Формування цінності самореалізації майбутніх педагогів у процесі фахової підготовки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Класичний приватний університет

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Формування цінності самореалізації майбутніх педагогів у процесі фахової підготовки

Гришко Ю.А.

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

Запоріжжя - 2009

Вступ

Актуальність теми. На початку 2009 р. світ опинився на складному етапі розвитку, що позначений пошуком оптимального суспільно-економічного формату співіснування в глобальному просторі. Не винятком є й освітнє середовище, в якому конкурують, виборюючи своє право на домінування, національні концепції підготовки молоді до життя в мінливому й непередбачуваному світоустрої.

Українська Доктрина розвитку освіти спирається на гуманістично спрямовану ідеологію, декларуючи особистість як вищу цінність буття, а створення умов для її самореалізації - як важливу місію держави. Тому особливої гостроти й національного значення набуває проблема органічного поєднання професійної підготовки майбутніх українських педагогів з їх професійною самореалізацією в процесі навчання у вищих педагогічних закладах, яка з різних причин ще не стала особистісною цінністю педагога. Цінність професійної та особистісної самореалізації українців у цілому й українських педагогів зокрема залишається декларацією на рівні теорії, жорстко стикаючись з реаліями практичної життєдіяльності освітніх систем.

Головні причини такого стану, на наш погляд, знаходяться в рамках існуючих у практиці і теорії професійної педагогіки суперечностей:

між командно-адміністративною традицією управління педагогічними процесами у вищій школі та зростанням соціальної потреби в педагогах з високим рівнем ініціативності, ентузіазму та нонконформістською життєвою позицією;

між визнанням особистісної та професійної самореалізації майбутніх педагогів одним із завдань професійної освіти та відсутністю усталеної традиції цілеспрямованого розвитку в них критичного мислення, креативності й толерантності в ставленні до важко передбачуваного характеру професійної діяльності;

між необхідністю реформації традиційної лекційно-практичної форми професійної підготовки педагогів та надто обережним упровадженням інтерактивних і контекстних методів навчання, спрямованих на їх самореалізацію та фахову ідентифікацію.

Методологічний, теоретичний, нормативний фундамент для вирішення окреслених суперечностей з урахуванням задекларованих у Конституції гуманістичних пріоритетів поступово утворюється за рахунок самовідданої праці науковців різних напрямів. Сучасні українські філософи В. Андрущенко, І. Зязюн, К. Корсак, В. Кремень, В. Кудін, В. Лутай, Г. Нестеренко, М. Мегрелішвілі, Н. Юхименко та інші представили цінні узагальнення щодо сутності самореалізації людини в особистісному та професійному просторі, окресливши на загальнофілософському рівні методологічні підходи до вирішення поставленої проблеми. Головним результатом цієї роботи стали висновки про те, що потреба у формуванні цінності самореалізації в освітян є виявом фундаментальної властивості, що детермінує більш якісну організацію та упорядкування цивілізації.

У роботах Д. Дубравської, Д. Леонтьєва, П. Лушина, Н.Максимчука, І. Манохи, Л. Мови, В. Семиченко та інших науковців на психологічному рівні деталізовано феномен самореалізації людини як потреби, як діяльності, як об'єктивного й суб'єктивного результату цієї діяльності.

Усвідомлюючи виняткове значення вузівської освіти для подальшої особистісної та професійної самореалізації, фахівці з її теорії і методики: О. Абдулліна, В. Бондар, М. Вашуленко, А. Вербицький, В. Гриньова, Н. Гузій, О. Гура, О. Дубасенюк, І. Зязюн, В. Ковальчук, М. Кулюткін, В. Лозова, Н. Лосєва, В. Мазін, А. Мудрик, С. Сисоєва, В. Сластьонін, А. Сущенко, Т. Сущенко, Г. Терещук, Р. Хмелюк, О. Цокур, В. Шахова, Н. Шемигон, М. Чобіток - кожен у рамках прийнятої освітньої парадигми та відповідно виділеного концепту (контекстне, проблемне, інтерактивне, рефлексивне тощо навчання) пропонують різновекторні шляхи її вдосконалення.

Здійснена науковцями робота не вичерпала всіх аспектів вирішення проблеми особистісної та професійної самореалізації майбутніх педагогів. Про необхідність її подальшого дослідження свідчать такі аргументи:

потреба навчальних закладів у фахівцях, здатних виробляти самостійну стратегію педагогічної діяльності в мінливих важко передбачуваних умовах;

орієнтація системи професійної освіти на європейські стандарти підготовки педагогів, коли відсутність у них сформованої цінності професійної самореалізації практично нівелює можливість отримання диплома.

Отже, наведені аргументи породжують необхідність подолання певної фрагментарності знань про цінність самореалізації та її формування в рамках професійної підготовки, що й зумовило вибір теми дисертації: “Формування цінності самореалізації майбутніх педагогів у процесі фахової підготовки”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану наукових досліджень кафедри управління навчальними закладами і педагогіки вищої школи Класичного приватного університету “Еволюція педагогічної освіти в Україні на етапі націєтворення” (номер держреєстрації № 0105U002557), в якій автор брав безпосередню участь.

Тема дисертаційного дослідження затверджена на засіданні Вченої ради Класичного приватного університету (протокол № 8 від 29 березня 2006 р.) та узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології АПН України (протокол № 6 від 27 червня 2006 р.).

Мета й завдання дослідження. Мета дослідження - виявлення, обґрунтування та апробація сукупності організаційно-педагогічних умов формування цінності самореалізації педагогів на етапі фахової підготовки.

