Управління інноваційним розвитком дошкільного навчального закладу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Луганський національний університет імені Тараса Шевченка

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Управління інноваційним розвитком дошкільного навчального закладу

Пєхарєва С.В.

13.00.06 - теорія і методика управління освітою

Луганськ - 2009

Вступ

Актуальність дослідження. Аксіологічним імперативом розвитку системи дошкільної освіти в Україні в сучасний період є її модернізація на засадах гуманістичної педагогіки. Фахівці виокремлюють три домінанти цього процесу: його особистісну орієнтацію, спрямованість зусиль педагогів на виконання Базового компонента дошкільної освіти і перехід дошкільних навчальних закладів від режиму функціонування до режиму розвитку.

На законодавчому рівні концептуальні орієнтири оновлення дошкільної освіти знайшли відображення в Національній доктрині розвитку освіти України в ХХІ ст., Законах України "Про освіту", "Про дошкільну освіту", Базовому компоненті дошкільної освіти. У цих та інших нормативних актах підкреслюється, що в Україні мають забезпечуватися умови для самореалізації особистості кожної дитини, збереження і зміцнення її фізичного й психічного здоров'я, набуття нею соціального досвіду.

Суттєво змінилися методологія та теорія дошкільної освіти: традиційний функціональний підхід, на якому вона ґрунтувалася, поступився місцем гуманістичній педагогіці (О. Кононко, С. Кулачківська, С. Литвиненко, Г. Назаренко, З. Плохій, Г. Пономарьова, Т. Поніманська, О. Проскура та ін.).

Теоретичним підґрунтям розв'язання проблеми управління інноваційним розвитком дошкільного навчального закладу є праці вчених у галузі освітнього менеджменту (О. Адаменко, В. Григораш, І. Гришина, Л. Даниленко, Л. Карамушка, В. Крижко, О. Мармаза, Є. Хриков та ін.), менеджменту освітніх інновацій (Л. Даниленко, М. Савенков та ін.), інноваційного розвитку навчальних закладів (В. Докучаєва, Ю. Конаржевський, В. Лазарєв, О. Лоренсов, О. Моїсєєв, О. Пометун, М. Поташник, В. Руст, І. Сущенко та ін.).

Концептуальні засади дошкільної освіти є предметом наукових пошуків Т. Богданової, Т. Корнилової С. Кулачківської, К. Стрюк та ін. Окремі питання навчання і виховання дітей дошкільного віку досліджуються Л. Артемовою, Т. Богдановою, А. Богуш, Н. Гавриш та ін.

Особливості управлінської діяльності адміністрації дошкільного навчального закладу розкриваються М. Артюховим, В. Андрєєвою, К. Білою, А. Троян, Л. Покроєвою, Є. Хриковим та ін. Предметом наукових досліджень К. Крутій і Н. Маковецької є методичні аспекти інноваційної діяльності дошкільних навчальних закладів. Проте згадані праці порушують тільки окремі питання управління інноваційним розвитком дошкільних навчальних закладів .

На практичному рівні основним засобом модернізаційних перетворень у дошкільній освіті є інноваційна діяльність педагогічних колективів дошкільних навчальних закладів. Її успіх визначальною мірою залежить від керівника дошкільного навчального закладу, його компетентності у галузі загального та інноваційного менеджменту. Водночас, за результатами теоретико-експериментальних досліджень українських учених (Н. Гавриш, О. Цехмістер та ін.), процес модернізації дошкільної освіти гальмується через недостатній рівень управлінської та інноваційної культури завідувачів дошкільних навчальних закладів, їх зорієнтованість на адміністративні форми взаємин з вихователями, жорстку регламентацію професійної діяльності педагогів та на ті індикатори якісної роботи, що вже давно не відповідають вимогам часу.

Таким чином, актуальність дослідження зумовлена необхідністю усунення низки суперечностей між: нагальною вимогою модернізації управління інноваційними процесами, що відбуваються сьогодні в дошкільних навчальних закладах, на засадах системного підходу та відсутністю теоретико-експериментальних досліджень цього напряму; доцільністю технологізації процесу управління інноваційним розвитком дошкільного навчального закладу і невизначеністю її наукових основ та організаційного забезпечення; провідною роллю керівних кадрів у інноваційних перетвореннях педагогічної системи дошкільного навчального закладу та недостатнім рівнем теоретико-методичного, організаційного і моніторингового супроводження процесу їх становлення як суб'єктів менеджменту освітніх інновацій.

Усе зазначене й зумовило вибір теми нашого дослідження - "Управління інноваційним розвитком дошкільного навчального закладу".

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематичного плану наукових досліджень Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди за темою "Підвищення ефективності навчально-виховного процесу в загальноосвітніх і вищих навчальних закладах" (РК № 1 - 200199U004104). Тему затверджено Вченою радою Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди (протокол № 3 від 20.06.2008 р.), узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 7 від 30.09.2008 р.).

Об'єкт дослідження - процес управління дошкільним навчальним закладом.

Предмет дослідження - технологія управління інноваційним розвитком дошкільного навчального закладу .

Мета дослідження - теоретично обґрунтувати, розробити та експериментально перевірити технологію управління інноваційним розвитком дошкільного навчального закладу.

Гіпотеза дослідження. Технологія управління інноваційним розвитком дошкільного навчального закладу буде ефективною, якщо їй притаманна органічна єдність: цільового компоненту, сутність якого виявляється в модернізації діяльності ДНЗ на засадах особистісно орієнтованого підходу; змістового компоненту, який цілісно інтегрує нормативно-правовий, науково-методичний, кадровий модулі; процесуально-діяльнісного компоненту, що забезпечує реалізацію змістових модулів і який розроблено відповідно до принципу єдності змістового та процесуального аспектів управління; контрольно-коригувального і оцінно-результативного компонентів, які створено на засадах кваліметричного підходу.

