Підготовка майбутніх педагогів до професійної діяльності в університетах США

Аналіз соціально-економічних, суспільно-історичних та філософських передумов становлення й розвитку вищої педагогічної освіти США. Сутність, зміст та сучасні стандарти програми педагогічної підготовки майбутніх педагогів у провідних університетах країни.

Рубрика Педагогика
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 14.09.2015
Размер файла 40,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Підготовка майбутніх педагогів до професійної діяльності в університетах США

13.00.01 - загальна педагогіка та історія педагогіки

РИБАЧУК КОСТЯНТИН ВОЛОДИМИРОВИЧ

Кіровоград - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Кіровоградському державному педагогічному університеті імені Володимира Винниченка, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор Растригіна Алла Миколаївна, Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, завідувач кафедри вокально-хорових дисциплін та методики музичного виховання

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Цокур Ольга Степанівна, Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, завідувач кафедри педагогіки;

кандидат педагогічних наук, доцент Різниченко Серафима Тимофіївна, Приватний вищий навчальний заклад “Європейський університет”, проректор із міжнародних зв'язків, директор міжнародного освітньо-підготовчого центру.

Захист відбудеться “16” жовтня 2008 року о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 23.053.02 у Кіровоградському державному педагогічному університеті імені Володимира Винниченка за адресою: 25006, м. Кіровоград, вул. Шевченка, 1, ауд. 33.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка за адресою: 25006, м. Кіровоград, вул. Шевченка, 1.

Автореферат розісланий “15” вересня 2008 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Т.Я.Довга

Анотації

Рибачук К.В. Підготовка майбутніх педагогів до професійної діяльності в університетах США. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.01 - загальна педагогіка та історія педагогіки. - Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, Кіровоград, 2008.

У дисертації досліджено проблему підготовки майбутніх педагогів до професійної діяльності, що здійснюється у провідних університетах США. В дослідженні проаналізовано соціально-економічні, суспільно-історичні та філософські передумови становлення й розвитку вищої педагогічної освіти США. Розкрито сутність, зміст, динаміку реформування процесу підготовки майбутнього педагога у США в другій половині ХХ століття. Проаналізовано сучасні стандарти програми педагогічної підготовки майбутніх педагогів у провідних університетах країни. Досліджено загальне й особливе в сучасних інноваційних моделях підготовки майбутнього педагога у США. Виявлено перспективи творчого впровадження американського досвіду професійної підготовки вчителів у теорію і практику вищої педагогічної освіти України.

Ключові слова: диверситивність, кампусний педагогічний досвід, клінічний досвід, лабораторний досвід, ліейзон, педагогічний коледж, професійна підготовка вчителів, рефлективне та рефлексивне мислення, т'юторінг.

Рыбачук К.В. Подготовка будущих педагогов к педагогической деятельности в университетах США. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.01 - общая педагогика и история педагогики. - Кировоградский государственный педагогический университет имени Владимира Винниченко, Кировоград, 2008.

В диссертации исследовано проблему подготовки будущих педагогов к профессиональной деятельности, которая осуществляется в ведущих университетах США. Полученные результаты раскрывают особенности подготовки будущих педагогов в американских университетах и являются актуальными для Украины в новых социально-экономических условиях перехода к рыночной экономике.

В диссертации раскрыто наилучшие достижения американского педагогического образования за последние 60 лет. Поэтому положительный американский опыт по подготовке будущих педагогов в системе высшего педагогического образования может быть использован и в Украине.

В работе проанализированы социально-экономические, общественно-исторические и философские предпосылки становления и развития высшего педагогического образования США. В процессе исследования было обнаружено, что процесс развития педагогического образования в США во второй половине ХХ века, на разных исторических этапах эволюционировал как динамическая система в единстве его компонентов; его направленность определялась социально-экономическими предпосылками развития общества. В диссертационной работе было доказано, что социально-мобильные и социально-производительные функции рыночной экономики были важными факторами развития подготовки американских педагогов на всех этапах его становления.

Раскрыта сущность, содержание, динамика реформирования процесса подготовки будущего педагога в США во второй половине ХХ века. Исследовано современные подходы к организации педагогического образования в США, что дало возможность определить фундаментальне идеи и пути теоретической и практической подготовки будущих педагогов, приобретение ими лабораторного и клинического опыта в системе концептуальных моделей обучения и современной философии педагогического образования.

Проанализированы современные стандарты программ педагогической подготовки будущих педагогов в ведущих университетах страны. Анализ программ педагогического образования ведущих университетов страны на соискание степеней бакалавра и магистра, дал возможность проследить основной фактор успеха этих программ в среде американского профессионального сообщества подготовки будущих педагогов. Этот успех заключается в гармоничном согласовании полученных теоретико-педагогических знаний и процесса привлечения студентов к приобретению и обдумыванию собственного педагогического опыта. Способствует этому теоретико-практический характер учебно-профессиональных курсов программ всех трех уровней.

Рефлективный подход в учебе и формированию коллектива обучения студентов, ведет их к формированию потребности в непрерывном приобретении профессионально-педагогических знаний на протяжении всей педагогической карьеры. Кроме того, содержание и построение программ способствует тому, что студенты формируют свое творческое отношение к выполнению учебно-воспитательных заданий и профессиональных обязанностей, а также приобретают опыт личностного роста, внимательного отношения к каждому ребенку, их родителям, коллегам и другим членам школьной общины.

Раскрыты ведущие тенденции развития педагогического образования США во второй половине ХХ века, а именно сущностно-определяющие и содержательно-процессуальные тенденции. Сущностно-определяющие тенденции несут в себе: доминирование философии постмодернизма и социал-конструктивизма при подготовке современных учителей, общая тенденция к демократизации и гуманизации процесса обучения; активизация феномена обучения педагога и его учеников, рассмотрение обучения как процесса обдумывания собственного педагогического опыта и основы непрерывности образования; стремление к оптимальному сочетанию теории и практики в общеобразовательной подготовке будущего педагога. Содержательно-процессуальные тенденции подразумевают: укрепление общеобразовательного компонента подготовки педагога; выделение базового компонента педагогических знаний учителя; улучшение знаний учителей по специальному предмету; разумное соотношение и единство инвариантного и вариативного компонентов педагогического образования; стремление к аккредитации программ подготовки будущего педагога и совершенствование механизма государственных стандартов.

