Комплексний підхід до аналізу художніх творів у процесі вивчення зарубіжної літератури в старшій школі

Размещено на http://allbest.ru

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата

педагогічних наук

Комплексний підхід до аналізу художніх творів у процесі вивчення зарубіжної літератури в старшій школі

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

художній твір старшокласник

Актуальність дослідження. “Національною доктриною розвитку освіти України” Національна доктрина розвитку освіти України у ХХI столітті // Освіта. - 2002. - № 26 (24 квітня - 1 травня). - С. 2. визначено необхідність орієнтувати школу на особистість учня в умовах єдиного європейського освітнього і культурного простору. У вирішенні цього завдання особливого значення набуває вивчення зарубіжної літератури, оскільки мистецькі твори представників світової культури породжують в уяві читачів образну картину світу, сприяють естетичній насолоді, духовному збагаченню, формують широкий світогляд, творчі здібності, загальнолюдські цінності. Реформування шкільної освіти в контексті Болонської декларації спрямовується на узгодження зі світовими освітніми стандартами, і пошук оновлених педагогічних технологій літературної освіти, серед яких особливе місце займає аналіз художніх творів як основний спосіб спілкування між творцем художнього твору й учнем-читачем.

У сучасних умовах розвитку національної освіти вимоги до вивчення творів зарубіжних письменників змінюються, оскільки реформування сучасної літературної освіти вимагає, крім оволодіння скарбами українського письменства, залучення школярів до цінностей “інонаціональної” літератури та формування здатності читачів-інофонів сприймати втілені в перекладних художніх творах естетичні й духовні цінності (О. Ісаєва, Ж. Клименко, Л. Мірошниченко). Паралельне вивчення вітчизняної і зарубіжної літератури в загальноосвітній школі стимулює виявлення специфіки осягнення творів інонаціональної літератури, встановлення відмінностей між аналізом художніх творів зарубіжної літератури і вивченням творів вітчизняної спадщини.

З огляду на це виникає необхідність удосконалення методики викладання літератури в цілому, зокрема - оптимізації комплексного підходу до аналізу художніх творів. Досліджувана проблема розглядається в галузі естетики, лінгвістики, теорії комунікації, лінгвокультурології, літературознавства, психології, педагогіки, методики викладання літератури. Окремі аспекти цієї проблеми розглядаються в естетиці, лінгвістиці, теорії комунікації і лінгвокультурології (А. Авер'янов, А. Вежбицька, Г. Гадамер, В. Карасик, Ю. Лотман, З. Попова, Г. Почепцов, Г. Ріккерт, І. Стернін та інші). Літературознавчий аспект досліджуваної проблеми розкрито в працях М. Бахтіна, П. Білоуса, В. Жирмунського, Г. Клочека, Ю. Лотмана, В. Марка, О. Науменко, О. Потебні, А. Ткаченка та інших.

З-поміж актуальних питань пізнання художнього твору особливе місце займає діалог між автором і читачами як процес взаємодії культур, що викликає прагнення до культурного самоствердження і бажання зберегти власні культурні цінності, які мають прецедентний характер. Проблема вивчення прецедентних явищ знаходиться сьогодні в центрі уваги як вітчизняних, так і зарубіжних дослідників. Не викликає сумніву той факт, що актуалізовані у духовно-вербальних формах результати пізнавальної діяльності етносу - це ключ до (етно-) філософії, психології, культури. Сьогодні неможливе вивчення проблем комунікації без співвідношення з прецедентними культурними явищами (Є. Верещагін, В. Костомаров, В. Красних, Р. Павіленіс, Ю. Степанов та інші). Сучасні роботи (С. Наретіна, З. Попова, Г. Слишкін та інші) орієнтовано на вивчення прецедентних явищ у їх синтезі: розуміння культурної значущості спільноти може наблизити до розуміння самої Людини, її духовної, національної етнокультурної природи.

Підґрунтям технології вивчення перекладних прецедентних творів інонаціональної літератури служать такі психолого-педагогічні засади: теорія асоціативності знань (С. Рубінштейн); теорія поетапного формування розумових дій (П. Гальперін); характеристика особливостей художнього сприймання (М. Заброцький, М. Фіцула та інші); закономірності навчання та психічний розвиток особистості, формування в учнів творчих здібностей (Л. Виготський, Д. Ельконін, О. Леонтьєв та інші).

Методичну основу дослідження становлять такі положення: проблема навчання і виховання в процесі вивчення літератури (Т. Бугайко, Ф. Бугайко, Н. Волошина); вплив мотиваційних факторів на якість літературного аналізу (Є. Пасічник); ефективні методи вивчення літератури (А. Градовський, С. Жила, О. Мазуркевич, Л. Сімакова, А. Ситченко, З. Шевченко); шляхи й умови цілісного осягнення учнями змісту і значення художнього твору (М. Коцюбинська, А. Лісовський, В. Неділько, С. Пультер, Б. Степанишин); інноваційні підходи до літературної освіти (Г. Токмань, В. Шуляр); специфіка аналізу художнього твору в процесі осягнення зарубіжної літератури (В. Гладишев, Ю. Горідько, О. Ісаєва, Ж. Клименко, Л. Мірошниченко, О. Ніколенко та інші). Проблема комплексного використання різних типів аналізу в процесі вивчення літератури розглядається в працях О. Богданової, Т. Браже, Н. Корст, М. Кудряшова, Т. Курдюмової, Е. Майміна, В. Маранцмана, Є. Пасічника, Т. Пахомової, А. Ситченка, але вона не є предметом окремого дослідження і не має широкого висвітлення у фаховій літературі. Подальшого дослідження потребує розробка структури й особливостей різних типів аналізу художніх творів: не визначено етапи й умови розвитку в учнів умінь застосовувати різні типи аналізу; не запропоновано ефективної методики комплексного використання різних типів аналізу художніх творів.

