Шляхи використання комп’ютерних технологій на уроках математики

4. Дослідження дійсного стану комп'ютерної грамотності учителів школи І ступеня (за результатами констатувального експерименту)

З метою виявлення дійсного стану комп'ютерної грамотності учителів початкової школи та стану використання ними комп'ютерних технологій на уроках математики нами був проведений констатувальний експеримент. Ним було охоплено учителів школи І ступеня в умовах навчально-виховного процесу СЗОШ №35 м. Вінниці (експериментом охоплено 15 учителів початкової школи), а також, студентів на базі Інституту педагогіки психології і мистецтв Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського (експериментом охоплено 41 студент спеціальності 7.01010102 Початкова освіта). Для з'ясування ролі комп'ютера у житті молодших школярів нами було проведено констатувальний експеримент на базі СЗОШ №35 м. Вінниці (експериментом охоплено 27 учнів 3-А класу).У дослідженні використовувався комплекс методів: спостереження, аналіз продуктів дитячої діяльності, опитування, тест-анкета (див. у Додатках 1-4).У процесі констатувального експерименту передбачаось розв'язати такі завдання:

1. Визначити критерії і показники для оцінювання рівня комп'ютерної грамотності вчителів початкової школи.

2. Виявити рівні сформованості комп'ютерної грамотності учителів школи І ступеня.

3. Визначити ставлення молодших школярів до використання комп'ютерів у житті та в процесі навчання.

Для виявлення рівнів комп'ютерної грамотності учителів школи І ступеня нами були визначені наступні критерії і прказники (див. Таблицю №1):

Критерії	Показники	Діагностичні методики
1. Ставлення до використання комп'ютерних засобів навчання у школі І ступеня	Ш Частота застосування комп'ютерних засобів у навчальному процесі початкової школи; Ш Розуміння ролі комп'ютера як засобу навчання на уроці математики	Анкета №2 (пит. 2) Анкета №2 (пит. 1,4,5,7)
2. Знання інформаційно-комунікативних технологій (ІКТ)	Ш Володіння ІКТ; Ш Дотримання санітарно-гігієнічних, психолого-педагогічних норм користування ІКТ у початковій школі	Анкета №1 (пит. 1-3) Анкета №2 (пит. 2,6)
3. Практичне використання ІКТ у навчально-виховному процесі школи І ступеня	Ш Різноманітність використання комп'ютерних технологій; Ш Бажання збагатити досвід використання ІКТ у навчально-виховному процесі школи І ступеня	Анкета №2 (пит. 9) Анкета №2 (пит. 3)

Аналізуючи відповіді вчителів та студентів на запитання Анкети №1 (див. Додаток №1) слід звернути увагу на наступних питаннях.

ѕ Де ви здобули комп'ютерну освіту? (див. Діаграму 2)

На це питання 67% вчителів та студенів відповіли самостійно, що свідчить про бажання працювати з комп'ютером.

Діаграма 2. Де ви здобули комп'ютерну освіту?

ѕ Як ви оцінюєте власний рівень володіння комп'ютером і комп'ютерними технологіями? (див. Діаграму 3)

Діаграма 3. Рівень володіння комп'ютером і комп'ютерними технологіями

Відповіді учителів та студентів нами були розділені на 4 рівні: низький (1-30%), середній (31-60%), достатній (61-80%) та високий (81-100%). 6% учителів та студентів зазначили, що володіють комп'ютером і комп'ютерними технологіями на низькому рівні, 24% - володіють комп'ютером і комп'ютерними технологіями на середньому рівні, 58% - володіють комп'ютером і комп'ютерними технологіями на достатньому рівні, 12% - володіють комп'ютером і комп'ютерними технологіями на високому рівні. Можна зробити висновок, що юільша частина респондентів мають середній та достатній рівні володіння комп'ютером і комп'ютерними технологіями.

ѕ Які навички для роботи з комп'ютером і комп'ютерними технологіями ви хотіли б здобути? (Див. Діаграму 4)

15% учителів та студентів зазначили, що бажають навчитися користуватися сучасною комп'ютерною технікою (персональний комп'ютер, проектор, принтер, ксерокс, планшет, нет-бук та інші) , 14% - мають бажання навчитись створювати , навчальні презентації за допомогою комп'ютера, 7% - бажають навчитись користуватися уже готовими навчальними програмами (комп'ютерні тести, тренажери), 18% - мають бажання навчитись икористовувати ресурси Інтернету з метою збору пізнавальної інформації, розширення банку наочних матеріалів та інше; 45% - хочуть навчитись створювати комп'ютерні проекти, веб-сторінки. Серед власних варіантів запропонованих учителями та студентами варто відзначити: працювати з програмою Microsoft Excel, створювати відеоролики, навчитись користаватись графічними редакторами, зокрема Adobe Photoshop.

Діаграма 4. Які навички для роботи з комп'ютером і комп'ютерними технологіями ви хотіли б здобути?

Отож, проаналізувавши відповіді учителів та студентів педагогічного вузу на запитання анкети №1 можна скажати наступне: більша чатина респондентів вміє коистуватись комп'ютером та комп'ютерними технологіями на середньому та достатньому рівнях. Проте ніхто не зупиняється на досягнутому і має бажання опановавати нові навички для роботи з комп'ютером та комп'ютерними технологіями.

Аналізуючи відповіді вчителів на запитання Анкети №2 (див. Додаток №2) слід звернути увагу на наступних питаннях.

ѕ Чи використовували б Ви комп'ютер у навчанні дітей (з огляду на всі труднощі та перспективи)? (Див. Діаграму 5)

На це питання позитивно відповіли 67% вчителів, що свідчить про бажання працювати з комп'ютером. Варто сказати, що такі відповіді давали в основному вчителі з стажем роботи, більше 20 років.

Діаграма 5. Чи використовували б Ви комп'ютер у навчанні дітей (з огляду на всі труднощі та перспективи)?

ѕ Що найбільше подобається дітям у застосуванні ІКТ на уроці математики?

Відповіді на це питання були наступні: навчальні ігри, математичні цікавинки, цікаві завдання для усного рахунку, закріплення матеріалу шляхом використання математичних ігор, використання навчальних презентацій, геометричний матеріал.

ѕ Яка з нижче запропонованих моделей використання комп'ютерних технологій у навчанні є найефективнішою в початковій школі? (Див. Діаграма 6)

Переважна більшість учителів вважає, що комп'ютерні засоби навчання необхідно використовувати у процесі інтеграції з усіма навчальними предметами початкової школи( 60%). 27% учителів вважають, що самою ефективною моделлю використання комп'ютерних технологій у початковій школі є оволодіння знаннями про ПК на рівні користувача.

