Формування естетичних смаків учнів 5-9 класів на уроках трудового навчання засобами декоративно-ужиткового мистецтва

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність теми. Україна ввійшла у ХХІ століття незалежною, суверенною державою. Для якісної розбудови країни, досягнення належного рівня життєвих стандартів розвинених країн світу необхідно усвідомити власну самоідентичність, об'єктивно оцінити стан національної культури та віднайти оптимальні шляхи її відродження й подальшого розвитку.

Пріоритетом державної політики у галузі освіти і виховання особистості є створення сприятливих умов для саморозвитку й самонавчання, осмислене визначення можливостей і життєвих цілей, наближення освіти до особистісних та суспільних потреб. За різних політико-економічних трансформацій, які переживала Україна, коли змінювалися уявлення про світ і місце людини в ньому, як ніколи гостро постало питання про роль естетизації життя суспільства, інтеграцію української національної культури у світову, що загалом виражається в посиленні впливу прекрасного на різні аспекти життєдіяльності суспільства.

У науці утвердилася думка, що естетичний смак - це здатність людини розуміти й оцінювати особливості предметів і явищ природи та суспільного життя з точки зору їх естетичної і гуманістичної доцільності, що виступає, з одного боку, засобом регулювання естетичної діяльності людини, а з іншого - засобом пізнання прекрасного. У цьому контексті важливого значення набуває формування естетичних смаків учнів у процесі навчання і виховання, організованої творчої художньо-трудової діяльності. Смак не тільки віддзеркалює сучасні тенденції та норми естетичного, а й передусім закладає засади цивілізаційного ставлення особистості до навколишнього глобалізованого світу.

Усе це потребує докорінних змін соціальних чинників освіти й виховання. Саме тому в Україні розпочалася модернізація освітньої галузі. До здобутків початкового періоду варто віднести Державну програму „Освіта” (Україна ХХІ століття), Національну доктрину розвитку освіти. Однак умови, за яких проводиться реформування системи освіти, є дещо суперечливими. Соціально-економічні негаразди не лише стримують інновації, а й нерідко зводять їх нанівець. Отже, реформу освіти не можна вважати завершеною, а систему естетичного виховання (зокрема, виховання естетичних смаків) якісною. Така ситуація актуалізувала завдання вдосконалення навчально-пізнавального й виховного процесу в закладах освіти, формування в учнів пріоритету справжніх духовних цінностей, розв'язання проблеми співвідношення справжніх духовних цінностей, загальних та індивідуальних інтересів, життєвих потреб, естетичних смаків.

Проблема естетичного в структурі особистості, її ставлення до навколишнього світу знайшла відображення в дослідженнях філософів В. Андрущенка, І. Зязюна, Н. Киященка, Л. Когана, Л. Левчука, А. Лосєва, М. Овсянникова, В. Скатерщикова та ін. Теоретико-методологічний аналіз проблем естетичного виховання, функціонування структурних компонентів естетичної свідомості (ідеалів, смаків, оцінок, потреб, інтересів тощо) та питання теорії і методики естетичного виховання молоді розробляли В. Бутенко, Т. Гончаренко, Н. Калашник, А. Зись, Н. Киященко, Л. Масол, Н.Миропольська, Г. Падалка, В. Радкіна, С. Раппопорт, О. Рудницька, Г. Тарасенко, А. Щербо, Е.Г. Яковлєв та ін.

Орієнтація на виховання особистості з усталеним естетичним світоглядом на ґрунті загальнолюдських пріоритетів та цінностей є концептуальною ознакою сучасних зарубіжних досліджень. Зокрема, Д. Брунером, Р. Скратоном досліджуються особливості впливу естетичного виховання на творчий розвиток особистості, Дж. Веллеєм - роль різних видів мистецтва в естетичному вихованні, Е. Веббом, Т. Пейтменом, Г. Айзенком - формування естетичного ставлення до навколишньої дійсності на заняттях з мистецтвознавчих та гуманітарних дисциплін.

