Формування творчих здібностей майбутніх бакалаврів-менеджерів у процесі фахової підготовки

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені Т.Г. ШЕВЧЕНКА

УДК 378.14:036

ФОРМУВАННЯ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ МАЙБУТНІХ БАКАЛАВРІВ-МЕНЕДЖЕРІВ У ПРОЦЕСІ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

ЧЕРЕДНІЧЕНКО ГАЛИНА АНАТОЛІЇВНА

Чернігів 2009



Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному педагогічному університеті імені М.П. Драгоманова, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник доктор педагогічних наук, професор Тверезовська Ніна Трохимівна, Національний університет біоресурсів і природокористування України, професор кафедри методики навчання.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Гузій Наталія Василівна, Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, завідувач кафедри педагогічної творчості;

кандидат педагогічних наук, професор Лазарєв Микола Остапович, Сумський державний педагогічний університет імені А.С. Макаренка, завідувач кафедри педагогічної творчості.

Захист відбудеться 18 червня 2009 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 79.053.02 в Чернігівському державному педагогічному університеті імені Т.Г.Шевченка, 14013, м. Чернігів, вул. Гетьмана Полуботка, 53.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка, 14013,м. Чернігів, вул. Гетьмана Полуботка, 53.

Автореферат розіслано 18 травня 2009 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради М.А. Пригодій



АНОТАЦІЇ

Чередніченко Г.А. Формування творчих здібностей майбутніх бакалаврів-менеджерів у процесі фахової підготовки. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю: 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Чернігівський державний педагогічний університет імені Т.Г. Шевченка. - Чернігів, 2009.

Дисертаційне дослідження присвячене актуальній темі - формуванню творчих здібностей майбутніх бакалаврів-менеджерів у процесі фахової підготовки.

В дослідженні вперше було розкрито наукову сутність, зміст творчих здібностей майбутніх бакалаврів-менеджерів.

У контексті дослідження проаналізовано наукові підходи щодо проблеми формування творчих здібностей та визначено змістові аспекти їх формування. творчий здібність навчальний освітній

Автором виявлені та обґрунтовані специфічні принципи та педагогічні умови формування творчих здібностей майбутніх бакалаврів-менеджерів. На основі теоретичних і методичних засад розроблена модель та методика формування творчих здібностей майбутніх бакалаврів-менеджерів у процесі фахової підготовки. Дослідження переконує у дієвості методики формування творчих здібностей, що передбачає поетапне включення студентів у творчу навчально-професійну діяльність та створення ними в процесі цієї діяльності творчих освітніх продуктів.

Обґрунтовані критерії, показники та рівні сформованості творчих здібностей майбутніх бакалаврів-менеджерів.

Визначені оптимальні способи поєднання різних форм, методів і засобів навчання з метою ефективного формування творчих здібностей майбутніх бакалаврів-менеджерів.

В процесі експериментального навчання перевірено педагогічні умови та основні компоненти моделі формування творчих здібностей майбутніх бакалаврів-менеджерів у процесі фахової підготовки.

Ключові слова: творчість, творчі здібності, творча особистість, фахова підготовка бакалаврів-менеджерів.



Чередниченко Г.А. Формирование творческих способностей будущих бакалавров-менеджеров в процессе профессиональной подготовки. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата педагогических наук по специальности: 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Черниговский государственный педагогический университет имени Т.Г. Шевченко. - Чернигов, 2009.

Диссертационное исследование посвящено актуальной теме - формированию творческой личности будущего специалиста менеджера в процессе профессиональной подготовки. Обоснована актуальность темы исследования, определены объект, предмет и цель исследования, основные методы проведения экспериментального исследования, сформулированы гипотеза и задачи работы, раскрыты научная новизна работы, её практическое значение.

В диссертационном исследовании рассматриваются философский, педагогический, психологический аспекты определения сущности творческих способностей. Анализируются концепции зарубежных и отечественных исследователей с проблемы формирования творческих способностей студентов. На основе анализа теории и практики в работе теоретически обоснованно сущность понятия творческие способности будущих бакалавров-менеджеров и их компонентная структура.

В контексте исследования проанализированы научные подходы к проблеме формирования творческих способностей и определены смысловые аспекты их формирования.

Обнаружены и обоснованы специфические принципы формирования творческих способностей будущих бакалавров-менеджеров. Теоретически обосновано педагогические условия формирования творческих способностей будущих бакалавров-менеджеров: обеспечение позитивной мотивации будущих бакалавров-менеджеров к обучению, дифференцированное использование творческих заданий в учебно-воспитательном процессе, направленность методов и форм обучения на формирование творческих способностей студентов, создание творческой учебно-воспитательной среды.

На основе теоретических и методических принципов разработана модель формирования творческих способностей будущих бакалавров-менеджеров в процессе профессиональной подготовки.

В соответствии с отмеченными педагогическими условиями была создана методика формирования творческих способностей будущих бакалавров-менеджеров, которая осуществлялась на информационно-ознакомительном, имитационно-эвристическом и самодеятельно-креативном этапах.

Суть методики в поэтапном вовлечении студентов в творческую учебно-профессиональную деятельность и создании ими в процессе этой деятельности творческих учебных продуктов. Содержание и эффективность каждого следующего этапа методики предопределяется эффективностью и результативностью работы на предыдущем. Поэтапная методики позволяет обнаружить и раскрыть творческие способности, ведь гибкость каждого этапа дает возможность студентам обнаружить высший уровень самостоятельности, творчества, поиска, оригинальности.

Для экспериментальной проверки уровней сформированности творческих способностей были определены такие критерии: качественно-деятельный (характеристика, которая учитывает результативность обучения); личностно-поведенческий (определяет личностные качества творческой личности); мотивационно-динамический (отображает отношение студентов к творческому обучению). В соответствии с критериями определены низкий, средний, высокий уровни сформированности творческих способностей.

В процессе экспериментального обучения проверены педагогические условия и основные компоненты модели формирования творческих способностей будущих бакалавров-менеджеров в процессе профессиональной подготовки.