Специфіка викладання зарубіжної літератури зумовлює необхідність цілісного сприймання “інонаціонального” характеру художнього твору, розкриття змісту і створення методичної системи комплексного використання різних типів аналізу художнього твору в процесі вивчення зарубіжної літератури.

Недостатня теоретична і практична розробленість проблеми комплексного використання різних типів аналізу художніх творів у процесі вивчення зарубіжної літератури, необхідність пошуку ефективної методичної системи вирішення цього питання зумовлюють вибір теми дисертаційного дослідження “Комплексний підхід до аналізу художніх творів у процесі вивчення зарубіжної літератури в старшій школі”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Вибір напряму дослідження безпосередньо пов'язаний із науково-дослідними темами кафедри методики викладання філологічних дисциплін і міжкультурної комунікації Запорізького національного університету “Полікультурна освіта в умовах глобалізації” (державний реєстраційний № 0106V000588), “Сучасні освітні технології в контексті методичної підготовки студентів-філологів до міжкультурної комунікації” (державний реєстраційний № 0100U001738), роботу виконано в руслі досліджень наукової лабораторії новітніх технологій навчання Запорізького національного університету. Тему дисертаційної роботи затверджено Вченою радою Запорізького національного університету (протокол № 7 від 15.03.2007 р.) і схвалено Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 4 від 24.04.2007 р.).

Об'єкт дослідження - процес вивчення зарубіжної літератури в старших класах загальноосвітньої школи.

Предмет дослідження - методика комплексного застосування різних типів аналізу художніх творів у процесі вивчення зарубіжної літератури в 9-11 класах.

Мета дослідження - теоретично обґрунтувати, розробити та експериментально перевірити ефективність методики комплексного використання різних типів аналізу художніх творів у процесі вивчення зарубіжної літератури старшокласниками.

Для досягнення поставленої мети в дослідженні визначено завдання, вирішення яких стає засобом практичної реалізації задуму дисертаційного дослідження, а саме:

- розглянути специфіку шкільного вивчення зарубіжної літератури в контексті прецедентності;

- визначити психолого-педагогічні особливості формування художнього сприймання старшокласників;

- обґрунтувати комплексний підхід до використання різних типів аналізу художніх творів як спосіб поглиблення цілісного сприймання творів старшокласниками;

- визначити специфічні ознаки текстуального, оглядового та ознайомлювального типів аналізу;

- установити критерії визначення рівнів цілісного сприймання творів старшокласниками;

- визначити основні етапи, принципи та умови комплексного підходу щодо використання різних типів аналізу художніх творів у 9-11 класах;

- упровадити ефективну методичну систему розвитку цілісного сприймання художніх творів зарубіжної літератури старшокласниками шляхом комплексного використання різних типів аналізу;

- експериментально перевірити ефективність запропонованої методичної системи розвитку цілісного сприймання в практиці викладання зарубіжної літератури в старших класах загальноосвітньої школи.

Методологічною основою дослідження є: концепція оновлення сучасної літературної освіти; літературознавчі дослідження з проблеми естетичної комунікації в аспекті теорії прецедентності; основні психолого-педагогічні положення особистісно-орієнтованого навчання; дослідження методистів з питань літературної освіти й літературного розвитку в загальноосвітній школі, комплексного підходу до художнього аналізу як способу організації цілісного сприймання літературного твору.

Для вирішення поставлених завдань було застосовано різні методи наукового пошуку:

- теоретичні: аналіз і синтез психолого-педагогічної, літературознавчої і методичної літератури; ретроспективний і прогностичний аналіз літературних джерел; теоретичне осмислення й узагальнення педагогічного досвіду самого дисертанта та викладачів літератури загальноосвітніх шкіл України - що дало змогу з'ясувати сучасний стан теорії і практики викладання й вивчення зарубіжної літератури в середній школі;

- емпіричні: цілеспрямовані спостереження; аналіз результатів вивчення рівнів розвитку цілісного сприймання художніх творів старшокласниками в процесі вивчення зарубіжної літератури; констатувальний зріз; формувальий експеримент; бесіди з учителями літератури; анкетування; аналіз учнівських творчих робіт; кількісний та якісний аналіз результатів експериментального навчання - використано з метою діагностики рівня сприймання учнями перекладних творів інонаціональної літератури, перевірки ефективності комплексного підходу до аналізу художніх творів у процесі вивчення зарубіжної літератури в старшій школі.

Експериментальна база. Дисертаційне дослідження проводилось на базі шкіл № 52, № 58, № 65 м. Запоріжжя, № 32 м. Севастополя, Годилівської загальноосвітньої школи 1-3-го ступеня Сторожинецького району Чернівецької області. На різних етапах експерименту було охоплено 486 учнів 9-11 класів.

Організація та етапи дослідження. Робота над дослідженням проводилась у три етапи протягом 5 років (2002 - 2007 рр.).

На першому етапі (2002 - 2003 рр.) здійснювався інформаційний пошук шляхів розвитку цілісного сприймання художніх творів старшокласниками в процесі вивчення зарубіжної літератури. Розглянуто основні здобутки світової і вітчизняної науки з цієї проблеми для визначення вихідних позицій дослідження; уточнення його об'єкта, предмета, мети і методів; створення програми констатувального та формувального експериментів.

На другому етапі (2003 - 2004 рр.) було проведено констатувальні зрізи, проаналізовано їх результати, вивчалась можливість розвитку цілісного сприймання художніх творів старшокласниками в процесі комплексного використання різних типів аналізу. Застосовувався також метод спостереження за роботою вчителів та учнів. Вивчення та аналіз результатів діяльності старшокласників були максимально синхронізовані.

На третьому етапі (2004 - 2007 рр.) здійснено формувальний експеримент, перевірку й узагальнення його результатів і впливу на ефективність вивчення зарубіжної літератури в школі.

