Формування духовної культури майбутнього вчителя засобами музичного мистецтва

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ Тараса Шевченка

УДК [371.134: 37.037]:78

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Формування духовної культури майбутнього вчителя засобами музичного мистецтва

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

ПОДРЄЗОВ Віктор Андрійович

Луганськ - 2009

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Луганському національному університеті імені

Тараса Шевченка, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор

Хриков Євген Миколайович,

Луганський національний університет імені Тараса Шевченка, директор Інституту після-дипломної освіти.

Офіційні опоненти:заслужений діяч науки і техніки України,

член-кореспондент АПН України, доктор педагогічних наук, професор

Шевченко Галина Павлівна,

Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля (м. Луганськ),

завідувач кафедри педагогіки, директор науково-дослідного інституту духовного розвитку людини; кандидат педагогічних наук, доцент

Омельченко Олексій Петрович,

Луганський технікум транспортного будівництва, директор.

Захист відбудеться 19 червня 2009 року о 11.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 29.053.01 у Луганському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 91011, м. Луганськ, вул. Оборонна, 2, ауд. 376.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Луганського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 91011, м. Луганськ, вул. Оборонна, 2.

Автореферат розіслано 19 травня 2009 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Н. І. Черв'якова

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Однією з найбільш значущих тенденцій розвитку сучасної вищої педагогічної освіти України є, безумовно, її гуманізація, яка передбачає докорінний перегляд цілей, завдань, змісту й методики навчально-виховного процесу. Педагогічні навчальні заклади покликані сьогодні не тільки забезпечити формування професійних знань, умінь та навичок майбутнього вчителя, але й створити сприятливі умови для гармонійного розвитку його інтелектуальних, моральних, естетичних якостей. Лише в цьому випадку можна підготувати студента як фахівця, який одночасно володіє знаннями, формами, методами та засобами, необхідними для здійснення професійно-педагогічної діяльності, і має високий рівень духовної культури.

Важливими аспектами гуманізації освіти є професійно-творчий розвиток особистості в системі педагогічної освіти, процес формування духовної культури студентів вищих педагогічних навчальних закладів, оскільки саме духовність характеризує ступінь „олюднення” педагогічного процесу й розглядається як особлива форма самовизначення вчителя. Уміння наповнювати теоретичну й практичну діяльність високим духовним змістом украй необхідне для вчителя сучасної школи. Саме на цьому наголошується в Законах України „Про освіту”, „Про вищу освіту”, Концепції національного виховання та в Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті. Тому одним з найважливіших завдань ВНЗ є одухотворення процесу професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів, оскільки від розв'язання цієї проблеми залежить майбутнє України.

Духовним стрижнем підготовки майбутнього вчителя-професіонала повинна бути ціннісно-мотиваційна домінанта. З цією метою навчально-виховну роботу у вищому навчальному закладі необхідно націлити на розвиток культури мислення, почуттів, поведінки особистості, навколо яких знання, уміння й навички перетворюються в духовно-творчу індивідуальність майбутнього вчителя та стають головними константами його педагогічної діяльності.

Серед різноманітних засобів, здатних перетворити знання, ідейно-моральні норми в переконання, розвинути творчі, професійно-пізнавальні й комунікативні здібності індивіда, сформувати його духовну культуру, учені називають музичне мистецтво. У процесі сприйняття музично-художніх образів творів та їх пізнання в людини виховується здатність піднятися до усвідомлення самої себе як ідеальної сутності, формується духовна культура.

Питання розвитку духовного світу людини постійно перебували в центрі уваги видатних представників української культури: В. Антоно-вича, Б. Грінченка, М. Грушевського, М. Драгоманова, М. Костомарова, М. Леонтовича, М. Лисенка, І. Огієнка, Г. Сковороди, Лесі Українки, І. Франка, Т. Шевченка та ін.

Вагомий внесок у розробку сучасної концепції формування духов-ної сфери особистості зробили Л. Виготський, О. Леонтьєв, С. Рубін-штейн. Вітчизняні й зарубіжні психологи Б. Братусь, В. Зінченко, В. Знаков, О. Киричук, Р. Мей, А. Маслоу, В. Слободчиков, В. Петров-ський, Ж. Юзвак та ін. у своїх роботах приділили значну увагу проблемі одухотворення людини в процесі її індивідуального розвитку.

Різним аспектам виховання духовного світу особистості присвячено дослідження В. Андрущенка, В. Барановського, Л. Буєвої, В. Арнольдова, Н. Караульної, С. Кримського, А. Комарової, М. Мамардашвілі, С. Пролє-єва, В. Сагатовського, В. Табачковського, В. Федотової та ін.

Духовній культурі взагалі та духовній культурі вчителя зокрема присвячено роботи К. Артамонової, Б. Вульфова, Н. Корякіної, Т. Кості-ної, М. Михалковича, Т. Тюріної, Г. Шевченко, П. Щербаня та ін.

У сучасному науковому дискурсі актуалізуються численні питання, пов'язані з дослідженням взаємозв'язку духовності, духовної культури та освітньої галузі: методологічні засади виховання духовності (Н. Іордакі), духовність як соціокультурний феномен (С. Штумпф), теоретико-методо-логічні засади формування духовно-творчого потенціалу студентської молоді (В. Вербець), формування духовного потенціалу студентської молоді в процесі професійної підготовки (О. Олексюк), духовно-моральне підґрунтя системи педагогічної діяльності (О. Варгіна), становлення духовності індивіда в процесі освіти (Є. Навойчик), соціально-освітні чинники формування духовної культури особистості в сучасному українському суспільстві (А. Корецька), формування духовної культури особистості в системі гуманітарної освіти (Н. Гавриленко).

Проблему формування духовності й духовної культури учнівської та студентської молоді засобами мистецтва розглянуто такими вченими, як Г. Бриль, В. Бутенко, В. Дряпіка, О. Олексюк, Г. Падалка, О. Рудницька, Г. Шевченко, О. Щолокова та ін. Заслуговує на увагу дисертаційне дослідження Л. Уколової, яка розглядала педагогічно організоване музичне середовище як засіб становлення духовної культури молоді.

