Реформування змісту університетської освіти сучасної Франції

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кіровоградський державний педагогічний університет

імені Володимира Винниченка

УДК 378.1 (44)

Реформування змісту університетської освіти сучасної Франції

13.00.01 - загальна педагогіка та історія педагогіки

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Шаповалова Людмила Всеволодівна

Кіровоград 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Полтавському державному педагогічному університеті імені В.Г. Короленка, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник - доктор педагогічних наук, професор Гриньова Марина Вікторівна, Полтавський державний педагогічний університет імені В.Г. Короленка, декан природничого факультету, завідувач кафедри педагогічної майстерності

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, доцент Зязюн Лариса Іванівна, Київський національний університет імені Т.Г. Шевченка, доцент кафедри романських мов

доктор педагогічних наук, доцент Максименко Анатолій Петрович, Київський національний лінгвістичний університет, завідувач кафедри французької мови

Захист відбудеться 22 січня 2009 року об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 23. 053.02 у Кіровоградському державному педагогічному університеті імені Володимира Винниченка за адресою: 25006, м. Кіровоград, вул. Шевченка, 1, аудиторія 33.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка за адресою: 25006, м. Кіровоград, вул. Шевченка, 1.

Автореферат розіслано 22 грудня 2008 року.

Вчений секретар

Спеціалізованої вченої ради Т.Я. Довга

Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження. Глобалізація - багатоаспектний феномен сучасності, який впливає як на політику і економіку цілих держав, так і на життя окремих людей. Одним із його проявів є Болонський процес, метою якого є створення загальноєвропейського простору вищої освіти та наукових досліджень до 2010 року. Для цього зацікавлені країни повинні розробити уніфіковані загальноєвропейські стандарти, гармонізувати власні системи вищої освіти та узгодити реєстр кваліфікацій.

Національною особливістю системи вищої освіти Франції є її біполярність. На одному з її полюсів знаходяться університети, більшість із яких є державними, Ї на іншому вищі школи, які французи називають Великими школами. У французькій літературі Великі школи пишуться з великої літери. Це пов'язано з тим, що так називається тип французьких вищих навчальних закладів, а можливо, з великою повагою до надзвичайно високого рівня підготовки фахівців, які виходять із цих шкіл. В українській науковій літературі зустрічається їх написання як з великої, так і з малої літери. Для збереження національного французького колориту є доцільним писати назву цих установ також з великої літери. Престижні паризькі Великі школи (Вища нормальна школа, Національна школа сучасних східних мов, Вища національна школа хімії, Вища національна гірнича школа, та інші) вважаються навчальними закладами вищого рівня, ніж університети. Для вступу до них недостатньо мати диплом бакалавра, потрібно також пройти особливий дворічний підготовчий курс і витримати жорсткі вступні конкурсні іспити. Із випускників цих шкіл формуються керівні кадри центральної і регіональної адміністрації, дипломатичного відомства, економіки, засобів інформації. Великі школи завжди вважалися елітними закладами вищої освіти. Їх випускники після закінчення навчання відразу забезпечені роботою.

Традиційним завданням університетів вважається підготовка вчителів, які працюватимуть з дітьми середнього та старшого віку, людей вільних професій, дослідників. У своєму функціонуванні французький університет орієнтується не тільки на вимоги внутрішнього ринку праці та на національне соціальне замовлення, а і є чутливим до змін у європейському та глобальному масштабі. У французькій системі вищої освіти існують інші вищі навчальні заклади, але вони, функціонують при університетах, чи є поодинокими і не створюють самостійних секторів, як університети і Великі школи. Державні університети охоплюють значну частину студентів і доступні для всіх, тому реформування французької системи вищої освіти, зокрема її змісту, логічно досліджувати саме на основі університетської освіти. Створення загальноєвропейського простору вищої освіти є однією із головних рушійних сил, які впливають на розвиток сучасного французького університету і, зокрема, змісту університетської освіти.

У 2005 році Україна приєдналася до Болонського процесу і почала перебудову власної системи вищої освіти за його принципами. Для цього в українській вищій освіті введені освітньо-кваліфікаційні рівні «бакалавр», «магістр», «доктор», та розробляється зміст вищої освіти, переглядаються стандарти вищої освіти, кількість напрямів підготовки у вищих навчальних закладах. Вивчення досвіду Франції, в удосконаленні змісту університетської освіти відповідно вимогам загальноєвропейського простору вищої освіти буде корисним для України, яка впевнено просувається шляхом до спільної Європи знань.

Розвиток системи вищої освіти у Франції у ХХ столітті досліджували французькі вчені: C.Agulhon, P.Albertini, S.Berstein, L.Brockliss, G.Brucy, B.Caceres, P.Champagne, F.Cardi A.Chambon, C.Charle, P.Milza, J.Verger, а також вітчизняні і російські вчені: М.М.Владимирова, С.Головко, А.Н.Джуринський, Л.І.Зязюн, Ф.Контрельов, К.Корсак, З.А.Малькова, Л.Макарова, А.Максименко, Д.Мартинель та інші.

Роботи французьких політичних діячів: Ж.Атталі, А. Саварі, Ж.Ланга, К.Аллегра, Л.Феррі, документи Конференції президентів французьких університетів, Асоціації європейських університетів та інших французьких та європейських організацій, наукові джерела та аналіз автентичних документів свідчать про те, що вища освіта у Франції постійно розвивається. Проте відсутність у працях французьких та національних науковців комплексного дослідження розвитку саме змісту університетської освіти, як необхідної складової частини французької університетської освіти (структура, зміст, функції) зумовило тему дослідження: «Реформування змісту університетської освіти сучасної Франції».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до тематичного плану наукових досліджень кафедри педагогічної майстерності Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка і є складовою теми «Дослідження змістового компонента формування основ педагогічної майстерності майбутнього вчителя» (№ 0197U000065).

