Інноваційні засади загально-правової підготовки майбутнього вчителя

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний педагогічний університет

імені Г.С. Сковороди

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

ІННОВАЦІЙНІ ЗАСАДИ ЗАГАЛЬНОПРАВОВОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ

Грубіч Денис Юрійович

• Харків - 2008

Анотації

• Грубіч Д.Ю. Інноваційні засади загально-правової підготовки майбутнього вчителя. - Рукопис.
• Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. -Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди. Харків, 2008.
• Дисертаційна робота є теоретико-експериментальним дослідженням проблеми загально-правової підготовки майбутнього вчителя. У роботі встановлено особливості застосування інноваційних освітніх технологій у процесі загально-правової підготовки майбутніх вчителів. Розроблено комплексну модель загально-правової підготовки студентів вищих педагогічних навчальних закладів на інноваційних засадах, ефективність якої підтверджено експериментально; визначено систему критеріїв оцінки якості загально-правової підготовки майбутніх педагогів на основі використання комплексу освітніх технологій, орієнтованих на особистість, розвиток її правового досвіду, творчих та рефлексивних здібностей.
• Ключові слова: загально-правова підготовка, загально-правова освіта майбутнього вчителя, модель загально-правової підготовки, особистісно-орієнтовані освітні технології, інноваційні засади загально-правової підготовки.
• Грубич Д.Ю. Инновационные основы общеправовой подготовки будущего учителя. - Рукопись.
• Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. Харьковский национальный педагогический университет имени Г.С. Сковороди. Харьков, 2008.

Диссертационная работа является теоретико-экспериментальным исследованием проблемы общеправовой подготовки будущего учителя.

В работе на основе анализа научной литературы раскрыты роль и значение общеправовой подготовки будущих учителей в процессе их профессионального становления, которая рассматривается как целенаправленная взаимосвязанная деятельность преподавателя и студентов, направленная на формирование у будущих педагогов системы правовых знаний, умений и навыков, системы ценностных ориентаций, опыта правовой деятельности и законопослушного поведения, специфических правовых качеств, необходимых будущему учителю.

В диссертации доказано, что повышению качества общеправовой подготовки будущих учителей способствует преподавание правовых учебных дисциплин с учетом определенных инновационных основ, в частности, постоянная корректировка содержания правового образования в соответствии с изменениями действующего законодательства и социально-политических особенностей развития государства, реализация в процессе общеправовой подготовки принципов личностно-ориентированного подхода, использование инновационных технологий обучения.

Выявлены особенности использования инновационных технологий в процессе общеправовой подготовки будущих учителей: постоянное обновление содержательного компонента правового просвещения; обеспечение связи содержания общеправовой подготовки студентов с будущей профессиональной деятельностью по правовому воспитанию школьников; реализация в процессе общеправовой подготовки таких инновационных технологий, которые основаны на развитии механизмов мышления, творческих и рефлексивных способностей; построение инновационных технологий таким образом, чтобы в ходе их реализации обучающая ситуация, в которой происходит правовое обучение и воспитание будущего педагога, становилась для студента личностно значимой, дополняла его социально-правовой опыт.

Определена система критериев оценки качества общеправовой подготовки будущих педагогов, в которую включены критерии ценностно-правовых ориентаций, правовой образованности и социально-правового поведения.

На основе теоретического анализа научной литературы по проблеме исследования разработана комплексная модель общеправовой подготовки будущих учителей, в которой учтены инновационные основы, обеспечивающие процесс развития системы общеправовых знаний, умений и навыков, ценностно-правовых ориентаций, социально-правовой активности студентов.

Внедрение комплексной модели общеправовой подготовки студентов обеспечивалось необходимым инновационным содержанием и конкретными технологиями обучения (модульной технологией, технологией развития критического мышления, проблемно-рефлексивной технологией), а также инновационными формами реализации традиционных технологий (технологии проблемного обучения, технологии учебного диалога, технологии дидактических игр, технологии проектного обучения и других).

Результатами экспериментальной работы доказана эффективность разработанной комплексной модели общеправовой подготовки будущего учителя.