Завдання дослідження:

1) на основі аналізу наукових джерел уточнити зміст дефініцій “фахова підготовка”, “майбутній педагог”, “цінність самореалізації”;

2) обґрунтувати критерії й показники цінності самореалізації педагогів, визначити рівні її сформованості та методики оцінювання;

3) визначити існуючі теоретичні та емпіричні резерви вдосконалення фахової підготовки майбутніх педагогів та обґрунтувати сукупність організаційно-педагогічних умов формування цінності самореалізації;

4) перевірити ефективність організаційно-педагогічних умов формування цінності самореалізації в навчальній та практичній підготовці майбутніх педагогів.

Об'єкт дослідження - фахова підготовка майбутніх педагогів.

Предмет дослідження - організаційно-педагогічні умови формування цінності самореалізації майбутніх педагогів у процесі фахової підготовки.

В основу дослідження покладено таку гіпотезу: ефективність формування цінності самореалізації майбутнього педагога залежить від реалізації в процесі фахової підготовки сукупності організаційно-педагогічних умов:

насичення педагогічного процесу методами та засобами, що стимулюють вияв студентами критичності мислення, креативності, ціннісного самовизначення;

забезпечення тривалого фізичного, інтелектуального й емоційного контакту студентів з педагогами-майстрами в реальному та опосередкованому навчальними засобами вигляді;

фіксація цінності самореалізації як необхідної компоненти в навчально-методичній документації;

організація і стимулювання колективного дискусійного простору з проблем особистісного та професійного самопізнання, саморозуміння та самовизначення.

Відповідно до визначених завдань і гіпотези було використано такі методи дослідження:

теоретичні: ретроспективний аналіз, інтерпретація й узагальнення наукової, нормативно-правової, енциклопедично-словникової та методичної літератури - для порівняння існуючих уявлень про головні понятійні конструкти роботи; аналіз та узагальнення існуючих моделей фахової підготовки майбутніх педагогів - для обґрунтованої експлікації сукупності організаційно-педагогічних умов;

емпіричні: експертна оцінка, тестування, бесіда, включене та відсторонене спостереження з метою визначення рівнів сформованості цінності самореалізації; педагогічний експеримент - для виявлення результативності визначених організаційно-педагогічних умов;

статистичні: кількісний і якісний аналіз даних для обробки результатів дослідно-експериментальної роботи.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що:

уперше експліковано сукупність організаційно-педагогічних умов формування цінності самореалізації майбутніх педагогів у процесі фахової підготовки, зорієнтованих на забезпечення тривалого фізичного, інтелектуального й емоційного контакту студентів з педагогами-майстрами, організації колективного дискусійного простору з питань професійного самоздійснення, стимулювання розвитку креативності, критичності мислення, толерантності до непередбачуваного характеру майбутньої професії;

уточнено професійно-педагогічний зміст феномену цінності самореалізації як відображеної у свідомості, почуттях та волі особистісної позиції людини щодо найбільш повного втілення своєї природи й сутнісних сил у педагогічній діяльності;

удосконалено зміст, методи та засоби фахової підготовки майбутніх педагогів, спрямованої на формування цінності самореалізації;

набули подальшого розвитку теоретичні та методичні аспекти розвитку педагогічної майстерності педагога.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що створено, апробовано й упроваджено в практику фахової підготовки майбутніх педагогів авторські навчально-методичні комплекси з дисципліни “Основи педагогічної майстерності” (навчальна і робоча програма, матеріали лекцій, практичних занять та рекомендації до педагогічної практики).

Результати науково-дослідної та методичної роботи впроваджено у процес професійної підготовки майбутніх педагогів Класичного приватного університету (довідка № 209 від 25 травня 2006 р.), Запорізького національного університету (довідка № 313 від 3 червня 2007 р.), Запорізького педагогічного коледжу (довідка № 191 від 13 червня 2008 р.).

Апробація результатів дисертації. Результати дослідження доповідались та обговорювались на конференціях різного масштабу, зокрема: міжнародних: “Еволюція теорії та методики професійної освіти в Україні на етапі націєтворення” (Запоріжжя, 2006); “Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору” (Київ, 2008); “Освітні інновації: філософія, психологія, педагогіка” (Суми, 2009); “Актуальные вопросы высшего профессионального образования” (Донецьк, 2009); “Наука і вища освіта” (Запоріжжя, 2009); “Вища школа: удосконалення якості підготовки фахівців” (Черкаси, 2009); всеукраїнських: “Відкрита професійна освіта: стратегії та перспективи” (Запоріжжя, 2008).

Результати дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри управління навчальними закладами і педагогіки вищої школи Класичного приватного університету, кафедри акторської майстерності Запорізького національного університету, предметно-циклових комісій Запорізького педагогічного коледжу.

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження висвітлено в 16 наукових працях, з яких: 9 одноосібних статей у фахових наукових виданнях з педагогіки, 7 тез і матеріалів науково-практичних конференцій.

Структура й обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел (213 найменувань). Загальний обсяг роботи становить 255 сторінок, з них основного тексту - 177 сторінок. Робота містить 10 таблиць, 1 рисунок на 15 сторінках.

1. Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет, гіпотезу; охарактеризовано використані методи; розкрито наукову новизну, теоретичне й практичне значення дослідження; висвітлено дані щодо впровадження та апробації результатів; подано структуру дисертаційної роботи.

У першому розділі - “Теоретичні передумови формування цінності самореалізації майбутніх педагогів” - реалізовано постановку проблеми в міждисциплінарному просторі, здійснено аналіз головних дефініцій дослідження, визначено формальні та змістовні характеристики понятійного конструкту “цінність самореалізації”, обґрунтовано його критерії, показники та рівні сформованості, визначено сукупність діагностичних інструментів для його вимірювання. Проаналізовано найбільш відомі та корисні в контексті обраної проблематики результати наукових досліджень у галузі філософії, психології та педагогіки, що в сукупності стали теоретичними передумовами експлікації необхідних і достатніх організаційно-педагогічних умов формування цінності самореаліазації в майбутніх педагогів.

