Виховна година "Спогади про Чорнобиль"

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВИХОВНА ГОДИНА "СПОГАДИ ПРО ЧОРНОБИЛЬ"

Четвер, 24 лютого 2011, 13:59

Мета: - показати значимість екологічної трагедії на прикладі аварії Чорнобильської АЕС;

- формувати почуття відповідальності до навколишнього середовища;

- розвивати мислення, уміння користуватися літературою для знаходження фактів, уміння вести монологічну мову перед аудиторією.

Тексти своїх виступів учнів пишуть на підставі книжкових, журнальних і газетних публікацій.

СЦЕНАРІЙ

Учитель.

Двадцять років нас відокремлює від трагедії двадцятого сторіччя,

Від квітневої ночі, коли атом міць свою пізнавши,

Втратив контроль, потряс лиховісним вибухом сплячу планету,

Показавши неприборкану вдачу.

Змінюються оцінки, подивися.

Двадцять років - не знайдено відповіді на питання «Хто винуватий?»

Тільки життя тихнув людей, що перебували в зоні

Ніякій переоцінці й тепер не підлягають.

Двадцять років пройшло, алі й тепер на місці вибуху

Чорна діра, пустеля без дерев і квітів.

Р. Сулейманова

Сьогодні мі поговоримо про трагедію, що відбулася в Чорнобилі, через 20 років.

- Що трапилося в ту фатальну ніч?

- Хто винуватий у цьому вибуху?

- Як відбилися наслідки вибуху на людях і навколишнім середовищі?

- Які міри вживають державою для запобігання подібних аварій?

На ці питання мі й спробуємо відповісти.

1 учень. Про те, що ядерні перетворення можуть статі джерелом величезної енергії, ученим стало ясно вже через кілька років після відкриття А. Беккереля й П. Кюрі. Так, в 1910 р. В.И.Вернадський у доповіді на загальних зборах Академії наук говорила, що людство, навчившись у майбутньому управляти процесами атомного розпаду, одержить у свої руки таке потужне джерело енергії, якого раніше не знала. Але в 1922 р. Він же попереджав, що час оволодіння атомною енергією близько, і головне питання полягає в тім, як людство вживе це колосальне джерело енергії - для росту свого добробуту або для самознищення. Створення надалі ядерної зброї масової поразки й аварії на промислових об'єктах атомних електростанціях, показують актуальність попередження вченого.

2 учень. Вибух четвертого енергоблоку Чорнобильської АЕС відбувся 26 квітня 1986 року в 01 год 23 хв 40 з і викликав механічне руйнування безлічі паливних касет - ядерного пального - при цьому відбувся викид більше 100 різних нуклідів.

1 стадія аварії - два вибухи: після першого - протягом 1 з радіоактивність реактора зросла в 100 разів; після другого - через 3 з радіоактивність зросла в 440 разів. Механічна потужність вибуху була така, що верхня захисна плита ядерного реактора масою 2 тис. т розлетілася вщент, оголивши реактор.

2 стадія (26.04 - 2.05) - горіння графітових стрижнів внаслідок виділення величезної енергії.

3 стадія ( 2-6 травня) - розплавлювання ядерного палива.

У період горіння стрижнів температура усередині реактора не опускалася нижче 1500 про З, а після 2 травня стала підвищуватися , наближаючись до 3000 про З, що викликало розплавлювання ядерного палива, що залишилося.

Горіння реактора, хоча й з меншою силою, тривало до 10 травня. З палаючого реактора, як з жерла вулкана, викидалися палаючі часточки, зруйнованого реактора й радіонукліди з радіоактивністю в мільйони кюрі.

3 учень. Вітчизняні атомні експерти встановили головну технічну причину аварії. Вибух реактора четвертого блоку став результатом інженерно-технічної схеми реакторів.

Іншою причиною аварії був людський фактор - злочинна зневага правилами роботи й техніки безпеки й непрофесіоналізм частини персоналу.