Окремі аспекти проблеми формування духовної культури учнів-ської та студентської молоді розглянуто в дисертаційних дослідженнях О. Барабаш, І. Бужиної, О. Горожанкіної, Л. Луганської, М. Сови. Духовний розвиток студентів педагогічних ВНЗ у процесі професійної підготовки розглядала Р. Салімова, формування духовно-моральної культури майбутніх учителів в освітньому процесі ВНЗ - О.Храброва. Питання становлення духовності та духовної культури вчителя в системі післядипломної освіти розкриті в дисертаційних роботах О. Бабченко, Н. Корякіної, В. Кудрявцевої, Т. Ткачової та ін.

Проблеми організації позанавчальної діяльності в системі вищої освіти в контексті професійного розвитку майбутніх фахівців, у тому числі педагогічного профілю, досліджувалися О. Вєтоховим, І. Вінтіним, А. Годлевською, І. Ємельяновою, О. Жоголевою, І. Зимньою, А. Рубани-ком, С. Савченком, В. Середою, О.Чижом, І. Шендриком та ін.

Аналіз можливостей ефективного розв'язання в теорії та практиці проблеми формування духовної культури майбутнього вчителя засобами музичного мистецтва дозволив виявити низку суперечностей між: потребою сучасної школи в учителі з високим рівнем духовної культури та недостатнім її розвитком у студентів вищих педагогічних навчальних закладів; провідним значенням особистості вчителя, його духовної культури в перетворенні педагогічної дійсності та домінуванням предметної підготовки майбутнього вчителя в процесі професійної освіти, недооцінкою значущості позааудиторної роботи у ВНЗ; потенційними можливостями музичного мистецтва у формуванні духовної культури майбутніх учителів та недостатнім його використанням у навчально-виховному процесі ВНЗ.

Недостатня теоретична та практична розробка досліджуваної проблеми та виявлені протиріччя зумовили вибір теми дисертаційної роботи „Формування духовної культури майбутнього вчителя засобами музичного мистецтва”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в рамках науково-дослідної теми Луганського національного університету імені Тараса Шевченка „Створення нових освітніх технологій на засадах сучасних концепцій підготовки професійно-педагогічних кадрів” (протокол № 6 засідання Вченої ради ЛНПУ імені Тараса Шевченка від 28.01.2000 р.). Тема дослідження узгоджена в Раді з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 2 від 9.02.1999 р.).

Об'єкт дослідження - процес формування духовної культури майбутніх учителів засобами мистецтва.

Предмет дослідження - система позааудиторної роботи з формування духовної культури майбутніх учителів засобами музичного мистецтва.

Мета дослідження - теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити систему позааудиторної роботи з формування духовної культури майбутніх учителів засобами музичного мистецтва.

Гіпотеза дослідження. Процес формування духовної культури майбутнього вчителя засобами музичного мистецтва буде ефективним за умови впровадження системи позааудиторної роботи, яка ґрунтується на моделі духовної культури особистості вчителя, реалізується шляхом вико-ристання макро- і мікротехнологій та забезпечується педагогічними умо-вами, що передбачають активну й цілеспрямовану участь майбутніх учи-телів у різних видах музичної діяльності при домінантній хоровій, єдність професійного й музично-естетичного розвитку особистості майбутнього вчителя, орієнтацію студентів на вивчення, збереження й глибоке оволодіння загальнолюдськими й національно-культурними цінностями.

Відповідно до мети й гіпотези дослідження було визначено такі завдання дослідження:

1. На основі вивчення наукової літератури обґрунтувати та розробити модель духовної культури вчителя, визначити критерії та рівні її сформованості в майбутніх учителів.

2. Розкрити потенціал музичного мистецтва в контексті завдань формування духовної культури майбутнього вчителя у вищому навчальному закладі.

3. Розробити макро- й мікротехнологію процесу формування духовної культури майбутніх учителів засобами музичного мистецтва.

4. Виявити педагогічні умови забезпечення ефективності формування духовної культури майбутніх учителів засобами музичного мистецтва в позааудиторній роботі.

5. Розробити й експериментально перевірити систему позааудиторної роботи з формування духовної культури майбутніх учителів засобами музичного мистецтва.

Методологічну основу дослідження становлять системний, діяльнісний, особистісно орієнтований, аксіологічний, культурологічний підходи, загальнотеоретичні положення про єдність теорії і практики, ролі діяльності та спілкування в розвитку особистості, ідеї гуманізації освіти та виховання.

Теоретико-методологічну основу дослідження становлять: ідеї системного підходу (В. Афанасьєв, І. Блауберг, М. Каган, В. Садовський, Е. Юдін); наукові положення про використання системного підходу у педагогічній теорії та практиці (Ю. Бабанський, В. Краєвський, Н. Кузьмі-на, Т. Ільїна, Ю. Сокольников та ін.); особистісно орієнтований підхід до професійної підготовки в системі вищої освіти (Г. Балл, І. Бех, С. Подмазін, В. Сєріков, І. Якиманська та ін.); культурологічний підхід до професійно-педагогічної підготовки вчителя (Є. Бондаревська, Н. Крилова, М. Мамардашвілі); положення теорії моделювання (Б. Гершунський, Н. Кузьміна, В. Штоф та ін.), філософські теорії духовності та духовної культури особистості (В. Барановський, Л. Буєва, Л. Іларіонова, Н. Караульна, Т. Костіна, С. Кримський, С. Пролєєв, В. Сагатовський та ін.); психологічні засади формування духовної культури особистості (М. Боришевський, В. Зінченко, О. Зеліченко, В. Знаков, Д. Леонтьєв, В. Пономаренко, П. Симонов, В. Слободчиков, Ж. Юзвак); сучасні поло-ження про формування духовності та духовної культури вчителя (К. Артамонова, Б. Вульфов, І. Зязюн, В. Макарова, О. Олексюк, М. Рога-нова, О. Сухомлинська, В. Шадриков, Г. Шевченко); наукові положення щодо професійно-педагогічної підготовки вчителя (О. Абдулліна, А. Бой-ко, В. Гриньова, О. Глузман, О. Дубасенюк, І. Зязюн, О. Пєхота, С. Сисо-єва, В.Сластьонін та ін.), використання мистецтва, у тому числі музичного, у професійній підготовці вчителя (В. Бутенко, Л. Масол, В. Медушевський, Н. Миропольська, А. Роботова, О. Ростовський, О. Рудницька, Г. Шевченко, О. Щолокова та ін.), організації позааудиторної діяльності як чинника професійно-особистісного становлення майбутнього вчителя (І. Вінтін, А. Годлевська, І. Ємельянова, О. Жоголева, А. Рубаник, С. Савченко, В. Середа, О.Чиж, І. Шендрик та ін.).