Ключевые слова: творчество, творческие способности, творческая личность, подготовка бакалавров-менеджеров.



Cherednichenko G. Forming creative abilities of future bachelors-managers in the process of professional training. - Manuscript.

Dissertation submitted for the scientific degree of candidate of pedagogical sciences in speciality: 13.00.04 - theory and methods of professional education. Chernihiv State Pedagogical University after T.G. Shevchenko. - Chernigiv, 2009.

The thesis is devoted to the actual topic of forming the creative personality of future managers in the process of professional training. For the first time the concept «creative abilities» of future bachelors-managers is defined and the structure of creative abilities is supplied.

In the context of research work, scientific approaches to the problem of forming creative capabilities and semantic aspects of their forming are analysed.

The study determines scientific principles (didactic and specific) and pedagogical conditions of forming creative abilities of future bachelors-managers. On the basis of theoretical and methodical principles the model and methodology of forming creative abilities of future bachelors-managers in the process of professional training is developed.

The research satisfies effectiveness of the methodology of forming creative capabilities, by involving students in creative educational professional activity and creating by them original educational products in the process of this activity.

Criteria, indexes and levels of formed creative capabilities of future bachelors-managers are supplied.

The optimal combination of different educational forms, methods and teaching techniques is defined with the purpose of effective forming creative abilities of future bachelors-managers in the process of professional preparation.

In the process of experimental training the pedagogical conditions and main components of the developed model of forming creative abilities of future bachelors-managers in the process of professional training are tested.

Key words: creativity, creative abilities, creative personality, bachelors-managers.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Сучасний соціальний і економічний розвиток країни, що характеризується нестабільністю, жорсткою конкуренцією, постійними змінами ринкової кон'юнктури, потребує кваліфікованих, ініціативних менеджерів, які, по-перше, матимуть ґрунтовну теоретичну й практичну підготовку з фаху, по-друге, зможуть самостійно приймати рішення, пов'язані з професійною діяльністю та створювати власними силами нові науково-технічні цінності. Крім того, глобалізація економіки України, її амбіції щодо вступу в майбутньому до ЄС ставлять додаткові вимоги до мобільності, активності та професіоналізму управлінців.

У Законі України «Про освіту», Національній доктрині розвитку освіти України у ХХI столітті наголошується на необхідності підвищення професійного та загальнокультурного рівня випускників.

Теоретичне і методичне забезпечення процесу формування творчих здібностей студентів є однією з актуальних проблем педагогічної теорії і практики. Її вирішення дає можливість не тільки підвищувати професійну компетентність випускників, але й всебічно розвивати майбутнього фахівця, для якого характерними будуть відповідальність, цілеспрямованість, наполегливість, самостійність, критичність, здатність діяти по-новому, пропонувати цікаві нестандартні підходи, постійне прагнення до вдосконалення.

Проблема творчих здібностей особистості досліджувалася мислителями усіх епох розвитку світової культури. Розкрити метафізичну сутність творчості через релігійно-етичну інтуїцію намагалися Ф.Аквінський, Августин Блаженний, Ксенофан, Плотін, Сократ, В.Соловйов, Ф.Шеллінг. Питання пізнання світу в процесі художньої інтуїції вивчали М.Лоський, Платон, А.Шопенгауер та інші.

Значний внесок у розробку філософських та соціологічних аспектів теорії творчості зробили Г.Батіщєв, М.Бердяєв, М.Венгоренко. Г.Давидова, Б.Кедров, О.Клепіков, М.Коган, А.Коршунов, П.Кравчук, І.Кучерявий, П.Лямцев, В.Овчинніков, Г.Сковорода, Л.Сохань, В.Цапок, А.Шептулін, В.Шинкарук, А.Шумілін, В.Франкл, Е.Фромм та інші.

Психолого-педагогічні фактори, що сприяють формуванню творчих здібностей особистості, досліджувалися такими вченими як І.Аверіна, В.Андреєв, Т.Галкіна, Ю.Гільбух, Л.Єрмолаєва-Томіна, О.Киричук, Н.Козленко, О.Матюшкін, В.Моляко, Б.Нікітін, В.Рибалка, С.Сисоєва, М.Смульсон, М.Холодна, Г.Чистякова та інші.

Проблема формування творчих здібностей розглядалась у контексті вивчення загальних творчих здібностей, від яких залежить успішність у багатьох видах діяльності (В.Андреєв, Г.Балл, Д.Богоявленська, Л.Венгер, Н.Лейтес, І.Лернер, О.Лук, Я.Пономарьов, В.Роменець та ін.), а також спеціальних творчих здібностей, які визначають успішність у конкретних видах діяльності: технічній (В.Моляко, В.Сидоренко), музичній (О.Рудницька), образотворчій (О.Мелік-Пашаєв, О.Савенков), літературній (З.Новлянська, З.Юрченко), педагогічній (М.Гоноболін, Н.Гузій, Н.Кічук, Н.Кузьміна, М.Лазарєв, Т.Хрустальова), математичній (В.Крутецький), спортивній (Б.В'яткін) та багато інших.

Проблеми змісту, методів та форм навчання і виховання майбутніх фахівців знайшли своє відображення у працях В.Аванесова, В.Борисова, Є.Кулика, П.Лузана, В.Мадзігона, В.Манька, М.Носка, Н.Тверезовської, Д.Тхоржевського та інших.

Проблеми підготовки фахівців різного профілю до управлінської діяльності висвітлені у працях І.Лікарчука, О.Романовського, Л.Сергєєвої, В.Щокіна; проблеми підготовки менеджерів досліджували Ю.Голубєв, В.Дюков, С.Макаров, М.Махмутов, Ю.Морозов, Ф.Русинов, Є.Уткін, В.Яровий.