У результаті ретроспективного аналізу встановлено, що зміни принципів організації освітнього середовища ставлять кожного майбутнього і працюючого педагога перед проблемою самовизначення й самореалізації в ситуації мінливих обставин професійного буття. Рухомі внутрішньою фундаментальною потребою в найбільш повному розкритті власної природи у професії, сучасні педагоги стикаються або готуються до зустрічі з численними об'єктивними й суб'єктивними труднощами. Найбільш складні з них знаходяться у векторі визначення розумної міри та повноти інтелектуальних, фізичних і психологічних витрат особистісної природи в конкурентно орієнтованому світоустрої.

Доведено, що в такому стані цілком можливий найбільш небажаний для суспільства сценарій - орієнтація майбутніх педагогів на виконання своїх обов'язків, виходячи з формальних ознак, а значить, постає як актуально-перспективне завдання наукового співтовариства - збереження найкращих цінностей вітчизняної педагогіки, однією з яких є цінність особистісної та професійної самореалізації.

У результаті поданого аналізу наукових робіт В. Андрущенка, І. Зязюна, К. Корсака, В. Кременя, В. Кудіна, В. Лугового, В. Лутая, А. Маслоу, Г. Нестеренко, І. Прокопенка, К. Роджерса, В. Франкла, Н. Юхименко розглянуто існуючі методологічні суперечності щодо феноменологічної сутності самої цінності самореалізації, а також суперечності та недоліки в уявленнях про спектр факторів її залежності, особливостей набуття, фіксації та утримання.

Виявлено об'єктивні (природа, суспільство, біохімічний, морфологічний, фізіологічний та генетичний потенціал та ін.) та суб'єктивні її сторони (Я-концепція, самооцінка, підсвідомі прагнення до безсмертя, увічнення свого внутрішнього світу та ін.).

Дістало раціонального обґрунтування уявлення про те, що сучасне українське трансформаційне освітнє середовище надає індивідуальній самореалізації майбутніх та працюючих педагогів більше можливостей, ніж кризове чи відносно стабільне, причому така можливість залежить не стільки від рівня успішності людини, скільки від уміння та бажання “знайти своє покликання”, “бути собою”, “стати тим, ким ти є”.

Покладаючись на дисциплінарно й парадигмально різноспрямовані підходи, у дисертації висвітлено найбільш вагомі в контексті предмета дослідження наукові здобутки в галузі психології (І. Беха, К. Гольдштайна, Д. Дубравської, І. Кона, Д. Леонтьєва, П. Лушина, І. Манохи, А. Маслоу, Р. Мея, Л. Мови, А. Орлова, Ю. Орлова, К. Роджерса, В. Семиченко, В. Сергєєвої, В. Франкла та ін.), що дозволили констатувати таке:

цінність самореалізації в педагогічній діяльності може бути визначена обсягом втілення свого внутрішнього світу в інших людях (симетрична метафора в педагогіці - “серце віддаю дітям”);

необхідною умовою формування цінності самореалізації є створення в майбутнього педагога надпросторової та надчасової детермінанти (“у кого є “Заради чого” жити - витримає будь-яке “Як”);

цінність самореалізації щодо майбутнього педагога може бути зафіксована як рівень бажання “бути собою” у професії.

У дисертації подано аналіз педагогічної складової постановки проблеми формування цінності самореалізації у майбутніх педагогів, що базується на великій кількості різнофахових та різноспрямованих досліджень О. Абдуліної, І. Багачової, Є. Барбіної, І. Богданової, В. Гриньової, Н. Гузій, О. Гури, М. Євтуха, В. Ковальчук, Н. Кузьминої, В. Лозової, В. Мазіна, Л. Міщик, Л. Пуховської, С. Сисоєвої, В. Сластьоніна, А. Сущенка, Т. Сущенко, Н. Хмель, О. Цокур, В. Шахова та ін. Їх зміст дозволив констатувати наявність великої кількості теоретичних, методичних та організаційно-управлінських суперечностей професійної підготовки на різних рівнях:

між декларативною спрямованістю на тотальну гуманізацію педагогічного процесу у вищій школі та відсутністю в процесі фахової підготовки осередків автономії, творчості та самоздійснення;

між розумінням цінності самореалізації як фундаментальної основи всієї системи цінностей майбутніх педагогів та відсутністю деталізованого діагностичного інструментарію з превентивного виявлення їх можливої деструктивності;

між прагненням максимальної технологізації й формалізації процесу фахової підготовки в умовах вищої школи та усталеною традицією виховання педагогічних кадрів через завжди унікальний і непередбачуваний внутрішній світ педагогів-майстрів;

між високими вимогами до якості праці науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів та примітивними матеріальними умовами її забезпечення.

На основі ретроспективного та контекстного аналізу наукових джерел у дисертації уточнено розуміння ключових словосполучень: “фахова підготовка” - частина організованого педагогічного процесу з надбання контекстних щодо професії знань, умінь та ціннісних установок, яка реалізується в рамках відповідного циклу галузевого стандарту; “майбутній педагог” - особа, що перебуває у фазі активної професійної підготовки у вищому навчальному закладі до педагогічної діяльності на професійній основі.

Аналіз феномену “цінність самореалізації” дав змогу вивчити його формальну та змістовну природу й дефініювати як відображену у свідомості, почуттях та волі особистісну позицію людини щодо найбільш повного втілення своєї природи й сутнісних сил у педагогічній діяльності.

Критеріями цінності самореалізації в діяльнісній, когнітивній та почуттєвій сфері майбутніх педагогів визнано:

ціннісні установки на інтерактивну взаємодію в навчально-професійній та квазіпрофесійній діяльності;

ціннісні установки на самопізнання, саморозуміння та самовизначення (як складові процесу самореалізації);

ціннісні установки на конгруентне самовираження, емпатію та толерантне прийняття позицій іншої людини.