Відповідно до об'єкта, предмета, мети та гіпотези сформульовано основні завдання дослідження:

1. На основі вивчення стану досліджуваної проблеми узагальнити основні підходи до її розв'язання на нормативно-законодавчому, теоретико-методологічному та емпіричному рівнях.

2. Теоретично обґрунтувати та розробити технологію управління інноваційним розвитком дошкільного навчального закладу, визначити етапи її реалізації.

3. Розробити факторно-критеріальну модель оцінювання ефективності управління інноваційним розвитком дошкільного навчального закладу.

4. Експериментально перевірити технологію управління інноваційним розвитком дошкільного навчального закладу.

5. Розробити методичні рекомендації для завідувачів і методистів дошкільних навчальних закладів з питань управління інноваційним розвитком дошкільного навчального закладу.

Методологічну основу дослідження становлять: закони діалектики, закони і категорії процесу пізнання, системний, синергетичний і діяльнісний підходи, загальнонаукова концепція розвитку інноваційних процесів у суспільстві, основні положення гуманістичної педагогіки і технологічного підходу.

Теоретичною основою дослідження є: загальні положення теорії освітнього менеджменту (В. Бондар, Л. Даниленко, Г. Єльникова, В. Пікельна, М. Поташник, П. Третьяков, Є. Хриков та ін.), педагогічної інноватики (К. Ангеловські, М. Кларін, Л. Подимова, В. Сластьонін, Н. Юсуфбекова та ін.), концепції управління інноваційним розвитком навчального закладу (П. Далін, Ю. Конаржевський, В. Лазарєв, О. Лоренсов, О. Пометун, В. Руст та ін.), результати теоретико-експериментальних досліджень з проблеми управління дошкільними навчальними закладами (М. Артюхов, В. Андрєєва, К. Біла, А. Троян, Є. Хриков та ін.), основні положення технологічного підходу в освіті (Т. Гришина, І. Дичківська, В. Євдокимов, О. Пєхота, І. Прокопенко та ін.) та технологічного підходу в управлінні навчальними закладами ( І. Бліох, Л. Даниленко, В. Лунячек та ін.).

Для розв'язання завдань роботи використано комплекс взаємопов'язаних методів дослідження: теоретичні: аналіз наукових джерел з проблеми управління інноваційним розвитком дошкільного навчального закладу для визначення поняттєво-категоріального апарату дослідження та розгляду стану теоретичної й практичної розробленості досліджуваної проблеми, виявлення чинників, що забезпечують її вирішення; узагальнення та систематизація теоретичних положень для обґрунтування технології інноваційного розвитку дошкільного навчального закладу; метод моделювання для розробки компонентів технології, факторно-критеріальної моделі оцінки ефективності управління інноваційним розвитком дошкільного навчального закладу; емпіричні: спостереження, бесіди, анкетування, тестування, метод експертних оцінок для діагностування рівня ефективності окремих складових процесу управління інноваційним розвитком дошкільного навчального закладу; педагогічний експеримент з метою перевірки запропонованої технології; статистичні методи для обробки результатів експериментальної роботи.

Експериментальна база дослідження. Дослідження здійснювалося в три етапи упродовж 2002-2008 років на базі дошкільних навчальних закладів №№ 55, 112, 119, 122, 169, 266, 335 і 349 м. Харкова. Усього в дослідженні брали участь понад 240 педагогічних працівників дошкільних навчальних закладів, а на окремих його етапах було залучено майже 500 вихователів.

Наукова новизна результатів дослідження полягає в тому, що в ньому уперше: теоретично обґрунтовано, розроблено технологію управління інноваційним розвитком дошкільного навчального закладу, яка містить концептуальну мету (модернізація педагогічної системи дошкільного навчального закладу на засадах гуманістичної педагогіки), змістовий компонент (нормативно-правовий, науково-методичний, кадровий і практичний модулі), процесуально-діяльнісний компонент (комплекс заходів, спрямованих на реалі-зацію змістових модулів), контрольно-коригувальний та оцінно-результативний компоненти (комплекс моніторингових процедур, що здійснюються по завершенні кожного з етапів реалізації технології з метою визначення та підвищення рівня її ефективності), визначено етапи реалізації технології (організаційно-підготовчий, концептуально-проектувальний, практичний і узагальнюючий); розроблено факторно-критеріальну модель оцінювання ефективності управління інноваційним розвитком дошкільного навчального закладу, що містить параметри, відповідні критерії, показники та їх вагомості.

Удосконалено окремі компоненти процесу управління інноваційним розвитком дошкільного навчального закладу.

Подальшого розвитку набули наукові уявлення про управління інноваційним розвитком дошкільного навчального закладу, питання систематизації його теоретико-методологічних засад, обґрунтування рівнів і критеріїв ефективності досліджуваного процесу.

Практичне значення результатів дослідження полягає в їх достатній готовності до впровадження в практику діяльності керівників дошкільних навчальних закладів: створено пакет документів (концепцію розвитку дошкільного навчального закладу, програму дослідно-експериментальної роботи, стратегічний і щорічні плани її реалізації тощо), які дозволяють організувати роботу з модернізації педагогічної системи дошкільних навчальних закладів на засадах особистісно орієнтованого підходу; розроблено комплекс заходів (науково-методичних семінарів, дебатних клубів, "круглих столів" тощо), які сприяють становленню вихователів як суб'єктів інноваційної діяльності гуманістичного спрямування; спроектовано комплекс моніторин-гових процедур (інформаційно-аналітичних, прогностичних, організаційно-координаційних і регулювальних), які забезпечують здійснення систематичного контролю за ходом і результатами процесу інноваційного розвитку і своєчасне внесення необхідних коректив; розроблено методичні рекомендації для завідувачів і методистів ДНЗ з питань управління інноваційним розвитком дошкільного навчального закладу. Результати дослідження можуть бути використані в діяльності керівників освітніх установ взагалі та дошкільних навчальних закладів зокрема, у системі неперервної педагогічної освіти для розробки навчальних курсів, діагностики та самодіагностики готовності керівників навчальних закладів і майбутніх фахівців у галузі освітнього менеджменту до управління інноваційним розвитком навчального закладу.