Проблема симбіозу естетичного виховання та трудової підготовки школярів є багатоаспектною й багатогранною. Значну увагу їй приділено у працях вітчизняних і зарубіжних учених П. Атутова, В. Гетти, Р. Гуревича, О. Коберника, Г. Левченка, В. Мадзігона, В. Сидоренка, Г. Терещука, В. Тименка, Д. Тхоржевського, С. Ящука та ін.

Останніми роками в українському суспільстві зросло прагнення до вивчення національних духовно-матеріальних цінностей, тому перед педагогічною наукою постало завдання розробки змісту, засобів, методів, технологій, організаційних форм навчання школярів народного декоративно-ужиткового мистецтва. На його особливу роль в естетичному, моральному й трудовому вихованні учнівської та студентської молоді наголошують у своїх працях Є. Антонович, А. Аронов, В. Бойчук, М. Каган, Н. Кардаш, Н. Кузан, Л. Масол, Г. Мельник, В. Мусієнко, Н. Ничкало, Л. Оршанський, В. Радкевич, З. Резніченко, Л. Савка, О. Сидоренко, В. Тименко, В. Титаренко та ін.

Аналіз результатів теоретичних напрацювань і практичних здобутків середньої освіти, становлення системи формування в учнів естетичних смаків зустрічає на своєму шляху суперечності загальнопедагогічного характеру між:

- необхідністю гуманізації освіти, особистісно орієнтованим підходом до навчання й виховання та недостатнім науково-методичним рівнем забезпечення навчально-виховного процесу;

- бажанням пізнати природу різних видів пластичних мистецтв, прагненням учнівської молоді до творчої художньо-трудової діяльності та відставанням теоретико-педагогічного, методичного і кадрового забезпечення;

- наявними можливостями спілкування з національними цінностями й недостатнім рівнем розвитку естетичних потреб;

- потребою формування естетичних смаків школярів і відсутністю відповідної педагогічної системи загальноосвітньої школи;

- зростанням впливу сучасної масової субкультури та необхідністю сприйняття національної духовно-культурної спадщини відповідно до сформованих естетичних смаків, активізації творчої художньо-трудової діяльності.

Проте, всупереч намаганням науковців розв'язати проблему формування естетичних смаків учнів, її окремі аспекти недостатньо висвітленні і впроваджені у освітянську практику. Так, недостатньо вивченою й розробленою залишається проблема формування естетичних смаків учнівської молоді в художньо-трудовій діяльності. Відсутність спеціальних досліджень зазначеної проблеми визначили її актуальність і зумовили вибір теми дисертаційного дослідження „Формування естетичних смаків учнів 5 - 9 класів на уроках трудового навчання засобами декоративно-ужиткового мистецтва”.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження - розробити, теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити зміст та педагогічні умови формування естетичних смаків учнів у процесі художньо-трудової підготовки.

Для досягнення мети та перевірки гіпотези було поставлено такі завдання:

1. З'ясувати сутність поняття „естетичні смаки” та стан вивченості проблеми в педагогічній теорії й освітянській практиці.

2. Вивчити можливості залучення школярів до декоративно-ужиткового мистецтва з метою формування в них естетичних смаків.

3. Визначити умови, розробити зміст навчання й експериментально апробувати педагогічну систему формування естетичних смаків учнів у процесі художньо-трудової діяльності, встановити міру її ефективності.

4. Уточнити критерії та означити рівні сформованості естетичних смаків школярів у галузі декоративно-ужиткового мистецтва.

5. Підготувати методичні рекомендації для вчителів загальноосвітніх шкіл щодо розв'язання проблеми формування естетичних смаків учнів у процесі художньо-трудової діяльності.

1. Формування естетичних смаків учнів як соціально-педагогічна проблема

Проведено аналіз еволюції змісту дефініції „естетичний смак” у філософії, соціології, психології та педагогіці на широкому тлі соціально-економічних, політичних, духовних зрушень у різні історичні періоди; зазначено, що становлення і розвиток естетичного смаку залежить передусім від конкретного соціокультурного середовища та зумовлене психофізіологічним і загальнокультурним розвитком особистості; підкреслюється, що в зв'язку з трансформацією ідеологічних, соціальних й економічних пріоритетів суспільного розвитку змінюються вимоги до освіти, зокрема художньо-трудової підготовки учнівської молоді засобами декоративно-ужиткового мистецтва, яке, будучи поліфункціональним, має спільний знаменник - можливість розвивати творчу особистість дитини, створювати умови для проявів її естетичних смаків.