Діаграма 6. Моделі використання комп'ютерних технологій у навчанні в початковій школі?

ѕ Як, на Вашу думку, найкраще застосувати комп'ютер на уроці математики? (Див. Діаграму 7)

Відповіді учителі розділились наступним чином:

80% учителів вважають, що найкраще застосовувати комп'ютер для демонстрації наочних посібників з деяким залученям учня у самостійну роботу з ним.

20% педагогів думають, що краще застосовувати комп'ютер для систематичної роботи в комп'ютерному середовищі.

Діаграма 7. Шляхи застосування комп'ютера на уроці математики.

ѕ Яке місце вчителя на уроці з комп'ютерною підтримкою? (Див. Діаграму 8)

Думки вчителів розділились наступним чином: 69% учителів вважають що на уроці, де використовуються комп'ютерні технології вчитель повинен виступати у ролі помічника у роботі з комп'ютером; 31% учителів гадають, що вчитель має виступати у ролі керівника процесом.

Діаграма 8. Місце вчителя на уроці з комп'ютерною підтримкою.

ѕ Що найбільше заважає цілковитому впровадженню комп'ютерних засобів навчання в школу? (Див. Діаграма 9)

Відповіді учителі розділились наступним способом:

70% учителів вважають, що цілковитому впровадженню комп'ютерних технологій стоїть на заваді погана матеріальна база шкіл.30% опитуваних вважають, що впровадженню комп'ютерних засобів начання стоїть на заваді погана обізнаність учителів у даній проблемі.

Діаграма 9. Проблеми впровадження комп'ютерних технологій у школу.

ѕ Який вплив, на Вашу думку, спричиняє комп'ютер на здоров'я дитини? (Див. Діаграму 10)

53 % учителів вважають, що комп'ютер спричиняє негативний вплив на здоров'я дитини за умови неправильного його використання, ще 47% учителів вважають, що комп'ютер спричиняє позитивний вплив на здоров'я дитини за умови правильного його використання.

Діаграма 10. Вплив комп'ютера на здоров'я дитини

ѕ Запропонуйте свої шляхи використання ПК у навчально - виховному процесі.

Відповіді були наступними: використання математичних цікавинок, створених за допомогою комп'ютерних технологій, перегляд відеофрагментів на тему «Цікава математика», використання спеціально створених навчальеих програм з математики, взаємозв'язок з іншими предметами, математичний диктант, узагальнення теми вивченої на уроці.Щоб з'ясувати думки дітей стосовно ролі комп'ютера у їхньому житті ми провели анкетування (див. Додаток 3), яке дало наступні результати. За результатами проведеного анкетування з'ясувалося, що 89 % учнів мають удома комп'ютер і уміють працювати на ньому. При цьому 33% учнів почали працювати на комп'ютері з 4-5 років, 25 % --з 6 років, 21% -- з 7років, 21% - з 8 років (Див. Діаграму 11).

Діаграма 11. Початок роботи з комп'ютером.

Нормою вважається, якщо учень проводить за комп'ютером менше однієї години на день. Серед учасників анкетування щодня проводять за комп'ютером 1 год 30%, менше години -- 44 %, від 1 до 2 год на день -- 9%, понад 3 год -- 17%. (Див. Діаграму12)



Діаграма 12. Кількість часу проведеного за комп'ютером.

Учні використовують комп'ютер (див. Діаграму 13) для отримання цікавої інформації - 44% учнів, для ігор та розваг -44%, для навчання - 48%. Крім того, учні вказували свої варіанти відповідей: сидіти Вконтакте, для ігор Вконтакте, для сидіння на різних сайтах, для перегляду кінофільмів. Це свідчить про те, що діти вміють користуватися мережею Інтернет, зокрема спілкуватись у соціальних мережах, знаходити потрібно інформацію.

Діаграма 13. Шляхи використання комп'ютера учнями.

У комп'ютерні ігри грають 82 % учнів. Більшість учнів проводять за комп'ютерною грою не більше 30 хв - 1 год, що свідчить про їхню обізнаність щодо вплив комп'ютера на організм дитини. Більше 3 год грають 29%. Це свідчить про розвиток ігрової залежності. Порушення зору спостерігаються у 7 % учнів. Гімнастику для очей роблять 66,6 %, з них 24, 5 % -- роблять її один раз на день, 24, 5 % -- два рази, 10% -- три рази на день, решта зазначили, що виконують гімнастику раз на тиждень місяць, а то і рік.Тести показали, що діти надають перевагу прогулянці на свіжому повітрі та спілкуванню з друзями, а не комп'ютеру. Щоб вивчити роль комп'ютера у житті дітей ми запропонували їм написати творчу роботу та намалювати малюнок на тему «Роль комп'ютера у моєму житті» (див. Додаток 4).Творчу роботу написали п'ятнадцять учнів.Аналіз учнівських робіт показав, що усі діти використовують комп'ютер для навчання. Крім того, за допомогою комп'ютера учні задовольняють свої пізнавальні інтереси. 100% учнів користуються мережею Інтернет, з них абсолютно всі діти шукають інформацію, яка потрібна на виконання домашнього завдання; 88% учнів використовують комп'ютер для спілкування зі своїми друзями, знайомими, однокласниками та рідними за допомогою соціальних мереж ( електронна пошта, Вконтакте, Однокласники, Facebook, Twitter); 12% шукають в Інтернеті цікаві картинки, музику.42% учнів полюбляють грати комп'ютерні ігри.75% учні за допомогою комп'ютера переглядають кінофільми та мультфільми.Декілька творів були однаковими. Ці свідчить з одного боку про те, що діти списали твір з Інтернету. Але даний факт підтверджує ще раз те, що діти вміють користуватись мережею Інтернет.Проведений нами експеримент дав нам можливість виділити рівні сформованості комп'ютерної грамотності вчителів школи І ступеня:

1. Низький

2. Середній

3. Високий (Див. Діаграму 14).

