Педагогічні умови забезпечення якості освіти старшокласників ліцею в особистісно-орієнтованій системі навчання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Криворізький державний педагогічний університет

ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ СТАРШОКЛАСНИКІВ ЛІЦЕЮ В ОСОБИСТІСНО-ОРІЄНТОВАНІЙ СИСТЕМІ НАВЧАННЯ

13.00.09 - теорія навчання

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

ІВАНОВА Олена Юріївна

Кривий Ріг - 2008

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Харківському національному педагогічному університеті імені Г.С. Сковороди, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор, Гриньова Валентина Миколаївна, Науково-дослідний інститут педагогіки і психології імені В.О.Сухомлинського Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди, директор.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор, Алфімов Валентин Миколайович, директор ліцею при Донецькому національному університеті;

кандидат педагогічних наук, доцент, Беляєв Сергій Борисович, Харківський гуманітарно-педагогічний інститут, завідувач кафедри педагогіки і психології.

Захист відбудеться 9 січня 2009 р. о 12.00 на засіданні спеціалізованої вченої ради К 09.053.01 в Криворізькому державному педагогічному університеті за адресою: 50086, м. Кривий Ріг, проспект Гагаріна, 54, ауд. 230.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Криворізького державного педагогічного університету за адресою: 50086, м. Кривий Ріг, проспект Гагаріна, 54.

Автореферат розісланий «8» грудня 2008 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Г.Б. Штельмах.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність та доцільність дослідження. Серед пріоритетів державної політики у розвитку освіти в Україні (Закон „Про освіту“, Закон „Про загальну середню освіту“, Національна доктрина розвитку освіти України) визначено її особистісну орієнтацію як засіб гуманізації та гуманітаризації навчання. На державному рівні усвідомлюється нагальна потреба підвищення якості освіти шляхом запровадження особистісно-орієнтованого навчально-виховного процесу. Організація навчально-виховної роботи за принципом дитиноцентризму - це єдиний шлях формування людиноцентристського, гуманного, демократичного й ефективного сучасного суспільства (В. Кремень). Вирішення поставленого завдання значною мірою залежить від якості реалізації принципу особистісно-орієнтованого підходу при організації роботи нетрадиційних типів шкіл. Результати аналізу роботи інноваційних навчальних закладів свідчать про наявність запиту на оновлення цілей, змісту, методик навчання та недостатнього для забезпечення особистісної орієнтації рівня готовності педагогічних працівників.

Особистісна орієнтація навчання була предметом розгляду видатних філософів минулого (Арістотель, Демокріт, Квінтиліан). Її сучасні надбання ґрунтуються на гуманістичних засадах спадщини прогресивних учених і педагогів (М. Монтень, Ф. Рабле, Е. Роттердамський, Г. Сковорода, В. да Фельтре) та демократичних концептуальних ідеях класичної педагогічної спадщини (А. Дістерверг, О. Духнович, Я.-А. Коменський, Ж.-Ж. Руссо, К. Ушинський та інші). На початку ХХ століття ідея орієнтації навчання на потреби та запити особистості тлумачиться як педагогічний принцип на рівні соціального, педагогічного та психологічного експерименту (П. Бове, Є. Клапаред, М. Монтессорі, Є. Торндайк, С. Френе).

Аналіз сучасних підходів до визначення сутності особистісної орієнтації навчання дозволяє назвати провідними такі: філософський (В. Андрущенко, В. Біблер, Р. Богданова, Б. Гершунський, І. Єрмаков, А. Зімічев, В. Кремень, М. Полані, П. Саух та інші); психологічний (О. Асмолов, І. Бех, М. Забродський, А. Маслоу, В. Рибалка, К. Роджерс, Е. Фром та інші); педагогічний (В. Алфімов, Є. Бондаревська, С. Бондаренко, В. Буряк, О. Дубасенюк, І. Зязюн, Є. Іонова, Л. Кондрашова, М. Левківський, Ю. Мальований, Н. Ничкало, В. Паламарчук, О. Пєхота, О. Савченко, В. Сухомлинський, О. Сухомлинська, В. Хайруліна та інші); соціально-педагогічний (А. Збруєва, Я. Коломинський, С. Подмазін, А. Реан, та інші); соціологічний (А. Капська, С. Карпенчук, Д. Майєрс, Д. Пащенко та інші).

Упродовж останнього десятиліття з'явилися дослідження, в яких розглядаються різні напрями особистісно-орієнтованого навчально-виховного процесу: психологічні умови його реалізації (В. Бочелюк, В. Гаркуша, О. Гузенко, Г. Євдокимова); витоки особистісно-орієнтованого навчання та виховання в історії української педагогіки (В. Бучківська, Н. Гоцкало, Ю. Новгородська); відповідні педагогічні умови навчання окремим предметам (Р. Гришкова, О. Норкіна); підготовка педагогічних кадрів для роботи в особистісно-орієнтованій освітній системі (О. Зоц, О. Кононенко, С. Левченко, В. Луценко, Л. Ніколенко та інші); упровадження особистісно-орієнтованих педагогічних технологій в освітній процес школи (О. Коваленко, В. Мовчан, В. Пилипенко).

Проте в педагогічній науці не знайшли достатнього висвітлення педагогічні умови розвитку якості освіти старшокласників у особистісно _ орієнтованій системі навчання. Аналіз теоретичних розвідок вітчизняних та зарубіжних учених дозволяє виділити низку суперечностей, які стримують забезпечення якості освіти старшокласників в особистісно-орієнтовній системі навчання:

· між об'єктивною потребою суспільства в забезпеченні якості освіти старшокласників та недостатнім рівнем розробленості загальних педагогічних умов в особистісно-орієнтовній системі навчання;

· між потребою освітньої практики в науково-методичному забезпеченні особистісно-орієнтовної системи навчання та недостатньою забезпеченістю якості освіти старшокласників в особистісно-орієнтованій системі навчання;

· між реальним рівнем якості освіти старшокласників та вимогами вищих навчальних закладів щодо якості освіти майбутніх абітурієнтів.

Важливість й актуальність розглянутої проблеми, її недостатня теоретична й практична розробленість, необхідність вирішення існуючих суперечностей дозволили сформулювати тему дисертаційного дослідження: Педагогічні умови забезпечення якості освіти старшокласників ліцею в особистісно-орієнтованій системі навчання“.