Педагогічний підхід до проблеми розвитку естетичного смаку пов'язаний з процесами виховання естетичних почуттів, художньо-образного мислення, інтересів, поглядів, уявлень, сприйняття, вибору й оцінювання естетичних явищ. Формування смаку передбачає створення об'єктивних умов для розвитку суб'єкта та виховання його індивідуальності через залучення до творчої предметно-перетворювальної діяльності. Звідси напрошується висновок: звернення до глибинних джерел декоративно-ужиткового мистецтва - тисячолітнього доробку нашого народу, в якому зафіксовані духовність, обдарування, мистецький хист українців, є підґрунтям національної системи естетичного виховання молоді. Завдяки пізнанню історичного минулого рідного народу, оволодінню його духовно-матеріальними цінностями школяр формується яскравою, інтелігентною, неповторною особистістю з глибокими різнобічними знаннями і прагненням втілення у собі національного ідеалу, постійного самовдосконалення, духовного й естетичного зростання.

Нинішній стан навчально-виховної роботи в загальноосвітній школі характеризується глибокою, затяжною кризою, а за своєрідністю змісту, організаційно-методичного забезпечення, на думку більшості науковців і педагогів-практиків, виховання не відповідає сучасним потребам гармонійного розвитку дитини. Цю тезу підтвердило й наше дослідження. На констатувальному етапі експерименту з'ясувалося, що не в усіх школах на уроках трудового навчання та в позаурочній діяльності проводиться естетичне виховання учнів. Проведене опитування 57 вчителів показало, що лише окремі вчителі вводять естетичні аспекти до навчального матеріалу, однак відводять для цього недостатньо часу. У дослідженні з'ясовано, що:

– 24,3 % вчителів систематично формують естетичні смаки учнів на уроках трудового навчання,

– 75,7 % вчителів здійснюють його лише в окремих випадках, або зовсім не надають цьому належної уваги, аргументуючи це браком часу та відсутністю спеціальної навчально-методичної літератури.

Рівень своєї підготовленості до формування естетичних смаків учнів на уроках трудового навчання та в позаурочній художньо-трудовій діяльності вчителі оцінили таким чином:

- 40,3 % уважають, що добре підготовлені до такої діяльності,

- 59,7% указали на недостатній рівень своєї підготовки.

Натомість всі опитані вчителі відповіли, що уроки трудового навчання мають широкі можливості для формування естетичних смаків учнів, а в необхідності його здійснення переконані 92,4 % респондентів.

Аналіз масової педагогічної практики вивчення декоративно-ужиткового мистецтва в загальноосвітніх школах підтвердив необхідність загострення суспільної уваги до проблем виховання школярів на традиціях національної культури українців, їхньої готовності до естетичного перетворення навколишнього предметного середовища. Потенційні можливості педагогічної системи школи в навчанні підлітків декоративно-ужиткового мистецтва сприятимуть розв'язанню проблеми залучення їх до суспільно-корисної художньо-трудової діяльності, освоєння духовно-естетичного досвіду українців, і на цій основі - до формування естетичних смаків.

В основу концепції формування естетичних смаків учнів засобами декоративно-ужиткового мистецтва було покладено тезу, що передача культурних надбань від одного покоління до іншого здійснюється різними шляхами та передовсім за допомогою цілеспрямованого і систематичного впливу. У дослідженні було визначено, що естетичні смаки формуються двома шляхами:

перший - передбачає процес стихійного нагромадження, коли діти засвоюють націокультурні цінності з власного життєвого досвіду, найчастіше відповідно до сповідуваних у їхніх родинах;

другий - це цілеспрямоване засвоєння особистістю естетичного змісту націокультурної спадщини в педагогічних умовах спеціально організованого навчально-виховного процесу школи.