Наукова новизна і теоретичне значення дослідження полягає в тому, що: вперше застосовано літературознавчу теорію прецедентності до шкільного аналізу інонаціональних творів, виявлено наявність та ступінь впливу комплексного використання різних типів аналізу художніх творів на рівень розвитку цілісного сприймання художнього твору старшокласниками; встановлено системні зв'язки типів аналізу художніх творів; з'ясовано особливості сприймання й аналізу перекладних прецедентних творів інонаціональної культури учнями-інофонами в рамках курсу “Зарубіжна література”; визначено одну з важливих проблем шкільної літературної освіти - використання різних типів аналізу художніх творів у старших класах загальноосвітніх шкіл; зазначено характерні ознаки кожного типу аналізу; уточнено їх понятійно-термінологічний комплекс; вдосконалено систему комплексного використання різних типів аналізу художніх творів зарубіжної літератури в процесі літературної освіти старшокласників; подальшого розвитку набуло питання про доцільність комплексного підходу до аналізу прецедентних художніх творів у процесі вивчення зарубіжної літератури; розроблено методику комплексного застосування різних типів аналізу з метою розвитку цілісного сприймання художнього твору старшокласниками.

Практичне значення результатів дослідження полягає в розробці та практичному впровадженні науково обґрунтованої методики роботи вчителя-словесника, спрямованої на комплексне використання різних типів аналізу для ефективного розвитку цілісного сприймання художніх творів старшокласниками. Матеріали дисертаційного дослідження можуть бути використані для вдосконалення навчальних програм і підручників, у практиці викладання зарубіжної літератури в загальноосвітніх навчальних закладів.

Апробація результатів дослідження. Результати дисертаційної роботи апробовано під час проведення таких заходів: основні теоретичні положення було обговорено на науково-методичних конференціях і семінарах, виголошувались доповіді на засіданнях кафедри методики викладання філологічних дисциплін і міжкультурної комунікації Запорізького національного університету (2002 - 2008 рр.); основні положення дисертації обговорювались на науково-практичних конференціях студентів і викладачів Запорізького національного університету (2002 - 2008 рр.), на Міжнародних науково-практичних конференціях: VI Міжнародна міждисциплінарна науково-практична конференція “Сучасні проблеми науки та освіти”( Харків - 2005), Перша Міжнародна періодична науково-практична конференція “Освітній процес: погляд зсередини” (Дніпропетровськ - 2005), Міжнародна науково-практична конференція “Сучасні проблеми і шляхи їх вирішення в науці, транспорті, виробництві й освіті” (Одеса - 2005), Міжнародна науково-практична конференція “Спецпроект: аналіз наукових досліджень” (Дніпропетровськ - 2005), ІІ Міжнародна наукова конференція “Навчання ділової англійської мови у Східній Європі: для чого та як?” (Дніпропетровськ - 2006), Міжнародна конференція з функціональної лінгвістики “Мова і світ” (Ялта - 2006, 2007), Міжнародна наукова конференція “Міжкультурні комунікації: Стратегії освіти і методики навчання мовам” (Алушта - 2007, 2008); на Всеукраїнських конференціях: Всеукраїнська науково-практична конференція “Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість” (Київ - 2003), VІІІ Всеукраїнська науково-практична конференція “Наука і освіта 2005” (Дніпропетровськ - 2005).

Упровадження результатів дослідження в практику здійснювалося в школах різних регіонів країни: м. Запоріжжя: ЗОШ № 52 (довідка № 276 від 30.06.2007 р.), ЗОШ № 58 (довідка № 72 від 01.06.2007 р.), ЗОШ № 65 (довідка № 270 від 29.08.2007 р.); м. Севастополь: ЗОШ № 32 (довідка № 254 від 30.08.2007 р.); Годилівська ЗОШ 1-3 х ступенів Сторожинецького району Чернівецької області (довідка № 68 від 10.05.2007 р.).

Публікації. Основний зміст дисертації відображено в 22 публікаціях: 14 - статей (у тому числі 4 опубліковано у фахових виданнях, затверджених ВАК України) і 8 тез доповідей на наукових конференціях .

Структура і обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел (381 найменувань) та 3 додатків. Повний обсяг дисертації становить 218 сторінок, основний текст займає 177 сторінок, додатки - 8 сторінок. У роботі вміщено 10 таблиць, 17 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначено об'єкт, мету, предмет, завдання і методи дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичне й практичне значення, відображено апробацію і впровадження здобутих результатів.

У першому розділі дослідження - “Теоретичні основи комплексного використання різних типів аналізу художніх творів зарубіжної літератури” - здійснено теоретико-літературний аналіз специфіки шкільного вивчення зарубіжної літератури в контексті прецедентності, визначено психолого-педагогічні й методичні засади розвитку цілісного сприймання учнів-інофонів під час комплексного застосування різних типів аналізу інонаціональних творів.

У дисертації наголошено, що особливу роль у процесі розширення можливостей літературної освіти, досягнень вершин світової культури, розгляду художнього твору як мистецького явища, усвідомлення національної своєрідності твору набуває навчальний предмет “Зарубіжна література”. Паралельне вивчення рідної і зарубіжної літератур має компаративний характер, що дає змогу розглянути своєрідні особливості опанування літературних творів інонаціональної літератури учнями-інофонами. Дослідження специфіки викладання зарубіжної літератури в загальноосвітній школі полягає в тому, що: навчальний предмет “Зарубіжна література” має власну концепцію, що обумовлює діяльність учителів і учнів; під час вивчення творів інонаціональної літератури увага надається національній специфіці мистецьких явищ; здійснюється систематична інтеграція вітчизняної і зарубіжної літератур; твори зарубіжної літератури вивчаються в перекладах; у процесі розгляду інонаціональної літератури відбувається діалог культур.

Крім загальноприйнятих особливостей викладання зарубіжної літератури в середній школі, можна виділити ще одну, пов'язану з міжкультурною комунікацією. Під час опанування інонаціональної літератури використовуються поняття, які є прецедентними для інонаціональної культури, але можуть не бути такими для учнів вітчизняної культури. Під час вивчення української літератури розглядаються твори, які є прецедентними для носіїв української культури. У процесі використання прецедентних творів на уроках зарубіжної літератури виникає специфічний інваріант сприймання такого твору з боку учнів-інофонів.

