Формування ціннісного ставлення студентів вищих педагогічних навчальних закладів до свого здоров’я

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ФОРМУВАННЯ ЦІННІСНОГО СТАВЛЕННЯ СТУДЕНТІВ ВИЩИХ ПЕДАГОГІЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ДО СВОГО ЗДОРОВ'Я

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

CОКОЛЕНКО Олена Іванівна

УДК 371.7 (043)

Луганськ - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Луганському національному університеті імені Тараса Шевченка, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор

Ротерс Тетяна Тихонівна,

Луганський національний університет

імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри

теорії і методики фізичного виховання.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

Гриньова Марина Вікторівна,

Полтавський державний педагогічний університет

ім. В. Г. Короленка, завідувач кафедри педагогічної

майстерності, декан природничого факультету;

кандидат педагогічних наук, доцент

Кривошеєва Галина Леонідівна,

Донецький національний університет,

доцент кафедри педагогіки.

Захист відбудеться 24 грудня 2008 р. о 9.30 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 29.053.01 у Луганському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 91011, м. Луганськ, вул. Оборонна, 2, ауд. 376.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Луганського національного університету імені Тараса Шевченка (91011, м. Луганськ, вул. Оборонна, 2).

Автореферат розісланий 24 листопада 2008 р.

Учений секретар

спеціалізованої ради H. І. Черв'якова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Проблема формування, зміцнення та збереження здоров'я в широкому розумінні на особистісному та суспільному рівнях у наш час набула загальнопланетарного значення й розглядається як така, що кардинально змінює подальший розвиток людини. Життя та здоров'я людини виступають найвищою цінністю й одним з головних показників цивілізованості суспільства. Така стратегія соціально-економічного розвитку нашої країни впливає на формування особистості студентів, що призводить до глибоких змін у їхньому духовному, психічному й фізичному здоров'ї.

Під час навчання у вищому навчальному закладі в студентів формується інша активна життєва позиція, ніж у шкільні роки, і вони по-іншому оцінюють свої можливості. Їхня свідомість досягає рівня, при якому виникає потяг до самоосвіти, самовиховання, самовдосконалення, що в кінцевому рахунку призводить до розуміння здоров'я як цінності й виникнення почуття відповідальності за його стан. Разом з тим, система стійких переконань притаманна не всім студентам, деякі з них не можуть самостійно визначитися у виборі своєї позиції щодо здоров'я як життєвої цінності.

За останніми науковими даними, до 90 % студентів мають серйозні відхилення в стані здоров'я, 50 % і більше знаходяться на диспансерному обліку, кожний 5-й студент (на гуманітарних факультетах - кожний 3-й, а іноді навіть 2-й) віднесений до підготовчої та спеціальної медичної групи або звільнений за станом здоров'я від фізичних навантажень; рівень більше ніж 50 % молодих людей, які навчаються у вищих навчальних закладах нашої країни, не відповідає навіть середньому рівню державного стандарту фізичної підготовленості, що гарантує стабільне здоров'я. Таке становище пов'язується з тим, що для сучасної молоді підвищення рівня свого здоров'я не набуває першочергового значення. При цьому вона не має й необхідних знань, життєвого досвіду, що дозволили б їй зберегти свою особистість, засвоїти оптимальні норми життя, засновані на розумінні здоров'я як найбільшої цінності.

В умовах модернізації вищої педагогічної освіти професійна підготовка вчителя, який має міцне здоров'я та володіє високим рівнем культури здоров'я, є передумовою ефективності майбутньої професійно-педагогічної діяльності із забезпечення здоров'я школярів.

У ситуації, що склалася, виникають нові вимоги до системи професійної освіти студентської молоді. Найперша - це об'єктивна необхідність формування в студентів ціннісного ставлення до свого здоров'я, що повною мірою сприяє реалізації їхніх професійних можливостей.

Філософський і культурологічний аспекти ціннісного ставлення до навколишнього світу розкривається в роботах С. Анісімова, В. Алексєєва, І. Брехмана, Б. Єрасова, А. Здравомислова, М. Кагана, В. Казначеєва, Д. Леонтьєва, І. Смирнова, Е. Фромма, М. Шелера та ін.

Психологічні засади проблеми ціннісного ставлення взагалі розглядалися в дослідженнях О. Леонтьєва, В. Мясищева, Ю. Орлова, А. Петровського, С. Рубінштейна та ін.

Педагогічний аспект ціннісного ставлення до здоров'я репрезентовано в працях В. Андреєва, І. Борзенка, О. Васильєва, О. Дубогай, Л. Жаліло, І. Журавльова, Г. Зайцева, С. Кириленко, М. Куїнджи, В. Кукушкіна, А. Маслоу, М. Никандрова, В. Оржеховської, Л. Татарнікової та ін.

Питанням формування ціннісного ставлення учнівської та студентської молоді до свого здоров'я присвячені дисертаційні дослідження Т. Белінської, Т. Вершиніної. Окремі аспекти цієї проблеми були предметом наукових досліджень В. Горащука, М. Гриньової, В. Бабича, Ю. Драгнєва, Г. Кривошеєвої, С. Лебедченко, М. Литвинової, Л. Овчиннікової та ін.

Проте на сьогодні в Україні проблема формування ціннісного ставлення студентів вищих педагогічних навчальних закладів до свого здоров'я належить до нагальних і недостатньо розроблених.

Теоретичний аналіз наукових праць, ознайомлення з результатами теоретичних напрацювань учених і практичним досвідом роботи вищих педагогічних навчальних закладів щодо окресленої проблеми дали змогу виявити низку суперечностей між:

- прогресивними тенденціями, пов'язаними з гуманізацією, гуманітаризацією, особистісно орієнтованим підходом у навчанні й вихованні студентської молоді, та здоров'яруйнівною організацією педагогічного процесу, що призводить до уповільнення духовного, психічного й фізичного розвитку студентів та погіршення стану їхнього здоров'я;

- потребами суспільства в підвищенні рівня здоров'я студентів вищих педагогічних навчальних закладів і недостатньою розробленістю педагогічних умов формування ціннісного ставлення студентів вищих педагогічних навчальних закладів до свого здоров'я;

- зростаючим усвідомленням студентами необхідності отримання знань щодо зміцнення й збереження свого здоров'я та відсутністю необхідного методичного забезпечення процесу формування ціннісного ставлення студентів до свого здоров'я в умовах сучасних вищих педагогічних навчальних закладів.