Актуальним для формування естетичних смаків учнів, як установлено в нашому дослідженні, є виконання наступних умов:

– широке залучення учнів до різних видів декоративно-ужиткового мистецтва;

– використання дидактично обґрунтованого змісту художньо-трудової діяльності;

– здійснення педагогічної взаємодії навчальної і позаурочної форм організації навчально-виховного процесу.

Педагогічна система нами розглядається як структурна діалектична єдність базових компонентів:

- об'єкти: мета та завдання,

зміст навчання,

способи навчання (методи, організаційні форми, засоби

навчання та виховання),

- суб'єкти педагогічного процесу: учні та вчителі.

У педагогічній системі повинні реалізовуватися наступні ідеї: гуманізації, безперервності освіти, виховання, навчання, націокультурного розвитку, пропонуватися учням нові виміри життя, що ґрунтуються на знаннях минулого і сучасного України, надбаннях етнокультури, заохочуватися набуття естетичного досвіду, власних ціннісних орієнтацій, формування естетичних смаків і виявлення відповідних почуттів через результати творчої художньо-трудової діяльності.

2. Експериментальна перевірка ефективності функціонування педагогічної системи художньо-трудової підготовки учнів 5 - 9 класів

Обґрунтовано дидактичні підходи до побудови змісту художньо-трудової підготовки школярів, розкрито методичні аспекти педагогічної взаємодії організаційних форм залучення учнів до декоративно-ужиткового мистецтва, визначено компоненти, критерії та рівні сформованості естетичних смаків учнів у процесі художньо-трудової діяльності, наведено результати дослідницько-експериментальної роботи.

Здійснюючи дослідження, ми виходили з того, що однією з важливих вимог забезпечення високої якості художньо-трудової підготовки школярів на уроках трудового навчання є науково обґрунтоване, комплексне навчально-методичне забезпечення, спрямоване на вдосконалення змісту цієї підготовки. Для експериментальної перевірки нами була розроблена логічна система навчання учнів 5 - 9 класів різних видів декоративно-ужиткового мистецтва. Вона складається з трьох послідовних етапів (рівнів):

1) початкове (пропедевтичне) опанування учнями декоративними техніками, закладеними у зміст типової програми з трудового навчання;

2) поглиблене вивчення школярами різних видів декоративно-ужиткового мистецтва на уроках трудового навчання у 5, 6 і 9 класах (за рахунок додаткових годин шкільного компонента базового навчального плану);

3) ґрунтовна художньо-трудова підготовка учнів у студіях естетичного розвитку й художньо-прикладних гуртках.

Аналіз досліджень учених-дидактів і розроблених у різні часи програм з трудового навчання і художніх ремесел дав нам змогу визначитися з підходами до структурної побудови:

- програми варіативної частини змісту поглибленого вивчення декоративно-ужиткового мистецтва на уроках трудового навчання, яка вивчається за рахунок додаткового часу (додатковий час відводиться у загальноосвітніх навчальних закладах за типовим навчальним планом на навчальні предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації),

- навчальної програми студії естетичного розвитку учнів. Експертне оцінювання педагогічною громадськістю змісту та структури навчальних варіативної частини та програми підтвердило дидактичні й виховні можливості, закладені в них щодо формування естетичних смаків учнів.

Навчальні програми варіативної частини змісту поглибленого вивчення декоративно-ужиткового мистецтва на уроках трудового навчання та студії естетичного розвитку учнів складаються з інформаційно-методичної, констатувальної та нормативної частин і передбачають розв'язання таких дидактичних завдань:

- формування мистецьких і техніко-технологічних знань учнів, на основі яких розкривається сутнісна характеристика різних видів декоративно-ужиткового мистецтва;

- формування спеціальних умінь і навичок, які допомагають дитині відобразити свій внутрішній світ у спеціально організованій художньо-трудовій діяльності;

- розвиток художніх потреб, мистецьких оцінок та естетичних смаків, збагачення естетичного досвіду підлітків.