Відмінності в національних базах найчастіше роблять міжкультурні контакти складними і навіть неможливими. Адекватна міжкультурна комунікація не може відбутись без знайомства з національною базою того чи іншого культурного співтовариства, до якого належить художній твір, що вивчається на уроках зарубіжної літератури в загальноосвітній школі. Для того, щоб сприйняти такий твір, важливим є розуміння того, як “бачать” світ, класифікують його носії цієї культури, а для цього необхідно оволодіти ядерними елементами національної бази відповідного культурного товариства. “Речами”, що задають і формують культурне середовище, виступають феномени культури, але не самі феномени, а уявлення про них. Центр національного культурного простору створює феномени, які є досягненнями всіх членів культурного товариства. У свою чергу структурована сукупність знань і уявлень, якими володіють усі представники культурного товариства, визначається як національна база.

Під час вивчення зарубіжної літератури важливо не впливати на інонаціонально-естетичні стереотипи, а намагатися зрозуміти і прийняти “не своє”. Старшокласники знайомляться з прецедентними творами (значущими для тієї чи іншої особистості в пізнавальному й емоційному відношенні творами, що мають надособистісний характер, добре відомі широкому оточенню, включаючи попередників і сучасників), але якщо ці твори не є прецедентними для їхньої культури, то можуть виникати труднощі у їх сприйнятті. Учні-інофони розглядають прецедентний твір (ПТ) інонаціональної культури (рис. 1, с. 8), який уже має своєрідну сукупність уявлень членів інонаціональної культури (Інваріант сприйняття ПТ), завдяки чому він саме і є прецедентним для носіїв зарубіжної культури. Таке уявлення складається також із ознайомлення з феноменами інонаціональної культури: з концептами національної культури, прецедентними висловлюваннями і прецедентними іменами, які входять до складу прецедентних творів чи виступають як самостійні одиниці.

Рис. 1. Процес сприймання прецедентного твору інонаціональної культури учнями-інофонами

Під час першого ознайомлення з прецедентним твором на уроках зарубіжної літератури, яке може складатися зі вступного слова вчителя чи першого прочитання, виникає своєрідна сукупність уявлень 1 учнів-інофонів (Інваріант сприймання ПТ) про цей твір. Така перша сукупність уявлень тісно пов'язана з сукупністю уявлень членів інонаціональної культури, до якої належить прецедентний твір. Для членів інонаціональної спільноти цей твір є прецедентним, але він може не бути таким для носіїв вітчизняної культури. Цей твір може стати для читачів-інофонів прецедентним за умови, якщо вони зрозуміють, чому він є таким для членів інонаціональної культури. Для досягнення цієї мети відбувається аналіз ПТ учнями-інофонами, у процесі якого розглядаються концепти національної культури (глибинний “смисл” предмета, результат ментальної діяльності, який становить цілий комплекс усталених асоціацій навколо якого-небудь поняття, культурознавчого для етнічного колективу); прецедентні висловлювання (“експресивні” мовні одиниці з національно-культурною оцінкою); прецедентні імена (імена, які наділені експресивним, детермінованим мінімізованим уявленням про культурний феномен чи предмет й інваріантне уявлення про які є загальним для всіх членів культурної спільноти). Під час аналізу в учнів відбувається інше сприйняття твору, тобто складається сукупність структурованих уявлень 2 (Інваріант сприймання ПТ) про такий твір, який може стати прецедентним твором інонаціональної культури для учнів-інофонів. Але цей процес може закінчитися тим, що прецедентний твір інонаціональної літератури може тільки наблизитись до свого статусу для вітчизняних читачів.

Для успішної реалізації поставлених завдань проаналізовано психолого-педагогічні особливості формування цілісного художнього сприймання в старшокласників, серед яких розглянуто теорію асоціативності знань, теорія поетапного формування розумової дії, характеристику особливостей художнього сприймання, закономірності навчання і психічний розвиток особистості, формування в учнів творчих здібностей (Л. Виготський, П. Гальперін, Д. Ельконін, О. Леонтьєв, П. Якобсон та інші).

У ранньому юнацькому віці закріплюються і вдосконалюються психічні, моральні, інтелектуальні й фізіологічні можливості, набуті раніше. Відбуваються подальші якісні зміни всіх складових психічної діяльності, стабілізація особистості, вироблення системи стійких поглядів на світ і своє місце в ньому, відкриття власного суперечливого “Я”, особистісного і професійного самовизначення. Для старшокласників характерною є полярність психіки і диспропорції розвитку: цілеспрямованість та імпульсивність; нестійкість і підвищена самовпевненість; швидкозмінна вразливість і непевність у собі; потреба в спілкуванні й бажання усамітнитися; розв'язність у поводженні й сором'язливість; ніжність і жорстокість і т. ін. Під час подолання такої диспропорції особливого значення набуває розвиток сприймання старшокласниками художнього твору як процес якісних змін здатності мислити словесно-художніми образами; безпосередні художні враження, співвіднесені з життєвим досвідом учня-читача.

Дотримання трьох найбільш загальних аспектів - єдності форми і змісту, емоційного і раціонального, об'єктивного і суб'єктивного - забезпечує цілісність сприймання старшокласниками літературних творів зарубіжної літератури під час їх комплексного вивчення. Єдність емоційного і раціонального, об'єктивного і суб'єктивного досліджується з позиції особистісного підходу, єдність форми і змісту розглядається відповідно до літературознавчої теорії багатоступеневої будови художнього твору. Вікові особливості розвитку цілісного сприймання старшокласників обумовлюють необхідність застосування комплексного підходу до вивчення літературного твору.