Виявлення вищеозначених суперечностей, важливе практичне значення проблеми та недостатня розробленість її теоретичних аспектів зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: „Формування ціннісного ставлення студентів вищих педагогічних навчальних закладів до свого здоров'я”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконувалася відповідно до комплексної теми наукового дослідження „Формування культури здоров'я дітей та учнівської молоді”, що проводиться кафедрою теорії і методики фізичного виховання Луганського національного університету імені Тараса Шевченка (протокол № 3 засідання ради факультету фізичного виховання від 1 листопада 2001 р.). Тема дисертації затверджена Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 4 від 25.04.2006 р.).

Об'єктом дослідження є процес професійної підготовки студентів вищих педагогічних навчальних закладів.

Предмет дослідження становлять педагогічні умови формування ціннісного ставлення майбутніх педагогів до свого здоров'я в професійній підготовці.

Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці педагогічних умов формування ціннісного ставлення студентів вищих педагогічних навчальних закладів до свого здоров'я.

Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що формування ціннісного ставлення студентів вищих педагогічних навчальних закладів до свого здоров'я набуває ефективності за таких педагогічних умов:

- створення позитивної мотивації формування в студентів потреби бути здоровими;

- використання інтерактивних методів навчання, що сприяють формуванню в студентів вищих педагогічних навчальних закладів ціннісного ставлення до свого здоров'я;

- упровадження програми формування ціннісного ставлення студентів вищих педагогічних навчальних закладів до свого здоров'я, що передбачає використання освітньо-виховних і креативних можливостей дисциплін природничо-наукового циклу та циклу фахової підготовки.

Відповідно до поставленої мети й висунутої гіпотези визначено такі завдання дослідження:

1. На основі аналізу наукової літератури визначити теоретичні засади формування ціннісного ставлення студентів вищих педагогічних навчальних закладів до свого здоров'я.

2. Розкрити сутність ціннісного ставлення студентів до свого здоров'я.

3. Проаналізувати стан сформованості ціннісного ставлення студентів вищих педагогічних навчальних закладів до свого здоров'я.

4. Науково обґрунтувати, розробити й експериментальним шляхом апробувати педагогічні умови формування ціннісного ставлення студентів вищих педагогічних навчальних закладів до свого здоров'я.

5. Розробити та впровадити в навчально-виховний процес вищих педагогічних навчальних закладів програму формування ціннісного ставлення студентів вищих педагогічних навчальних закладів до свого здоров'я, у тому числі спецкурс „Здоров'я студентів як цінність” та методичні рекомендації з формування в студентів вищих педагогічних навчальних закладів ціннісного ставлення до свого здоров'я.

Методологічну основу дослідження становлять: філософські ідеї про пізнання світу, валеологічні положення про формування й розвиток особистості та основні ідеї гуманізації освіти. Орієнтиром дослідження стали системний, аксіологічний та діяльнісний підходи до розуміння сутності цінності здоров'я, концептуальні положення педагогічної та валеологічної науки щодо формування ціннісного ставлення особистості до свого здоров'я.

Теоретичну основу дослідження становлять ідеї, концепції, положення та висновки, що стосуються: аксіологічного та системного підходів до сутності формування, збереження й зміцнення здоров'я (Г. Апанасенко, В. Войтенко, М. Гончаренко, М. Гриньова, Л. Жаліло, С. Кириленко, Г. Кривошеєва, В. Межуєв, В. Скумін, ін.); особистісно орієнтованого підходу до навчання й виховання (І. Бех, О. Пєхота, С. Подмазін, В. Сєриков, А. Старева, І. Якиманська); формування культури здоров'я учнівської та студентської молоді (В. Горащук, Л. Єлькова, С. Лебедченко та ін.); психолого-педагогічної теорії навчальної діяльності (Ю. Бабанський, В. Давидов, В. Загвязинський, В. Марков та ін.); особливостей професійної підготовки у вищому навчальному закладі (В. Бондар, Г. Васянович, О. Глузман, С. Гончаренко, О. Дубасенюк, І. Зязюн, В. Кремень, В. Сластьонін та ін.).

Відповідно до поставлених завдань було використано комплекс методів: теоретичні - аналіз філософської, психолого-педагогічної, культурологічної, валеологічної літератури для визначення генезису проблеми здоров'я дітей та учнівської молоді, розкриття сутності поняття „ціннісне ставлення до здоров'я”; методи структурного аналізу при визначенні й обґрунтуванні педагогічних умов формування ціннісного ставлення студентів вищих педагогічних навчальних закладів до свого здоров'я; емпіричні - педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний етапи) для перевірки ефективності запропонованих умов формування ціннісного ставлення студентів вищих педагогічних навчальних закладів до свого здоров'я; цілеспрямоване педагогічне спостереження, анкетування, тестування, бесіди для отримання даних констатувального й формувального етапів експерименту; статистичні - збір та статистична обробка дослідно-експериментальних даних для визначення рівнів сформованості ціннісного ставлення студентів вищих педагогічних навчальних закладів до свого здоров'я та підтвердження достовірності отриманих даних.

