Формування андрагогічної компетентності у студентів гуманітарних факультетів класичних університетів

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЧЕРКАСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

УДК [378.4.013.83.091.3:7/9](043.3)

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

АВТОРЕФЕРАТ

Дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

ФОРМУВАННЯ АНДРАГОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ

У СТУДЕНТІВ ГУМАНІТАРНИХ ФАКУЛЬТЕТІВ

КЛАСИЧНИХ УНІВЕРСИТЕТІВ

ЗЕЛЬ Ірина Олексіївна

Черкаси - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Ніжинському державному університеті імені Миколи Гоголя, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник:

доктор педагогічних наук, доцент Зязюн Лариса Іванівна, Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доцент кафедри романських мов.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор Лещенко Марія Петрівна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри педагогіки факультету соціології та психології;

кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник Сігаєва Лариса Євгеніївна, Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України, старший науковий співробітник.

Захист відбудеться "08" вересня 2009 року о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 73.053.02 в Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького за адресою: 18031, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 81, 2-й поверх, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького за адресою: 18031, м. Черкаси, вул. Університетська, 22.

Автореферат розісланий "7" серпня 2009 року.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради О.П. Савченко

Анотації

Зель І.О. Формування андрагогічної компетентності у студентів гуманітарних факультетів класичних університетів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького. - Черкаси, 2009. педагогічний андрагогічний компетентність

У дисертації проаналізовано основні підходи у психолого-педагогічній літературі до сутності поняття "андрагогічна компетентність" та подано його нове визначення відповідно до проведеного дослідження; розкрито необхідність формування андрагогічної компетентності в студентів гуманітарних факультетів класичних університетів. Теоретично обґрунтовано модель процесу формування андрагогічної компетентності, засоби її реалізації; сформульовано критерії сформованості андрагогічної компетентності в студентів гуманітарних факультетів в умовах сучасного навчально-виховного процесу. Розроблено методичні рекомендації відповідно до авторської моделі, які доцільно застосовувати при викладанні психолого-педагогічних дисциплін. Актуальність проблеми формування андрагогічної компетентності на сучасному етапі розвитку суспільства підтверджено експериментально.

Ключові слова: андрагогічна компетентність, андрагогічна модель, освіта дорослих, неперервна професійна освіта, гуманітарна освіта, комунікативна компетентність, педагогічна мобільність, акмеологічна спрямованість.

Зель И.А. Формирование андрагогической компетентности у студентов гуманитарных факультетов классических университетов. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Черкасский национальный университет имени Богдана Хмельницкого. - Черкассы, 2009.

В первом разделе диссертации "Андрагогические основы подготовки будущих учителей гуманитарных дисциплин как педагогическая проблема" проанализированы основные подходы в психолого-педагогической литературе к сущности понятия "андрагогическая компетентность" и дано новое определение в соответствии с проведенным диссертационным исследованием; исследована и обоснована необходимость формирования андрагогической компетентности у студентов гуманитарных факультетов классических университетов.

Андрагогическая компетентность учителя - это интегральное образование личности, включающее совокупность мотивационно-информационного, коммуникативного, перцептивно-гностического, творческого компонентов, необходимых для успешного осуществления педагогической деятельности с учетом специфики преподаваемого предмета. Специфика андрагогической компетентности будущего учителя-гуманитария заключается в сформированности компетенции, позволяющей обучать взрослых.

Во втором разделе "Педагогические условия формирования андрагогической компетентности у учителей гуманитарных дисциплин" разработаны и экспериментально проверены критерии сформированности андрагогической компетентности: возрастной психолого-педагогической адаптивности (осведомлённость в психологических та физиологических особенностях взрослых, которые обучаются; педагогическое влияние; педагогическая мобильность); коммуникативной грамотности (эмпатийность; толерантность; атрактивность); акмеологической направленности (направленность педагогического влияния на личностное развитие взрослого обучающегося; направленность на профессиональное развитие; направленность на социальное развитие).

Были определены уровни сформированности андрагогической компетентности по критериям: высокий, достаточный, средний и низкий. Каждый уровень сформированности андрагогической компетентности имел свою качественную характеристику. Теоретически обоснована модель процесса формирования андрагогической компетентности у студентов гуманитарных факультетов. Разработаны методические рекомендации соответственно авторской модели, которые целесообразно применять при преподавании психолого-педагогических дисциплин. Проведенный эксперимент констатировал необходимость внедрения в профессиональную подготовку будущих учителей модели, направленной на формирование андрагогической компетентности.

Актуальность проблемы формирования андрагогической компетентности на современном этапе развития общества подтверждена экспериментально.

Сущность формирующего эксперимента заключалась в реализации разработанных нами педагогических условий: обновление содержания профессиональной подготовки будущих учителей андрагогической теорией; привлечение будущих учителей гуманитарных дисциплин к проявлению собственного творческого потенциала, решение студентами креативных заданий с целью создания оптимальной системы личностных действий в процессе обучения взрослых; направление будущих учителей гуманитарных дисциплин к достижению профессионального успеха в формировании андрагогической компетентности.

Проведенное исследование позволило получить существенные изменения в формировании исследуемого интегрального образования. Обобщение результатов экспериментальной работы подтвердило эффективность разработанной модели формирования андрагогической компетентности, которая может быть реализована на практике в высших учебных заведениях, заведениях повышения квалификации, обучения социальных работников.

Ключевые слова: андрагогическая компетентность, андрагогическая модель, образование взрослых, непрерывное профессиональное образование, гуманитарное образование, коммуникативная компетентность, педагогическая мобильность, акмеологическая направленность.

Zel I. O. Forming the Andragogical Competence of the Students of Humanitarian Faculties of Classic Universities. - Manuscript.

A dissertation for a candidate's degree. Speciality 13.00.04 - the theory and methodology of professional education. - Bohdan Khmelnytsky National University at Cherkasy. - Cherkasy, 2009.