Зв'язок теми з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано згідно з темою науково-дослідної роботи кафедри загальної педагогіки Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди „Підвищення ефективності навчально-виховного процесу в середніх загальноосвітніх і вищих навчальних закладах“ (РК№ 1-20019U004104). Тему дисертаційного дослідження затверджено вченою радою Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (протокол № 1 від 12.04.2003 року) й узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 8 від 25.10.2005 року).

Мета дослідження - теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови забезпечення якості освіти старшокласників ліцею в особистісно-орієнтованій системі навчання.

Відповідно до мети дослідження було сформульовано такі завдання:

1. На основі аналізу наукової літератури уточнити сутність понять „особистісно-орієнтована система навчання“, „якість освіти“; виявити критерії якості освіти старшокласників ліцею в особистісно-орієнтованій системі навчання.

2. Розробити модель випускника ліцею в особистісно-орієнтованій системі навчання.

3. Виявити та реалізувати в процесі особистісно-орієнтованої системи навчання педагогічні умови, які забезпечують розвиток якості освіти старшокласників.

4. Розробити методичні рекомендації для вчителів шкіл і студентів педагогічних навчальних закладів щодо досліджуваної проблеми.

Об'єкт дослідження - особистісно-орієнтована система навчання.

Предмет дослідження - педагогічні умови забезпечення якості освіти старшокласників ліцею в особистісно-орієнтованій системі навчання.

У ході дослідження було зроблено припущення, що забезпечення якості освіти старшокласників буде більш ефективним, якщо на основі розробленої моделі випускника у межах особистісно-орієнтованої системи навчання будуть реалізовані такі педагогічні умови: забезпечуватимуться ціннісні орієнтири ліцеїстів; ураховуватиметься часовий ресурс; здійснюватиметься моделювання навчального простору; відбуватиметься становлення професіоналізму вчителя.

Методологічну основу дослідження становлять теорія наукового пізнання; філософські, психолого-педагогічні ідеї та положення про взаємозв'язок і взаємозумовленість явищ і процесів навколишнього світу,про особистість як суб'єкта діяльності та взаємин; про системний підхід як загальний принцип науки, про компетентністний підхід як провідний принцип професійної підготовки учнів та вчителів;концепція особистісно-орієнтованого навчання; критерії якості освіти старшокласників.

Теоретичну основу дослідження складають:

· праці про особистість як активного суб'єкта розвитку,життєтворчості та життєдіяльності (О. Киричук, О. Савченко);

· питання системного підходу (Б. Ананьєв, Д. Горський, В. Садовський, Е. Юдін);

· концепції особистісно-орієнтованої педагогіки (І. Бех, Є. Бондаревська, І. Зязюн, О. Пєхота, С. Подмазін, В. Серіков, І. Якиманська);

· учіння на основі вирішення проблем (Дж. Дьюї, М. Махмутов, М.Скаткін та інші);

· праці про організацію самостійної і дослідницької діяльності учнів (В. Алфімов, В. Буряк, Ю. Громико, В. Кларін, Л. Левченко, О. Павленко, Г. Пустовіт, А. Сологуб та інші);

· дослідження з питань реалізації діяльнісного і компетентісного підходів у навчанні (С. Беляєв, І. Зимня, Л. Кондрашова, В. Краєвський, В. Кузь, А. Купавцев, Н. Менчинська, В. Монахов, В. Шадріков та інші);

· концептуальні положення нормативних документів щодо освіти (Закон України „Про освіту“, „Про загальну середню освіту“, Національна Доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті, Державна національна програма „Освіта: Україна ХХІ століття“, цільова комплексна програма „Учитель“).

Для виконання висунутих завдань і перевірки гіпотези використано комплекс методів дослідження:

· теоретичних: вивчення, аналіз та узагальнення наукової літератури для порівняння і зіставлення різних поглядів на обрану проблему; розгляд теоретичних питань з метою визначення основних понять; аналіз педагогічної документації з метою визначення стану роботи ліцеїв при ВНЗ;

· емпіричних: педагогічний експеримент для перевірки висунутої гіпотези; діагностичні методи (анкетування, інтерв'ювання, бесіда) з метою вивчення якості освіти старшокласників у особистісно-орієнтованій системі навчання; обсерваційні методи (спостереження та вивчення продуктів діяльності) для виявлення ефективності педагогічних умов забезпечення якості освіти старшокласників;

· статистичних: кількісний і якісний аналіз результатів експериментальної роботи ( використання математичних методів) з метою виявити показників і рівнів якості освіти учнів.

Експериментальною базою дослідження були Харківський університетський ліцей Харківської обласної ради та Аерокосмічний ліцей на базі аерокосмічного університету імені М.Є. Жуковського „Харківський авіаційний інститут“. Різними видами дослідної роботи було охоплено 120 вчителів та 400 старшокласників.

Дослідження здійснювалося протягом 2003-2008 рр. у кілька етапів науково-педагогічного пошуку.

На аналітико-пошуковому етапі (2003-2004 рр.) визначалась історична, філософська,соціологічна, психологічна та педагогічна література із досліджуваної проблеми, було сформульовано мету, завдання та робочу гіпотезу дослідження.

На аналітико-констатувальному етапі (2004-2006 рр.) уточнено гіпотезу, мету і завдання дослідження,розроблено його концепцію та визначено методологічні засади, обґрунтовано педагогічні умови забезпечення якості старшокласників ліцею в ососбистісно-орієнтованій системі навчання, визначено дослідно-експериментальні методики, розроблено програму експерименту, встановлено кількісний і якісний склад його учасників.

На формувальному етапі (2006-2007 рр.) здійснювалася експериментальна перевірка показників і рівнів якості освіти учнів.

На завершально-узагальнювальному етапі (2007-2008 рр.) проводилася інтегративна обробка даних, зіставлення результатів з метою та гіпотезою, їх аналіз, оформлення результатів дослідження.

Наукова новизна й теоретичне значення отриманих результатів дослідження полягають у тому, що:

· уперше теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови, що сприяють забезпеченню якості освіти старшокласників ліцею в особистісно-орієнтованій системі навчання (забезпечення ціннісних орієнтирів ліцеїстів, врахування часового ресурсу, здійснення моделювання навчального простору, становлення професіоналізму учителя); на основі принципу дитиноцентризму розроблено модель випускника ліцею, яка включає вимоги до освіченості випускника ліцею, його загальнокультурної підготовки, розвитку найважливіших властивостей особистості, що забезпечують позитивну „Я-концепцію“;

· уточнено сутність понять „особистісно-орієнтована система навчання“, „якість освіти“, критерії якості освіти випускників;

· подальшого розвитку набули засоби активізації учнів і їхньої підготовки до самореалізації в нових соціально-економічних умовах, функції й особливості професійного розвитку особистості вчителя в умовах особистісно-орієнтованого навчання.

