Підготовка майбутніх учителів до формування естетичного світосприймання в молодших школярів

Размещено на http://allbest.ru

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Підготовка майбутніх учителів до формування естетичного світосприймання в молодших школярів

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

естетичний школяр учитель освіта

Актуальність дослідження. Сучасна програма розвитку вітчизняної освіти передбачає розв'язання питань гуманізації та гуманітаризації навчального процесу, насамперед, шляхом підвищення рівня духовної культури особистості, розширення її світоглядних орієнтирів, формування сприймання світу за законами краси. Це передбачено „Національною доктриною розвитку освіти України у ХХІ столітті” (2001 р.), де визначено напрями становлення гуманітарної сфери протягом наступної чверті століття та проголошено освіту стратегічною основою розвитку особистості, суспільства, нації, держави.

Отже, у системі пріоритетів розвитку нашого суспільства, удосконалення підготовки вчителя щодо модернізації педагогічної освіти постає як одне з головних завдань. З огляду на це, педагогічна освіта має набути випереджального характеру. Це означає, що майбутній учитель у культурному й науковому планах має розвиватися швидше, ніж відбуваються аналогічні процеси в суспільстві, у різних сферах інтелектуальної діяльності. Такий учитель повинен володіти критичним та креативним мисленням, бути відкритим для нових ідей і педагогічних технологій, постійно перебувати в творчому пошуку, мати власний стиль професійно-педагогічної діяльності й спілкування, тобто являти собою висококультурну, творчу індивідуальність, здатну до формування естетичного світосприймання в учнів початкових класів.

Варто зазначити, що на формування естетичного світосприймання молодшого школяра спрямована вся система навчання й виховання в школі, однак особливо важливу роль у цьому процесі відіграють художньо-естетичні дисципліни, зокрема образотворче мистецтво (живопис), що відображає дійсність у художніх образах. Виховний ефект викладання образотворчого мистецтва визначають два чинники: по-перше, програми, що відповідають сучасним освітнім вимогам, і, по-друге, педагогічна майстерність учителя, здатного в процесі використання виховного потенціалу мистецтва спрямувати учнів на сприймання творів живопису з метою формування в них естетичного світосприймання.

Проблема підготовки вчителя початкових класів до формування естетичного світосприймання в молодших школярів пов'язана з широким колом проблем, що висвітлюються в науковій літературі. Серед них наявні педагогічні: загальні проблеми професійної підготовки майбутнього вчителя (О. Абдулліна, В. Бутенко, С. Вітвицька, С. Гончаренко, О. Дем'янчук, О. Дубасенюк, І. Зязюн, М. Лещенко, Т. Люріна, Н. Ничкало, В. Орлов, О. Пєхота, С. Сисоєва, В. Сластьонін, О. Сухомлинська, А. Щербо); формування естетичної культури особистості (С. Коновець, Л. Масол, Н. Миропольська, О. Отич, О. Рудницька, Р. Хмелюк, О. Щолокова); взаємозв'язки та взаємозалежність мистецьких і культурних явищ (Л. Кондрацька, Л. Левчук, Л. Предтеченська, Г. Шевченко); проблеми формування естетичного ставлення учнівської молоді до природи, мистецтва, людини (О. Олексюк, Г. Падалка, О. Семашко); педагогічні технології проблемно-діалогічного навчання (Л. Зазуліна, А. Капська, С. Курганов, В. Морозов); педагогічні можливості образотворчого мистецтва в удосконаленні навчально-виховного процесу початкової школи (Н. Бібік, І. Волков, Н. Кічук, Б. Нєменський, О. Савченко, С. Соломаха, О. Сорока, Г. Тарасенко); філософські: дослідження світогляду, його компонентів (В. Андрущенко, Є. Бистрицький, Г. Васянович, М. Каган, П. Саух, В. Табачковський, В. Шинкарук); психологічні: особливості процесу сприймання художніх творів (Б. Ананьєв, Л. Божович, Л. Виготський, О. Запорожець, О. Леонтьєв, С. Рубінштейн).

На сьогодні існує низка суперечностей між потребою школи й суспільства у вчителях, здатних формувати естетичне світосприймання в молодших школярів та недостатнім рівнем підготовки педагогічних кадрів до означеного виду діяльності, зокрема: між потребою оновлення змісту образотворчого мистецтва в початковій школі та недостатнім науково-методичним забезпеченням його викладання у вищій школі; між реально існуючим станом підготовки майбутніх учителів початкових класів у вищих навчальних закладах і необхідністю впровадження інноваційних форм і методів навчання.

Актуальність проблеми, протиріччя між необхідністю теоретичної розробки проблеми формування естетичного світосприймання в молодших школярів за допомогою творів живопису та наявним рівнем практичної підготовки майбутніх учителів обумовило вибір теми дисертаційного дослідження „Підготовка майбутніх учителів до формування естетичного світосприймання в молодших школярів”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано згідно з комплексною темою науково-дослідницької роботи кафедри педагогіки Житомирського державного університету імені Івана Франка „Шляхи вдосконалення фахової підготовки майбутнього вчителя” (держ. реєстр. № 0106V005409). Тема дисертації затверджена вченою радою Житомирського державного університету імені Івана Франка (протокол № 4 від 24.12.2004 р.) та узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології АПН України (протокол № 5 від 24.05.2005 р.).