In dissertation the basic going to the essence of concept "andragogical competence" is analysed in the pedagogical literature and new determination is given in accordance with the conducted dissertation research. At the same time the conception of continuous education is directed on providing of the competencial going to the professional training of future andragogs.

The given work is devoted to the problem of teaching andragogical competence of the students of humanitarian faculties of classic universities. The notion "andragogical competence" is determined and given a definition. The research determines the criteria, indications, level characteristics and pedagogical conditions for teaching andragogical competence of the students of humanitarian faculties of classic universities.

Theoretically grounded the model of process of forming of andragogical competence, facilities of its realization, methodical recommendations accordingly to author's model are developed.

Actuality of problem of forming of andragogical competence on the modern stage of development of society is confirmed experimentally.

Key words: andragogical competence, andragogical model, adults education, continuous education, humanitarian education, communicative competence, pedagogical mobility, akmeological orientaion.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Освіта дорослої людини - нагальна необхідність, покликана не тільки гарантувати професійну зайнятість, а й забезпечити всебічний розвиток і самовдосконалення особистості. Разом з тим, постає питання про підготовку фахівців до навчання дорослих, які прагнуть учитися або ж поглиблювати й розширювати вже набуті знання. Згідно з матеріалами V Міжнародної конференції з освіти дорослих (м. Гамбург, 1997 р.) саме освіта дорослих була визнана одним з унікальних засобів стабільного розвитку суспільства у ХХІ столітті. Особливе значення це має в контексті підготовки майбутніх фахівців, яка спрямовується на формування компетентних, самостійних, активних і творчих особистостей з високим рівнем знань, умінь і навичок. У Національній доктрині розвитку освіти України у XXI столітті проголошено, що головною метою системи освіти є створення умов для розвитку й самореалізації кожної особистості, здатної навчатися впродовж життя. Це стало важливим кроком на шляху до вдосконалення педагогічного процесу.

Стратегічні завдання й вимоги до рівня професійної підготовки майбутніх фахівців відображені в цілеспрямованій державній політиці України й окреслені у вихідних положеннях Державної національної програми "Освіта" ("Україна ХХІ століття"), Державної програми "Вчитель" і Законах України "Про освіту"(1991), "Про вищу освіту"(2001), проекті Закону України "Про освіту дорослих", а також у основних міжнародних документах і матеріалах ЮНЕСКО.

Соціально-економічний стан суспільства якісно по-новому ставить проблему підготовки педагогічних кадрів, вимагає наукового переосмислення цінностей системи, формування в майбутнього вчителя готовності до навчання дорослих. Питання формування в майбутніх учителів гуманітарних дисциплін андрагогічної компетентності як інтегрованої якості особистості, що проявляється у системі знань, умінь і навичок забезпечувати навчання дорослих, є актуальною проблемою.

Проблемам виявлення суті професійної підготовки фахівців, становлення неперервної освіти, розвитку системи освіти дорослих присвячені праці О.О. Абдулліної, Т.Г. Браже, А.А. Вербицького, С.Г. Вершловського, С.У. Гончаренка, О.А. Дубасенюк, С. І. Змєйова, І. А. Зязюна, Ю.Н. Кулюткіна, А. Маслоу, Н.Г. Ничкало, М.Ш. Ноулза, В.Г. Онушкіна, Л.Є. Сігаєвої, С.О. Сисоєвої, В.О. Сластьоніна, Н.В. Харитонова та ін. Сучасні підходи до розробки методології педагогічної майстерності й сучасних технологій підготовки майбутніх учителів, професійної готовності, професійної компетентності, педагогічні та психологічні аспекти професійної підготовки й післядипломної освіти дорослих схарактеризовані в наукових працях, навчальних посібниках, методичних рекомендаціях Є.С. Барбіної, С.І. Болтівця, Е.Ф. Зеєра, І.А. Зязюна, Н.В. Кузьміної, А.І. Кузьмінського, О.О. Леонтьєва, М.П. Лещенко, А.К. Маркової, О.С. Падалки, О.М. Пєхоти, Л.П. Пуховської, В.А. Семиченко, Л.О. Хомич. Домінантні імперативи нової стратегії професійної підготовки фахівців з позицій нової філософії освіти розглядаються в дослідженнях В.П. Андрущенка, І.А. Зязюна, В.Г. Кременя. Концептуальні засади компетентнісного підходу в сучасній освіті висвітлені в працях Н.М. Бібік, О.Я. Савченко, О.М. Семеног. Питаннями зарубіжного досвіду освіти дорослих займаються Т.Ю. Григор'єва, В.Д. Давидова, С.М. Коваленко, О.І. Огієнко.

Водночас проблема формування в майбутніх учителів гуманітарних дисциплін андрагогічної компетентності ще не стала предметом окремого вивчення. У педагогіці відсутні системні дослідження, присвячені формуванню означеної компетентності, не розроблено модель процесу її становлення у студентів ВНЗ у нових соціальних умовах. Приєднання України до реалізації принципів Болонської декларації (утворення єдиного ринку праці вищої кваліфікації в Європі, забезпечення якісного освітнього рівня фахівців і відповідності їх підготовки умовам міжнародного ринку праці) посилює актуальність питання формування андрагогічної компетентності сучасного фахівця. Значущість розробки проблеми зростає й у зв'язку з інтеграцією України в європейський освітній простір. Поступове перетворення України у відкрите суспільство стимулює широкий розвиток міжнародного співробітництва. Формування комунікативної компетентності, уміння спілкуватися з представниками різних культур, рас і народів суттєво посилює визнання різними соціальними групами необхідності вивчення предметів гуманітарного профілю, зокрема оволодіння однією чи декількома іноземними мовами міжнародного спілкування, що, своєю чергою, вплинуло на соціальний статус іноземної мови як навчального предмета й поклало ще більшу відповідальність на андрагогічну компетентність учителя-гуманітарія.