• Ключевые слова: общеправовая подготовка, общеправовая подготовка будущего учителя, модель общеправовой подготовки, личностно-ориентированные образовательные технологии, инновационные основы общеправовой подготовки.
• Grubich D.Yu. Innovative means of general legal training of the teacher. Manuscript.
• Dissertation applied for the scientific degree of candidate of Pedagogies, Speciality 13.00.04 - theory and methods of vocational education. - Kharkiv National Pedagogical University named after G.S.Skovoroda, Kharkiv, 2008.
• The dissertation is theoretical and experimental research of the problem of general legal training of the future teacher. The peculiarities of innovative educational technologies usage in the training of the future teacher are defined in the work. The complex model of general legal training of higher education pedagogical establishments students is worked out with help of innovative means and its efficiency is experimental proved; the system of criteria for the quality assessment of general legal training of the future teachers on the basis of education technologies usage is determent; the technologies are oriented on the personality, the development of his or her legal experience, creative and reflexive abilities.
• Key words: general legal training, general legal education of the future teacher, model of general legal training, personality oriented educational technologies, innovative means of general legal training.
• 1. Загальна характеристика роботи
• Актуальність дослідження. Громадяни України в період сучасного державотворення одержують демократичні права й свободи, які надають їм реальну можливість реалізовувати себе як особистість у різних сферах життєдіяльності. Перед українським суспільством постала проблема - виховання громадян, здатних грамотно й компетентно орієнтуватися в системі соціальних, економічних та політичних відносин, їх правовому регулюванні; захищати свої права, діяти відповідно до своїх законних інтересів, не порушуючи правових норм. Це потребує підвищення ефективності правового виховання школярів, що в свою чергу потребує забезпечення якісної загально-правової підготовки майбутнього вчителя. Розв'язання цього завдання багато в чому залежить від реалізації інноваційних підходів у процесі професійної підготовки студентів вищих педагогічних навчальних закладів.
• Сьогодні розроблена досить грунтовна методологічна база в галузі фахової, загальнокультурної й правової підготовки майбутніх вчителів. Цим питанням присвячені праці А. Алексюка, А. Бойко, В. Буряка, М. Васильєвої, Г. Гребенюка, В. Гриньової, С. Золотухіної, І.Зязюна, В. Євдокимова, М. Євтуха, О. Іонової, Л. Карпової, О. Коваленко, В. Лозової, М. Подберезського, О. Попової, І. Прокопенка, С. Сисоєвої, О. Сухомлинської, Г. Троцко, М. Фіцули, Г. Шевченко та багатьох інших учених.
• Важливими для дослідження проблеми загально-правової підготовки майбутніх учителів у сучасних педагогічних ВНЗ є праці вчених, у яких стверджується необхідність організації професійно-педагогічної підготовки майбутнього вчителя на інноваційних засадах (Т. Іванова, В. Іщенко, Л. Мацук, О. Пєвцова, Л. Подимова та інші).
• Аналіз наукових джерел свідчить про недостатність спеціальних досліджень, в яких розглядаються питання загально-правової підготовки майбутніх вчителів на інноваційних засадах.

До вивчення проблеми спонукали виявлені в ході проведеного пілотажного дослідження суперечності:

• · між вимогами суспільства підвищити якість загально-правової підготовки майбутніх педагогів та недостатнім рівнем її забезпечення в сучасних педагогічних вищих навчальних закладах, що зумовлено, зокрема, малою кількістю навчальних годин, які виділяють для цього навчальні плани й програми;
• · між соціальним замовленням до вищих педагогічних навчальних закладів щодо надання студентам високої якості загально-правової підготовки та нездатністю традиційної системи навчання майбутніх педагогів задовольнити цей запит внаслідок нерозробленості ефективного науково-технологічного забезпечення освітнього процесу у сучасних ВНЗ.
• Актуальність, необхідність вирішення визначених суперечностей та недостатня розробка теоретичних засад застосування інноваційних підходів до загально-правової підготовки майбутніх учителів зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: „Інноваційні засади загально-правової підготовки майбутнього вчителя”.
• Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано у відповідності з темою науково-дослідної роботи кафедри педагогіки та методики професійного навчання Української інженерно-педагогічної академії “Розроблення та впровадження моделей змісту навчання студентів технічних закладів освіти з метою інтенсифікації професійної підготовки” (РК 0101U002779), кафедри теорії та методики професійної освіти Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди “Підвищення ефективності навчально-виховного процесу в середніх загальноосвітніх та вищих педагогічних навчальних закладах” (РК № 1-200199004109). Тема затверджена Вченою радою Української інженерно-педагогічної академії (протокол № 2 від 8 лютого 2006 року) й узгоджена радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології АПН України (протокол № 3 від 21 березня 2006 року).
• Метою дослідження є теоретична розробка та експериментальна перевірка інноваційної моделі загально-правової підготовки студентів вищих педагогічних навчальних закладів.
• Об'єкт дослідження - процес загально-правової підготовки студентів вищих педагогічних навчальних закладів.
• Предметом дослідження виступають інноваційні засади забезпечення загально-правової підготовки майбутніх педагогів.
• Відповідно до об'єкту, предмету та для реалізації поставленої мети було визначено завдання дослідження:
• 1. Проаналізувати психолого-педагогічну, методичну та юридичну літературу для виявлення положень, які є теоретичною основою вирішення проблеми дослідження, розкривають сутність інноваційних підходів до підвищення якості загально-правової підготовки майбутніх вчителів.
• 2. Виявити особливості сучасних інноваційних педагогічних технологій як основного організаційно-методичного засобу підвищення якості загально-правової підготовки майбутніх педагогів.
• 3. Визначити критерії оцінки якості загально-правової підготовки майбутніх педагогів.
• 4. Розробити інноваційну модель загально-правової підготовки студентів вищих педагогічних навчальних закладів й експериментально перевірити її ефективність.
• 5. Розробити методичну основу забезпечення запропонованої моделі загально-правової підготовки майбутнього вчителя.
• В основу дослідження покладено гіпотезу, згідно якої якість загально-правової підготовки майбутніх учителів може бути істотно підвищена, якщо забезпечити реалізацію науково обгрунтованої моделі загально-правової підготовки студентів вищих педагогічних навчальних закладів адекватними інноваційними технологіями організації навчально-виховного процесу, орієнтованими на особистість, розвиток її суб'єктного досвіду, творчих та рефлексивних здібностей.
• Для досягнення поставленої мети та вирішення завдань була визначена методологічна основа дослідження, яка містить концептуальні положення культурологічної, аксіологічної освіти; теорію діяльності; теорію особистісно орієнтованої освіти; теорію розвитку критичного й творчого мислення особистості; ідеї інноваційно- й проблемно-рефлексивного підходів до навчання особистості, а також пошукового підходу до навчальної діяльності; особистісно орієнтований підхід до змісту освіти; системний підхід до освіти у вищих педагогічних навчальних закладах України.
• Теоретичні основи дослідження становлять:
• · праці українських і зарубіжних учених, присвячені питанням професійної підготовки майбутнього вчителя (О. Абдулліна, А. Алексюк, А. Бойко, В. Буряк, В. Гриньова, О. Дубасенюк, І. Зязюн, Н. Кузьміна, В. Лозова, О. Пєхота, М. Подберезський, І. Прокопенко, В. Семиченко, Г. Троцко та інші);.
• · праці, що розглядають різні аспекти педагогічної інноватики (В. Загвязинський, М. Кларін, А. Нісімчук, В. Паламарчук, І. Підласий, В. Пінчук, Л. Подимова, О. Попова, В. Сластьонін, А. Хуторський, О. Шпак, П. Щедровицький, Н. Юсуфбєкова та інші);
• · дослідження різних аспектів педагогічних технологій (В. Беспалько, П. Гальперін, В. Євдокимов, М. Кларін, І. Лернер, В. Лозова, О. Падалка, О. Пєхота, І. Прокопенко, Г. Селевко, Н. Щуркова та інші);
• Для перевірки висунутої гіпотези ми використовували комплекс методів дослідження: теоретичних: вивчення й аналіз наукової, навчально-методичної, психолого-педагогічної та юридичної літератури з проблеми дослідження, чинних навчальних планів і програм загально-правового навчання, кваліфікаційних характеристик випускників вищих педагогічних навчальних закладів, ретроспективний аналіз досвіду загально-правової підготовки студентів, методи моделювання для порівняння та зіставлення різних підходів до обраної проблеми, визначення її теоретичних основ, розкриття використаних у дослідженні дефініцій; емпіричних: спостереження, анкетування, бесіди, методи експертних оцінок, тестування, педагогічне прогнозування, методи рефлексії (самооцінка, самоаналіз, взаємооцінка), педагогічний експеримент для виявлення результативності експериментальної роботи; статистичних: методи математичної статистики для якісного аналізу та перевірки вірогідності одержаних даних.
• Дослідження проводилося в 2002-2007 рр. протягом трьох етапів науково-педагогічного пошуку.
• На першому етапі (2002-2003 рр.) вивчалася й аналізувалася психолого-педагогічна та юридична література з теми дослідження з метою теоретичного аналізу й оцінки стану досліджуваної проблеми. На цьому етапі було виявлено мету, завдання, об'єкт, предмет і зміст дослідження, систему теоретичних положень, сформульовано гіпотезу та складено план наукового дослідження.
• Другий етап (2003 - 2005 рр.) передбачав здійснення підготовки до проведення констатувального та формувального етапів експерименту; накопичення, аналіз, узагальнення й систематизація одержаного фактичного матеріалу, уточнення гіпотези дослідження, проведення діагностування констатувальних даних щодо загально-правової підготовки майбутніх учителів шляхом тестування та анкетування студентів, проведення бесід з викладачами, менеджерами освіти та випускниками вищих педагогічних навчальних закладів, опитування незалежних експертів. Було розроблено й запроваджено до процесу правової освіти комплексну модель загально-правової підготовки студентів вищих педагогічних навчальних закладів, а також апробовано спеціальну організацію навчально-виховного процесу в межах викладання правових навчальних дисциплін на основі інноваційних освітніх технологій, виявлено ефективність упровадження цих технологій та функціонування розробленої моделі, визначено необхідність зміни діючої системи правової освіти та загально-правової підготовки.