Аналіз психолого-педагогічної і методичної літератури з проблеми свідчить, що незважаючи на досить вагомі результати наукових пошуків у галузі формування творчих здібностей студентів, у них не знайшли належного розкриття питання: про сутність поняття «творчі здібності», критерії, показники та рівні їх сформованості; про фактори та умови формування творчих здібностей бакалаврів-менеджерів у навчально-виховному процесі вищих навчальних закладів; про механізми, принципи та шляхи їх формування. Педагогічні умови розвитку творчих здібностей студентів у навчальній діяльності в педагогіці представлені недостатньо повно. Є лише різні точки зору відносно умов, сприятливих для творчості: психологічні передумови, що сприяють зануренню творчої особистості у фазу надихання (А.Маслоу); умови, засновані на організації поглибленого дослідження об'єкту або явища (В.Вернадський); рекомендації зі створення творчого середовища в ході навчання, спрямованого на розвиток окремих творчих здібностей (М.Кларін); класифікація умов для успішного виконання продуктивної математичної діяльності (В.Крутецький); класифікація умов для повноцінної наукової творчої діяльності (Ф.Ратнер).

Таким чином, аналіз педагогічного досвіду та аналітичне узагальнення проблеми дали змогу простежити суперечність, що існує між потребою суспільства у фахівцях зі сформованими творчими здібностями та недосконалою сучасною технологією фахової підготовки майбутніх бакалаврів-менеджерів у вищих навчальних закладах.

Актуальність проблеми, наявність суперечності та недостатнє дослідження важливих аспектів теоретико-методологічних і методичних основ формування творчих здібностей майбутніх бакалаврів-менеджерів у вищих навчальних закладах зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: «Формування творчих здібностей майбутніх бакалаврів-менеджерів у процесі фахової підготовки».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане в межах тематичного плану науково-дослідної роботи кафедри менеджменту Національного університету харчових технологій. Науковий напрям роботи кафедри «Удосконалення системи менеджменту на підприємствах харчової промисловості» (№ держ. реєстрації 01080010781 затверджена УкрІНТЕІ 01.01.2009року). У межах цієї теми дисертантом досліджувалися проблеми змісту і методики професійної підготовки майбутніх бакалаврів-менеджерів. Тема дисертаційного дослідження затверджена Вченою радою Національного університету харчових технологій (протокол № 4 від 27 листопада 2008 року) та узгоджена у Міжвідомчій раді з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол № 1 від 24 лютого 2009 року).

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні, розробці та експериментальній перевірці педагогічних умов та основних компонентів моделі формування творчих здібностей майбутніх бакалаврів-менеджерів у процесі фахової підготовки.

Відповідно до мети дослідження було визначено такі завдання:

1. На основі аналізу теорії та практики уточнити сутність і структуру творчих здібностей майбутніх бакалаврів-менеджерів.

2. Виявити та обґрунтувати принципи та педагогічні умови формування творчих здібностей майбутніх бакалаврів-менеджерів.

3. Розробити і обґрунтувати модель формування творчих здібностей майбутніх бакалаврів-менеджерів у процесі фахової підготовки.

4. Перевірити в процесі експериментального навчання педагогічні умови та основні компоненти моделі формування творчих здібностей майбутніх бакалаврів-менеджерів у процесі фахової підготовки.

Об'єкт дослідження професійна підготовка бакалаврів-менеджерів у вищому навчальному закладі.

Предмет дослідження педагогічні умови формування творчих здібностей майбутніх бакалаврів менеджерів у процесі фахової підготовки.

Для вирішення поставлених завдань і перевірки вихідних положень були використані такі методи науково-педагогічних досліджень:

теоретичні: системний аналіз та узагальнення філософської, психологічної, педагогічної літератури з проблеми формування творчої особистості в процесі фахової підготовки для уточнення сутності поняття «творчі здібності», їх структури, а також визначення принципів і педагогічних умов їх розвитку;

емпіричні: анкетування, інтерв'ю, бесіда, спостереження, тестування, опитування, аналіз продуктів творчої діяльності, експертна оцінка сприяли вивченню стану проблеми у практиці вищого навчального закладу; педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний) дав змогу перевірити ефективність педагогічних умов формування творчих здібностей майбутніх бакалаврів-менеджерів у процесі фахової підготовки; статистичні методи математичної статистики з метою обробки результатів дослідно-експериментальної роботи для кількісного і якісного аналізу розробленої методики.

Названі методи взаємно доповнювали один одного і забезпечили можливість комплексного пізнання предмета дослідження.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що:

- вперше визначено та обґрунтовано педагогічні умови формування творчих здібностей майбутніх бакалаврів-менеджерів у процесі фахової підготовки та експериментально перевірено їх вплив; розроблено і обґрунтовано модель формування творчих здібностей майбутніх бакалаврів-менеджерів у процесі фахової підготовки, яка забезпечує цілеспрямоване керування процесом їх формування;

- конкретизовано змістові аспекти формування творчих здібностей майбутніх бакалаврів-менеджерів у процесі фахової підготовки;

- удосконалено методику формування творчих здібностей майбутніх бакалаврів-менеджерів у процесі фахової підготовки;

- уточнено сутність поняття творчих здібностей майбутніх бакалаврів-менеджерів та їх складові компоненти; критерії, показники та рівні сформованості творчих здібностей майбутніх бакалаврів-менеджерів.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці методичних рекомендацій до проведення рольових та комунікативних ігор для студентів I-ІІ курсів факультетів економіки та менеджменту, обліку, фінансів та підприємницької діяльності, автоматизованих комп'ютерних систем денної форми навчання.

Запропоновані piзноpiвневi творчі, дослідницькі, пошукові завдання, комплекс педагогічних iгоp, рольових та комунікативних ситуацій, що розроблялися i використовувалися автором під час тривалого педагогiчного експеpименту, увiйшли до видання для викладачiв та студентiв «Англійська мова. Навчальний підручник для студентів немовних вищих навчальних закладів».

Результати дослiдження та запропоновану методику впpоваджено у навчально-виховний процес вищих навчальних закладів України, а саме Національного університету харчових технологій (довідка № 01-111 від 12 березня 2009 року); Білоцерківського інституту економіки і управління (довідка № 189/03 від 6 березня 2009 року), Краматорського економіко-гуманітарного інституту (довідка № 211 від 16 лютого 2009 року).