Таким чином, установлена суперечність між об'єктивною потребою у розвитку системи освіти дорослих та недостатньою розробленістю теорії змісту, форм та методів професійної підготовки фахівців гуманітарного профілю до навчання дорослих, що і зумовило вибір теми дисертаційної роботи: "Формування андрагогічної компетентності у студентів гуманітарних факультетів класичних університетів".

Зв'язок роботи з науковими програмами, планам, темами. Дисертація виконана відповідно до плану наукових досліджень кафедри педагогічної майстерності Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя "Удосконалення професійної підготовки сучасного вчителя". У контексті означеної проблеми авторкою досліджувалася проблема формування андрагогічної компетентності у студентів гуманітарних факультетів класичних університетів. Тема дисертаційної роботи затверджена Вченою радою Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя та узгоджена у Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 7 від 26 вересня 2006 року).

Мета дослідження - науково обґрунтувати й експериментально перевірити модель формування в майбутніх учителів гуманітарних дисциплін андрагогічної компетентності.

Гіпотеза дослідження ґрунтується на тому, що ефективне формування андрагогічної компетентності в студентів гуманітарних факультетів забезпечується реалізацією запропонованої моделі використання критеріального підходу та взаємопов'язаних мотиваційно-інформаційного, комунікативного, перцептивно-гностичного й творчого компонентів. Цього можна досягти, якщо реалізувати такі педагогічні умови: оновлення навчальної інформації теорією андрагогіки як науки про освіту дорослих; стимулювання майбутніх учителів гуманітарних дисциплін до досягнення успіху у професійно-педагогічній діяльності, пов'язаній з навчанням дорослих; залучення майбутніх учителів гуманітарних дисциплін до прояву власного творчого потенціалу і створення креативних завдань для формування оптимальної системи особистісних дій у процесі навчання дорослих.

Мета й гіпотеза дослідження обумовили його завдання:

1. Схарактеризувати стан дослідженості проблеми в теорії

2. та практиці професійної підготовки майбутніх фахівців.

3. На основі аналізу наукових концепцій, зокрема компетентнісного підходу, дати визначення поняття "андрагогічна компетентність".

4. Визначити критерії та рівні сформованості андрагогічної компетентності в майбутніх учителів гуманітарних дисциплін.

5. Обґрунтувати й експериментально перевірити авторську модель формування андрагогічної компетентності в студентів гуманітарних факультетів.

6. Підготувати методичні рекомендації щодо формування в майбутніх учителів андрагогічної компетентності.

Об'єкт дослідження - процес професійної підготовки майбутніх учителів гуманітарних дисциплін.

Предмет дослідження - педагогічні умови формування андрагогічної компетентності в студентів гуманітарних факультетів класичних університетів.

Для розв'язання означених завдань використано такі методи дослідження: методи теоретичного дослідження - вивчення й аналіз наукової, навчально-методичної та інструктивно-методичної літератури з проблем андрагогіки, модернізації вищої педагогічної освіти й удосконалення професійної підготовки майбутніх учителів для висвітлення стану й теоретичного обґрунтування проблеми підготовки майбутнього вчителя-гуманітарія до навчання дорослих; методи емпіричного дослідження - педагогічне спостереження, анкетування, інтерв'ювання, бесіди для розкриття розуміння студентами сутності понять андрагогічної науки та для більш глибокого пізнання особистості студентів, виявлення рівня знань, інтересів; тестування для з'ясування рівня сформованості андрагогічної компетентності майбутніх учителів; вивчення результатів діяльності, написання письмових робіт для визначення сформованості андрагогічної компетентності, інтересів тощо; педагогічний експеримент - комплексне дослідження рівнів сформованості андрагогічної компетентності майбутніх учителів на етапі констатувального експерименту, а також реалізація авторської моделі на етапі формувального експерименту; статистичні методи дослідження як базовий інструментарій обробки даних.

Методологічну основу дослідження становлять принципи педагогіки й вікової психології, філософії, андрагогіки, акмеології, концепція неперервної освіти й педагогіки індивідуальності, а також положення педагогічної психології та психології професіоналізму. У теоретичну основу дослідження покладено положення: філософії освіти (С.У. Гончаренко, В.Г. Кремень, Н.Г. Ничкало); освіти дорослих (С.Г. Вершловський, Л.П. Вовк, А.В. Даринський, С.І. Змєйов, Ю.М. Кулюткін, В.І. Подобєд, Г.С. Сухобська); неперервної професійної освіти (А.П. Владіславлєв, І.А.Зязюн, А.І. Кузьмінський, Л.Є. Сігаєва, С.О. Сисоєва); психологічних особливостей дорослої людини (Б.Г. Ананьєв; Л.І. Анциферова, Л.С. Виготський, Ю.М. Кулюткін, С.Л. Рубінштейн); а також положення про сутність професійної компетентності (Т.Г. Браже, Ю.М. Кулюткін, Г.С. Сухобська, О.П. Тонконога); структуру педагогічної діяльності та специфіки праці вчителя (Н.В. Кузьміна, В.О. Сластьонін); організацію андрагогічно-професійної підготовки (Н.В. Кузьміна, А.К. Маркова, В.С. Маслов, С.О. Сисоєва, В.А. Семиченко, Н.І. Яковець та ін.).

У процесі аналізу враховано нормативно-правові документи з питань освіти (Закони України "Про освіту", "Про вищу освіту", проект Закону України "Про освіту дорослих", Національна доктрина розвитку освіти в Україні).