З метою перевірки на доступність розробленого змісту навчальних програм варіативної частини та студії нами були проведені контрольні зрізи знань та вмінь учнів перед початком і наприкінці вивчення різних видів декоративно-ужиткового мистецтва. Виходячи з аналізу результатів експериментального дослідження, можна стверджувати, що структура та зміст розроблених нами програм, а також методичних матеріалів (орнаменти, технологічні карти, практичні завдання творчого характеру та ін.) забезпечують високу якість художньо-трудової підготовки школярів, відповідаючи як вимогам суспільства щодо формування естетично розвиненої особистості, так і дидактичним вимогам щодо розробки змісту навчання декоративно-ужиткового мистецтва на уроках трудового навчання та в позаурочній дозвіллєвій діяльності.

У процесі дослідження з'ясувалося, що якісний зміст навчальних програм варіативної частини та студії ще не гарантує успіху художньо-трудової підготовки школярів. Важливою умовою формування в учнів розвинених естетичних смаків є цілеспрямоване управління цим процесом, тобто методично грамотно побудована взаємодія художньо-трудової діяльності на уроках трудового навчання та в позаурочний час. Це зумовило корекцію змісту трудового навчання учнів 5 - 9 класів і студій естетичного розвитку школярів і педагогічно обґрунтований відбір форм і методів організації навчально-виховної роботи, які базуються на народних традиціях, звичаях та обрядах і спираються у своїй основі на гармонійне поєднання наукових і народно-педагогічних принципів навчання.

Дослідженням визначено форми залучення учнів до декоративно-ужиткового мистецтва:

- через навчальний процес:

– уроки поглибленого трудового навчання у галузі декоративно-ужиткового мистецтва;

– уроки гуманітарного циклу: українська література та мова, історія України;

– уроки художньо-естетичного напрямку: образотворче мистецтво та музика;

– уроки природничо-математичного циклу;

- через позаурочну діяльність:

– студія естетичного розвитку;

– екскурсії та подорожі рідним краєм, етнографічні експедиції та дослідницька робота в музеях;

– проведення зустрічей з народними умільцями;

– конкурси творчої майстерності, виставки-ярмарки, фестивалі, свята.

У дослідженні доведено, що педагогічна взаємодія урочної та позакласної форм організації художньо-трудової діяльності сприяє формуванню естетичних смаків учнів, якщо забезпечує такі пріоритети розвитку педагогічної системи школи:

- задоволення естетичних запитів і потреб;

- створення умов для розвитку здібностей і талантів;

- залучення до створення естетичного предметного середовища;

- систематичне ознайомлення батьків, педагогів, громадськості з результатами творчої художньо-трудової діяльності;

- колективна й індивідуальна мистецька творчість учнів в умовах залучення до різних видів декоративно-ужиткового мистецтва.

Для вивчення стану сформованості естетичних смаків учнів та визначення можливих шляхів їх якісного розвитку використовувався комплекс методів дослідження, адекватний реаліям педагогічного процесу та природі створеного нами націокультурного середовища школи. Враховуючи, що в процесі художньо-трудової діяльності учні оволодівають новими знаннями, активізується їхня інтелектуальна сфера, розвиваються спеціальні вміння й навички, відбувається інтенсивне становлення світогляду, системи оцінних суджень, проявляється певне емоційне ставлення до декоративно-ужиткового мистецтва, звернення та використання його в повсякденному житті, нами були відібрані відповідні критерії (показники) сформованості естетичних смаків учнівської молоді:

1) перцептивно-емоційний - відображає потребу й здатність естетичного сприймання краси форм, гармонії кольорів, символічного змісту орнаментальних композицій, втілених у декоративно-ужиткових виробах, що й викликає почуття й емоції як своєрідне особистісне ставлення дитини до навколишньої дійсності;

2) когнітивний - передбачає наявність знань історії та перспектив розвитку декоративно-ужиткового мистецтва, пов'язаних з ним традицій, обрядів, звичаїв і ритуалів українців, умінь естетико-морфологічного й семантичного аналізу художніх творів;

3) діяльнісно-практичний - орієнтує на творчу художньо-трудову діяльність та відображається у декоративно-ужиткових виробах, створених учнями за законами краси, відповідно до усталених народних традицій та сучасних естетичних тенденцій.