У зв'язку зі складністю формалізації феноменологічного конструкту “цінність самореалізації”, доведено труднощі в його квантифікації як одномірної властивості з можливістю зведення її до уніфікованого показника. Опрацьовані індикатори її прояву представлено спектром особистісних якостей та властивостей людини, що виявляються в її діяльності, мисленні та почуттях (критичність мислення, спонтанність, креативність щодо педагогічної дійсності, позитивний погляд на людину, аутосимпатія, автономність, толерантність до невизначеності, конгруентність, професійна емпатичність, розвинений внутрішньорефлексивний інтелект).

Більшість із зазначених якостей піддається вимірюванню валідизованою методикою Е. Шострома POI у варіанті Ю. Альошиної, Л. Гозман, М. Загіка і М. Кроз, яка дістала назву самоактуалізаційний тест (далі - CAT). Рівень самоактуалізованості, що вимірюється в цій методиці, може інтерпретуватися як рівень готовності до самореалізації, що за змістовними характеристиками корелює з нашим уявленням про цінність самореалізації. Як додатковий діагностичний засіб обґрунтовано використання експертної оцінки, зміст якої в суб'єктивному розподілі майбутніх педагогів на п'ять рівнів сформованості цінності самореалізації: дуже низький, низький, середній, високий, надвисокий. Якісні характеристики кожного рівня наведено в роботі.

У дисертації здійснено аналіз найбільш перспективних напрацювань у галузі теорії й методики професійної підготовки майбутніх педагогів. Особливу увагу надано концептам, що поєднують у собі ефекти найбільш поширених у педагогіці підходів.

Головні напрацювання, у зв'язку з великою схожістю кола проблем професійної підготовки майбутніх педагогів, експліковано з дисертаційних досліджень вітчизняних авторів: В. Гриньової, Н. Гузій, В. Ковальчука, Ю. Соловйової, М. Чобітка, В. Шахова, Н. Шемигон, - які окреслили змістовні, нормативні, парадигмальні, аксіологічні та технологічні перспективи модернізації професійної й світоглядно-методологічної підготовки педагогів у конкурентно орієнтованому суспільно-економічному форматі; О. Гури, Н. Лосєвої, В. Бондаря, О. Дубасенюк, І. Ісаєва, Н. Лозової, Н. Протасової, В. Сластьоніна, які кожен в обраному контексті деталізували кваліфікаційні характеристики та напрями вдосконалення педагогів вищої школи; Т. Новаченко, С. Пішуна, В. Тюски, Т. Сущенко, що окреслили перспективи використання неформальних середовищ як площини поповнення психофізичних сил, відновлення творчого потенціалу, більш вільного втілення індивідуальної природи студентів у культурно значущих сферах життєдіяльності студентського та викладацького колективів.

Такий аналіз з опорою на результати тривалих, масштабних, а значить, з великою достовірністю істинних педагогічних експериментів дав змогу встановити основні положення, на яких має грунтуватися експлікація організаційно-педагогічних умов формування цінності самореалізації майбутніх педагогів:

формування цінності самореалізації може відбутися в ході особливим чином сконструйованого фізичного, інтелектуального та почуттєвого контакту між майбутніми педагогами й фахівцями, що є носіями досвіду ефективного та щасливого буття в педагогічній професії;

досліджуваний процес має бути підкріплений насиченням професійної підготовки рефлексивною практикою, створенням ситуацій проблемно-ціннісного характеру;

формування цінності самореалізації має забезпечити спрямування традиційної форми організації навчання в напрямі більшої кількості та якості актів особистісного самовизначення. Головні критерій їх ефективності - наявність катарсисних ситуацій, почуттєве та інтелектуальне включення студентів, переживання, творчість і спроби пошуку власної позиції в навчально-ігрових ситуаціях, які мають сприйматися не стільки як гра, скільки як продовження звичайного життя;

вихід самореалізації на високі позиції в особистісному рейтингу цінностей майбутніх педагогів потребує неформальної фасилітації цього процесу в педагогічній практиці як автономній, відкритій, самоврядній частині професійної підготовки.

Зазначені положення стали теоретичними передумовами вирішення проблеми формування цінності самореалізації майбутніх педагогів.

У другому розділі - “Науково-методичні засади формування цінності самореалізації майбутніх педагогів у процесі фахової підготовки” - висвітлено сукупність організаційно-педагогічних умов, які детермінують ефективність процесу формування цінності самореалізації в майбутніх педагогів. Представлено хід та найсуттєвіші результати педагогічного експерименту з перевірки ефективності організаційно-педагогічних умов, які акумульовано в процесі викладання навчальної дисципліни “Основи педагогічної майстерності” та подальшої педагогічної практики.

Виходячи з теоретичних передумов, виведених у першому розділі, в роботі подано авторське бачення розв'язання проблеми формування цінності самореалізації майбутніх педагогів у процесі фахової підготовки, що ґрунтується на забезпеченні сукупності організаційно-педагогічних умов:

насичення педагогічного процесу методами та засобами, що стимулюють вияв студентами критичності мислення, креативності, ціннісного самовизначення.

забезпечення тривалого фізичного, інтелектуального й емоційного контакту студентів з педагогами-майстрами в реальному та опосередкованому навчальними засобами вигляді;

фіксація цінності самореалізації як необхідної компоненти в навчально-методичній документації;

організація і стимулювання колективного дискусійного простору з проблем особистісного та професійного самопізнання, саморозуміння й самовизначення.