Дослідження методичної спадщини засвідчило, що питання аналізу літературного твору є актуальними в методиці викладання літератури. Можемо говорити про два ефективні підходи у вирішенні проблеми шляхів, методів, прийомів і типів аналізу художнього твору. Перший - традиційний, другий - пов'язаний з ідеєю комплексності.

У рамках традиційного підходу виділяють різні шляхи, методи, прийоми і типи аналізу художнього твору. Кількісний показник цих понять необмежений. З термінологічного погляду вони представлені різноманітно. Інший підхід ґрунтується на ідеї комплексності, з огляду на те, що не існує універсального шляху, методу чи прийому аналізу, а необхідно обирати такий шлях, метод, прийом чи тип розбору художнього твору, який спрямовано на усунення їх недоліків з метою розвитку цілісного сприймання художнього твору учнями-читачами. Комплексний підхід - синтез доцільних, раціональних аспектів різних шляхів, методів, прийомів і типів аналізу.

Розвиток цілісного сприймання літературного твору учнями може забезпечуватися різними засобами. Одним із таких засобів є застосування різних типів аналізу в процесі вивчення художнього твору. Під час створення методики комплексного підходу до аналізу художніх творів у процесі розгляду зарубіжної літератури в старшій школі нами було виділено такі типи вивчення: текстуальний, оглядовий і ознайомлювальний.

Текстуальний аналіз - найбільш розгорнутий і глибокий тип аналізу. Вибірковість текстуального аналізу проявляється в можливості максимального охоплення текстових і позатекстових елементів твору. У процесі текстуального розбору безпосереднє образне й емоційне сприймання всього художнього твору відбувається до його вивчення і ґрунтується на обов'язковому прочитанні твору до уроку. Етапи текстуального аналізу чітко визначено, його вступна, основна і заключна фази розгорнуті. Оглядовий аналіз літературного твору є “коротким”, “звуженим”, менш розгорнутим і глибоким порівняно з текстуальним розбором. Глибина оглядового аналізу визначається властивою для нього вибірковістю. Процес безпосереднього образного й емоційного сприймання фрагментів художнього твору відбувається паралельно з аналізом. Етапи оглядового вивчення характеризуються відсутністю чітких меж між ними, нерозгорнутістю вступної і заключної фаз вивчення літературного твору. Ознайомлювальний аналіз характеризується найнижчим ступенем розгорнутості й глибини порівняно з іншими типами аналізу. Такий аналіз не передбачає попереднього прочитання твору до уроку. Під час ознайомлювального аналізу відбувається інформування учнів про існування твору, який не вивчався раніше, поверхневе введення учнів через у художній світ твору. Організація ознайомлювального вивчення твору передбачає обмеженість і згорнуту форму вступного, основного і заключного етапів аналізу художнього твору.

Другий розділ дисертації - “Методична система аналізу художніх творів зарубіжної літератури в 9 - 11 класах” - присвячено визначенню критеріїв і рівнів організації цілісного сприймання старшокласниками прецедентних перекладних творів інонаціональної літератури, проведенню констатувальних зрізів, формувального експерименту та перевірці ефективності створеної методичної системи комплексного поєднання прийомів різних типів аналізу. З метою вивчення передумов організації розвитку цілісного сприймання художніх творів старшокласниками констатувальні зрізи проведено на базі шкіл № № 12, 39, 52, 58, 65 м. Запоріжжя; № 32 м. Севастополя; Годилівської загальноосвітньої школи 1-3-го ступенів Сторожинецького району Чернівецької області.

Для оцінки ефективності пропонованої методики розроблено критерії, за якими визначається рівень розвитку цілісного сприймання твору старшокласником: інтерес до читання художніх творів; особистісна емоційно-естетична реакція на прочитаний твір; уміння висловлювати власну аргументовану думку щодо прочитаного; уміння здійснювати образну конкретизацію; уміння робити образне узагальнення; уміння переносити навички аналізу художнього твору з одного на інший; розуміння ролі художніх засобів і їх призначення в розкритті авторського задуму; рівень самостійності в процесі аналізу художнього твору.

Результати констатувальних зрізів дали змогу визначити рівні розвитку цілісного сприймання твору старшокласниками - низький (відтворювальий), середній (реконструктивний), достатній (евристичний) та високий (креативний).

Низький (відтворювальний) рівень характеризується відсутністю в учнів інтересу до читання й особистісної емоційно-естетичної реакції на прочитаний твір; невмінням висловлювати власну аргументовану думку щодо прочитаного; відсутністю вміння здійснювати образну конкретизацію прочитаного; невмінням зіставляти, обґрунтовувати й узагальнювати на основі прочитаного; невмінням переносити навички аналізу художнього твору з одного на інший; нерозумінням ролі художніх засобів у розкритті авторського задуму; здійсненням аналізу за допомогою вчителя.

Учні з середнім (реконструктивним) рівнем мають обмежений інтерес до читання; неадекватність особистісної емоційно-естетичної реакції на прочитаний твір; виникають труднощі у висловлюванні власної аргументованої думки стосовно прочитаного, у здійсненні образної конкретизації прочитаного, в зіставленні, обґрунтувуванні й узагальненні на основі прочитаного, в переносі навичок аналізу художнього твору з одного на інший, в розумінні ролі художніх засобів у розкритті авторського задуму; учні можуть здійснювати аналіз під керівництвом вчителя.

Старшокласникам із достатнім (евристичним) рівнем притаманний інтерес до читання; емоційно-естетичне сприймання художнього твору; окремі труднощі у висловленні власної аргументованої думки щодо прочитаного; часткові труднощі у вмінні здійснювати образну конкретизацію прочитаного; вибіркові навички зіставлення, обґрунтування й узагальнення на основі прочитаного; часткові труднощі в переносі навички аналізу художнього твору з одного на інший; вибіркове розуміння ролі художніх засобів у розкритті авторського задуму; аналіз здійснюється самостійно під керівництвом учителя.