Выделены перспективы творческого внедрения американского опыта профессиональной подготовки учителей в теорию и практику высшего педагогического образования Украины.

Ключевые слова: диверситивность, кампусный педагогический опыт, клинический опыт, лабораторный опыт, лиейзон, педагогический колледж, профессиональная подготовка учителей, рефлективное и рефлексивное мышление (преподавание, подход), тьюторинг.

Rybachuk K.V. Future teachers' preparation to the professional work at the universities of the USA. - Manuscript.

The thesis for obtaining a candidate of science degree, major - 13.00.01 - General Pedagogics and the History of Pedagogics. - Kirovograd State Pedagogical University named after Volodymyr Vynnychenko, Kirovograd, 2008.

In dissertation probed problem of future teachers' preparation to professional activity which is carried out in the leading universities of the USA. Socio-economic, common-historic and philosophical pre-conditions of becoming and development of higher pedagogical education of the USA are analyzed in research. Essence, maintenance, is exposed, dynamics of reformation of process of preparation of a future teacher in the USA during the second half of ХХ-th century. The modern standards of the program of pedagogical preparation of future teachers' are analyzed at the leading universities of the country. Found out the prospects of creative introduction of American experience of professional preparation of teachers in a theory and practice of higher pedagogical education of Ukraine.

Key words: diversity, campus experience, clinical experience, laboratory experience, lieson, college of education, professional education of teachers, reflective and reflexive thinking, tutoring.

Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження. Під впливом чинників глобалізації та інтеграції освіта, як і будь-яка інша галузь, стає відкритою. Саме відкритість дає змогу при змінах чи реформуванні освіти в тій чи іншій країні орієнтуватися на міжнародний досвід, зберігаючи при цьому національно-культурні здобутки і враховуючи власні потреби та об'єктивні умови. У міжнародних зв'язках, що є принципово важливим механізмом розвитку кожної країни, освіта стає предметом взаємного зацікавлення так само, як і здобутки науки, економіки тощо. Відкритість до освітнього досвіду інших країн була історично притаманною українській педагогічній думці.

Перед системою професійної освіти України постали нові завдання, способи розв'язання яких зумовлені підвищенням ролі особистості вчителя як фахівця й громадянина для поліпшення соціального, господарського, культурного життя суспільства в умовах ринкової економіки. Таке соціальне замовлення актуалізує сутнісний зміст педагогічної освіти, її діяльнісний характер, скерований передусім на оволодіння фахівцем практичними вміннями й навичками організації навчально-виховного процесу. Сучасна педагогічна освіта покликана забезпечити становлення вчителя, здатного розвивати особистість учня в процесі спільної з ним діяльності, орієнтованого на особистісний та професійний саморозвиток і готового працювати творчо в закладах освіти різного типу.

Вихідними концептуальними положеннями, які визначають зміст і організацію освіти в Україні, є Закон України “Про загальну середню освіту” (1999), Державна національна програма “Освіта” (“Україна ХХІ століття”), Державна програма “Вчитель” (1997), Концепція педагогічної освіти (1998) та інші державні нормативні документи, що розкривають принципи відповідності педагогічної освіти потребам людини й суспільства, фундаменталізації професійної підготовки, її гуманістичної спрямованості, демократизму, безперервності, варіативності й інноваційності.

У цьому контексті становить інтерес досвід американських колег з організації підготовки вчительських кадрів у провідних вищих навчальних закладах педагогічної освіти, освітні пріоритети якої скеровані на активну участь людини у створенні й конструюванні знань, на безперервний процес навчання, на організацію навчального процесу, зорієнтованого на розвиток творчого, критичного й самостійного мислення фахівців, на розв'язання ними проблем з багатьма альтернативними відповідями, на поєднання особистісного та діяльнісного підходів до організації процесу навчання, на активізацію дослідницької діяльності, впровадження таких форм навчання, які сприяють оволодінню досвідом педагогічної діяльності.

Реформування системи підготовки вчительських кадрів є пріоритетним напрямком у теорії й практиці освіти США й цінним джерелом для аналізу, осмислення та творчого застосування країнами, що переживають процес демократичного становлення та перехід до ринкової економіки, зокрема, Україною. Міжнародні експерти з якості підготовки вчительських кадрів засвідчують стрімкий, інтенсивний, гнучкий розвиток американської педагогічної освіти порівняно з іншими країнами Заходу.

Щодо проблем професійної підготовки вчителя в країнах Заходу та США, то тривалий час вони не були предметом активного вивчення та дослідження вітчизняних учених. Лише в 90-х роках актуальні проблеми педагогічної освіти в західних країнах починають активніше вивчатися українськими дослідниками. Рівень дослідження проблеми визначений працями, пов'язаними з такими питаннями: методологічні проблеми вищої педагогічної освіти за кордоном (Л.П. Пуховська); тенденції, особливості, зміст професійної підготовки вчителів у закордонних країнах (Н.В. Абашкіна, В.В. Веселова, П.С. Воронка, В.Б. Гаргай, О.В. Глузман, Т.М. Дєсятов, О.М. Дреєв, В.Я. Пилиповский, А.В. Порінов); професійна освіта за кордоном у контексті загальноосвітньої підготовки (Б.Л. Вульфсон, В.К. Єлманова, В.О. Кудін); питання педагогічної технології, методів та організаційних форм навчання у школах США (В.С. Будико, А.В. Василюк); особливості та складові педагогічної майстерності вчителя США (Р.Б. Вендровська, В.М. Жуковський, Р.М. Роман); підходи до навчального процесу в системі підвищення кваліфікації вчителя в США (В.Б. Гаргай); організація системи професійної освіти США (В.О. Кудін).