Однак у С. Парашина, що сьогодні є начальником Адміністрації тридцатикилометровой зони відчуження, немає сумнівів щодо того, що послужило щирою причиною аварії. «Політика» - говорить він. Для того, щоб виконати поставлені урядом завдання, електростанція була пущена поспішно, при будівництві на перший план висувалися не міркування безпеки, а військові пріоритети. У реактора не було захисної оболонки, що було небезпечно навіть при роботі на малій потужності. Перевірка безпеки не проводилася. Не було плану дій на випадок аварії.

Лікарі не були готові надавати допомогу людям, що постраждали від радіації. Солдати термінової служби розбирали радіоактивні відходи вручну.

1 учень. Від аварії постраждали 3,2 млн. чоловік. 30% викинутого цезію довелися на територію Росії, 23% - Білорусії, 18% - України, 4,8% - Фінляндії, 4,6% - Швеції, 3% - Норвегії, 2,4% -Австрії, 1,8% - Німеччини.

У ліквідації наслідків аварії брало участь близько 600 тис. чоловік. Інвалідами стали 40 тис. чоловік, 18 тис. ліквідаторів умерли.

У Марий Эл на обліку коштують 729 ліквідаторів аварії. З нашого району в ліквідації наслідків Чорнобильської АЕС брали участь 32 чоловік. На жаль 12 чоловік уже вмерли.

2 учень. Згідно з офіційними даними, загальна забруднена радіонуклідами площа в перші дні після аварії склала 200 тис. кВ2 , на цій території проживало майже чверть млн. чоловік. Через роки після катастрофи в пресі з'являються деякі відомості про ті зміни в живих організмах на генетичному рівні, які відбулися під час і після аварії. З 1990 року частота захворювань дітей раком щитовидної залози збільшується в геометричній прогресії. Спостерігається стабільний ріст числа психічних захворювань, нервових розладів, кістково-м'язових хвороб, порушень обміну речовин і.буд. у ліквідаторів.

Моніторинг стану навколишнього середовища в зоні впливу наслідків чорнобильської аварії з моменту утворення постійно проводив Державний комітет РФ по охороні навколишнього середовища (1996 р.).

Наслідку чорнобильської катастрофи проявляються дотепер. Площа радіоактивно забруднених сільськогосподарських угідь у цей час становить 3,5 млн. га. Радіаційне забруднення дотепер відзначається в густонаселених територіях, де важливе економічне значення мають лісу (Брянська обл.). Площа забруднених земель лісового фонду становить 1 млн. га. При цьому повністю припинити користування лісовим фондом не представляється можливим.

3 учень. Заходу щодо захисту населення й реабілітаційні роботи в зонах забруднення після аварії, постійному радіаційному контролю сільськогосподарської продукції, забезпеченню жителів найбільш постраждалих районів продуктами харчування з лікувально-профілактичними властивостями у відповідність зі спеціальною постановою Уряду РФ від 18.12 97 р., на жаль, не виконується в повному обсязі через недостатнє фінансування.

1 учень. За минулому послу чорнобильської катастрофи час ситуація з безпекою роботи атомних ядерних об'єктів, насамперед АЕС і насамперед у нашій країні, лише погіршувалася. Позаштатні ситуації на Аэс стали чи ледве не нормою їхньої роботи . В 1999 р. На Кольської АЕС один з енергоблоків був зупинений через те, що хтось безперешкодно проникнув у блок керування станцією й вирвав електронні плати, що містять дорогоцінні метали, з осередків, у результаті чого «вирубалися» датчики тиску масла в турбінному блоці електростанції, що могло привести до серйозної катастрофи, не спрацюй аварійна сигналізація.

Учитель. Гіркий урок Чорнобиля не тільки в самій катастрофі, але й у тім, що страх правди збільшує в багато разів наслідку катастроф. Однак дотепер не всі хочуть це розуміти...

Виховна година у 8 класі.

Автор: Рудюк Тетяна Василівна

Посада: учитель української мови та літератури.

Місце роботи: Сніжнянська школа № 11 Донецької обл.

Тема. Мужність і біль Чорнобиля.

Навчальна мета. Донести до свідомості учнів масштаби чорнобильської трагедії.

