Формування професійної етики майбутніх працівників податкової служби в навчально-виховному процесі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Формування професійної етики майбутніх працівників податкової служби в навчально-виховному процесі

Процес гуманізації вищої освіти і сучасні парадигми її розвитку зумовлюють нові вимоги до професійної підготовки фахівців. Підвищення якості професійної підготовки майбутніх працівників податкової служби актуалізується необхідністю формування професійної етики на основі інтеграції функціональних знань, умінь, навичок та утвердження високих етичних якостей особистості. Працівник податкової служби має бути не лише носієм змістових функцій фахівця, а й керуватися нормами професійної моралі. Саме від сформованої професійної етики працівника залежить довіра і ставлення членів суспільства до всієї системи податкової служби.

Необхідність формування професійної етики у працівників податкової служби обумовлена виконанням ними низки професійних завдань, поліфункціональністю діяльності, постійною взаємодією з людьми, конфіденційністю щодо отриманої інформації. У цьому контексті особливо затребуваними стають такі моральні якості особистості як повага, обов'язок, принциповість, толерантність. Тому деонтологічна освіченість майбутніх працівників податкової служби стає актуальною проблемою їх професійної підготовки.

Вихідні концептуальні положення щодо професійної підготовки майбутніх фахівців закладено в законах України “Про освіту”, “Про вищу освіту”, Національній доктрині розвитку освіти, Плані дій щодо забезпечення якості вищої освіти України та її інтеграції в європейське і світове освітнє співтовариство на період до 2010 року. Діяльність працівників податкової служби регулюється Законом України “Про державну службу”, “Загальними правилами поведінки державного службовця”.

Доцільно підкреслити, що роль етики у формуванні людини привертала увагу просвітителів, науковців, педагогів у різні часи світової та вітчизняної історії.

До різних аспектів цієї проблеми зверталися античні мислителі Арістотель, Демокріт, Платон, Сократ, відомі зарубіжні просвітителі-педагоги минулого А. Дістервег, Д. Дьюї, Я. Коменський, Д. Локк, І. Песталоцці, Ж.-Ж. Руссо.

Значну увагу етиці особистості приділяли вітчизняні мислителі (Іларіон, Володимир Мономах, Святослав), відомі українські просвітники і педагоги X. Алчевська, Г. Ващенко, Б. Грінченко, М. Драгоманов, О. Духнович, М. Костомаров, А. Макаренко, І. Огієнко, М. Пирогов, С. Русова, Г. Сковорода, В. Сухомлинський та інші.

Проблема формування професійної етики фахівця висвітлювалась у наукових працях багатьох учених, а саме: філософський аспект (В. Андрущенко, І. Зязюн, В. Кремень, В. Огнев'юк та ін.); психологічний аспект (Л. Виготський, І. Кон, Г. Костюк, О. Леонтьєв, В. Моляко та ін.); аксіологічні основи формування етичних якостей особистості (Г. Васянович, В. Писаренко, І. Писаренко, І. Синиця, В. Чернокозова, І. Чернокозов та ін.).

У результаті ґрунтовних досліджень сучасних вітчизняних учених І. Беха, Л. Кондрашової, В. Семиченко, Л. Хоружої, які наголошують на необхідності здійснення особистісно-орієнтованого підходу, врахування ролі емоційних переживань, діалогічного спілкування у процесі формування професійної етики, отримані важливі дані про сутність означеного феномена, що дало можливість визначити психолого-педагогічні основи нашого наукового доробку.

Проведений аналіз джерельної бази дозволяє констатувати, що накопичено певний досвід із підготовки майбутніх фахівців зі сформованими професійно-етичними якостями в галузі освіти, культури, сфери побутового обслуговування, проте залишається не дослідженою проблема формування професійної етики майбутніх працівників податкової служби.

Теоретична і практична значущість формування професійної етики в майбутніх працівників податкової служби зумовлена необхідністю подолання низки суперечностей, зокрема між: зростаючими вимогами суспільства до працівників податкової служби і недостатнім рівнем сформованості в них професійної етики; широким використанням дефініції „професійна етика” і відсутністю наукового обґрунтування поняття „професійна етика працівника податкової служби”; необхідністю формування професійної етики майбутніх працівників податкової служби в навчально-виховному процесі і браком відповідного науково-методичного забезпечення означеного процесу.