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше визначено сутність поняття "андрагогічна компетентність" та розкрито його компонентний склад; розроблено авторську модель формування андрагогічної компетентності в студентів гуманітарних факультетів класичних університетів; визначено критерії, показники й рівні сформованості андрагогічної компетентності; виявлено педагогічні умови, що детермінують ефективність процесу формування андрагогічної компетентності; удосконалено змістовий компонент професійної підготовки майбутніх учителів і доповнено його вивченням спецкурсу "Освіта дорослих". Подальшого розвитку у роботі набули теоретичні засади формування андрагогічної компетентності майбутніх фахівців.

Практичне значення одержаних результатів полягає в створенні моделі формування андрагогічної компетентності; розробці, апробації та впровадженні у процес підготовки майбутніх фахівців до навчання дорослих програми й методичних рекомендацій до спеціального курсу "Освіта дорослих".

Наукові положення, навчальні матеріали, методичні рекомендації впроваджено в роботу Чернігівського міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді (довідка № 42 від 11.02.2009), в навчально-виховний процес Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя (довідка № 04 від 10.03.2009), Київського міського педагогічного університету імені Б.Д. Грінченка (довідка № 261 від 27.03.09), Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (довідка № 044/463-26/1 від 03.03.2009).

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації оприлюднені на міжнародних конференціях: "Інновації у вищій освіті" (Ніжин, 2004, 2005, 2007); "Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми" (Вінниця, 2006); ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів та молодих науковців "Наука, освіта, суспільство очима молодих" (Рівне, 2007); звітних наукових конференціях за 2004, 2006, 2007 рр. (Ніжин); на конференції молодих науковців (Ніжин, 2006); українсько-шведському семінарі "Проблеми неформальної освіти дорослих: шведський досвід" (Київ, 2006); польсько-українському семінарі "Реалії Болонського процесу: польсько-український досвід" (Київ, 2006).

Публікації. За темою дисертації опубліковано вісім одноосібних статей у фахових журналах і збірниках наукових праць та одна методична розробка.

Структура дисертації. Структура дисертації визначається метою та завданням дослідження і складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 235 сторінок, з яких основного тексту - 164 сторінки. Робота містить 10 таблиць, 7 рисунків та 11 додатків. Перелік використаних джерел охоплює 319 найменувань, з них 39 - іноземною мовою.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дослідження обраної теми, проаналізовано загальний стан її розробленості в педагогічній теорії та практиці, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання, розкрито методологічну й теоретичну основи, методи дослідження, наукову новизну, практичне значення, наведено дані про апробацію результатів дослідження та впровадження.

У першому розділі "Теоретичні засади підготовки майбутніх вчителів гуманітарних дисциплін до навчання дорослих" здійснено педагогічний аналіз підготовки майбутніх вчителів до навчання дорослих; схарактеризовано компетентнісний підхід до андрагогічної підготовки майбутніх учителів гуманітарних дисциплін і визначено поняття "андрагогічна компетентність".

Опрацювання філософських, психолого-педагогічних та фахових джерел засвідчило, що на сучасному етапі реформування системи освіти в Україні та в умовах інтеграції України до європейського освітнього простору особливо доцільним є вивчення зарубіжного й вітчизняного досвіду розвитку системи неперервної освіти та проблем андрагогіки.

Висвітлення актуальних питань особистісного та професійного розвитку дорослої людини знаходимо в дослідженнях таких вчених, як С.Г. Вершловський, М.Т. Громкова, А.В. Даринський, О.А. Дубасенюк, В.І. Загвязінський, Е.Ф. Зеєр, С.І. Змєйов, А.І. Кузьмінський, Ю.Н. Кулюткін, А. Маслоу, В.Г. Онушкін, О.Я. Савченко, О.М. Семеног, Л.Є. Сігаєва, С.О. Сисоєва, В.О. Сластьонін, О.П. Тонконог, Н.В. Харитонов та ін. Значний творчий внесок у безпосередню розробку концепції неперервної освіти зроблено в наукових працях О.А. Біди, А.П. Владіславлєва, Б.С. Гершунського, С.У. Гончаренка, Т.М. Десятова, В.Г. Кременя, В.І. Маслова, Н.Г. Ничкало, Л.П. Пуховської та ін.

Неперервна освіта охоплює все життя людини і є головним чинником, який визначає напрям сучасних реформ професійної та вищої освіти, а також процесів професійного вдосконалення, освіти дорослих, паралельного навчання й виховання в родині та середовищі. Основним завданням неперервної освіти є формування людини з творчим і динамічним підходом до життя і культури, людини, яка зможе вдосконалити себе, змінити умови життя і покращити їх на користь суспільства.

Дослідження освіти дорослих у розвинених західних країнах (П. Беланже, С. Брукфілд, Е. Ліндеман, М. Ноулз, П. Ленгранд та ін.) дозволяють виявити, насамперед, відмінності в системах професійної освіти, корисні для пошуку відповідей на актуальні питання щодо побудови в Україні в рамках освітнього процесу адекватної системи узгодження інтересів фахівця.

Навчання протягом життя передбачає переосмислення змісту освіти з урахуванням таких чинників, як вік, рівноправність чоловіків і жінок, фізичний і розумовий розвиток людини, мова, культура й економічна нерівність. Освіта дорослих охоплює увесь комплекс поступальних процесів формального й неформального навчання. Концепція неперервної освіти практично передбачає рівномірний розподіл періодів навчання та виробничої діяльності протягом усього життя людини, а також надання людині можливості набувати необхідних їй знань, умінь, навичок не один раз і назавжди, а тоді, коли виникає потреба. Доведено, що особливе значення в новій парадигмі освіти повинно відводитися гуманітаризації. Загалом гуманітаризація освіти має бути спрямована на активізацію пізнавальної самостійності того, хто навчається, на виховання творчої особистості фахівця з високою професійною компетентністю, на розвиток його естетичного світосприймання й етичного ставлення до дійсності.