Розвиваюча мета. Розвивати почуття гордості за свій народ. Прищеплювати любов до рідного краю.

Виховна мета. Виховувати почуття співчутливості, критичне ставлення до історичних подій.

Обладнання. Стіл, накритий вишитим рушником, свічка, живі квіти, фотографії пожежних, магнітофон, фонограми, виставка книжок.

На дошці написано поетичні рядки:

Не винен я, що все це сталось,

Що розкололась неба твердь,

Що в золотом покриту галузь

Ми атомну впустили смерть!

(Д. Павличко)

Чи знаєш ти, світе,

Як сиво ридає полин,

Як тяжко, як тужно

Моєму народу болить!

(Б. Олійник)

екологічний трагедія відповідальність розвиток



ХІД ВИХОВНОЇ ГОДИНИ

Вступне слово вчителя. 26 квітня 2010 року виповнилося 24 роки з дня найстрашнішої за наслідками катастрофи минулого тисячоліття. Чотири букви - ЧАЕС - стали символом трагедії, яка доторкнулася до мільйонів людей, накрила їх крилом безжалісної радіації, перетворюючи свої жертви в безпомічних людей.

Учень. Чорних дат у людства є немало,

Кожна з них - це міна під прогрес.

Найстрашніше, що усіх спіткало,

Вибух на Чорнобильській АЕС.

Двадцять шосте квітня - День скорботи.

Зранку скромних квітів я знайду.

І на знак журливої турботи

До могил засмучених піду.

Вчитель запалює свічку.

Вчитель. Чорнобиль... Чорний біль нашої землі. І скільки б не минуло років, все одно це слово полум'янітиме чорним вогнищем скорботи.

Учениця. Райцентр Чорнобиль. Ця назва походить від назви різновиду гіркого полину - чорнобилки. Це назва невеличкого містечка в 130 км від Києва. Спочатку так іменувалося давнє поселення, засноване ще у Древній Русі, потім місто, а згодом - і атомна електростанція, будівництво якої розпочалося у 1971 році. У 1983 вже працювали 4 енергоблоки із запланованих шести.

Учень. Мало хто знав про чорнобривого брата сивого полину, аж поки не стався страшний атомний вибух у місті, яке зветься Чорнобиль. І тоді згадали люди, що у книзі книг - Біблії говориться про полин і пов'язану з ним страшну катастрофу: „Засурмив третій Янгол, і велика зоря спала з неба, палаючи, як смолоскип. І спала вона на третину річок та водні джерела. І ймення зорі тієї „Полин”. І стала третина води, як полин, і багато людей повмирало з води, бо згіркла вона.

Учитель. Ту мирну весняну ніч на берегах Прип'яті люди ніколи не забудуть. Вона була такою тихою, такою теплою і такою ласкавою. Саме в цю ніч, з 25 на 26 квітня 1986 року, відлік часу став далеко не мирним, а бойовим і аварійним.

Учень. О першій годині 24 хвилині, коли Прип'ять, містечко атомників, спало безтурботним сном, раптово пролунав вибух і над 4-м реактором атомної електростанції гігантське полум'я розірвало нічну темряву.

Учень. Аварія на ЧАЕС - смертоносне полум'я зловісної пожежі висвітило кожного, хто там працював і жив, виділило перших із перших, вони, ризикуючи життям, кинулися до реактора, аби своїми грудьми перестерегти трагедію.

Учениця. Ось як описує це Володимир Яворівський: „За покликом рідної землі на захист свого народу першими до палаючого реактора по тривозі прибули пожежні з охорони ЧАЕС на чолі з начальником варти Володимиром Правиком.

Потім прибуло підкріплення з міста Прип'ять на чолі з лейтенантом Віктором Кибенком.

Учень. Если б только огонь- все пустяк,

Но повсюду невидимый враг.

Он не дышит жарой на тебя-

Проникает, смертельно разя,

Пост не бросить, назад не уйти!

Долг такой: нашу землю спасти!

Понимал и уйти он не мог,

Молодой лейтенант Кибенок.