Високий (креативний) рівень виявляє глибокий інтерес до читання, розвинену читацьку ерудицію; емоційно особистісне сприймання прочитаного в широкому культурологічному контексті на основі його розуміння й естетичного переживання; аргументацію і корегування власної оцінки художнього твору; високий ступінь образної конкретизації прочитаного; уміння зіставляти, обґрунтовувати, узагальнювати, вести дискусію, робити обґрунтовані висновки на основі прочитаного; уміння переносити навички аналізу художнього твору з одного на інший; глибоке розуміння ролі художніх засобів і з'ясування їх призначення в розкритті авторського задуму; аналіз здійснюється самостійно в креативному напрямку.

Експериментальне навчання проводилося в кілька етапів.

Перший етап присвячено відбору матеріалів (у т.ч. вивченню чинних шкільних програм із “Зарубіжної літератури” з урахуванням можливості комплексного поєднання різних типів аналізу художнього твору; аналізу підручників і навчальних посібників, які найчастіше використовуються в шкільній практиці з метою відстеження в них роботи з використання різних типів вивчення), розробці анкет для вчителів і завдань для учнів. Для вивчення можливості використання методичної системи комплексного використання різних типів аналізу прецедентних перекладних творів інонаціональної літератури вивчено готовність учителів зарубіжної літератури до комплексного використання прийомів різних типів аналізу художніх творів; виявлено можливості використання цієї методичної системи учнями 9 - 11 класів.

Проведення констатувальних зрізів дало можливість встановити, як розподіляються рівні організації цілісного сприймання старшокласників у реальній ситуації вивчення зарубіжної літератури в загальноосвітніх школах України. Результати зрізів оформлялися з урахуванням матеріалів обробки творів-відгуків за такими творами: “Любов до життя” Джека Лондона (9 клас), “Закон життя” Джека Лондона (10 клас), “У пітьмі” Теодора Драйзера (11 клас). У письмовому опитуванні взяли участь 319 учнів. Вимірювання рівнів розвитку цілісного сприймання в 9 - 11 класах показало, що показники середнього (реконструктивного) і достатнього (евристичного) рівнів мають домінантну позицію і переважають показники інших рівнів; показники достатнього (евристичного) рівня поступово зростають від 9-го до 11-го класів, на відміну від інших рівнів, які залишаються майже незмінними; показники низького (відтворювального) рівня дещо зменшуються від 9-го до 11-го класів; так само, як зменшуються показники низького (відтворювального) рівня, зростають показники високого (креативного) рівня.

Під час формувального експерименту основна робота проводилась над закріпленням знань, формуванням умінь і навичок, покладених в основу критеріїв запропонованої методики. У процесі формувального експерименту і комплексного використання типів аналізу було виділено три етапи (9-й, 10-й, 11-й класи). Добір матеріалу й організація навчальної діяльності на кожному з них здійснювався з огляду на дидактичну вимогу поступового ускладнення. В основу комплексного підходу покладено принципи послідовності й паралельності. Відповідно до них визначено основні види поєднань: послідовне використання різних типів аналізу, паралельне, змішане (послідовне і паралельне одночасно). У процесі розробки різних поєднань прийомів відповідно до типів аналізу враховувались рівень труднощів, ставлення учнів до творів, особливості жанру й обсягу.

На другому етапі аналізувалися і зіставлялися результати експериментального навчання з науковою гіпотезою, вносилися корективи.

Загальна кількість учнів у 9-11 класах складала: в експериментальних класах - 242 учні; в контрольних - 244 учні. У 9 класах розвиток цілісного сприймання здійснювався на основі таких творів: “Міщанин-шляхтич” Мольєра; “Фауст” Гете; “Вільгельм Тель” Міллера та інші. У 10 класах вивчались твори: “Собор Паризької Богоматері” Віктора-Марі Гюго; “Кар'єра Ругонів” Еміля Золя; “Ляльковий дім” Генрік Ібсен; “Пігмаліон” Джордж Бернард Шоу та інші. В 11 класах було розглянуто: “Портрет Доріана Грея” Оскара Уайльда; “Перевтілення” Француа Кафки; “Джакомо Джойс” Джеймса Джойса; “Маріо і чарівник” Томаса Манна та інші. У розгорнутому вигляді методична система розвитку цілісного сприймання старшокласників під час комплексного поєднання прийомів різних типів аналізу художнього твору була представлена на прикладі вивчення казки-новели Ернста Теодора Амадея Гофмана “Крихітка Цахес на прізвисько Циннобер” (9 клас), повісті Оноре де Бальзака “Гобсек” (10 клас), драми Бертольда Брехта “Життя Галілея” (11 клас) і поезії Федеріко Гарсіа Лорки (11 клас).

Під час вивчення казки-новели Ернста Теодора Амадея Гофмана “Крихітка Цахес на прізвисько Циннобер” у 9 класі було дотримано послідовного використання ознайомлювального, оглядового і текстуального типів аналізу, що дало можливість збагатити первинні й підсумкові враження учнів про ідейну спрямованість і художні особливості твору. Прийоми текстуального, оглядового й ознайомлювального типів вивчення поєднувались у найрізноманітніших варіантах. У процесі вивчення зарубіжної літератури в 10 класі на матеріалі повісті “Гобсек” Бальзака було використано паралельний принцип поєднання прийомів вивчення художнього втору. В 11 класі в рамках вивчення драми “Життя Галілея” Бертольда Брехта було залучено прийоми текстуального, оглядового й ознайомлювального типів аналізу. Вони поєднувались відповідно до принципів послідовності й паралельності.

У рамках третього етапу формувального експерименту з метою перевірки ефективності запропонованої методики підбивалися підсумки дослідного навчання на основі аналізу результатів письмових робіт учнів на матеріалі оповідання Мілорада Павіча “Туніська біла клітка у формі пагоди”. Результати формувального експерименту засвідчили, що в експериментальних класах відбулися кількісні зміни серед показників усіх рівнів цілісного сприймання старшокласників (таблиця 1, с. 13).