У теоретичному аспекті проблеми формування андрагогічної компетентності схарактеризовано особливості підготовки саме майбутніх фахівців гуманітарних дисциплін, а також звернено увагу на відмінність студента-гуманітарія від студентів інших, негуманітарних, спеціальностей.

У розділі зазначено, що розширене впровадження компетентнісного підходу відповідає стратегії розвитку сучасної вітчизняної освіти й зумовлено тим, що реальна економіка і ринок праці ставлять перед випускниками вимоги, невраховані в процесі їх фахової підготовки у ВНЗ. Їх формування вимагає від випускника не стільки засвоєння нового змісту професійної діяльності, скільки опанування гнучкими технологіями оволодіння цією діяльністю.

Компетентнісний підхід є вагомою умовою оновлення сучасної освіти й дозволяє подолати розрив між когнітивним, дієвим і особистісним рівнями розвитку майбутнього фахівця. Реалізація компетентнісного підходу залежить від культурно-освітнього середовища, в якому перебуває студент, що впливає на ефективність формування в нього професійної майстерності.

На основі аналізу наукових джерел визначено, що рівень професійної компетентності визначається здатністю особистості реалізуватися як успішний та ефективний фахівець. Поняття компетентності ширше, ніж знання чи вміння, і передбачає здатність фахівця використовувати в конкретній ситуації набуті знання, уміння, навчальний та життєвий досвід, володіння методами пошуку необхідної інформації, умінням її аналізувати, бачити проблеми й ефективні шляхи їх розв'язання, а також розуміння необхідності навчатися протягом усього життя. Таким чином, успішне виконання фахівцями своїх функціональних обов'язків обумовлюється наявністю в них сукупності спеціальних знань і певних професійно значущих якостей особистості. Ці компоненти професійної компетентності взаємопов'язані.

Аналіз наукової літератури з проблеми андрагогічної підготовки майбутніх фахівців дав можливість визначити готовність як складне соціально-педагогічне утворення, що містить у собі комплекс індивідуально-психологічних якостей особистості й систему професійно-педагогічних знань, умінь і навичок. Готовність майбутніх учителів до навчання дорослих визначено як компонент готовності до професійної діяльності, складне соціально-психологічне утворення, що характеризується усвідомленням значущості роботи з дорослими, спрямованістю професійно-педагогічних умінь і навичок на його здійснення.

Осмислення результатів вивчення проблеми підготовки майбутнього фахівця до успішного здійснення навчання дорослих дозволило схарактеризувати андрагогічну компетентність як інтегративну якість особистості, яка проявляється у здатності створити оптимальні умови для навчання дорослих; передбачає розвиток творчих здібностей дорослої людини; сприяє опануванню дорослою людиною вміннями, навичками планування, реалізації, відбору змісту, форм, методів навчання та здійсненню не тільки традиційної інформаційно-накопичувальної, але й методологічно-орієнтованої освіти, необхідної людині для роботи з потоком інформації, що постійно розширюється.

У розділі проаналізовано поняття "андрагогіка", "педагогічна модель", "андрагогічна модель", "освіта дорослих", "неперервна професійна освіта", "гуманітарна освіта", "мобільність", "компетентність", "компетенція", "комунікативна компетентність".

У другому розділі "Педагогічні умови формування андрагогічної компетентності у вчителів гуманітарних дисциплін" визначено критерії та рівні сформованості андрагогічної компетентності в студентів гуманітарних дисциплін; обґрунтовано педагогічну модель формування андрагогічної компетентності майбутніх учителів гуманітарних дисциплін та проаналізовано зміст розробленого методичного забезпечення формувального експерименту та визначено його етапи; на основі розробленої методики узагальнено результати констатувального експерименту та перевірено ефективність апробованої моделі формування андрагогічної компетентності.

Для визначення рівнів сформованості андрагогічної компетентності в студентів гуманітарних факультетів проведено констатувальний експеримент, який передбачав виявлення стану готовності майбутнього фахівця до навчання дорослих та дозволив виділити три критерії: 1) вікової психолого-педагогічної адаптивності, 2) комунікативної грамотності, 3) акмеологічної спрямованості. Ступінь вираженості критеріїв та їх цілісність стали показником рівня сформованості андрагогічної компетентності майбутніх учителів гуманітарних дисциплін. У дослідженні виділено чотири рівні сформованості андрагогічної компетентності студентів гуманітарних факультетів та використано інтервальну шкалу оцінок, яка дозволяла фіксувати рейтингові показники студентів. Низький рівень (0-8 бали) - у результаті вивчення навчального матеріалу студент має фрагментарні теоретичні знання й елементарні вміння опрацьовувати інформацію (виконано не більше 30 % від загальної кількості тестових завдань). Середній рівень (9-20 балів) - студент може відтворити навчальну інформацію, операції, дії, засвоєні у процесі навчання, що свідчить про володіння ним знаннями (виконано 31-70 % від загальної кількості тестових завдань). Достатній рівень (21-29 балів) - після детального вивчення навчального матеріалу студент вміє виконувати основні операції, загальна методика й послідовність яких йому знайомі, але зміст та умови виконання змінені або виконання цих дій доведено до автоматизму (виконано 71-90 % від загальної кількості тестових завдань). Високий рівень (30-36 балів) - студент здатний самостійно орієнтуватися в нових для нього завданнях, ситуаціях, скласти програму дій і виконати її для досягнення мети, пропонувати нові, невідомі йому раніше рішення, тобто його навчальна діяльність має дослідницький характер (виконано 91-100 % від загальної кількості тестових завдань).