Основні результати дослідження впроваджено у дошкільних навчальних закладах м. Харкова: № 119 (довідка № 62 від 08.12.08), № 122 (довідка № 133 від 01.12.08), № 266 (довідка № 14 від 03.12.08), № 335 (довідка № 23 від 05.12.08), у процесі підготовки фахівців з дошкільної освіти у Харківському національному педагогічному університеті імені Г.С. Сковороди (довідка № 01-626 від 04. 12. 08 р.), Харківському гуманітарно-педагогічному інституті (довідка № 04-273 від 15.12. 08 р.).

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації оприлюднено й обговорено на Міжнародних науково-практичних конференціях: "Практичне навчання як складова формування майбутнього фахівця" (Харків, 2005), "Підготовка фахівців дошкільної освіти в контексті вимог Болонської угоди" (Херсон, 2006), серії конференцій "Сучасні проблеми науки та освіти" (Симеїз, 2006, Алушта, 2007); "Формування цінностей сучасної особистості" (Дрогобич, 2007); на Всеукраїнських науково-практичних конференціях: "Реалізація принципу наступності дошкільної та початкової ланок у контексті суб'єктної парадигми освіти" (Слов'янськ, 2007), "Освітні інновації: філософія, психологія, педагогіка" (Суми, 2008), регіональних конференціях "Літня практика - важливий етап професійного зростання" (Харків, 2007), "Формування професійно-компетентного педагога в умовах оновлення змісту навчання" (Красноармійськ, 2008); на обласних педагогічних тижнях (Харків, 2004-2008); засіданнях кафедри теорії та методики дошкільної освіти Харківського гуманітарно-педагогічного інституту (2003-2008 рр.).

Публікації. Результати дослідження відображено в 16 одноосібних наукових працях, з них 10 статей - у наукових фахових виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до них, загальних висновків, списку використаних джерел (316 найменувань, з них 5 - іноземною мовою), 25 додатків на 124 сторінках, 18 таблиць, 50 рисунків. Загальний обсяг дисертації становить 324 сторінок.

1. Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми і доцільність її наукової розробки, визначено об'єкт, предмет, мету, сформульовано гіпотезу та завдання дослідження, охарактеризовано методологічні та теоретичні основи, експериментальну базу, розкрито наукову новизну і практичне значення роботи, подано відомості про апробацію й упровадження отриманих результатів.

У першому розділі - "Теоретичні і практичні аспекти управління інноваційним розвитком дошкільного навчального закладу" - визначено поняттєво-термінологічний апарат дослідження, висвітлено стан розробки досліджуваної проблеми в педагогічній теорії та практиці, систематизовано теоретико-методологічні засади її розв'язання, обґрунтовано технологію управління інноваційним розвитком дошкільного навчально закладу

З'ясовано, що проблема управління інноваційним розвитком навчальних закладів (НЗ) взагалі та дошкільних навчальних закладів (ДНЗ) зокрема належить до інтернаукових проблем сучасної педагогіки, яка розв'язується на нормативному, теоретико-методологічному і практичному рівнях.

Установлено, що нормативним документом прямої дії, який регламентує інноваційну освітню діяльність навчальних закладів, є "Положення про порядок здійснення інноваційної освітньої діяльності" (2000 р.). У ньому чітко визначено процедуру організації та здійснення дослідно-експериментальної роботи всеукраїнського і регіонального рівнів у навчальних закладах України.

Визначено, що на теоретичному рівні питання управління інноваційним розвитком НЗ взагалі та ДНЗ зокрема є предметом досліджень фахівців у галузі менеджменту освітніх інновацій (Л. Даниленко, Л. Калуве, Л. Карамушка, В. Лазарєв, М. Поташник та ін.) - "науки про управління людськими і матеріальними ресурсами в закладі освіти на засадах інвестицій та інновацій, у результаті якого якісно покращуються основні показники їхньої діяльності" (Л. Даниленко). Ученими досліджено чинники нововведень, обґрунтовано сутність вихідних понять, окреслено підходи та стратегії ефективного менеджменту освітніх інновацій. Проте проблема управління інноваційним розвитком дошкільного навчального закладу ще не отримала належного осмислення в теоретико-експериментальних дослідженнях науковців.

З'ясовано, що понад 90 % ДНЗ м. Харкова і Харківської області апробують різноманітні освітні нововведення (система фізичного виховання М. Єфименка, система М. Монтессорі, технологія раннього читання М. Зайцева, технологія раннього навчання Г. Домана, технологія розвитку творчої особистості тощо). Ці інновації, маючи локальний характер, не спроможні повною мірою забезпечити досягнення концептуальної мети модернізації дошкільної освіти - перетворення ДНЗ на особистісно орієнтований навчальний заклад. Водночас, за допомогою методу експертних оцінок з'ясовано, що управління інноваційною діяльністю в ДНЗ м. Харкова і Харківської області, які працюють в режимі інноваційного розвитку, є недостатньо теоретично обґрунтованим і безсистемним. Зроблено висновок про недостатній рівень розробки проблеми управління інноваційним розвитком ДНЗ на практичному рівні.