Таблиця 1. Показники рівнів розвитку цілісного сприймання художнього твору в контрольних й експериментальних класах

Результати виконання письмових робіт свідчать про те, що наявна істотна різниця між рівнями розвитку цілісного сприймання художніх творів учнями експериментальних і контрольних класів. У експериментальних класах відбулись кількісні зміни всіх рівнів цілісного сприймання літературного твору старшокласниками.

На основі результатів експериментально-дослідного навчання зроблено загальні висновки:

1. Питання ефективної організації процесу аналізу художніх творів у старшій школі є одним із центральних у сучасній методиці викладання літератури. Сучасний стан розвитку методики викладання зарубіжної літератури в загальноосвітній школі розкриває специфічні особливості вивчення художніх творів інонаціональної літератури: наявність власних установчих положень; розкриття національної специфіки мистецьких явищ інонаціональної культури; здійснення систематичної інтеграції вітчизняної і зарубіжної літератур; розгляд творів зарубіжної літератури в перекладах; розгляд інонаціональної літератури через призму діалогу культур.

2. Встановлено, що, крім загальноприйнятих особливостей вивчення інонаціональної літератури, значну роль відіграє та особливість, що під час викладання перекладних творів застосовуються прецедентні явища інонаціональної культури, які можуть не мати статусу прецедентності для учнів-інофонів. Вивчення прецедентних творів пов'язане з сучасною концепцією міжкультурної комунікації, яка розглядається як спілкування інонаціональних особистостей, що належать різним культурним спільнотам.

3. Розкрито, що в процесі пізнання інонаціональної літератури провідну роль відіграють такі явища, як прецедентні художні твори, прецедентні висловлювання, ключові концепти національної культури й прецедентні імена.

4. Реалізація методики, спрямованої на врахування такої особливості вивчення інонаціональних творів, як прецедентність, можлива за дотримання таких психолого-педагогічних умов: урахування особливостей змін й удосконалення процесу сприймання художнього твору; створення емоційно-інтелектуальної атмосфери для подальших якісних змін всіх боків психічної діяльності; звернення особливої уваги на процес подоланням диспропорції й полярності у психічному й духовному розвитку старшокласників; дотримання трьох найбільш загальних аспектів - єдності форми й змісту, емоційного й раціонального, об'єктивного й суб'єктивного.

5. З'ясовано, що ефективне вивчення перекладних прецедентних творів інонаціональної літератури забезпечується використанням двох можливих підходів до аналізу художнього твору: традиційним і комплексним. У рамках першого, традиційного підходу виділяють різні шляхи, методи, прийоми і типи аналізу художнього твору. В основі комплексного підходу лежить синтез доцільних, раціональних аспектів різних шляхів, методів, прийомів і типів аналізу.

6. Встановлено, що в сучасній методиці літератури найдієвішими виявилися текстуальний, оглядовий і ознайомлювальний типи аналізу. Текстуальний аналіз - найбільш розгорнутий і глибокий тип аналізу. Оглядовий аналіз є “коротким”, “звуженим”, менш розгорнутим. Ознайомлювальний аналіз характеризується найнижчим ступенем розгорнутості й глибини порівняно з іншими типами аналізу.

7. Запропонована ефективна методична система організації цілісного сприймання художнього твору старшокласниками, що ґрунтується на комплексному підході до застосування текстуального, ознайомлювального й оглядового типів аналізу літературних творів інонаціональної літератури. В основу комплексного підходу до аналізу художніх творів покладено принципи послідовності й паралельності. Відповідно до них визначено основні види поєднання прийомів аналізу: послідовний, паралельний, змішаний (паралельно-послідовний).

8. Результати експериментальної перевірки методичного забезпечення методики розвитку цілісного сприймання художнього твору старшокласниками дають можливість стверджувати, що зростання показників високого (творчого) рівня в експериментальних класах підтвердило можливість розвитку цілісного сприймання старшокласників завдяки комплексному використанню різних типів аналізу художніх творів інонаціональної літератури.

9. Упровадження в навчально-виховний процес методичної системи формування цілісного сприймання призвело до значних позитивних змін. У дисертації доведено, що ефективність методичної організації цілісного художнього сприймання підвищується, якщо в процесі вивчення зарубіжної літератури в старшій школі різні типи аналізу художніх творів використовуються комплексно. Здобуті під час формувального експерименту результати апробації запропонованої методики дали підстави стверджувати про її ефективність.

10. Дослідження сприяло виявленню нових перспективних проблем сучасної методики викладання зарубіжної літератури. До них належать такі: створення методики комплексного використання різних типів аналізу художніх творів у позакласній роботі й у системі факультативних занять; з'ясування особливостей текстуального, оглядового та ознайомлювального типів аналізу залежно від жанру художнього твору; розробка проблеми взаємодії шкільного аналізу й літературознавчого.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

Статті в наукових журналах

1. Каніболоцька О.А. Формування читацької культури школярів на заняттях позакласного читання (Матеріали до вивчення роману Ш. Бронте “Джейн Ейр”) / О.А. Каніболоцька // Зарубіжна література в школах України. - 2006. - № 6. - С. 23 - 29

2. Каніболоцька О.А. Формування читацької культури школярів у процесі аналізу художніх творів зарубіжної літератури (Матеріали до вивчення вірша Ф.Г. Лорки “Гітара”) / О.А. Каніболоцька // Зарубіжна література в школах України. - 2006. - № 9. - С. 20 - 24.

3. Каніболоцька О.А. Формування вміння здійснювати композиційний аналіз художнього твору на уроках зарубіжної літератури (На матеріалі роману В.Голдінга “Володар Мух”) / О.А. Каніболоцька // Зарубіжна література в школах України. - 2006. - № 11. - С. 24 - 30.

4. Каніболоцька О.А. Використання прецедентних художніх текстів на уроках зарубіжної літератури (За романом М. Мітчелл “Віднесені вітром”) / О.А. Каніболоцька // Зарубіжна література в школах України. - 2007. - № 5. - С. 22 - 26.