Об'єкт дослідження - професійна підготовка майбутніх учителів початкових класів у вищих навчальних закладах.

Предмет дослідження - модель та педагогічні умови підготовки майбутніх учителів до формування естетичного світосприймання в молодших школярів за допомогою творів живопису.

Мета дослідження - наукове обґрунтування та експериментальна перевірка моделі підготовки майбутніх учителів до формування естетичного світосприймання в молодших школярів за допомогою творів живопису.

Гіпотеза дослідження: підготовка майбутніх учителів до формування естетичного світосприймання в молодших школярів буде ефективною за умови наукового обґрунтування змісту, форм і методів підготовки вчителів початкових класів до формування естетичного світосприймання в молодших школярів за допомогою творів живопису шляхом запровадження у вищих педагогічних закладах моделі професійної підготовки студентів до означеної діяльності.

Відповідно до об'єкта, предмета, мети й гіпотези дослідження визначені такі завдання:

1. Виявити сутнісну характеристику базових понять дослідження „естетичне світосприймання”, „естетичне світосприймання молодших школярів”.

2. Проаналізувати сучасний стан проблеми формування естетичного світосприймання в практиці підготовки студентів педагогічних факультетів.

3. Розробити, теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити модель підготовки майбутніх учителів до формування естетичного світосприймання в молодших школярів за допомогою творів живопису та ефективних педагогічних умов її реалізації в навчально-виховному процесі ВНЗ.

4. Підготувати методичні рекомендації щодо вивчення нового розділу „Історія образотворчого мистецтва (живопис)” у межах навчального предмету „Образотворче мистецтво з методикою викладання”.

Методологічну основу дослідження становлять концептуальні положення філософії, культурології та психології мистецтва щодо естетичного сприймання дійсності особистістю; культурологічні положення про існування особистості в культурному середовищі та діалоговий характер сприймання творів мистецтва (живопису) (М. Бахтін, В. Біблер, М. Каган, Ю. Лотман, О. Рудницька, Л. Столович); психолого-педагогічні засади підготовки вчителів початкових класів (Н. Бібік, М. Лещенко, О. Савченко, В. Тименко, Л. Хомич); концепція художньо-естетичного виховання учнів у загальноосвітніх навчальних закладах України (Л. Масол, Н. Миропольська).

Теоретичну основу дослідження становлять філософські положення про роль і місце мистецтва у формуванні духовного світу особистості (Аристотель, Платон, Цицерон, Гарсіан-і-Моралес, Ф. Вольтер, Ш. Баттьє, Г. Гегель, Х. Ортега-і-Гассет, М. Хайдеггер, А. Лосєв, Л. Толстой, М. Попович); філософські основи формування світоглядної свідомості (Є. Бистрицький, В. Іванов, В. Табачковський); основні закономірності психічного розвитку дитини та положення про вікові особливості сприймання молодших школярів (Б. Ананьєв, Л. Божович, Л. Виготський, М. Каган, І. Кон, Л. Леонтьєв, О. Петровський, С. Рубінштейн, С. Тарасов та ін.); педагогічні концепції формування особистості в загальноосвітній школі засобами образотворчого мистецтва (А. Мелік-Пашаєв, Б. Нєменський, В. Раєвський, С. Раппопорт, М. Скаткін); питання естетичного виховання й культурологічної освіти молодших школярів (О. Бєлкіна, Л. Печко, О. Щолокова); дослідження в галузі світової культури та мистецтвознавства, базові положення національної освіти й виховання, концепції реформування мистецької освіти в Україні (І. Зязюн, Л. Левчук, М. Лещенко, Л. Масол, Н. Миропольська, Н. Ничкало, В. Орлов, Г. Падалка, О. Рудницька).

Методи організації дослідження. Для досягнення мети й розв'язання поставлених завдань дослідження було використано комплекс методів: теоретичні - порівняння, узагальнення, систематизація теоретичних й експериментальних даних, що використовувалися для аналізу філософської, психолого-педагогічної, мистецтвознавчої та навчально-методичної літератури з досліджуваної проблеми; емпіричні - педагогічне спостереження, опитування (бесіди зі студентами, вчителями шкіл, учнями; анкетування; інтерв'ювання, тестування), дослідження й аналіз продуктів діяльності студентів (письмових, графічних, контрольних, творчих робіт) - для визначення рівнів підготовки майбутніх учителів на різних етапах дослідження; педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний етапи, етап порівняльного аналізу та узагальнення одержаних результатів) спрямовувався на визначення ефективності забезпечення якості підготовки майбутніх учителів; методи математичної статистики - для обробки результатів констатувального й формувального етапів експерименту, які дозволили довести їх достовірність, значущість та надійність.

Здійснювався ретроспективний аналіз власного багаторічного педагогічного досвіду автора дисертаційного дослідження.

Організація дослідження. Дослідно-експериментальна робота здійснювалась за трьома етапами.

На першому, аналітико-констатувальному етапі (2003-2004 рр.) проаналізовано філософську, психологічну, педагогічну, мистецтвознавчу літературу; визначено методологічні та теоретичні основи дослідження, його об'єкт, предмет, мету, гіпотезу та завдання. Здійснено констатувальний етап експерименту.