• На третьому етапі (2005 - 2007 рр.) упроваджено результати дослідження в практику; підведено підсумки формувального експерименту, оброблено, узагальнено й проаналізовано результати дослідження інноваційних засад до проблеми підвищення якості правової освіти майбутніх педагогів; оформлено дисертаційну роботу.
• Експериментальною базою дослідження виступив Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди. На різних етапах в експерименті взяли участь 1536 студентів.
• Наукова новизна і теоретичне значення дослідження полягає в тому, що:
• вперше виявлено і систематизовано комплекс інноваційних освітніх технологій (модульна, розвитку критичного мислення особистості, проблемно-рефлексивна, проблемного навчання, навчального діалогу, навчальних ігор, проектного навчання, формування рефлективних здібностей особистості), які сприяють науково-методичному підходу до підвищення якості загально-правової підготовки майбутніх педагогів; розкрито їх зміст; розроблено та експериментально перевірено комплексну модель загально-правової підготовки студентів вищих педагогічних навчальних закладів, в якій враховано інноваційні засади загально-правової підготовки майбутніх вчителів, що забезпечують процес розвитку й збагачення системи загально-правових знань, умінь та навичок, ціннісно-правових орієнтацій, а також соціально-правової активності студентів;
• уточнено й конкретизовано поняття “загально-правова підготовка студентів”; систему критеріїв оцінки якості загально-правової підготовки майбутніх педагогів, яку складають критерій правової освіченості, критерій ціннісно-правових орієнтацій та критерій соціально-правової поведінки особистості;
• подальшого розвитку набули положення теорії загально-правової підготовки майбутнього вчителя щодо особливостей застосування інноваційних освітніх технологій.
• Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає в тому, що висновки дослідження, відбиті в дисертації і монографіях “Загально-правова підготовка майбутнього вчителя. Теорія та методика”, “Підготовка вчителя правознавства. Теорія та методика”, а також розроблений навчально-методичний посібник з дисципліни „Основи конституційного права України” можуть бути використані як у процесі загально-правової підготовки студентів вищих педагогічних закладів освіти, так і в процесі підвищення кваліфікації вчителів загальноосвітніх установ.
• Матеріалами дослідження можуть скористатися магістри при вивченні педагогіки вищої школи, курсів загально-правових дисциплін, при читанні спецкурсів та спецсемінарів, написанні підручників, посібників, курсових та дипломних робіт.
• Результати дослідження впроваджено в навчально-виховний процес Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.-Сковороди (довідка № 01-657 від 02.10.2006 р.) та Української інженерно-педагогічної академії (м.-Харків) (довідка № 106-01 від 04.12.2006р.).
• Вірогідність та аргументованість результатів дослідження забезпечено обґрунтованістю вихідних методологічних позицій, адекватних меті й завданням дослідження; аргументованістю основних положень та висновків дисертації; комплексною методикою дослідження проблеми; взаємозв'язком положень, які висуваються в дослідженні, з реальною практикою загально-правової підготовки особистості; широкою джерелознавчою базою дослідження, яка містить наукову й навчально-методичну, психолого-педагогічну та юридичну літературу; дослідно-експериментальною перевіркою гіпотези; використанням математичних та статистичних методів обробки одержаних результатів.
• Особистий внесок здобувача у працях, написаних у співавторстві, полягає у теоретичному обгрунтуванні основних ідей і положень досліджуваної проблеми та в науковій обробці отриманих результатів.
• Апробація та впровадження результатів дослідження. Основні положення дисертаційного дослідження доповідалися й обговорювалися на науково-методичних конференціях: “Сьогодення і майбутнє системи профтехосвіти України” (Алупка, 2005); „Теоретичні і методичні засади розвитку професійно-педагогічної освіти у контексті європейської інтеграції” (Харків, 2005), „Проблеми інженерно-педагогічної освіти” (Алупка, 2005); “Ціннісні парадигми освіти в контексті євроінтергації” (Харків, 2005).
• Основні результати та висновки виконаної роботи обговорювалися на засіданнях кафедри теорії та методики професійної освіти, кафедри інноваційних педагогічних технологій, звітних науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу (2002-2007 рр.) Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди, на засіданнях кафедри педагогіки та методики професійного навчання Української інженерно-педагогічної академії (м. Харків).
• Публікації. З теми дисертаційного дослідження опубліковано 2 монографії, один навчальний посібник, 8 одноосібних статей у фахових виданнях. Загальний обсяг авторського доробку складає 15,94 друк. аркушів.
• Структура та обсяг дисертації зумовлені логікою наукового пошуку. Робота складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел (336 найменувань), таблиць, рисунків. Загальний обсяг дисертації 180 сторінок (156 сторінок - основний текст).
• правовой педагог інноваційний освітній
• 2. основний зміст дисертації
• У вступі обгрунтовано актуальність проблеми дослідження, розкрито ступінь її розробленості, визначено об'єкт, предмет, гіпотезу, мету і завдання; методологічні та теоретичні засади, методи дослідження, наукову новизну, теоретичне і практичне значення результатів наукового пошуку, доведено вірогідність та обгрунтованість одержаних результатів, наведено відомості про апробацію та впровадження результатів дослідження.
• У першому розділі “Теоретичні основи загально-правової підготовки майбутнього вчителя” - на підставі аналізу психолого-педагогічної літератури розкрито сутність загально-правової підготовки майбутнього вчителя, розглянуто й проаналізовано вплив інноваційних педагогічних технологій на процес підвищення якості загально-правової підготовки у вищих педагогічних навчальних закладах, запропоновано авторську комплексну модель загально-правової підготовки майбутніх учителів.
• У розділі на підставі аналізу наукової літератури розкрито роль і значення загально-правової підготовки майбутніх учителів у процесі їхнього професійного становлення, яку розглянуто як цілеспрямовану взаємопов'язану діяльність педагога й студента, направлену на формування в майбутнього вчителя системи правових знань, умінь та навичок, системи ціннісно-правових орієнтацій, досвіду правової діяльності й законослухняної правомірної поведінки. Визначено принципи загально-правової підготовки майбутніх учителів, провідними з яких визнано принципи моралі та законності, гуманізації й гуманітаризації правової освіти, принципи диференціації й індивідуалізації, розвиваючого характеру навчання; демократизації, безперервності й спадковості правової освіти студентів.