У дисертаційній роботі використано комплекс методів дослід-ження: теоретичні - аналіз філософської, культурологічної, музико-знавчої, психологічної та педагогічної літератури для здійснення істори-ко-педагогічного аналізу проблеми та визначення теоретичних засад дослідження; теоретичне моделювання для розробки моделі духовної культури вчителя; емпіричні - аналіз навчальних планів, програм навчальних дисциплін, узагальнення й систематизація педагогічного досвіду для визначення стану та особливостей процесу формування духовної культури студентів; анкетування, бесіди, інтерв'ю, тестування, рейтинг, тривале цілеспрямоване спостереження для визначення рівнів сформованості духовної культури студентів; експеримент для перевірки ефективності розробленої системи формування духовної культури студентів; методи математичної статистики для опрацювання результатів експериментальної роботи.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота проводилася в Луганському національному університеті імені Тараса Шевченка, Республіканському вищому навчальному закладі „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта), Харківському гуманітарному інституті. Усього на різних етапах дослідження взяли участь 350 студентів цих навчальних закладів.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що: уперше теоре-тично обґрунтовано та експериментально перевірено систему формування духовної культури майбутніх учителів засобами музики, яка охоплює поза-аудиторну роботу; набули подальшого розвитку визначення сутності духовної культури майбутнього вчителя, наукові уявлення про викорис-тання мистецтва в професійній підготовці вчителя; удосконалено критерії та рівні оцінки сформованості духовної культури майбутніх учителів, форми та методи позааудиторної роботи у вищому навчальному закладі.

Практичне значення отриманих у дослідженні результатів полягає в їх достатній готовності до впровадження в позааудиторну роботу вищих навчальних закладів: розроблено систему позааудиторної роботи, основу якої складають різні види музичної діяльності при домінантній хоровій; програму та методичні вказівки з формування духовної культури майбутнього вчителя засобами музичного мистецтва; макро- і мікротехнології формування духовної культури майбутнього вчителя.

Результати дослідження можуть бути використані в процесі професійної підготовки майбутнього вчителя, організації позааудиторної роботи у вищих педагогічних навчальних закладах, у підготовці науково-методичного забезпечення діяльності кураторів, керівників студентських творчих колективів, у самоосвітній діяльності студентської молоді.

Основні положення й результати дослідження впроваджено в Луганському національному університеті імені Тараса Шевченка (довідка про впровадження № 1/2579 від 11.12.2007 р.), Республіканському вищому навчальному закладі „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта) (довідка про впровадження № 1/2217 від 17.10.2007 р.), Харківському гуманітарному педагогічному інституті (довідка № 01-14/780 від 25.12.2007 р.).

Особистий внесок здобувача в роботі, опублікованій у співавторстві, полягає в розробці навчальної програми та методичних вказівок з формування духовної культури майбутнього вчителя засобами хорового мистецтва.

Апробація результатів дисертаційної роботи. Основні положення та результати проведеного дослідження обговорювалися на науково-практичних конференціях різного рівня: Міжнародних: „Музична культура в системі освіти: міжнародний досвід” (Луганськ, 2000), „Творчість та освіта у вимірах ХХІ століття” (Київ, 2005); Всеукраїнських: „Шляхи вдосконалення професійної підготовки майбутнього вчителя музики” (Луганськ, 1998); „Художня культура в системі вищої освіти” (Луганськ, 1999), „Проблеми загальнопедагогічної підготовки майбутніх учителів” (Вінниця, 2002), регіональних: „Теорія та практика андрогогіки в Україні” (Луганськ, 2002), „Проблеми сучасного музичного виховання й навчання” (Луганськ, 2007, 2008); на щорічних університетських науково-практичних конференціях „Дні науки” (2004 - 2008 рр.), на засіданнях кафедри педагогіки та кафедри співів і диригування Луганського національного університету імені Тараса Шевченка.

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження висвітлено в 14 публікаціях, з них 6 статей надруковано в наукових фахових виданнях. Одна робота представлена як методичні вказівки.

Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (314 найменувань), 8 додатків на 32 сторінках; містить 4 таблиці та 2 рисунки. Загальний обсяг дисертації - 260 сторінок.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано вибір теми, її актуальність, загальні підходи до розробки проблеми формування духовної культури; визначено об'єкт, предмет, мету, завдання, гіпотезу, методи дослідження; з'ясовано наукову новизну, практичне значення; подано відомості про апробацію та впровадження результатів дисертаційної роботи.

У першому розділі „Теоретичні засади формування духовної культури майбутнього вчителя засобами музичного мистецтва” на основі вивчення філософської, культурологічної, мистецтвознавчої та психолого-педагогічної літератури здійснено аналіз понятійно-категорі-ального апарату дослідження; розроблено модель духовної культури майбутнього вчителя та її показники; розкрито взаємозумовленість духовного розвитку та професійних якостей майбутнього вчителя; обґрунтовано роль музичного мистецтва у формуванні духовної культури майбутнього вчителя.