Дослідно-експериментальна робота здійснювалася на базі Луганського національного університету імені Тараса Шевченка, Донецького державного інституту здоров'я, фізичного виховання і спорту, Мелітопольського державного педагогічного університету.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що:

- уперше обґрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови формування ціннісного ставлення студентів вищих педагогічних навчальних закладів до свого здоров'я на підставі створення позитивної мотивації формування в студентів потреби бути здоровими, використання інтерактивних методів навчання, що спрямовані на формування в студентів ціннісного ставлення до свого здоров'я; визначено сутність, зміст і структуру ціннісного ставлення студентів вищих педагогічних навчальних закладів до свого здоров'я;

- удосконалено: критерії сформованості ціннісного ставлення студентів вищих педагогічних навчальних закладів до свого здоров'я; засоби, форми та методи формування ціннісного ставлення студентів вищих педагогічних навчальних закладів до свого здоров'я, що сприяють використанню набутого досвіду в подальшій професійній діяльності;

- набули подальшого розвитку наукові уявлення про ціннісне ставлення людини до свого здоров'я; використання системного, аксіологічного та діяльнісного підходів до формування ціннісного ставлення студентів вищих педагогічних навчальних закладів до свого здоров'я.

Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає в їх достатній готовності до впровадження в навчально-виховний процес вищих педагогічних навчальних закладів: розроблено й упроваджено програму формування ціннісного ставлення студентів вищих педагогічних навчальних закладів до свого здоров'я, що передбачає використання освітньо-виховних та креативних можливостей дисциплін природничо-наукового циклу й циклу фахової підготовки, спецкурс „Здоров'я студентів як цінність”; методичні рекомендації з формування в студентів вищих педагогічних навчальних закладів ціннісного ставлення до свого здоров'я.

Результати дисертаційного дослідження можуть бути використані викладачами вищих педагогічних навчальних закладів у процесі професійної підготовки студентів, а також у післядипломній педагогічній освіті, у самосвітній та самовиховній діяльності студентів.

Результати дисертаційного дослідження впроваджено в навчально-виховному процесі Луганського національного університету імені Тараса Шевченка (довідка № 1/2629 від 18.12.2007 р.), Донецького державного інституту здоров'я, фізичного виховання і спорту при Національному університеті фізичного виховання і спорту України (довідка № 928 від 19.12.2007 р.), Мелітопольського державного педагогічного університету (довідка № 06/2243 від 19.12.2007 р.).

Особистий внесок автора в роботах, виконаних у співавторстві (Т. Ротерс, А. Полтавський, Ю. Штана та ін.), полягає у визначенні сутності ціннісного ставлення студентів вищих педагогічних навчальних закладів до свого здоров'я.

Апробація результатів дослідження здійснювалася на Міжнародних науково-практичних конференціях: Четвертій міжнародній науково-практичній конференції „Культура здоров'я” (Херсон, 2004); „Ціннісні пріоритети освіти у ХХІ столітті: орієнтири та напрямки сучасної освіти” (Луганськ, 2005); „Олімпійський спорт, фізична культура, здоров'я нації в сучасних умовах” (Луганськ, 2005); ІІ Міжнародній електронній науковій конференції „Фізичне виховання і спорт у вищих навчальних закладах” (Харків - Бєлгород - Красноярськ, 2006); „Ціннісні пріоритети освіти у ХХІ столітті: Інноваційний розвиток освітніх систем” (Луганськ, 2007); „Професіоналізм педагога у контексті Європейського вибору України” (Ялта, 2007); Всеукраїнських науково-практичних конференціях: „Культура здоров'я, реабілітація, фізичне виховання і спорт в сучасних умовах” (Луганськ, 2006, 2007); регіональних науково-практичних конференціях: „Олімпізм і молода спортивна наука України” (Луганськ, 2004); „Актуальні проблеми фізичного виховання: теорія і практика” (Ровеньки, 2006); „Актуальні проблеми фізичного виховання: теорія і практика” (Лисичанськ, 2007); „Актуальні проблеми фізичного виховання: теорія і практика” (Стаханов, 2008), щорічних науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. Результати дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри педагогіки та кафедри теорії і методики фізичного виховання Луганського національного університету імені Тараса Шевченка.

Публікації. Основні результати дослідження відображено у 8 публікаціях, у тому числі: 1 монографії (у співавторстві), 4 фахових статтях (одноосібно), 3 статтях у збірниках матеріалів конференцій (2 - одноосібно).

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів з висновками до кожного, загальних висновків, списку використаних джерел (252 найменувань), 4 додатків на 7 сторінках. Загальний обсяг дисертації - 209 сторінок. Робота містить 15 таблиць, 8 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми та стан її дослідження, визначено об'єкт, предмет, мету, гіпотезу та завдання дослідної роботи, методологічні й теоретичні засади, методи дослідження й етапи експериментальної роботи; висвітлено наукову новизну й практичне значення дисертації; подано інформацію щодо апробації та впровадження отриманих результатів і структури роботи.

У першому розділі „Теоретичні засади формування ціннісного ставлення студентів вищих педагогічних навчальних закладів до свого здоров'я” представлено аналіз історико-педагогічного аспекту проблеми формування здоров'я учнівської молоді, визначено сутність ціннісного ставлення студентів вищих педагогічних навчальних закладів до свого здоров'я, теоретично обґрунтовано та розроблено педагогічні умови формування ціннісного ставлення студентів вищих педагогічних навчальних закладів до свого здоров'я.

Аналіз ґенези проблеми формування здоров'я учнівської молоді в історико-педагогічному аспекті засвідчив, що проблема здоров'я підростаючого покоління виникла з моменту появи людського суспільства й на подальших етапах його розвитку розглядалася по-різному. Так, Сократ і Аристотель підкреслювали важливість формування фізичної культури тіла. Філософ античності Платон вважав, що необхідно розвивати і тіло, і душу, тобто в процесі виховання здійснювати одночасно фізичний і духовний розвиток, результатом якого буде фізичне та духовне здоров'я. Різні аспекти здоров'я й здоров'язбереження представлено в працях Я. Коменського, Ж. - Ж. Руссо, Дж. Локка, П. Лесгафта, А. Макаренка, В. Сухомлинського та ін.