Особистий внесок здобувача. У спільно опублікованих статтях з Л. Шапран, Л. Куницею «Проектна методика навчання іноземній мові», «Деякі аспекти проблеми становлення і розвитку творчої особистості» автору належить теоретичне обґрунтування використання методу проектів у процесі формування творчих здібностей студентів та визначення основних напрямів процесу формування творчої особистості на основі аналізу психолого-педагогічних джерел.

У спільно опублікованій статті з Н. Тверезовською «Історичний аспект сучасних досліджень проблеми творчості» автором здійснено теоретичний аналіз сутності поняття «творчість» у філософській, методологічній, психолого-педагогічній літературі.

В опублікованих у співавторстві (Л. Куниця, Л. Шапран) методичних рекомендаціях до проведення рольових та комунікативних ігор та підручнику «Англійська мова. Навчальний підручник для студентів немовних навчальних закладів» (співавтори О. Авраменко, Л. Куниця, Л. Шапран) автору належить розробка piзноpiвневих творчих, дослідницьких, евристичних завдань, комплекс педагогічних iгоp, мовних, рольових та комунікативних ситуацiй до кожного розділу.

Ідеї та думки, що належать співавторам публікацій, у дисертаційній роботі не використовувались.

Апробація результатів дослідження. Основні результати дисертаційного дослідження доповідались на засіданнях кафедр та методичних семінарах Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, Національного університету харчових технологій, Білоцерківського інституту економіки і управління, Краматорського економіко-гуманітарного інституту та реалізовані у виступах на:

міжнародних: “Обучение деловому языку в Восточной Европе: для чего и как?» (м. Дніпропетровськ, 2004), «Мовна освіта: шлях до євроінтеграції» (м. Київ, 2005), «Образование и наука без границ» (м. Прага, 2005);

всеукраїнських: «Лінгвометодичні концепції викладання іноземної мови в немовних вищих навчальних закладах України» (м. Київ, 2004), «Англійська мова професійного спрямування: нові обрії» (м. Донецьк, 2004), «Нові технології навчання у вищій технічній освіті: досвід, проблеми, перспективи» (м. Київ, 2004), «Проблеми і перспективи розвитку вищої технічної освіти в умовах інформатизації суспільства та входження України в Болонський процес» (м. Київ, 2006), «Стан і шляхи підвищення якості вищої освіти в Україні: зміст, новітні технології, моніторинг» (м. Київ, 2008) науково-практичних і науково-методичних конференціях та семінарах.

Публікації. Основні теоретичні положення та результати експериментальної роботи висвітлено у 17 наукових працях автора: 9 статей (6 одноосібних) у наукових фахових виданнях, 2 методичні рекомендації, 1 навчальний підручник (з грифом МОН України), 5 статей і тез у збірниках матеріалів наукових конференцій.

Обсяг і структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, додатків і списку використаних джерел (220 найменувань). Рукопис містить 12 таблиць, 12 рисунків і 5 діаграм. Повний обсяг дисертаційної роботи становить 245 сторінок друкованого тексту, з яких основний текст 198 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет та основні методи дослідження, висвітлено наукову новизну, практичне значення одержаних результатів, подано дані про апробацію та впровадження одержаних результатів дисертаційного дослідження.

У першому розділі «Проблема формування творчих здібностей у психолого-педагогічних дослідженнях» здійснено теоретичний аналіз філософської, педагогічної та психологічної літератури з проблеми, уточнено сутність і компонентну структуру творчих здібностей майбутніх бакалаврів-менеджерів, визначено наукові підходи та аспекти їх цілеспрямованого формування у процесі фахової підготовки.

Вивчення проблеми творчих здібностей здійснювалося філософською (формування здібностей шляхом привласнення культурно-історичного досвіду людства), психологічною (дослідження психологічної основи творчих здібностей) та педагогічною (визначення напрямів і засобів формування творчих здібностей особистості, ефективності педагогічних впливів на формування творчих здібностей у процесі навчання й виховання) науками.

Поняття «творчі здібності» характеризується винятково широким спектром точок зору, а саме: здібності до наукової діяльності, що дають нові та об'єктивно значущі для людства результати, досягнення, вартісний в суспільному розумінні продукт (В. Крутецький); синтез властивостей і особливостей особистості, які характеризують ступінь їх відповідності до вимог навчально-творчої діяльності певного виду і зумовлюють рівень її результативності (В. Андреєв, О. Яковлєва); індивідуальні особливості психічної і фізичної сфери, що обумовлюють успішне виконання творчих завдань у різних видах діяльності (М. Лазарєв) та ін.

У зарубіжній і вітчизняній психолого-педагогічній літературі є роботи, що представляють практичну цінність в плані формування творчих здібностей. Це проблемно-дослідницькі моделі навчання (Д. Джойс, Дж. Зухман, А. Фентон); модель розвитку творчих здібностей (Г. Альтшуллер); програми розвитку творчих здібностей (А. Андерсон, Е. Боно, В. Сластьонін, Г. Смітт, Р. Хаєс); технології розвитку творчих здібностей (І. Волков, І. Іванов); система евристичного навчання (В. Андреєв, Н. Гузій, Б. Коротяєв, М. Лазарєв, В. Паламарчук, О. Пєхота, А. Хуторськой).

На основі проаналізованих теорій за робоче нами прийнято таке визначення творчих здібностей. Творчі здібності майбутніх бакалаврів-менеджерів - це індивідуально-психологічні особливості особистості, які виражаються у творчому характері виконання функцій і завдань навчально-професійної діяльності; вирізняються наявністю оригінальності і новизни як у процесі діяльності, так і в її результаті. Нами визначено, що творчі здібності - це високий рівень розвитку загальних або спеціальних здібностей.

Проаналізувавши дослідження вчених нами визначено такі компоненти у структурі творчих здібностей майбутніх бакалаврів-менеджерів: мотиваційний, емоційно-ціннісний, комунікативний, інтелектуально-логічний, інтуїтивно-прогностичний та рефлексивний.

