного віку, підвищення впевненості студентів у своїх силах, стимулювання вияву творчого потенціалу майбутніх фахівців. Тим самим студенти дістали змогу дати оцінку якості своєї компетентності з окресленої проблеми. У процесі групової взаємодії, що включав вияв позитивної мотивації на успіх у спільній діяльності, у прагненні до визначеної мети, відбувалося формування мотиваційно-ціннісного компонента - закріплення вмінь розпізнавання власних спрямувань і мотивів професійної діяльності. На когнітивному рівні відпрацьовувалися вміння усвідомлювати й демонструвати готовність до виховання відповідальності у дітей. Студенти самостійно рефлексували власні вияви рівнів структурних компонентів готовності. Відбувалося закріплення умінь проектувати різні форми й методи виховання відповідальності в дошкільнят, організовувати свою подальшу професійну діяльність через лабораторні заняття спецкурсу “Виховання відповідальності в старших дошкільників” та виконання практичних, дослідно-пошукових завдань під час виробничої практики.

Дані, отримані в ході формувального експерименту, продемонстрували, що в студентів експериментальних груп відбулися позитивні зміни щодо стану готовності до виховання відповідальності в дошкільників. Якщо під час констатувального експерименту з високим рівнем готовності виявлено 8,4 % студентів, то після впровадження експериментальної програми цей показник збільшився на 30,2 % і становив 38,6 % обстежених. Натомість у контрольних групах показники до й після визначеного терміну навчання залишилися майже незмінними й становили: до - 10,6 %, після - 14,7 %.

До формувального експерименту достатній рівень було виявлено в експериментальних групах у 35,3 % і після нього - у 49,8 % студентів. Крім того, можемо зазначити, що кількість студентів із достатнім рівнем готовності як до експерименту, так і після в контрольних групах не змінилася: до експерименту - 36,2 %, після - 36,8 %. У ході аналізу результатів експерименту спостерігалися значні розбіжності щодо прояву низького рівня готовності до виховання відповідальності в старших дошкільників у студентів експериментальних груп до й після експериментальної роботи. Так, до формувального експерименту на низькому рівні перебувало 56,3 % студентів, а після контрольних зрізів результативності експерименту ці показники зменшилися на 44,7 % і становили 11,6 %. У контрольних групах дані практично не змінилися до експерименту - 53,2 %, після - 48,5 % обстежених студентів. Узагальнені дані представлено в табл. 1, з якої видно позитивну динаміку рівня готовності в експериментальних групах.



Таблиця 1 Показники рівнів готовності майбутніх вихователів до виховання відповідальності в дітей старшого дошкільного віку (до та після формувального експерименту)

Рівні	Експериментальні групи (%)	Контрольні групи (%)
	до експерименту	після експерименту	до експерименту	після експерименту
	Е1	Е2	Е3	Е1	Е2	Е3	К1	К2	К3	К1	К2	К3
Високий	8,1	8,6	8,3	38,7	39,1	38,3	10,8	10,0	11,0	14,2	15,8	14,0
Достатній	35,8	35,2	35,0	50,9	48,5	50,0	37,5	37,9	34,0	36,7	37,1	36,5
Низький	56,1	56,2	56,7	10,7	12,4	11,7	51,7	52,1	55,0	49,1	47,1	49,5

Результати проведеної дослідно-експериментальної роботи довели ефективність розробленої моделі й технології формування готовності студентів до виховання відповідальності в дітей за відповідних педагогічних умов.



Висновки

У дисертації здійснено теоретичне обґрунтування й подано нове вирішення наукової проблеми формування готовності майбутніх вихователів до виховання відповідальності в дітей старшого дошкільного віку. Визначено структуру готовності, розкрито зміст і педагогічні умови її формування, створено модель професійної підготовки майбутніх вихователів до виховання відповідальності в старших дошкільників.

Проведене дослідження дозволило зробити такі висновки:

1. Доведено, що виховання відповідальності в старших дошкільників не стихійний процес. Успішність і результативність цього процесу визначаються рівнем готовності майбутніх вихователів до його здійснення.

У результаті дослідження з'ясовано, що готовність майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до виховання відповідальності в старших дошкільників являє собою складне особистісне утворення, яке формується лише в процесі цілеспрямованої навчальної діяльності у ВНЗ у спеціально створених педагогічних умовах.