З урахуванням зазначених критеріїв у дослідженні виділено та обґрунтовано показники сформованості андрагогічної компетентності в студентів гуманітарних спеціальностей. До показників критерію вікової психолого-педагогічної адаптивності належать: а) обізнаність у психологічних та фізіологічних особливостях дорослих, які навчаються; б) педагогічний вплив; в) педагогічна мобільність. Показниками критерію комунікативної грамотності є: а) емпатійність; б) толерантність; в) атрактивність. Критерій акмеологічної спрямованості характеризується такими показниками: а) спрямованість педагогічного впливу на особистісний розвиток дорослого учня; б) спрямованість на професійний розвиток; в) спрямованість на соціальний розвиток. Констатувальний експеримент засвідчив брак теоретичної бази і практичних умінь для здійснення означеного виду діяльності, середній рівень сформованості андрагогічної компетентності, низький рівень задоволеності студентів готовністю до майбутньої діяльності й підтвердив необхідність запровадження відповідної спеціальної підготовки.

Узагальнення результатів констатувального експерименту переконало в доцільності впровадження в педагогічний процес моделі формування андрагогічної компетентності, яка передбачає підготовку фахівців у процесі вивчення спецкурсу "Освіта дорослих", та доповнення змісту дисциплін різних освітніх галузей. Доцільною вважаємо спеціальну підготовку студентів старших курсів ВНЗ, фахівців закладів підвищення кваліфікації.

Авторська модель формування андрагогічної компетентності (рис. 1) містить мотиваційно-інформаційний, комунікативний, перцептивно-гностичний і творчий компоненти.

Рис 1. Модель процесу формування андрагогічної компетентності у студентів гуманітарних факультетів

Мотиваційно-інформаційний компонент передбачає бажання вчителя працювати в обраній галузі, його інтерес до взаємодії з учасниками педагогічного процесу. Мотиваційна спрямованість андрагога являє собою його стійку мотивацію на продуктивну педагогічну взаємодію, на формування особистості дорослого засобами навчальної дисципліни, яку викладає, на досягнення ефективної результативності. Самопізнання вчителя розглядається як визначення самооцінки власної особистості задля самоствердження у професійній діяльності. Комунікативний компонент охоплює ті здібності вчителя гуманітарних дисциплін, що характеризують його як майстерного оратора, грамотного словесника, носія культурних цінностей. Взагалі оцінювання мовленнєвої культури студента-гуманітарія враховує такі характеристики, як комунікативно-змістовні (зміст мовлення), формально-мовні (якість мовлення) та прагматичні (уміння й навички, якими досягається вплив на аудиторію). До комунікативно-змістовних критеріїв культури мовлення належать точність, логічність, чистота, виразність, багатство та доречність. Функція комунікативного компонента полягає в розвитку таких властивостей особистості вчителя, як комунікабельність, контактність та емоційна культура, що сприятимуть ефективному впливу на аудиторію. Перцептивно-гностичний компонент зумовлює моделювання педагогічного спілкування (уміння за допомогою мовленнєвих засобів досягти бажаної педагогічної мети, долати психологічні бар'єри в спілкуванні); контактність (уміння соціальної перцепції, тобто вміння адекватно моделювати особистість дорослої людини, її психологічний стан за зовнішніми ознаками, психологічно правильно керувати своєю поведінкою). Творчий компонент забезпечується такими характеристиками творчої діяльності, як творче мислення, ініціативність, багата уява, спостережливість, прагнення й уміння здійснювати творчі задуми. Це діяльність, яка розкриває неусвідомлені процеси інтелектуальної активності особистості вчителя, який готується до навчання дорослих.

Відповідно до авторської моделі розроблено спецкурс "Освіта дорослих". Необхідність та актуальність цього спецкурсу вмотивована важливістю андрагогічної підготовки майбутніх учителів-гуманітаріїв до навчання дорослих з урахуванням їх психологічних, соціально-демографічних (різний вік, базова професійна освіта та її рівень) особливостей; потребою допомогти дорослій людині адаптуватися в сучасному суспільстві, розвинути й реалізувати творчий потенціал. Метою вивчення спецкурсу є систематизація та узагальнення знань студентів з андрагогіки, сучасних досліджень як на теоретичному, так і практичному рівні. Курс покликаний сформувати основи андрагогічного мислення майбутніх учителів, уміння керуватися основними методологічними принципами андрагогіки, навчити володінню технологією навчання дорослих, а також методикою планування й реалізації навчального процесу. Спецкурс розрахований на студентів старших курсів вищих навчальних закладів, фахівців закладів підвищення кваліфікації, а також може слугувати навчальною програмою для самостійного опанування основ андрагогіки. Програма спецкурсу містить тематичний план, яким передбачено 36 годин, з них: 8 годин - лекції, 18 годин - семінарські та практичні заняття, 10 годин - самостійна робота студентів; завдання до практичних та семінарських занять; завдання для самостійної роботи; тематика рефератів; список рекомендованої літератури.

Загалом зміст курсу орієнтований на досягнення оптимальної результативності пошукової діяльності студентів, ураховує міжпредметні зв'язки. У процесі викладання курсу особлива увага спрямована на розвиток творчого мислення студентів і оптимізацію взаємозв'язку лекційних, семінарських, практичних занять та самостійної роботи.

Таким чином, сучасний стан розвитку андрагогічно-професійної підготовки майбутніх учителів зумовлює необхідність удосконалення змісту навчальних дисциплін і навчальних програм, застосування новітніх педагогічних технологій, інноваційних підходів. Дослідження переконує, що впровадження у педагогічний процес андрагогічно-професійної підготовки спецкурсу "Освіта дорослих" є реальним кроком у реалізації цих завдань.

У третьому розділі "Дослідно-експериментальна перевірка авторської моделі" висвітлено науково-методичні основи експериментального дослідження, здійсненого протягом 2005-2009 років; представлено способи обробки й аналізу одержаних результатів; уточнено педагогічні умови, які сприяють ефективному формуванню андрагогічної компетентності в студентів гуманітарних факультетів класичних університетів.