Практичне значення дослідження полягає в розробці методичного посібника для вчителів „Розвиток якості освіти старшокласників в умовах особистісно-орієнтованої системи навчання“, експериментальній перевірці педагогічних умов забезпечення якості освіти старшокласників ліцею в особистісно-орієнтованій системі навчання.

Матеріали дослідження впроваджено в навчально-виховний процес Харківського торгівельно-економічного ліцею (довідка № 239 від 23.05.2008 р.), Регіонального ліцею автомобільно-дорожньої галузі (довідка № 341 від 03.06.2008 р.), Харківського ліцею залізничного транспорту (довідка № 310 від 15.05.2008 р.), Харківської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №18 Харківської міської ради Харківської області (довідка № 412 від 24.06.2008 р).

Теоретичні положення та практичні напрацювання можуть бути використані в навчальному процесі загальноосвітніх навчальних закладів, під час проведення аудиторних і позааудиторних занять зі студентами педагогічних ВНЗ, у розробці навчальних програм, створенні навчальних посібників, у процесі написання дипломних і курсових робіт студентами, а також у процесі підвищення кваліфікації педагогічних кадрів.

Вірогідність та аргументованість результатів дослідження забезпечено застосуванням комплексу методів, адекватних об'єкту, предмету, меті, гіпотезі й завданням дослідження; критичним аналізом стану досліджуваної проблеми в теорії та практиці; кількісною обробкою та якісним аналізом результатів експериментальної роботи, яка проводилась упродовж п'яти років, апробацією й упровадженням результатів дослідження в практику роботи загальноосвітніх навчальних закладів та ліцеїв при ВНЗ.

Апробація результатів дослідження здійснювалася через публікацію матеріалів дисертації, у виступах на наукових конференціях „Розвиток освіти в ліцеях і гімназіях в умовах шкільної реформи“ (Харків, 2003); „Полиэтническая среда: культура, политика, образование“ (Луганск, 2004); „Особливості діяльності ліцею в умовах реформи освіти. Методика, практика, досвід“ (Харків, 2004); „Философия искусственного интеллекта“ (Москва, 2005); „Творчість та освіта у вимірах ХХІ століття“ (Київ, 2005); „Сучасні проблеми науки та освіти“ (Алушта, 2005); „Сучасні проблеми гуманізації та гармонізації управління“ (Харків, 2005); „Нормы и парадоксы сознания и мышления“ (Луганськ, 2006); „Ідеї, реалії і перспективи освітніх інновацій: філософія, психологія, методика“ (Суми, 2006); „Методы совершенствования фундаментального образования в школах и вузах“ (Севастополь, 2006); „Педагогічна майстерність: становлення і шляхи розвитку“ (Полтава, 2006); „Творчість та освіта в інтелектуальних пошуках та практиках сучасності“ (Київ, 2007), „Спадщина А.С.Макаренка і педагогічні пріоритети сучасності“ (Полтава, 2008).

Публікації. Основні положення та результати дослідження відображено в 24 одноосібних публікаціях автора, що відтворюють зміст дисертації, з них: 6 статей у провідних наукових фахових виданнях; 13 - у матеріалах наукових конференцій, 1 - методичний посібник, 4 - в інших виданнях.

Структура дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел ( 397 найменувань, із них - 4 іноземною мовою ). У тексті міститься 36 таблиць (на 26 сторінках), 20 додатків (на 146 сторінках), 15 рисунків. Загальний обсяг дисертації становить 325 сторінок, з яких основного тексту - 179 сторінок.

якість освіта старшокласник ліцей

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність та доцільність обраної проблеми, визначено об'єкт, предмет, мету, гіпотезу, завдання та методологічну основу дослідження, розкрито його наукову новизну, теоретичне та практичне значення, наведено дані про впровадження й апробацію результатів дослідження.

У першому розділі - „Теоретичні питання дослідження педагогічних умов якості освіти в особистісно-орієнтованій системі навчання в ліцеї“ - на основі аналізу основних підходів до визначення якості освіти уточнено сутність особистісно-орієнтованої системи навчання, особливості ліцейної освіти в умовах особистісно-орієнтованої системи навчання, обґрунтовано педагогічні умови забезпечення якості освіти старшокласників ліцею, розроблено модель випускника ліцею.

На підставі аналізу наукової літератури (Д. Белухін, Д. Зембицький, Т. Куліпина, В. Сергєєв, І. Якиманська та інші) з'ясовано, що особистісно-орієнтовану освіту визначають як: цінність (на рівні держави, суспільства, людини); систему, компоненти якої забезпечують умови особистісного зростання учня та професійного зростання вчителя; процес, що ґрунтується на суб'єкт-суб'єктній взаємодії всіх його учасників.

У дисертації уточнено сутність поняття „особистісна-орієнтована система навчання“ як типу освітнього процесу, в якому особистість учителя й особистість учня виступають як його суб'єкти, метою освітнього процесу визначається розвиток особистості, її індивідуальності, неповторності; процеси навчання й учіння взаємно узгоджені з урахуванням механізмів екстеріоризації ? інтеріоризації, глибоким вивченням ціннісних структур і переконань, урахуванням особливостей власної „внутрішньої моделі світу“ учня, структури його суб'єктного досвіду, особистісних сенсів і особистісної історії, де відносини „вчитель - учень“ побудовані на принципах співробітництва і свободи вибору.

З'ясовано, що якість є сукупністю властивостей; структурована, тобто є ієрархічною системою властивостей частин об'єкта або процесу; динамічна система властивостей; істотна визначеність об'єкту або процесу, внутрішній момент, що виявляється в закономірному зв'язку складових частин, елементів; основа існування об'єкта або процесу, оскільки має двояку обумовленість, що розкривається через „систему моментів“ якості: властивість, структуру, систему, границі, цілісність, мінливість, кількість; обумовлює одиничність об'єкту або процесу, його специфічність, цілісність, упорядкованість, стійкість; якість створюваних людиною об'єктів і процесів на відміну від якостей інших явищ природи має цінність, обумовлює цінність (аксіологізм) відповідних об'єктів і процесів, тобто їх придатність і пристосованість для певних призначень, цілей, завдань, умов, висунутих особистістю.