2. Готовність студентів до формування відповідальності дітей має багатокомпонентну структуру, яка передбачає мотиваційно-ціннісний, когнітивний, операційний і особистісний компоненти. Усі структурні компоненти взаємопов'язані та взаємодоповнюють один одного. У результаті дослідження виявлені чотири критерії сформованості готовності майбутніх вихователів до виховання відповідальності в дошкільників. На їх основі виявлено сукупність показників, що характеризується результативністю, об'єктивністю, повнотою цього особистісного утворення.

Якісною формою оцінки готовності визначено три рівні її сформованості: високий, достатній і низький.

3. Дослідним шляхом установлено, що на формування когнітивного та операційного компонентів готовності майбутніх вихователів до виховання відповідальності в дошкільників найбільш позитивно впливає організація навчального процесу на принципах педагогічної взаємодії та співробітництва. Доведено, що створення психологічного комфорту, ситуацій успіху для кожного студента сприяють успішному формування мотиваційно-ціннісної та особистісної готовності майбутніх вихователів. Установлено, що надання свободи вибору способів вирішення навчальних завдань допомагає формуванню пізнавальних інтересів щодо володіння методикою виховання відповідальності в дітей, реалізації особистісного потенціалу, прояву відповідальності, самостійності, здійсненні рефлективності.

Розроблено модель формування готовності студентів до виховання відповідальності в старших дошкільників, у якій відображено взаємозв'язки між умовами, завданнями, технологіями та етапами впровадження методики навчально-виховного процесу в педуніверситеті. Ця модель дозволяє викладачам педагогічного ВНЗ бачити всі ці взаємозв'язки й реалізовувати їх у процесі професійної підготовки майбутніх вихователів, здатних здійснювати виховання відповідальної особистості.

4. Доведено, що у створених нами педагогічних умовах формування готовності до виховання відповідальності в дітей відбувається поетапно (інформаційно-пізнавальний, технологічно-діяльнісний, творчо-коректувальний етапи). Керування навчально-виховним процесом формування готовності майбутніх вихователів до виховання відповідальності в дошкільників полягало у використанні під час вивчення спецкурсу “Виховання відповідальності в старших дошкільників” проблемно-модульної технології та імітаційно-ігрової, яка базувалася на методах активного навчання. Навчально-педагогічні, імітаційні й ділові ігри, моделювання педагогічних ситуацій сприяли саморозвитку та самореалізації особистості майбутнього вихователя.

Аналіз результатів формувального експерименту засвідчив ефективність запропонованої методики формування готовності майбутніх вихователів до виховання відповідальності дітей в експериментальних групах, на відміну від контрольних. Були отримані такі результати: високий рівень - в експериментальних групах - 38,6 %, у контрольних - 14,7 % студентів; достатній - в експериментальних - 49,8 %, у контрольних - 36,8 %, низький - в експериментальних - 11,6 %, у контрольних - 48,5 % студентів. Головна відмінність у показниках між експериментальними й контрольними групами - суттєве збільшення кількості студентів з високим рівнем у 2,5 разу і зменшення кількості з низьким рівнем у 4 рази. Натомість кількість студентів з достатнім рівнем засвідчила майже однакові результати. Формувальний експеримент довів правильність припущення, що лише при створенні відповідних педагогічних умов можливо сформувати готовність майбутніх вихователів до виховання відповідальності в дітей старшого дошкільного віку.

5. Розроблено методичні рекомендації, у яких розкрито методику навчально-виховного процесу щодо формування готовності майбутніх вихователів до виховання відповідальності в старших дошкільників в умовах дошкільного навчального закладу.

Достовірність результатів дослідження забезпечена теоретико-методологічним обґрунтуванням його вихідних позицій; використанням методів, адекватних об'єкту, предмету, меті та завданням дослідження; репрезентативністю вибірки для експериментальної роботи; тривалим терміном дослідження; систематичністю проведення діагностичних зрізів; упровадженням результатів дослідження в практику роботи вищих педагогічних навчальних закладів.