5. Каниболоцкая О.А. Прецедентный художественный текст в контексте межкультурной коммуникации / О.А. Каніболоцька // Нова філологія. Запорізький національний університет. - № 1 (21). - 2005. - С. 130 - 138.

6. Каніболоцька О.А. Формування читацької культури старшокласників у процесі аналізу художніх текстів / О.А. Каніболоцька // Научный журнал “Культура народов Причерноморья”. - 2006. - № 82. - Т. 1. - С. 192 - 195.

7. Каниболоцкая О.А. Художественный текст как прецедент межкультурной коммуникации / О.А. Каніболоцька // Studia Germanica et Romanica: Іноземні мови. Зарубіжна література. Методика викладання: науковий журнал. - Донецьк: ДонНУ. - № 3 (6). - 2005. - С.103 - 114.

8. Каніболоцька О.А. Інтеграція культур у процесі вивчення художніх творів зарубіжної літератури / О.А. Каніболоцька // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия “Філологія”. - Том 20 (59). - 2007. - № 4. - С. 333 - 335.

9. Каніболоцька О.А. Технологія використання інтерактивних форм роботи в навчальному процесі / О.А. Каніболоцька // Інновації в методиці: інтерактив, портфоліо, презентації. Збірник наукових праць / За редакцією Т.О. Пахомової. Укладач: О.А. Каніболоцька. - Запоріжжя: ЗНУ, 2007. - С. 5 - 17.

10. Каніболоцька О.А. Презентація як методичний прийом у процесі викладання зарубіжної літератури в загальноосвітній школі / О.А. Каніболоцька // Інновації в методиці: інтерактив, портфоліо, презентації. Збірник наукових праць / За редакцією Т.О. Пахомової. Укладач: О.А. Каніболоцька. - Запоріжжя: ЗНУ, 2007. - С. 43 - 52.

11. Каніболоцька О.А. Використання інноваційних технологій навчання на уроках зарубіжної літератури / О.А. Каніболоцька // Научный журнал “Культура народов Причерноморья”. - 2007. - № 83. - Т. 1. - С. 195 - 201.

12. Каніболоцька О.А. Методичні основи формування читацької культури школярів / О.А. Каніболоцька // Homo Legens: методичні аспекти проблеми читання художньої літератури. Збірник наукових праць / За редакцією Т.О. Пахомової. - Запоріжжя: ЗНУ, 2007. - С. 24 - 39.

13. Каніболоцька О.А. Міжкультурна комунікація в художній структурі літературного тексту / О.А. Каніболоцька // Homo Legens: методичні аспекти проблеми читання художньої літератури. Збірник наукових праць / За редакцією Т.О. Пахомової. - Запоріжжя: ЗНУ, 2007. - С. 49 - 60.

14. Каніболоцька О.А. Діалог культур у процесі вивчення інонаціональної літератури / О.А. Каніболоцька // Научный журнал “Культура народов Причерноморья”. - 2008. - № 137. - Т. 2. - С. 70 - 72.

Матеріали науково-практичних конференцій

15. Каніболоцька О.А. Формування соціолінгвістичної компетенції студентів-філологів на сучасному етапі модернізації гуманітарної освіти / О.А. Каніболоцька // Матеріали VІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції “Наука і освіта 2005”. Том 1. Методика викладання мови та літератури. - Дніпропетровськ: “Наука і освіта”, 2005. - С. 45 - 48.

16. Каниболоцкая О.А. Использование прецедентных художественных текстов в процессе обучения студентов неязыковых вузов деловому иностранному языку / О.А. Каніболоцька // Доповіді Другої науково-практичної конференції “Соціально-економічні реформи у контексті європейського вибору України”. - Дніпропетровськ: НАЦ “Ера”, 2005. - С. 45 - 48.

17. Каніболоцька О.А. Методика підготовки студентів до міжкультурної комунікації у контексті європейського освітнього простору / О.А. Каніболоцька // Матеріали VI Міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції “Сучасні проблеми науки та освіти”. - Алушта/Харків: Харківський національний університет ім. В.Н.Каразіна, 2005. - С. 233.

18. Каніболоцька О.А. Підготовка студентів мовних спеціальностей до міжкультурної комунікації у контексті європейського освітнього простору / О.А. Каніболоцька // Збірник наукових праць Першої Міжнародної періодичної науково-практичної конференції “Образовательный процесс: взгляд изнутри”. - Дніпропетровськ: НАЦ “Ера”, 2005. - С. 9 - 11

19. Каніболоцька О.А. Використання прецедентного художнього тексту у процесі навчання іноземній мові студентів-філологів / О.А. Каніболоцька // Сборник научных трудов по материалам научно-практической конференции “Современные проблемы и пути их решения в науке, транспорте, производстве и образовании”. - Одеса: Черноморье, 2005. - С. 40 - 44.

20. Каніболоцька О.А. Формування читацької культури старшокласників як мета літературної освіти / О.А. Каніболоцька // Друга Міжнародна науково-практична конференція “Спецпроект: аналіз наукових досліджень”: Збірник наукових праць. - Том 2. - Дніпропетровськ: НАЦ “Ера”, 2005. - С.43 - 46.

21. Каніболоцька О.А. Прецедентний художній текст як феномен міжкультурної комунікації у навчанні ділової іноземної мови / О.А. Каніболоцька // ІІ Міжнародна наукова конференція “Навчання ділової англійської мови у Східній Європі: для чого та як?”, Ялта, Україна, 19-21 травня 2006 р.: Тези доповідей. - Дніпропетровськ: ДУЕП, 2006. - С. 101 - 102.

22. Каніболоцька О.А. Архетип свідомості як основа моделі американського Фронтира / О.А. Каніболоцька // Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість: Зб. матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції. - К.: Вид-во Європейського університету, 2003. - Т.1. - С.135 - 138.

Размещено на Allbest.ru