Представлені умови стали вихідними положеннями для напрацювання більш конкретних пропозицій щодо змін у структурно-логічних схемах та змістовних характеристиках професійної підготовки майбутніх педагогів різних спеціальностей, вибору конкретних дисциплін, оптимізації їх науково-методичного забезпечення, деталізації методів та засобів формувального впливу.

У дисертації обґрунтовано конструктивність використання для формування цінності самореалізації майбутніх педагогів дисциплін циклу професійної та практичної підготовки. Однією з важливих причин такого вибору є більш якісне забезпечення випускових кафедр науково-педагогічними працівниками, що самі успішно самореалізуються у професіїно-педагогічної діяльності, мають емпіричний та теоретичний досвід у відповідному фаху й несуть найбільшу моральну відповідальність за результат та процес професійної підготовки.

Аналіз рекомендованих у галузевому стандарті вищої освіти нормативних навчальних дисциплін та практик дав змогу обрати для реалізації авторського задуму навчальну дисципліну “Основи педагогічної майстерності” та педагогічну практику. Їх змістовні характеристики та цільові орієнтири цілком відповідають природі експлікованих організаційно-педагогічних умов формування цінності самореалізації в майбутніх педагогів та не порушують нормативних вимог організації навчального процесу у вищих закладах освіти України.

У дисертації подано модель процесу формування цінності самореалізації, яка ґрунтується на поступовому переході від освоєння навчально-професійної дисципліни академічного типу “Основи педагогічної майстерності” до квазі-професійної діяльності під час педагогічної практики на робочих місцях.

Організований за авторським методичним задумом педагогічний процес з формування цінності самореалізації майбутніх педагогів деталізовано у змісті робочих та навчальних програм, матеріалах лекцій, практичних занять, рекомендаціях до самостійної роботи та проведення педагогічної практики. У розділі представлено конкретизований зміст поетапної формувальної діяльності:

рекламно-мотивувальний етап, методи й засоби якого спрямовані на презентацію перспектив найбільш повного втілення природи й сутнісних сил студентів у педагогічній професії;

діагностично-залучальний етап, методи й засоби якого спрямовано на здійснення оцінки рівня сформованості цінності самореалізації в студентів педагогічних спеціальностей, що одночасно стимулюють процеси професійного самопізнання, саморозуміння та самовизначення;

активно-контактний етап, методи й засоби якого мають забезпечити тривалий та глибокий контакт студентів педагогічних спеціальностей з професійною позицією, поведінкою й мисленням педагогів-майстрів у її реальному або ідеальному вигляді;

прагматично-дослідний етап, методи й засоби якого надають можливість зафіксувати через квазіпрофесійну діяльність ефективні та неефективні стереотипи в поведінці, інтелектуальній та емоційній сфері майбутніх педагогів, озброюючи їх мінімальною педагогічною технікою (психофізичний апарат, вокальні характеристики мовлення, жести, постава, переміщення, рухи очей, експресія обличчя тощо), зафіксувати їх професійну приналежність;

катарсисно-кульмінаційний етап, методи й засоби якого мають викликати “пікові переживання” студентів у реальному педагогічному процесі та перехід ціннісних установок у відповідні акти педагогічної діяльності;

консультативно-моделюючий етап передбачає методи й засоби, які спрямовані на консультативну підтримку індивідуальної траєкторії професійної самореалізації майбутніх педагогів.

Вибір професійних навчальних закладів для перевірки ефективності розроблених організаційно-педагогічних умов поетапного формування цінності самореалізації був зумовлений необхідністю забезпечення репрезентативного характеру матеріально-технічного та кадрового забезпечення, термінів, змісту та обсягів підготовки майбутніх педагогів, рівнями акредитації. Такими навчальними закладами обрано попарно Запорізький національний університет (далі - ЗНУ) - Дніпропетровський національний університет (далі - ДНУ), Запорізький педагогічний коледж (далі - ЗПК), Педагогічне училище ДНУ (далі - ПУДНУ), в яких сформовано дві експериментальні (ЕГ1 - 92 студенти ЗПК; ЕГ2 - 95 студентів ЗНУ) та дві контрольні групи (КГ1 - 98 студентів ПУДНУ; КГ2 - 93 студента ДНУ).

Констатувальна частина педагогічного експерименту розпочалася з оцінки рівня сформованості цінності особистісної та професійної самореалізації всіх 378 студентів за допомогою двох методик: методики САТ та експертного оцінювання, характер якого дозволив посилити достовірність отриманих кількісних даних та змістити акцент вимірювання цінності особистісної самореалізації на професійний аспект. Статистичний аналіз результатів дав змогу констатувати домінування в експериментальних і контрольних групах середнього та низького рівнів сформованості за більшістю шкал, при цьому в результаті серії додаткових порівнянь даних ЕГ1 - ЕГ2, КГ1 - КГ2, ЕГ1 - КГ1, ЕГ2 - КГ2 за критерієм Стьюдента виявлено тенденцію до лідерства за окремими показниками шкал (р < 0,05) у студентів педагогічного училища та коледжу. Це пояснюється традиційно більшою прагматичністю підготовки у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації, більш виражену спрямованість педагогічного процесу на професію.

Виявлено однорідність груп студентів університету та однорідність груп студентів педагогічних училищ за більшістю показників САТ та експертного оцінювання, що вигідно представляє достовірність чистоти постановки експерименту. Так, порівняння результатів діагностики за критерієм Стьюдента за шкалами методики САТ груп ЕГ1 та КГ1 не виявлено статистично значущих різниць. Не було виявилено статистично значущих різниць і в дисперсіях цих груп, про що свідчать результати порівняння результатів діагностики за F-критерієм Фішера. Аналогічний факт установлено і для груп ЕГ2 та КГ2. Узагальнені показники сформованості цінності самореалізації за трьома шкалами подано в табл. 1.