• З'ясовано, що підвищенню якості загально-правової підготовки майбутніх педагогів сприяє викладання правових навчальних дисциплін з урахуванням певних інноваційних засад: постійне корегування змісту правової освіти відповідно до змін діючого законодавства та соціально-політичних особливостей розвитку держави; виявлення й урахування психологічних особливостей особистості студентського віку; реалізація принципу аксіологічності в правовій освіті майбутніх педагогів; реалізація в процесі загальноправової підготовки принципів особистісно орієнтованої освіти; застосування особистісно-діяльнісного підходу до загально-правового навчання у вищих педагогічних навчальних закладах; застосування пошукового й інноваційно-рефлексивного підходів до навчальної діяльності студентів у процесі їхньої загально-правової підготовки; розвиток креативного мислення студентів вищих педагогічних навчальних закладів.
• До особливостей застосування інноваційних освітніх технологій у процесі загально-правової підготовки майбутніх педагогів віднесено такі:
• · постійне оновлення змістового компоненту загально-правової освіти відповідно вимогам сучасного суспільства та змінами чинного законодавства;
• · забезпечення зв'язку змісту загально-правової підготовки студентів із майбутньою професійною діяльністю з правового виховання учнів;
• · реалізація у процесі загально-правової підготовки таких інноваційних технологій, які засновані на розвитку механізмів мислення, творчих та рефлексивних здібностей студентів;
• · створення навчальної ситуації, через яку відбувається правове навчання й виховання майбутнього педагога, котра ставала для студента особистісно значущою, доповнювала його соціально-правовий досвід.
• Інноваційні освітні технології створюють умови для самостійного оволодіння загально-правовими знаннями, формування загальноправових умінь та навичок, які дають змогу діяти згідно чинного законодавства на протязі всього життя.
• Структуроутворюючою та інтегруючою підставою загально-правової підготовки майбутніх педагогів запропоновано комплексну модель загально-правової підготовки студентів вищих педагогічних навчальних закладів (рис.1).
• Мета запропонованої моделі -- підвищення якості загально-правової підготовки майбутніх педагогів. Для цього в ній визначено структурні компоненти -- правове навчання й виховання в єдиному освітньому просторі.
• Основний спосіб реалізації розробленої моделі -- викладання загальноправових дисциплін на основі використання інноваційних освітніх технологій.
• Зміст науково обґрунтованої моделі загальноправової підготовки містить дві взаємопов'язані частини: інваріантний стрижень навчально-методичного комплексу, який відображає зміст правового навчання й виховання студентів вищих педагогічних навчальних закладів та складається з певних змістових компонентів правової освіти (загальноправові знання, уміння, навички, ціннісно-правові орієнтації, досвід правової діяльності й правомірної поведінки, правові якості особистості) та варіативний стрижень освітньої програми, зміст якого змінюється залежно від спеціальності, яку одержують студенти, а також індивідуальних запитів та колективних побажань майбутніх учителів.
• Засобами досягнення поставленої мети в результаті впровадження до навчально-виховного процесу цієї моделі є інноваційні освітні технології, орієнтовані на оновлення змісту правових навчальних дисциплін та особистість студента, а також технології розвитку критичного мислення особистості й технологія проблемно-рефлексивного підходу до навчання.
• Умовами досягнення поставленої мети є: постійна корекція змісту правової освіти майбутніх педагогів; урахування особливостей особистості “студентського” віку; реалізація принципу аксіологічності в правовій освіті; реалізація в процесі загально-правової підготовки студентів вищих педагогічних навчальних закладів принципів особистісно орієнтованої освіти; особистісно-діяльнісний підхід до загально-правового навчання; пошуковий та інноваційно-рефлективний підходи до навчальної діяльності майбутніх учителів; становлення та розвиток творчого мислення студентів у процесі вивчення загально-правових дисциплін.
• Результатом упровадження й функціонування науково обґрунтованої моделі загально-правової підготовки студентів вищих педагогічних навчальних закладів є підвищення ефективності організації процесу загально-правової підготовки, і як наслідок, забезпечення загально-правової компетентності майбутніх учителів.
• Доведено, що визначення результативності функціонування комплексної моделі загально-правової підготовки студентів вищих педагогічних навчальних закладів потребує оцінки якості загально-правової підготовки майбутніх вчителів.
• Критеріями якості загально-правової підготовки майбутнього педагога визначено:
• · критерій ціннісно-правових орієнтацій, який визначається сформованістю мотивації вивчення загальноправових навчальних дисциплін; наявністю суспільно значущих та особистісно-ціннісних ідеалів, переконань, поглядів, позицій, ставлень;
• · критерій правової освіченості, показниками якого є рівень загально-правових знань й правової грамотності;
• · критерій соціально-правової поведінки, який визначається рівнем правової вихованості (рівнем законослухняності й рівнем соціально-правової активності).
• У другому розділі “Експериментальна перевірка моделі загально-правової підготовки майбутнього вчителя” розкриваються загальні питання підготовки та проведення педагогічного експерименту, характеризуються його методи і хід, аналізуються результати експериментальної роботи.
• Для перевірки гіпотези дослідження у період з 2003 по 2007 рр. було проведено педагогічний експеримент на базі Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди. Основною метою експерименту була перевірка ефективності розробленої комплексної моделі загально-правової підготовки студентів вищих педагогічних навчальних закладів на основі реалізації в процесі загально-правової підготовки студентів інноваційних освітніх технологій.
• В експериментальній роботі взяли участь 686 студентів 2-4 курсів факультетів: українського мовно-літературного, соціології та психології, фізико-математичного, історичного. Згідно з програмою експерименту було утворено три експериментальні групи Е1 (155 осіб), Е2 (135 осіб), Е3 (158 осіб) та контрольна група К (248 осіб).
• З метою з'ясування сучасного стану досліджуваної проблеми в педагогічних навчальних закладах на підготовчому до експериментальної етапі роботи було проведено пілотажне дослідження (опитування незалежних експертів, бесіди з викладачами, студентами, випускниками ВНЗ), в якому взяли участь 850 студентів і 45 викладачів. У результаті з'ясовано, що загально-правова підготовка майбутніх учителів здійснюється здебільш за традиційними підходами, інноваційні технології використовуються епізодично, без належного наукового обґрунтування.