Тема дисертаційного дослідження затверджена вченою радою Полтавського державного педагогічного університету ім. В.Г. Короленка (протокол № 5 від 27 листопада 2003 року), узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології АПН України (протокол № 10 від 23.12.2003).

Мета дослідження - на основі історико-педагогічного аналізу розвитку університетської освіти Франції з 1968 по 2007 рік виявити тенденції та напрями реформування змісту університетської освіти, фактори, які впливають на цей процес, їх причини та наслідки для: змісту університетської освіти, студентів (з точки зору можливості їх доступу до різних програм університетської підготовки та зарахування знань, отриманих під час трудової діяльності), випускників (з точки зору їх здатності до працевлаштування і його тривалості, відповідності отриманих в університеті знань до потреб ринку праці, величини заробітної плати, порівняно з випускниками інших вищих навчальних закладів, конкурентоспроможності, порівняно з випускниками університетів інших країн, зокрема США); порівняти процес реформування змісту університетської освіти сучасних України та Франції.

Мета дослідження зумовила постановку таких завдань:

1) з'ясувати місце університетів у системі вищої освіти сучасної Франції, їх структуру, організацію навчання;

2) визначити передумови сучасного реформування змісту університетської освіти Франції;

3) обґрунтувати етапи реформування змісту університетської освіти у другій половині ХХ - на початку ХХІ століття;

4) розкрити вплив європейської співдружності на реформування змісту французької університетської освіти; виявити та проаналізувати інші чинники, які впливають на реформування змісту французької університетської освіти на сучасному етапі;

5) зробити порівняльний аналіз процесів реформування змісту університетської освіти сучасних України і Франції.

Об'єктом дослідження є університетська освіта сучасної Франції.

Предмет дослідження - реформування змісту французької університетської освіти у другій половині ХХ - на початку ХХІ століття.

Методи дослідження. Для розв'язання завдань дослідження було використано такі загальнонаукові методи:

1) конкретно пошукові (виявлення, відбір, теоретичний аналіз, синтез, актуалізація, класифікація, узагальнення різноманітних джерел);

2) історико-структурний виявлення основних тенденцій та закономірностей динаміки реформування змісту університетської освіти сучасної Франції; франція університетський освіта реформування

3) хронологічний, який дав можливість виявити закономірності, причинно-наслідкові зв'язки процесу реформування змісту сучасної французької університетської освіти;

4) діахронний (метод періодизації) дослідження якісних змін у процесі реформування змісту університетської освіти сучасної Франції;

Організація дослідження. Дослідження здійснювалося протягом 2001-2008 років.

На першому, організаційно-пошуковому етапі (2001-2003рр.), з'ясовувався стан розроблення означеної проблеми через опрацювання історико-педагогічної літератури, визначалися об'єкт, предмет, мета й завдання дослідження, накопичувався фактичний матеріал, проводилася первинна обробка отриманих даних.

На другому, аналітичному етапі (2004-2006 рр.), була завершена робота із складання бібліографічного опису, проводилися систематизація та узагальнення результатів дослідження, що дало змогу виявити тенденції та закономірності динаміки реформування змісту університетської освіти сучасної Франції та фактори, які впливають на цей процес.

На третьому, узагальнюючо-підсумковому етапі (2007-2008рр.), закінчувалася обробка даних, проводився порівняльний аналіз реформування змісту університетської освіти України і Франції у контексті Болонського процесу, формулювалися висновки, готувався рукопис дисертаційного дослідження.

На всіх етапах дослідження в наукових виданнях друкувалися матеріали з теми дослідження.

Джерельну базу дослідження становлять автентичні тексти законів, декретів, постанов та звітів Французької республіки: «Сonvention sur la reconnaissance des qualifications relatives а l'enseignement supйrieur dans la rйgion europйenne», «Dйclaration de la Bologne», «International Standard Classification of Occupation», «Journal Officiel de la Rйpublique Franзaise», «La loi d'orientation», «Pour un modиle europйen d'enseignement supйrieur (Rapport Attali)», «La mise en оeuvre des objectifs du Processus de la «Sorbonne-Bologne 1998-2003 (Rapport national)», «Le Code du travail», «Le contrat en alternance», «L'Enseignement supйrieur en France. Etat des lieux et propositions. Version finale. (Rapport йtablit sous la direction de Franзois Goulard, Ministre dйlйguй а l'Enseignement supйrieur et а la Recherche)», «Les programmes pour la mobilitй internationale des йtudiants», «Les rapports MJENR», «Les rйformes universitaіres LMD/ECTS et Autonomie des l'Universitй», «Loi № 2002Ї73 du 17 janvier 2002 de modernisation sociale», «Loi № 2007-1199 № du 10 aoыt 2007 relative aux libertйs et responsabilitйs des universitйs», «Loi Savary», «Organisation du systиme йducatif franзais», «Rapport Belloc», «Rapport national», «Traitй de Maastricht», «Vingt annйes de rйformes dans l'enseignement supйrieur en Europe de 1980 а nos jours»;

Ї роботи вітчизняних та іноземних науковців, які розглядали проблеми вищої освіти Франції другої половини ХХ століття: Б.Вульфсона, С.Головатого, А.Джуринського, Л.Зязюн, Ф. Контрельова, К. Корсака,

Л. Макарової, Д. Мартинель, Т. Мельник тощо;

Ї дисертаційні дослідження А. Максименка, О. Бочарової;

Ї закони і постанови, які регламентують сучасну вищу освіту в Україні: «Концепція державної програми розвитку освіти на 2006-2010 навчальні роки», «Наказ МОН України «Про затвердження програми дій щодо реалізації положень Болонської декларації в системі вищої освіти і науки України на 2004-2005 роки», «Наказ МОН України «Про запровадження у вищих навчальних закладах навчальної дисципліни «Вища освіта і Болонський процес»», «Національна доктрина розвитку освіти», Закон України «Про вищу освіту», «Про освітньо-кваліфікаційні рівні і вищу освіту», «Про стан реалізації ступеневої вищої освіти відповідно до Закону України про вищу освіту».