Проблема формування духовної культури особистості є одвічною, тому що скільки існує людина, стільки вона намагається вдосконалити свій внутрішній світ, свою духовну культуру. Визначення сутності духовної культури міститься в чисельних філософських та психолого-педагогічних працях. Філософи, розглядаючи духовну культуру, відзначають, що це - „система, яка включає всі види, форми й рівні суспільної свідомості, освіту й виховання, установи культури” (В. Андрущенко); „сукупність духовних цінностей і способів їх створення” (В. Вілков); „здатність переводити універсум зовнішнього буття у внутрішній світ, у якому реалізується самоідентичність людини” (С. Кримський); „скарб усіх багатств людського духу лише в зіставленні із живим розумом” (А. Спіркін).

Утвердження ідеалу людини високої духовної культури було провідною ідеєю педагогічних поглядів А. Макаренка, В. Сухомлинського та ін. В. Сухомлинський, зокрема, уживав у своїх творах терміни „духовний світ”, „духовне життя”, „духовні цінності”, „духовність”, „духовні сили”, що відображають сутність поняття духовної культури.

Дослідники розглядають духовну культуру як багатокомпонентну структуру, що охоплює світоглядну, етичну, естетичну, комунікативну, екологічну та інші характеристики (О. Барабаш, Г. Бриль, М. Роганова та ін.). Вивчення психолого-педагогічної літератури з проблеми дослі-

дження дозволило дійти висновку, що головними чинниками формування духовної культури особистості є активна її діяльність, моральні норми суспільства, мистецтво, вольова регуляція особистості тощо.

Аналіз наукової літератури, особливостей розвитку сучасного освітнього простору України підтверджує, що особистість учителя є провідним чинником у духовно-моральному становленні школярів, у досягненні цілей освіти, що актуалізує його духовну культуру, його досвід сприйняття та розуміння іншої людини, здатність до емпатії, співпереживання та співучасті. Духовна культура вчителя пов'язана з його прагненням до Істини та Краси, слідуванням Добру, піднесенням до Ідеалу. Важливим постає осягнення духовної сутності вчительської праці, похідною якої є прийняття духовних цінностей як професійних та їх подальша реалізація в педагогічній діяльності.

Незважаючи на розмаїття у визначенні сутності зазначеного феномена, учені (К. Артамонова, В. Гриньова, М. Роганова, Г. Шевченко та ін.) розглядають духовну культуру особистості вчителя як систему інтегрованих якостей індивіда, що забезпечують його формування та розвиток у різних видах діяльності, які мають гуманістичне спрямування. Ми розуміємо духовну культуру майбутнього вчителя як ступінь духов-ного розвитку особистості, який виявляється в потребі самовдоскона-лення, розвиненості особистісно-змістовної сфери, спрямованості творчо-перетворювальної діяльності, сформованості комунікативних якостей, що забезпечує ефективність професійної діяльності.

На підставі теоретичного аналізу наукових джерел з досліджуваної проблеми розроблено модель духовної культури, що відбиває специфіку вчительської професії. Її складають: потреба в самовдосконаленні (усві-домлення мети професійного розвитку; усвідомлення мети педагогічної діяльності; активне ставлення до себе); розвиненість особистісно-зміс-товної сфери (оволодіння загальнолюдськими й національно-куль-турними цінностями; реалізація задатків та розвиток здібностей; актив-ність у навчальній та позанавчальній діяльності); спрямованість творчо-перетворювальної діяльності (рівень оволодіння творчою діяльністю; різнобічність діяльності; сформованість потреби у творчо-перетворюваль-ній діяльності); сформованість комунікативної культури особистості (здатність висловлювати свої думки й почуття в зрозумілій, чіткій, вираз-ній формі; керування своїм емоційним станом; уміння будувати педаго-гічно доцільні стосунки з членами колективу; уміння осягати стан іншої людини).

Важливим засобом формування духовної культури майбутнього вчителя є музичне мистецтво, здатне створювати полімодальне динамічне середовище, яке має специфічні (просторові, часові, психологічні та педагогічні) параметри, що зумовлюють суттєвий формувальний і виховний вплив на людину.

Маючи у своїй основі такі специфічні засоби, як звук, тон, інто-нація, мелодія, музика викликає в людини переживання й образні емоції. За допомогою емоційності, образності, асоціативності, інтонаційності, імпровізаційності, мелодії, темпу, ритму, гармонії музичне мистецтво налаштовує почуття, розум та волю на глибоке усвідомлення й створення гармонізованого світу - матеріального й духовного. Такий вплив музики на духовний світ особистості досягається багатоманітністю наявних у неї функцій: пізнавальної, соціальної, виховної, сугестивної, компенсаційної, евристичної, комунікативної, соціалізуючої, катарсисної, розважальної тощо. Завдяки цим функціям та іншим виражальним засобам музика фактично впливає на всі сторони свідомості й діяльності особистості. Головне - вона є одним з наймогутніших засобів виховання особистості людини, формування духовної культури майбутнього вчителя.

У другому розділі „Система позааудиторної роботи з формування духовної культури майбутнього вчителя засобами музичного мистецтва” розкрито систему позааудиторної роботи з формування духовної культури майбутніх учителів, визначено критерії, показники, рівні сформованості духовної культури майбутніх учителів, макро- і мікротехнологію, педагогічні умови формування духовної культури студентів, наведено висновки одержаних результатів дослідження.

Позааудиторна робота у вищому навчальному закладі спрямована на виявлення та самореалізацію майбутніми вчителями творчих здібностей, комунікативного потенціалу, формування художньо-пізнавальних інтересів та професійної спрямованості. Зміст та організація позанавчальної діяльності повинна ґрунтуватися на таких принципах: культуровідповідності, цілісності, демократизації, гуманізації, добровіль-ності, особистісної відповідальності, креативності тощо. Система позааудиторної роботи характеризується цілісністю, структурованістю, взаємозв'язком та взаємодією всіх елементів, керованістю в процесі функціонування та розвитку.