Таблиця 1 Сформованість основних показників цінності самореалізації майбутніх педагогів на констатувальному етапі дослідження, %

Група	Рівні
	дуже низький	низький	середній	високий	дуже високий
	к-сть	%	к-сть	%	к-сть	%	к-сть	%	к-сть	%
За шкалою “Спонтанність” методики САТ
ЕГ 1	12	13,0	45	48,9	33	35,9	2	2,2	0	0,0
ЕГ 2	14	14,7	39	41,1	38	40,0	4	4,2	0	0,0
КГ 1	20	20,4	44	44,9	31	31,6	3	3,1	0	0,0
КГ 2	17	18,3	34	36,6	37	39,8	5	5,4	0	0,0
За шкалою “Пізнавальні потреби” методики САТ
ЕГ 1	17	18,5	38	41,3	33	35,9	4	4,3	0	0,0
ЕГ 2	19	20,0	40	42,1	33	34,7	3	3,2	0	0,0
КГ 1	15	15,3	42	42,9	36	36,7	5	5,1	0	0,0
КГ 2	18	19,4	38	40,9	33	35,5	3	3,2	1	1,1
За шкалою “Креативність” методики САТ
ЕГ 1	15	16,3	35	38,0	37	40,2	5	5,4	0	0,0
ЕГ 2	18	18,9	41	43,2	32	33,7	4	4,2	0	0,0
КГ 1	13	13,3	42	42,9	35	35,7	7	7,1	1	1,0
КГ 2	16	17,2	34	36,6	35	37,6	6	6,5	2	2,2
За експертною оцінкою
ЕГ 1	15	16,3	37	40,2	34	37,0	6	6,5	0	0,0
ЕГ 2	19	20,0	35	36,8	36	37,9	5	5,3	0	0,0
КГ 1	18	18,4	36	36,7	38	38,8	3	3,1	3	3,1
КГ 2	15	16,1	39	41,9	30	32,3	7	7,5	2	2,2

Дані таблиці демонструють, що порушена нами наукова проблема має актуально-перспективний характер, і підтверджують конструктивність подальшої постановки формувального експерименту.

Його хід і основні результати описано в останньому підрозділі дисертації. Тривалість експерименту становила в середньому 23 тижні, з яких на засвоєння курсу “Основи педагогічної майстерності” виділено 16 тижнів, на педагогічну практику - 7 тижнів. У рамках цієї експериментальної роботи втілено організаційно-педагогічні умови, завдяки яким в експериментальних групах відбулося формування ціннісного ставлення до процесу особистісної та професійної самореалізації. Для цього використано авторські та запозичені методичні розробки з моделювання квазіпрофесійних ситуацій; проведено зустрічі та круглі столи з педагогами-майстрами, інтерактивні ділові ігри, тренінги педагогічної техніки, рефлексивний аналіз педагогічної діяльності під час педагогічної практики; застосовано методичні прийоми з “катарсизації” занять тощо.

Отже, в результаті педагогічного експерименту, зміст якого акумульовано в організаційно-педагогічних умовах та реалізовано в процесі викладання навчальної дисципліни “Основи педагогічної майстерності” й керівництві педагогічною практикою, зафіксовано істотні якісні і кількісні зміни в почуттєвій, інтелектуальній та діяльнісній сферах майбутніх педагогів (табл. 2), які свідчать, що процес формування цінності самореалізації в експериментальних групах відбувся, а задекларовані завдання дисертаційного дослідження виконано повністю.

Таблиця 2 Динаміка рівнів сформованості цінності самореалізації майбутніх педагогів, %

Рівні сформованості	ЕГ 1 (92 особи)	ЕГ 2 (95 осіб)	КГ1 (98 осіб)	КГ2 (93 особи)
	конст. зріз	контр. зріз	конст. зріз	контр. зріз	конст. зріз	контр. зріз	конст. зріз	контр. зріз
За шкалою “Спонтанність” методики САТ
дуже низький	13,0	3,3	14,7	2,1	20,4	18,6	18,3	20,4
низький	48,9	13,0	41,1	10,5	44,9	41,2	36,6	36,6
середній	35,9	54,3	40,0	53,7	31,6	36,1	39,8	37,6
високий	2,2	29,3	4,2	33,7	3,1	4,1	5,4	5,4
дуже високий	0,0	0,0	0,0	0,0	0,0	0,0	0,0	0,0
За шкалою “Пізнавальні потреби” методики САТ
дуже низький	18,5	3,3	20,0	0,0	15,3	12,4	19,4	14,0
низький	41,3	14,1	43,2	14,7	42,9	36,1	40,9	41,9
середній	35,9	52,2	33,7	52,6	36,7	45,4	35,5	38,7
високий	4,3	28,3	4,2	26,3	5,1	5,1	3,2	3,2
дуже високий	0,0	2,2	0,0	6,3	0,0	1,0	1,1	2,2
За шкалою “Креативність” методики САТ
дуже низький	16,3	3,3	18,9	5,3	13,3	10,2	17,2	10,8
низький	38,0	10,9	43,2	8,4	42,9	42,9	36,6	43,0
середній	40,2	52,2	33,7	50,5	35,7	38,8	37,6	40,9
високий	5,4	27,2	4,2	28,4	7,1	8,2	6,5	5,4
дуже високий	0,0	6,5	0,0	7,4	1,0	0,0	2,2	0,0
Екпертна оцінка
дуже низький	16,3	2,2	20,0	2,1	18,4	17,3	16,1	17,2
низький	40,2	12,0	36,8	10,5	36,7	39,8	41,9	37,6
середній	37,0	58,7	37,9	53,7	38,8	34,7	32,3	34,4
високий	6,5	27,2	5,3	31,6	3,1	5,1	7,5	8,6
дуже високий	0,0	0,0	0,0	2,1	3,1	3,1	2,2	2,2

Аналіз кількісних і якісних даних, отриманих у ході педагогічного експерименту, засвідчив ефективність впливу організаційно-педагогічних умов на формування цінності самореалізації в студентів експериментальних груп та дав змогу зробити загальні висновки.