Актуальність порушеної проблеми, її недостатня розробленість, об'єктивні вимоги до професійної підготовки майбутніх працівників податкової служби зумовили вибір теми дослідження: “Формування професійної етики майбутніх працівників податкової служби в навчально-виховному процесі”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематичного плану наукових досліджень Київського міського педагогічного університету імені Б. Д. Грінченка: “Теорія і практика професійної підготовки вчителя у системі неперервної педагогічної освіти” (номер державної реєстрації теми 0106U012171). Тему дисертації затверджено Вченою радою Київського міського педагогічного університету імені Б. Д. Грінченка (протокол № 12 від 29 травня 2008 р.) та узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 6 від 17 червня 2008 р.).

Мета дослідження: теоретично обґрунтувати педагогічні умови формування професійної етики майбутніх працівників податкової служби в навчально-виховному процесі вищого навчального закладу та експериментально перевірити їх ефективність.

Відповідно до мети визначено завдання дослідження:

1. Здійснити науковий аналіз стану проблеми формування професійної етики майбутніх працівників податкової служби в навчально-виховному процесі в теорії та практиці.

2. Визначити сутність поняття “професійна етика працівника податкової служби”.

3. Визначити критерії та сутнісні характеристики рівнів сформованості професійної етики в майбутніх працівників податкової служби в навчально-виховному процесі.

4. Охарактеризувати педагогічні умови формування професійної етики майбутніх працівників податкової служби в навчально-виховному процесі.

5. Розробити та експериментально перевірити процесуальну модель формування професійної етики майбутніх працівників податкової служби в навчально-виховному процесі.

Об'єкт дослідження - професійна підготовка майбутніх працівників податкової служби у вищих навчальних закладах.

Предмет дослідження - педагогічні умови формування професійної етики майбутніх працівників податкової служби в навчально-виховному процесі.

Теоретико-методологічна основа дослідження: праці вітчизняних та зарубіжних філософів і педагогів, які розкривають основні положення теорії особистості (Г. Гегель, Д. Дьюї, Я. Коменський, Г. Песталоцці, Г. Сковорода, К. Ушинський); філософсько-методологічний аспект формування етичних якостей особистості (В. Андрущенко, В. Кремень, В. Огневґюк); концепції розвитку освіти, виховання та навчання в сучасних умовах (А. Алексюк, І. Бех, С. Гончаренко); теоретичні засади розвитку професійної освіти в Україні (І. Зязюн, Н. Ничкало, О. Пєхота); психолого-педагогічні теорії організації навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах (О. Олексюк, В. Семиченко, С. Сисоєва); концептуальні положення формування професійної етики (Г. Васянович, О. Савченко, Л. Хоружа); філософські положення щодо діалектичної єдності теорії та практики наукового пізнання, розвитку суспільства і людини, етики як духовної основи формування особистості, концептуальні положення педагогіки та психології, що стосуються морального виховання особистості, аксіологічних принципів професійно-особистісного розвитку фахівця, дидактики вищої школи.

Методи дослідження. Теоретичні: аналіз та узагальнення наукових положень з філософії, педагогіки, психології, ретроспективний аналіз інформаційних джерел, програм та підручників, порівняльно-змістовний аналіз освітньо-кваліфікаційних характеристик підготовки фахівців за відповідними напрямами, систематизація теоретичних даних щодо її змісту, визначення базових понять дослідження та обґрунтування теоретичних положень - для з'ясування стану розробленості проблеми формування професійної етики майбутніх працівників податкової служби. Емпіричні: діагностичні (педагогічне спостереження, анкетування, бесіди, інтерв'ювання, аналіз результатів практичної діяльності студентів, експертні оцінки) - для визначення стану та рівнів сформованості професійної етики майбутніх фахівців; прогностичні (моделювання) для визначення оптимальних навчально-виховних умов; педагогічний експеримент з метою перевірки ефективності педагогічних умов формування професійної етики майбутніх фахівців податкової служби в навчально-виховному процесі. Статистичні - для забезпечення вірогідності і надійності кількісного та якісного аналізу результатів дослідження.

Експериментальна база дослідження: Національний університет державної податкової служби України, Дніпропетровська державна фінансова академія (факультет оподаткування). На різних етапах дослідження експериментальною роботою було охоплено 254 студенти.