Якісну характеристику проявів сформованості естетичних смаків учнів у процесі художньо-трудової діяльності ми визначали за початковим, низьким, середнім і високим рівнями. Результати констатувального етапу дослідження засвідчили, що в учнів контрольних та експериментальних груп рівень сформованості естетичних смаків недостатній, хоча відчутним було співвідношення початкового (експериментальні групи - 20,9%, контрольні групи - 9,1%) та високого (експериментальні групи - 10,1%, контрольні групи - 23,1%) рівнів.

Одержані дані стали основою для проведення формувального етапу дослідницько-експериментальної роботи, основними завданнями якого були:

1) перевірка ефективності педагогічних умов, змісту і методики формування естетичних смаків учнів експериментальних груп засобами декоративно-ужиткового мистецтва на уроках трудового навчання та в позаурочній художньо-трудовій діяльності;

2) виявлення динаміки формування та розвитку в учнів естетичних смаків.

Результати, одержані в процесі проведення дослідницько-експериментальної роботи дають змогу простежити динаміку якісної зміни рівнів сформованості естетичних смаків школярів засобами декоративно-ужиткового мистецтва.

Графічне зображення одержаних результатів у відсотковому відношенні наочно ілюструє ефективність експериментальної методики формування в учнів естетичних смаків засобами декоративно-ужиткового мистецтва на уроках трудового навчання та в позаурочній художньо-трудовій діяльності.

Кількість респондентів з початковим рівнем розвитку естетичних смаків в експериментальних групах зменшилась на 16,2% проти даних констатувального дослідження, натомість кількість учнів із високим рівнем зросла на 18,1 %.

Учні експериментальних груп виявили розуміння того, що традиційне декоративно-ужиткове мистецтво, будучи історико-культурним надбанням українського народу, нерозривно пов'язане з давніми віруваннями, звичаями, ритуалами, виробничо-господарською та святково-обрядовою діяльністю. Вивчаючи українське декоративно-ужиткове мистецтво на уроках трудового навчання, заняттях у студіях естетичного розвитку, під час екскурсій, подорожей, етнографічних експедицій тощо, учні намагалися зрозуміти, за допомогою яких засобів народним майстрам вдавалося створювати виразні форми й чудові орнаменти, ставлення авторів до функціональної і декоративної привабливості виробів, їхні естетичні почуття й емоції, одержати естетичну насолоду від можливості самостійної творчої праці з відродження традицій рідного народу.

Демонструючи на останньому етапі формувального експерименту наявність потреби в оволодінні декоративно-ужитковим мистецтвом, зосередженість та захопленість його сприйняттям, активність у процесі обговорення одержаних вражень від естетики традиційних і сучасних художніх виробів, здатність самостійно оцінювати твори народного мистецтва, пояснювати почуття, викликані ними, визначати, за допомогою яких засобів виразності передано красу і функціональність декоративно-ужиткових виробів, учні експериментальних груп саме високими результатами власної художньо-трудової практики довели розвиненість своїх естетичних смаків.

Перевірка достовірності результатів експерименту за допомогою математичної обробки підтвердила, що одержані дані не є випадковими, а відображають результативність розробленої нами методики формування в учнів естетичних смаків засобами декоративно-ужиткового мистецтва на уроках трудового навчання та в позаурочній художньо-трудовій діяльності. Кількісний та якісний аналіз рівнів сформованості компонентів естетичних смаків учнів досліджуваних шкіл та порівняння одержаних результатів із рівнями, виявленими в учнів загальноосвітніх шкіл Поділля, де не створювалися зазначені педагогічні умови, засвідчив, що учні експериментальних груп мають найкращі результати, хоча кількісно приріст виражається в межах 18 %. Результати на початковому рівні сформованості естетичних смаків свідчать про ефективність педагогічних умов, оскільки в досліджуваних школах учнів, що виявили такий рівень, менше 5 %. Аналіз одержаних результатів свідчить: незалежно від початкових здібностей і нахилів до творчої художньо-трудової діяльності, розвиненості у школярів естетичних смаків, якщо в навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи створені належні умови залучення дітей до української національної культури та наявна чітка педагогічна взаємодія урочної та позаурочної форм навчання, цілком реально сформувати в учнів витончені естетичні смаки.