Опрацьовані фонди Державної наукової-педагогічної бібліотеки України імені В.О. Сухомлинського, Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського НАН України, Державної науково-технічної бібліотеки України, Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І.П.Котляревського.

Хронологічні межі дослідження. Освіта у Франції є постійним індикатором суспільного та економічного розвитку. Зміни, які відбуваються в університетській освіті сучасної Франції, є наслідком реформ, впроваджуваних протягом другої половини ХХ століття. Реформування системи вищої французької освіти зумовлене змінами суспільних вимог. Перші значні зміни у французькій вищій освіті у другій половині ХХ століття, які вплинули на зміст університетської освіти, пов'язані з законом Едгара Фора, прийнятим у 1968 році, який визначає нижню часову межу дослідження. Його верхня межа - закон «Про свободи та відповідальності університетів», прийнятий 10 серпня 2007 року. В ході цих реформ французька університетська освіта як громадський сектор вищої освіти змінювала свій зміст з метою покращення якості та поліпшення відповідності вимогам суспільства.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше у вітчизняній педагогіці комплексно досліджений процес реформування змісту французької університетської освіти у період з 1968 по 2007 роки; виявлено наявність численних видів змісту університетської освіти, теоретично обґрунтовано їх залежність від освітніх циклів (етапів університетської підготовки); доведено, що зміст університетської освіти знаходився у процесі реформування протягом досліджуваного періоду, проаналізовані реформи вищої освіти другої половини ХХ - початку ХХІ століття в аспекті їх впливу на зміст університетської освіти, визначені етапи реформування змісту університетської освіти у досліджуваний період; схарактеризовано вплив європейського простору вищої освіти на реформування змісту освіти сучасного французького університету; визначено, під впливом яких інших факторів відбувається процес реформування змісту університетської освіти, виявлено тенденції реформування змісту університетської освіти сучасної Франції. Зроблено порівняльний аналіз шляхів інтеграції систем вищої освіти України та Франції до європейського простору вищої освіти.

Практичне значення отриманих результатів: матеріали дисертаційного дослідження можуть бути використані у подальшому вивченні проблем французької вищої освіти як складової частини європейського простору вищої освіти; у подальшій науковій розробці змісту освіти вітчизняної вищої школи; для створення соціокультурної компетенції при вивченні французької мови; у курсі лінгвокраїнознавства; у курсі порівняльної педагогіки.

Вірогідність одержаних результатів дослідження забезпечена об'єктивним історико-педагогічним аналізом динаміки реформування змісту університетської освіти сучасної Франції, методологічною і теоретичною обґрунтованістю основних положень дослідження, вивченням джерел, які адекватно відтворюють тогочасні реалії.

Апробація результатів дослідження. Основні результати наукового дослідження висвітлювалися в доповідях на міжнародних і всеукраїнських наукових конференціях: Всеукраїнській міжнародній конференції «Через опанування іноземних культур і демократичний вибір до взаєморозуміння, співробітництва та стабілізації на планеті ХХІ століття» (Полтава, 2002), Міжнародній науково-практичній конференції «Розвиток наукової творчості вчителя природничих дисциплін» (Полтава, 2007), «Методика викладання природничих дисциплін вищої школи» / ХV Каришинські читання (Полтава, 2008).

Публікації: Основні положення і висновки дисертації представлені в 9 одноосібних статтях, з яких 3 опубліковано в наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України та 6 у науково-методичних збірниках.

Структура і обсяг дисертації. Дисертаційне дослідження складається із переліку умовних скорочень, вступу, трьох розділів з висновками до кожного з них та загальних висновків, 10 додатків, списку використаних джерел (345, із них французькою мовою - 124). Загальний обсяг дисертації 267 сторінок (основна частина - 207 сторінок), 21 таблиця.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми та ступінь її дослідженості, визначено об'єкт, предмет, мету і завдання, наукову новизну, практичне значення, методи та джерельну базу дослідження, висвітлюється апробація основних результатів дисертаційного дослідження.

У першому розділі «Теоретико-методологічні основи реформування змісту університетської освіти сучасної Франції» визначено, що історично у Франції склалася бінарна система вищої освіти, на одному полюсі якої знаходяться університети, а на іншому Ї Великі школи. Наукові ступені «Бакалавр», «Ліценціат», «Доктор» існували у Франції від виникнення університету. Саме вони лягли в основу нової структури вищої освіти відповідно до вимог Болонського процесу.

На основі аналізу історичної й педагогічної літератури зроблено періодизацію реформування змісту університетської освіти у досліджуваний період. Виділено чотири етапи:

І етап - (1968-1991рр.), пов'язаний з децентралізацією вищої освіти;

ІІ етап - (1991-1994рр.), пов'язаний з створенням європейських університетських полюсів, які підсилили роль регіонів у формуванні змісту університетської освіти та в дослідженні;

ІІІ етап - (1994-2002рр.), пов'язаний з уведенням професійних ліцензій;

IV (сучасний) етап - (2002-2007рр.), пов'язаний з створенням трьох рівнів у системі вищої освіти та зарахування отриманих знань і умінь на підставі системи накопичуваних кредитів.