Аналіз освітньо-кваліфікаційних характеристик до підготовки бакалаврів-менеджерів дозволив наповнити визначені компоненти необхідним змістом. До мотиваційного компоненту ввійшли такі якості та спрямованості особистості, які складають основу професійного інтересу: пізнавальний інтерес до професійно значимих знань, постійна потреба у творчій активності, орієнтація на безперервні творчі пошуки; комунікативний компонент включає вміння легко встановлювати контакт з людьми і співпрацювати з ними; уміння чітко, послідовно та логічно висловлювати свої думки та переконання; уміння переконувати, аргументувати, уміння підтримувати гармонійну соціальну мережу ділових та особистісних контактів. Інтуїтивно-прогностичний компонент містить здатність бачити перспективи розвитку колективу, знаходити орієнтири руху, вміння прогнозувати зміни у зовнішній економічній ситуації, уміння передбачати, спираючись на інтуїцію. Інтелектуально-логічний компонент закладає основи гностичної та конструктивно-плануючої функції управлінця: здатність критично аналізувати ситуацію, результати попередньої діяльності, складати оригінальні плани будь-якої дії, вміння генерувати ідеї, уміння ризикувати і йти на компроміс, уміння знаходити найбільш ефективні методи організації і контролю, уміння самостійно приймати відповідальні рішення. Рефлексивний компонент передбачає високу самоорганізацію та об'єктивну самокритичність, здатність до оперативної корекції поведінки, потребу у пізнанні власної особистості в процесі управлінської діяльності, уміння боротися зі стресами і конфліктами. Емоційно-ціннісний компонент включає моральні та світоглядні якості особистості, а саме: аналізувати й узагальнювати історичний матеріал у певній системі, уміння поєднувати суспільні, колективні та індивідуальні інтереси, уміння цінувати час, цілеспрямованість, вимогливість.

У контексті дослідження проаналізовано наукові підходи до проблеми формування творчих здібностей, а саме: діяльнісний (Ю. Гільбух, Г. Костюк, В. М'ясищев, Б. Теплов, С. Рубінштейн та ін.), функціонально-генетичний або психофізіологічний (Є. Голубєва, Є. Ільїна, А. Матюшкін, Ю. Полуянова, Б. Русалова, В. Шадриков та ін.) та особистісний (Т. Артем'єва, Є. Бондаревська, І. Бех, О. Карпова, М. Холодна та ін.). Дотримуючись особистісно-діяльнісного підходу у дослідженні, ми тлумачимо формування творчих здібностей майбутніх бакалаврів-менеджерів як зумовлений внутрішніми і зовнішніми факторами гармонійний розвиток індивідуально-психологічних особливостей особистості шляхом її залучення до різноманітні види творчої навчально-професійної діяльності та отримання в процесі цієї діяльності самостійно створених освітніх творчих продуктів.

На основі аналізу психолого-педагогічної літератури визначено змістові аспекти цілеспрямованого формування творчих здібностей майбутніх бакалаврів-менеджерів у процесі фахової підготовки, а саме: мотиваційний, діяльнісний, дидактичний, рефлексивний, діагностичний, особистісний, емоційний, віковий.

Єдність зазначених наукових підходів та змістових аспектів до проблеми формування творчих здібностей студентів у навчально-виховному процесі забезпечила адекватне вирішення завдань дослідження та досягнення його мети.

У другому розділі «Теоретико-методичні аспекти формування творчих здібностей майбутніх бакалаврів-менеджерів у процесі фахової підготовки» визначено та науково обґрунтовано принципи та педагогічні умови формування творчих здібностей майбутніх бакалаврів-менеджерів, розроблена і обґрунтована модель формування творчих здібностей майбутніх бакалаврів-менеджерів у процесі фахової підготовки та удосконалена методика їх формування.

Формування творчих здібностей студентів базується на загальнодидактичних принципах (системностi, науковостi, свідомості і активності, забезпечення міцності результатів навчання, наочності, доступності) i конкретизується специфiчними принципами (проблемності, евристичності, орієнтації на майбутню професійну діяльність, пріоритету самостійно створених творчих продуктів, освітньої рефлексії).

До педагогічних умов формування творчих здібностей майбутніх бакалаврів-менеджерів у процесі фахової підготовки нами віднесено: забезпечення позитивної мотивації майбутніх бакалаврів-менеджерів до творчої навчально-професійної діяльності; диференційоване використання творчих завдань у навчально-виховному процесі; спрямованість методів і форм навчання на формування творчих здібностей студентів; створення творчого навчально-виховного середовища.

Розглянемо більш детальніше ці умови. Так, дотримуючись думки багатьох науковців (Л. Виготський, О. Лук та ін.), які визначають мотивацію «пусковим механізмом» формування творчих здібностей студентів, ми визначаємо забезпечення позитивної мотивації майбутніх бакалаврів-менеджерів до творчої навчально-професійної діяльності шляхом усвідомлення ними особистісної значимості такої діяльності та її результатів педагогічною умовою формування творчих здібностей. Мета пізнавальних зусиль студентів спрямовується не на оволодіння певними знаннями, вміннями, способами дій, а на створення на основі освоєних знань і умінь власного творчого освітнього продукту.

Диференційоване використання творчих завдань у навчально-виховному процесі передбачає формування творчих здібностей засобами творчих завдань відповідно до рівня сформованості творчих здібностей майбутніх бакалаврів-менеджерів. У ході формулювання викладачем і студентами творчих завдань та їх виконання відбувається удосконалення, активізація та формування творчих здібностей студентів.

До системи методів, які спрямовані на формування творчих здібностей студентів, нами віднесено дискусійні, проблемні, дослідницькі, частково-пошукові, ігрові та евристичні методи. Особливість цих методів, на відміну від репродуктивних, полягає в присутності в більшій або меншій мірі евристичності, пошуковості, проблемності, творчості в діях і операціях по вирішенню певної проблемної або творчої задачі, самостійному творчому прийнятті рішень, підвищеній мотивації і емоційності.