На першому етапі (2003-2005 рр.) проаналізовано нормативно-правові документи, філософську, психолого-педагогічну, навчально-методичну літературу з обраної проблеми; визначено мету, завдання, об'єкт, предмет, здійснено вибір адекватних методів дослідження; розкрито сутнісні характеристики основних понять; з'ясовано стан досліджуваної проблеми в педагогічній теорії та практиці, визначено критерії та сутнісні характеристики рівнів сформованості професійної етики майбутніх працівників податкової служби у навчально-виховному процесі; здійснено констатувальний етап експерименту.

На другому етапі (2005-2008 рр.) науково обґрунтовано та визначено педагогічні умови, розроблено процесуальну модель формування професійної етики майбутніх працівників державної податкової служби; проведено формувальний етап експерименту, здійснено експериментальну перевірку ефективності педагогічних умов та процесуальної моделі формування професійної етики майбутніх працівників податкової служби в навчально-виховному процесі.

На третьому етапі (2008-2009 рр.) проаналізовано й систематизовано результати експериментальної роботи, сформульовано висновки дослідження; визначено перспективи вивчення досліджуваної проблеми.

Наукова новизна та теоретичне значення дослідження полягає в тому, що вперше здійснено науковий аналіз проблеми формування професійної етики майбутніх працівників податкової служби в навчально-виховному процесі та визначено сутність поняття “професійна етика працівника податкової служби”; обґрунтовано критерії (когнітивний, ціннісно-емоційний, діяльнісний,) та рівні (високий, середній, низький) сформованості професійної етики майбутніх працівників податкової служби; розроблено процесуальну модель та визначено педагогічні умови (когнітивні, технологічні, управлінські) формування професійної етики майбутніх працівників податкової служби та експериментально перевірено їх ефективність; удосконалено технологію формування професійно-особистісних якостей фахівців податкової служби у вищому навчальному закладі. Подальшого розвитку набуло удосконалення змісту фахової підготовки майбутніх працівників податкової служби.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в розробці програми спецкурсу “Професійна етика працівників податкової служби” та впровадження його у навчально-виховний процес, підготовці методичних рекомендацій для викладачів та кураторів академічних груп вищого навчального закладу щодо формування професійної етики майбутніх працівників податкової служби.

Матеріали дослідження можуть бути використані викладачами вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації у процесі підготовки майбутніх фахівців, професійна діяльність яких, є близькою за характером та особливостями до фахової діяльності працівника податкової служби.

Основні положення, висновки й рекомендації, розроблені на основі узагальнення результатів дослідження впроваджені в навчально-виховний процес Національного університету державної податкової служби України (довідка № 2547/01-12; від 29.09.08 року; акт 29.09.2008 року), Міжгалузевого інституту управління на факультеті менеджменту (довідка № 244-к від 4 січня 2009 року), Поліцейської фінансово-правової академії (довідка № 830 від 04 листопада 2009 року), Поліцейського фінансово-правового коледжу (довідка № 40 від 30 жовтня 2009 року), Інституту післядипломної освіти Національного університету державної податкової служби України (довідка № 602 від 16 жовтня 2009 року). Дніпропетровської державної фінансової академії (довідка № 345 від 03.03.2009 року)

Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати дослідження було представлено в доповідях на наукових конференціях різного рівня, зокрема на:

міжнародних: “Полікультуротворча діяльність” (Київ, 2006), “Проблеми гуманізації навчання та виховання у вищому закладі освіти” (Ірпінь, 2006), “Розвиток наукових досліджень `2006” (Полтава, 2006), “Гуманітарні проблеми становлення сучасного фахівця” (Київ, 2007), “Проблеми гуманізації навчання та виховання у вищому закладі освіти” (Ірпінь, 2007), “Розвиток наукових досліджень `2007” (Полтава, 2007), “Психолого-педагогічні аспекти формування та розвитку майбутнього фахівця” (Миколаїв, 2008), “Проблеми гуманізації навчання та виховання у вищому закладі освіти” (Ірпінь, 2008), “Освіта дорослих для безпеки громадян і організацій обЧєднаної Європи” (Київ, 2008), “1020-річчя історії шкільної освіти в Україні: традиції, сучасність і перспективи” (Київ, 2009), “Проблеми гуманізації навчання та виховання у вищому закладі освіти” (Ірпінь, 2009);

всеукраїнських: “Гуманітарні проблеми становлення сучасного фахівця” (Київ, 2006), “Професійна підготовка вчителів в умовах упровадження кредитно-модульної системи” (Київ, 2007), “Проблеми підготовки педагога професійного навчання: теорія і практика” (Кривий Ріг, 2007), “Роль педагогічної етики у професійній підготовці сучасного вчителя” (Київ, 2008), “Організаційно-педагогічні умови управління виховним процесом у підготовці майбутніх педагогів: інноваційний досвід освіти, проблеми, традиції та перспективи” (Переяслав-Хмельницький, 2009).