У дисертації визначено теоретико-методологічні основи досліджуваного процесу. Філософською основою процесу управління інноваційним розвитком ДНЗ є учення про діалектику. Роль загальнонаукової методології для менеджменту освітніх інновацій відіграють системний, синергетичний, діяльнісний та інноваційний підходи; конкретнонаукової методології - концепція стратегічного управління (О. Виханський, М. Йохна, В. Стадник та ін.), програмно-цільовий (В. Григораш, О. Касьянова, О. Мармаза, Є. Хриков та ін.) і технологічний (Т. Гришина, І. Дичківська, В. Євдокимов, О. Пєхота, І. Прокопенко, І. Смолюк та ін.) підходи.

Як теоретичну основу процесу управління інноваційним розвитком ДНЗ ми розглядали основні положення освітнього менеджменту, інноваційного менеджменту, менеджменту освітніх інновацій, педагогічної інноватики та дошкільної педагогіки.

На основі аналізу наукових джерел здійснено порівняльну характеристику основних підходів до визначення ключових понять проблеми дослідження. Зроблено висновок про їх строкатість і суперечливість. Обґрунтовано авторську позицію щодо трактування поняття "управління інноваційним розвитком ДНЗ" як складової управлінської діяльності адміністрації ДНЗ, спрямованої на переведення дошкільного навчального закладу в режим розвитку та забезпечення якісно нових освітніх результатів завдяки впровадженню новацій.

Виявлено, що особливості управління ДНЗ, які мають бути враховані в процесі розв'язання досліджуваної проблеми (переважання особистісного характеру взаємодії завідувача з вихователями, оптимальність лінійно-функціональної організаційної структури управління тощо), ґрунтовно розкрито в наукових працях Є. Хрикова.

Установлено співіснування різноманітних підходів до визначення закономірностей і принципів процесу управління інноваційним розвитком НЗ (Л. Даниленко, К. Крутій, Н. Маковецька, М. Савенков та ін.). Виявлено доцільність здійснення нашої роботи, ґрунтуючись на позиції М. Савенкова, який до закономірностей досліджуваного процесу відносить залежність ефективності управління інноваційним розвитком НЗ від: рівня системності управління; його відповідності соціальному замовленню суспільства на якість освіти; ступеня забезпечення єдності та цілісності всіх груп умов, необхідних для реалізації мети інноваційної освітньої діяльності НЗ тощо. Відповідно до закономірностей процесу управління інноваційним розвитком НЗ М. Савенковим визначено систему принципів. До неї увійшли принципи соціокультурної відповідності, системності, науковості, планомірності, оптимальності, цілісності умов, необхідних для реалізації мети інноваційного розвитку навчального закладу, зворотного зв'язку, суб'єктності тощо.

Виявлено перспективний досвід, який може бути корисним для розв'язання завдань удосконалення процесу управління інноваційним розвитком ДНЗ, презентований у загальних висновках дослідження.

Обґрунтовано доцільність здійснення дослідження на засадах техноло-гічного підходу. Виявлено співіснування різноманітних підходів до визначення його поняттєво-термінологічного апарата, розкриття сутності, обґрунтування структури та критеріїв технологічності (В. Євдокимов, М. Кларін, М. Мисливець, О. Пєхота, І. Прокопенко, Г. Селевко та ін.).

Систематизовано підходи науковців до трактування категорій технологічного підходу. Поняття "технологія управління інноваційним розвитком ДНЗ" ми розглядаємо з позицій процесуально-діяльнісного підходу як таку побудову процесу управління інноваційним розвитком дошкільного навчального закладу, яка гарантує досягнення заздалегідь запланованих результатів і відповідає критеріям технологічності - концептуальності, цілеспрямованості, оптимальності, діагностичності та надійності (М. Мисливець, Г. Селевко, Т. Шамова та ін.).

Узагальнено підходи науковців до визначення структури педагогічної технології (Т. Гришина, І. Дичківська, В. Євдокимов, К. Крутій, Н. Маковецька, М. Мисливець, І. Прокопенко, Г. Селевко та ін.). Виявлено доцільність віднесення до структурних компонентів технології управління інноваційним розвитком ДНЗ концептуальної основи, цільового, змістового, процесуально-діяльнісного, контрольно-коригувального і оцінно-результативного компо-нентів. Обґрунтовано і розкрито зміст кожного із зазначених компонентів.

У другому розділі - "Експериментальна перевірка ефективності технології управління інноваційним розвитком дошкільного навчального закладу" - розкрито загальну методику організації дослідно-експериментальної роботи, описано хід експериментального дослідження, проаналізовано та узагальнено його результати.