Проблемам становлення й розвитку освіти в США були присвячені праці таких вітчизняних учених, як: Р.А. Бєланов, котрий досліджував процес гуманізації та гуманітаризації освіти в класичних університетах України та США; В.С. Дикань, яка вивчала питання рефлексивного підходу в теорії та практиці підготовки майбутніх педагогів в університетах США; Т.С. Кошманової, предметом дослідження якої був загальний розвиток педагогічної освіти із середини 60-х до середини 90-х; А.П. Лещинського, який вивчав становлення й розвиток базисного етапу в системах вищої освіти США та України; Н.В. Пацевко, де простежувалась еволюція теорії і практики навчання у Сполучених Штатах Америки першої половини ХХ століття; І.В. Пентиної, у праці якої досліджувалась організація підготовки вчителів у США в 70-80 рр. ХХ століття; О.І. Пономарьової, де вивчався розвиток змісту освіти студентів педагогічних навчальних закладів США 60-80 рр. ХХ ст.; а також Р.М. Роман, Л.Є. Смалько, Т.Г. Чувакової, предметом дослідження яких було формування педагогічного, індивідуалізованого навчання та професійного становлення молодого вчителя у США.

Аналіз вітчизняної й зарубіжної наукової літератури та дисертаційних досліджень дає змогу констатувати, що проблема професійної підготовки майбутніх педагогів в університетах США не була предметом системного вивчення й окремого аналізу, який передбачав би цілісну характеристику її теоретико-педагогічних засад, історико-соціальних чинників розвитку в умовах ринкової економіки, структури, сутності, змісту, форм та методів підготовки майбутніх педагогів, розглядав би взаємозв'язок складових процесу підготовки вчителя у вищих навчальних закладах, досліджував би сутність безперервного реформування підготовки вчителів, інноваційні шляхи здобуття педагогічної освіти в університетах США.

Очевидною стає відсутність цілісного, системного дослідження структури, змісту та способів організації сучасної вищої педагогічної освіти в Сполучених Штатах Америки, процесу її реформування протягом другої половини ХХ століття, саме в той період, коли соціально-економічні умови визначали особливо стрімкий та динамічний розвиток освітніх інновацій.

Вивчення проблем педагогічної підготовки майбутніх педагогів у США зумовило необхідність вивчення значної кількості оригінальних документів та наукової літератури з питань педагогічної професійної освіти. У працях Л. Вайза, Л. Дарлінг-Геммонда, М. Еппла, К. Зайхнера, Н. Зімфера, К. Картера, Д. Кларка, Д. Конанта, Д. Крукнешка, Л. Кюбана, П. Ланіера, Т. Попкевича, Д. Равіч, Д. Шваба, Л. Шульмана та інших вчених розкрито різні аспекти професійної підготовки майбутніх педагогів, висвітлено проблеми педагогічної освіти, викладено положення щодо підготовки конкурентоспроможних працівників.

Не менш важливим для нашого дослідження виявилося вивчення наукових праць з історії педагогічної освіти США таких американських вчених, як А. Бестор, Дж. Гудлед, Г. Кліффорд, Л. Кремін, Д. Лабарі та інших; досліджень з філософії педагогічної освіти (С. Германа, М. Гріна, Д. Дьюї, М. Еппла, К. Кларка, Д. Льютарда, Р. Рорті); праць з питань порівняльної педагогіки (М. Лемоссе, М. Пауєлл). Вивчення наукових праць зазначених учених, дало змогу з'ясували на яких саме філософських, педагогічних, соціальних засадах ґрунтується система професійної підготовки вчителів і який чином функціонує педагогічна система США.

Дослідження стану розвитку вищої педагогічної освіти США уможливило, по-перше, вивчити цілісний процес становлення професійної підготовки майбутніх педагогів у контексті розвитку вищої педагогічної освіти США та її особливості, по-друге, виявити провідні тенденції, наукові ідеї, творчий досвід професійної підготовки майбутнього педагога в університетах США, що зумовлює трансформацію ціннісних основ американського соціуму; по-третє, визначити інноваційні моделі професійної підготовки майбутніх педагогів у провідних закладах вищої педагогічної освіти США, узагальнити основні тенденції розвитку професійної освіти й визначити можливості їхнього використання у професійній освіті України.

Дослідження також зумовлене необхідністю розв'язання нагальних суспільних потреб у підвищенні рівня освіти та подоланням соціально-педагогічних суперечностей: 1) між станом розвитку української професійної педагогіки в частині вивчення історії розвитку педагогічної освіти в інших країнах, зокрема, підготовки майбутніх педагогів у США й недостатнім дослідженням історико-педагогічних проблем зарубіжної вищої педагогічної освіти; 2) між потребами суспільства в педагогічних кадрах, підготовка яких має відбуватися з урахуванням кращих здобутків педагогічного досвіду інших країн світу і відсутністю такої підготовки в традиційній вітчизняній педагогічній освіті.

Актуальність й недостатня розробленість цієї проблеми у вітчизняній педагогічній науці зумовили вибір теми нашого наукового дослідження: “Підготовка майбутніх педагогів до професійної діяльності в університетах США”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації є складовою комплексної теми “Організаційно-педагогічні умови соціально-професійної підготовки вчительських кадрів” (№0104U003704) кафедри педагогіки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка.

Мета дослідження полягає у здійсненні цілісного наукового аналізу процесу становлення й розвитку підготовки майбутніх педагогів у США в другій половині ХХ століття.

Для досягнення поставленої мети було визначено такі завдання:

1. Виявити й проаналізувати соціально-економічні, суспільно-історичні та філософські передумови становлення й розвитку вищої педагогічної освіти США.