Аналіз реформ вищої освіти Франції у досліджуваний період, які спричинили зміну змісту університетської освіти, дозволяє говорити, що вони мають політичні, соціально-економічні, внутрішньоуніверситетські, педагогічні, культурологічні передумови.

До політичних передумов відносяться:

1) антиамериканські настрої у Франції, зростаюча криза шестидесятих років, незадоволення Французів політикою Шарля де Голя, вторгнення радянських військ до Чехословаччини;

2) створення об'єднаної Європи (на противагу до Сполучених Штатів) внаслідок підписання Маастріхтського договору.

До соціально-економічних передумов належать:

1) зміна типу суспільства (індустріального у постіндустріальне);

2) потреба ринку праці у спеціалістах, які б відповідали новим вимогам підприємств.

Внутрішньоуніверситетськими передумовами є:

1) структура вищої освіти, яка майже не змінилася з часів середньовіччя (стара система викладання, абсолютне розмежування факультетів, повний відрив процесу навчання від наукових досліджень);

2) потреба у децентралізації та автономії університетів;

3) необхідність у додатковому фінансуванні (пошук коштів інвесторів).

Педагогічні передумови становлять:

1) недостатня якість навчання випускників університетів (їх слабка конкурентоспроможність на ринку праці із північноамериканцями);

2) оголошення професійної орієнтації та професійного введення пріоритетом в освіті;

3) перехід від освіти, яка базується на знаннях до освіти, яка базується на знаннях і компетенція.

Культурологічна передумова полягає в тому, що традиційна французька система кваліфікацій, яка існує від самого виникнення університету є звичною для французького менталітету покладена в основу реформи ЛМД і не потребує значних змін при переході до неї.

До впровадження реформ ЛМД/ЄСНК навчання у французьких університетах організовувалося за циклами (2+ 1+1+(від одного до 9 років навчання в університеті).

Перший цикл завершувався присвоєнням диплому про загальну університетську освіту, другий цикл Ї диплому ліценціата та метрізи, третій цикл міг тривати від одного до 9 років, в залежності від навчального закладу. Він приводив до дипломів про вищу освіту та надавав можливість підготувати докторську дисертацію.

В дослідженні з'ясовано, що зміст французької університетської освіти формується відповідно до циклу університетської підготовки, визначається постановами міністра національної освіти і представлений програмами короткострокового та довгострокового навчання. Він залежить від напряму навчання (академічного чи професійного).

На реформування змісту університетської освіти впливає зміна структури університетської освіти, її професіоналізація, створення нових університетських дипломів на вимогу підприємств-спонсорів.

У другому розділі «Реформування змісту французької університетської освіти на сучасному етапі: теорія і практика» з'ясовано, що реформування змісту університетської освіти Франції знаходиться під впливом реформ ЛМД/ЄСНК, процесу автономізації університетів, необхідності посилення професіоналізації університетського навчання для кращої адаптації випускників до ринку праці, нових (поза університетськими) форм освіти, які підтримуються реформою зарахування. Кожний із цих чинників впливає на зміст університетської освіти.

Порівняльна схема французьких університетських освітніх циклів (до введення системи LMD та після)

Третій цикл Доктор (3 роки навчання)	Третій цикл навчання Докторантура Габілітація Доктор (7, 8 чи 9 років навчання в університеті) Диплом поглибленої освіти (навчання протягом 1 року на третьому циклі), Диплом вищої спеціалізованої освіти (навчання протягом 1 року на третьому циклі), МВПО - 5 років навчання після бакалаврату), ДДТП (DRT) - 6 років навчання після бакалаврату.
Другий цикл Майстер 2 (2 роки навчання) (Майстер 1 проміжний диплом (1 рік навчання))
	Другий цикл навчання У 1985 році введено новий акредитований диплом магістра (5 років навчання після бакалаврату МІТУ (Miage) - 4 роки навчання після бакалаврату, Метріз (магістр, майстер 1) (1 рік навчання після ліценціату) Ліценціат (1 рік навчання після першого циклу) Licence, licence professionnelle
Перший цикл Ліценціат (3 роки навчання після бакалаврату)
	Перший цикл навчання Диплом загальної університетської освіти (DEUG), DUT, BTS, DEUST (2 роки навчання після бакалаврату)

Реформа ЛМД по-новому структурує навчання у французькому університеті, вводить кваліфікації (ліценціат, майстер, доктор), які отримуються внаслідок накопичення студентами певної кількості перевідних залікових кредитів. При цьому кредити можуть бути отримані не тільки за виконання традиційних університетських видів навчання, а й за стажування, позауніверситетське (нетрадиційне навчання) та неофіційне навчання. Це вводить до змісту університетської освіти професійні компетенції, які сприяють професійному введенню студентів. Французька національна система дипломів адаптується до загальноєвропейського простору вищої освіти, зберігаючи при цьому свій національний колорит. При цьому деяким традиційним французьким дипломам (професійна ліцензія, професійний майстер, майстер з досліджень, ДПО, ДВСО, диплом інженера, диплом вищої школи менеджменту) знайдено відповідники у перевідних кредитах. Разом із додатком до дипломів це робить їх легко зрозумілими і ідентифікабельними не тільки на теренах Франції, а і за її межами.