Залучення до позааудиторної роботи задає вектор процесу духов-ного та професійного становлення студентської молоді через включення її до різних видів соціокультурної діяльності, художньої творчості та ін.

Система позааудиторної роботи з формування духовної культури майбутніх учителів - це органічна єдність мети (згідно з моделлю духовної культури вчителя), змістового компоненту, форм і методів залучення студентів до музичного мистецтва, різних видів музичної діяльності студентів та викладачів. Ця система функціонує на основі розробленої моделі, макро- і мікротехнології та педагогічних умов.

На підставі зазначеної моделі духовної культури особистості вчителя виокремлено критерії та показники сформованості досліджува-ного феномену, здійснено змістовне наповнення рівнів сформованості: високий, середній, низький. духовний культура учитель музичний

Дослідно-експериментальна робота проводилася зі студентами Інституту економіки та бізнесу Луганського національного університету імені Тараса Шевченка, Республіканського вищого навчального закладу „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта) та Харківського гуманітарного інституту. У ній взяли участь близько 350 студентів - майбутніх учителів математики, трудового навчання та основ інформатики, фізики, початкового та дошкільного виховання.

Результати констатувального етапу експерименту свідчать про те, що в переважної більшості студентів рівень сформованості духовної культури в цілому низький і вимагає подальшого розвитку.

Для визначення та обґрунтування системи роботи з формування духовної культури студентів у позааудиторний час було проведено вивчення їхніх музичних інтересів, знань та уявлень про музичне мистецтво. З'ясовано, що найбільшу цікавість у студентів викликає сучасна естрадна музика, на другому місці - джаз і лише після цього - українська народна пісня в сучасній обробці. Кількість студентів, які прагнули до спілкування з класичними музичними творами, складає 7,8 %, регулярно відвідують вистави театрального мистецтва - 37,2 %. Одержані результати дають підстави для висновків про те, що студенти мають недостатні знання в галузі мистецтва; інтереси студентів спрямовано на естрадну музику як найбільш сучасну, що відповідає їхньому духу й темпераменту; студентів мало приваблюють організовані форми музичної діяльності. Разом з тим, музика викликає позитивні почуття у 85 % студентів експериментальних та у 80 % контрольних груп.

Результати констатувального етапу експерименту засвідчили необхідність створення системи позааудиторної роботи, яка б сприяла підвищенню рівня духовної культури майбутніх учителів й одночасно формувала вміння й навички, необхідні для організації навчально-виховного процесу в загальноосвітніх школах.

Для розв'язання завдань дослідження під час формувального етапу експерименту було розроблено макро- і мікротехнологію процесу формування духовної культури майбутнього вчителя.

Макротехнологія відбиває загальну логіку та етапи формування духовної культури студентів засобами музичного мистецтва: діагнос-тично-мотиваційний, підготовчий, творчого прояву, творчого саморозвитку та підсумково-діагностичний етап (рис. 1).

Підсумково-діагностичний етап	>	Підсумкова діагностика духовної культури
^
Етап творчого саморозвитку	>	Самодіагностика студентами свого розвитку	Становлення особистісних якостей
^
Етап творчого прояву	>	Організація взаємодії з музичними та іншими видами мистецтвами	Участь у виконавській діяльності (концертній)
^
Підготовчий етап	>	Теоретична підготовка	Репетиційна підготовка
^
Діагностично-мотиваційний етап	>	Відбір до хорового колективу, мотивація й діагностика рівня духовної культури

Рис. 1. Макротехнологія формування духовної культури засобами музичного мистецтва

Однією з ефективних форм залучення студентів до музичного мистецтва в позааудиторній роботі є хорова діяльність.

Мікротехнологія процесу формування духовної культури засобами музичного мистецтва - це система прийомів організації діяльності членів хорового колективу, які забезпечують розв'язання поточних завдань формування та діагностики духовної культури студентів. Мікротехнологія передбачає вирішення завдань теоретичної та практичної підготовки сту-дентів. Теоретична підготовка включає ознайомлення з теорією музики, музично-виразними засобами, структурою музичних творів, творчою діяльністю вітчизняних і зарубіжних композиторів. Практична підготовка передбачає регулярні заняття в хоровому колективі, оволодіння репертуаром, виховання музичного слуху й голосу студентів, розвиток дихання тощо на основі творів хорового репертуару, прослуховування кращих зразків вітчизняної та зарубіжної інструментально-симфонічної й хорової музики.

Система позааудиторної роботи з формування духовної культури майбутніх учителів засобами музичного мистецтва включала: залучення студентської молоді до роботи хорового колективу; участь у культурно-просвітницьких заходах, благодійних акціях, у довгострокових молодіжних проектах художньо-естетичного спрямування; зустрічі з видатними митцями та діячами культури та ін.

Основні елементи макротехнології формування духовної культури майбутніх учителів засобами музичного мистецтва реалізовувалися в процесі діяльності хору „Інтеграл” Інституту економіки та бізнесу Луганського національного університету імені Тараса Шевченка.

У позанавчальній роботі особливе значення надавалося інтерактив-ним методам, для яких характерно вирішення педагогічних завдань шляхом цілеспрямованої взаємодії викладачів та студентів, діалогізації процесу, ставлення до студента як суб'єкта навчально-виховного процесу, залучення всіх резервів позанавчальної роботи вищого навчального закладу.

Участь у хоровій, виконавській діяльності сприяла формуванню особистісного ставлення до музичних творів, розвитку образно-асоціативного мислення, проникненню майбутніх учителів у духовну сутність хорових музичних творів та їх образно-емоційний зміст.

Під час проведення формувального етапу педагогічного експерименту відповідно до структури духовної культури було розроблено й використано чотири блоки творчих завдань, які відповідали складовим розробленої моделі духовної культури вчителя. Виконання окреслених завдань дозволило розвинути й поглибити інтерес до професії вчителя, активізувати творчі можливості студента, сформувати особистісно професійні якості, що забезпечують формування педагогічної культури майбутнього вчителя, зокрема комунікабельність, креативність, емпатію, перцептивні вміння тощо.