2. Розкрити сутність, зміст, динаміку реформування процесу підготовки майбутнього педагога в США в другій половині ХХ століття.

3. Проаналізувати сучасні стандарти програми педагогічної підготовки майбутніх педагогів у провідних університетах США.

4. Дослідити загальне й особливе в сучасних інноваційних моделях підготовки майбутнього педагога в університетах США.

5. Виявити перспективи творчого застосування інноваційних ідей та практичного досвіду підготовки майбутніх педагогів у провідних університетах США для системи підготовки вчителів України.

Об'єкт дослідження - підготовка майбутніх фахівців у системі вищої педагогічної освіти США.

Предмет дослідження - процес підготовки майбутніх педагогів до професійної діяльності.

Теоретичну основу дослідження становлять: положення методології порівняльної педагогіки (Н.В. Абашкіна, Ю.С. Алфьоров, В.Л. Вульфсон, В.М. Кларкін, З.О. Малькова, М.Д. Нікандров, В.Я. Пипиловський, Л.П. Пуховська та ін.); концепції освіти, виховання, навчання (І.А. Зязюн, В.С. Лутай, Н.В. Розов, П.Г. Щедровицький та ін.); ідеї та висновки щодо особливостей розвитку професійної освіти в Україні на різних історичних етапах (С.Я. Батищев, Н.Г. Ничкало, В.І. Луговий, В.К. Майборода, Н.М. Дем'яненко, І.Л. Лікарчук, Г.І. Терещенко) та США (В. Коупленд, Д. Брунер, Л. Джексон, Д. Грехем, М.В. Нагач, Д. Хербст, Е. Перотт, Л. Таланова, Н. Яковець); ідеї з організації навчального процесу у вищих навчальних закладах освіти (А.М. Алексюк, С.І. Архангельський, М.Б. Євтух, В.А. Козаков, В.І. Лозова, та ін.); теорії психолого-педагогічної підготовки (Г.О. Балл, О.В. Киричук, С.Д Максименко, В.А. Семиченко, Н.С. Стародворська та ін.); теорії особистісного й професійно-педагогічного розвитку майбутніх учителів (Г.О. Балл, В.І. Бондар, В.О. Моляр, О.М. Пєхота, І.П. Підласий, В.А. Семиченко та ін.).

Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети та у зв'язку зі специфікою предмета дослідження, нами застосовувались переважно теоретичні методи дослідження: вивчення джерел, аналіз і синтез матеріалів теоретичних досліджень, державних документів з питань розвитку професійно-технічної освіти й вищої освіти США, доповідей національних комісій США з питань якості педагогічної освіти, її реформування та перспектив підвищення професіоналізму майбутніх педагогів.

Для виявлення найкращих здобутків американського досвіду з підготовки вчителів та з метою їхнього подальшого творчого застосування в українській педагогічній освіті використовувався історико-педагогічний порівняльний аналіз, логіко-системний аналіз, класифікація та систематизація теоретичних і дослідних даних.

Джерельна база дослідження: офіційні документи й матеріали про розвиток професійної освіти в університетах США, зокрема, закони, нормативні документи, рекомендації; статистичні дані про розвиток професійної освіти й мережі навчальних закладів у США; навчальні плани з підготовки спеціалістів у вищих педагогічних навчальних закладах США різних рівнів підготовки спеціалістів (коледжів, шкіл і відділів підготовки вчителів при університетах); програми навчальних курсів; наукові праці американських філософів, соціологів, істориків, науковців з питань освіти, педагогів, спеціалістів професійної освіти й професійної підготовки; довідково-енциклопедична література США; періодичні зарубіжні видання з проблем порівняльної педагогіки, міжнародної освіти та професійної підготовки вчителів; банк даних електронної документації різних закладів педагогічної освіти США; наукові дослідження вітчизняних учених з проблем зарубіжної школи, міжнародної освіти, порівняльної педагогіки, професійної підготовки вчителів у США.

Наукова новизна й теоретичне значення здобутих результатів дослідження полягає в тому, що:

- вперше розкрито особливості педагогічної підготовки майбутнього педагога в провідних вищих навчальних закладах США на рівні бакалавра та магістра;

- визначено засадничі ідеї та способи підготовки майбутніх педагогів, набуття ними лабораторного та клінічного досвіду в системі діяльності концептуальних моделей навчання й сучасної філософії педагогічної освіти;

- подальшого вивчення дістали провідні тенденції розвитку американської педагогічної освіти, а саме: сутнісно-визначальні (домінування філософії постмодернізму й соціал-конструктивізму при сучасній підготовці майбутніх педагогів, загальна тенденція до демократизації та гуманізації процесу навчання; активізація феномена навчання педагога та його учнів, розгляд навчання як процесу осмислення власного педагогічного досвіду та основи неперервності освіти; прагнення до оптимального поєднання теорії і практики в загальнопедагогічній підготовці майбутнього педагога); та змістовно-процесуальні (зміцнення загальноосвітнього компонента підготовки майбутнього педагога; виділення базового компонента педагогічних знань майбутнього педагога; поліпшення знань майбутнього педагога з фахового предмета; коректне співвідношення та єдність інваріантного й варіативного компонентів педагогічної освіти; прагнення до акредитації програм підготовки майбутнього педагога; вдосконалення механізму державних стандартів, ліцензування й акредитації);

- охарактеризовано сучасні стандарти сутності й змісту педагогічної освіти майбутніх педагогів у провідних закладах педагогічної освіти США.

Практичне значення дослідження полягає у тому, що:

- принципові положення та висновки дослідження можуть стати цінним джерелом для творчого застосування його результатів у процесі подальшого вдосконалення вищої педагогічної освіти в Україні з урахуванням власних здобутків, культури, історії, традицій та досягнень;

- джерельна база дослідження, сучасна англомовна педагогічна термінологія, запропонована в дослідженні, може використовуватись українськими науковцями в порівняльних дослідженнях, перекладачами в роботі з зарубіжною науковою літературою педагогічного змісту та у безпосередньому спілкуванні з англомовними педагогами.