За часів радянської педагогіки гостро постає питання гігієнічного, статевого виховання підростаючого покоління та ролі родини в прищеплюванні школярам навичок здорового способу життя (М. Бернштейн, М. Дубінін, Д. Дубровський, О. Киколов, І. Мільман та ін). Особливої значущості проблема формування здоров'я учнівської молоді набуває в кінці XX - на початку XXI століть, що зв'язано з різким погіршенням стану здоров'я учнівської та студентської молоді. Одним з аспектів сучасної освіти виступає валеологізація навчально-виховного процесу, формування культури здоров'я учнівської та студентської молоді.

Аналіз теоретичних концепцій валеологічної освіти (Р. Айзман, В. Горащук, М. Гриньова, Г. Зайцев, Г. Кривошеєва, Л. Татарнікова й ін.) надав можливість виявити, що одне з важливих місць у професійній освіти майбутніх педагогів є формування культури здоров'я й пропаганда здоров'язберігаючого способу життя. Першочерговим є завдання виховання в них потреби в здоров'ї як життєво важливої цінності, свідомого прагнення до культури здоров'я, ведення здорового способу життя, до „самотворення” й створення навколо себе здорового життєвого середовища. На сучасному етапі більшість концепцій формування культури здоров'я та здорового способу життя студентів вищих педагогічних навчальних закладів спрямовують педагогічний процес на формування мотивації, потреби учасників освітньо-виховного процесу бути здоровими й визначають стратегію їхньої поведінки у всіх сферах життєдіяльності.

На підставі теоретичного аналізу досліджуваної проблеми визначено поняття ціннісного ставлення студентів вищих педагогічних навчальних закладів до свого здоров'я як складне особистісне новоутворення, що характеризується сформованістю знань і уявлень про здоров'я як цінність, позитивною активністю щодо ведення здорового способу життя, усвідомленістю ставлення до здоров'я, сформованістю вмінь та навичок зміцнення й збереження здоров'я, що сприяє позитивній зміні поведінки на тривалий час.

У процесі дослідження визначено сутність ціннісного ставлення студентів вищих педагогічних навчальних закладів до свого здоров'я як сукупність мотиваційного, когнітивного, афективного та конативного компонентів. Мотиваційний компонент включає сукупність мотивів до покращення здоров'я, готовність до саморозвитку. Когнітивний - ціннісне осмислення теоретичних знань про здоров'я та способи його зміцнення й збереження. Афективний компонент спрямовує студентів на перевагу цінності здоров'я в ієрархії термінальних цінностей; емоційну оцінку феномена здоров'я; відчуття відповідальності за своє здоров'я. Конативний забезпечує активність студентів в оволодінні вміннями та навичками розробки індивідуальної оздоровчої програми й створення образу свого ставлення до здоров'я; здатність до ведення здорового способу життя.

У результаті дослідження теоретично обґрунтовано педагогічні умови, що забезпечують ефективність формування ціннісного ставлення студентів вищих педагогічних навчальних закладів до свого здоров'я. А саме: створення позитивної мотивації формування в студентів потреби бути здоровими; використання інтерактивних методів, що спрямовані на формування в студентів ціннісного ставлення до свого здоров'я; упровадження програми формування ціннісного ставлення студентів вищих педагогічних навчальних закладів до свого здоров'я, що передбачає використання освітньо-виховних та креативних можливостей дисциплін природничо-наукового циклу й циклу фахової підготовки.

При визначенні першої педагогічної умови - створення позитивної мотивації формування в студентів потреби бути здоровими - основна увага приділялася взаємозв'язку внутрішньої та зовнішньої мотивації, спрямованої на ефективне формування в студентів ціннісного ставлення до свого здоров'я. Наявність внутрішньої мотивації спонукає студентів до здійснення певних дій, спираючись на особисті бажання, оскільки результат цих дій сприятиме оновленню їхнього внутрішнього світу. Зовнішня мотивація в навчально-виховному процесі підпорядковується вимогам суспільства щодо формування здоров'я, культури здоров'я та фахової підготовки студентів. Орієнтація на ставлення до здоров'я як до цінності повинна бути внутрішнім переконанням студентів, результатом їхніх власних прагнень та особистісного вибору. Завдання викладача на цьому етапі полягає саме у створенні сприятливого підґрунтя для формування в студента ціннісного ставлення до здоров'я та самовдосконалення.

Друга педагогічна умова - використання інтерактивних методів навчання, що спрямовані на формування в студентів ціннісного ставлення до здоров'я - надавала можливість залучати студентів до взаємодії, діалогу, підвищувати рівень їхньої пізнавальної діяльності, створити комфортні умови навчання. Для експериментальної роботи обрано такі інтерактивні методи: „мозковий штурм”, або брейнсторм; обговорення великою групою („спрямована дискусія”); дебати, дискусії; розгляд та аналіз конкретних життєвих ситуацій; виконання проектів; перегляд і обговорення тематичних відеофільмів.

Третя педагогічна умова - упровадження програми формування ціннісного ставлення студентів вищих педагогічних навчальних закладів до свого здоров'я, що передбачає використання освітньо-виховних та креативних можливостей дисциплін природничо-наукового циклу й циклу фахової підготовки. Програма має наскрізну ідею, що полягає в педагогічному забезпеченні процесу формування ціннісного ставлення студентів вищих педагогічних навчальних закладів до свого здоров'я; спрямована на ознайомлення студентів із сутністю формування ціннісного ставлення до свого здоров'я, оволодіння ними необхідними оздоровчими технологіями. Відкритий характер програми передбачає внесення відповідних змін, доповнень, виявлення з боку викладачів творчого підходу до планування та реалізації на практиці основних завдань формування ціннісного ставлення студентів вищих педагогічних навчальних закладів до свого здоров'я.

У другому розділі „Експериментальна перевірка педагогічних умов формування ціннісного ставлення студентів вищих педагогічних навчальних закладів до свого здоров'я” розроблено критерії, показники та рівні сформованості ціннісного ставлення студентів вищих педагогічних навчальних закладів до свого здоров'я, здійснено аналіз існуючого стану формування ціннісного ставлення студентів вищих педагогічних навчальних закладів до свого здоров'я, представлено особливості перебігу та результативності формувального етапу експерименту.