Учениця. Вони ринули у вируюче полум'я- у смертельну радіацію не за наказом командира, а за законом совісті, рятувати станцію і людей, не думаючи про себе, хоча добре усвідомлювали небезпеку, вони виконали присягу на вірність народу України.

Учень. В ніч на 26 квітня Валерій Ходемчук був на зміні. Він загинув у перші хвилини аварії під уламками четвертого енергоблока ЧАЕС. „Саркофаг” став для нього вічним пристанищем. Так і не дочекалася Валерія його мати, дружина Наталка, син Олег та донька Лариса. Не дочекалася і вся Прип'ять.

Лист Ганни Ходемчук синові Валерію „Прощання”.

Учитель. Страшно, коли матері хоронять своїх дітей, а ще страшніше, коли вони не мають навіть їх могили. Усім матерям, що втратили своїх дітей присвячується ця пісня. ( Учні співають пісню „Чорнобривці”).

Учень. Вогонь усе лютував, не вщухав. Начальник караулу лейтенант Правик по рації передав виклик №3, за яким усі пожежні машини Київської області негайно вирушили до Прип'яті. На допомогу примчав і начальник пожежної частини майор Л. Телятников. „Ніколи в житті,- скаже він потім,- не було в мене дороги важчої, ніж ця - завдовжки у хвилини. З неймовірним тріском палала величезна плотина покриття над машинним залом і допоміжним корпусом, навкруги разом з вогнем задушливий дим. Киплячий бітум пропалював чоботи, бризками осідав на одязі, в'їдався у шкіру. Люди слабшали від їдкого диму, нестерпної спеки і болю.

Учениця. Відвага... Для пожежного це невід'ємна професійна риса, без якої ніяк не можна. Ось так тієї трагічної ночі лейтенанти і сержанти пожежної охорони виконували свою звичайну роботу. О, ні! Це був смертельний герць, з якого хлопці вийшли переможцями. 28 чоловік двох караулів затулили собою не тільки станцію, а й Європу. Шість чоловік загинули майже відразу. Так вони жили, працювали й увійшли в безсмертя.

Учениця. Ті,що згоріли в огні

В перші хвилини двобою,

Землю прикрили собою,

Як наші діди на війні

Не залишили пости,

Мужньо стояли на герці,

Пам'ятник їм вознести

Треба у кожному серці..

Учитель. Ось імена перших жертв чорнобильського полум'я. Усі вони молоді вродливі, мужні. Вічна пам'ять їм, низький уклін від усього людства. Навічно заснули герої - пожежні на новому підмосковному Митинському цвинтарі:

Учні, піднімаючись із місць,по черзі називають прізвища Віктор Кибенок, Микола Ващук, Василь Ігнатенко, Микола Титенок, Володимир Правик, Володимир Тищура, Валерій Ходемчук.

Учитель. І ще багато - багато життів забрало потім чорнобильське лихо. Прошу всіх піднятися і вшанувати пам'ять загиблих хвилиною мовчання... Прошу всіх сідати. (Звучить тихо „Реквієм” Моцарта).

Учень читає вірш „Лейтенанти”.

Учитель. Красивою та багатою була Чорнобильська земля з її врожайними полями, садами та озерами, але тільки до квітневої ночі 1986 року. Наша пам'ять і пам'ять наступних поколінь-знову і знову буде повертатися до цих трагічних днів. Поля і луки, ліси і озера, річки і ставки Чорнобильщини тяжко уражені невидимою чорною хворобою.

Учень. Над куточком планети враз нависла чорна хмара лиха, яка почала поширюватися з блискавичною швидкістю й поливати цим лихом, як дощем, нашу рідну землю. Це страшне лихо - радіація.

Учитель. Аварія призвела до небаченого забруднення біосфери, до появи на території України мертвої тридцятикілометрової зони, до радіоактивного опромінення тисяч людей.

Звучить запис пісні „Чорнобильська зона”.

Учениця. В зеленім лісі я була царівна,

В зеленім лісі я була жива.

Рудим став ліс, рудими стали тіні,

Рудою стала крона і трава.

Іржавий ліс,пустеля, мертва зона,

Апокаліпсис, Марсіанський краєвид?