Низький рівень - характеризується проявом пасивного ставлення до професійної діяльності з використанням ІКТ. До цього виду роботи вчителі підходять формально. Пізнавальний інтерес до професійної діяльності з використанням засобів ІКТ відсутній. Психолого-педагогічні знання з проблеми фрагментарні. Основні професійні вміння використання ІКТ не сформовані та перебувають на допрофесійному (низькому) рівні. Середній рівень - визначається професійною значимістю використання ІКТ у діяльності вчителя, що зумовлює позитивне ставлення до їх засвоєння. Достатній рівень психолого-педагогічних знань з проблеми. Основні вміння використовувати ІКТ у професійній діяльності сформовані, застосування їх відбувається періодично і має продуктивний характер. Проте вміння використовувати ІКТ ще вимагають подальшого вдосконалення.Високий рівень - професійна діяльність із використанням ІКТ стає внутрішньою потребою вчителя, має активно дійовий характер. Стійкий інтерес до необхідності використання ІКТ у майбутній професійній діяльності проявляється постійно. Майбутній учитель володіє глибокими систематизованими знаннями з проблеми, достатньо ознайомлений із досягненнями практики. Основні вміння використовувати ІКТ у професійній діяльності сформовані, їх застосування носить творчий характер.

.

Діаграма 14. Рівні комп'ютерної грамотності учителів школи І ступеня.

Реформування сучасної освіти відбувається в умовах бурхливого розвитку інформаційних технологій. Тому одне з головних завдань освіти - навчити вчителів використовувати сучасні інформаційні та телекомунікаційні технології у навчально-виховному процесі. Настав час, коли сучасні педагоги, і не тільки вчителі інформатики, повинні володіти основами використання комп'ютерної техніки як засобу навчання, широко впроваджувати нові інформаційні технології в шкільну практику, використовувати шкільні комп'ютерні класи для проведення уроків із різних предметів.На нашу думку, комп'ютерна грамотність учителів школи І ступеня у більшості випадків є далеко не на високому рівні. Учителям потрібно наполегливо працювати для того, аби підвищити власний рівень комп'ютерної грамотності. Школа та держава мають сприяти самоосвіті вчителів у даній сфері.З цією метою ми пропонуємо проводити наступну систему робіт:

1) Впровадження в освіту Програми Intel® «Навчання для майбутнього» - найбільша спільна ініціатива Міністерства освіти і науки України, Інституту інноваційних технологій та змісту освіти МОН України, Центрального інституту післядипломної освіти АПН України, обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти та корпорації Intel щодо перепідготовки педагогічних кадрів з ІКТ та новітніх педагогічних технологій. Ця програма забезпечує реформування освітнього простору України, поліпшення стану інформатизації освіти, впровадження інтерактивних форм підготовки та перепідготовки педагогічних кадрів.

2) У межах педагогічних університетів впроваджувати у навчальний процес певну систему навчання майбутніх учителів початкової школи основам використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчальному процесі.

3) Організація моніторингу комп'ютеризації навчально-виховного процесу. Моніторинг організовується з метою отримання об'єктивної та вірогідної інформації про стан комп'ютеризації навчально-виховного процесу у загальноосвітніх закладах, створення оптимальних умов для удосконалення використання інформаційно-комп'ютерних технологій у навчанні, вихованні школярів та управлінні навчальними закладами.

4) Варто створювати гуртки «комп'ютерної грамотності» для вчителів. Мета роботи таких гуртків: формування систем знань, умінь, навичок роботи з сучасними інформаційними технологіями, використовувати здобуті знання і вміння на практиці. Дати максимальні уявлення про сучасні інформаційні системи. Оволодіння основними прийомами роботи з різним програмним забезпеченням та основами комп'ютерного дизайну.

5.Розробка уроків математики з комп'ютерною підтримкою

В початкових класах при вивченні математики зараз вчителі почали широко використовувати комп'ютерні технології.

Використання ІКТ в процесі вивчення математики відкриває цілий ряд можливостей для різнобічного, нетрадиційного, наочного осмислення учнями предметного матеріалу. Застосування комп'ютера на уроках математики - гарна можливість активізувати пізнавальні інтереси учнів під час вивчення та закріплення нового матеріалу, підвищити мотивацію навчальної діяльності, організувати самостійну роботу учнів [10, 2].Можливості використання комп'ютера дають змогу подавати новий матеріал наочно, в формі гри тощо. Виконання тренувальних вправ на комп'ютері не є важким чи нудним заняттям, «граючись» дитина отримує знання. До того ж комп'ютер - нетрадиційний засіб контролю знань учнів [19, 8].Найпопулярніша форма організації процесу навчання - урок. Урок - це «відрізок» навчального процесу, який є викінченим у смисловому, часовому й організаційному відношенні. [26, 456].Особливості комп'ютеризованого уроку: крім звичайних цілей уроку, урок з комп'ютерною підтримкою має технологічну мету: навчання новому методу навчальної діяльності, використанню конкретної навчальної програми. Головною особливістю такого уроку є те, що перевизначаються потоки інформації на уроці - діалог вчителя з учнем відбувається через комп'ютер, який виступає в ролі третього компоненту навчання, індивідуального для кожного учня.Виділяються три основні завдання, які необхідно вирішити для успішного проведення уроку математики з комп'ютерною підтримкою :

* Дидактичне (під дидактичним забезпеченням розуміються навчальні матеріали уроку, конкретна навчальна програма та апаратура).

* Методичне ( методичне завдання - визначення методів використання комп'ютера у викладанні теми , аналіз результатів уроку і постановка наступної навчальної мети ).

* Організаційне ( це завдання полягає в тому, щоб виробити і закріпити в учнів навички роботи з навчальною програмою, організувати роботу, уникаючи перевантаження учнів і нераціональної витрати час ).Вирішити третю організаційну задачу найважче, якщо кількість комп'ютерів менша кількості учнів. Досвід показує що це завдання можна вирішувати за рахунок спеціального розподілу часу на виконання видів роботи в підгрупах і ряду інших заходів.Відзначимо, що при плануванні уроку з використанням програмних засобів навчання необхідно враховувати наступні умови:

* Для якої групи школярів проводиться даний урок.

* Яке співвідношення чисельності групи та кількості комп'ютерів в кабінеті.

* Наскільки учні володіють загальними навичками роботи з комп'ютером і початковими - з програмою .

Можна виділити наступні схеми проведення уроку математики з використанням комп'ютера :

* Позмінна робота за комп'ютером 2-3 груп учнів за умови , що учнів у 2-3 рази більше, ніж комп'ютерів.

* Парна робота за комп'ютерами з частковим поділом завдань у парі. Це можливо за умови, що кількість учнів не більше, ніж у два рази перевищує кількість комп'ютерів.

* Кожен учень за індивідуальним комп'ютером.

* Індивідуальна робота учня на дому.

* Залікова робота.

Урок з використанням комп'ютерної підтримки на сучасному етапі не можна розглядати як основну форму уроку . Поки він відіграє допоміжну роль.