Дисертаційна робота не претендує на отримання остаточних результатів щодо розв'язання досліджуваної проблеми. Подальші наукові розвідки вбачаємо у вивченні питань формування готовності майбутніх вихователів до виховання відповідальності в дітей молодшого дошкільного віку, а також виховання відповідальності у взаємодії з родинами вихованців.



Основні положення дисертаційної роботи викладено в таких одноосібних публікаціях автора

1. Кондратенко Р. В. Формування готовності майбутніх вихователів до виховання відповідальності у старших дошкільників : методичні рекомендації / Руслана Василівна Кондратенко. - Кривий Ріг : Видавничий дім, 2009. - 80 с.

2. Кондратенко Р. В. Відповідальність як важливий показник вихованості особистості дитини / Р. В. Кондратенко // Педагогіка вищої та середньої школи : зб. наук. пр. / гол. ред. В. К. Буряк. - Кривий Ріг : КДПУ, 2004. - Вип. 7. - С. 97-102.

3. Кондратенко Р. В. Діагностика сформованості готовності майбутніх вихователів до виховання відповідальності у старших дошкільників / Р. В. Кондратенко // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія “Педагогічні науки” : у 2 ч. - Ч. 1 / під ред. С. Я. Харченко. - Луганськ : ЛНУ, 2009. - С. 182-189.

4. Кондратенко Р. В. До проблеми формування відповідальної особистості / Р. В. Кондратенко // Педагогіка вищої та середньої школи : зб. наук. пр. / гол. ред. В. К. Буряк. - Кривий Ріг : КДПУ, 2004. - Вип. 8. - С. 281-285.

5. Кондратенко Р. В. Зміст та структура готовності майбутніх вихователів до формування відповідальності дошкільників / Р. В. Кондратенко // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Серія “Педагогіка і психологія” : зб. статей. - Ялта : РВВ КГУ, 2007. - Вип. 13. - Ч. 2. - С. 110-116.

6. Кондратенко Р. В. Особливості готовності вихователів до діяльності у сучасному дошкільному закладі / Р. В. Кондратенко // Педагогіка вищої та середньої школи : зб. наук. пр. / гол. ред. В. К. Буряк. - Кривий Ріг : КДПУ, 2007. - Вип. 17. - С. 90-97.

7. Кондратенко Р. В. Різні підходи до визначення змісту та структури відповідальності / Р. В. Кондратенко // Педагогіка вищої та середньої школи : зб. наук. праць / гол. ред. В. К. Буряк. - Кривий Ріг : КДПУ, 2005. - Вип. 12. - С. 190-198.

8. Кондратенко Р. В. Система роботи з формування готовності студентів до виховання відповідальності у дітей старшого дошкільного віку / Р. В. Кондратенко // Педагогіка вищої та середньої школи : зб. наук. пр. / гол. ред. В. К. Буряк. - Кривий Ріг : КДПУ, 2009. - Вип. 24. - С. 201-208.

9. Кондратенко Р. В. Структурування змісту педагогічної практики студентів за спеціальністю “Дошкільне виховання” / Р. В. Кондратенко // Педагогіка вищої та середньої школи : зб. наук. пр. / гол. ред. В. К. Буряк. - Кривий Ріг : КДПУ, 2006. - Вип. 15. - С. 415-421.

10. Кондратенко Р. В. Формування готовності студентів до виховання почуття відповідальності у дошкільників / Р. В. Кондратенко // Науковий вісник Миколаївського державного університету : зб. наук. праць. Спецвипуск “Педагогічні науки” : у 2 т. - Т. 2. Проблеми передшкільної освіти в сучасних умовах / за ред. В. Д. Будака, О. М. Пєхоти. - Миколаїв : МДУ, 2008. - С. 145-150.

11. Кондратенко Р. В. Забезпечення життєвої компетенції старших дошкільників як передумова успішного навчання 6-річних у школі / Р. В. Кондратенко // Основні складові неперервності дошкільної та початкової ланок освіти : матеріали міської наук.-метод. конф. : зб. наук. пр. - Кривий Ріг : Видавничий дім, 2006. - С. 45-47.

12. Кондратенко Р. Імітаційно-ігровий підхід як умова формування готовності студентів до виховання відповідальності у дошкільників / Р. В. Кондратенко // Сучасне дошкілля: реалії і перспективи : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. Нац. пед. у-ту ім. М. П. Драгоманова / укл. І. І. Загарбницька, Г. В. Бєлєнька, А. В. Карнаухова. - К. : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2008. - С. 288-290.