Публікації. Основні результати за темою дослідження висвітлено у 17 одноосібних працях автора, з них - 3 статті у фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів з висновками до кожного з них, загальних висновків, списку використаних джерел із 268 найменувань, 13 додатків на 26 сторінках. Повний обсяг дисертації - 215 сторінок (162 - основного тексту). Робота містить 12 таблиць і 6 рисунків, які займають 5 сторінок.

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми дослідження, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет, методологічні й теоретичні основи, охарактеризовано методи дослідження, експериментальну базу та етапи, розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення дослідження, подано відомості про впровадження та апробацію результатів дослідження.

У першому розділі - “Теоретичні основи формування професійної етики майбутніх працівників податкової служби в навчально-виховному процесі” - здійснено аналіз філософської та психолого-педагогічної літератури з проблеми моралі та етики, теоретичних джерел розвитку етики в контексті суспільно-педагогічної думки, систематизовано категорійний апарат дослідження, визначено сутність та особливості професійної етики працівників податкової служби.

Огляд праць філософів, психологів, педагогів дав змогу зробити висновок, що впродовж розвитку суспільних відносин питання моралі і етики були завжди значущими. Аналіз філософської, психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження дозволив констатувати, що формування професійної етики майбутніх працівників податкової служби як складова професійної підготовки є однією з актуальних проблем у педагогічній науці. Це пов'язано зі здійснюваною реформою сучасної вищої освіти, яка передбачає переорієнтацію освітнього процесу на розвиток моральних, особистісно-професійних якостей майбутніх фахівців.

Уточнено, що етика фахівця податкової служби має поліфункціональний характер, відображена в кожній професійній дії і реалізується в різних виробничих сферах (співпраці у колективі, спілкуванні з клієнтами, аналізі інформаційних джерел, збереженні таємниці цієї інформації тощо).

Аналітичний огляд джерельної бази дозволив уточнити базові (етика, мораль) та похідні (професійна етика, професійно-етичні якості особистості) поняття дослідження. З'ясовано, що професійна етика вивчає сутність, норми і принципи етичної поведінки у професійній діяльності. Завданнями професійної етики виступають: вивчення складного процесу віддзеркалення професійних стосунків в етичній свідомості і професійних нормах; розмежовування професійно-етичних явищ і явищ професійної майстерності; діяльність, яка сприяє найбільш успішному виконанню професійних обов'язків. Призначення професійної етики полягає в потребі формування професійно-етичних правил кожної професійної діяльності окремо з огляду на її специфіку.

Сутність поняття “професійна етика працівника податкової служби” нами визначено як складне професійно-особистісне утворення, що відображає специфіку фахової діяльності та складається із сукупності етичних якостей працівника державної податкової служби, які регламентують і регулюють вирішення ним професійних завдань та обов'язків. Основними професійно-етичними якостями визначено: порядність, корпоративність, принциповість, відповідальність, чесність, толерантність.

Узагальнення наукових підходів до процесу формування професійної етики майбутніх фахівців свідчить про те, що він побудований на єдності розвитку інтелектуальної, мотиваційної, духовної та діяльнісної сфер особистості. Кожна з них потребує свого змістового наповнення, спрямованого на досягнення сформованості професійно-етичних якостей. Ці якості стають внутрішнім досягненням особистості та реалізуються через кожну професійну дію.

Для успішної підготовки майбутніх працівників податкової служби процес формування професійної етики необхідно розглядати як цілісний процес, спрямований на професійне становлення, розвиток та самореалізацію фахівця.

У другому розділі - “Моделювання процесу формування професійної етики майбутніх працівників податкової служби” - здійснено діагностику стану формування професійної етики майбутніх працівників податкової служби в навчально-виховному процесі, обґрунтовано педагогічні умови та розроблено процесуальну модель становлення цього системного утворення в умовах вищого навчального закладу.