• У ході констатувального та формувального етапів експериментальної роботи застосовували методику проведення факторного аналізу, що дозволило всебічно відобразити специфіку загально-правової освіти майбутніх педагогів та їх загально-правової підготовки.
• На констатувальному етапі експерименту було проведено діагностування студентів експериментальних і контрольних груп згідно з визначеними критеріями якості загально-правової підготовки (ціннісно-правові орієнтації, правова освіченість, соціально-правова вихованість).
• Для виявлення ступеня сформованості системи ціннісно-правових орієнтацій майбутніх педагогів було застосовано методи суджень, тестування й анкетування, аналіз літературних творів правового й соціально-правового характеру. Визначення ступеня правової освіченості здійснювалася на підставі використання комплексу таких методів, як тестування, розв'язання юридичних задач (колізій, казусів), обговорення й аналіз соціально-правових проблем тощо. Ступінь сформованості соціально-правової поведінки студентів оцінювався на підставі спостереження й аналізу дій та вчинків студентів у процесі навчання і в позааудиторній діяльності.
• Констатувальний етап експерименту довів незначний прояв у студентів такого показника критерію правової освіченості, як рівень правових знань, їх відсоткове співвідношення серед студентів експериментальних і контрольних груп становило майже однакові показники, які в середньому за високим рівнем склали лише 11,5%. Ціннісне ставлення до загально-правової підготовки виявлено в 35,4% майбутніх учителів. Разом з тим, позитивну мотивацію до вивчення загально-правових дисциплін було зафіксовано у значної кількості студентів (54,7%). Високий і достатній рівні соціально-правової вихованості виявлено у 13,9% і 43,7% студентів відповідно.
• Результати констатувального етапу було враховано під час визначення завдань, змісту і методики формувального експерименту, який мав варіативний характер, що передбачало перевірку ефективності розробленої моделі у кількох напрямах. У першому випадку в ході реалізації моделі загально-правової підготовки студентів використовувалися переважно інтерактивні технології (варіант А), в другому - особистісно орієнтовані технології (варіант В), в третьому - проводився пошук гармонійного поєднання різних технологій навчання (варіант С). За варіантами А, В, С працювали експериментальні групи Е1, Е2, Е3 відповідно.
• На формувальному етапі експериментальної роботи в процесі організації загально-правової підготовки студентів вищих педагогічних навчальних закладів у межах викладання загально-правових навчальних курсів використовувалися спеціальні освітні технології, спрямовані на розвиток особистості, які сприяють активізації пізнавальної діяльності студентів, розвитку їхнього суб'єктивного досвіду, творчих та рефлексивних здібностей.
• Ці технології основані на включенні до навчально-виховного процесу методів активного та інтерактивного навчання: проблемного навчання (розгляд юридичних казусів тощо), навчання в співробітництві (“малими групами”); організації й проведення дискусій, навчальних ігор, “мозкового штурму” й “круглого столу”; проективної діяльності (навчально-виховних методів); підготовки рефератів, рецензій, творчих завдань, доповідей, оглядів нормативно-правового матеріалу, інформаційно-технічних джерел (методів самостійної роботи) тощо. Під час вибору активних та інтерактивних методів загально-правового навчання й виховання враховувалися завдання конкретних занять з правових дисциплін.
• Для реалізації в експериментальній роботі мети загально-правової підготовки студентів вищих педагогічних навчальних закладів та якісного засвоєння експериментального змісту правової освіти майбутніх педагогів використовували такі форми занять, як: лекції-діалоги, лекції проблемного характеру, заняття з елементами дискусії, заняття з елементами навчальної гри, проблемні бесіди, семінари-дискусії, “мікродискусії”, заняття у формі конференції, повторно-узагальнююче заняття, моделювання проблемних правових та педагогічних ситуацій, пов'язаних з правом (заняття на основі методу “проективної діяльності”), практикуми з розв'язання правових задач, заняття у формі диспуту тощо.
• Організація навчально-виховного процесу загально-правової підготовки студентів вищих педагогічних навчальних закладів на основі інноваційних освітніх технологій з використанням активних та інтерактивних методів та форм занять з правових навчальних дисциплін на формувальному етапі експерименту сприяла досягненню поставленої дидактичної мети, яка полягає в створенні умов для підвищення рівня правової грамотності й компетентності, сформованості ціннісно-правових орієнтацій та правових якостей особистості студента, його соціально-правової поведінки, а також розвитку мотивації до правової самоосвіти в майбутній професійній діяльності, а в цілому, підвищенню якості загально-правової підготовки майбутніх педагогів.
• Реалізація цих методів і форм відбувалася у формі педагогічного співробітництва, що відобразилося на плідності спільної навчально-пізнавальної діяльності педагога й студентів як суб'єктів загально-правового навчання. При цьому в процесі проведення конкретних занять студентам демонструвалося практичне особистісне й професійне значення наявності правової грамотності й компетентності, завдяки якій розвивалося усвідомлення студентами необхідності оволодіння правовими знаннями, вміннями й навичками, необхідності постійної правової самоосвіти в межах підвищення кваліфікації майбутнього педагога, необхідності творчого підходу до вирішення соціально-правових проблем; розвивалося усвідомлення особистої відповідальності за їх вирішення; розкривалися роль і значення права як основного регулятора суспільних відносин між людьми та законного засобу захисту своїх прав та прав інших людей, що сприяло виробленню позитивного ставлення до права, поваги до закону й соціальних цінностей правової держави, до честі й гідності людини.
• Науково-методичним інструментарієм на різних етапах формувального експерименту був спеціальний комплекс тестів та завдань до кожної із загально-правових навчальних дисциплін, який передбачав три ступені складності, що відповідало високому, середньому й низькому рівням загально-правової підготовки майбутніх педагогів.
• У результаті експериментальної роботи встановлено, що впровадження комплексної моделі у різних варіантах позитивно впливає на динаміку окремих критеріїв і показників якості загально-правової підготовки майбутніх вчителів. Узагальнені результати контрольного етапу експерименту подано в таблиці.
• Результати експериментальної роботи підтвердили робочу гіпотезу дослідження і дають підстави зробити такі висновки:

1. Теоретичний аналіз наукової літератури з проблеми дослідження дозволив:

• · визначити загально-правову підготовку студентів вищих педагогічних закладів освіти як цілеспрямовану взаємопов'язану діяльність педагога й студента, спрямовану на формування в майбутнього вчителя загально-правової компетентності;
• · з'ясувати інноваційні засади, що сприяють підвищенню якості загально-правової підготовки майбутніх педагогів, найважливішими з яких визнано інноваційні технології у процесі викладання загально-правових навчальних дисциплін.
• 2. Встановлено особливості застосування інноваційних освітніх технологій у процесі загально-правової підготовки майбутніх педагогів, зокрема: постійне оновлення змістового компоненту правової освіти відповідно до вимог сучасного суспільства та змінами чинного законодавства; забезпечення зв'язку змісту загально-правової підготовки студентів із майбутньою професійною діяльністю з правового виховання учнів; реалізація у процесі загально-правової підготовки таких інноваційних технологій, які засновані на розвиткові механізмів мислення, творчих та рефлексивних здібностей студентів; побудова інноваційних технологій таким чином, щоб під час їх реалізації навчальна ситуація, скрізь яку відбувається правове навчання й виховання майбутнього педагога, ставала для студента особистісно значущою, доповнювала його соціально-правовий досвід.
• 3. Визначено систему критеріїв якості загально-правової підготовки майбутніх учителів, яку склали критерії ціннісно-правових орієнтацій, правової освіченості, соціально-правової вихованості.
• 4. Розроблено комплексну модель, в якій враховано інноваційні засади загально-правової підготовки майбутніх вчителів, що забезпечують процес розвитку й збагачення системи загально-правових знань, умінь та навичок, ціннісно-правових орієнтацій, а також соціально-правової активності студентів, які сприяють їх ефективній соціалізації в житті суспільства.
• 5. Впровадження комплексної моделі загально-правової підготовки студентів забезпечено необхідним інноваційним змістом і конкретними технологіями (модульна технологія, технологія розвитку критичного мислення особистості, проблемно-рефлексивна технологія) вивчення загальноправових навчальних дисциплін, а також інноваційними формами традиційних технологій навчання (технології проблемного навчання, технології навчального діалогу, технології навчальних ігор, технології проектного навчання, технології формування рефлективних здібностей особистості).
• 6. Експериментально доведено, що сконструйована комплексна модель здатна забезпечити досить високий рівень якості загально-правової підготовки майбутніх вчителів.
• Експеримент підтвердив достовірність сформульованої гіпотези, ефективність розробки й упровадження сукупності елементів комплексної загально-правової підготовки майбутнього вчителя в межах викладання загально-правових навчальних дисциплін та методики її реалізації з використанням засобів інноваційних освітніх технологій.
• 7. Розроблено навчально-методичний посібник „Модульна технологія вивчення курсу „Основи конституційного права України” з метою вдосконалення загально-правової підготовки, підвищення рівня правової культури та компетентності майбутнього вчителя.
• За межами нашого дисертаційного дослідження залишилися проблеми, які вимагають свого наукового осмислення, що пов'язані з особливостями організаційної діяльності вищих педагогічних навчальних закладів в напрямі створення правового мікро- й макросоціуму студента, питання становлення та розвитку правової культури педагога вищої педагогічної школи та впливу її рівня на якість загально-правової підготовки студентів вищих педагогічних навчальних закладів.
• Основні положення дисертації викладено в публікаціях