Проведення педагогічного експерименту вимагало розробки факторно-критеріальної моделі оцінки ефективності управління інноваційним розвитком ДНЗ, що здійснювалась на засадах кваліметричного підходу. Метою факторно-критеріального оцінювання було обрано визначення інтегрального показника ефективності управління інноваційним розвитком ДНЗ на основі комплексної кількісної оцінки його складових - параметрів: Р1 - актуальність інноваційної діяльності; Р2 - результативність інноваційного розвитку, Р3 - системність у забезпеченні умов здійснення інноваційного процесу; факторів: для Р1 - спроможність нововведення розв'язувати актуальні для ДНЗ проблеми (F1), відповідність інноваційної діяльності державній політиці в освітній галузі (F2); для Р2 - відповідність освітніх результатів моделі випускника особистісно орієнтованого ДНЗ (F3), престиж ДНЗ у соціумі (F4); для Р3 - нормативно-правове забезпечення інноваційної діяльності (F5), науково-методичне забезпечення інноваційної діяльності (F6), організаційне та матеріально-технічне забезпечення інноваційної діяльності (F7), готовність педагогів до інноваційної діяльності гуманістичного спрямування (F8); критеріїв: для F1 - відповідність інноваційної діяльності меті та завданням модернізації системи дошкільної освіти на засадах особистісно орієнтованого підходу і системний характер інноваційних перетворень гуманістичного спрямування; для F2 - системність у визначенні та розв'язанні актуальних для ДНЗ проблем; для F3 - якість виконання чинних програм і вимог Базового компонента дошкільної освіти, рівні психічного і особистісного розвитку дошкільників, а також стан їхнього здоров'я; для F4 - попит батьків на послуги ДНЗ і рівень їхнього задоволення якістю отриманих послуг; для F5 - наявність заявки, рішення педагогічної ради ДНЗ і наказу органу управління освітою про проведення на базі ДНЗ дослідно-експериментальної роботи; для F6 - наявність та системний характер концепції інноваційного розвитку ДНЗ, ґрунтовність і повнота визначення теоретико-методологічних і методичних основ дослідно-експериментальної роботи; для F7 - системність у діяльності організаційних структур управління інноваційним розвитком, створення умов для особистісного та психологічного розвитку дошкільників, здійснення індивідуального підходу до дітей, забезпечення їхнього емоційного та фізичного благополуччя; для F8 - сформованість у педагогів мотиваційної, теоретичної та процесуально-діяльнісної складових готовності до інноваційної діяльності гуманістичного спрямування.

Визначено рівні ефективності управління інноваційним розвитком ДНЗ: незадовільний (ДНЗ працює у режимі функціонування. При цьому більшість педагогів прагнуть працювати традиційно, не вдосконалюючи свою професійній діяльність. Вихованці знаходяться на низькому рівні сформованості знань, умінь і навичок, мають низький рівень соціальної та пізнавальної активності, довільної поведінки. Престиж дошкільного навчального закладу в соціумі є украй низьким), початковий (інноваційна діяльність у ДНЗ, що здійснюється на рівні окремих вихователів, є фрагментарною та недостатньо науково обґрунтованою. Вихователі мають початковий рівень готовності до інноваційної діяльності гуманістичного спрямування. Актуальні для ДНЗ проблеми розв'язуються фрагментарно, завдяки ініціативі окремих вихователів. Вихованці знаходяться на початковому рівні сформованості знань, умінь і навичок, соціальної та пізнавальної активності, довільної поведінки. Престиж ДНЗ у соціумі є низьким. Нормативно-правова та теоретико-методологічна бази інноваційної діяльності, а також її організаційне та матеріально-технічне забезпечення представлені фрагментарно), допустимий (інноваційна діяльність у ДНЗ здійснюється на рівні навчального закладу. Нормативно-правовий, науково-методичний і організаційний супровід інноваційної діяльності вимагає серйозного вдосконалення. Вихованці знаходяться на середньому рівні сформованості знань, умінь і навичок, мають допустимий рівень соціальної та пізнавальної активності, довільної поведінки. Дошкільний навчальний заклад має позитивний імідж у соціумі. Вихователі демонструють середній рівень готовності до інноваційної діяльності гуманістичного спрямування), достатній (інноваційна діяльність у ДНЗ здійснюється на рівні навчального закладу. Розроблено та упроваджено комплекс заходів, спрямованих на нормативно-правове, науково-методичне і організаційне забезпечення інноваційного розвитку. Проте недостатнім виявляється рівень системності в організації інноваційного процесу. Вихованці знаходяться на вищому за середній рівні сформованості знань, умінь і навичок, соціальної та пізнавальної активності, довільної поведінки. Престиж ДНЗ у соціумі є достатньо високим. Вихователі демонструють вищий за середній рівень готовності до інноваційної діяльності) і оптимальний (інноваційна діяльність ДНЗ характеризується системним характером. Нормативно-правовий, науково-методичний і організаційний супровід інноваційної діяльності повною мірою забезпечує ефективний інноваційний розвиток ДНЗ. Вихователі демонструють високий рівень готовності до інноваційної діяльності гуманістичного спрямування. Рівень сформованості знань, умінь і навичок дошкільників повністю відповідає вимогам чинних програм і Базового компонента дошкільної освіти. Вихованці мають високий рівень особистісного та психічного розвитку. Імідж ДНЗ у соціумі є надзвичайно високим).

У ході констатувального етапу педагогічного експерименту було встановлено, що понад 20 % його учасників демонструють незадовільний та початковий рівні ефективності управління інноваційним розвитком ДНЗ і лише 5-7 % - знаходяться на оптимальному рівні. Узагальнення результатів якісного і кількісного аналізу отриманих експериментальних даних дало підстави для висновку про доцільність здійснення системної роботи із вдосконалення всіх компонентів управління інноваційним розвитком ДНЗ,

Метою формувального етапу дослідно-експериментальної роботи в експериментальних ДНЗ була апробація технології управління інноваційним розвитком дошкільного навчального закладу. При цьому в експериментальній вибірці Е2 реалізовувався основний варіант технології, а в експериментальній вибірці Е1 - модифікований варіант, який передбачав: а) залучення до інноваційної діяльності зовнішніх консультантів; б) створення творчих об'єднань експериментальних ДНЗ Е1 для спільного розв'язання завдань інноваційної діяльності. У контрольних ДНЗ управління інноваційним розвитком здійснювалась на засадах концепції стратегічного управління.