Завдяки різноманітності взаємодій та взаємовідношень майбутніх учителів з музичними творами в них збагачується структура духовних потреб, формується здатність до самопізнання та саморозвитку, відбувається поглиблення контактів між педагогами та студентами.

Експериментальне дослідження довело, що під час занять у хоро-вому колективі, участі в різноманітних культурно-просвітницьких заходах у студентів відбувається активний музично-інформаційний обмін, форму-ється комунікативна культура, відбувається становлення світогляду на підставі єдності загальнолюдських та національних цінностей.

Отже, формування духовної культури майбутніх учителів передбачає активізацію духовних сутнісних сил на основі розширення їхнього виконавського та музикознавчого досвіду, який виявлявся в різних видах індивідуальної та колективної музичної діяльності під час включення в різні форми позааудиторної навчально-виховної роботи.

У ході експериментального дослідження було визначено педаго-гічні умови, що забезпечили реалізацію поставленої мети: активна й цілеспрямована участь майбутніх учителів у музично-творчій діяльності; орієнтація музично-творчої діяльності на модель духовної культури майбутнього вчителя; використання в процесі формування духовної культури майбутніх учителів розробленої макро- та мікротехнології цього процесу; опора в процесі формування духовної культури майбутніх учителів на колективний характер музично-творчої діяльності студентів; орієнтація майбутніх учителів на вивчення, збереження й глибоке оволодіння загальнолюдськими й національно-культурними цінностями; використання системи творчих завдань, які дозволяють забезпечити формування навичок художньо-творчої діяльності, колективної взаємодії; забезпечення в процесі позааудиторної діяльності студентів єдності гносеологічного, аксіологічного та праксеологічного компонентів; діалогічна організація позааудиторної роботи.

Реалізація цих педагогічних умов у розв'язанні проблеми дослід-ження дозволила залучити студентів експериментальних груп до аналіти-ко-синтетичної та творчо-перетворювальної діяльності, активізувати всі сфери самовияву особистості; різнобічно підійти до процесу вдоско-налення якостей, спрямованих на виховання професійно-педагогічних знань та вмінь, а також формування високого рівня духовної культури.

Перевірка результативності розробленої системи позааудиторної роботи свідчить про позитивну динаміку рівнів сформованості духовної культури студентів експериментальних груп. За результатами цілеспрямованої, систематичної позааудиторної роботи виявлено суттєві якісно-кількісні зміни за всіма критеріями й показниками (див. табл. 1).

Таблиця 1 Рівні сформованості духовної культури студентів експериментальних та контрольних груп до та після експерименту (у %)

Рівні сформованості духовної культури	Констатувальний експеримент	Після формувального експерименту
	Експерим. гр.	Контр. гр.	Експерим. гр.	Контр. гр.
Високий	15,0	13,0	48,8	25,6
Середній	29,0	27,0	44,5	36,4
Низький	56,0	60,0	6,7	38,0

Перевірка статистичної значущості різниці між даними експери-ментальних та контрольних груп після проведення дослідження за критерієм Фішера свідчить про суттєві позитивні зміни в рівні сформованості духовної культури в студентів експериментальних груп. У студентів контрольних груп зміни в рівні сформованості критеріїв духовної культури до та після експерименту статистично не значущі.

У висновках викладено результати дослідження:

1. У дисертаційному дослідженні наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукової проблеми формування духовної культури майбутнього вчителя засобами музичного мистецтва, що виявляється в теоретичному обґрунтуванні й експериментальній перевірці системи позааудиторної роботи з формування духовної культури майбутніх учителів засобами музичного мистецтва.

2. Аналіз філософської, культурологічної, психолого-педагогічної та мистецтвознавчої літератури, історико-педагогічного аспекту, сучасних підходів до визначення понять „духовність”, „культура”, „духовна культура особистості”, специфіки професійної педагогічної діяльності вчителя дозволив визначити духовну культуру майбутнього вчителя як ступінь духовного розвитку особистості, який проявляється в потребі самовдосконалення, розвиненості особистісно-змістовної сфери, спрямованості творчо-перетворювальної діяльності, сформованості комунікативних якостей, що забезпечує ефективність професійної діяльності.

На підставі теоретичного аналізу наукових джерел з досліджуваної проблеми розроблено модель духовної культури, що відбиває специфіку вчительської професії. Її складають: потреба в самовдосконаленні (усві-домлення мети професійного розвитку; усвідомлення мети педагогічної діяльності; активне ставлення до себе); розвиненість особистісно-змістовної сфери (оволодіння загальнолюдськими й національно-культурними цінностями; реалізація задатків та розвиток здібностей; активність у навчальній та позанавчальній діяльності); спрямованість творчо-перетворювальної діяльності (рівень оволодіння творчою діяльністю; різнобічність діяльності; сформованість потреби у творчо-перетворювальній діяльності); сформованість комунікативної культури особистості (здатність висловлювати свої думки й почуття в зрозумілій, чіткій формі; керування своїм емоційним станом; уміння будувати педагогічно доцільні стосунки з членами колективу; уміння осягати стан іншої людини). Зазначена модель стала підґрунтям визначення критеріально-рівневої бази дослідження.

3. Потенціал музичного мистецтва в контексті завдань формування духовної культури майбутнього вчителя у вищому навчальному закладі визначається специфічними параметрами, що зумовлюють суттєвий формувальний та виховний вплив на людину (просторові, часові, психологічні та педагогічні), такими характеристиками музичного мистецтва, як емоційність, образність, асоціативність, інтонаційність, імпровізаційність, ритм тощо.

4. Аналіз стану позааудиторної роботи у вищих педагогічних навчальних закладах свідчить про те, що в переважної більшості студентів рівень сформованості духовної культури в цілому низький, музичні інтереси майбутніх учителів спрямовані переважно на сучасну естрадну музику, яка відповідає їхнім субкультурним уподобанням, студентів мало приваблюють організовані форми музичної діяльності, що актуалізує необхідність посилення уваги до формування самобутнього духовного світу кожного студента, використання в цьому процесі збагаченої за змістом і формою музичної діяльності студентів, одухотворення їхньої позанавчальної роботи; створення можливостей для вільного вибору простору діяльності.