Монографії

• 1. Грубіч Д.Ю. Загально-правова підготовка майбутнього вчителя. Теорія та методика: Монографія. - Харків: Харківський національний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди - 2007. - 167 с.
• 2. Губа А.В., Грубіч Д.Ю. Підготовка вчителя правознавства. Теорія та методика: Монографія. - Харків: Харківський національний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди, 2006. - 145 с. (особистий внесок - 1,5 др.арк.).

Статті в наукових фахових виданнях

• 3. Грубіч Д.Ю. Сутність та структура фізичного самовиховання студентської молоді // Проблеми підготовки студентської молоді до навчально-пізнавальної діяльності: Зб.наук.пр. // Проблеми сучасного мистецтва і культури. - К.: Науковий світ, 2001. - С.55-61.
• 4. Грубіч Д.Ю. Фізичне самовиховання як педагогічна проблема // Інтенсифікація професійної підготовки студентів у навчальних закладах гуманітарної спрямованості: Зб.наук.пр. // Проблеми сучасного мистецтва і культури:- Харків: Принт Дизайн, 2003. - С.50-56.
• 5. Грубіч Д.Ю. Фізичне самовиховання майбутніх учителів // Педагогічні особливості формування професійних якостей студентів: Зб.наук.пр. // Проблеми сучасності: культура, мистецтво, педагогіка. - Харків: Стиль-издат, 2004. - С.33-40.
• 6. Грубіч Д.Ю. Чинники, що визначають мотиваційно-аксіологічне відношення студентської молоді до фізичної культури // Професійна підготовка та інноваційні процеси у навчально-виховних закладах: Зб.наук.пр. // Проблеми сучасності: культура, мистецтво, педагогіка. - Харків: Стиль-издат, 2004. - С.26-31.
• 7. Грубіч Д.Ю. Шляхи підвищення якості правової освіти в педагогічних університетах // Проблеми інженерно-педагогічної освіти: Зб.наук.пр. - Харків: Українська інженерно-педагогічна академія, 2005. - № 10. - С. 82-86.
• 8. Грубіч Д.Ю. Інноваційно-технологічні підходи до освітнього процесу // Проблеми сучасності: культура, мистецтво, педагогіка. - Харків: Стиль-Іздат, 2005. - С.88-98.
• 9. Грубіч Д.Ю. Модель загально-правової підготовки студентів педагогічного університету // Проблеми сучасності: культура, мистецтво, педагогіка. - Харків: Стиль-Іздат, 2006. - С.76-82.
• 10. Грубіч Д.Ю. Критерії сформованості загальноправових умінь // Питання професійної підготовки фахівців у сучасних педагогічних дослідженнях. - Харків: Стиль-Іздат, 2007. - С.26-31.

Навчально-методичні праці

• 11. Подберезський М.К., Стаканков А.В., Баранова О.В., Грубіч Д.Ю. Модульна технологія вивчення курсу “Основ конституційного права України”. - Харків: Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, - 2007. - 111 с. (особистий внесок - 2 др. арк.).
• Размещено на Allbest.ru