Реалізація технології інноваційного розвитку ДНЗ передбачала здійснення чотирьох етапів: організаційно-підготовчого (було здійснено такі заходи: залучення до участі в інноваційній діяльності ДНЗ Е1 зовнішніх консультантів; проведення в експериментальних ДНЗ Е1 і Е2 науково-практичних семінарів, круглих столів, засідань дебатного клубу, спрямованих на формування в педагогів мотивації до участі в інноваційній діяльності гуманістичного спрямування; створення в експериментальних ДНЗ Е1 і Е2 науково-методичних рад з інноваційного розвитку та тимчасових творчих груп, які забезпечували науково-методичне, організаційне і моніторингове супроводження дослідно-експериментальної роботи); концептуально-проектувального (було здійснено такі заходи: в експериментальних ДНЗ Е1 і Е2 створено медіатеку з питань організації та проведення дослідно-експериментальної роботи; визначено теоретико-методологічні основи інноваційного розвитку ДНЗ і розроблено його концепцію; створено банк методичних ідей, які забезпечують розв'язання завдання модернізації педагогічної системи ДНЗ на засадах особистісно орієнтованого підходу; розроблено стратегічний і оперативні плани інноваційної діяльності, проведено необхідну теоретичну і методичну підготовку педагогів, здійснено моніторинг ефективності управління інноваційним розвитком ДНЗ), практичного (було здійснено такі заходи: в експериментальних ДНЗ Е1 і Е2 було реалізовано проекти “Плекаємо особистість", “Індивідуалізація роботи з вихованцями", “Дитячий садок - теплий дім") і узагальнювального (було здійснено такі заходи: підготовка звіту про результати дослідно-експеримен-тальної роботи, проведення аналітично-звітної конференції за її результатами).

На контрольному етапі експерименту виявлено динаміку показників ефективності управління процесом інноваційного розвитку в експериментальній і контрольній вибірках. Узагальнення результатів експерименту дало підстави для висновку про високу ефективність модифікованого варіанта технології управління процесом інноваційного розвитку ДНЗ, оскільки всі без винятку показники ефективності в експериментальних ДНЗ Е1 зазнали суттєвіших позитивних змін, ніж в експериментальних ДНЗ Е2 і контрольних ДНЗ. Так, динаміка зрушень інтегрального показника ефективності управління інноваційним розвитком в експериментальних (Е1 і Е2) та контрольних (К) дошкільних навчальних закладах відповідно становить: оптимальний рівень: +31, 2 %, +16, 5 %, -0,9 %; достатній рівень: +36, 6%, +9,2%, -0,60%; допустимий рівень: -46,3 %, -15,7 %, -15,.8 %; початковий рівень: -17, 3%, -9,7% , +17, 5 %; незадовільний рівень: - 4,2%, -0,3%, - 0, 2% (див. Рис. 1).

Рис. 1. Динаміка інтегрального показника ефективності управління інноваційним розвитком в експериментальних і контрольних ДНЗ

Застосування критерію 2 свідчить про статистично значущу різницю щодо ефективності управління інноваційним розвитком в експериментальній та контрольній групах. З імовірністю 0,95 підтверджено, що є істотна позитивна відмінність у рівнях ефективності управління інноваційним розвитком в експериментальних ДНЗ Е1 порівняно з експериментальними ДНЗ Е2 та контрольними ДНЗ.

Теоретичний аналіз проблеми та отримані результати дослідно-експериментальної роботи дозволили зробити такі висновки:

1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення проблеми управління інноваційним розвитком дошкільного навчального закладу, що виявляється в теоретичному обґрунтуванні, розробці та експериментальній перевірці технології управління інноваційним розвитком дошкільного навчального закладу. Доведено актуальність досліджуваної проблеми, зумовлену тим, що найважливішим чинником ефективності модернізації дошкільної освіти є наявність у дошкільному навчальному закладі науково обґрунтованої та дієвої системи управління цим процесом. Установлено існування низки суперечностей, які знижують ефективність управління інноваційним розвитком ДНЗ і на подолання яких спрямовується дане дослідження.

2. На основі вивчення стану досліджуваної проблеми подано теоретичне узагальнення основних підходів до її розв'язання на нормативно-законодавчому, теоретичному та емпіричному рівнях. Установлено наявність достатньої законодавчої бази для забезпечення інноваційного розвитку ДНЗ. Виявлено, що до найвпливовіших наукових підходів до розв'язання проблеми управління інноваційним розвитком навчального закладу належать концепція стратегічного управління, програмно-цільовий і технологічний підходи. Порівняльна характеристика інноваційного потенціалу цих підходів дозволила дійти висновку про доцільність здійснення дослідження в контексті останнього з них. У результаті ретроспективного аналізу виявлено перспективний досвід, який може бути корисним для розв'язання завдань удосконалення процесу управління інноваційним розвитком ДНЗ. Зокрема, йдеться про практику залучення до управління інноваційною діяльністю зовнішніх консультантів. Уваги заслуговує досвід створення асоціації навчальних закладів, які працюють у режимі розвитку. Перспективним виявляється застосування в процесі управління інноваційним розвитком ДНЗ відповідних комплексно-цільових програм, які дозволяють забезпечити системність інноваційної діяльності педагогічного колективу, її спрямованість на досягнення концептуальної мети.

3. Систематизовано методологічні основи процесу управління інноваційним розвитком ДНЗ. Установлено, що розгляд досліджуваної проблеми має здійснюватися з позицій системного, діяльнісного, синергетичного та технологічного підходів через призму об'єктивної необхідності її розв'язання відповідно до національного та світового контекстів розвитку дошкільної освіти в Україні. Доведено, що процес управління інноваційним розвитком ДНЗ має досліджуватися як відкрита система, що здатна до самоорганізації та побудована на основі єдності загального, особливого та індивідуального. Як загальне вона є складовою освітнього менеджменту, як особливе - має певну специфіку, зумовлену закономірностями інноваційних процесів в освітній галузі, як індивідуальне - відображає залежність досліджуваного процесу від особливостей педагогічної системи конкретного ДНЗ.