Табличка:” Дихати і ходити заборонено!”

І незбагненне:” Торкатися трави”.

Учень. Горе впало не тільки на Україну. Воно зачепило Білорусь і Росію. На забруднених територіях проживає близько 2 мільйонів осіб.

Учениця. Атомний вибух негативно вплинув на все живе. Страшні наслідки аварії: ненароджені діти,вражені радіацією, волосся геть раптово випадає, руйнуються живі клітини, змінюється склад крові.

Учень. Людей вивозили із забрудненої зони. Важко було їм покидати свої рідні місця. Але залишитись - означало померти. Села стали спустошеними.

....а села нема.

Втекло кудись село,

Було колись село,

Життя колись було.

Учитель. Дехто намагався повернутися та зустрічав на своєму шляху колючий дріт.

Учень. Особливо важко жити в незнайомій місцевості було старшому поколінню, адже ці люди за все життя ніколи не виїжджали за межі свого району. Кожна стежка, кожне деревце, кожна річечка у рідному селі були їм знайомі.

Матір я взяв із села,

А вона мені з Києва

Третій раз уже боса втекла.

Учень читає вірш „Ну куди нам тікати від рідної хати”.

Учитель. Сплюндровано тисячі гектарів родючих земель, втрачені величезні площі лісів. У селах не залишилося жодної криниці, з якої можна було б пити воду.

Всі криниці в целофанових капшуках.

Де знайти кілометри целофану на рукотворне Київське море

Чи бодай на Десну зачаровану, з якої Київ п'є воду?

Учень. Сильними радіоактивними забрудненнями вражено 5 мільйонів га території України, більша частина яких - сільськогосподарські угіддя, забруднено 1,5 галісів.

Велику небезпеку довкіллю завдають близько тисячі тимчасових могильників навколо АЕС і саркофаг над 4 блоком, який вибухнув. Могильники вже сьогодні протікають, саркофаг з роками стає все більш радіоактивним, конструкції його просідають, деформуються.

Учениця читає вірш „Пересторога”.

Учень. Вплив чорнобильської аварії на здоров'я людей дуже значний і буде проблемою не тільки для нас, а й для кількох прийдешніх поколінь. Небезпека нависла над усією планетою.

Учениця. Людство прагне Всесвіт осягнути.

І себе у ньому зрозуміть.

А тривожне „ бути чи не бути?”

Страшно над планетою висить.

На землі, у домі вселюдському,

Протиріч і негараздів тьма.

Будьмо,люди, обережні в ньому.

Іншого житла у нас нема.

Учениця читає „Епілог”.

Учитель. Велике лихо спіткало нашу землю. Чорнобильська аварія стала для нас уроком, за який заплачено дорогою ціною. Тож не треба повторювати помилок, давайте берегти оточуючий світ. Нашій планеті вистачить одного Чорнобиля. Настав час усій громадськості бити на сполох, рятувати своє майбутнє, майбутнє нації.

Учні. За днями дні, мина повільно рік,

За днями дні - і другого немає.

Нехай же лихо наше проминає

І в світі не повториться повік.

Хай стане мир міцнішим у стократ

Хай над землею чисте небо буде.

Чорнобиль - попередження, набат,

Його уроків людство не забуде.

Жадання людства - зупинити

Безодні атомної смерч.

Ми ж сівачі, ми - сонця діти -

Спроможні зупинити смерть.

Спинити вибухи ракети -

Роззброїти віки і дні,

Щоб сонце мирної планети

У кожнім сходило вікні.

Щоб трави, колоски і віття

Вогнем не перетліли в прах,

Щоб грізне ядерне плахіття

Не спалахнуло по світах.

Щоб наша дума і дорога

Єднали глибину і вись,

Вола чорнобильська пересторога:

- Людство, зупинись!!

Учитель. На цьому наша виховна година закінчується. Я сподіваюся, що ви не забудете історію рідного краю, пам'ятатимете імена пожежників, які пішли в небуття.

Дякую всім, хто брав участь у підготовці та проведенні години

Размещено на Allbest.ru