Необхідно враховувати наступні фактори, що впливають на побудову уроку:

* Методична мета уроку і визначений нею тип уроку (пояснення нового матеріалу, закріплення, узагальнення вивченого матеріалу, проміжний контроль тощо).

* Чисельність навчальної групи ( класу) і чисельність комп'ютерів у навчальному кабінеті.

* Гігієнічні вимоги до роботи учнів за комп'ютером.

* Рівень підготовки класу. Важливо врахувати, є клас однорівневим або різнорівневим. Якщо клас не однорівневий по здатності до засвоєння матеріалу, то зазвичай виділяють три підгрупи учнів. Умовно - сильні, середні і слабкі. При підготовці уроку потрібно окремо продумати навчальні завдання для учнів кожної з підгруп.

* Готовність учнів до нового виду навчальної діяльності. Від того, наскільки учні добре знають прийоми роботи з комп'ютерними програмами з мишею і клавіатурою, залежить темп і, в кінцевому рахунку, успіх уроку. Для слабо підготовлених дітей необхідно більше уваги приділяти технології роботи з програмою. Грамотні учні здатні швидко орієнтуватися в програмі і операційному середовищі. У цьому випадку завдання вчителя сильно полегшується. Однак у цьому випадку слід особливо звернути увагу учнів на дисципліну роботи з комп'ютером на уроці.

Багато вчителів намагаються побудувати роботу за комп'ютером в парах. Це можна робити тільки при комбінуванні роботи за клавіатурою і в робочому зошиті. Потрібно враховувати, що з програмою в один момент часу може працювати тільки один учень. Робота в парі не повинна призводити до того, що один учень пригнічує ініціативу іншого. Потрібно пам'ятати, що програма несе деяку умовність. Тому, якщо Ви приготували урок пояснення нового матеріалу, то на наступних уроках цієї теми Ви повинні переконатися в тому, що матеріал зрозумілий правильно, і що учні сприймають вивчене окремо від комп'ютера.Занадто часте проведення уроків з використанням комп'ютерів може негативно позначитися на результатах навчання: у свідомості дитини геометричний об'єкт може міцно асоціюватися з кнопками і готовими кресленнями. Більша різноманітність навчальних ситуацій і гнучке оперування образами досягається на традиційних уроках за допомогою олівця і лінійки, самостійними побудовами і переосмисленням вивченого.Отже, при вивченні теми не можна зловживати комп'ютерною підтримкою, так само як і будь-яким іншим одним методом роботи.Розглянемо деякі прийоми використання ІКТ для створення засобів навчання для уроків математики в початковій школі.На уроках математики можна показати приклади застосування табличного процесора MS Excel, програми для створення презентацій Microsoft Power Point. Використовуючи їх на уроці окремо або разом, можна значною мірою підвищити ефективність навчально-виховного процесу.

Програму для створення презентацій Microsoft Power Point можна застосовувати в будь-якому класі на уроці будь-якого типу, але найефективніше її використовувати на таких уроках: на уроках вивчення нового матеріалу у вигляді комп'ютерного діафільму з використанням елементів анімації; на уроках узагальнення і систематизації знань з теми -- у вигляді шаблону «навчальний посібник» презентації з майстра автозмісту або йому подібного, де розглядаються всі поняття, формули, співвідношення з теми, наведено матеріал з історії розвитку даного поняття, міститься яскравий ілюстративний матеріал - діаграми, схеми, ілюстрації, аудіо- та відеофайли, матеріали для контролю та самоконтролю знань [36, 5].

Систематичне використання комп'ютерних презентацій на уроках особливо корисне за умови повної відсутності у школі будь-якої наочності з математики.

На сьогодні розроблено значну кількість програмних засобів, що дозволяють розв'язувати за допомогою комп'ютера досить широке коло математичних задач різних рівнів складності. Це такі програми як DERIVE, EUREKA, GRAN1, Maple, MathCad, Mathematika, MathLab, Maxima, Numeri, Reduce, Statgraph тощо. Причому одні з цих програм розраховані на фахівців досить високої кваліфікації в галузі математики, інші - на учнів молодших та середніх навчальних закладів, які лише почали вивчати шкільний курс математики.

Використання подібних програм дає можливість учневі розв'язувати окремі задачі, не знаючи відповідного аналітичного апарату, методів і формул, правил перетворення виразів тощо. Разом з тим, завдяки можливостям графічного супроводу комп'ютерного розв'язування задачі, учень чітко і легко розв'язуватиме досить складні задачі, впевнено володітиме відповідною системою понять і правил. Використання подібних програм дає можливість у багатьох випадках зробити розв'язування задач настільки ж доступним, як і просте розглядання малюнків чи графічних зображень. Відповідні програми перетворюють окремі розділи і методи математики в «математику для всіх», що робить їх доступними, зрозумілими, легкими і зручними для використання, а той, хто розв'язує задачу, стає користувачем математичних методів, можливо не володіючи їхньою будовою і обґрунтуванням, аналогічно до того, як він використовує інші комп'ютерні програми (текстові, графічні, музичні редактори, електронні таблиці, бази даних, операційні оболонки, експертні системи), не знаючи, як і за якими принципами вони побудовані, якими мовами програмування описані, які теоретичні положення покладено в їхню основу.

З іншого боку, такий підхід до вивчення математики дає наочні уявлення про поняття, що вивчаються., розвиває образне мислення, просторову уяву, дозволяє досить глибоко проникнути в сутність досліджуваного явища, неформально розв'язувати задачу. При цьому на передній план виступає з'ясування проблеми, постановка задачі, розробка відповідної математичної моделі, матеріальна інтерпретація отриманих за допомогою комп'ютера результатів. Усі технічні операції щодо опрацювання побудованої математичної моделі, реалізації методу відшукання розв'язку, оформлення та подання результатів опрацювання вхідної інформації покладаються на комп'ютер.

Важко переоцінити ефективність використання програм зазначеного типу і в разі поглибленого вивчення математики. Можливість провести необхідний чисельний експеримент, швидко виконати потрібні обчислення чи графічні побудови, перевірити ту чи іншу гіпотезу, випробувати той чи інший метод розв'язування задачі, вміти проаналізувати та пояснити результати, отримані за допомогою комп'ютера, з'ясувати межі можливостей застосування комп'ютера чи обраного методу розв'язування задачі має надзвичайне значення у вивченні математики.