Творче навчально-виховне середовище ми визначаємо як сукупність умов навчально-виховного процесу, які впливають на формування творчих здібностей особистості студента. Таке середовище вирізняється нами за такими параметрами: позитивна емоційна насиченість, принцип колективної взаємодії, співтворчість і співпраця студентів і викладача, наявність зразку творчої поведінки, відсутність регламентації творчої активності, проблемність та образно-інформаційна збагаченість.

На основі з'ясованих теоретичних і методичних засад була побудована модель формування творчих здібностей майбутніх бакалаврів-менеджерів (див. рис.1).

Реалізація моделі передбачала удосконалення методики формування творчих здібностей бакалаврів-менеджерів у процесі фахової підготовки, що складається з таких етапів: інформаційно-ознайомлювальний, імітаційно-евристичний, креативно-самодіяльний.

Завдання інформаційно-ознайомлювального етапу було створення стійкої мотивації студентів до навчально-творчої діяльності, розвиток пізнавальної потреби та бажання творчої самореалізації, мотивація потреби якісного здобуття нових знань і вмінь у процесі фахової підготовки, вдосконалення і формування умінь і навичок творчо вчитися. Студентам було пояснено сутність творчої реалізації людини як процесу її самозростання, важливість таких рис характеру як ініціативність, самостійність, активність, наполегливість, розкрито сутність творчих здібностей як сукупності індивідуально-психологічних особливостей особистості, які можна сформувати лише в творчій діяльності. На заняттях викладачами були проведені бесіди зі студентами на усвідомлення ними ближніх і кінцевих цілей навчання та складання студентами своїх цілей навчання на семестр, рік та ін. Робота проводилася переважно педагогами або під їхнім керівництвом. Основними методами були конструктивна (евристична) бесіда, пояснення, розповідь, лекція, семінар, практичне заняття.

На цьому етапі проводиться діагностика викладачем рівня сформованості творчих здібностей та ступеня виразності їхніх особистісних якостей, необхідних для здійснення творчої навчально-професійної діяльності.

Основними завданнями імітаційно-евристичного етапу були: творче освоєння студентами знань з фахових дисциплін, формування та вдосконалення умінь конструювати власні висновки та судження на основі аналізу, порівняння, систематизації та узагальнення навчального матеріалу, пояснювати та обґрунтовувати свої думки; генерувати нові ідеї, висувати гіпотези та ін. У ході зазначеного етапу студенти вчилися формулювати й виконувати значимі для них творчі завдання, а саме: завдання-презентації, суспільні дослідження, медіа-проекти; вчилися знаходити й обговорювати ситуації з реального життя, проблеми суспільства, виконували творчі письмові завдання: доповнювати незавершені історії, вірші, повідомлення, звіти. Обговорення й формулювання творчих завдань проходило у формі діалогічної взаємодії. Для інтенсифікації самостійної творчості організовувалася парна і групова форми роботи. У випадках, коли студентам не вистачало досвіду творчої діяльності для з'ясування проблем, викладач активно включався у взаємодію з ними, застосовуючи прийоми допомоги й протидії, демонстрації власного варіанту розв'язання проблем, а студенти вчилися, яким способом можна розв'язувати складні завдання.

Креативно-самодіяльний етап був спрямований на творче й самостійне застосування набутих знань у галузі економіки, менеджменту, соціології, психології, інших прикладних наук на практиці, створення та презентація нових, оригінальних творчих продуктів, а саме узагальнень, висновків, ділових ігор, проектів, виступів на студентських наукових конференція, результатів науково-дослідної роботи, захист творчих робіт, складання рефлексивних суджень. Основні методи на цьому етапі: ігрові, проблемні, дискусійні, евристичні, дослідницькі. Набуті на попередньому етапі знання та вміння давали змогу студентам вільно, свідомо і творчо брати участь в індивідуальній і колективній творчій навчально-професійній діяльності без постійного прямого керівництва та контролю з боку викладача за самостійно складеними планами, схемами, алгоритмами.

У третьому розділі «Експериментальне дослідження ефективності формування творчих здібностей майбутніх бакалаврів-менеджерів» розкрито сутність педагогічного експерименту, проаналізовано його результати. Дослідження, яким було охоплено 25 груп (1068 студентів), проводилося на базі Національного університету харчових технологій, Білоцерківського інституту економіки та управління, Краматорського економіко-гуманітарного інституту.

Експериментальне дослідження проводилося у два етапи: констатувальний та формувальний експерименти.

Завдання констатувального експерименту: встановлення вихідних даних про рівні сформованості творчих здібностей майбутніх бакалаврів-менеджерів у процесі фахової підготовки; наукове обґрунтування критеріїв, рівнів та розробка спеціальних показників визначення рівнів сформованості творчих здібностей майбутніх бакалаврів-менеджерів та розробка тестових та діагностичних матеріалів.

Для виявлення рівнів сформованості творчих здібностей студентів було визначено якісно-діяльнісний, мотиваційно-динамічний та особистісно-поведінковий критерії. За якісно-діяльнісним критерієм оцінювалися конкретні дії та результати навчальної діяльності студентів, а саме перебіг створення нових творчих продуктів та їх якість, мотиваційно-динамічний критерій відображав ставлення студента до навчально-творчої діяльності, за особистісно-поведінковим оцінювалися особистісні якості студентів, що зумовлюють ефективну творчу діяльність (сміливість, готовність до ризикy, самостійність, ініціативність, впевненість у своїх силах та здібностях, цілеспрямованість, наполегливість, вміння довести почату справу до кінця, працелюбність, емоційна активність).

Шляхом опитування експертів нами були обрані такі показники для діагностики рівнів сформованості творчих здібностей майбутніх бакалаврів-менеджерів за мотиваційно-динамічним критерієм: потяг до творчості, ентузіазм; стійкий позитивний інтерес до творчої навчально-професійної діяльності; прагнення до самоосвіти та самовиховання творчих здібностей; за якісно-діяльнісним критерієм: оригінальність творчого продукту, рівень новизни, самостійність при створенні продукту або виконанні творчих завдань; за особистісно-поведінковим критерієм: готовність до ризикy, цілеспрямованість, ініціативність.