Зміст університетської освіти також зазнає змін. Нове структурування університетських занять не можливе без перегляду цілей і методів університетської підготовки. Якщо раніше регламентацією (постановами міністра освіти) визначався на державному рівні перелік дисциплін та кількість годин для кожної спеціальності (диплома), то тепер університети вповноважені створювати власні (місцеві) дипломи, не потребуючи на це згоди держави. На цей процес сильно впливають місцеві підприємства, які є спонсорами університетів.

Внаслідок уведення реформи ЛМД дипломи в різних університетах будуть різними. Навіть у різних студентів, які знаходяться в одному освітньому полі, дипломи відрізнятимуться. Університети отримують можливість самостійно визначати зміст дипломів. Реформи ЛМД/ЄСНК замінюють поняття спеціальності на поняття «типовий оглядовий курс». Різниця полягає у майже повній відсутності визначення на національному рівні необхідної кількості годин для того чи іншого курсу та взаємозалежності різних типів освіти.

Перший цикл навчання в університеті відповідно до принципів системи ЛМД має два напрямки: академічний і професійний.

Другий цикл, який сьогодні має назву майстер, пропонує три освітні напрямки: дидактичний (підготовка викладачів для середньої освіти), професійний, науковий (обов'язковий для тих, хто бажає продовжити навчання на третьому циклі).

Система ЄСНК сприяє розвиткові плюридисциплінарності. Внаслідок дії цієї системи дипломи спеціалізуватимуться з однієї дисципліни, а з кількох. З одного боку плюридисциплінарність є перевагою, тому що створює зручну систему для професіоналізації освітньої підготовки, з іншого боку Ї розпорошуючи кількість годин між двома чи кількома головними освітніми дисциплінами, вона знижує рівень підготовки з кожної з цих дисциплін. Крім того, плюридисциплінарність призводить до перегрупування так званих «нерентабельних освітніх спеціальностей», що ставить під загрозу зникнення цих спеціальностей як таких. Плюридисциплінарність веде до створення місцевих дипломів без визнання їх на державному рівні. Наслідком цього є професійні ліцензії, встановлені Клодом Алегром.

На реформування змісту університетської освіти значною мірою впливає професіоналізація освіти. Вона зумовлена вимогами сучасного ринку праці. Професіоналізація проявляється у зміні змісту та орієнтації освітніх програм, в яких підсилюється технічний та технологічний бік, у виникненні практик та стажувань на підприємствах. Професіоналізація адаптується до деяких курсів і не може застосовуватися до всіх курсів і до всіх спеціальностей. Професіоналізація орієнтує зміст освіти на придбання знань, техніки, компетенцій, необхідних для ефективної професійної діяльності. Професіоналізація курсів вищої освіти не регламентується законами. Вона передбачає справжню автономію університетів, і адаптацію програм до вимог місцевих підприємств.

На реформування змісту університетської освіти впливає індивідуалізація освіти, яка також спричинена реформами ЛМД/ЄСНК. Студенти створюють індивідуальні траєкторії навчання, які у свою чергу ведуть до виникнення розбіжностей у змісті освіти навіть у студентів одного освітнього поля.

Важливим чинником створення нових дипломів є автономізація університетів, яка дозволяє широко використовувати кошти спонсорів.

Внаслідок проведення реформи зарахування, закріпленої законом «Про соціальну модернізацію», університети можуть видавати державні чи університетські дипломи громадянам, які отримали знання, уміння і навички не під час навчання в університетах, а в ході своєї професійної діяльності. Створено національний перелік професійних сертифікацій. Поступово дипломи ставатимуть більш доступними через зарахування знань, отриманих під час професійної діяльності (це так звані набутки професійного досвіду), через нетрадиційні та неофіційні види освіти.

На зміст університетської освіти впливають програми, передбачені для студентської мобільності. Навчання в різних університетах різних країн передбачає різний зміст освіти фахівців одного освітньо-кваліфікаційного рівня за однією спеціальністю.

Отже, реформування змісту університетської освіти сучасної Франції є наслідком приєднання країни до Болонського процесу та впровадження реформ ЛМД/ЄСНК, які по новому структурують університетські заняття і обумовлюють новий зміст університетських програм відповідно до освітнього напрямку (академічного, дидактичного, професійного чи наукового), та відповідно до навчального циклу. Індивідуалізація змісту освіти, створення бі і плюридисциплінарних дипломів, також є наслідком вищевказаних реформ. Професіоналізація спричиняє обов'язкове стажування, яке також впливає на зміст освіти. Окрім цього на процес реформування змісту університетської освіти впливають: автономізація університетів та перехід їх до ринкових відносин; підприємства-спонсори, які контролюють освіту і дослідження в університетах і на вимогу яких створюються нові дипломи; реформа зарахування знань і умінь отриманих під час професійної діяльності та в ході нетрадиційних та неофіційних видів освіти. Створенню нового змісту університетських видів освіти значною мірою сприяють програми, призначені для університетської мобільності: «Сократ», «Еразмус», «Леонардо да Вінчі», «Темпус».

В роботі наведені приклади змісту французької університетської освіти освітньо-кваліфікаційних рівнів ліценціат і майстер.

У третьому розділі «Порівняння реформування змісту університетської освіти України та Франції у контексті Болонського процесу» досліджено і порівняно сучасну структуру вищої освіти України та Франції.