5. Розроблено макро- і мікротехнології процесу формування духовної культури майбутнього вчителя. Макротехнологія відбиває загальну логіку та етапи формування духовної культури студентів засобами музичного мистецтва: діагностично-мотиваційний, підготовчий, творчого прояву, творчого саморозвитку та підсумково-діагностичний етап, передбачає включення майбутніх учителів до діяльності хорового колективу як однієї з ефективних форм залучення студентів до музичного мистецтва у позааудиторній роботі. Мікротехнологія процесу формування духовної культури засобами музичного мистецтва представлено як систему прийомів організації діяльності членів хорового колективу, які забезпечують розв'язання поточних завдань формування та діагностики духовної культури студентів.

6. За результатами дослідження визначено педагогічні умови, що забезпечили ефективність упровадження системи формування духовної культури майбутніх учителів засобами музичного мистецтва в позааудиторній роботі, а саме: активна й цілеспрямована участь майбутніх учителів у різних видах музичної діяльності при домінантній хоровій, єдність професійного й музично-естетичного розвитку особистості майбутнього вчителя, орієнтацію студентів на вивчення, збереження й глибоке оволодіння загальнолюдськими й національно-культурними цінностями.

7. Розроблено та експериментально перевірено систему позааудиторної роботи з формування духовної культури майбутніх учителів як органічну єдність мети (згідно з моделлю духовної культури вчителя), змістового компо-ненту, форм і методів залучення студентів до музичного мистецтва, різних видів музичної діяльності студентів та викладачів. Позааудиторна робота у ВНЗ спрямована на виявлення та самореалізацію майбутніми вчителями творчих здібностей, комунікативного потенціалу, формування художньо-пізнавальних інтересів та професійної спрямованості та ґрунтується на таких принципах: культуровідповідності, цілісності, демократизації, гуманізації, добровільності, особистісної відповідальності, креативності та ін. Система позааудиторної роботи характеризується цілісністю, структурованістю, взаємозв'язком та взаємодією всіх елементів, керованістю в процесі функціонування та розвитку. Система позааудиторної роботи з формування духовної культури майбутніх учителів засобами музичного мистецтва передбачає: залучення студентської молоді до роботи хорового колективу; участь у культурно-просвітницьких заходах, благодійних акціях, у довгострокових молодіжних проектах художньо-естетичного спрямування; зустрічі з видатними митцями та діячами культури.

Аналіз результатів експерименту підтверджує, що, завдяки введенню в навчально-виховний процес ВНЗ системи позааудиторної роботи, рівень сформованості духовної культури студентів експериментальних груп значно підвищився й досяг: високий - 48,8 %, середній - 44,5 %, низький - 6,7 %. Позааудиторна музично-творча діяльність студентів позитивно сприяла зростанню рівнів сформованості головних, найбільш значущих для роботи в школі компонентів духовної культури: потреби в самовдосконаленні, розвиненості особистісно-змістовної сфери, спрямованості творчо-перетворю-вальної діяльності та сформованості комунікативної культури особистості.

Результати формувального експерименту свідчать, що обґрунтована в процесі дослідження система позааудиторної роботи, яку складають модель духовної культури, макро- та мікротехнологія її формування, педагогічні умови, дозволяє ефективно вирішувати завдання духовного розвитку майбутніх учителів.

Разом з тим, висвітлені результати не охоплюють усієї багатоскладової структури духовної культури майбутнього вчителя. Подальшого розвитку вимагають питання формування та розвитку духовної культури студентів за допомогою синтетичних мистецтв - театру, кіно та телебачення. Важливим і необхідним є й питання створення комплексної педагогічної системи формування духовної культури молоді, яка навчається.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Подрєзов В. А. Комплекс засобів у системі виховання духовної культури майбутнього вчителя / В. А. Подрєзов // Мистецтво та освіта. - 1997. - №3. - С. 47 - 50.

2. Подрезов В.А. Совесть как регулятор духовной культуры / В. А. Подрезов // Вісн. Луган. держ. пед. ун-ту імені Тараса Шевченка. - 1998. - № 8. - С. 72 - 75.

3. Подрєзов В. А. Хорова спадщина А. Веделя та її вплив на формування духовної культури студентської молоді / В. А. Подрєзов // Вісн. Луган. держ. пед. ун-ту імені Тараса Шевченка. - 1999. - № 8. - С. 79 - 83.

4. Подрєзов В. А. Шляхи формування духовної культури майбутнього вчите-ля засобами музичного мистецтва / В. А. Подрєзов // Наукові записки : Се-рія: Педагогіка і психологія. - Вип. 6. - Ч. 2. - Винниця, 2002. - С. 76 - 78.

5. Подрезов В. А. Роль музыкального искусства в формировании духовной культуры личности / В. А. Подрезов // Вісн. Луган. держ. пед. ун-ту імені Тараса Шевченка. - 2002. - № 6. - С. 18 - 25.

6. Подрєзов В. А. Формування творчої особистості майбутнього вчителя засобами музичного мистецтва / В. А. Подрєзов // Вісн. Луган. нац. пед. ун-ту імені Тараса Шевченка. - 2006. - №8. - С. 160 - 165.

7. Подрєзов В. А. Єдність засобів, форм і методів у системі виховання духовної культури майбутнього вчителя / В. А. Подрєзов // Формування духовної культури учнівської молоді : зб. наук. пр. / за заг. ред. чл.-кор. АПН України, д-ра пед. наук, проф. Г. П. Шевченко. - Луганськ, 1997. - С. 112 - 117.

8. Подрезов В. А. Формирование духовной культуры будущего учителя средствами музыкального искусства / В. А. Подрезов // Эстетическая среда и развитие культуры личности (в школе и педвузе) : межвуз. сб. науч. тр. - Вып. 2. - М. - Луганск, 2000. - С. 145 - 148.