На констатувальному етапі експерименту діагностовано сформованість професійної етики майбутніх працівників податкової служби. Вивчено освітньо-кваліфікаційні характеристики, навчальні плани та навчально-методичне забезпечення підготовки працівників податкової служби, особливості формування професійно-етичних якостей студентів у навчально-виховному процесі. Це дозволило виявити недоліки навчально-виховного процесу з формування професійної етики майбутніх працівників податкової служби, зокрема: формуванню професійної етики не приділяється належна увага; зазначений процес не послідовний, не пролонгований і безсистемний; нечіткість етичних вимог до майбутніх фахівців у освітньо-кваліфікаційних характеристиках; зміст навчальних дисциплін потребує посилення їх етичної складової; не вироблено технології формування професійно-етичних якостей у студентів.

Зазначені проблеми негативно впливають на процес формування професійно-етичних якостей у студентів. З метою оптимізації навчально-виховного процесу з формування професійної етики майбутніх працівників податкової служби було обґрунтовано педагогічні умови, які б уможливили подолання виявлених проблем.

Визначено такі групи педагогічних умов: когнітивна (посилення етичної складової у змісті дисциплін професійно-практичного циклу, введення спецкурсу “Професійна етика працівників податкової служби”); технологічна (застосування інтерактивних методів навчання, створення спеціальних педагогічних ситуацій та аналіз морально-етичних дилем); управлінська (застосування методів прямого і непрямого управління). Зазначені педагогічні умови сприяють формуванню професійної “Я-концепції”, що дозволить майбутнім працівникам податкової служби ідентифікувати себе у професійній діяльності, удосконалювати та закріплювати професійно-етичні якості у практичній діяльності.

Вирішення завдань щодо реалізації педагогічних умов у навчально-виховному процесі уможливлюється через побудову процесуальної моделі (рис. 1).

педагогічний етика податковий

Рис. 1. Процесуальна модель формування професійної етики майбутніх працівників податкової служби в навчально-виховному процесі

Процесуальна модель формування професійної етики майбутніх працівників податкової служби складається з цільового (мета, принципи, система спрямованості процесу формування професійної етики), організаційно-змістового (сукупність педагогічних умов когнітивної, технологічної і управлінської групи) та результативного (контроль за здійсненням процесу, результати реалізації педагогічних умов) компонентів. Їх реалізація в навчально-виховному процесі забезпечить сформованість професійно-етичних якостей майбутніх працівників податкової служби.

Мірилом сформованості професійної етики майбутніх працівників податкової служби виступають критерії - когнітивний, ціннісно-емоційний, діяльнісний. На основі когнітивного (оволодіння майбутніми працівниками комплексом знань щодо професійної етики), ціннісно-емоційного (емоційно-психологічна сфера професійної етики особистості) та діяльнісного (прояв професійно-етичних якостей) критеріїв визначено рівні сформованості професійної етики майбутніх працівників податкової служби - високий, середній, низький.

Формування професійно-етичних якостей майбутніх працівників податкової служби вимагає впровадження інноваційних підходів до конструювання змісту та організації навчально-виховного процесу. Доцільним є введення до типових навчальних планів спецкурсу “Професійна етика працівників податкової служби” ; посилення етичної складової у фахових дисциплінах. У позааудиторній роботі - проведення диспутів, круглих столів, тренінгів на професійно-етичну тематику. Етичну компоненту доцільно включати в роботу клубів за інтересами.

Запропонований комплекс педагогічних умов дозволить здійснювати системний, формувальний професійно-етичний вплив на особистість майбутнього працівника податкової служби.

У третьому розділі - “Організація і результати дослідно-експериментальної роботи” - відображено особливості процесу впровадження моделі формування професійної етики майбутніх працівників податкової служби у навчально-виховному процесі, висвітлено організацію та результати формувального експерименту.

Педагогічний експеримент відбувався з дотриманням неперервності і послідовності процесу формування професійної етики майбутніх працівників податкової служби. Він здійснювався у два умовних етапи, які були взаємопов'язані між собою і частково накладались.

На першому етапі респондентів експериментальних груп було залучено до професійно-пізнавальної діяльності, яка полягала у використанні активних методів ознайомлення з інформацією щодо професійної етики особистості працівника.

Вагомим у процесі формування професійно-етичних якостей фахівців податкової служби було включення до навчальних програм спецкурсу „Професійна етика працівників податкової служби”. Він розроблений на основі аналізу існуючих програм підготовки майбутніх працівників податкової служби, досліджень науковців у фаховій галузі та наукових основ професійної етики працівника податкової служби.

До змісту названого спецкурсу включено тему “Професійна етика у спілкуванні”, в якій особливу увагу приділено комунікативній культурі як складовій професійної етики фахівця. Спецкурс поєднує теоретичну і практичну підготовку майбутніх працівників податкової служби. Опанування курсу передбачає набуття та закріплення професійних знань, формування умінь і навичок професійної етики майбутнього фахівця.