Виявлено, що якість освіти розглядається з позицій різних рівнів:

· з позиції суб'єктів освітнього процесу з урахуванням ієрархії соціально значущих характеристик, параметрів;

· з позиції самого навчального закладу, що надає комплекс послуг, адекватних вимогам державного освітнього стандарту, потребам особистості й суспільства (споживачів) з урахуванням прогнозу його діяльності в майбутньому.

У дисертації визначено такі критерії якості освіти: засвоєння освітніх програм на рівні мінімальних державних стандартів і вище всіма учнями з урахуванням їхніх навчальних можливостей, схильностей і пізнавальних інтересів; розвиток інтелектуально-пізнавальних здібностей школярів за рахунок формування навичок самоосвіти, саморегуляції, самореалізації.

У ході проведеного дослідження розроблено модель випускника ліцею, яка ґрунтується на дитиноцентриському підході (В. Кремень) і передбачає, що випускник в ідеалі самостійно проектує і здійснює вибір свого життєвого шляху, у тому числі й професійного. Комплекс необхідних для цього властивостей, якостей особистості, способів, якими володіє випускник, взаємодіючи зі світом, і складає систему освітніх цілей. Модель особистості випускника ліцею включає вимоги до його освіченості, загальнокультурної підготовки та розвитку найважливіших властивостей особистості, що забезпечують позитивну «Я - концепцію».

У дисертації обґрунтовано педагогічні умови забезпечення якості освіти старшокласників ліцею в особистісно-орієнтованій системі навчання, а саме: забезпечення ціннісних орієнтирів ліцеїстів (суспільні ідеали, особистісні та загальнолюдські цінності); урахування часового ресурсу (розподіл часу, який відводиться на навчання, вибір часу кожним учнем на вивчення курсів за вибором та факультативів, координація в розподілі часу між варіативною складовою робочого навчального плану і ліцейським компонентом); здійснення моделювання навчального простору (оптимально ефективне використання навчального простору університету); становлення професіоналізму вчителя (система знань, умінь, цінностей та особистісних якостей, готовність до творчого саморозвитку).

У другому розділі - „Експериментальна перевірка педагогічних умов ефективності забезпечення якості освіти старшокласників ліцею в особистісно-орієнтованій системі навчання“ - розкрито організацію і результати педагогічного експерименту, здійснено аналіз його результатів.

Метою констатувального етапу експерименту (2004 -2006 рр.) було вивчення рівня освіти учнів, які вступають до Харківського університетського ліцею Харківської обласної ради та Аерокосмічного ліцею на базі аерокосмічного університету імені М.Є. Жуковського „Харківський авіаційний інститут“.

Для досягнення поставленої мети було розроблено матеріали для тестового контролю знань учнів з математики та іноземної мови (англійської). Було проведено анкетування для виявлення рівня освіченості учнів. На підставі аналізу проведеного вступного тестування, у якому брали участь 220 старшокласників, було з'ясовано, що учні мають приблизно однаковий рівень підготовки, самостійно вирішують поставлені проблеми, мають бажання підвищити свій рівень знань, продовжити навчання у вищих навчальних закладах України, країн ближнього та дальнього зарубіжжя.

На основі отриманих результатів виділили експериментальну групу (ЕГ), до якої увійшли старшокласники Харківського університетського ліцею Харківської обласної ради (180 осіб), а до контрольної (КГ) - учні Аерокосмічного ліцею на базі аерокосмічного університету імені М.Є.Жуковського „Харківський авіаційний інститут“ (80 осіб).

Формувальний етап експерименту (2006-2007) передбачав реалізацію обґрунтованих педагогічних умов в особистісно-орієнтованій системі навчання.

Забезпечення ціннісних орієнтирів ліцеїстів сприяло розвитку компонентів загальнокультурної підготовки та найважливіших властивостей особистості випускника ліцею. З цією метою:

· у навчальному процесі організовували суб'єкт-суб'єктну взаємодію вчителів, учнів та адміністрації ліцею на принципах співробітництва, індивідуального підходу, діалогового спілкування, формуючи на цій основі систему гуманних цінностей та ідеалів;

· у виховному процесі реалізація цієї умови передбачала розвиток творчих здібностей учнів: підготовку тез доповідей та участь у щорічній конференції-конкурсу „Каразінський колоквіум“; участь у газеті „ Діалог “, де розміщуються авторські роботи учнів (твори, вірші, оповідання, розмірковування з різноманітних питань повсякдення та ін.); участь у різноманітних гуртках (інтелектуальні ігри, інформаційні технології, шахи, танець, театральна студія „Лицедії“, вокальна студія та ін.); дотримання традицій національного університету імені В.Н. Каразіна (участь у презентаціях наукових і художніх праць, святкування Днів факультетів та ін.);

· у процесі соціалізації особистості ліцеїста значущим є ліцейне самоврядування (парламент учнів), яке сприяло становленню особистісних цінностей на основі загальнолюдських. Участь у роботі парламенту давала змогу ліцеїсту вчитися відстоювати свою позицію, вільно висловлювати свої думки, почуватися самодостатньою особистістю, організовувати гуманістично орієнтоване, толерантне спілкування один з одним, викладачами, батьками;

· реалізація принципів самоврядування (герб, прапор, гімн, клятва ліцеїста, декларація прав і обов'язків ліцеїстів; сценарії до участі у різноманітних святах; день ліцеїв, вечори класичної музики, танцю, іноземних мов, художнього слова, виставки прикладного мистецтва, участь у предметних тижнях та спільних з університетом свят) сприяє створенню іміджу.

Втілення подібних технологій розвиває почуття власної гідності та поваги до опонента, сприяє засвоєнню етичних норм і правил соціальної поведінки, самопізнанню через стосунки з іншими, зацікавленню думками та діями опонентів; формуванню доброзичливого і тактовного ставлення до опонентів; сприяє виробленню вміння контролювати власні емоції та почуття, стримувати вияв негативних емоцій, спонукає до прийняття сумісних рішень, виробляє активну життєву позицію особистості ліцеїста.