4. Узагальнено теоретичні засади управління інноваційним розвитком ДНЗ. Обґрунтовано доцільність розуміння категорії "управління інноваційним розвитком дошкільного навчального закладу" як особливого виду діяльності, у якій її суб'єкти завдяки плануванню, організації, керівництву і контролю забезпечують координацію зусиль педагогічного колективу щодо оптимального розвитку ДНЗ та забезпечення якісно нових освітніх результатів завдяки здійсненню інноваційної діяльності. Доведено, що її зміст цілісно інтегрує в собі загальні, соціально-психологічні, цільові та типологічні функції управління.

5. Теоретично обґрунтовано компоненти технології управління інноваційним розвитком ДНЗ. Визначено концептуальну мету технології - модернізація педагогічної системи ДНЗ на засадах особистісно орієнтованого підходу. Згідно з теоретичними основами конструювання змісту управлінської діяльності до змістового компонента технології включено нормативно-правовий, науково-методичний, кадровий і практичний модулі, а до процесуально-діяльнісного компонента - комплекс заходів, спрямованих на їх реалізацію. У межах кожного з модулів визначено зміст, методи, форми і засоби управлінської діяльності завідувача ДНЗ. З позицій кваліметричного підходу розроблено контрольно-коригувальний і оцінно-результативний компоненти технології. Контрольно-коригувальний компонент визначено як комплекс взаємопов'язаних моніторингових процедур, що здійснюються по завершенні кожного з етапів реалізації технології з метою визначення та підвищення рівня ефективності інноваційного освітнього менеджменту. До оцінно-результативного компонента технології віднесено систему діагностичних заходів із визначення ступеня досягнення концептуальної мети технології.

6. Визначено етапи реалізації технології управління інноваційним розвитком дошкільного навчального закладу: організаційно-підготовчий, концептуально-проектувальний, практичний, узагальнювальний; сформульо-вано цілі кожного етапу, обґрунтовано комплекс заходів, що забезпечують їх досягнення.

7. Розроблено факторно-критеріальну модель оцінки ефективності управління процесом інноваційного розвитку ДНЗ як сукупність взаємо-пов'язаних параметрів, факторів, критеріїв та їх вагомостей. Визначено рівні ефективності управління інноваційний розвитком ДНЗ: незадовільний, початковий, допустимий, достатній і оптимальний; подано їх якісні характеристики.

8. Відповідно до принципу оптимальності в експериментальній вибірці Е1 реалізовано модифікований варіант технології управління інноваційним розвитком ДНЗ, який передбачав: а) залучення до інноваційної діяльності зовнішніх консультантів; б) створення творчих об'єднань експериментальних ДНЗ Е1 для спільного розв'язання завдань інноваційної діяльності.

9. У процесі здійснення педагогічного експерименту доведено, що реалізація технології управління процесом інноваційного розвитку ДНЗ створює умови для здійснення ефективної інноваційної діяльності, спрямованої на розв'язання першочергових завдань модернізації системи дошкільної освіти - її розбудові на засадах особистісно орієнтованої освітньої парадигми. Підтверджено доцільність застосування модифікованого варіанта вказаної технології. Аналіз експериментальних даних уможливив висновок про те, що всі показники ефективності управління інноваційним розвитком в експериментальних групах Е1 зазнали більш суттєвих позитивних змін, ніж в експериментальних групах Е2 і контрольних групах К. Зокрема, динаміка зрушень в інтегральних показниках ефективності управління інноваційним розвитком в експериментальних (Е1 і Е2) та контрольних (К) ДНЗ відповідно становить: оптимальний рівень: +31,2 %, +16, 5 %, -0,9 %; достатній рівень: +36, 6%, +9,2%, -0,60%; допустимий рівень: -46,3 %, -15,7%, -15,8 %; початковий рівень: -17, 3%, -9,7 %, +17,5 %; незадовільний рівень: - 4,2 %, - 0,3 %, - 0,2%.

10. Підготовлено методичні рекомендації для завідувачів і методистів дошкільних навчальних закладів з питань управління інноваційним розвитком дошкільного навчального закладу. Їхня апробація підтвердила ефективність практичного застосування розробленої технології під час розв'язання завдань управління процесом модернізації педагогічної системи ДНЗ на засадах особистісно орієнтованого підходу. У процесі наукового пошуку встановлено необхідність подальшого дослідження всього комплексу питань, що стосуються проблеми управління інноваційним розвитком ДНЗ. До перспективних напрямів дослідження доцільно віднести питання щодо здійснення інноваційного менеджменту в ДНЗ на засадах соціально-психологічного підходу.

Основний зміст дисертації відображено в таких публікаціях

інноваційний дошкільний навчальний педагогіка

1. Пєхарєва С. В. Деякі аспекти персоналізованої освіти майбутніх педагогів / С. В. Пєхарєва // Проблеми сучасності: культура, мистецтво, педагогіка (Проблеми становлення інноваційних підходів в сучасній освіті) : зб. наук. пр. / За заг. ред. д. п. н. Г. Є. Гребенюка. - Х. : Стиль-Издат, 2004. - С. 94-99.

2. Пєхарєва С. В. Цивілізаційні тенденції розвитку національних освітніх систем як чинники модернізації дошкільної освіти в Україні / С. В. Пєхарєва // Дійсність та перспективи розвитку сучасної освіти України: зб. наук. пр. / За заг. ред. д. п. н. Г. Є. Гребенюка // Проблеми сучасності: культура, мистецтво, педагогіка. - Х.. : Стиль-Издат, 2005. - С. 194-201.