На другому етапі, для перевірки ефективності педагогічних умов, реалізовано модель формування професійної етики майбутніх працівників податкової служби. Метою впровадження моделі у навчально-виховний процес є формування професійно-етичних якостей (порядність, корпоративність, принциповість, відповідальність, чесність, толерантність) у студентів, надання тематичної інформації та консультування в означеній галузі.

Експериментальна робота здійснювалася у процесі аудиторних занять (лекцій, семінарів, практичних, під час яких чітко формулювалася виховна мета і пропонувалися шляхи її досягнення; моделювались проблемні виробничі ситуації, які пов'язані з етичним вибором, що уможливило бачення, окрім предметних, етичних аспектів обраної професії) та позааудиторної діяльності (проведення “круглих столів”, тренінгів, творчих зустрічей, диспутів, засідань клубів та дозвіллєвих заходів).

Навчально-виховний процес відбувався за дотримання принципів науковості, цілеспрямованості, комплексності, системності, гнучкості. Застосування методів прямого і непрямого управління, інтерактивних методів навчання, створення спеціальних педагогічних ситуацій, аналіз морально-етичних дилем сприяли формуванню професійної “Я-концепції”.

На цьому ж етапі здійснювалася підготовка майбутніх працівників податкової служби до особистісно-ціннісного і безперервного аспекту розвитку професійно-етичних якостей, особливістю якого є залучення інтелектуальних та емоційних особистісних можливостей.

Вагому роль у формуванні професійної етики у студентів відіграє організаційно-виховна діяльність кураторів академічних груп.

Дослідно-експериментальна робота з формування професійної етики майбутніх працівників податкової служби шляхом реалізації вищезазначеної моделі сприяла позитивній динаміці формування професійно-етичних якостей у студентів, що підтверджують зміни кількісних та якісних показників. Результати формувального експерименту подано в таблиці 1.

Таблиця 1. Результати діагностики рівнів сформованості професійної етики майбутніх працівників податкової служби в навчально-виховному процесі

Дані таблиці свідчать, що на початку експерименту низький рівень сформованості професійної етики у студентів контрольної та експериментальної груп мав незначну розбіжність (відповідно 48,16% і 46,09%). У кінці експерименту показники (КГ - 40,01% і ЕГ - 19,65%) вказують на відчутний прояв професійно-етичної готовності майбутніх працівників податкової служби, на розуміння ними важливості та значення етики у професійній діяльності.

Аналіз показників середнього рівня сформованості професійної етики майбутніх працівників податкової служби засвідчує, що на початку експерименту показники фіксують незначну розбіжність у контрольній та експериментальній групах (КГ 45,49%, ЕГ - 43,43%) і більш відчутна різниця у показниках у кінці експерименту (КГ - 46,72%; і ЕГ - 52,13%).

На початку експерименту високий рівень сформованої професійної етики виявили 6,43% респондентів контрольної групи; у кінці - 13,27% експерименту. В експериментальній групі на початку експерименту - 9,48%; у кінці - 29,22% респондентів, що свідчить про ефективність проведеного формувального етапу експерименту.

Істотна різниця показників кожного із рівнів сформованої професійної етики майбутніх працівників податкової служби доводить, що формування професійної етики майбутніх працівників податкової служби буде ефективним за умов впровадження моделі формування професійної етики майбутніх працівників податкової служби; доцільного відбору форм, методів і засобів навчання, ідентичних з практичною діяльністю; комплексного підходу до означеного процесу та відповідного методичного забезпечення навчально-виховного процесу; поетапної реалізації всіх складових професійної підготовки у спеціально організованих навчально-виховних умовах.

Аналіз результатів дослідження дав підстави констатувати, що майбутні працівники податкової служби експериментальних груп мають вищий рівень сформованості професійної етики на відміну від студентів контрольних груп.

Застосування t-критерію Стьюдента для узагальнення даних експериментального дослідження, спрямованого на оцінку середніх величин вибірок та здійснення переходу їх від якісних до кількісних характеристик, підтвердило, що формування професійної етики майбутніх працівників податкової служби в навчально-виховному процесі відбувається продуктивно в межах реалізації запропонованої моделі.