Визначення критеріїв і показників дозволило виділити високий, середній, низький рівні сформованості творчих здібностей майбутніх бакалаврів-менеджерів.

Низький рівень сформованості творчих здібностей характеризується освоєнням і відтворенням готових знань; володінням пізнавальними уміннями і навичками репродуктивного виду; невмінням перенести знання в практичну площину, створити новий продукт; виконанням завдань за інструкцією; пасивністю у нових умовах; труднощами при виконанні завдань на систематизацію і класифікацію; вибором типових способів дій шляхом спроб та помилок; нестійкими, уривчастими, імпульсивними пізнавальними мотивами; уникненням напруженої навчальної праці; намаганням замінити складні пізнавальні завдання простішими і доступнішими; втомою від проблемних завдань; більш охочим виконанням однотипних вправ.

Середній рівень характеризується створенням нових творчих продуктів під керівництвом або за завданням викладача на основі знання явищ, категорій, законів з навчальної дисципліни; умінням узагальнювати і систематизувати отримані результати; умінням застосовувати знання на практиці; здатністю бачити проблеми у проблемних ситуаціях; виконанням завдань до отримання кінцевого результату або майже кінцевого результату; переходом до самостійної постановки творчих навчальних завдань; переходом від дій за зразком і перебирання стереотипних способів до пошуку нових способів дій; творчим ставленням до учіння, до оволодіння спеціальністю; усвідомленим зіставлення мотивів і цілей власного учіння; об'єктивною оцінкою власних творчих продуктів та ін.

Високий рівень характеризується умінням творчо застосовувати знання на практиці, створювати нові, оригінальні освітні продукти; здатністю до висування нових оригінальних ідей; критичністю мислення; розвинутою уявою, здогадкою та інтуїцією; здібністю до винахідництва; пошуком нового, нестандартного способу вирішення завдання; вирішенням завдання найбільш раціонально; самостійною постановкою дослідницьких завдань на основі зіставлення умов у нових ситуаціях; позитивним дієвим ставленням до учіння; наполегливістю при досягненні мети; розвинутим інтересом до різних способів дій, їх удосконаленням; високим рівнем пізнавального інтересу; переважанням емоцій захоплення, натхнення, радості, задоволення; станом пошуку; бажанням творити, діяти, працювати; енергійністю, піднесенням; ініціативністю; дуже розвиненою самооцінкою, вимогливістю до себе.

Оцінювання здійснювалося методом експертних оцінок на основі спостереження та аналізу результатів виконання навчально-творчих завдань, самоаналізу, звіту студентів, узагальнення незалежних характеристик.

Для експериментального навчання були обрані такі дисципліни з переліку нормативної частини галузевого стандарту з напряму підготовки «Менеджмент» освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр»: іноземна мова професійного спрямування, філософія, основи менеджменту.

Спостерігаючи за процесом виконання студентами творчих завдань з фахових дисциплін та аналізуючи їх результати, ми дійшли висновку, що самостійно виконувати навчально-творчі завдання та створювати нові, оригінальні продукти вміють лише 22,5% від загальної кількості студентів, прагнуть до самоосвіти та самовиховання творчих здібностей лише 34% студентів, не всі студенти готові до ризику (34,5%), але частина з них ініціативні (45%), цілеспрямовані (44,5%). Стійкий позитивний інтерес спостерігався у 35% студентів, але їх потяг до творчості та ентузіазм (69%) знаходиться на високому рівні.

Аналіз експериментальних даних констатувального експерименту, вивчення науково-методичної літератури, спостереження за роботою викладачів і власний педагогічний досвід дозволили зробити такі висновки: в сучасних вищих навчальних закладах переважає навчання репродуктивного, словесно-інформаційного типу; майбутні бакалаври-менеджери не усвідомлюють розвиток творчої особистості як процес її самозростання; у них не вироблена пізнавальна, активна, ініціативна й самостійна позиція у процесі навчання, тому їхні творчі здібності не розвивається повною мірою; не всі викладачі вищих навчальних закладів мають теоретичні знання про формування творчих здібностей: їх суть, особливості, методи і форми навчання, види завдань, які сприяють формуванню творчих здібностей, педагогічні умови та принципи; практичній діяльності педагогів у реалізації зазначеної проблеми не властиві такі риси, як науковість, системність, цілісність, а, значить, вона здійснюється епізодично.

Метою формувального експерименту була організація педагогічного впливу, спрямованого на цілеспрямоване формування творчих здібностей майбутніх бакалаврів-менеджерів у процесі фахової підготовки. Суть формувального експерименту - впровадження педагогічних умов, основних частин моделі у навчально-виховний процес ВНЗ, перевірка методики формування творчих здібностей майбутніх бакалаврів-менеджерів.

Дані формувального експерименту свідчать про те, що в експериментальних групах значно зросли показники за мотиваційно-динамічним критерієм, а саме потяг до творчості, ентузіазм зріс на 13%, стійкий позитивний інтерес до навчально-творчої діяльності на 9%, прагнення до самоосвіти та самовиховання зросло на 11%. За особистісно-поведінковим та якісно-діяльнісним критеріями зміни відбулися, але не такі значні: ініціативних студентів стало 55%, готових до ризику 41,5%, цілеспрямованих 46,5%, кількість студентів, які вміють створювати нові, оригінальні продукти зросла на 9%, самостійно вирішувати проблеми - на 7% .

Порівняння рівнів сформованості творчих здібностей майбутніх бакалаврів-менеджерів контрольних і експериментальних груп до і після формувального експерименту підтверджує, що процес формування творчих здібностей без спеціального педагогічного супроводження і стимулювання розвивається повільно, про що свідчать результати підсумкового експерименту (див. рис.2).