Основними критеріями сформованості ціннісного ставлення студентів вищих педагогічних навчальних закладів до свого здоров'я є когнітивний, афективно-мотиваційний та конативний, що дало змогу визначити показники, рівні сформованості ціннісного ставлення студентів вищих педагогічних навчальних закладів до свого здоров'я: низький, нижче за середній, середній, вище за середній, високий.

Методологічними засадами експериментальної перевірки запропонованих педагогічних умов було обрано аксіологічний, особистісно орієнтований і діяльнісний підходи, що дало змогу реалізувати педагогічні умови через свідому діяльність студентів, спрямовану на ведення здорового способу життя, орієнтацію їх на формування цінності бути здоровим, реалізувати розроблену програму формування ціннісного ставлення до свого здоров'я, що передбачала використання освітньо-виховних та креативних можливостей дисциплін природничо-наукового циклу й циклу фахової підготовки, та обрати необхідну форму активності для кожного студента, застосувати засоби й методи, що сприяють використанню набутого досвіду з формування ціннісного ставлення до здоров'я в подальшій професійній діяльності.

В експериментальній роботі брали участь студенти перших та четвертих курсів факультету іноземних мов, Інституту фізичного виховання і спорту Луганського національного університету імені Тараса Шевченка, педагогічного факультету Донецького державного інституту здоров'я, фізичного виховання і спорту при Національному університеті фізичного виховання і спорту України, педагогічного факультету Мелітопольського державного педагогічного університету.

На констатувальному етапі експерименту було проаналізовано: рівень ставлення до здоров'я як до цінності; початковий рівень знань студентів, які брали участь у дослідженні, з проблеми, що вивчається; місце здоров'я в ієрархії цінностей студентів вищих педагогічних навчальних закладів; стан фізичного здоров'я студентів; профілактичну активність студентів у напрямку здоров'я.

Аналіз усвідомленості студентами важливості ставлення до здоров'я як до цінності показав, що тільки в 13,7 % респондентів реальний спосіб життя відповідає передбачуваному. На нашу думку, такий стан може виступати показником таких негативних явищ: недостатньої сформованості в студентів ставлення до здоров'я як цінності; низького рівня уявлень про цінність здоров'я; неадекватності самооцінки власного здоров'я.

Вивчення початкового рівня знань студентів, які брали участь у дослідженні, показало, що 63,3 % респондентів мають обмежені знання стосовно питань здоров'я та цінності здоров'я, способів його зміцнення та збереження; тільки 17,9 % респондентів вважають здоров'я найголовнішою цінністю в житті й ставлять його на перше місце; 36,7 % - на друге; 18,3 % - на третє. Для останньої частини респондентів провідними цінностями є матеріальне благополуччя, професійна кар'єра, успіх у житті.

За всіма показниками рівень фізичної підготовленості студентів як контрольної, так і експериментальної груп - середній; у профілактичній активності студентів щодо здоров'я пасивна позиція переважає над активною - тільки 15,0 % респондентів займаються спортом, загартуванням, дотримуються здорового способу життя. Пасивну позицію займають 85,0 % респондентів, а саме: 34,2 % з них займають позицію „нічого не роблю”; 50,8 % - демонструють позицію „звертаюся до лікаря”, „вважаю, що хвороба мене обмине” та ін.

Формувальний етап експериментального дослідження проводився окремо зі студентами першого та четвертого курсів, для чого було створено експериментальні та контрольні групи у вищезазначених вищих навчальних закладах. Тривалість проведення формувального експерименту складала два роки.

Цей етап експерименту забезпечувався на засадах принципу інтеграції, доповнення змісту теоретичних дисциплін („Валеологія”, „Культура здоров'я”, „Основи здорового способу життя та профілактика ВІЛ/СНІДу”, „Педагогіка”) навчальним матеріалом з урахуванням розвитку науки щодо проблем здоров'я та ціннісного ставлення людини до здоров'я, його формування, збереження та зміцнення, що орієнтує майбутніх педагогів на виконання здоров'язберігаючої функції професійної педагогічної діяльності.

Конативний компонент формування ціннісного ставлення студентів вищих педагогічних навчальних закладів до свого здоров'я забезпечувався використанням в освітній діяльності інтерактивних форм і методів навчання. Важливе місце при цьому займала організація практичних занять за допомогою тренінгової форми навчання (розподіл студентів у малі групи), що дозволяло підвищити активність студентів у навчально-пізнавальній діяльності.

Застосування інтерактивних методів навчання відбувалося відповідно до запропонованих етапів підготовки. На початковому етапі застосовувалися методи, спрямовані на якісне засвоєння студентами базових знань (лекція-діалог, сократична бесіда, аналіз конкретної ситуації); на основному етапі використовувалися методи, що дозволяють підвищити творчу діяльність студентів („мозковий штурм”, або брейнсторм; обговорення великою групою („спрямована дискусія”), дебати, дискусії, перегляд і обговорення тематичних відеофільмів, розгляд та аналіз конкретних життєвих ситуацій; на заключному - метод проектування, що дозволяло студентам розробити індивідуальну оздоровчу програму.

Важливу роль у формуванні ціннісного ставлення студентів вищих педагогічних навчальних закладів до свого здоров'я відіграв спецкурс „Здоров'я студентів як цінність”, стратегічною метою якого було узагальнення теоретичних і практичних знань щодо формування в студентів ціннісного ставлення до свого здоров'я та його зміцнення й збереження, а також засвоєння технологій формування здоров'я, які можна індивідуально застосовувати в повсякденному житті (самомасаж, загартування, аутогенне тренування, оздоровче дихання, методика (СОЕВКС) Ситіна тощо).

Аналіз результатів експериментальної роботи дозволив зробити висновок про позитивні зміни ціннісного ставлення студентів до свого здоров'я в експериментальних групах порівняно з контрольними.