Апробація результатів дослідження. Основні результати дослідження обговорювались на Всеукраїнському науково-практичному семінарі “Педагогічна майстерність керівника освітнього закладу: теорія і практика” (Полтава, квітень, 2007), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в педагогіці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми” (Вінниця, квітень, 2007), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Проблеми сучасної педагогічної освіти” (Ялта, квітень, 2007), Міжнародній науково-методичній конференції “Сучасні освітні технології у вищій школі” (Київ, липень, 2007), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Проблеми сучасної педагогічної освіти” (Ялта, вересень, 2007), на V Міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні педагогічні технології і освітні системи XXI століття” (Кіровоград, листопад, 2007) та на засіданнях кафедри педагогіки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка.

Впровадження результатів дисертаційного дослідження. Результати дослідження впроваджено у вищих педагогічних навчальних закладах III-IV рівнів акредитації: у Ніжинському державному університеті імені Миколи Гоголя (довідка № 04/11, від 28.01.2008), Миколаївському державному педагогічному університеті імені В.О. Сухомлинського (довідка від 23.01.2008), Криворізькому державному педагогічному університеті (довідка № 06-20 від 21.01.2008).

Публікації. Основні теоретичні положення й висновки дисертації знайшли відображення у 7 одноосібних публікаціях автора. Всі вони були надруковані у фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура та обсяг роботи: Дисертація складається із вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, додатків та списку використаних джерел (230 найменувань, 163 з яких іноземні джерела), 1 схеми і 1 таблиці. Загальний обсяг роботи - 195 сторінок (основний зміст дисертації викладено на 172 сторінках).

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність і ступінь розробленості проблеми, зазначено зв'язок роботи з науковими програмами, визначено мету, завдання, об'єкт і предмет дослідження, розкрито методологічні й теоретичні основи та комплекс методів, використаних у роботі, визначено наукову новизну, теоретичну й практичну значущість дослідження.

У першому розділі “Теоретико-методологічні засади становлення й розвитку вищої педагогічної освіти США” досліджуються та аналізуються філософські та психолого-педагогічні основи розвитку педагогічної освіти в США протягом другої половини ХХ століття, що в цілому визначало домінування певної освітньої філософії на кожному з виділених нами етапів: зокрема, протягом 1950-1970-х рр. підготовка майбутніх педагогів ґрунтувалася на біхевіористичних засадах; у 80-х рр. спостерігався вплив есенціалізму, а також поступове зростання інтересу до когнітивних і соціал-конструктивістських концепцій; у 90-х рр. теоретико-методологічні засади підготовки майбутніх педагогів у США визначав вплив соціал-конструктивізму й постмодернізму. У цьому контексті особливого значення набуває вивчення педагогіки з позицій зазначених філософських течій, що сприяє розвитку педагогічного мислення майбутніх педагогів й дає змогу зробити вивчення теорії, філософії та історії освіти особистісно-значущим для студентів.

У процесі дослідження було виявлено, що на теоретико-методологічні засади побудови педагогічної освіти в США протягом другої половини ХХ століття впливали також філософський аналіз, соціальна та футуристична філософії, що сприяло формуванню плюралістичних поглядів американського суспільства, університети й педагогічні коледжі яких часто дотримувались різноманітних теоретичних концепцій у відборі змісту педагогічної освіти.

Аналіз Програм педагогічної освіти на здобуття ступенів бакалавра та магістра в кращих університетах країни, зокрема: університетів штатів Мічиган, Огайо, Оклендського університету, університету штату Каліфорнія та Іллінойського університету, дав змогу виявити основний чинник їхнього успіху, сутність якого полягає у гармонійному узгодженні набутих теоретико-педагогічних знань і процесу залучення студентів до набуття й осмислення власного педагогічного досвіду. Крім того, зміст і побудова програм сприяє тому, що студенти формують своє творче ставлення до виконання навчально-виховних завдань і професійних обов'язків та набувають досвід особистісного зростання, уважного ставлення до кожної дитини, їхніх батьків, колег та інших людей шкільної громади.

Система підготовки майбутнього педагога в США в єдності усіх її складових, а саме: програми педагогічної підготовки, особливостей інтеграції теоретичних знань з практичним досвідом студентів, стандарти безперервного навчання, що охоплюють не тільки норми їхньої діяльності, але й критерії самооцінки їхнього навчання, заслуговують на глибоке осмислення та вдумливе впровадження не тільки в Україні, але і в інших країнах світу.

Досліджуючи стандарти педагогічної підготовки майбутніх фахівців у провідних університетах США, ми прийшли до висновку, що мета педагогічної освіти в провідних університетах країни полягає в підготовці високоосвіченого фахівця, здатного знайти індивідуальний підхід до кожної дитини в процесі навчання. Така мета досягається за допомогою продуманої системи, що об'єднує сучасні дослідження, мудрість практики й власний навчальний досвід професорсько-викладацького складу педагогічних університетів. Запропоновані програми підготовки майбутнього педагога є популярними серед інших закладів педагогічної освіти. Висока ефективність зазначених програм була досягнута завдяки узагальненню національного досвіду активного реформування педагогічної освіти США, багаторічній копіткій праці професорсько-викладацького складу університетів, активній діяльності Національного науково-дослідного Центру з навчання майбутніх педагогів, плідній науковій співпраці різних дослідницьких освітніх установ, що уже сьогодні забезпечує можливість підготовки педагога-фахівця високого рівня кваліфікації.

Отже, у першому розділі було досліджено філософські та психолого-педагогічні основи розвитку педагогічної освіти в США в другій половині ХХ століття; проаналізовано програми педагогічної освіти кращих університетів країни, таких, як: університетів штатів Мічиган, Огайо, Оклендського університету, університету штату Каліфорнія та Іллінойського університету на здобуття ступенів бакалавра та магістра; досліджено стандарти педагогічної підготовки майбутніх педагогів у провідних університетах США.