У ході реалізації другої умови - урахування часового ресурсу - проводили таку роботу:

· у навчальному процесі організовували особистісно-орієнтовані та бінарні уроки, які проводилися почасти в аудиторіях та лабораторіях національного університету імені В.Н. Каразіна, використовували інтерактивні методи навчання (технології кооперативного і колективно-групового навчання, ситуативного моделювання, опрацювання дискусійних питань); впроваджували нові інформаційні технології (самими учнями створені програми на мові Delhi 5.5 для навчання і тестування на уроках алгебри, біології, фізики);

· з'ясовували, скільки активного часу приділяється регулярному контрольованому навчанню в школі, як проводиться вибір навчального плану, розподіл варіативної складової навчального плану, що дало змогу надати учням можливість самим обирати спеціальні курси („Основи цивільного права“, „Основи генетики“, „Основи археології“, „Соціологія “ та ін. ) та факультативи (з ділової української мови, економіки, фізики, інформатики, іспанської мови та ін.);

· враховували ліцейний компонент, що дозволяв поглибити систему знань, умінь учнів з української літератури, іноземної мови та спеціальних курсів;

· встановили, що навчально-виховне середовище ліцею сприяє розвитку пізнавального інтересу до занять (пропуски уроків мають коливання від 1% до 22% в місяць), постійному самовдосконаленню;

· з метою полегшення використання часу при виконанні домашніх завдань проводилися щомісячні семінари для учнів, у процесі проведення яких розглядали сутність інтелектуальних умінь, способи вивчення напам'ять, метод цілісності, метод частин та змішаний метод, роботу з літературними джерелами та ін.;

· з'ясували, скільки часу приділяється індивідуальній роботі учнів, яка обов'язково контролюється викладачами, вона співпадала з напрямом наукової роботи кафедр провідних факультетів Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Подібна робота будувалася за такою схемою: учень - наукова тема - розробка теми - виступ на конференції - використання інформації в науково-пошуковій роботі кафедри - підвищення якості освіти ліцеїстів.

Урахування часового ресурсу забезпечувало розвиток освіченості та властивостей особистості як компонентів моделі випускника ліцею.

Порівняльний аналіз ставлення учнів до часу, що витрачається на вивчення дисциплін (математика й іноземна мова), дозволив зробити висновок про прямо пропорційну залежність між часом, що приділяється заняттям по даному предмету, і якості отриманих знань.

Здійснення моделювання навчального простору як наступної умови передбачало використання матеріально-технічної бази університету, а саме: лабораторій факультетів університету (біологічного, хімічного, фізичного, радіофізичного, комп'ютерних наук та ін.); фонду Наукової бібліотеки університету, яка містить близько 3 млн. видань; спортивних комплексів „Каразінський“ та „Унікорт“; спільних експедицій: археологічної ? у заповідник Херсонес-Таврійський у м. Севастополі, біологічної ? до селища Гайдари Харківської області; використання всесвітньої мережі INTERNET для спілкування в діалоговому (ON-LINE) режимі між учнями та вчителями ліцею і викладачами кафедр університету, учнями інших закладів освіти як України, так і країн ближнього та дальнього зарубіжжя; вивчення іноземних мов у мовному середовищі (Великобританія та Німеччина) та інші.

Реалізація цієї умови сприяла розвитку всіх компонентів моделі особистості випускника ліцею. Засвоювалася система міцних і дієвих знань, в процесі експедицій відбувається розвиток умінь учнів з окремих дисциплін; участь у спортивних змаганнях сприяла фізичному розвитку, використання лабораторій факультетів університету дозволяло усунути бар'єри й швидко адаптуватися до навчання у вищому навчальному закладі.

Реалізація такої умови як становлення професіоналізму вчителя передбачала створення єдиного колективу професіоналів. Ґрунтуючись на основних положеннях особистісно-орієнтованої системи навчання та враховуючи дитиноцентриський підхід, прагнули:

· до створення колективу викладачів - професіоналів (5 вчителів - методистів, 6 - старших учителів, 9 - кандидатів наук, 4 переможця обласного конкурсу „ Вчитель року “), які є авторами підручників (з історії стародавнього світу: Давня історія українських земель 6 клас; з всесвітньої історії 8 клас; з біології 7 клас), рекомендованих Міністерством освіти і науки України; багатьох зошитів для тестування з історії, біології, математики та інші; комп'ютерних програм, розроблених у Power Point з математики, історії, фізики, української літератури;

· ініціативних педагогів залучали до участі в науково-дослідницькій роботі, навчання в аспірантурі, а їхній досвід висвітлювали в журналах „UNSVERSITATES“, „Біологія у школі“, „Математика у школі“, „Директор школи, ліцею, гімназії“, „Пані Вчителька“ та інші;

· студенти - практиканти Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, більшість з яких навчалася в ліцеї, після закінчення університету стають викладачами ліцею, що створює замкнуту систему „ліцей - університет - ліцей“.

Реалізація зазначеної умови сприяла розвитку всіх компонентів моделі випускника ліцею: підтверджено зв'язок самореалізації вчителя з розвитком особистості ліцеїста.

За допомогою тестувань, анкетувань, контрольних робіт з математики та іноземної мови (англійської), математичних досліджень (статистична перевірка гіпотези про нормальний закон розподілу), було порівняно, відповідно до виділених критеріїв, показники якості освіти ліцеїстів у контрольних та експериментальних групах після реалізації обґрунтованих педагогічних умов в особистісно-орієнтованій системі навчання. Розроблено критерії якості освіти, за допомогою яких вимірювалися рівень сформованості знань, умінь і навичок учнів: когнітивно-діяльнісний (розвинені інтелектуальні вміння, вільне володіння фактичною інформацією, уміння проводити роботу дослідницького характеру, складання плану дослідження, уміння знаходити найбільш раціональне, ефективне вирішення проблемних завдань); виявлення рівня здібностей та властивостей особистості (розгорнутість мислення, гнучкість розумового процесу, прагнення до своєрідної економії розумових зусиль, комунікабельність); мотиваційно-ціннісний (пізнавальний інтерес до розкриття та реалізації власного потенціалу в процесі освіти та самоосвіти старшокласників ліцею). Результати експерименту узагальнено в таблиці 1. Слід також зазначити, що в учнів ліцеїв відсутній низький рівень якості освіти.