Мета формувального експерименту полягала в перевірці гіпотези дослідження та в реалізації педагогічних умов ефективного формування в майбутніх учителів гуманітарних дисциплін андрагогічної компетентності в процесі їхнього професійного навчання. Визначено такі завдання формувального експерименту: під час лекційних занять ознайомити майбутніх учителів гуманітарних дисциплін з наукою про освіту дорослих; стимулювати їх до цілеспрямованої роботи над оволодінням новими термінами й поняттями; зацікавити студентів у виборі стійкої професійної позиції щодо навчання дорослих; спонукати їх до творчої діяльності; розкрити студентам їхні можливості для подальшого самовдосконалення; експериментально перевірити ефективність запропонованої моделі формування андрагогічної компетентності, доцільність упровадження курсу "Освіта дорослих"; виявити динаміку зростання показників сформованості андрагогічної компетентності в студентів гуманітарних факультетів класичних університетів. Аналіз кількісних та якісних показників, отриманих у ході експериментального дослідження виявив загальну тенденцію ефективності впливу запропонованої методики на результативність формування андрагогічної компетентності в студентів гуманітарних факультетів.

Констатувальний експеримент, що засвідчив недостатній рівень готовності майбутніх учителів до навчання дорослих, визначив загальні напрями проведення формувального експерименту. Передбачалося провести спецкурс для студентів факультету іноземних мов та історико-юридичного факультету. Було сформовано дві експериментальні групи з 14 студентів (ЕГ 1, ЕГ 2) на історико-юридичному факультеті та чотири експериментальні групи з 20 студентів (ЕГ 3, ЕГ 4, ЕГ 5, ЕГ 6) на факультеті іноземних мов. Під час проведення дослідно-експериментального навчання використовувався метод константного експерименту, сутність якого полягає у відмові від контрольних груп і у наявності лише експериментальних. Ми не мали підстав для порівняння результатів навчання й оцінювали динаміку процесу формування андрагогічної компетентності в межах експериментальних груп ЕГ 1, ЕГ 2, ЕГ 3, ЕГ 4, ЕГ 5, ЕГ 6. Курс і предметну спеціалізацію враховували як основні параметри генеральної сукупності.

У ході формувального експерименту перевірено ефективність запропонованої моделі й виявлено динаміку зростання показників готовності студентів гуманітарних факультетів до освіти дорослих. Результати дослідження дають підстави стверджувати доцільність використання запропонованої моделі для формування андрагогічної компетентності в студентів гуманітарних факультетів класичних університетів. Для перевірки ефективності розробленої моделі формування андрагогічної компетентності у студентів гуманітарних факультетів проводились зрізи до формувального експерименту, формувальний експеримент та зрізи після формувального експерименту в експериментальних групах. Результати зрізів до та після формувального експерименту представлено на рисунку 2:

Рис. 2. Порівняння результатів дослідження до та після формувального експерименту (%)

Результати, одержані під час експериментальних зрізів, свідчать про ефективність запропонованої моделі формування андрагогічної компетентності у майбутніх учителів: коефіцієнт готовності після експериментального навчання зріс на 0,32 в ЕГ 1; 0,27 в ЕГ 2; 0,25 в ЕГ 3; 0,3 в ЕГ 4; 0,11 в ЕГ 5, 0,18 в ЕГ 6. Для підрахунку коефіцієнта готовності майбутніх учителів до андрагогічної діяльності, ми використали формулу В.П. Безпалька. K = Q / N, де Q - кількість вірно виконаних завдань, а N - загальна кількість завдань. Виконане завдання є задовільним, якщо K >= 0,7.

Розроблено методику оцінювання якості виконання завдань, за якою отримані відповідні результати. Підрахунок балів до формувального експерименту показав, що лише один студент володіє високим рівнем сформованості андрагогічної компетентності, що становить лише 3,25 %. Достатній рівень мають 6,25 %, середній рівень - 50 %, низький рівень - 37,5 %. Отже, рівень, який відповідає програмним вимогам і є прийнятним для сучасного суспільства становить лише 13 % (високий, середній та достатній). Після формувального експерименту зріз виявив, що високого рівня сформованості загалом досягли 18 % студентів, достатнього - 28,5 %, на середньому залишилося 37 % респондентів, на низькому - 16,5 %.

Після експериментального навчання низький рівень сформованості не виявлено в жодного студента. Середній рівень мають 19,5 % студентів, достатній - 26,5 %, високий - 14 %. У студентів ЕГ 2 також відбулися суттєві зміни. Так само немає студентів з низьким рівнем, а на середньому рівні перебувають 13 % студентів, достатньому - 53,6 %, високому - 6,6 %. Оскільки на початку формувального експерименту студенти експериментальних груп мали переважно низький та середній рівні сформованості андрагогічної компетентності, статистичні підрахунки дають можливість стверджувати, що запропонована нами методика виявилася ефективною.

Значні зміни у формуванні андрагогічної компетентності відбулися в групі ЕГ 3. Після формувального експерименту низького рівня сформованості не має жоден студент, середнього набули 26 % студентів, достатнього - 63,5 %, високого - 10,5 %. У студентів ЕГ 4 також відбулися суттєві зміни. У жодного студента не виявлено низького рівня, середній мають 18 %, достатній - 68 %, високий - 16 %.

Достовірність отриманих результатів дослідження вираховувалися за допомогою загальноприйнятих методів варіаційної статистики з використанням t-критерію Сьюдента. Результати формувального експерименту засвідчили ефективність розробленої педагогічної моделі формування андрагогічної компетентності в студентів гуманітарних факультетів класичних університетів.

Практичні результати проведеного дослідження дали можливість сформувати методичні рекомендації щодо формування андрагогічної компетентності в студентів гуманітарних факультетів.

Висновки

У дисертаційній роботі обґрунтовано й експериментально перевірено ефективність моделі формування андрагогічної компетентності у студентів гуманітарних факультетів. Результати довели слушність висунутих припущень, підтвердили загальну гіпотезу дослідження. Реалізація мети й завдань дають підстави сформулювати висновки й запропонувати рекомендації, що мають теоретичне і практичне значення.