Звичайно, не можна все зводити до навчання за допомогою комп'ютера, - і кількість годин, проведених за екраном, не можуть служити критеріями якості навчання, як це намагаються представити в деяких приватних школах. Але безсумнівно одне: комп'ютер -- відмінний помічник для організації індивідуального навчання. Адже як тільки педагог перестає бачити в учневі просто посудину, яку потрібно наповнити знаннями й уміннями, йому доводиться шукати індивідуальний підхід до кожного, підлаштуватися під його інтереси, темп засвоєння матеріалу, особливості психіки [36, 7].

Наприклад, у деяких школах кожен учень може вибрати для себе не просто курс, що його цікавить, але навіть окремі предмети. Комп'ютер же, як відомо, виконує ту програму, щодо нього закладена, і надає величезний вибір тем для вивчення. Методи подання інформації в комп'ютерах містять у собі не просто текст, але й картинки, відео, звукові фрагменти, що дозволяє задіяти практично всі органи почуттів, використовувані для сприйняття інформації, водночас відбувається її дублювання по різних каналах сприйняття, що різко підвищує швидкість та якість засвоєння матеріалу.

Комп'ютерний підручник не можна вже порівнювати із книжкою, як це було всього кілька років назад -- зараз багато навчальних програм неможливо відрізнити від ігор, і для того щоб перемогти в такій грі, знадобляться знання, які дитині важко прийняти як необхідні йому саме зараз -- адже всім нам властиво відкладати «на потім» рішення багатьох проблем. А такий елемент сучасних комп'ютерних документів, як гіпертекстове посилання дозволяє у разі необхідності звернутися в будь-яке місце документа за додатковою інформацією, і в той же час при повторному вивченні не перевантажує вихідний текст документа [36, 11].Зрозуміло, що заняття з математики, орієнтовані на використання засобів навчання згаданих типів, мають проходити у відповідно оснащеному досить досконалими технічними і програмними засобами класі. У таких класах мають вивчатися всі навчальні предмети без винятку, а не лише основи інформатики та обчислювальної техніки. Це зі свого боку сприятиме розширенню і поглибленню міжпредметних зв'язків, інтеграції окремих навчальних предметів, їх взаємопроникненню і взаємодії, що, зрештою, дасть можливість оволодівати елементами нових інформаційних технологій при вивченні різних навчальних дисциплін.Розглянемо деякі прийоми використання ІКТ для створення засобів навчання для уроків математики в початковій школі.Так, під час вивчення нумерації в межах першого десятка можна застосувати картки з числами, що мають вигляд роздаткового матеріалу.

Окрім карток з цифрами (числами першого десятка) вчитель може створити певні таблиці натурального ряду чисел.

Наприклад:

1	2	3	4	5
6	7	8	9	10

До цієї таблиці можна застосувати різноманітні види завдань.

? Назвіть числа, які йдуть за п'ятіркою (зміщені праворуч від 5).

? Назвіть числа, менші від 8 (розміщені ліворуч від цієї цифри).

? Між якими числами стоїть З?

Вправи з лічби змінюються геометричними.

Тут теж застосовуються саморобні посібники. Вони мають вигляд поділеного на 4 частини круга з геометричними фігурами.Дітям пропонується для огляду протягом 2-3 с одна з чотирьох сукупностей геометричних фігур. Потім ця сукупність перекривається, а учні по пам'яті називають, скільки всього фігур вони бачили, яких саме, якого кольору, коментують положення кожної (угорі, внизу, посередині, ліворуч чи праворуч).Такий наочний посібник такого виду дуже корисний для розвитку уваги: показуючи одну за одною різні чверті круга, класовод пропонує їх порівнювати і відповідати на запитання: «Що змінилося?».Має зацікавити дітей гра «Живі числа».Учитель показує картку, на якій зображено знаки >, < чи =. В учнів у цей час на руках картки з числами від 1 до 10 - по одній у кожного. У відповідь на запитання: «Які числа мають стати ліворуч і праворуч від мене?» - вибігають тільки ті, хто має картку з потрібним числом, стають поруч з класоводом й ілюструють приклади, скажімо, 5>4, 6>5 (або 3<4, 7<8, 5 = 5 - залежно від того, який показано знак).Решта дітей перевіряє правильність «запису» цих прикладів, хором читає їх.Досить ефективною може стати робота за індивідуальними набірними полотнами. Вона дає можливість диференційованого підходу до учнів залежно від пізнавальних можливостей кожного. Наприклад, пропонуються приклади з пропущеними знаками: для сильніших - між числами, для слабших - між предметними малюнками.

До дошки запрошуються по З учні. Решта в цей час працює з «годинником». Створюється він аналогічно до посібника з геометричними фігурами. Тільки складається не з 1, а 3 пар кругів: на крайніх записано числа від 1 до 12, на середньому - усі математичні знаки (+, -, *, :, > < =).Треба лише прагнути дидактично повністю «вичерпати» кожну таку вправу, Наприклад, після розв'язування прикладу 5<10 учитель запитує: «Які ще числа можна поставити замість 10?» Він не задовольняється 2-3 випадково знайденими розв'язками, а вчить дітей пошуку в певній послідовності, що гарантує вичерпність відповіді. У даному разі пошук усіх можливих розв'язків спирається на знання послідовності чисел натурального ряду: 5<10, 5<9, 5<8, 5<7, 5<6.Деякі із заздалегідь підготовлених засобів унаочнення можна використовувати на кількох уроках і не один рік. Ось лише один приклад.У багатьох школах поширені саморобні художньо оформлені таблиці чисел (прикладів) із зображеннями віночка (їжачка тощо).На уроці з математики такий посібник зручно використати для лічби («Допоможіть зробити віночок»).Розглянуті посібники здебільшого використовуються в 1-2 класах. А в наступних доцільні більш схематичні засоби.Прикладом таких, що створені за допомогою ІКТ можуть стати таблиці додавання (віднімання) чисел.Як бачимо, засоби та завдання можуть бути найрізноманітнішими.Так, запитуючи дітей, якими діями розв'язується задача (або який знак треба поставити замість зірочки в деформованому прикладі, щоб запис був правильний), проти фігур смужки можна записати 4 знаки арифметичних дій, а під час підрахунку геометричних фігур у складному рисунку розмістити 4-5 чисел-відповідей, що позначають кількість знайдених учнями фігур.

Наведемо приклади дидактичних карток

Завдання 1

Відшукай правильну відповідь і з'єднай стрілочками хмаринки з сонечками.