Висновки

педагогічний школяр естетичний

За результатами нашого дослідження, метою якого було розробити, теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити зміст і педагогічні умови формування естетичних смаків учнів у процесі художньо-трудової підготовки, можна стверджувати таке:

1. Аналіз трактування поняття „естетичний смак” у філософській, соціологічній, психологічній та педагогічній науках уможливлює ствердження, що ця категорія розглядається науковцями, з одного боку, як здатність особистості відбирати об'єкти та явища на підставі власних естетичних орієнтацій, уподобань, уявлень про прекрасне, з іншого - як духовна якість особистості, завдяки якій здійснюється емоційно-образне сприйняття навколишньої дійсності, її естетична оцінка та творче практичне перетворення. Становлення та розвиток естетичного смаку залежить передусім від конкретного соціокультурного середовища й зумовлене психофізіологічним і загальнокультурним розвитком особистості. Формування смаку передбачає створення об'єктивних умов для розвитку суб'єкта та виховання його індивідуальності через залучення до творчої предметно-перетворювальної діяльності.

2. Естетичні смаки сучасної учнівської молоді - складне, багатоаспектне духовно-культурне явище. Головними засобами їх формування у школі є різні види мистецтва, зокрема декоративно-ужиткове, яке, будучи поліфункціональним, має спільний знаменник - можливість розвивати творчу особистість дитини, створювати умови для проявів її естетичних смаків. Тому звернення до глибинних пластів декоративно-ужиткового мистецтва - тисячолітнього доробку нашого народу, в якому зафіксовані духовність, обдарування, мистецький хист українців - є підґрунтям національної системи естетичного виховання. Розроблена логічна система навчання учнів 5 - 9 класів різним видам декоративно-ужиткового мистецтва. Вона складається з трьох послідовних етапів (рівнів): 1) початкове (пропедевтичне) опанування учнями декоративними техніками, закладеними у зміст типової програми з трудового навчання; 2) поглиблене вивчення школярами різних видів декоративно-ужиткового мистецтва на уроках трудового навчання у 5, 6 і 9 класах (за рахунок додаткових годин шкільного компонента базового навчального плану); 3) ґрунтовна художньо-трудова підготовка учнів у студіях естетичного розвитку та художньо-прикладних гуртках.

3. У дослідженні визначено, що формування естетичних смаків учнів буде здійснюватися при наявності педагогічної системи школи, де виконуються наступні умови: відбувається широке залучення учнів до різних видів декоративно-ужиткового мистецтва; використовується дидактично обґрунтований зміст художньо-трудової діяльності; здійснюється педагогічна взаємодія навчальної і позаурочної форм організації навчально-виховного процесу. Зміст художньо-трудової підготовки учнів включає поєднання початкового опанування учнями декоративних технік, закладеними у зміст типової програми з трудового навчання, поглибленого вивчення школярами різних технік декоративно-ужиткового мистецтва на уроках трудового навчання, а також ґрунтовного оволодіння учнями художніх ремесел на заняттях у студіях естетичного розвитку та художньо-прикладних гуртках. Розроблена та впроваджена нами експериментальна педагогічна система і методика художньо-трудової підготовки школярів дала відчутний педагогічний ефект, що підтвердило застосування методів математичної статистики для аналізу результатів роботи.

4. Виявлення складної багатокомпонентної структури естетичного смаку, аналіз та усвідомлення безпосередньої залежності його розвитку від сформованості основних компонентів дали змогу відібрати властиві цьому феномену критерії: перцептивно-емоційний, когнітивний і діяльнісно-практичний, провідним з яких є перший, оскільки викликає потребу й здатність естетичного сприймання краси форм, гармонії кольорів, символічного змісту орнаментальних композицій, втілених у декоративно-ужиткових виробах, що відображається в почуттях та емоціях як своєрідному особистісному ставленні дитини до навколишньої дійсності. На підставі врахування й узагальнення результатів констатувального й формувального етапів педагогічного експерименту були означені такі рівні сформованості в учнів естетичних смаків: початковий, низький, середній та високий. Порівняння результатів зазначених етапів експериментальної роботи дало можливість засвідчити зростання рівнів розвитку естетичних смаків в учнів експериментальних групп. Експериментальні дані підтвердили гіпотезу дослідження.