В дослідженні з'ясовано, що французькі і українські університети можуть самостійно визначати зміст освіти. В українському випадку це стосується змісту варіативної частини освітньо-кваліфікаційних характеристик випускників університетів, освітньо-професійних програм підготовки, засобів діагностики, навчальних планів, програм навчальних дисциплін, які визначаються університетами у межах структури та форми, встановлених спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі освіти і науки. У французькому випадку йдеться про створення нових університетських дипломів (програм університетської підготовки), варіативну частину змісту університетської освіти, створення нового змісту освіти відповідно нової структури вищої освіти (ЛМД), індивідуалізацію університетської підготовки, професіоналізацію (професіоналізація окремих навчальних курсів, професіоналізація академічних дипломів, обов'язкове стажування).

Зміст української університетської освіти визначається державними стандартами, а французької Ї постановами міністра національної освіти та університетами.

В дослідженні порівняно освітньо-кваліфікаційну структуру вищої освіти України та Франції до їх приєднання до Болонського процесу, доведено, реформування системи вищої освіти Франції можна вважати адаптацією до принципів Болонського процесу, тоді як у випадку України йдеться про перебудову освітньої системи.

Висновки

Дослідження виникнення та функціонування університетів у Франції дозволило з'ясувати, що система вищої освіти Франції є бінарною. Цю бінарність утворюють університети та Великі школи, різниця між якими полягає в різних цілях, структурі, умовах вступу, професійній спрямованості, рівнем підготовки. Університетський сектор вищої освіти переважно складається із громадських та приватних установ, охоплює значну більшість студентів, тому вивчення процесу реформування його змісту є цікавим з точки зору підготовки досвідчених фахівців, які б відповідали сучасним вимогам ринку праці й легко вписувалися б у французький та європейський контекст.

Аналіз динаміки реформування змісту університетської освіти сучасної Франції дає можливість зробити наступні висновки:

1. Зміст університетської освіти реформується відповідно до циклу (рівня) університетської підготовки, який закінчується присвоєнням диплома. Цей диплом засвідчує отримання випускником певної кваліфікації та дозволяє йому вийти на ринок праці чи продовжити свою освіту для отримання вищої кваліфікації.

До впровадження реформ ЛМД/ЄСНК у французькій університетській освіті вже існували три цикли. Перший цикл орієнтації та поглиблення знань тривав два роки, другий цикл закінчувався присвоєнням дипломів ліценціата (після першого року навчання) та метрізи (після другого року навчання), третій цикл надавав вищу освіту та готував до аспірантури і захисту дисертації.

2. В результаті дослідження було з'ясовано, що сучасне реформування змісту університетської освіти відбувається під впливом внутрішніх і зовнішніх чинників. До внутрішніх чинників належать:

1) криза в якій опинилися в кінці ХХ століття французькі університети;

2) вимоги ринку праці;

3) автономізація університетів;

4) закон «Про соціальну модернізацію», який стосується інновацій у зарахуванні знань і вмінь, отриманих під час трудової діяльності:

5) закон «Про свободи і відповідальності університетів», який стосується зміни прав і обов'язків університетів.

До зовнішніх факторів належать входження Франції до загальноєвропейського простору вищої освіти та зумовлені ним реформи ЛМД/ЄСНК.

3. Реформування університетської освіти Франції в другій половині ХХ- на початку ХХІ століття відбувалося під впливом законів і постанов, які намагалися оптимізувати процес отримання знань і працевлаштування випускників.

В результаті дослідження виділено наступні етапи реформування змісту університетської освіти:

І етап (від студентських страйків 1968 року до 1991 року), пов'язаний з децентралізацією вищої освіти;

ІІ етап (1991-1994рр.), обумовлений створенням європейських університетських полюсів, які підсилили роль регіонів у формуванні змісту освіти і досліджень;

ІІІ етап (1994-2002рр.), визначений уведенням у 1999 році професійних ліцензій;

ІV етап (2002-2007рр.), спричинений створенням трьох рівнів у системі вищої освіти та зарахуванням знань і умінь на підставі накопичуваних кредитів (реформи ЛМД/ЄСНК).

4 Внаслідок аналізу реформ вищої освіти та соціально-політичної ситуації сучасної Франції в дослідженні виділені політичні, соціально-економічні, внутрішньоуніверситетські, педагогічні, культурологічні передумови реформування змісту університетської освіти сучасної Франції.

5. Реформи ЛМД/ЄСНК по новому структурували університетську освіту та вплинули на реформування її змісту. Внаслідок їх впровадження поняття спеціальності було замінено на поняття «типовий оглядовий курс» без регламентації на рівні Міністерства вищої освіти переліку необхідних дисциплін та встановлення обов'язкової кількості годин. На національному рівні визначатиметься найбільш та найменш важлива дисципліна для кожної спеціальності, раніше на національному рівні визначався весь набір дисциплін. Міністерство національного виховання не встановило жодного обмеження педагогічній пропозиції університетів. Це справжня перебудова системи вищої освіти Франції, яка стосується кожного предмета, послідовності предметів у дисциплінарному полі відповідно до стратегій, властивих кожній установі.

6. В ході дослідження виявлені основні тенденції реформування змісту університетської освіти. Це індивідуалізація, професіоналізація, регіоналізація освіти, перехід її до ринкових відносин, розвиток плюридисциплінарності.

З'ясовано, що особливістю французької університетської системи є контракт на навчання за альтернативною системою.

7. У дослідженні проаналізовано реформи ЛМД/ЄСНК, як один із головних чинників реформування змісту університетської освіти сучасної Франції, та виділено їх 5 ключових пунктів:

1) зміна габілітації;

2) відповідальність студентів за свій навчальний проект;

3) умови вступу до навчальних рівнів (циклів);

4) впровадження описового додатку до диплому;

5) підсилення оцінювання.