Зазначаємо, що на І курсі спочатку було виявлено 19,0 % студентів, які мають низький рівень сформованості ціннісного ставлення до здоров'я, тоді як на закінчення дослідно-експериментальної роботи студентів з низьким рівнем не було відмічено; кількість студентів з рівнем нижче за середній зменшилася на 23,8 %; а кількість студентів з середнім рівнем зросла на 38,1 %. Кількість студентів з рівнем вище за середній залишилася незмінною й склала 9,7 %. У кінці експерименту в 4,7 % студентів зафіксована поява раніше відсутнього високого рівня.

Аналіз рівнів сформованості ціннісного ставлення до свого здоров'я в студентів ІV курсу дозволив відзначити таке: в експериментальній групі кількість студентів з рівнем сформованості ціннісного ставлення до здоров'я нижче за середній зменшилася на 12,5 %, а із середнім - на 38,8 %. Кількість студентів з рівнем вище за середній зросла на 18,7 %, також як і з високим рівнем, що збільшилося на 12,5 %; у контрольній групі змін майже не було. Кількість студентів із середнім рівнем не змінилася, зменшилася кількість студентів з рівнем нижче за середній, а кількість студентів з рівнями вище за середній й високим збільшилося на 2,8 % і 3 % відповідно. З низьким рівнем сформованості ціннісного ставлення до здоров'я в цій групі студентів не було зафіксовано на початку. При цьому за експериментальний період у рівні фізичної підготовки студентів як експериментальної, так і контрольної груп визначити статистичні відмінності не вдалося.

Аналіз результатів дослідно-експериментальної роботи показав, що в експериментальних групах І та ІV курсів не було відмічено низького рівня, але при цьому відзначаються підвищення показників рівня вище за середній та високого рівнів, що свідчить про ефективність запропонованих педагогічних умов (табл. 1).

Якісний аналіз результатів експериментального дослідження формування ціннісного ставлення студентів вищих педагогічних навчальних закладів до свого здоров'я показав, що істотно зросла якість знань студентів експериментальних груп І та ІV курсів щодо формування, зміцнення й збереження свого здоров'я порівняно з контрольними. Отримані знання студенти ІV курсу розцінюють з позицій їх практичного застосування для створення індивідуальної оздоровчої програми та використання в подальшій професійній діяльності, у той час як студенти І курсу - тільки для створення індивідуальної оздоровчої програми.

валеологічний освіта студент педагогічний

Таблиця 1

Рівні сформованості ціннісного ставлення студентів вищих педагогічних навчальних закладів до свого здоров'я (% ).

І КУРС
Групи	Експеримент	Низький	Нижче за середній	Середній	Вище за середній	Високий
ЕГ	Початок	19,0	38,0	33,3	9,7	0
	Кінець	0	14,2	71,4	9,7	4,7
КГ	Початок	18,6	14,0	57,4	10,0	0
	Кінець	18,6	10,0	51,4	20,0	0
ІV КУРС
ЕГ	Початок	0	15,6	71,9	6,25	6,25
	Кінець	0	3,1	53,1	25,0	18,8
КГ	Початок	0	15,2	64,2	14,8	5,8
	Кінець	0	0	73,6	17,6	8,8

Достовірність отриманих експериментальних даних перевірялася за допомогою статистичного критерію Пірсона 2 - для порівняння рівнів сформованості фізичних якостей студентів експериментальної та контрольної груп; ц-критерій Фішера - для порівняння місця здоров'я в ієрархії цінностей студентів; G-критерій знаків для оцінки достовірності про вірогідність зрушень експериментальних результатів.

Висновки

1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукової проблеми формування ціннісного ставлення студентів вищих педагогічних навчальних закладів до свого здоров'я в професійній підготовці майбутніх педагогів, що виявляється в теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці педагогічних умов щодо забезпечення ефективної реалізації зазначеного феномена.

2. У дисертації відповідно до мети, концептуальних положень і завдань дослідження простежено формування ціннісного ставлення студентів вищих педагогічних навчальних закладів до свого здоров'я в процесі професійної підготовки.

Теоретичною основою формування ціннісного ставлення студентів вищих педагогічних навчальних закладів до свого здоров'я виступає аксіологічний підхід, у світлі якого здоров'я розглядається як індивідуальна цінність, що історично склалася та вимагає усвідомленого ставлення до себе як мети й способу життя. Методологічною основою - системний та діяльнісний підходи, які надали можливості студентам удосконалити знання про цінності здоров'я та здорового способу життя й розробити індивідуальні оздоровчі програми.

3. Ціннісне ставлення студентів вищих педагогічних навчальних закладів до свого здоров'я - це складне особистісне новоутворення, що характеризується сформованістю знань і уявлень про здоров'я як цінність, позитивною активністю щодо ведення здорового способу життя, усвідомленістю ставлення до здоров'я, сформованістю вмінь та навичок зміцнення й збереження здоров'я, що сприяє позитивній зміні поведінки на тривалий час. Специфічна сутність ціннісного ставлення студентів вищих педагогічних навчальних закладів до свого здоров'я виявляється в сукупності мотиваційного, когнітивного, афективного та конативного компонентів, які базуються на сукупності мотивів до покращення здоров'я; готовності до саморозвитку; здатності до ведення здорового способу життя, ціннісного осмислення теоретичних знань та уявлень про здоров'я; створення образу свого ставлення до здоров'я, переваги цінностей здоров'я в ієрархії термінальних цінностей; відчутті відповідальності за своє здоров'я та підвищенні активності студентів на реалізацію здорового способу життя на підставі створення індивідуальної оздоровчої програми.