5. У дослідженні підготовлені методичні рекомендації для вчителів загальноосвітніх шкіл щодо розв'язання проблеми формування естетичних смаків учнів у процесі художньо-трудової підготовки, а саме: визначені форми залучення учнів до декоративно-ужиткового мистецтва: через навчальний процес (уроки поглибленого трудового навчання у галузі декоративно-ужиткового мистецтва; уроки гуманітарного циклу: українська література та мова, історія України; уроки художньо-естетичного напряму: образотворче мистецтво та музика; уроки природничо-математичного циклу) і через позаурочну діяльність (студія естетичного розвитку; екскурсії та подорожі рідним краєм, етнографічні експедиції та дослідницька робота в музеях; проведення зустрічей з народними умільцями; конкурси творчої майстерності, виставки-ярмарки, фестивалі, свята). Розроблені методичні рекомендації для занять художніми ремеслами в 5-9 класах, методичні матеріали (орнаменти, технологічні картки, практичні творчі завдання та ін.), а також методичні рекомендації для проведення інноваційних типів уроків, методичні прийоми, принципи відбору навчального змісту, види навчально-пізнавальної діяльності учнів. Підготовлений зміст художньо-трудової діяльності учнів у вигляді варіативної частини для поглибленого вивчення трудового навчання на уроках в 5, 6, 9 класах, а також розроблена навчальна програма студії естетичного розвитку учнів 5-9 класів.

Проведене нами дослідження, звісно, не розв'язує всіх проблем, пов'язаних із формуванням естетичних смаків учнів. Тому подальшого розвитку заслуговують такі напрями :

- пошук шляхів підвищення значущості естетичного виховання учнівської і студентської молоді в націокультурному середовищі,

- запобігання негативним впливам соціуму в умовах навчально-виховного процесу закладів освіти,

-здійснення науково-методичного супроводу модернізації систем естетичного і трудового виховання засобами декоративно-ужиткового мистецтва,

- формування смакових установок учнівської молоді в інших формах і видах художньо-естетичної діяльності.

Література

1. Савчук І.В. Формування естетичних смаків у учнів 5 - 9 класів на уроках обслуговуючої праці в процесі вивчення декоративно-ужиткового мистецтва / І.В. Савчук // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми: [зб. наук. праць / редкол.: І.А. Зязюн (голова) та ін.]. - Київ - Вінниця: ДОВ „Вінниця”, 2006. - Вип. 12. - С. 67 - 71.

2. Савчук І.В. Декоративно-ужиткове мистецтво на уроках трудового навчання як засіб формування естетичних смаків школярів / І.В. Савчук // Молодь і ринок. - Дрогобич : ДДПУ імені Івана Франка. - 2006. - №6 (21). - С. 122 - 126.

3. Савчук І.В. Писанка - невичерпне джерело творчого натхнення / І.В. Савчук // Трудова підготовка в закладах освіти. - 2006. - № 2. - С. 30 - 33.

4. Савчук І.В. Українська народна писанка / І.В. Савчук // Трудова підготовка в закладах освіти. - 2007. - № 3. - С. 39 - 42.

5. Савчук І.В. Декоративно-ужиткове мистецтво як складова національної культури та чинник формування естетичних смаків учнів / І.В. Савчук // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. - Серія : Педагогіка. - 2007. - № 8. - С. 19 - 25.

6. Савчук І.В. Взаємодія трудового навчання і декоративно-ужиткового мистецтва як чинник мистецького розвитку школярів / І.В. Савчук, О.Ю. Пінаєва // Педагогічні науки : зб. наук. праць. - Херсон : Вид-во ХДПУ, 2008. - Вип.47.- С. 218-222.

7. Савчук І.В. Декоративно-ужиткове мистецтво у різдвяних та великодніх традиціях / І.В. Савчук // Трудова підготовка в закладах освіти. - 2008. - № 3 - С. 40 - 42.

Размещено на Allbest.ru