На другому, дослідно-експериментальному етапі (2004-2006 рр.) розроблено модель підготовки студентів до формування естетичного світосприймання в молодших школярів творами живопису та апробовано її під час проведення формувального етапу експерименту.

На третьому, узагальнюючому етапі (2006-2008 рр.) завершено дослідно-експериментальну роботу; сформульовано загальні висновки й рекомендації щодо впровадження теоретичних та практичних результатів дослідження в освітньо-виховний процес вищих навчальних педагогічних закладів.

Експериментальна база дослідження. Дослідницьку роботу проведено на педагогічних факультетах Житомирського державного університету імені Івана Франка, Волинського державного університету імені Лесі Українки, Кам'янець-Подільського державного університету. На різних етапах дослідження експериментальною роботою було охоплено 758 студентів педагогічних факультетів, 63 викладачі ВНЗ, 105 учителів початкових класів та 369 учнів початкових класів м. Житомира.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що: вперше розроблено особистісну структуру естетичного світосприймання майбутнього вчителя у контексті його професійної підготовки; удосконалено зміст і структуру підготовки майбутніх учителів до формування естетичного світосприймання в молодших школярів за допомогою творів живопису шляхом упровадження розробленої моделі підготовки; подальшого розвитку набули форми та методи підготовки студентів педагогічних факультетів до означеної діяльності.

Теоретичне значення одержаних результатів полягає в педагогічній конкретизації понять дослідження „естетичне світосприймання”, „естетичне світосприймання молодших школярів”, „готовність майбутніх учителів до формування естетичного світосприймання в молодших школярів”; уточненні психологічного й педагогічного потенціалу творів живопису як засобу формування естетичного світосприймання молодшого школяра; обґрунтуванні педагогічних умов, що сприяють активізації підготовки майбутніх учителів; визначенні критеріїв та рівнів готовності студентів до формування естетичного світосприймання в учнів початкових класів.

Практичне значення дослідження становить розробка методичних рекомендацій до вивчення нового розділу „Історія образотворчого мистецтва (живопис)” навчальної дисципліни „Образотворче мистецтво з методикою викладання” та впровадження у навчальний процес ВНЗ моделі підготовки майбутніх учителів до формування естетичного світосприймання в молодших школярів за допомогою творів живопису.

Результати дослідження можуть бути використані в процесі викладання дисциплін культурологічного циклу.

Основні концептуальні положення щодо застосування розробленої автором моделі підготовки майбутніх учителів до формування естетичного світосприймання в молодших школярів творами мистецтва впроваджено в навчальний процес педагогічного факультету Житомирського державного університету імені Івана Франка (довідка про впровадження № 5/345 від 8.10.2007 р.), Волинського державного університету імені Лесі Українки (довідка про впровадження № 3/1878 від 03.07.07 р.), Кам'янець-Подільського державного університету (довідка про впровадження № 51 від 07.12.07 р.), Житомирського екологічного ліцею № 24 (довідка про впровадження № 438 від 28.11.2007 р.).

Вірогідність наукових положень і висновків забезпечується теоретико-методологічною обґрунтованістю вихідних позицій дослідження; застосуванням комплексу методів, співвідносних із його метою та завданнями; якісним і кількісним аналізом даних, позитивними результатами апробації основних положень дослідження в практиці роботи ВНЗ і загальноосвітніх шкіл.

Апробація результатів дослідження. Основні положення й результати дисертаційного дослідження доповідались автором та обговорювались на міжнародних, всеукраїнських, регіональних конференціях та семінарах, зокрема: Міжнародній науково-практичній конференції ”Формування професійної компетентності вчителя в умовах європейської інтеграції” (Київ-Житомир, 2005); Міжнародній науковій конференції „Традиція і культура” (Київ, 2006); Міжнародній науково-практичній конференції „Гуманітарні проблеми сучасного фахівця” (Київ, 2007); Всеукраїнській науково-практичній конференції ,,Соціально-педагогічні проблеми сучасної та вищої освіти в Україні” (Житомир, 2002); Всеукраїнській науково-методичній конференції ”Актуальні проблеми інтегрованого викладання лінгводидактичних і мистецьких дисциплін у закладах освіти” (Житомир, 2005); VІІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції „Проблеми освіти в суспільстві ноосферної епохи (освіта сталого розвитку)” (Київ, 2007); Всеукраїнському науковому семінарі ”Другі педагогічні читання пам'яті О. П. Рудницької” (Київ, 2004); Всеукраїнському науковому семінарі ”Треті педагогічні читання пам'яті О. П. Рудницької” (Київ, 2005); Всеукраїнському науковому семінарі ”IV педагогічні читання пам'яті О. П. Рудницької” (Київ, 2006).

Публікації. Відповідно до теми дослідження опубліковано 17 одноосібних наукових праць, з них: 1 методичні рекомендації, 5 статей у фахових виданнях, затверджених ВАК України, 11 - у збірниках наукових праць та матеріалів конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків із кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (450 найменувань, із них 5 - іноземними мовами) та 18 додатків на 114 сторінках. Ілюстративний матеріал подано в 31 таблиці, на 13 рисунках, у 3 діаграмах. Загальний обсяг дисертації складає 304 сторінки друкованого тексту, основний зміст викладено на 190 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено об'єкт, предмет, мету, гіпотезу та завдання дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичне й практичне значення отриманих результатів, охарактеризовано методи та основні етапи дослідження, наведено дані про апробацію і впровадження результатів у практику діяльності вищих навчальних закладів.