13. Кондратенко Р. В. Ціннісні орієнтації як головний чинник готовності майбутніх вихователів до формування відповідальності дітей / Р. В. Кондратенко // Розвиток освіти в умовах полікультурного регіону : матеріали міжнародної наук.-практ. конф., 5-7 квітня 2007 р., Ялта : зб. статей. - Ялта : РВВ КГУ, 2007. - Вип. 3. - Ч. 1. - С. 165-170.

14. Кондратенко Р. Готовність майбутніх вихователів до виховання відповідальності дошкільників: теоретичний аспект / Р. Кондратенко // Дошкільна освіта. - 2006. - № 4. - С. 52-57.



Анотації

Кондратенко Р. В. Формування готовності майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до виховання відповідальності у дітей старшого дошкільного віку. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, Черкаси, 2009.

Дисертація присвячена проблемі формування готовності майбутніх вихователів до виховання відповідальності в дітей старшого дошкільного віку. Розкрито зміст і структуру готовності студентів до виховання відповідальності в старших дошкільників. Обґрунтовано рівні сформованості готовності до виховання відповідальності в дітей (високий, достатній, низький), визначено їх якісні характеристики. Науково обґрунтовано й експериментально перевірено модель і технологію реалізації педагогічних умов, що забезпечують формування готовності майбутніх вихователів дошкільних закладів до виховання відповідальності в старших дошкільників. Визначено етапи реалізації цієї технології (інформаційно-пізнавальний, технологічно-діяльнісний, творчо-коректувальний). Розроблено методичні рекомендації щодо формування в студентів готовності до виховання відповідальності у старших дошкільників.



Кондратенко Р. В. Формирование готовности будущих воспитателей дошкольных образовательных учреждений к воспитанию ответственности у детей старшего дошкольного возраста. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Черкасский национальный университет имени Богдана Хмельницкого. - Черкассы, 2009.

Исследование посвящено проблеме формирования готовности будущих воспитателей дошкольных образовательных учреждений к воспитанию ответственности у старших дошкольников как важной составляющей профессиональной подготовки студентов к педагогической деятельности в условиях детского сада.

В первом разделе диссертации охарактеризованы суть и содержание ответственности как базового качества личности. На основе изучения становления жизненной компетентности детей старшего дошкольного возраста выявлены виды и компоненты ответственности, а также важность её воспитания в этом возрасте.

В работе проанализированы и обобщены научные подходы к формированию готовности будущих педагогов к профессиональной деятельности. Определено, что понятие “готовность будущих воспитателей дошкольных к воспитанию ответственности у старших дошкольников” являет собой сложное личностное образование, которое характеризуется совокупностью гуманистических и духовно-практических ценностных ориентаций, профессиональной компетентностью по вопросам воспитания ответственности и эмпатийно-личностным взаимодействием педагога с воспитанниками дошкольного образовательного учреждения. Выделены основные структурные компоненты готовности будущих воспитателей к воспитанию ответственности у старших дошкольников (мотивационно-ценностный, когнитивный, операционный, личностный), определены её критерии и уровни сформированности (высокий, достаточный, низкий).

Выявлены педагогические условия формирования готовности будущих воспитателей к воспитанию ответственности у старших дошкольников. Среди них: организация учебно-воспитательного процесса на принципах педагогического взаимодействия и сотрудничества, использование имитационно-игрового подхода, создание психологического комфорта, свободы выбора способов решения учебных задач, создание ситуации успеха для каждого студента.

Во втором разделе исследования обоснована и экспериментально апробирована модель, которая отображает реализацию педагогических условий формирования готовности будущих воспитателей к осуществлению воспитанию ответственности у детей старшего дошкольного возраста. Определены структурные компоненты модели формирования готовности студентов к такой работе: условия, задания, технологии, этапы деятельности преподавателя и студентов, содержание, результат. Процесс формирования готовности будущих воспитателей к воспитанию ответственности у старших дошкольников проходит такие этапы: информационно-познавательный, технологично-деятельностный и творческо-коррекционный.