У другому розділі “Сучасні організаційні процеси підготовки майбутніх педагогів в університетах США” проаналізовано сучасні підходи до підготовки майбутніх педагогів у провідних університетах США, що забезпечило можливість визначення засадничих ідей та способів теоретичної та практичної підготовки майбутніх педагогів, набуття ними лабораторного й клінічного досвіду в системі концептуальних моделей навчання та сучасної філософії педагогічної освіти. До цих ідей ми віднесли наступні:

- концепції критичної педагогіки, які передбачають організацію процесу педагогічної освіти на засадах демократичних цінностей, мультикультуралізму, етики співчуття, справедливості, оновленого соціального характеру взаємостосунків, солідарності та соціального взаємозв'язку; ідеї які знаходять свій вияв у наданні повноважень студентам-майбутнім педагогам самостійно розвивати свою ідентичність, організовувати процес власного навчання в умовах навчальних спільнот, групового розв'язання проблем та індивідуального виконання творчих завдань;

- теоретичні ідеї соціал-конструктивізму, що наголошують на впливі соціального довкілля на формування особистості майбутнього педагога, який, осмислюючи власний досвід, будує та вдосконалює унікальне розуміння себе й світу та впливає на цей світ;

- ідеї педагогічної антропології, які сприяють кроскультурному розумінню людей і вивченню етнічної ідентичності особистості, її культури, мови та навчання.

У процесі дослідження було виявлено, що навчання майбутнього педагога в системі діяльності моделей соціального конструктивізму й критичної педагогіки змінює традиційні погляди на підготовку майбутніх педагогів і відповідних до них моделей поведінки, передбачає використання широкого арсеналу організаційних форм і методів педагогічної освіти, серед яких особливе місце посідають: створення спільноти навчання студентів; написання творчих робіт; публічна презентація проектів; аутентична бесіда; атестація та оцінювання знань студентів за допомогою портфоліо; використання дискусій, обговорення "кейсів" та власного досвіду студентів.

На особливу увагу заслуговує коопероване навчання, яке сприяє академічним досягненням, кращому сприйняттю матеріалу що вивчається студентами з диверситивних оточень, поліпшенню ставлення до школи, формуванню позитивних "Я-концепцій" студентів та активізації міжособистісних вмінь спілкування. Слід зазначити, що конструктивістські методи і форми навчання майбутніх педагогів в університетах США застосовуються як альтернатива до традиційної лекційно-семінарської форми проведення навчальних занять.

Під час дослідження ми вивчили досвід використання моделей лабораторного та клінічного навчання студентів, що є предметом постійного інтересу й удосконалення в роботі професорсько-викладацького складу протягом останніх трьох десятиліть. Комплексне застосування цих моделей у поєднанні із широким арсеналом інших теоретико-практичних методів підготовки майбутніх педагогів забезпечує зв'язок між педагогічною теорією і практикою, позитивно впливає на розвиток педагогічного мислення та якість набутих фахових знань, відіграє важливу роль у формуванні необхідних професійних вмінь і навичок для наступної практичної діяльності в загальноосвітніх школах.

Моделі лабораторно-клінічного навчання пропонують більш ефективні підходи до розвитку професійних умінь майбутніх педагогів порівняно з проведенням традиційних семінарських занять і часом навіть педагогічної практики студентів у школах. Серед найбільш уживаних, учені виділяють такі моделі лабораторної роботи зі студентами, як: мікровикладання, мінікурси, протокольні матеріали та симуляції.

Було доведено, що мікровикладання в американській педагогічній освіті є одним з найуживаніших навчальних методів у програмі підготовки майбутніх педагогів. Воно є реальним викладанням (на відміну від рольової гри) і знижує складність педагогічної дії, сприяє набуттю специфічних умінь. Мікровикладання пропонує безпечне, контрольоване навчальне середовище педагогічної практики, забезпечує потрібну в педагогічній освіті форму набуття "прямого" досвіду за допомогою використання "моделі реальності" під контролем і керівництвом викладача.

Розглянута нами така модель лабораторної роботи, як мінікурси, скерована на організацію допомоги майбутнім педагогам у набутті особливих педагогічних умінь, сприяє розвиткові концептуального розуміння, формуванню вмілої професійної поведінки та забезпечує керовану педагогічну практику.

Вивчаючи протокольні матеріали, ми дійшли висновку, що вони допомагають студентам зрозуміти важливі аспекти майбутньої педагогічної діяльності в школах і навчальних класах, учать аналізу навчальних ситуацій у світлі відповідної педагогічної теорії та заохочують майбутніх педагогів випробовувати власний стиль викладання. Вони також сприяють розвиткові їхньої здатності атестувати свої вміння та організувати навчання школярів.

Останньою серед найбільш уживаних моделей лабораторної роботи зі студентами є симуляції. Було доведено, що вони забезпечують студентам можливість взаємодіяти за допомогою обговорення педагогічної ситуації з реального життя, обдумувати навчальний досвід, важливі способи розв'язання проблем і випробовувати їх на практиці. Симуляції дають змогу студентам працювати над розв'язанням проблем вчителів-початківців, з якими вони можуть зустрітися протягом педагогічної практики. Симуляції ще на ранній стадії виявляють потенційні проблеми студента-вчителя, що можуть виникнути в процесі практичної діяльності, а це сприяє вчасній допомозі йому.