1. Сучасний етап реформування основних напрямів педагогічної освіти зумовлює необхідність зміни змісту й структури організаційно-методичного забезпечення, пошуку інноваційних підходів, активних форм і методів навчання, спрямованих на формування творчої особистості фахівця-андрагога з високим рівнем розвитку компетентності в умовах неперервної освіти. У дисертації вперше досліджено проблему формування андрагогічної компетентності в процесі фахової підготовки. Теоретично узагальнено й запропоновано нове вирішення проблеми формування андрагогічної компетентності - складової професійної компетентності майбутнього фахівця, що виявляється в розробці особистісно-орієнтованої моделі андрагогічної компетентності, визначенні психолого-педагогічних умов її формування, компонентів змісту і технологій навчання в системі неперервної освіти.

2. Андрагогічна підготовка охоплює процес оволодіння інноваційними технологіями навчання й виховання, прийомами планування й управління андрагогічною діяльністю, спеціальними знаннями, уміннями, навичками, прийомами творчої адаптації до змісту та структури професійної діяльності, підвищення індивідуального потенціалу й креативних можливостей майбутнього фахівця-андрагога. Поняття андрагогічної компетентності майбутніх учителів трактується в дослідженні як інтегративна якість особистості, яка проявляється у здатності створити оптимальні умови для навчання дорослих; передбачає розвиток творчих здібностей дорослої людини; сприяє опануванню дорослою людиною вміннями, навичками планування, реалізації, відбору змісту, форм, методів навчання; здійсненню не тільки традиційної інформаційно-накопичувальної, але і методологічно-орієнтованої освіти, необхідної людині для роботи з потоком інформації, що постійно розширюється.

3. У дослідженні визначено критерії та показники сформованості андрагогічної компетентності студента гуманітарного факультету, а саме: критерій вікової психолого-педагогічної адаптивності із показниками - обізнаність у психологічних та фізіологічних особливостях дорослих, які навчаються; педагогічний вплив; педагогічна мобільність; критерій комунікативної грамотності із показниками - емпатійність; толерантність; атрактивність; критерій акмеологічної спрямованості із показниками - спрямованість педагогічного впливу на особистісний розвиток дорослого учня; на професійний розвиток; на соціальний розвиток.

За результатами виконання студентами серії завдань за кожним показником у межах певного критерію виявлено рівні сформованості професійної компетентності в майбутніх учителів іноземних мов на констатувальному етапі експерименту: високий, достатній, середній, низький. Зокрема високий рівень виявлено лише в 1,7 % майбутніх учителів, достатній - 13,3 %, середній - 68%, низький рівень - 32 % студентів.

Педагогічними умовами формування андрагогічної компетентності в студентів гуманітарних факультетів виступили: оновлення змісту професійної підготовки майбутніх учителів андрагогічною теорією; спрямування майбутніх учителів гуманітарних дисциплін до досягнення професійного успіху у формуванні андрагогічної компетентності; залучення майбутніх учителів гуманітарних дисциплін до прояву власного творчого потенціалу, розв'язання студентами креативних завдань для створення оптимальної системи особистісних дій у процесі навчання дорослих.

4. Відповідно до теоретичних позицій та визначених педагогічних умов теоретично обґрунтовано, побудовано та експериментально перевірено модель процесу формування андрагогічної компетентності в студентів гуманітарних факультетів, яка охоплює мотиваційно-інформаційний, комунікативний, перцептивно-гностичний та творчий компоненти. Модель реалізується через вивчення спецкурсу "Освіта дорослих". Концептуальною основою створеної нами особистісно орієнтованої моделі андрагогічної компетентності є компетентнісний підхід та принцип неперервності.

5. Відповідно до авторської моделі розроблено методичні рекомендації, які доцільно застосовувати при викладанні психолого-педагогічних дисциплін. Концептуальною ідеєю рекомендацій є доцільність формування основ андрагогічного мислення майбутніх учителів-гуманітаріїв, умінь опанувати основні методологічні принципи андрагогіки, технологію навчання дорослих, а також методику планування й реалізації навчального процесу. Проведена дослідно-експериментальна робота загалом підтвердила гіпотезу дослідження, показала ефективність розробленої моделі, що виявилося в позитивній динаміці розвитку тих складових, які визначають загальний рівень сформованості андрагогічної компетентності в студентів гуманітарних факультетів класичних університетів. Отримані експериментальні дані є достатніми підставами для оцінки навчального експерименту як успішного за своїми кінцевими результатами.

Проведене дослідження не вичерпує всіх питань процесу формування андрагогічної компетентності в студентів гуманітарних факультетів класичних університетів. Воно відкриває перспективу для більш глибокого вивчення умов, факторів, закономірностей, особливостей технології формування вищеозначеної компетентності майбутнього фахівця ВНЗ, закладів підвищення кваліфікації, соціальних служб.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Зель І. О. Проблема підготовки майбутніх педагогів до навчання дорослих людей / І.О. Зель // Наукові записки Ніжинського держ. пед. ун-ту імені Миколи Гоголя, Серія "Псих.-пед. науки". - 2004. - № 4. - С. 68 - 71.

2. Зель І. О. Андрагогіка у контексті розвитку неперервної освіти / І. О. Зель // Педагогічний процес: теорія і практика: зб. наук. праць. - Київ: Видавн. "Міленіум", 2006. - Вип. 1. - С. 55 - 63.

3. Зель І. О. Деякі аспекти підготовки і розвитку творчої особистості майбутнього андрагога / І. О. Зель // Наукові записки Ніжинського держ. пед. ун-ту імені Миколи Гоголя, псих.-пед. науки. - 2005. - № 4. - С. 136 - 138.