Таблиця 1. Динаміка якості освіти старшокласників ліцею (в % )

Показники і рівні якості освіти учнів	Експериментальна групи (ЕГ)	Контрольна група(КГ)
	До експер(86осіб)	Після експер (94 особи)	Конст зріз	Контрзріз
Когнітивно-діяльнісний критерій
Високий: повні, системні, дієві знання, сформовані вміння здійснювати аналіз й інтерпретацію інформації, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки на основі узагальнення й систематизації інформації, виявлення творчості й варіативності у виборі способів розв'язання задач і вирішення ситуацій; вільне володіння фактичною інформацією, уміння проводити роботу дослідницького характеру, уміння знаходити раціональне, ефективне рішення задач і проблем	62	75	58	68
Достатній:повні знання, але іноді утруднюються в їх застосуванні, аналіз задач, ситуацій, переважно на науковій основі, але на рівні констатації й опису; прагнення до самостійного розв'язування задач, але є утруднення в інтерпретації інформації , уміння успішно переробляти і об'єднувати інформацію залежно від її значущості	35	25	32	31
Середній: обмеженість самостійності при розв'язуванні задач	3	-	10	1
Здібності та властивості особистості
Високий: розгорнутість мислення, гнучкість розумового процесу, прагнення до своєрідної економії розумових зусиль, легкість генерування ідей, що пов'язана з необхідністю знати заздалегідь	46	56	42	48
Достатній:розвинена здатність робити спроби здійснювати пошук і переходи, які не випливають з наявної інформації, здатність швидко залучатися до процесу, розвинені вольові якості	46	44	56	52
Середній:спроба поєднувати інформацію залежності від її значущості, середній рівень розумової активності	8	-	2
Мотиваційно-ціннісний критерій
Стійкий інтерес до розкриття та реалізації власного потенціалу осмислення моральних і культурних цінностей; необхідності відповідальності перед своєю родиною, навчальним закладом, критично-конструктивне ставлення до життя	31	39	35	37
Ситуативний інтерес до розкриття та реалізації власного потенціалу, регулювання своїх потреб у співвідношенні їх з можливостями ліцею, а також недостатньої аргументації власної точки зору	45	48	46	46
Практично відсутнє уміння реалізувати свої здібності, регулювати свої потреби і співвідносити з іншими	24	13	19	17

Для перевірки гіпотези про нормальний закон розподілу оцінок було використано критерій Пірсона. В особистісно-орієнтованій системі навчання показники якості освіти учнів не підтверджують гіпотезу про нормальний закон розподілу, найвищі показники перемістилися в сторону достатнього та високого рівнів освіти. Отже, за всіма визначеними критеріями і показниками якість освіти в експериментальних класах порівняно з контрольними вище.

Проведене дослідження підтвердило основні положення висунутої гіпотези та дозволило сформулювати висновки відповідно до поставлених завдань.

1. У дисертації науково обґрунтовано сутність поняття „особистісно-орієнтована система навчання“ як типу освітнього процесу, в якому особистість учителя і учня виступають як його суб'єкти, за мету освітнього процесу приймається розвиток особистості; виявлено, що якість освіти розглядається з позицій різних рівнів. У дисертації визначено такі критерії якості освіти: засвоєння освітніх програм на рівні мінімальних державних стандартів і вище всіма учнями з урахуванням їхніх навчальних можливостей, схильностей і пізнавальних інтересів; розвиток інтелектуально-пізнавальних здібностей школярів за рахунок формування навичок самоосвіти, саморегуляції, самореалізації.

2. Розроблено модель випускника ліцею в особистісно-орієнтованій системі навчання, яка включає вимоги до освіченості випускника ліцею, загальнокультурної підготовки випускника ліцею, найважливіших властивостей особистості, що забезпечують позитивну “Я - концепцію“.

3. У дисертації доведено, що забезпечення якості освіти старшокласників ліцею в особистісно-орієнтованій системі навчання уможливлюється реалізацією таких педагогічних умов: розвитку ціннісних орієнтирів ліцеїстів (сприяє підготовці активної особистості, враховуючи різні рівні розвитку учнів до навчання, різні генетичні та психологічні можливості, неоднорідний рівень здоров'я та диференційовані економічні рівні сімей); урахування часового ресурсу (якщо до експерименту лише 41% учнів оптимально розподіляли час, відведений на виконання домашніх завдань, то після експерименту таких учнів було 74%); моделювання навчального простору (відбувається ґрунтовна підготовка ліцеїстів на кафедрах і в лабораторіях університету); становлення професіоналізму вчителя (виявлено тенденції професійно-педагогічної самореалізації учителів, готовності до творчого саморозвитку та професійного зростання).

4. Розроблено методичний посібник для молодих фахівців, студентів педагогічних вищих навчальних закладів щодо досліджуваної проблеми, в якому наведено структуру педагогічного процесу (дидактичні вимоги до сучасного уроку), приклади особистісно-орієнтованих уроків, вимоги до особистості вчителя та учня, модель випускника ліцею та ін.

Обґрунтована в публікаціях та методичних рекомендаціях концептуальна ідея може знайти своє відображення в педагогічному процесі як інноваційних, так і загальноосвітніх навчальних закладів.

Розроблені в дисертації положення не вичерпують усіх питань дослідницької проблеми. Докладного вивчення, зокрема, потребує проблема впливу педагогічних умов забезпечення якості освіти учнів передліцейних класів.

Основні положення дисертації відображено в таких публікаціях

Навчально-методичні праці

1. Іванова О. Ю. Розвиток якості освіти у старшокласників в умовах особистісно-орієнтованого навчання / О.Ю. Іванова методичний посібник для молодих фахівців, студентів педагогічних вищих учбових закладів. - К.: Майстер-клас, 2008. - 48 с.

Статті у наукових фахових виданнях

2. Іванова О.Ю. Технології формування творчої особистості у замкнутій системі ліцей-університет / О.Ю. Іванова // Педагогічні науки : зб. наук. пр. / Сум. держ. пед. ун-т ім. А.С.Макаренка. - Суми, 2005. - С. 219-223.

3. Іванова О.Ю. Створення нових освітніх середовищ для формуванню потенціалу особистості / О.Ю. Іванова // Проблеми освіти : наук.-метод. зб. : формування духовно-моральних цінностей та професійного становлення молоді в сучасних соціокультурних умовах : матеріали міжнар. наук.-практ. конф., (Вінниця, 19-21 жовтня 2005 р.). - Вінниця, 2005. - С.192-195.