4. Аналіз існуючого стану формування ціннісного ставлення студентів вищих педагогічних навчальних закладів до свого здоров'я показав, що в країні до останнього часу головною тенденцією розвитку системи вищої освіти була її спрямованість на набуття професійних знань, умінь і навичок і не завжди створювалися умови для формування ціннісного ставлення студентів до свого здоров'я. Таке становище призвело до того, що в ієрархії цінностей тільки 17,9 % респондентів (з 240) вважали здоров'я найголовнішою цінністю в житті й ставили його на перше місце, 11,0 % студентів вважали себе здоровими та вели здоровий спосіб життя. Переважав низький рівень (63,3 %) знань про здоров'я та здоровий спосіб життя. При цьому всі респонденти регулярно здавали нормативи на відповідність рівня своєї фізичної підготовки державним тестам і нормативам оцінки фізичної підготовленості населення України.

5. Аналіз теоретико-методологічних засад дослідження та стану сформованості ціннісного ставлення студентів вищих педагогічних навчальних закладів до свого здоров'я дозволив обґрунтувати педагогічні умови, що у своїй сукупності спрямовані на підвищення ефективності формування ціннісного ставлення студентів вищих педагогічних навчальних закладів до свого здоров'я. До таких педагогічних умов віднесено: створення позитивної мотивації формування потреби студентів бути здоровими; використання інтерактивних методів навчання, що спрямовані на формування в студентів ціннісного ставлення до здоров'я; упровадження програми формування ціннісного ставлення студентів вищих педагогічних навчальних закладів до свого здоров'я, що передбачає використання освітньо-виховних та креативних можливостей дисциплін природничо-наукового циклу й циклу фахової підготовки.

Формувальний етап експерименту, що здійснювався за розробленими педагогічними умовами, підтвердив їх ефективність у формуванні ціннісного ставлення студентів І та ІV курсу експериментальних груп до свого здоров'я, а саме: порівняно з початковим рівнем у студентів експериментальних груп рівень знань збільшився на 61,7 %. Відсоток респондентів, які поставили здоров'я на перші три місця з 16 можливих, в експериментальній групі збільшився до 95,7 % порівняно з контрольною (71,3 %), що свідчить про позитивні зрушення у ставленні студентів до свого здоров'я.

6. Ефективності формування ціннісного ставлення студентів вищих педагогічних навчальних закладів до свого здоров'я сприяло упровадження в навчально-виховний процес програми формування ціннісного ставлення студентів вищих педагогічних навчальних закладів до свого здоров'я, у тому числі спецкурсу „Здоров'я студентів як цінність” та методичних рекомендації з формування в студентів вищих педагогічних навчальних закладів ціннісного ставлення до свого здоров'я. Отримані результати дослідження дають змогу зробити висновки щодо доцільності їх упровадження в системі вищої педагогічної освіти .

Виконане дослідження не вичерпує всіх сторін аналізованої проблеми. У перспективі необхідно звернути увагу на питання розробки комп'ютерних технологій для визначення рівня здоров'я кожного студента, підготовки індивідуальних програм формування ціннісного ставлення до здоров'я студентів з різними рівнями стану здоров'я та мотивації на здоровий спосіб життя.

Основний зміст дисертації відображено в публікаціях

1. Актуальні питання фізичного виховання учнівської молоді: теорія та практика : монографія / Т. Т. Ротерс, А. П. Полтавський, Ю. О. Штана, О. Ф. Очкалов, Ю. В. Драгнєв, А. Г. Чорноштан, О. І. Соколенко, О. І. Отравенко, В. І. Бабич. за заг. ред. Т. Т. Ротерс. - Луганськ : Альма-матер, 2007. - 317 с.

2. Соколенко О. І. Особливості формування ціннісного ставлення до свого здоров'я в студентської молоді / О. І. Соколенко // Вісн. Луган. нац. пед. ун-ту імені Тараса Шевченка. - 2007. - № 3 (120). - С. 241 - 245.

3. Соколенко О. І. Ціннісне ставлення до здоров'я - складова професійної компетентності майбутнього педагога / О. І. Соколенко // Проблеми сучасної педагогічної освіти : зб. ст. - Вип. 15. - Ч.1. - Ялта : РВВ КГУ, 2007. - С. 208 - 212. (Серія: Педагогіка і психологія).

4. Соколенко О. І. Сутність ціннісного ставлення студентів вищих педагогічних навчальних закладів до свого здоров'я / О. І. Соколенко // Педагогіка і психологія формування творчої особистості : проблеми і пошуки : зб. наук. пр. / редкол. : Т. І. Сущенко (гол. ред.) та ін. - Запоріжжя, 2007. - Вип. 47. - С. 311 - 315.

5. Соколенко Е. И. Роль калия и калийсодержащих продуктов в оздоровлении организма / Галдун Т. И., Горобцова Ю. А., Соколенко Е., Герман А. А., Вагинова Н. Б. // Культура здоров'я як предмет освіти : зб. наук. пр. - Херсон : Персей, 2004 - С. 45 - 46.

6. Соколенко Е. И. Ценностное отношение к здоровью как педагогическая проблема / Е. И. Соколенко // Физическое воспитание студентов творческих специальностей : сб. науч. тр. под ред. проф. Ермакова С. С. - Харьков : ХГАДИ (ХХПИ), 2006. - С. 153 - 157.

7. Соколенко О. І. Здоров'я в ієрархії цінностей студентів / О. І. Соколенко // Професіоналізм педагога в контексті Європейського вибору України : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., 20 - 22 верес. 2007 р., м. Ялта. - зб. ст.: Ч. 2. - Ялта : РВВ КГУ, 2007. - С. 134 - 137.

8. Соколенко О. І. Здоров'я в ієрархії цінностей студентів / О. І. Соколенко // Актуальні проблеми фізичного виховання в Україні : матеріали регіон. наук.-прак. студ. конф. : зб. ст. / за заг. ред. д-ра. пед. наук, проф. Т. Т. Ротерс. - Лисичанськ : Знання, 2007. - С. 25 - 30.

Анотація

Соколенко О. І. Формування ціннісного ставлення студентів вищих педагогічних навчальних закладів до свого здоров'я. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Луганський національний університет імені Тараса Шевченка. - Луганськ, 2008.