У першому розділі - „Теоретичні основи підготовки майбутніх учителів до формування естетичного світосприймання в молодших школярів” - здійснено аналіз філософської, психолого-педагогічної та мистецтвознавчої літератури з теми дослідження, з'ясовано сутнісні характеристики естетичного світосприймання, визначено формування естетичного світосприймання як соціально-педагогічної проблеми, розкрито особливості естетичного світосприймання молодших школярів.

Вивчення науково-педагогічної літератури, зокрема, проблеми естетичного виховання в роботах І. Зязюна, Л. Левчук, Т. Люріної, Л. Масол, Н. Миропольської, Н. Мойсеюк, В. Орлова, О. Рудницької, Л. Хомич, Г.Шевченко, дозволило визначити підготовку майбутнього вчителя до формування естетичного світосприймання в молодших школярів за допомогою творів живопису як цілісну, багатоструктурну систему, що відповідає меті, принципам і завданням професійно-педагогічної підготовки; спрямовується на формування мотиваційно-ціннісних орієнтацій майбутніх учителів та оволодіння ними знаннями, уміннями, навичками творчого підходу до формування естетичного світосприймання в учнів початкових класів.

Згідно з логікою дослідження уточнено базові поняття: „естетичне світосприймання”, „художній світогляд”. Обґрунтовано, що естетичне світосприймання особистості є інтегративним процесом, у якому емоційна реакція поєднується з аналітико-синтетичною діяльністю свідомості, художнім мисленням. На основі наукових підходів сформульоване авторське визначення поняття „естетичне світосприймання” як інтегральної якості особистості, що є компонентом світогляду та включає цілісність відносно стійких схем, способів поведінки, естетичного відчуття, мислення, бачення оточуючого світу, здатності до естетичної діяльності, властивих окремій особистості або етнокультурним і соціокультурним групам.

Для доказового розгляду питання в роботі висвітлено філософсько-естетичні, психолого-педагогічні засади дослідження, обґрунтовується важливість формування естетичного світосприймання як складової світогляду особистості. У наукових працях Є. Бистрицького, В. Іванова, В. Табачковського, В. Шинкарука світогляд визначається як форма суспільної свідомості та самосвідомості людини, через яку суб'єкт світогляду сприймає, осмислює й оцінює навколишню дійсність як світ свого буття й діяльності.

Спираючись на наукове дослідження О. Рудницької, що розрізняє філософський, науковий, міфологічний, релігійний, художній світогляд та характеризує художній світогляд як специфічну форму емоційно-ціннісного ставлення до буття, яке фіксує смисложиттєві установки й орієнтири людини, вираженні в творах мистецтва, вважаємо, що естетичне світосприймання є основою художнього світогляду і включає в себе систему загальнолюдських цінностей, переконань, ідеалів, на формування яких спрямована виховна діяльність учителя початкових класів.

У роботі доведено, що формування естетичного світосприймання за допомогою творів живопису кардинально впливає на естетичну свідомість особистості. Естетична свідомість як форма суспільної свідомості відображає рівень естетичного сприймання світу. Елементами естетичної свідомості виступають: естетичні почуття, естетичний смак, естетичний ідеал. У формуванні естетичних почуттів, смаку й ідеалу безпосередньо бере участь мистецтво в цілому й образотворче зокрема.

Аналіз психологічних досліджень сфер свідомого й підсвідомого (Т. Ліппса, З. Фрейда, Е. Фромма, К. Юнга) дозволив визначити важливість впливу індивідуального, соціокультурного, універсального досвіду людини на процес формування естетичного світосприймання. У роботі розглянуто проблеми світосприймання (А. Леонтьєв, Я. Морено, В. Шубинський); загальні теорії сприймання творів мистецтва (живопису зокрема) (К. Валентайна, Є. Ігнатієва, Т. Ліппса, С. Раппопорта, Б. Теплова, Р. Фішера); сприймання твору мистецтва як „тексту” (Ж. Деріда, Д. Овсянико-Куликовський, А. Потебня, С. Тальягамбе); залежність естетичного сприймання від розумового розвитку (Б. Ананьєв, Л. Божович, Л. Виготський, О. Леонтьєв, Б. Теплов, М. Якобсон) та сприймання творів мистецтва як засобу адаптації особистості у світі (Г. Мєднікова).

Спираючись на наукові дослідження С. Коновець, М. Лещенко, О. Рудницької виділено й охарактеризовано наступні етапи формування естетичного світосприймання особистості: 1) активізація досвіду (досвід емоційно-ціннісного ставлення до світу); 2) включення емпатії (асоціативно-образні зв'язки); 3) утворення метафор (художньо-метафорична форма мислення); 4) діалог культур (діалог з оточуючим світом).

На основі вивчення праць відомих педагогів минулого й сучасності (А. Макаренка, В. Сухомлинського, В. Шацької, Б. Нєменського, Л. Печко, О. Рудницької), котрі вважали мистецтво засобом естетизації поведінки особистості, а формування естетичного світосприймання необхідним компонентом естетичного виховання учнів, доведено, що естетичне світосприймання як педагогічна категорія - це інтегративне поняття, яке є засобом описування, усвідомлення особистісних, соціальних, культурно-історичних та освітянських феноменів. Воно характеризується багаторівневою структурою, яка відображає індивідуальне, соціально-типологічне в сприйманні зовнішнього й внутрішнього світу людини, що виявляється в різноманітних формах та засобах.