Висновки

У дисертації здійснено теоретичну експлікацію та експериментальне дослідження організаційно-педагогічних умов, що детермінують формування цінності самореалізації в майбутніх педагогів у процесі фахової підготовки. Одержані результати стали вихідними положеннями для таких висновків:

1. Багаторічні спостереження за розвитком педагогічної освіти в Україні дозволяють констатувати рух до більш вільного вибору й реалізації вчителями, викладачами вищої школи, вихователями своїх можливостей у професійній діяльності. Педагог постає суб'єктом значно більшої свободи самоздійснення, що дозволяє втілити обрані ним можливості буття. З цієї причини проблема формування цінності самореалізації в майбутніх педагогів у процесі фахової підготовки набуває особливої актуальності.

2. Розгляд основних дефініцій дослідження не виявив значних суперечностей у поглядах, викладених у найбільш авторитетних словникових, енциклопедичних та суто наукових виданнях. “Фахова підготовка” дефінійована як частина організованого педагогічного процесу з надбання контекстних щодо професії знань, умінь та ціннісних установок, яка реалізується в рамках відповідного циклу галузевого стандарту, “майбутній педагог” - особа, що перебуває у фазі активної професійної підготовки у вищому навчальному закладі до педагогічної діяльності на професійній основі.

Аналіз феномену “цінність самореалізації” дозволив вивчити його формальну й змістовну природу та дефініювати як відображену у свідомості, почуттях та волі особистісну позицію людини щодо найбільш повного втілення своєї природи і сутнісних сил у педагогічній діяльності.

3. У ході проведеного аналізу експліковано критерії, показники та рівні сформованості цінності самореалізації, встановлено можливість їх операціоналізації через вивчення діяльнісної, почуттєвої та когнітивної сфери майбутніх педагогів. Обґрунтовано три головних критерії цінності самореалізації:

у когнітивній сфері - ціннісна установка на самопізнання, саморозуміння та самовизначення як етапи процесу самореалізації;

у сфері діяльності - ціннісна установка на інтерактивну взаємодію в навчально-професійній та квазіпрофесійній діяльності;

у почуттєвій сфері - ціннісна установка на конгруентне самовираження, емпатію та толерантне прийняття іншої людини.

4. Аналіз існуючих теоретичних та емпіричних резервів фахової підготовки дозволив обґрунтувати головні обствини, які через насичення педагогічного процесу методами та засобами, що стимулюють вияв студентами критичності мислення, креативності, ціннісного самовизначення; забезпечення тривалого фізичного, інтелектуального й емоційного контакту студентів з педагогами-майстрами у реальному та опосередкованому навчальними засобами вигляді; фіксацію цінності самореалізації як необхідної компоненти в навчально-методичній документації; організацію і стимулювання колективного дискусійного простору з проблем особистісного та професійного самопізнання, саморозуміння й самовизначення, постають необхідними та достатніми організаційно-педагогічними умовами, що забезпечують формування цінності самореалізації майбутніх педагогів.

Аналіз циклу професійної та практичної підготовки майбутніх педагогів різних спеціальностей, змістовних характеристик і цільових орієнтирів дисципліни “Основи педагогічної майстерності”, подальшої педагогічної практики доводять відповідність їх природи експлікованим організаційно-педагогічним умовам та конструктивність використання для сфокусованого формування цінності особистісної й професійної самореалізації.

5. У педагогічному експерименті доведено ефективність використання поетапної моделі формування цінності самореалізації, яка включає:

рекламно-мотивувальний етап, методи й засоби в якому спрямовані на презентацію перспектив найбільш повного втілення власної природи й сутнісних сил студентів у педагогічній професії, доведення до свідомості студентів педагогічних спеціальностей суті та змісту формувальної роботи;

діагностично-залучальний етап, методи й засоби в якому спрямовано на здійснення оцінки рівня сформованості цінності самореалізації у студентів педагогічних спеціальностей та одночасно стимулюють процеси професійного самопізнання, саморозуміння й самовизначення;

активно-контактний етап, методи й засоби якого мають забезпечити тривалий та глибокий контакт студентів педагогічних спеціальностей з професійною позицією, поведінкою та мисленням педагогів-майстрів у реальному або ідеальному вигляді;

прагматично-дослідний етап, методи й засоби в якому дають можливість зафіксувати через квазіпрофесійну діяльність неефективні та ефективні стереотипи в поведінці, інтелектуальній та емоційній сфері майбутніх педагогів, озброїти їх мінімальною педагогічною технікою (психофізичний апарат, вокальні характеристики мовлення, жести, постава, переміщення, рухи очей, експресія обличчя тощо), зафіксувати їх професійну приналежність;

катарсисно-кульмінаційний етап, методи й засоби в якому спрямовано на досягнення студентами “пікових переживань” у реальному педагогічному процесі на робочих місцях та фіксацію переходу ціннісних установок у відповідні акти педагогічної діяльності;

консультативно-моделювальний етап, методи й засоби в якому спрямовані на консультативну підтримку в подальшому професійному розвитку та розробці індивідуальної траєкторії професійної самореалізації.

Доведено ефективність використання авторських та запозичених методичних розробок з моделювання квазіпрофесійних ситуацій, проведення зустрічей і круглих столів з педагогами-майстрами, інтерактивних ділових ігор, тренінгу педагогічної техніки, рефлексивного аналізу педагогічної діяльності під час педагогічної практики, методичні прийоми з “катарсизації” занять.