3. Пєхарєва С. В. Теоретичні засади управління інноваційним розвитком дошкільного навчального закладу / С. В. Пєхарєва // Проблеми сучасності: культура, мистецтво, педагогіка (Підвищення готовності майбутніх фахівців до інноваційної педагогічної діяльності) : зб. наук. пр. / За заг. ред. д. п. н. Г. Є. Гребенюка. - Х. : Стиль-Издат, 2005. - С. 167-173.

4. Пєхарєва С. В. Деякі теоретичні аспекти впровадження особистісно орієнтованої парадигми освіти в практику роботи ДНЗ / С. В. Пєхарєва // Наук записки кафедри педагогіки Харків. нац. ун-ту ім. В. Н. Каразіна : зб. наук. пр. Вип XV. - Х. : Видав. центр ХНУ, 2006. - С. 115-122.

5. Пєхарєва С. В. Концептуальні основи особистісно орієнтованої освіти / С.В.Пєхарєва // Проблеми сучасності: культура, мистецтво, педагогіка (Педагогічна взаємодія в умовах реформування освіти) : зб. наук. пр. / За заг. ред. д. п. н. Г. Є. Гребенюка. - Х. : Стиль-Іздат, 2006. - С. 179-186 .

6. Пєхарєва С. В. Освітній моніторинг як функція управління інноваційним розвитком дошкільного навчального закладу / С. В. Пєхарєва // Вісн. Луган. нац. пед. ун-ту імені Тараса Шевченка : Педагогічні науки. - 2006. - № 18 (113) - С. 187-193.

7. Пєхарєва С. В. Гуманістичні цінності як джерело формування педагогічної культури майбутнього педагога / С. В. Пєхарєва // Наукові записки кафедри педагогіки Харків. наці. ун-ту ім. В.Н. Каразіна : зб. наук. пр. Вип XVІІ. - Х. : Вид-во "Основа" ХНУ, 2006. - С. 292-298.

8. Пєхарєва С. В. Підготовка освітян до особистісно орієнтованої освіти дошкільників / С. В. Пєхарєва // Вісн. Глухівськ. держ. пед. ун-ту. Серія : Педагогічні науки. Вип. 9. - Глухів : ГДПУ, 2007. - С. 27-32.

9. Пєхарєва С. В. Ціннісні орієнтири сучасної системи дошкільної освіти як вихідної ланки становлення особистості / С. В. Пєхарєва // Молодь і ринок. - 2007. - № 8 (31). - С.82-85.

10. Пєхарєва С. В. Чинники та етапи модернізації системи дошкільної освіти на засадах особистісно орієнтованого підходу / С. В. Пєхарєва // Гуманітарний вісник ДВНЗ “Переясл.-Хмельн. держ. пед. ун-т імені Григорія Сковороди" : Наук.-теор. зб. - Переяслав-Хмельницький, 2008. - Вип. 14. - С. 196-198.

11. Пєхарєва С. В. Теоретичні питання визначення концептуальної мети інноваційного розвитку дошкільного навчального закладу / С. В. Пєхарєва // Науковий вісник Миколаїв. держ. ун-ту. : зб. наук. пр. - Спецвипуск: Педагогічні науки. - У 2-х т. - Т.2: Проблеми передшкільної освіти в сучасних умовах / За заг. ред. В. Д. Будака, О. М. Пєхоти. - Миколаїв : МДУ, 2008. - С. 220-225.

12. Пєхарєва С. В. Аксіологічні імперативи модернізації системи підготовки фахівців дошкільної освіти в умовах Болонського процесу / С. В. Пєхарєва // Підготовка фахівців дошкільної освіти в контексті вимог Болонської угоди : матеріали II міжнар. пед. читань (16 - 17 трав. 2006 р., м. Херсон). - Херсон : Айлант, 2006. - С. 22- 25.

13. Пєхарєва С. В. Модернізація системи дошкільної освіти на засадах особистісно орієнтованої педагогіки - вимоги часу / С. В. Пєхарєва // Сучасні проблеми науки та освіти : матеріали 7-ї Міжнар. міждисциплін. наук.-практ. конф. (25 черв. - 2 лип. 2006 р., м. Сімеїз). - Х. : Укр. Асоціація "Жінки в науці та освіті", Харк. нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна, 2006. - С. 185.

14. Пєхарєва С. В. Управління інноваційним розвитком дошкільного навчального закладу як педагогічна проблема / С. В. Пєхарєва // Сучасні проблеми науки і освіти : матеріали 8-ї Міжнар. міждисц. наук.-практ. конф. (28 квітн. - 9 травн. 2007 р., м. Алушта). - Х. : Укр. Асоціація " Жінки в науці та освіті", Харк. нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна, 2007. - С. 247.

15. Пєхарєва С. В. Ціннісні орієнтири сучасної системи дошкільної освіти як вихідної ланки становлення особистості / С. В. Пєхарєва // Формування професійно-компетентного педагога в умовах оновлення змісту навчання : матеріали наук.-практ. конф. викладачів вищих педагогічних навчальних закладів I-II рівнів акредитації Східного регіону (13 берез. 2008 р., м. Красноармійськ). - Красноармійськ : Видав. центр Красноарм. педучилища, 2008. - С. 88-90.

16. Пєхарєва С. В. Генетичні аспекти проблеми інноваційного розвитку дошкільних навчальних закладів / С. В. Пєхарєва // Освітні інновації: філософія, психологія, педагогіка : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. (16-17 квітн. 2008 р., м. Суми). [Сумський обл. інститут післядипл. пед. освіти]. - Суми : ВТД "Університетська книга", 2008.- С. 172-173.

Размещено на Allbest.ru