4. Іванова О.Ю. Нові інформаційні технології: процесуальні педагогічні умови реалізації особистісно-орієнтованої освіти в ліцеї / О.Ю. Іванова // Директор школи, ліцею, гімназії : всеукр. наук.-практ. журнал. - №2. - К., 2005. - С. 21-23.

5. Іванова О.Ю. Педагогічні умови особистісно-орієнтованого навчання учнів у ліцеї / О.Ю. Іванова // Творча особистість учителя : проблеми теорії і практики : наук. часопис / Нац. пед. ун-т ім. М.П. Драгоманова. - Вип. 5 (15). Серія 16. - К., 2006. - С.195-198.

6. Іванова О.Ю. Сучасне суспільство та умови розвитку особистості ліцеїста О.Ю. Іванова // Педагогічні науки : зб. наук. пр. / Сум. держ. пед. ун-т ім. А.С.Макаренка. - Суми, 2006. - С. 189-193.

7. Іванова О.Ю. Сучасний педагог в умовах особистісно-орієнтованої освіти О.Ю.Іванова // Витоки педагогічної майстерності : зб. наук. пр. / Полтав. держ. пед. ун-т ім. В.Г. Короленка. - Полтава, 2007. - Вип. 3. - С. 184-189.

Статті в інших виданнях

8. Іванова О.Ю. Створення нових освітніх середовищ для формування особистості / О.Ю. Іванова // Наук.-метод. зб. - Київ-Вінниця, 2005. - С. 192-195.

9. Іванова О.Ю. Педагогічні умови створення нових освітніх середовищ / О.Ю. Іванова // Сучасні наукові дослідження - 2006 : матеріали 11 міжнар. наук.-практ. конф., (Дніпропетровськ, 20-28 лютого 2006 р.). - Дніпропетровськ, 2006. - С. 83-87.

10. Иванова Е.Ю. Ученик и его роль в информационном социуме / Е.Ю. Иванова // Актуальные проблемы социальной работы, экономики, образования и культуры : междунар. сб. науч.-практ. раб. - Ростов-на-Дону, 2005. - Вып. 4. - С.102-103.

11. Іванова О.Ю. Комп'ютерний урок / О.Ю. Іванова // Математика в школах Украины : наук.-метод. журнал. - Харків, 2004-2005. - Вип. №26,28,34,92,96.

Матеріали конференцій

12. Иванова Е.Ю. Первые шаги интеграции научно-методической работы учащихся и преподавателей лицея / О.Ю. Іванова // Розвиток освіти в ліцеях і гімназіях в умовах шкільної реформи : матеріали обл. наук.-практ. конф., (Харків, 14-15 лютого 2003 р.) / Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна, Держ. універ. ліцей. - Харків: Світ дитинства, 2003. - С. 86-88.

13. Иванова Е.Ю. Личностно-ориентированное образование - одна из оптимальных моделей в полиэтнической среде / О.Ю. Іванова // Полиэтническая середа : культура, политика, образование / Луган. держ. ун-т им. Т.Г. Шевченко. Центр соц. и лингвокультуролог. исслед. постсоветского общества. Каф. рус. языкознания и коммуникативных технологий. - Луганск Цюрих - Женева. - Луганськ : Знание, 2004. - Вып. V. - С. 428-434.

14. Иванова Е.Ю. Применение технологий личностно-ориентированного обучения при проведении уроков в Государственном университетском лицее О.Ю. Іванова // Особливості діяльності ліцею в умовах реформи освіти : методика, практика, досвід : матеріали обл. наук.-практ. сем., (Харків, 16 грудня 2004 р.). - Харків, 2004. - С. 49-50.

15. Иванова Е.Ю. Личностно-ориентированное образование как одна из интеллектуальных систем в педагогике / Е.Ю. Иванова // Философия искусственного интеллекта : сб. науч. тр. : всерос. междисц. конф., (Москва, 17-19 января 2005 г.) / Моск. гос. ин-т электрон. и матем. - М., 2005. - С.353-355.

16. Иванова О.Ю. К понятию качества образования в замкнутой системе лицей - университет / О.Ю. Іванова // Творчість та освіта у вимірах ХХІ століття : матеріали УІІІ міжнар. наук.-практ. конф., (Київ, 12-13 травня 2005 р.). - Київ, 2005. - С. 291-292.

17. Иванова Е.Ю. Уровень образованности и научная деятельность лицеистов О.Ю. Іванова // Сучасні проблеми науки та освіти : матеріали 6-ої міжнар. міждисц. наук.-практ. конф., присвяч. 200-річчю Харк. нац. ун-у ім. В.Н.Каразіна, (Алушта, 30 квітня - 9 травня 2005р.). - Алушта. - С.173.

18. Иванова Е.Ю. Педагогические условия развития самоуправления в ученической и студенческой среде / О.Ю. Іванова // Сучасні проблеми гуманізації та гармонізації управління : матеріали 6-ої міжнар. міждисц. наук.-практ. конф. - Харків, 2005. - С. 165-166.

19. Іванова О.Ю. Педагогічні проблеми професійних інтересів старшокласників в умовах інноваційного навчання / О.Ю. Іванова // Ідеї, реалії і перспективи освітніх інновацій : філологія, психологія, методика : матеріали наук.-практ. конф., (Суми, 20-21 квітня 2006 р.). - Суми. - С. 22-25.

20. Іванова О.Ю. Компьютерная поддержка личностно-ориентированного урока / О.Ю. Іванова // Методы совершенствования фундаментального образования в школах и вузах : материалы ХІ междунар. науч.-метод. конф., (Севастополь, 18-22 сентября 2006 г.). - Севастополь, 2006. - С. 72-73.

21. Іванова О.Ю. Нові інформаційні технології і навчально-виховний процес у ліцеї / О.Ю. Іванова // Зб. матеріалів VIII міжнар. наук.-практ. конф., (Вінниця, 19-21 вересня 2006 р.). - Вінниця, 2006. - С. 414-415.

22. Іванова О.Ю. Нові освітні середовища і особистість / О.Ю. Іванова // Проблеми компетентісного підходу до формування особистості в ліцеях при ВНЗ : зб. пр., присвяч. 10-річчю Харк. регіон. ліц. автомоб.-дорож. галузі Харк. обл. ради. - Харків, 2006. - С. 28.

23. Іванова О.Ю. Якість освіти як ключова категорія нової парадигми освіти / О.Ю. Іванова // Творчість та освіта в інтелектуальних пошуках та практиках сучасності : матеріали ІХ міжнар. наук.-практ. конф. - К., 2007. - С. 135.