Виходячи з того, що система професійної освіти в Україні в нових соціально-економічних умовах здійснює пошук способів її реформування з урахуванням світових тенденцій, головна ідея та основні положення дослідження розкривають існуючі підходи, що використовуються в підготовці вчителя в сучасних соціально-економічних реаліях. Цей підхід ґрунтується на розумінні сутності діяльності вчителя як суб'єкта, що здобуває професійно-педагогічні знання та вміння й такій побудові програми, котра допомогла б йому оволодіти ґрунтовними психолого-педагогічними знаннями в органічній єдності з набуттям лабораторно-клінічного досвіду педагогічної діяльності, а також забезпеченням безперервного професійного розвитку вчителів. Кінцевою метою формування майбутнього педагога як суб'єкта власного навчання на етапі університетської підготовки має стати його готовність до професійного саморозвитку та вияву відповідальності за якість свого професіоналізму, а це можливо, якщо буде реалізовано певну систему психолого-педагогічних умов.

Отже, у другому розділі дослідження проаналізовано сучасні підходи до підготовки майбутніх американських педагогів у провідних університетах країни й визначено засадничі ідеї та способи теоретичної і практичної підготовки майбутніх фахівців; досліджено та проаналізовано моделі лабораторного та клінічного навчання фахівців та їхнє комплексне застосування в поєднанні з іншими теоретико-практичними методами підготовки; визначено провідні наукові ідеї американської педагогічної освіти, що заслуговують на подальшу увагу українських учених.

вищий педагогічний освіта університет

ВИСНОВКИ

1. Процес розвитку педагогічної освіти у США (протягом другої половини ХХ століття) на різних історичних етапах еволюціонував як динамічна система в єдності її компонентів; його спрямованість визначалася соціально-економічними передумовами розвитку суспільства. Соціально-мобільні й соціально-продуктивні функції ринкової економіки були могутніми чинниками розвитку підготовки американських педагогів на всіх етапах її становлення. Соціально-історичні передумови розвитку педагогічної освіти в США протягом другої половини ХХ ст. визначали характер і динаміку підготовки майбутніх педагогів у єдності таких основних етапів:

- 1960-1970 рр. - поширення руху есенціалізму "назад до основ" вивчення наук, проведення реформ середньої школи та вищої професійної освіти, зумовлених соціально-політичними, психологічними й економічними наслідками, й прийняттям "Закону про освіту в інтересах національної оборони" (1958 рік); знання й підготовка педагогів починають розглядатися як ринковий товар у єдності трьох взаємопов'язаних компонентів: педагогічна освіта як цінність державна, соціальна й особистісна; реформування педагогічної освіти на біхевіористичних засадах розвитку педагогічної ефективності, компетентності й майстерності; тенденція до врахування інтересів меншин і прав людини в навчальних програмах педагогічних закладів;

- 80 рр. ХХ ст. - пошук активних способів удосконалення професійної підготовки майбутніх педагогів; поширення когнітивізму в дидактиці, що відкинуло біхевіоризм і сприяло поступовій популяризації конструктивістської моделі навчання студентів-майбутніх педагогів з наголосом на активній участі людини у створенні й конструюванні знань;

- 90 рр. ХХ ст. - створення національного механізму стандартів педагогічної освіти, акредитації та сертифікації програм, зміна парадигми педагогічної освіти на засадах конструктивізму, пошук способів співробітництва між учителями середніх шкіл і викладачами педагогічних спеціальностей університетів на основі рівноправного партнерства та співробітництва.

Філософськими передумовами розвитку педагогічної освіти в США протягом другої половини ХХ століття було домінування певної освітньої філософії на кожному з виділених етапів: протягом 1950- 1970-х рр. підготовку майбутніх педагогів визначав вплив есенціалізму та біхевіоризму; у 80-х рр. ХХ ст. спостерігався вплив есенціалізму, а також поступове зростання інтересу до когнітивних і соціал-конструктивістських концепцій; у 90-х рр. ХХ ст. теоретико-методологічні засади підготовки майбутніх педагогів у США визначав вплив соціал-конструктивізму й постмодернізму; вагомим також був і широкий спектр інших теоретичних підходів, що є особливо характерним для плюралістичного суспільства США, університети й педагогічні коледжі яких часто дотримуються різноманітних теоретичних концепцій у відборі змісту педагогічної освіти.

2. Дослідження сучасних підходів до організації педагогічної освіти в США уможливило визначити засадничі ідеї та способи теоретичної і практичної підготовки майбутніх педагогів, набуття ними лабораторного й клінічного досвіду в системі концептуальних моделей навчання і сучасної філософії педагогічної освіти. До таких ідей можна віднести:

- концепції критичної педагогіки, яка передбачає організацію процесу педагогічної освіти на засадах демократичних цінностей, мультикультуралізму, етики співчуття, справедливості, оновленого соціального характеру взаємостосунків, солідарності та соціального взаємозв'язку. Ці засадничі ідеї знаходять свій вияв у наданні повноважень студентам-майбутнім педагогам самостійно розвивати свою ідентичність, організовувати процес власного навчання в умовах навчальних спільнот, групового розв'язання проблем та індивідуального виконання творчих завдань;

- теоретичні ідеї соціал-конструктивізму, що наголошують на впливі соціального довкілля на формування особистості майбутнього педагога, який, осмислюючи власний досвід, будує та вдосконалює унікальне розуміння себе й світу та впливає на цей світ;

- ідеї педагогічної антропології, які сприяють міжкультурному розумінню людей і вивченню етнічної ідентичності особистості, її культури, мови та навчання.

Навчання майбутнього педагога в системі діяльності моделей соціального конструктивізму й критичної педагогіки змінює традиційні погляди на підготовку вчителів і відповідних до них моделей поведінки, передбачає використання широкого арсеналу організаційних форм і методів педагогічної освіти, серед яких особливе місце посідають: створення спільноти навчання студентів; написання творчих робіт; публічна презентація проектів; атестація та оцінювання знань студентів за допомогою портфоліо; використання дискусій, обговорення "кейсів" та власного досвіду студентів, коопероване навчання. Використання моделей лабораторного навчання (мікровикладання, мінікурси, рефлективне навчання, протокольні матеріали, симуляції), їхнє комплексне застосування в поєднанні з широким арсеналом інших теоретико-практичних методів підготовки майбутніх учителів забезпечує зв'язок між педагогічною теорією і практикою, впливає на розвиток педагогічного мислення майбутніх педагогів, на якість набутих фахових знань, відіграє позитивну роль у формуванні необхідних професійних умінь і навичок студентів для наступної педагогічної практики в справжніх реальних школах; пропонує безпечне, контрольоване навчальне середовище педагогічної практики, забезпечує потрібну в педагогічній освіті форму набуття "прямого" досвіду за допомогою використання "моделі реальності", під контролем і керівництвом викладача.