Отже, аналіз філософської, психологічної та педагогічної літератури засвідчив, що світосприймання - це комплексний процес, результатом якого є формування у свідомості індивіда багатовимірного образу світу. Світосприймання є цілісним, чуттєво-образним уявленням особистості про навколишній світ і визначає її взаємозв'язки зі світом. Естетичне світосприймання є компонентом цілісного світосприймання, найвищим рівнем чуттєвого сприймання, усвідомленням людиною краси оточуючого світу, краси творів мистецтва й краси людини.

Проблема підготовки майбутніх учителів до формування естетичного світосприймання в молодших школярів досліджувалась з урахуванням особливостей світосприймання учнів початкових класів. Вивчення особливостей сприймання світу молодшими школярами дозволило зробити висновок, що естетичне сприймання світу дитиною значною мірою залежить від рівня її розумового розвитку. Особливе місце у формуванні естетичного сприймання світу займає егоцентрична розумова позиція дитини на означеному віковому етапі. Об'єктивно впливає на процес формування естетичного світосприймання учнів шкільне середовище, тому що важливим елементом становлення естетичного світосприймання дитини є наслідування. Доведено, що важливим фактором формування естетичного світосприймання в молодших школярів є мистецтво. Його сприймання як засіб пізнання дійсності та самопізнання стає можливим лише за умови врахування індивідуальних особливостей дитини, які впливають на її сприймання оточуючого світу.

Естетичне світосприймання молодшого школяра, на нашу думку, - це здатність учня розпізнавати естетичну цінність об'єктів (предметів) і явищ навколишнього середовища, що супроводжується асоціативно-цілісним переживанням дійсності з подальшим відтворенням її в естетичній діяльності.

Основними структурними компонентами естетичного світосприймання особистості є психологічна установка на естетичне сприймання, естетична потреба, сприймання художніх цінностей, естетична діяльність.

У другому розділі - „Моделювання процесу підготовки майбутніх учителів початкових класів до формування естетичного світосприймання в молодших школярів за допомогою творів живопису” - представлено особистісну структуру естетичного світосприймання майбутнього вчителя в контексті його професійної підготовки, розроблено модель підготовки майбутніх учителів до формування естетичного світосприймання в молодших школярів за допомогою творів живопису та обґрунтовано педагогічні умови її реалізації в навчально-виховному процесі ВНЗ.

Для визначення складових процесу підготовки майбутніх учителів початкових класів до формування естетичного світосприймання в учнів поняття „естетичне світосприймання майбутнього вчителя” подано у вигляді особистісної структури, під якою розуміємо структуру, що утворюється в процесі життєдіяльності студентів та „відображує в своїй структурній організації і змісті особливості об'єктивної дійсності та охоплює і зовнішній для людини світ, і власне людину в усіх її об'єктивних характеристиках” (за І. Бехом). Вона включає три взаємопов'язані підструктури, які, в свою чергу, визначають певні складові професійно-педагогічної підготовки: 1) підструктура особистості (соціальність, інтелектуальність, здібності) - психологічна складова підготовки; 2) підструктура діяльності (духовної, професійно-творчої) - педагогічна й методична складові; 3) підструктура культури (мистецької, освітньої) - культурологічна, естетична складові підготовки.

Для успішного запровадження компоненту підготовки - особистісної структури естетичного світосприймання майбутнього вчителя початкових класів - у навчально-виховний процес у роботі визначено педагогічні умови, що сприяють ефективній підготовці майбутніх учителів до формування естетичного світосприймання в молодших школярів за допомогою творів живопису.

На основі врахування сучасних тенденцій у досліджуваній сфері та використання системного підходу, розроблено й теоретично обґрунтовано модель підготовки майбутніх учителів до формування естетичного світосприймання в молодших школярів, що є комплексом взаємопов'язаних елементів педагогічного процесу, які забезпечують здобування знань та набуття студентами особистісних якостей, умінь і навичок, необхідних для професійного підходу в означеній діяльності (рис. 1).

Теоретично обґрунтованими елементами моделі вважаємо мету (визначену відповідно до сучасних потреб у підготовці висококваліфікованих, творчих, конкурентноспроможних педагогічних кадрів); компоненти підготовки (ціле-мотиваційний, змістовий, діяльнісний, оцінно-результативний); особистісну структуру естетичного світосприймання майбутнього вчителя в контексті його професійної підготовки; організаційну структуру навчально-виховного процесу; педагогічні умови. Організаційна структура навчально-виховного процесу включає мету, завдання підготовки студентів; зміст навчально-виховного процесу; засоби, форми й методи його організації; оцінку результатів.

У процесі реалізації вищезазначених компонентів розробленої моделі досягається готовність майбутнього вчителя початкових класів до формування естетичного світосприймання в молодших школярів.