8. У дослідженні зроблено порівняльний аналіз стратегій входження в Болонський процес України та Франції, виявлено розбіжності в цих процесах та в реформуванні змісту університетської освіти цих країн. В результаті аналізу з'ясовано, що стратегія реформування вищої освіти відповідно до вимог загальноєвропейського простору вищої освіти залежить від:

1) традиційної організації вищої освіти цих країн та її відмінності від тієї, яка пропонується загальноєвропейським простором вищої освіти;

2) зорієнтованості ринків праці на освітньо-кваліфікаційні рівні за Болонською системою;

9. Виявлено, що традиційна система кваліфікацій у Франції послужила прототипом для створення моделі ЛМД. Тому у французькому випадкові можна говорити про адаптацію системи вищої освіти до принципів Болонського процесу, тоді як в українському випадкові Ї про перебудову освітньої системи.

В Україні до впровадження кредитно-модульної системи існував освітній рівень «спеціаліст». Це звичний для українського менталітету та ринку праці освітній рівень. Впровадження освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» є незвичним і незатребуваним українським ринком праці. А освітньо-кваліфікаційний рівень «магістр» за кількістю років навчання і змістом є близьким до рівня «спеціаліст». При вступі до університету українські абітурієнти, за звичкою і не розуміючи переваг освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр», орієнтуються не на нього, а на рівень «спеціаліст».

10. Освітньо-кваліфікаційний рівень України формально поєднує в освітніх програмах академічний і професійний напрямки.

Університетські дипломи Франції також мають академічний та професійний напрямки, але вони представлені різними типами дипломів. Для цього у Франції існують професійні і академічні ліцензії, диплом майстра з дослідження та диплом професійного майстра (проте у Франції існують також дидактичний та науковий напрямок освітньо-кваліфікаційного рівня майстер).

11. Додаткову інформацію про вищий навчальний заклад, який надає кваліфікацію, про рівень кваліфікації, про зміст і обсяг освіти, про особливості навчання і форми контролю дає додаток до диплома про вищу освіту. Він є обов'язковим у Франції.

Запровадження додатку до диплома в Україні полегшить визнання освітніх кваліфікацій в європейському регіоні.

12. Французькі й українські університети мають право самостійно формувати зміст освіти. При цьому українські університети досить жорстко обмежуються Державними стандартами, в яких зазначається перелік кваліфікацій та спеціальностей, освітньо-кваліфікаційні характеристики тощо. Французькі університети в недержавному (університетському секторі) можуть самостійно створювати нові дипломи і формувати відповідно до них зміст освіти.

Отже, зміст української університетської освіти чітко визначається державними стандартами, він більш жорстко регламентований, ніж французький. Але процес його розробки та вдосконалення триває. Подальше вивчення процесу реформування змісту університетської освіти сучасної Франції та його наслідків сприятиме розбудові національної системи вищої освіти.

Основні теоретичні положення і висновки дисертації викладено в таких публікаціях

1. Шаповалова Л.В. Університети в системі вищої освіти Франції / Л.В. Шаповалова // Імідж сучасного педагога. Полтава, 2002. № 4-5. С. 68-71.

2. Шаповалова Л.В. Етапи реформування університетської освіти Франції у другій половині ХХ - на початку ХХІ століття та зміст реформ / Л.В. Шаповалова // Шлях освіти. 2007. № 4. С. 28-31.

3. Шаповалова Л.В. Реформування вищої освіти України за принципами Болонського процесу / Л.В. Шаповалова // Аспекти дослідження іноземних мов і лінгво-методичні основи викладання: Збірник наукових праць. Полтава, ПДПУ ім. В.Г Короленка. 2008. Випуск 3. С. 143-146.

4. Шаповалова Л.В. Реформи ЛМД/ЄСНК у вищій освіті Франції / Л.В. Шаповалова // Аспекти дослідження іноземних мов і лінгво-методичні основи викладання: Збірник наукових праць. Полтава, ПДПУ ім. В.Г. Короленка. 2008. Випуск 4. С. 138-141.

5. Шаповалова Л.В. Україна і Франція у Болонському процесі / Л.В. Шаповалова // Шлях освіти. 2008. № 2. С. 24-29.

Матеріали науково-практичних конференцій

6. Шаповалова Л.В. Реформа освіти Франції як джерело вимог до сучасного французького вчителя / Л.В. Шаповалова // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції [«Педагогічна майстерність як сучасна технологія розвитку особистості вчителя»], (Полтава, 4-6 березня 2002р.) /М-во освіти і науки України, Полт.держ.пед. ун-т. ім. В.Г. Короленка. Полтава: Полт. Держ. пед. Ун-т ім. в.Г. Короленка, 2002. С. 305-307.

7. Шаповалова Л.В. Університети у Франції у другій половині ХХ століття / Л.В. Шаповалова // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції [«Аспекти дослідження іноземних мов: лінгво-методичні основи викладання»], (Полтава, 2007р.) / М-во освіти і науки України, Полт. держ. пед.ун-т ім. В.Г. Короленка. Полтава, Полт. держ. пед. Ун-т ім.. В.Г. Короленка, 2007. С. 146-150.

8. Шаповалова Л.В. Зміст реформи LMD/ECTS та особливості її впровадження у Франції / Л.В. Шаповалова // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції [«Розвиток наукової творчості майбутніх вчителів природничих дисциплін»] (Полтава, 24-25 травня 2007 р.) / М-во освіти і науки України, Полт. держ.пед. ун-т ім. В.Г. Короленка. Полтава, Полт. держ. пед. Ун-т ім. В.Г. Короленка, 2007. С. 135-137.