Дисертаційне дослідження присвячене проблемі формування ціннісного ставлення студентів вищих педагогічних навчальних закладів до свого здоров'я. У дисертації представлено аналіз історико-педагогічної літератури щодо проблеми здоров'я підростаючого покоління в педагогічній науці.

Розкрито сутність ціннісного ставлення студентів вищих педагогічних навчальних закладів до свого здоров'я, яка включає мотиваційну, когнітивну, афективну, конативну складові. У виконаному дослідженні вперше обґрунтовано педагогічні умови формування ціннісного ставлення студентів вищих педагогічних навчальних закладів до свого здоров'я, розроблено та впроваджено в навчальний процес спецкурс „Здоров'я студентів як цінність” та програму формування ціннісного ставлення студентів вищих педагогічних навчальних закладів до свого здоров'я, застосовано інтерактивні методи навчання. Визначено критерії, показники та рівні сформованості ціннісного ставлення студентів вищих педагогічних навчальних закладів до свого здоров'я. Експериментально перевірено педагогічні умови формування ціннісного ставлення студентів вищих педагогічних навчальних закладів до свого здоров'я, що підтвердило основні положення висунутої гіпотези.

Ключові слова: здоров'я, цінність, цінність здоров'я, ціннісне ставлення, ціннісне ставлення студентів вищих педагогічних навчальних закладів до свого здоров'я.

Соколенко Е.И. Формирование ценностного отношения студентов высших педагогических учебных заведений к своему здоровью. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Луганский национальный университет имени Тараса Шевченко. - Луганск, 2008.

Диссертационное исследование посвящено проблеме формирования ценностного отношения студентов высших педагогических учебных заведений к своему здоровью.

В диссертации представлен анализ историко-педагогической литературы, касающейся проблемы здоровья подрастающего поколения в педагогической науке. Рассмотрены понятия „здоровье”, „ценность”, „ценность здоровья”, „ценностное отношение к здоровью”.

На основании теоретического анализа исследуемой проблемы определенно понятие ценностного отношения студентов высших педагогических учебных заведений к своему здоровью. Это сложное новообразование, которое характеризуется сформированностью: представлений о здоровье как ценности, осознанным отношения к здоровью, положительной валеологической активностью, а также знаний, умений и навыков сохранения и укрепления здоровья, что способствует длительным положительным изменениям поведения студентов.

Раскрыта сущность ценностного отношения студентов высших педагогических учебных заведений к своему здоровью, которую составляют следующие компоненты: мотивационный (структура мотивов к улучшению здоровья, готовность к саморазвитию, способность к мотивированию здорового образа жизни); когнитивный (ценностное осмысленные теоретические знания о здоровье, о его ценности); аффективная (степень преимущества ценности здоровья в иерархии терминальных ценностей, эмоциональная оценка феномена здоровья, ощущение ответственности за свое здоровье); конативная (активность студентов в реализации здорового образа жизни на основании созданной индивидуальной оздоровительной программы).

В исследовании обоснованы педагогические условия, которые обеспечивают эффективность формирования ценностного отношения студентов высших педагогических учебных заведений к своему здоровью в их профессиональной подготовке: создание позитивной мотивации формирования у студентов потребности быть здоровыми; использования интерактивных методов обучения, направленных на формирование у студентов ценностного отношения к здоровью; внедрение программы формирования ценностного отношения студентов высших педагогических учебных заведений к своему здоровью, которая предусматривает использование учебно-воспитательные и креативные возможности дисциплин естественно-научного цикла и цикла профессиональной подготовки.

Выделены этапы формирования ценностного отношения студентов высших педагогических учебных заведений, которые имеют аксиологическую направленность и дают возможность обеспечить эффективное формирование ценностного отношения студентов высших педагогических учебных заведений к своему здоровью.

Определены критерии (когнитивный, афективно-мотивационный, конативный), показатели и уровни сформированности ценностного отношения студентов высших педагогических учебных заведений к своему здоровью (низкий, ниже среднего, средний, выше среднего, высокий). Доказана эффективность программы формирования ценностного отношения студентов высших педагогических учебных заведений к своему здоровью.

Экспериментально подтверждены педагогические условия формирования ценностного отношения студентов высших педагогических учебных заведений к своему здоровью, что подтвердило основные положения выдвинутой гипотезы. Разработаны и внедрены в учебный процесс высших педагогических учебных заведений: программа формирования ценностного отношения студентов высших педагогических учебных заведений к своему здоровью, в том числе и спецкурс „Здоровье студентов как ценность”, методические рекомендации по формированию ценностного отношения студентов высших педагогических учебных заведений к своему здоровью.

Ключевые слова: здоровье, ценность, ценность здоровья, ценностное отношение, ценностное отношение студентов высших педагогических учебных заведений к своему здоровью.

Sokolenko O.I. Forming valuable attitude of students of institution of higher pedagogical education towards their health. - Manuscript.

Dissertation in order to receive academic degree of candidate of pedagogical science on the speciality 13.00.04 - Theory and methods of vocational education. - Lugansk Taras Shevchenko National University. - Lugansk, 2008.

The dissertation research devoted to the problem of forming valuable attitude of students of institution of higher pedagogical education towards their health. The analysis of historical and pedagogical literature concerning the problem of students' health in pedagogical science has been offered in the dissertation. Entity of valuable attitude of students of institution of higher pedagogical education towards their health which includes motivation, cognitive, affective components, has been disclosed.

Pedagogical conditions of valuable attitude of students of institution of higher pedagogical education towards their health for the first time have been substantiated in this dissertation, course of „ Students' as the worth” and the programme of forming valuable attitude of students of institution of higher pedagogical education towards their health. has been devised and adopted into academic planning, interactive techniques and methods of education have been used.

The criteria and levels of formed valuable attitude of students of institution of higher pedagogical education towards their health have been defined. Experimentally checked pedagogical conditions of forming valuable attitude of students of institution of higher pedagogical education towards their health, that has confirmed fundamentals of put forward hypotheses.

Key words: health, value, value of health, valuable attitude, valuable attitude of students towards their health.

Размещено на Allbest.ru