Наступна дидактична картка розроблена в графічному редакторі:

Для створення тестів може використовуватись як текстовий так і табличний редактор (тест «Арифметичні дії» підготовлений у редакторі MS Excel).Класифікацію завдань математичного змісту для формування основ інформаційної культури у молодших школярів здійснено за їх дидактичним навантаженням, а саме:

*на обчислення з функціями навчання (поєднання усних і письмових обчислень), контролю (перевірки правильності виконання завдань) та творчого застосування знань у програмі Калькулятор (доповнення, переформулювання);

*геометричного змісту на побудову, вимірювання та обчислення, з логічним навантаженням у графічному редакторові Powerpoint та Автофігури на панелі задач (побудову окремих фігур, на перетин фігур, виконання розфарбовування фігур чи їх спільних частин заливкою, користування інструментами олівцем, пензликом, гумкою); на виконання позиційних завдань та просторово-орієнтовану діяльність;

*логічно-інформативні, які передбачають визначення істинності (хибності) висловлень з різних областей знань;

*з логічним навантаженням, у яких виконання математичного завдання передбачає попередній аналіз умови за допомогою логічних операцій на конкретному навчальному матеріалі;

*на оптимізацію (побудову геометричної фігури найбільшої площі, обчислити найкоротший шлях), раціоналізацію діяльності на конкретних прикладах, що імітують дії різних персонажів (казкових, людей певної професії);

*на формування алгоритмічного стилю мислення, а саме навчання учнів використовувати у математичній діяльності алгоритми, які подаються послідовністю скінченого числа приписів та зорієнтовані на результат.

Подамо приклади завдань на обчислення за допомогою програми Калькулятор. Для переходу до обчислювальної діяльності необхідно виконати послідовно такі дії: Пуск, Програми, Стандартні, Калькулятор.

1.Надрукувати приклади та обчислити:

28 + 4 =71 - 35 =47 + 29 =

62456 + 7296 =809213 - 567328=23765 * 37 =

2.Вказати послідовність дій, обчислити та перевірити правильність результату.

(96 : 16 +58) : 8 =346 + (298+ 154) - 113 =

16 : 2 + 21 + 48 =(900 - 354) - 228 + 579 =

(840 : 40 + 431) - 350 =560 : 8 - (290 + 130) : 6 =

3.Поставити дужки та перевірити правильність результату за допомогою помічника.

91 - 19 : 2 - 3 = 6 17 + 7 : 3 + 11 = 19 70 : 2 - 16 + 12 = 7

4.Поставити дужки та знаки дій і перевірити правильність результату за допомогою програми Калькулятор.

3...4...5...6...7... = 51 2 3 4 5 = 0

5.Перевірити двома способами правильність виконання обчислень:

((455 + 286) - 569) + 363 = 455

Методичні ресурси графічного редактора Powerpoint полягають у: а) формуванні в учнів позитивного ставлення до виконання завдань у процесі вивчення геометричного матеріалу на креслення фігур, друкування предметів, що розуміється як індивідуальний творчий процес; б) розвитку просторово-графічних умінь у молодших школярів на завданнях на просторово-координаційну діяльність (позиційних у термінах справа - зліва, вгорі - внизу; метричних у термінах більший - менший, вищий - нижчий) та при переміщенні геометричних фігур, при складанні малюнків; в) розвитку точності рухів при відтворенні зразка у репродуктивних, тренувальних завданнях та при виконанні творчих завдань, що передбачають реалізацію задуму, власного проекту діяльності; г) формуванні в учнів умінь працювати із панеллю інструментів або операційно-практичних умінь; д) розвитку логічних компонентів мислення, коли просторово-координаційні дії поєднуються із логічним аналізом предметної області та відношень між об'єктами завдання.

Наведемо приклади завдань геометричного змісту для молодших школярів. Щоб перейти до виконання завдань геометричного змісту необхідно виконати дії: Пуск, Програми. Стандартні, Powerpoint:

а) на розфарбовування геометричних фігур:

1. Розфарбувати заливкою смужку трьома кольорами (синім, зеленим, червоним) так, щоб перша справа частина смужки була не червоною, а у центрі - синя. Назви кольори на смужці зліва направо, справа наліво.

2. Розфарбувати заливкою смужку, поділену на п'ять частин, трьома кольорами (синім, жовтим, коричневим) так, щоб однакові кольори не знаходилися поряд, а перша зліва частина була не червоного і не синього кольору. Знайди спосіб інакше розфарбувати смужку.

3. Розфарбувати заливкою чотири круги двома кольорами (синім, зеленим) так, щоб круги одного кольору поряд не знаходилися. Скільки способів розфарбувати круги?

4. Розфарбувати заливкою геометричні фігури (трикутник, квадрат, круг, прямокутник) різними кольорами (блакитним, рожевим, коричневим, жовтим) так, щоб круг був не жовтого кольору і знаходився між блакитною та коричневою фігурами, а коричнева фігура - між рожевою та жовтою. Якого кольору квадрат?

5. Розфарбувати заливкою геометричні фігури (квадрат, круг, трикутник, чотирикутник) різними кольорами (фіолетовим, рожевим, синім, зеленим) так, щоб посередині були не синя і рожева фігури, а круг знаходився між зеленою та синьою фігурами. Назви кольори фігур зліва направо.

б)на побудову у графічному редакторі Powerpoint:

1.Побудувати геометричні фігури. У лівому верхньому кутку робочого поля побудувати коло. У нижньому правому кутку побудувати трикутник, а над трикутником - чотирикутник. Овал побудувати зліва від трикутника. Назви фігури вгорі та внизу на робочому полі.

2.Побудувати геометричні фігури (трикутник, чотирикутник, овал) так, щоб першим справа був овал, а першим зліва - не трикутник. Назви фігури зліва направо.

3.Побудувати геометричні фігури чотирикутник, трикутник та круг, щоб круг знаходився між іншими фігурами, а першим справа був не трикутник. Назви фігури справа наліво.

4.Надрукувати робота, щоб тулуб був квадрат, голова - овал, ноги і руки - прямокутники, очі - круги, рот - трикутник, черевики - п'ятикутники. Доповни іншими деталями самостійно.

в)на побудову та розфарбовування геометричних фігур:

1. Побудувати геометричні фігури квадрат, овал, п'ятикутник, щоб овал був першим зліва, а першим справа був не квадрат. Розфарбувати фігури, щоб п'ятикутник був не червоного кольору, а овал - не зеленого і не синього. Назвати фігури зліва направо. Назвати кольори фігур.

2.Побудувати геометричні фігури так, щоб зелений трикутник був першим зліва, а квадрат знаходився між п'ятикутником та кругом, жовта фігура - між зеленою та червоною, а п'ятикутник синього кольору. Назвати фігури зліва направо. Назвати кольори кожної фігури.