9. Подрезов В. А. Музыкальное искусство - источник духовного становления личности / В. А. Подрезов // Шляхи вдосконалення професійної підготовки майбутнього вчителя музики : зб. ст. за матеріалами Всеукр. наук.-метод. конф. (Луганськ, 20 - 25 квіт. 1998 р.). - Луганськ, 1998. - С. 21 - 24.

10. Подрезов В.А. Музыкальное искусство и его роль в формировании духовной культуры будущего учителя / В. А. Подрезов // Теорія та практика андрагогіки в Україні : матеріали наук.-прак. конф. (Луганськ, 20 верес. 2002 р.) / ред. кол. : Є. М. Хриков та ін. - Луганськ : ЛДПУ імені Тараса Шевченка, 2003. - С. 35 - 40.

11. Подрєзов В. А. Шляхи формування творчої індивідуальності майбутнього вчителя засобами музичного мистецтва / В. А. Подрєзов // Творчість та освіта у вимірах ХХІ ст. : матеріали VІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. (12 - 13 трав. 2005 р., м. Київ) / уклад. : Б. В. Новіков, І. І. Федорова. - К. : ІВЦ Вид-во „ЕКМО”, 2005. - № 8. - С. 196 - 197.

12. Подрєзов В. А. Музичне мистецтво - важливий засіб формування духовної культури майбутнього вчителя / В. А. Подрєзов // Проблеми сучасного музичного виховання й навчання : зб. ст. регіон. наук.-практ. конф. (Луганськ, 30 берез. 2007 р.). - Луганськ : Альма-матер, 2007. - С. 58 - 66.

13. Подрезов В. А. Воспитательные возможности музыкального искусства / В. А. Подрезов // Проблема сучасного музичного вихо-вання й навчання : зб. ст. регіон. наук.-практ. конф. (Луганськ, 27 берез. 2008 р.). - Луганськ : ДЗ „ЛНУ імені Тараса Шевченка”, 2008. - С. 100 - 106.

14. Формирование духовной культуры будущего учителя средствами вокально-хорового искусства : учеб. программа и метод. указания к факультативному курсу „Студенческий самодеятельный хор” / сост. Подрезов В. А., Самарцев В. И. - Луганск, 1997. - 49 с.

АНОТАЦІЇ

Подрєзов В. А. Формування духовної культури майбутнього вчителя засобами музичного мистецтва. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Луганський національний університет імені Тараса Шевченка. - Луганськ, 2009.

У дисертаційній роботі досліджено проблему формування духовної культури майбутнього вчителя засобами музичного мистецтва в позааудиторній роботі.

Науково обґрунтовано та практично реалізовано систему музично-творчої позааудиторної діяльності студентів з формування таких домінантних компонентів духовної культури майбутнього вчителя: потреба в самовдосконаленні; розвиненість особистісно-змістовної сфери; спрямованість творчо-перетворювальної діяльності та сформованості комунікативної культури особистості. Для формування духовної культури майбутнього вчителя засобами музичного мистецтва було розроблено макро- і мікротехнологію цього процесу, творчі завдання, визначено відповідні педагогічні умови. Результати експериментальної роботи доводять ефективність впливу музичного мистецтва на формування духовної культури майбутнього вчителя.

Ключові слова: духовна культура майбутнього вчителя, хорова діяльність, позааудиторна робота, модель духовної культури, музично-творча діяльність.

Подрезов В. А. Формирование духовной культуры будущего учителя средствами музыкального искусства. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. Луганский национальный университет имени Тараса Шевченко. - Луганск, 2009.

В диссертации был исследован процесс формирования духовной куль-туры будущего учителя средствами музыкального искусства во внеаудиторной работе. Осуществлен анализ научной литературы по проблеме исследования, раскрыта сущность духовной культуры будущего учителя, определена модель духовной культуры будущего учителя, критерии и показатели ее сформирован-ности, обоснована роль музыкального искусства в формировании духовной культуры учителя. Духовная культура будущего учителя рассматривается как степень духовного развития личности, проявляется в потребности самосовершенствования, развитости личностно-содержательной сферы, направленности творческо-преобразовательной деятельности, сформирован-ности коммуникативных качеств, которые обеспечивают эффективность профессиональной деятельности.

Разработана модель духовной культуры, которая наиболее полно отра-жает специфику учительской профессии. В нее вошли такие доминантные компоненты, как: потребность в самосовершенствовании, активное отношение к себе, направленность творческо-преобразующей деятельности, сформиро-ванность коммуникативной культуры личности. Данная модель выступила основой для разработки критериально-уровневой базы исследования, определения уровней ее сформированности: высокий, средний, низкий.

Потенциал музыкального искусства в контексте задач формирования духовной культуры будущего учителя в ВУЗе определяется специфическими параметрами, обуславливающими формирующее и воспитательное влияния на человека (пространственные, временные, психологические, педагогические), характеристики музыкального искусства (эмоциональность, образность, и др.).

Для формирования духовной культуры будущего учителя были разработаны макро- и микротехнологии. Макротехнология отражает общую логику и этапы процесса формирования духовной культуры средствами музыкального искусства, предусматривающая участие будущих учителей в деятельности хорового коллектива как одной из наиболее эффективных форм развития духовной культуры средствами музыкального искусства во внеаудиторной работе. Микротехнология - система приемов в организации деятельности хорового коллектива, которая обеспечивает решение текущих заданий формирования и диагностики духовной культуры студентов.

Эффективному формированию духовной культуры будущего учителя средствами музыкального искусства способствовали педагогические условия: активное и целенаправленное участие будущих учителей в различных видах музыкальной деятельности при доминировании хоровой, единство профессионального и музыкально-эстетического развития личности будущего учителя, ориентация будущих учителей на изучение, сохранение и глубокое овладение общечеловеческими и национально-культурными ценностями.