24. Іванова О.Ю. Наследие А.С. Макаренко и учебный процесс в системе личностно-ориентированного обучения / О.Ю. Іванова // Спадщина А.С. Макаренка і педагогічні пріоритети сучасності : матеріали наук.-практ. конф., (Полтава, 12-14 березня 2008 р.). - Полтава, 2008. - С. 148-149.

АНОТАЦІЇ

Іванова О.Ю. Педагогічні умови забезпечення якості освіти старшокласників ліцею в особистісно-орієнтованій системі навчання. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.09 - теорія навчання. - Криворізький державний педагогічний університет, Кривий Ріг, 2008.

Дисертаційна робота є теоретико-експериментальним дослідженням педагогічних умов забезпечення якості освіти старшокласників ліцею в особистісно-орієнтованій системі навчання.

У дисертації обґрунтовано педагогічні умови, що сприяють розвитку ефективності якості освіти в особистісно-орієнтованій системі навчання (забезпечення ціннісних орієнтирів ліцеїстів, урахування часового ресурсу, здійснення моделювання навчального простору, становлення професіоналізму вчителя); на основі дитиноцентристського підходу розроблено модель випускника ліцею, яка включає вимоги до освіченості випускника ліцею, його загальнокультурної підготовки, розвитку найважливіших властивостей особистості, що забезпечують позитивну „Я-концепцію“; уточнено сутність понять „особистісно-орієнтована система навчання“, якість освіти, показники якості оцінки знань випускників. Подальшого розвитку набули засоби активізації учнів і їхньої підготовки до самореалізації в нових соціально-економічних умовах, функції й особливості професійного розвитку особистості вчителя в умовах особистісно-орієнтованої системи навчання.

Ключові слова: якість освіти, особистісно-орієнтована система навчання, старшокласники ліцею, модель випускника, педагогічні умови.

Иванова Е.Ю. Педагогические условия обеспечения качества образования старшеклассников лицея в личностно-ориентированной системе обучения. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.09 - теория обучения. - Криворожский государственный педагогический университет, Кривой Рог, 2008.

На основе анализа психолого-педагогической литературы раскрыта сущность понятия личностно-ориентированной системы образования как типа образовательного процесса, в котором личность учителя и ученика выступают как его субъекты; раскрыто понятие качества образования с различных точек зрения и определены такие критерии как усвоение программ на уровне минимальных государственных стандартов и выше всеми учениками с учетом их индивидуальных возможностей.

В диссертации качество образования рассматривается с различных позиций: с позиций субъектов образовательного процесса с учетом иерархии социально значимых характеристик, параметров; с позиций самого учебного процесса, который предоставляет комплекс услуг, адекватных требованиям государственного образовательного стандарта, запросам личности и государства, с учетом прогноза деятельности в будущем.

Разработана модель выпускника лицея в личностно-ориентированной системе обучения. Модель включает требования к образованности выпускника лицея, а именно: выпускник должен иметь представление об образовании как особенной среде социокультурной практики; владеть организационными умениями, необходимыми для самоанализа, развития своих творческих возможностей; иметь развитую культуру мышления и языка; быть способным в условиях становления Украины как независимого государства, на фоне процессов глобализации, к пересмотру своих взглядов; принимать здоровье как ценность. Модель включает требования к общекультурной подготовке выпускника лицея, а именно: он должен иметь представление о социальных явлениях и процессах, применять знания об историческом разнообразии культур и цивилизаций, иметь представление о роли этнических и национальных факторов эволюционных процессов культуры и цивилизации. И, наконец, требования к самому ученику, его личности, которые обеспечивают позитивную „Я - концепцию“, в том числе, такую как уметь радоваться, быть счастливым.

Для обеспечения требований к качеству образования выпускника лицея были обоснованы и экспериментально проверены педагогические условия: развитие ценностных ориентиров лицеистов (личностные и общечеловеческие ценности), учет временного ресурса (распределение времени, которое отводится на обучение, выбор времени каждым учеником на изучение курсов за выбором, факультативов, координация в распределении времени между вариативной составляющей учебного плана и лицейским компонентом); моделирование учебного пространства (оптимальное и эффективное использование учебного пространства университета); профессионализм учителя (система знаний, умений, ценностей, готовность к саморазвитию).

Формирующий этап эксперимента (2006-2007) предусматривал реализацию обоснованных педагогических условий в личностно-ориентированной системе обучения.

В экспериментальной части были проверены выявленные педагогические условия. С помощью критериальной базы были получены результаты, которые подтверждают, что обеспечение ценностных ориентиров лицеистов способствует подготовке активной личности, учитывая различные учебные уровни развития учеников, различные генетические и психологические возможности, уровни здоровья, экономические уровни семей. В диссертации показано, что проведенная работа обеспечивает стремление к духовному усовершенствованию, развитие собственной значимости, уважения к оппоненту, усвоение этнических норм и правил социального поведения, развитие умения контролировать свои эмоции, стремление к принятию совместных решений, а также развитие активной жизненной позиции личности лицеиста. Сравнительный анализ отношения учеников ко времени, которое затрачивается на изучение дисциплин, позволяет сделать вывод о прямо пропорциональной зависимости между временем, которое затрачивается на изучение предмета, и качеством полученных знаний. Определено, что моделирование учебного пространства в лицеях способствует обеспечению качества образования, поскольку в процессе проведения экскурсий происходит развитие умений учеников по различным дисциплинам, участие в спортивных соревнованиях способствует физическому развитию, использование лабораторий факультетов университета позволяет преодолевать барьеры и быстро адаптироваться к обучению в университете. В процессе эксперимента выявлены тенденции профессиональной самореализации учителей.

Ключевые слова: качество образования, личностно-ориентированная система обучения, старшеклассники лицея, модель випускника, педагогические условия.

Ivanova O.Y. Pedagogical conditions for providing high quality of education to senior pupils of the lyceum in the personality-oriented system of education. - Manuscript.

The dissertation for the degree of Candidate of Pedagogical Science, speciality 13.00.09 - Theory of Teaching. Krivyi Rih State Pedagogical University, Kriviy Rih, 2008.

The dissertation work is a theoretical and experimental research of pedagogical conditions that are employed to provide the quality of education of senior pupils of the lyceum in the personality-oriented system of education.