3.Побудувати геометричні фігури квадрат, овал, трикутник, прямокутник таким чином, щоб великі фігури знаходилися посередині і були одного кольору. Перша зліва фігура - не овал і вона не синього і не червоного кольору, перша справа фігура - не жовтого і не червоного кольору. Назвати фігури та їх кольори справа наліво.

4.Побудувати та розфарбувати геометричні фігури трикутник, квадрат, овал, круг чотирма кольорами - синім, зеленим, жовтим, червоним. Велика червона фігура знаходиться між кругом та овалом, а трикутник - зліва від синьої фігури. Круг знаходиться між зеленою та великою фігурами. Назвати фігури зліва направо. Назвати колір кожної фігури.

5.Побудувати геометричні фігури трикутник, шестикутник, круг, чотирикутник так, щоб справа від шестикутника була тільки синя фігура, а червоний трикутник знаходився між жовтою фігурою та кругом. Яким кольором розфарбуєш круг? Назвати фігури справа наліво. Якого вони кольору?

6.Побудувати геометричні фігури трикутник, квадрат, овал, круг та розфарбувати їх чотирма кольорами - синім, зеленим, жовтим, червоним. Велика червона фігура знаходиться між кругом та овалом, а трикутник - зліва від синьої фігури. Круг знаходиться між зеленою та великою фігурами. Назвати фігури зліва направо. Назвати колір кожної фігури.

7.Побудувати геометричні фігури так, щоб зелений трикутник був першим зліва, а квадрат знаходився між п'ятикутником та кругом, жовта фігура - між зеленою та червоною, якщо відомо, що п'ятикутник синього кольору. Назвати фігури зліва направо. Назвати кольори кожної фігури.

г) на перетин фігур та розфарбовування спільної частини:

1.Побудувати геометричні фігури п'ятикутник та чотирикутник таким чином, щоб спільною частиною їх був трикутник. Розфарбувати трикутник заливкою блакитного кольору.

2.Побудувати два прямокутники так, щоб їх спільною частиною був прямокутник. Розфарбувати червоним кольором спільну частину. Розфарбувати синім кольором інші частини фігур. Назви геометричну форму інших частин.

Завдання на оптимізацію (побудову геометричної фігури найбільшої площі, обчислити найкоротший шлях), раціоналізацію діяльності на конкретних прикладах, що імітують дії різних персонажів (казкових, людей певної професії). Наведемо приклади таких завдань.

1. Побудувати прямокутник найбільшої площі, якщо відомо, що його периметр дорівнює 16 см. Яка довжина сторін прямокутника?

2. Побудувати прямокутник найбільшого периметру, якщо відомо, що його площа дорівнює 12 кв. см.

Завдання на формування операційно-алгоритмічного стилю мислення, а саме навчання учнів використовувати алгоритми у математичній діяльності, подаються послідовністю скінченого числа приписів, виконання яких приводить до знаходження очікуваного результату. Ознайомлення з поняттям інформації та способами роботи з нею, формування умінь складати та виконувати алгоритми займали основоположне місце у становленні основ інформаційної культури та комп'ютерної освіченості сучасної дитини. Достатній рівень розвитку операційно-алгоритмічного стилю мислення допомагає раціоналізувати навчальну діяльність, розвивати рефлексивність сприйняття комп'ютерної реальності, оптимізувати переробку інформаційних потоків та зберігати у знаково-семіотичній формі досвід соціалізації. У запропонованому варіанті формування основ інформаційної культури у дітей молодшого шкільного віку передбачено пропедевтичний етап, що передує виходу на комп'ютерний режим, та система роботи, розрахована на розвиток навичок користувача ПК у навчальному процесі початкової школи.

Алгоритм „угадування" задуманого числа.

1.Задумати число.

2.Додати до задуманого числа число 5.

3.Помножити отриману суму на число 3.

4.Відняти від одержаного числа задумане число.

5.Відняти число 15.

6.Поділити результат віднімання на число 2.

7.Відповідь - задумане число.

Алгоритм відгадування цифри різниці.

1.Задумати двоцифрове число, у записі якого різні цифри.

2.Поміняти місцями цифри задуманого числа.

3.Відняти від більшого числа менше.

4.Сказати цифру десятків.

5.Ведучий називає цифру одиниць та всю різницю.

Алгоритм записування чисел.

Візьмемо для прикладу число 4538.

1.Число 4 помножити на 10.

2.Додати число 5.

3.Одержане число помножити на 10.

4.Додати число 3.

5.Результат додавання помножити на 10.

6.Додати число 8.

7.Прочитай число.

Алгоритм геометричного конструювання.

Виконати побудови у графічному редакторові Powerpoint за алгоритмом:

Завдання А: 1) Побудувати квадрат. 2) Поділити його на чотири рівні частини. 3)Розфарбувати квадрат чотирма кольорами (синім, зеленим, червоним, жовтим). Якщо нижня справа частина не синього кольору, то над нею - червоного. 4) Зліва від зеленої - жовта частина. 5) Назви кольори рядка (справа наліво), стовпчика (знизу вгору).

Завдання Б: 1) Побудувати трикутник. 2) Побудувати чотирикутник. 3)Якщо вони перетинаються, то розфарбувати їх спільну частину жовтим кольором. 4) Розфарбувати синім інші частини фігур. 5) Назвати утворені геометричні фігури.

Завдання В: 1) Побудувати чотирикутник. 2) Відділити лінією один кут. 3) Розфарбувати палітрою синього кольору фігуру, яка утворилася. 4)Назвати нову фігуру.

Завдання Г: 1) Намалювати трикутник, чотирикутник, круг. 2) Круг розфарбувати не блакитним і не червоним кольором. 3) Трикутник розфарбувати не рожевим кольором. 4) Назвати кольори геометричних фігур.

Завдання Д: 1) Побудувати п'ятикутник; 2) Побудувати трикутник, що не перетинається із п'ятикутником. 3) Побудувати чотирикутник, який перетинається з обома фігурами. 4) Зафарбувати палітрою (червоним кольором) спільну частину.

Завдання Е: 1) Побудувати чотирикутник. 2) Відділити лінією один кут. 3) Розфарбувати синім кольором фігуру, яка утворилася. 4) Назвати нову фігуру.

Завдання Ж: 1) Намалювати трикутник, чотирикутник, круг; 2) Розфарбувати фігури трьома кольорами: червоним, рожевим, блакитним; 3) Круг розфарбувати не блакитним і не червоним кольором; 4) Трикутник розфарбувати не рожевим кольором. Назвати кольори геометричних фігур.