Пріоритетне місце в системі підготовки студентів у межах навчального предмета „Образотворче мистецтво з методикою викладання” посідає розроблений нами розділ „Історія образотворчого мистецтва (живопис)”. Завдання нового розділу полягають у забезпеченні теоретико-методичної підготовки студентів; засвоєнні в процесі теоретичних (лекційних) та семінарських занять основних художніх напрямів і стилів образотворчого мистецтва, методів аналізу живописного твору; формуванні у майбутніх учителів художньо-естетичного ставлення до дійсності як здатності естетичного пізнання світу та його образної оцінки; опануванні майбутніми вчителями основ художніх умінь та навичок (сприймання - розуміння - аналіз - інтерпретація живописного твору - художня діяльність), які забезпечили б їх автентичність з практичною діяльністю формування естетичного світосприймання у молодших школярів; оптимізації соціально-перцептивної сфери особистості майбутнього педагога; застосуванні комплексу творчих завдань естетичного спрямування; організації творчо-естетичної діяльності студентів.

У третьому розділі - „Експериментальна перевірка ефективності моделі підготовки майбутніх учителів до формування естетичного світосприймання в молодших школярів творами живопису” - досліджено існуючий стан підготовки майбутніх учителів до формування естетичного світосприймання в учнів початкових класів; визначено критерії та рівні продуктивності такої підготовки; представлено діагностику стану готовності до формування естетичного світосприймання; проаналізовано й узагальнено результати дослідно-експериментальної роботи.

Рис.1. Модель підготовки майбутніх учителів до формування естетичного світосприймання в молодших школярів творами живопису

Аналіз сучасного стану підготовки майбутніх учителів початкових класів у ВНЗ засвідчив, що в процесі загальної підготовки, зокрема при вивченні дисциплін художньо-естетичного циклу, увага, як правило, спрямовується на досягнення певного теоретичного рівня. На необхідні для процесу формування естетичного світосприймання знання й навички, що ґрунтовніше набуваються в навчальному процесі в ході накопичення студентами художньо-практичного досвіду, звертається мало уваги. З'ясовано, що вища школа недостатньо зорієнтована на проблему естетизації життєдіяльності вищого навчального закладу, а рівень підготовки студентів за спеціальностями, що не пов'язані безпосередньо з мистецтвом, свідчить про певну „естетичну нерозвиненість” майбутніх учителів.

Для оцінки ефективності розробленої моделі підготовки майбутніх учителів до формування естетичного світосприймання в молодших школярів та діагностики стану готовності студентів нами визначено певні критерії: когнітивний, афективний, регулятивний, світоглядний; їх показники та рівні: низький, середній, високий.

Відповідно до завдань констатувального етапу експерименту визначався рівень сформованості естетичного світосприймання студентів та вивчався вихідний рівень сформованості основних компонентів готовності майбутніх учителів до формування естетичного світосприймання в молодших школярів. Діагностування проводилось на основі анкетування, тестових завдань, спостережень, бесід, логіко-статистичного аналізу письмових робіт студентів.

За даними констатувального етапу експерименту студенти експериментальних і контрольних груп мали загалом схожі результати, а саме: низький рівень сформованості естетичного світосприймання студентів та невисокий рівень сформованості показників ціле-мотиваційної сфери, професійних якостей, знань, умінь, необхідних для формування естетичного світосприймання в молодших школярів за допомогою творів живопису. Так, частина студентів поверхово усвідомлює сутність естетичного виховання, його соціальну значущість. На задовільному рівні сформовані методичні знання й знання з історії та теорії образотворчого мистецтва. Значного вдосконалення потребують гностичні, конструктивні, естетичні та художні вміння.

В основу формувального етапу експерименту покладено впровадження моделі, розробленої на основі аналізу емпіричного матеріалу констатувального етапу, який показав рівні готовності майбутніх учителів до формування естетичного світосприймання в молодших школярів в умовах традиційного навчання. Це дозволило визначити вихідні положення формувального етапу експерименту.

З метою вдосконалення процесу підготовки майбутніх учителів до формування естетичного світосприймання в молодших школярів протягом 2005-2007 рр. у навчальний процес було впроваджено розроблену модель. На початку проведення формувального етапу експерименту було визначено контрольні (121 студент) й експериментальні (124 студенти) групи. У контрольних групах підготовка проводилась за традиційною схемою, в експериментальних групах було введено модель підготовки до формування естетичного світосприймання в молодших школярів. Запропонована модель містила комплекс форм і методів роботи, а саме: лекції (прийоми використання опису, пояснення художньо-естетичної термінології, виявлення схожості та відмінності сюжетів картин, їх ідей, образів тощо); семінарські заняття (вирішення проблемних питань методом „мозкової атаки”, завдання пізнавального та проблемного характеру, опрацювання художньої термінології, порівняльний аналіз творів живопису, робота над художньою деталлю); педагогічна практика (педагогічні завдання, спрямовані на розвиток потреби в естетичному сприйманні та естетичній діяльності в молодших школярів); самостійна робота студентів (прийоми опрацювання навчально-методичної та культурологічної літератури, педагогічної періодики, постановка дослідницьких завдань за художнім твором, складання опорного конспекту лекцій, плану аналізу живописного твору, написання міні-твору за картиною (репродукцією, слайдом, живописною копією, інтернет-сайтами музеїв світу), підготовка та апробування наукових робіт (статей, рефератів та курсових робіт); відвідування художніх виставок (міських художніх виставок, майстерень художників).