9. Шаповалова Л.В. Проблеми інтеграції вищої освіти України до європейського простору вищої освіти / Л.В. Шаповалова // збірник наукових праць за матеріалами Міжнародної науково-практичної конференції [«Методика викладання природничих дисциплін вищої школи. ХV Каришинські читання»], (Полтава, 29-30 травня 2008р.) /

М-во освіти і науки України, Полт. держ. пед. ун-т ім.. В.Г. Короленка. Полтава, Полт. держ. пед. ун-т ім. В.Г. Короленка, 2008. С. 157-160.

Анотація

Шаповалова Л.В. Реформування змісту університетської освіти сучасної Франції. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.01. - загальна педагогіка та історія педагогіки. Полтавський державний педагогічний університет імені В.Г. Короленка, м. Полтава, 2008.

У дисертаційному дослідженні вперше на основі ретроспективного аналізу системно вивчено та проаналізовано динаміку реформування змісту університетської освіти сучасної Франції. До внутрішніх чинників, які впливають на цей процес належать: криза університетів, вимоги ринку праці, автономізація університетів, закон «Про соціальну модернізацію», закон «Про свободи та відповідальності університетів». Зовнішні чинники Ї це входження Франції до загальноєвропейського простору вищої освіти та зумовлені ним реформи ЛМД/ЄСНК.

Тенденціями реформування змісту університетської освіти сучасної франції є індивідуалізація, професіоналізація, регіоналізація вищої освіти, перехід її до ринкових відносин, розвиток плюридисциплінарності.

Подальше вивчення процесу реформування змісту університетської освіти сучасної Франції та його наслідків сприятиме розбудові національної системи вищої освіти.

Ключові слова: університет, зміст освіти, цикл навчання, автономізація, децентралізація, регіоналізація, професіоналізація, індивідуалізація, спеціальність.

Аннотация

Шаповалова Л.В. Реформирование содержания университетского образования современной Франции. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.01. - общая педагогика и история педагогики. Полтавский государственный педагогический университет имени В.Г. Короленко. - Полтава, 2008.

В диссертационном исследовании впервые на основе ретроспективного анализа системно изучена и проанализирована динамика реформирования содержания университетского образования современной Франции, выявлены и охарактеризованы факторы, которые влияют на этот процесс, определены тенденции и пути развития, сделан сравнительный анализ формирования содержания университетского образования Украины и Франции по принципам общеевропейского простора высшего образования.

Содержание образования во французских университетах формируется в зависимости от цикла (уровня) университетской подготовки, направления (академического или профессионального). Его реформирование происходит под влиянием внешних и внутренних факторов. К внешним факторам относятся: кризис, в котором оказались французские университеты в конце ХХ века, требования рынка труда, автономизация университетов, закон «Про социальную модернизацию», закон «Про свободы и ответственность университетов». К внутренним факторам относятся: вхождение Франции в общеевропейский простор высшего образования и обусловленные ним реформы ЛМД/ЕСНК.

В реформировании содержания университетского образования автором выделены следующие тенденции: индивидуализация, профессионализация, регионализация образования, переход его на рыночные отношения, развития плюридисциплинарности.

В диссертации сделан сравнительный анализ стратегий вхождения в Болонский процесс Украины и Франции, выявлены расхождения в этих процессах в реформировании содержания университетского образования этих стран. Традиционная система квалификаций во Франции послужила прототипом для создания модели ЛМД. Поэтому во французском случае можно говорить про адаптацию системы высшего образования к принципам Болонского процесса, тогда как в украинском случае Ї про перестройку образовательной системы.

Французские и украинские университеты имеют право самостоятельно формировать содержание образования. При этом украинские университеты достаточно жестко ограничиваются государственными стандартами, в которых указывается список квалификаций, образовательно-квалификационные характеристики. Французские университеты в негосударственном (университетском) секторе могут самостоятельно создавать новые дипломы и формировать соответственно им содержание образования. Поэтому можно сказать, что содержание украинского университетского образования четко определяется государственными стандартами, он более жестко регламентирован, чем французский. Процесс разработки и усовершенствования содержания украинского высшего образования продолжается. Дальнейшее изучение процесса реформирования содержания университетского образования современной Франции и его последствий будет полезным для развития украинской системы высшего образования.

Ключевые слова: университет, содержание образования, цикл обучения, автономизация, децентрализация, регионализация, профессионализация, индивидуализация.

Annotation

Shapovalova L.V. Reformation of the content of university education of modern France. - Manuscript.

Dissertation for receiving academic Ph. D. degree on educational theory 13.00.01 - General Pedagogical Science and History of Pedagogy - Poltava, Korolenko State Pedagogical University, 2008.

In dissertation research for the first time on the basis of retrospective analysis the dynamics of reformation of the content of university education of modern France system is studied and analyzed.

To the internal factors which influence this process belong: crisis of universities, requirement of labor-market, self-governing, decentralization of universities, The law «About social modernization», the law «On freedoms and to responsibility of universities».

External factors are it including of France in European space of higher education and reforms of LMD/ECTS which predetermined them.

By the tendencies of reformation of the content of university formation of modern France we understand individualization, professionalization, training specialists for regions where these universities are located, passing of university education to the market relations, development of plyuridisciplinarity.

The subsequent study of process of reformation of the content of university education of modern France and its consequences will promote the development of the national system of higher education.

Key words: university, content of the French education, term of studying, self-governing, decentralization, regionalization, individualization.

Размещено на Allbest.ru