За підсумками статистичної обробки результатів формувального експерименту встановлено достовірно вищі показники сформованості цінності самореалізації в експериментальних групах (р<0,05), що дає змогу констатувати підтвердження гіпотези й досягнення мети дисертаційного дослідження.

Результати дослідної роботи можуть бути використані в практиці організації навчального процесу вищих навчальних закладів педагогічних спеціальностей та для розробки програм педагогічної фасілітації в подальшій особистісній і професійній самореалізації в рамках безперервної освіти протягом життя.

Проведене дослідження може інтерпретуватися як початок великої роботи з напрацювання педагогічних технологій формування цілісної аксіологічної культури в майбутніх педагогів у процесі професійної безперервної освіти, базисом якої можуть бути представлені організаційно-педагогічні умови.

самореалізація педагог навчальний фаховий

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Гришко Ю. А. Аналіз актуальності проблем творчого самовираження педагогів вищої школи / Ю. А. Гришко // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки : зб. наук. пр. - Київ ; Запоріжжя, 2005. - Вип. 35. - С. 352-355.

2. Гришко Ю. А. Проблема творчого самовираження педагогів вищої школи / Ю. А. Гришко // Духовність особистості: методологія, теорія і практика : зб. наук. пр. - Луганськ : Вид. Східноукраїнського національного університету ім. В. Даля, 2006. - Вип. 4 (17). - С. 3-8.

3. Гришко Ю. А. Перспективи гуманістично спрямованої самореалізації педагогів вищої школи в європейському освітньому середовищі / Ю. А. Гришко // Теоретичні питання культури, освіти та виховання : зб. наук. пр. - К. : Видавничий центр КНЛУ, 2006. - Вип. 30. - С. 121-123.

4. Гришко Ю. А. Гуманістично орієнтовані підходи до професійної діяльності викладача вищої школи / Ю. А. Гришко // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки : зб. наук. пр. - Запоріжжя, 2006. - Вип. 39. - С. 111-116.

5. Гришко Ю. А. Теоретичні основи збагачення гуманістичного змісту педагогічної діяльності викладача вищої школи / Ю. А. Гришко // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки : зб. наук. пр. - Запоріжжя, 2006. - Вип. 40. - С. 122-126.

6. Гришко Ю. А. Формування цінності самореалізації майбутніх педагогів у контексті євроінтеграційних процесів / Ю. А. Гришко // Вища освіта України. - 2008. - Додаток 3. - Т. 2 (9). Тематичний випуск “Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору. - С. 167-172.

7. Гришко Ю. А. Емпіричний досвід формування цінності самореалізації в навчальній діяльності майбутніх педагогів / Ю. А. Гришко // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки : зб. наук. пр. - Запоріжжя, 2008. - Вип. 51. - С. 122-127.

8. Гришко Ю. А. Особливості педагогічного процесу у вищій школі спрямованого на формування цінності самореалізації в майбутніх педагогів / Ю. А. Гришко // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки : зб. наук. пр. - Запоріжжя, 2008. - Вип. 52. - С. 26-30.

9. Гришко Ю. А. Аналіз цінності самореалізації майбутнього педагога в контексті вимірюваних ціннісних установок / Ю. А. Гришко // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки : зб. наук. пр. - Запоріжжя, 2009. - Вип. 54. - С. 91-94.

10. Гришко Ю. А. Самовираження як умова створення педагогічного процесу // Еволюція теорії та методики професійної освіти в Україні на етапі націєтворення : зб. тез доп. : матеріали міжнародної науково-практичної конференції, 5-6 жовтня 2006 р. - Запоріжжя : Гуманітарний університет “Запорізький інститут державного і муніципального управління, 2006. - Т. 4. - С. 111-112.

11. Гришко Ю. А. Особливості формування цінності самореалізації в педагогічному процесі вищої школи // Відкрита професійна освіта: стратегії та перспективи : зб. тез доп. : матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції, 23-24 жовтня 2008 року. - Запоріжжя : Класичний приватний університет, 2006. - Т. 3. - С. 236-238.

12. Гришко Ю. А. Формування цінності самореалізації майбутніх педагогів у контексті євроінтеграційних процесів // Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору : ІІІ-я міжнародна науково-практична конференція, 27-29 листопада 2008 року. - Київ : Київський національний університет ім. Т.Г. Шевченка, 2008. - С. 167-173.

13. Гришко Ю. А. Статус професійної самореалізації майбутніх педагогів в контексті викликів освітніх та соціальних змін // Освітні інновації: філософія, психологія, педагогіка : матеріали міжнародної науково-практичної конференції, 17-18 березня 2009 року. - Суми : Сумський державний педагогічний університет ім. А.С. Макаренка, 2009. - С. 228-229.

14. Гришко Ю. А. Аналіз цінності самореалізації майбутнього педагога в контексті вимірюваних ціннісних установок // Актуальные вопросы высшего профессионального образования : ІІІ Международная научно-практическая конференция, 19-20 марта 2009. - Донецк : Донецкий государственный институт здоровья, физического воспитания и спорта при Национальном университете физического воспитания и спорта Украины, 2009.

15. Гришко Ю. А. Педагогічні умови самореалізації майбутніх педагогів у контексті особистісно-професійних цілей // Наука і вища освіта : зб. тез доп. : ХVІІ-а міжнародна наукова конференція студентів і молодих учених, 9 квітня 2009 року. - Запоріжжя : Класичний приватний університет, 2009. - Т. 3. - С. 165.

16. Гришко Ю. А. Філософські та психологічні детермінанти самореалізації майбутніх педагогів у контексті освітніх перспектив // Вища школа: удосконалення якості підготовки фахівців : зб. матеріалів : міжнародна науково-практична конференція 16-17 квітня. - Черкаси : Черкасський національний університет ім. Б. Хмельницького, 2009. - С. 129-130.

Размещено на Allbest.ru