На етапі порівняльного аналізу й узагальнення одержаних результатів було виявлено динаміку процесу підготовки (табл. 1). Узагальнення результатів формувального етапу експерименту здійснювалось з використанням методів статистичної обробки й порівняльного аналізу, що надало можливість простежити динаміку кількісних та якісних змін в основних структурних компонентах запропонованої моделі.

Таблиця 1. Динаміка змін рівнів готовності майбутніх учителів до формування естетичного світосприймання в молодших школярів (до і після експерименту)

Так, збільшилась кількість студентів (з 23,1 % в КГ до 52,4 % в ЕГ), задоволених процесом естетичного виховання. У мотиваційній сфері студенти також продемонстрували значне зростання рівня знань, сформованості особистісних і професійних якостей та вмінь щодо формування естетичного світосприймання в молодших школярів, а саме: мотиваційна сфера експериментальних груп характеризується переходом від нестійких уявлень про виховний аспект обраної професії до глибокого розуміння спонукальних чинників.

Водночас простежувалось значне підвищення рівня сформованості особистісних, професійно-педагогічно спрямованих якостей, перехід від поверхових, розрізнених знань, умінь, навичок щодо формування естетичного світосприймання в молодших школярів до комплексу психолого-педагогічних, методичних, художньо-естетичних знань і відповідних умінь та навичок.

Порівняльний аналіз результатів констатувального й формувального етапів експерименту засвідчив значне зростання рівнів підготовки студентів експериментальних груп (рис. 2).

А. Контрольні групи Б. Експериментальні групи

Рис. 2. Порівняльний аналіз рівнів готовності майбутніх учителів початкових класів до формування естетичного світосприймання в молодших школярів за результатами формувального експерименту (у %)

Так, зазначимо, що збільшилась кількість студентів із високим рівнем готовності й становить: в експериментальних групах - 38,4 % (порівняно з 14,9 % на початку експерименту), у контрольних - 18,2 % (порівняно з 14,5 % на початку); водночас зменшилась кількість студентів з низьким рівнем: в ЕГ - 13,4 % (43,0 % на початку), у КГ - 30,6 % (42,8 % на початку); показники середнього рівня готовності збільшились: в ЕГ - 48,2 % (42,1 % на початку), у КГ - 51,2 % (42,7 % на початку).

Таким чином, результати аналізу показників формувального експерименту підтвердили гіпотезу про можливість підвищення рівня загальної теоретичної та практичної підготовки майбутніх учителів до формування естетичного світосприймання в молодших школярів творами живопису шляхом упровадження розробленої моделі підготовки.

Достовірність результатів експерименту забезпечувалась комплексом методів, зокрема, статистичних: t-критерія Стьюдента та непараметричного -критерія Краскелла-Валліса.

Отже, результати дослідно-експериментальної роботи підтвердили ефективність упровадження запропонованої моделі підготовки.

ВИСНОВКИ

1. На основі аналізу філософської, історико-педагогічної, психолого-педагогічної, мистецтвознавчої й художньо-естетичної літератури в дослідженні обґрунтовано сутність естетичного світосприймання як сприймання реального та його відображення через призму індивідуальної свідомості; залежність індивідуальних естетичних образів від сенситивної обдарованості реципієнта, його вразливості, культури почуттів, ситуативного настрою, рівня його духовної культури; впливом досвіду (додаткова естетична освіта, спілкування з мистецтвом (творами живопису). Доведено, що естетичне світосприймання є комплексним процесом, результатом якого є формування у свідомості індивіда багатовимірного образу світу. На основі аналізу наукової літератури визначено поняття „естетичне світосприймання” як компонента світогляду, що є інтегральною якістю особистості та характеризується цілісною структурою естетичного відчуття, мислення, бачення навколишнього світу, здатності до естетичної діяльності, властивих окремій особистості або етнокультурним і соціокультурним групам.

Естетичне світосприймання молодшого школяра визначаємо як здатність учня розпізнавати естетичну цінність об'єктів (предметів) і явищ навколишнього середовища, що супроводжується асоціативно-цілісним переживанням дійсності з подальшим відтворенням її в естетичній діяльності.

2. Аналіз сучасного стану підготовки майбутніх учителів початкових класів засвідчив, що в процесі загальної підготовки, зокрема під час вивчення дисциплін художньо-естетичного циклу, увага спрямовується переважно на досягнення певного теоретичного рівня. На необхідні для процесу формування естетичного світосприймання знання й навички, що ґрунтовніше набуваються в навчальному процесі в ході накопичення студентами художньо-практичного досвіду, звертається недостатньо уваги.

3. На основі врахування сучасних тенденцій розроблена, експериментально перевірена та впроваджена в навчально-виховний процес модель підготовки майбутніх учителів початкових класів до формування естетичного світосприймання в молодших школярів за допомогою творів живопису. Основними елементами моделі є мета (визначена відповідно до потреб сучасного суспільства в підготовці висококваліфікованих, творчих, конкурентноспроможних педагогічних кадрів); компоненти підготовки (ціле-мотиваційний, змістовий, діяльнісний, оцінно-результативний); особистісна структура естетичного світосприймання майбутнього вчителя в контексті його професійної підготовки; організаційна структура навчально-виховного процесу; педагогічні умови.