Завдання З: 1) Побудувати п'ятикутник; 2) Побудувати трикутник, що не перетинається із п'ятикутником. 3) Побудувати чотирикутник, який перетинається з обома фігурами. 4) Зафарбувати спільну частину червоним кольором.

Завдання К: 1) Вибрати на панелі інструментів «Многокутник» та намалювати корпус кораблика; 2) Вибрати на панелі інструментів «Чотирикутник» та намалювати матчу; 3) Вибрати на панелі інструментів «Олівець» та намалювати парус; 4) Вибрати синій колір для корпуса кораблика і «Заливкою» розфарбувати його; 5) Вибрати блакитний колір для паруса кораблика та розфарбувати його.

Гру «Хід конем» можна запропонувати під час побудови таблиці. Спочатку учні будують таблицю, а потім заповнюють її. Фігура кінь на шахматному полі робить хід у вигляді букви «Г» На частині шахматного поля 3х3 (малюнок зліва) цифрами від 1 до 8 пронумеровані ходи коня. Скільки всього ходів зробив кінь? Покажи кожний хід. Чи можна інакше обійти всі клітинки поля, окрім центральної, не пропускаючи жодної клітинки і не перебуваючи у кожній клітинці двічі? Прочитати зашифроване слово за допомогою ходу коня на малюнку справа.Отже, використання комп'ютера на уроці математики -- не дань моді, не засіб перекласти на плечі комп'ютера багатогранну творчу працю вчителя, а лише один із засобів, що дозволяє інтенсифікувати навчальний процес, активізувати пізнавальну діяльність, підвищити мотивацію учня до навчання, створити умови для підвищення ефективності уроку.

Використання тренувальних програм з математики з метою підвищення мотивації навчальної діяльності молодших школярів (комп'ютерні тренажери, тести, ігри тощо)

Головним завданням педагогічного процесу є розвиток особистості учня. Діяльність учителя має бути спрямованою на створення в школі умов, у яких кожна дитина відчувала б себе комфортно. Формування у дитини мотиваційної сфери відіграє важливу роль в успішному оволодінні навчальною діяльністю. Над цією проблемою завжди працює вчитель, добираючи відповідні до уроку мотиваційні установки.

Урок математики повинен створити широкі можливості для розвитку розумових здібностей молодших школярів: пам'яті, логічного і критичного мислення, інтуїції, уяви, уваги, інформаційної культури, формування первинних умінь доказово міркувати і пояснювати свої дії, математизувати реальні ситуації. Навчання математики тісно пов'язане з формуванням мовленнєвої культури учнів, збагачує учнів математичною термінологією, а також необхідним для її засвоєння словниковим запасом.

Учитель підтримує пізнавальний інтерес різними прийомами, засобами, методами, виховує в учнів спочатку інтерес до безпосередньої діяльності під час уроку, цим самим забезпечує поступове переростання його в інтерес до розумової діяльності, нових знань узагалі і, зокрема, з математики.

Формування мотивації до навчання математики залежить передусім від учителя, від рівня його творчості, майстерності, здатності достукатись до кожного серця.

Психологічні аспекти мотиваційного компонента в навчальному процесі досліджувались у роботах В.П. Безпалька, В.М. Бондаровської, П.Я. Гальперіна, В.П. Зінченка, Ю.І. Машбиці, В.В. Рубцова, Л.Н. Прокопенка, Н.Ф. Тализіної та ін.

Проблема мотивації до вивчення математики досліджувалась у працях М.В. Богдановича, Ю. Андрух та Е. Вовчарук та ін. На їхню думку, педагог для розвитку мотивації повинен створити стимулювальне середовище. Загальні умови педагогічного стимулювання треба поєднувати із застосуванням різноманітних методичних прийомів, які безпосередньо впливають на мотиваційний компонент уроку. Зокрема, вводити інформаційні хвилинки про видатних учених, математичні поняття, наводити цікаві факти, використовувати нетрадиційні форми уроків та прийоми педагогічної техніки

Психологічний тлумачний словник розкриває мотив як спонукання, ефект якого опосередкований психікою людини, почуттями, настроєм, інтересами і прагненнями та ін. [39, 308].

У психології поняття «мотивація» розглядається як система факторів, що зумовлюють поведінку, і як характеристика процесу, який підтримує активність на певному рівні.

Мотив навчання - внутрішня спонукальна сила, яка забезпечує рух особистості до пізнавальної діяльності, активізує розумову активність. Мотивами можуть бути потреби й інтереси, прагнення й емоції, настанови й ідеали. З психологічного погляду мотиви є внутрішніми рушіями навчальної діяльності. Від рівня сформованості мотивів багато в чому залежить успішність і результативність учіння. Педагог, дбаючи про організацію і керівництво пізнавальним процесом, має цілеспрямовано працювати над формуванням в учнів дієвих мотивів [21, 108-109].

На думку Є.М. Савченко, використання інформаційних технологій у початковій школі на уроках математики не тільки підвищує пізнавальний інтерес учнів, а й сприяє творчому розвитку вчителя, дає можливість відчувати себе і сценаристом, і режисером свого уроку, складати такий сценарій уроку, який необхідний у даному класі на конкретному уроці [34, 56-57].

Кожна навчальна тема потребує застосування різних прийомів та методів для ефективного її засвоєння учнями. Одні теми краще наочно пояснити, другі потребують динамічної картинки, інші - надання методичних рекомендацій (правил) розв'язання завдання. Доцільне їх використання забезпечить високу продуктивність уроку. Більшість учителів у своїй практиці використовують комп'ютер як наочний посібник якісного рівня, найчастіше це комп'ютерні презентації [34, 56-57].

Використання анімації дає можливість вдало продемонструвати зміст задачі на рух: на зустрічний рух, у протилежні сторони, навздогін, з відставанням, не жестикулюючи, як звичайно, руками. Раніше використовували наочність на папері, на якому не вистачало одного - динаміки.

Ефективність таких уроків значно вища. Навіть ті, хто не вирізняється високою кмітливістю, беруть участь пошуку шляхів розв'язання задачі. Створені задачі в Microsoft PowerPoint можна використовувати неодноразово, оскільки умову задачі легко змінити переваги комп'ютерних анімаційних слайдів у тому, що вчитель може повернутися до початку задачі, зупинитися на окремих фрагментах, провести бесіду з учнями, вислухати різні думки. Допомагає це й учням, які раніше не могли зрозуміти зміст задачі через те, що погано читають, не вміють швидко мислити, в результаті зростає продуктивність уроку.