Якісний рівень сформованості професійної етики майбутнього працівника податкової служби забезпечить у практичній діяльності: зростання довіри суспільства до нього через його етичні дії; відповідальність за неетичні вчинки та зменшення їх кількості; підвищення готовності до ухвалення етично виважених рішень; розвиток здібностей і вмінь аналізувати етичний результат, допомогти колегам у вирішенні дилем співвідношення етичних вчинків і власних інтересів; безперервний етичний розвиток; застосування у професійній діяльності комплексу етичних знань, умінь, навичок.

Висновки

У дисертації здійснено цілісний теоретичний науковий аналіз проблеми формування професійної етики майбутніх працівників податкової служби, теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено ефективність педагогічних умов та моделі формування професійної етики у навчально-виховному процесі. Реалізація мети та завдань дослідження дозволяють зробити такі висновки:

1. Здійснений науковий аналіз теоретичної бази дослідження підтвердив, що проблема моралі та етики завжди мала вагоме значення у розвитку суспільства. На сьогоднішній день важливого значення набуває професійна етика працівників податкової служби, оскільки зростають вимоги до специфіки виконання поставлених завдань, зокрема уміння працювати в колективі, здійснювати спілкування з клієнтами, виконувати аналітику інформаційних джерел та збереження таємниці цієї інформації.

Вивчення стану розробленості проблеми формування професійної етики майбутніх працівників податкової служби (освітньо-кваліфікаційних характеристик, змістового наповнення навчальних дисциплін) дає змогу зробити висновок про те, що не зважаючи на істотне зростання кількості наукових праць, присвячених проблемі формування професійної етики фахівців, переважна їх більшість досліджує лише окремі аспекти означеної проблеми. Не досить чітко визначено процесуальні аспекти формування професійної етики майбутніх працівників податкової служби в навчально-виховному процесі. Проведений науковий аналіз дозволив зробити висновок про недостатню педагогічну ефективність традиційного навчально-виховного процесу підготовки фахівців податкової служби щодо формування професійної етики.

2. Уточнення базових та похідних дефініцій дослідження дало змогу визначити сутність поняття “професійна етика працівника податкової служби”, яке розглядається як складне професійно-особистісне утворення, що відображає специфіку фахової діяльності та складається із сукупності етичних якостей працівника податкової служби, які регламентують і регулюють вирішення професійних завдань і обов'язків.

Визначено, що базовими професійно-етичними якостями, ступінь прояву яких свідчить про рівень сформованої професійної етики майбутніх фахівців податкової служби, виступають порядність, корпоративність, принциповість, відповідальність, чесність, толерантність.

3. З огляду на сутнісну природу етики особистості визначено когнітивний, ціннісно-емоційний і діяльнісний критерії, охарактеризовано рівні сформованості професійної етики майбутніх працівників податкової служби - низький, середній, високий.

4. Охарактеризовано педагогічні умови формування професійної етики майбутніх працівників податкової служби, які представлені такими групами: когнітивною (посилення етичної складової у змісті дисциплін професійно-практичного циклу, введення спецкурсу “Професійна етика працівників податкової служби”); технологічною (застосування інноваційних методів навчання, створення спеціальних педагогічних ситуацій, аналіз морально-етичних дилем); управлінською (застосування методів прямого і непрямого управління).

5. Доведено, що запропонована процесуальна модель формування професійної етики майбутніх працівників податкової служби є ефективною, оскільки її впровадження в навчально-виховному процесі активізувало застосування новітніх педагогічних технологій, інноваційних методів, прийомів і форм, що забезпечило сформованість професійної етики майбутніх працівників податкової служби на високому і середньому рівнях.

Встановлено, що розроблений і впроваджений у навчально-виховний процес вищих навчальних закладів спецкурс “Професійна етика працівників податкової служби” та розроблені методичні рекомендації для викладачів та кураторів академічних груп сприяли ефективності формування професійно-етичних якостей майбутніх працівників податкової служби.

Ефективність запропонованих педагогічних умов формування професійної етики майбутніх працівників податкової служби в навчально-виховному процесі підтверджують статистичні (t-критерій Стьюдента, який спрямований на оцінку середніх величин вибірок) та якісні показники.

Висновки і узагальнення дисертаційного дослідження можуть бути використані у процесі проходження курсів підвищення кваліфікації з метою підвищення професійної компетентності; при підготовці працівників податкової сфери чи близьких за змістом професій; підвищення кваліфікації викладачів дисциплін циклу професійно-практичної підготовки з метою забезпечення якості професійної освіти.