3. Аналіз програм педагогічної освіти університетів штатів Мічиган, Огайо, Оклендського університету, університету штату Каліфорнія та Іллінойського університету (на здобуття ступенів бакалавра і магістра) дає змогу простежити основний чинник успіху цих програм в середовищі американської професійної спільноти підготовки майбутніх педагогів, що полягає у гармонійному узгодженні набутих теоретико-педагогічних знань і процесу залучення студентів до набуття й осмислення власного педагогічного досвіду. Цьому сприяє теоретико-практичний характер навчально-професійних курсів програми всіх трьох рівнів, рефлективний підхід до навчання і формування справжньої спільноти навчання студентів-майбутніх педагогів, що веде їх до формування потреби в безперервному набутті професійно-педагогічних знань і реального становлення студентами власного навчання протягом усієї педагогічної кар'єри. Крім того, зміст і побудова програм сприяє формуванню у студентів творчого ставлення до виконання навчально-виховних завдань і професійних обов'язків та набуттю досвіду особистісного зростання, уважного ставлення до дітей, їхніх батьків, а також до шкільної громади.

4. Система підготовки майбутнього педагога та єдність усіх її складових (програми педагогічної підготовки, особливості інтеграції теоретичних знань в практичний досвід студентів, стандарти безперервного навчання, що містять норми їхньої діяльності та критерії самооцінки навчання) заслуговують на глибоке осмислення та вдумливе впровадження в практику роботи у різних країнах з урахуванням соціально-культурологічних умов розвитку держави й особливостей реформування освіти.

5. Розкрито провідні тенденції розвитку педагогічної освіти США протягом другої половини ХХ століття, а саме: сутнісно-визначальні (домінування філософії постмодернізму й соціал-конструктивізму при підготовці сучасних учителів, загальна тенденція до демократизації і гуманізації процесу навчання; активізація феномена навчання педагога та його учнів, розгляд навчання як процесу осмислення власного педагогічного досвіду та основи неперервності освіти; прагнення до оптимального поєднання теорії й практики у загальнопедагогічній підготовці майбутнього педагога) та змістовно-процесуальні (зміцнення загальноосвітнього компонента підготовки педагога; виділення базового компонента педагогічних знань учителя; поліпшення знань вчителів з фахового предмета; розумне співвідношення та єдність інваріантного й варіативного компонентів педагогічної освіти; вдосконалення механізму державних стандартів, ліцензування й акредитації). Дослідження доводить, що специфіка кожного з названих етапів визначається такими закономірностями: зумовленістю процесу становлення педагогічної освіти особливостями соціально-економічного, суспільно-політичного розвитку США; залежністю змісту підготовки майбутніх педагогів від світових і національних тенденцій розвитку підготовки вчителів; суперечностями процесу педагогічної освіти США протягом другої половини ХХ століття, які слугували рушійною силою її розвитку на кожному з визначених етапів, а саме: 1950-1970 рр. - між поширенням руху есенціалізму "назад до основ" вивчення наук і невідповідністю сутності педагогічних реформ; 80-і рр. ХХ ст. - між поширенням когнітивізму, постмодернізму й конструктивістської моделі навчання в дидактиці та домінуванням біхевіоризму в професійній підготовці майбутніх педагогів; між необхідністю реформування педагогічної освіти згідно з вимогами часу й неготовністю суспільства до ґрунтовних реформ і подолання стереотипів мислення; 90-і рр. ХХ ст. - між необхідністю створення нової парадиґми підготовки вчителів на засадах постмодернізму й соціал-конструктивізму та певною неготовністю практики підготовки вчителів до встановлення рівноправного партнерства між школами й університетами.

6. У нових соціально-економічних умовах, що мають місце сьогодні в Україні, вітчизняна система професійної освіти здійснює пошук способів за якими її можна вдосконалити з урахуванням світових тенденцій; головна ідея та основні положення дослідження розкриті в теоретико-концептуальному підході до підготовки вчителя в сучасних соціально-економічних умовах, сутність підходу полягає у концентричному принципі побудови програми педагогічної освіти. Остання містить три рівня набуття теоретико-практичних професійних знань на засадах формування педагогічного мислення, оволодіння педагогічними знаннями, забезпечення інтеграції педагогічного мислення, знань та вмінь у процесі набуття досвіду практичної діяльності, що пов'язані єдністю і наступністю змісту, мети й завдань і дають змогу будувати повноцінну систему навчання педагогічній діяльності. Взаємозв'язок і наступність цих рівнів, їхня спрямованість на розв'язання основних завдань професійної підготовки уможливлюють формувати в студентів уміння самостійно й творчо розв'язувати завдання навчально-виховного процесу в різноманітних умовах роботи освітніх закладів.

Розроблений підхід створює умови для забезпечення високого рівня кваліфікації майбутніх учителів-початківців як суб'єктів професійного самовдосконалення, котрі здатні адаптуватися і розвиватися в умовах, що постійно змінюються. Такий підхід ґрунтується на концептуалізації сутності діяльності вчителя як суб'єкта оволодіння професійно-педагогічними знаннями та вміннями і на такій побудові програми, яка надавала б змогу майбутнім педагогам оволодіти ґрунтовними психолого-педагогічними знаннями в органічній єдності з набуттям лабораторно-клінічного досвіду педагогічної діяльності, а також забезпеченням безперервного професійного розвитку вчителів.


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.