В контрольних групах високий рівень творчих здібностей з основ менеджменту спостерігався у 26%, після - у 36%, середній - у 54% , після - у 46,5% , низький - у 20%, після - у 17,5%. Студенти експериментальних груп, які навчалися за запропонованою методикою, продемонстрували позитивне зростання рівнів сформованості творчих здібностей, а саме: з основ менеджменту високий рівень творчих здібностей до формувального експерименту спостерігався у 25,5%, після - у 48%, середній рівень відповідно у 55,5%, після - у 44%, суттєво зменшилася кількість студентів з низьким рівнем творчих здібностей - до експерименту 19%, після 8%. Аналогічна картина спостерігається з філософії та іноземної мови.

Ефективність запропонованої системи доведена статистично достовірним (р<0,49) підвищенням рівнів сформованості творчих здібностей майбутніх бакалаврів-менеджерів експериментальної групи у порівнянні з контрольною.

Таким чином, результати експериментального дослідження свідчать, що без дотримання обґрунтованих у дослідженні педагогічних умов та цілеспрямованого педагогічного впливу формування творчих здібностей майбутніх бакалаврів-менеджерів є малоефективним. Адже зміни, які відбуваються під час навчання за традиційною методикою, переважно носять випадковий характер і не можуть гарантувати ефективного формування творчих здібностей майбутніх бакалаврів-менеджерів у процесі фахової підготовки.

Порівнявши дані, які були отримані в процесі констатувального та формувального експериментів, можна говорити про суттєве підвищення рівнів сформованості творчих здібностей майбутніх бакалаврів-менеджерів у процесі фахової підготовки за запропонованою експериментальною методикою.



ВИСНОВКИ

За результатами дослідження зроблено такі висновки:

1. Теоретичний аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми формування творчих здібностей показав розмаїття підходів до визначення суті творчих здібностей, складність їх природи, структури, шляхів формування та дозволив визначити творчі здібності майбутніх бакалаврів-менеджерів як індивідуально-психологічні особливості особистості, які виражаються в творчому характері виконання функцій та завдань навчально-професійної діяльності і вирізняються наявністю оригінальності і новизни як у процесі діяльності, так і в її результаті.

У процесі теоретичного дослідження визначено такі компоненти у структурі творчих здібностей майбутніх бакалаврів-менеджерів: мотиваційний, емоційно-ціннісний, комунікативний, інтелектуально-логічний, інтуїтивно-прогностичний та рефлексивний.

Дослідженням встановлено діяльнісний, функціонально-генетичний та особистісний підходи до формування творчих здібностей та визначено змістові аспекти цілеспрямованого формування творчих здібностей майбутніх бакалаврів-менеджерів у процесі фахової підготовки, а саме: мотиваційний, діяльнісний, пізнавальний, дидактичний, рефлексивний, діагностичний, емоційний.

Єдність зазначених наукових підходів та змістових аспектів до проблеми формування творчих здібностей студентів забезпечила адекватне вирішення завдань дослідження та досягнення його мети.

2. Для ефективного формування творчих здібностей майбутніх бакалаврів-менеджерів у процесі фахової підготовки обґрунтовано специфічні принципи: проблемності, евристичності, пріоритету самостійно створених творчих продуктів, орієнтації на майбутню професійну діяльність.

До педагогічних умов, тобто спеціально створюваних обставин ефективної організації навчального процесу, які інтенсифікують процес формування творчих здібностей майбутніх бакалаврів-менеджерів у процесі фахової підготовки нами віднесено: забезпечення позитивної мотивації майбутніх бакалаврів-менеджерів до творчої навчально-професійної діяльності; диференційоване використання творчих завдань у навчально-виховному процесі; спрямованість методів і форм навчання на формування творчих здібностей студентів; створення творчого навчально-виховного середовища.

Відповідно до зазначених педагогічних умов була розроблена методика формування творчих здібностей майбутніх бакалаврів-менеджерів, що передбачає поетапне включення студентів у творчу навчально-професійну діяльність та створення ними в процесі цієї діяльності творчих освітніх продуктів.

Методика формування творчих здібностей майбутніх бакалаврів-менеджерів у процесі фахової підготовки має три етапи: інформаційно-ознайомлювальний, імітаційно-евристичний, креативно-самодіяльний. Кожен етап має свої завдання, методи, форми, засоби навчання.

Зміст та ефективність кожного наступного етапу методики зумовлюється ефективністю та результативністю роботи на попередньому. Поетапність методики дозволяє виявити та розкрити творчі здібності, адже гнучкість кожного етапу дає змогу студентам виявити більш високий рівень самостійності, творчості, пошуку, оригінальності.

3. В дисертаційному дослідженні розроблена та обґрунтована функціональна модель формування творчих здібностей майбутніх бакалаврів-менеджерів у процесі фахової підготовки. Мета моделі - поетапне, цілеспрямоване, кероване формування творчих здібностей майбутніх бакалаврів-менеджерів у процесі фахової підготовки Досконалий рівень сформованості творчих здібностей є кінцевим результатом функціонування запропонованої моделі, що характеризує її як цілеспрямовану.

Модель ґрунтується на концептуальних засадах (євроінтеграційні тенденції, освітньо-кваліфікаційні вимоги до соціально-виробничої діяльності менеджера, гуманізація навчання, компоненти творчих здібностей), дидактичних (системності, свідомості і активності, науковості, доступності, забезпечення міцності результатів навчання, наочності) та специфічних (проблемності, евристичності, пріоритету самостійно створених творчих продуктів, орієнтації на майбутню професійну діяльність, освітньої рефлексії) принципах і педагогічних умовах (забезпечення позитивної мотивації майбутніх бакалаврів-менеджерів до навчально-творчої діяльності; диференційоване використання творчих завдань у навчально-виховному процесі; спрямованість методів і форм навчання на формування творчих здібностей студентів; створення творчого навчально-виховного середовища).

4. Для експериментальної перевірки педагогічних умов та основних компонентів моделі було визначено такі критерії: якісно-діяльнісний (характеристика, яка враховує результативність навчання); особистісно-поведінковий (визначає особистісні якості студентів, що сприяють ефективній творчій діяльності); мотиваційно-динамічний (відображає ставлення студентів до навчально-творчої діяльності) та рівні сформованості творчих здібностей (високий, середній, низький).