Дослідження не претендує на вичерпне розв'язання поставленої проблеми. Потребують подальшого вивчення такі її аспекти: формування професійної етики майбутніх працівників податкової служби в системі неперервної освіти; роль самовиховання особистості студента в цьому процесі.

Література

1. Болдова А. А. Формування професійних морально-етичних якостей особистості майбутнього податківця: історія та сучасність / А. А. Болдова // Освітянські обрії: реалії та перспективи : збірник наук. праць // Н. Т. Тверезовська (голова) та ін. - К. : ІПТО, 2007. - №3(3). - С. 180-184.

2. Болдова А. А. Аналіз рівневої структурно-функціональної моделі процесу формування професійних морально-етичних якостей майбутніх податківців / А. А. Болдова // Гуманізація навчально-виховного процесу : збірник наук. праць. - Вип. XLII / за заг. ред. проф. В. І. Сипченка. - СловЧянськ : СДПУ, 2008. - С. 19-24.

3. Болдова А. А. Діагностика стану сформованості професійної етики у майбутніх працівників податкової служби в навчально-виховному процесі / А. А. Болдова // Гуманітарний вісник ДВНЗ „Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди” : наук.-теорет. збірник - Переяслав-Хмельницький, 2009. - Вип. 17. - С. 93-95.

4. Болдова А. А. Формування інтегративних етичних якостей у майбутніх працівників податкової служби в навчально-виховному процесі вищого навчального закладу / А. А. Болдова : збірник наук. праць. / Київський міський пед. ун-т ім. Б. Д. Грінченка / - К. : КМПУ ім. Б. Д. Грінченка, 2009. - С. 55-57.

5. Болдова А. А. Методи дослідження професійно-етичних якостей у майбутніх працівників податкової служби / А. А. Болдова : матеріали міжвузівської наук.-практ. конф. [Професійна освіта: теорія, досвід, проблеми] / Національний університет біоресурсів і природокористування України [та ін.] - Київ, 2009 - С. 26-30

6. Болдова А. А. Професійна етика працівників податкової служби у фаховій діяльності : методичні рекомендації для викладачів / А. А. Болдова - Ірпінь : Національний університет державної податкової служби України, 2008. - 44 с.

7. Болдова А. А. Використання інноваційних технологій у формуванні професійних морально-етичних якостей майбутніх податківців / А. А. Болдова : VІІ всеукр. наук.-практ. конф. [Гуманітарні проблеми становлення сучасного фахівця], (Київ, 29-31 берез. 2006 р.) / М-во освіти і науки України, Національний авіаційний ун-т. - К. : НАУ, 2006. - Т.1. - С. 66-68.

8. Болдова А. А. Рівнева структурно-функціональна модель формування професійних морально-етичних якостей майбутніх податківців / А. А. Болдова : Четверті Ірпінські міжнар. наук.-педагог. читання [Проблеми гуманізації навчання та виховання у вищому закладі освіти], (Ірпінь, 25-26 трав. 2006 р.) / Академія пед. наук, Державна податкова адміністрація України [та ін.]. - Ірпінь : Національна академія ДПС України, 2006. - С. 293-296.

9. Болдова А. А. Формування морально-етичних якостей майбутніх податківців / А. А. Болдова : Друга міжнар. наук.-практ. конф. [Розвиток наукових досліджень `2006], (Полтава, 27-29 листоп. 2006 р.) / М-во освіти і науки [та ін.]. - Полтава : Вид-во «ІнтерГрафіка», 2006. - Т. 7. - С. 17-19.

10. Болдова А. А. Виховання благочестя в майбутніх податківців / А. А. Болдова : VІІ всеукр. наук.-практ. конф. [Гуманітарні проблеми становлення сучасного фахівця], (Київ, 22-23 берез. 2007 р.) / М-во освіти і науки України, Національний авіаційний ун-т. - К. : НАУ, 2007. - Т. 1. - С. 47-48.

11. Болдова А. А. Гуманітарна складова професійної освіти як чинник формування морально-етичних якостей у професійному становленні майбутніх податківців / А. А. Болдова : П'яті Ірпінські міжнар. наук.-педагог. читання [Проблеми гуманізації навчання та виховання у вищому закладі освіти], (Ірпінь, 24-25 трав. 2007 р.) / Академія пед. наук, Державна податкова адміністрація України [та ін.]. - Ірпінь : Національна академія ДПС України, 2007. - С. 126-128.

Размещено на Allbest.ru