Серед педагогічних умов, що сприяють ефективній підготовці майбутніх учителів до формування естетичного світосприймання в молодших школярів за допомогою творів живопису, визначено наступні: удосконалення навчально-методичного забезпечення підготовки студентів; здійснення особистісно зорієнтованого підходу; наявність гармонії діяльності в системі „педагог - студент” на основі демократичного стилю спілкування; виховання відповідальності за здійснення вибору життєвої позиції; професійно-педагогічна спрямованість; розвиток навичок естетичного сприймання творів живопису; встановлення міжпредметних зв'язків розділу „Історія образотворчого мистецтва (живопис)”; орієнтація на класичні джерела, шедеври світового мистецтва живопису під час формування духовних цінностей (істина, краса, добро, любов тощо); урахування рівня культурного розвитку кожного студента; надання естетичного спрямування процесу професійної підготовки; виховання творчого ставлення студентів до будь-якого виду діяльності; знання вікових особливостей учнів молодших класів. За визначених педагогічних умов запропонована модель сприяла забезпеченню якісної практичної підготовки майбутніх учителів відповідно до сучасних вимог освітньо-виховного процесу.

Для оцінки ефективності розробленої нами моделі підготовки майбутніх учителів до формування естетичного світосприймання в молодших школярів виділено певні критерії: когнітивний, афективний, результативний, світоглядний, їх показники та рівні (низький, середній, високий). У процесі експериментального дослідження визначено узагальнені оцінки професійних якостей, знань, умінь студентів контрольної та експериментальної груп.

За допомогою порівняльних і статистичних методів здійснювався аналіз експериментальної роботи. Результати порівняльного дослідження засвідчили переваги інноваційної підготовки в експериментальних групах. Дані статистики доводять достовірність висновків щодо результативності формувального експерименту.

Отже, аналіз результатів експериментальної роботи довів, що запропонована модель сприяє забезпеченню якісної практичної підготовки майбутніх учителів початкових класів до формування естетичного світосприймання в молодших школярів.

4. Встановлено, що розроблені в межах навчального предмета „Образотворче мистецтво з методикою викладання” методичні рекомендації до вивчення нового розділу „Історія образотворчого мистецтва (живопис)” та їх упровадження за авторською методикою дозволяють виховувати в студентів високі естетичні ідеали, світоглядні орієнтири та естетичне сприймання світу, розвивати компетенції у сфері художньої культури, що сприяє підвищенню ефективності підготовки майбутніх учителів початкових класів до формування естетичного світосприймання в молодших школярів.

Результати дослідження дають підстави вважати, що гіпотеза й вихідна методологія є правильною, визначені завдання реалізовані, мета досягнута, сукупність одержаних наукових висновків та практичних рекомендацій має важливе значення для теорії та методики підготовки майбутніх учителів початкових класів до формування естетичного світосприймання в молодших школярів творами живопису.

Процес підготовки майбутніх учителів до формування естетичного світосприймання в учнів молодших класів за допомогою творів живопису під час роботи над новим розділом не можна вважати завершеним, але створення позитивної мотивації, закріплення тенденцій естетичного сприймання живописних творів й оточуючої дійсності, активізація процесів інтелектуальної діяльності забезпечують необхідні передумови для подальшого самостійного поглиблення цього процесу.

Проведене дослідження не вичерпує всіх проблем щодо підготовки майбутніх учителів до формування естетичного світосприймання в молодших школярів. Актуальною залишається проблема формування естетичного світосприймання в молодших школярів у позакласній та позашкільній виховній діяльності; проблема дослідження інтегративного зв'язку морального й естетичного у формуванні естетичного світосприймання учнів початкових класів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА

Навчально-методичні матеріали

1. Шмельова Т. В. Методичні рекомендації до вивчення розділу „Історія образотворчого мистецтва (живопис)” дисципліни „Образотворче мистецтво з методикою викладання” / Т. В. Шмельова - Житомир: Житомир. держ. ун-т імені Івана Франка, 2005. - 44 с.

Статті у фахових виданнях, затверджених ВАК України

2. Шмельова Т. В. Естетичне виховання молодших школярів засобами мистецтва / Т. В. Шмельова // Вісник Житомир. держ. ун-ту імені Івана Франка, 2003. - № 13. - С. 109-111.

3. Шмельова Т. В. Григорій Ващенко і виховання естетичних почуттів молодших школярів / Т. В. Шмельова // Вісник Житомир. держ. ун-ту імені Івана Франка, 2004. - № 14. - С. 42-44.

4. Шмельова Т. В. Проблема формування естетичного світосприймання у молодших школярів / Т. В. Шмельова // Вісник Житомир. держ. ун-ту імені Івана Франка, 2005. - № 21. - С. 271-274.

5. Шмельова Т. В. Вплив мистецтва на формування естетичного світосприймання майбутніх вчителів / Т. В. Шмельова // Вісник Житомир. держ. ун-ту імені Івана Франка, 2005. - № 24. - С. 270-272.

6. Шмельова Т. В. Діагностика рівнів готовності майбутніх учителів до формування естетичного світосприймання в молодших школярів / Т. В. Шмельова // Вісник Житомир. держ. ун-ту імені Івана Франка, 2007. - № 31. - С. 271-274.

Размещено на Allbest.ru